Ірак — аграрно-індустріальна країна. На початку XXI ст. Ірак був країною з регульованою державою капіталістичною економікою, основа якої — видобуток нафти. Держ. сектор повністю контролював нафтову промисловість і енергетику. Високорозвинуті такі галузі промисловості, як нафтовидобувна, нафтопереробна, газова, цементна, металургійна, електроенергетика, машинобудування та ін. Є завод з виробництва двигунів, азотних добрив, сільськогосподарських машин, а також електротехнічний і металургійний заводи, фабрика з виробництва верхнього одягу, кустарні промисли. У сільському господарстві переважає екстенсивне землеробство. Головні продовольчі культури — пшениця, ячмінь, рис, овочі, цитрусові, тютюн, бавовна. Розводять велику рогату худобу, овець, кіз. У країні ведуться роботи з іригації та механізації сільськогосподарського виробництва, а також створення великих агропромислових комплексів. Транспорт: автомобільний, морський, річковий, частково — залізничний, розвинений трубопровідний. Основні іракські порти в Перській затоці — Басра, Умм-Каср, Фао і Ез-Зубайр. Річковий порт — Багдад. У країні є два міжнародних аеропорти — в і і понад 100 місцевих летовищ (в Хадіті, Кіркуці, Мосулі та інш.).
Економіка Іраку | |
---|---|
Нафтова платформа біля міста Басра - Перська затока | |
Валюта | 1 Іракський динар |
Фінансовий рік | календарний рік |
Організації | ОПЕК, ВТО |
Статистика | |
ВВП | ▲ $596,7 млрд (2016) |
Зростання ВВП | ▲ 10,3 % (2016) |
ВВП на душу населення | $16,500 (2016) |
ВВП за секторами | сільське господарство: 5,7 %, промисловість: 45,1 %, послуги: 49,3 % (2016) |
Інфляція (ІСЦ) | 2,4 % (2016) |
Населення поза межею бідності | 25 % (2008) |
Індекс Джіні | 37,6 (2008) |
Робоча сила | 8,9 млн (2016) |
Робоча сила за секторами | сільське господарство (21,6 %), промисловість (18,7 %), послуги (59,8 %) (2008) |
Безробіття | 16 % (2012) |
Галузі виробництва | нафта, хімікати, текстиль, шкіра, будівельні матеріали, харчова промисловість, виробництво добрив, виробництво металу та його обробка |
Зовнішня діяльність | |
Експорт | $44,67 млрд (2016) |
Експортні товари | сира нафта 99 %, сировина за винятком видів палива, продукти харчування, живі тварини |
Партнери | КНР 22,6 % Індія 21,1 % Південна Корея 11,2 % США 7,8 % Італія 6,7 % Греція 6 %(2015) |
Імпорт | $43,27 млрд (2016) |
Імпортні товари | продукти харчування, медикаменти, промислові товари |
Партнери | Туреччина 20,7 % Сирія 19,6 % КНР 19,2 % США 4,8 % Росія 4,4 % (2015) |
Державні фінанси | |
Борг | $68,01 млрд (2016) |
Доходи | $52,43 млрд (2016) |
Витрати | $77,87 млрд (2016) |
Головне джерело: CIA World Fact Book |
Історія
У 1970-ті роки великі прибутки держави від експорту нафти дозволяли фінансувати динамічне зростання і модернізацію економіки країни. Цей процес переривався через військові дії в зоні Перської затоки в 1980–1988 і 1990–1991, переорієнтацію ресурсів на військові потреби і введення ембарго і економічних санкцій рішенням ООН, а також через падіння цін на нафту. У 1988 ВВП Іраку становив 57,6 млрд дол. США, або 3380 дол. на одну людину, а в 1994, за оцінками західних експертів — лише бл. 15 млрд дол., у 1999 ж зріс до 59,9 млрд дол. У середині 1990-х років бл. 40 % всіх зайнятих були зосереджені в сфері обслуговування, 30 % — в сільському господарстві, 10 % — в обробних галузях, ще 8 % в торгівлі і 2 % — в гірничодобувній промисловості.
