Azərbaycanca AzərbaycancaDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisItaliana ItalianaҚазақ ҚазақLietuvos LietuvosРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ця стаття містить перелік посилань але походження тверджень у ній залишається незрозумілим через практично повну відсутн

Шестидесятники

Ця стаття містить , але походження тверджень у ній через практично повну відсутність . Будь ласка, допоможіть поліпшити цю статтю, джерела з переліку посилань на джерела-виноски у самому тексті статті. (січень 2020)

Шістдеся́тники, або шестидесятники, — назва покоління радянської та української національної інтелігенції з яскраво вираженою громадянською позицією, що ввійшло у культуру (мистецтво, літературу тощо) та політику СРСР у другій половині 1950-х — період тимчасового послаблення комуністично-більшовицького тоталітаризму та хрущовської «відлиги» (десталінізації та деякої лібералізації) і найповніше себе творчо виявило на початку та в середині 1960-х років (звідси й назва). Шістдесятники були внутрішньою моральною опозицією радянського тоталітарного державного режиму, серед них були політичні в'язні та «в'язні совісті», дисиденти.

image
«Шістдесятники. Іван Світличний (1929—1992)», (2019)

Шістдесятники України

Шістдесятники виступали на захист національної мови та культури, свободи художньої творчості.

Основу руху шістдесятників склали письменники Іван Драч, Микола Вінграновський, Володимир Дрозд, Григір Тютюнник, Борис Олійник, (Віталій Дончик), Василь Симоненко, Микола Холодний, Ліна Костенко, Валерій Шевчук, Євген Гуцало, художники Алла Горська, Віктор Зарецький, (Борис Чичибабін), літературні критики Іван Дзюба, Євген Сверстюк, режисер Лесь Танюк, кінорежисери Сергій Параджанов, Юрій Іллєнко, мистецтвознавці (Роман Корогодський), Юрій Смирний, перекладачі Григорій Кочур, Микола Лукаш та інші.

Шістдесятники протиставляли себе офіційному догматизмові, сповідували свободу творчого самовираження, культурний плюралізм, пріоритет загальнолюдських цінностей над класовими. Значний вплив на їх становлення справила західна гуманістична культура, традиції «розстріляного відродження» та здобутки української культури кінця XIX — початку ХХ ст. Одним із тих, хто закладав фундамент шістдесятництва в Україні, став доцент факультету журналістики Матвій Шестопал, адже серед його учнів були В'ячеслав Чорновіл, Борис Олійник, Василь Симоненко, Вадим Крищенко, Борис Рогоза, Микола Шудря, (Вадим Мицик) та багато інших патріотично налаштованих особистостей.

Шістдесятники розвинули активну культурницьку діяльність, яка виходила за межі офіціозу