За даними [Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A. 2001]: Темп зростання ВВП — 17 %. Імпортує товари з (1997): Австралії — 31,6 %, США — 11,7, Таїланду — 8,6 %, Китаю — 8,5 %. Експортує товари в (1997): Іспанію — 16,8 %, США — 15,6 %, Францію — 12,5 %, Італію — 8,0 %. Експорт: нафта, сировинні товари, продовольство, готові вироби та напівфабрикати. Імпорт: машини, устаткування і транспортні засоби, продовольство, товари широкого споживання.
Промисловість
Крім нафтової важливі галузі державного сектора — металообробка, електроенергетика, газова, цементна, текстильна, електротехнічна і харчова промисловість, виробництво синтетичного волокна, збірка вантажних машин, автобусів і моторів. Більшість великих і високотехнологічних підприємств, побудованих переважно іноземними компаніями, знаходяться головним чином в околицях Багдада, в Мосулі і Басрі.
Енергетика
Щорічно в Іраку виробляється 64 млрд кВт·год (2014) електроенергії, причому 92 % за рахунок переробки нафти і газу (2013), 7,6 % за рахунок використання гідроресурсів (2013).
Див. також
Джерела
- Гірничий енциклопедичний словник: у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X
Посилання
- http://www.dmoz.org/Regional/Middle_East/Iraq/Business_and_Economy/Economic_Development/ [ 6 жовтня 2008 у Wayback Machine.]
- Iraq Economic Development, каталог посилань Open Directory Project
- Reports, Maps and Assessments of Iraq from the UN Inter-Agency Information & Analysis Unit
- Map of Iraq's oil and gas infrastructure [ 5 вересня 2012 у Wayback Machine.]
- Усі дані, якщо це не зазначені окремо, подані у доларах США.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Irak agrarno industrialna krayina Na pochatku XXI st Irak buv krayinoyu z regulovanoyu derzhavoyu kapitalistichnoyu ekonomikoyu osnova yakoyi vidobutok nafti Derzh sektor povnistyu kontrolyuvav naftovu promislovist i energetiku Visokorozvinuti taki galuzi promislovosti yak naftovidobuvna naftopererobna gazova cementna metalurgijna elektroenergetika mashinobuduvannya ta in Ye zavod z virobnictva dviguniv azotnih dobriv silskogospodarskih mashin a takozh elektrotehnichnij i metalurgijnij zavodi fabrika z virobnictva verhnogo odyagu kustarni promisli U silskomu gospodarstvi perevazhaye ekstensivne zemlerobstvo Golovni prodovolchi kulturi pshenicya yachmin ris ovochi citrusovi tyutyun bavovna Rozvodyat veliku rogatu hudobu ovec kiz U krayini vedutsya roboti z irigaciyi ta mehanizaciyi silskogospodarskogo virobnictva a takozh stvorennya velikih agropromislovih kompleksiv Transport avtomobilnij morskij richkovij chastkovo zaliznichnij rozvinenij truboprovidnij Osnovni irakski porti v Perskij zatoci Basra Umm Kasr Fao i Ez Zubajr Richkovij port Bagdad U krayini ye dva mizhnarodnih aeroporti v Bagdadi i Basri i ponad 100 miscevih letovish v Haditi Kirkuci Mosuli ta insh Ekonomika IrakuNaftova platforma bilya mista Basra Perska zatokaValyuta 1 Irakskij dinarFinansovij rik kalendarnij rikOrganizaciyi OPEK VTOStatistikaVVP 596 7 mlrd 2016 Zrostannya VVP 10 3 2016 VVP na dushu naselennya 16 500 2016 VVP za sektorami silske gospodarstvo 5 7 promislovist 45 1 poslugi 49 3 2016 Inflyaciya ISC 2 4 2016 Naselennya poza mezheyu bidnosti 25 2008 Indeks Dzhini 37 6 2008 Robocha sila 8 9 mln 2016 Robocha sila za sektorami silske gospodarstvo 21 6 promislovist 18 7 poslugi 59 8 2008 Bezrobittya 16 2012 Galuzi virobnictva nafta himikati tekstil shkira budivelni materiali harchova promislovist virobnictvo dobriv virobnictvo metalu ta jogo obrobkaZovnishnya diyalnistEksport 44 67 mlrd 2016 Eksportni tovari sira nafta 99 sirovina za vinyatkom vidiv paliva produkti harchuvannya zhivi tvariniPartneri KNR 22 6 Indiya 21 1 Pivdenna Koreya 11 2 SShA 7 8 Italiya 6 7 Greciya 6 2015 Import 43 27 mlrd 2016 Importni tovari produkti harchuvannya medikamenti promislovi tovariPartneri Turechchina 20 7 Siriya 19 6 KNR 19 2 SShA 4 8 Rosiya 4 4 2015 Derzhavni finansiBorg 68 01 mlrd 2016 Dohodi 52 43 mlrd 2016 Vitrati 77 87 mlrd 2016 Golovne dzherelo CIA World Fact BookIstoriyaU 1970 ti roki veliki pributki derzhavi vid eksportu nafti dozvolyali finansuvati dinamichne zrostannya i modernizaciyu ekonomiki krayini Cej proces pererivavsya cherez vijskovi diyi v zoni Perskoyi zatoki v 1980 1988 i 1990 1991 pereoriyentaciyu resursiv na vijskovi potrebi i vvedennya embargo i ekonomichnih sankcij rishennyam OON a takozh cherez padinnya cin na naftu U 1988 VVP Iraku stanoviv 57 6 mlrd dol SShA abo 3380 dol na odnu lyudinu a v 1994 za ocinkami zahidnih ekspertiv lishe bl 15 mlrd dol u 1999 zh zris do 59 9 mlrd dol U seredini 1990 h rokiv bl 40 vsih zajnyatih buli zoseredzheni v sferi obslugovuvannya 30 v silskomu gospodarstvi 10 v obrobnih galuzyah she 8 v torgivli i 2 v girnichodobuvnij promislovosti Reklama v Bagdadi kviten 2005 Za danimi Index of Economic Freedom The Heritage Foundation U S A 2001 Temp zrostannya VVP 17 Importuye tovari z 1997 Avstraliyi 31 6 SShA 11 7 Tayilandu 8 6 Kitayu 8 5 Eksportuye tovari v 1997 Ispaniyu 16 8 SShA 15 6 Franciyu 12 5 Italiyu 8 0 Eksport nafta sirovinni tovari prodovolstvo gotovi virobi ta napivfabrikati Import mashini ustatkuvannya i transportni zasobi prodovolstvo tovari shirokogo spozhivannya PromislovistKrim naftovoyi vazhlivi galuzi derzhavnogo sektora metaloobrobka elektroenergetika gazova cementna tekstilna elektrotehnichna i harchova promislovist virobnictvo sintetichnogo volokna zbirka vantazhnih mashin avtobusiv i motoriv Bilshist velikih i visokotehnologichnih pidpriyemstv pobudovanih perevazhno inozemnimi kompaniyami znahodyatsya golovnim chinom v okolicyah Bagdada v Mosuli i Basri EnergetikaShorichno v Iraku viroblyayetsya 64 mlrd kVt god 2014 elektroenergiyi prichomu 92 za rahunok pererobki nafti i gazu 2013 7 6 za rahunok vikoristannya gidroresursiv 2013 Div takozhGeologiya Iraku Korisni kopalini Iraku Istoriya osvoyennya mineralnih resursiv Iraku Girnicha promislovist IrakuDzherelaGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 XPosilannyahttp www dmoz org Regional Middle East Iraq Business and Economy Economic Development 6 zhovtnya 2008 u Wayback Machine Iraq Economic Development katalog posilan Open Directory Project Reports Maps and Assessments of Iraq from the UN Inter Agency Information amp Analysis Unit Map of Iraq s oil and gas infrastructure 5 veresnya 2012 u Wayback Machine Usi dani yaksho ce ne zaznacheni okremo podani u dolarah SShA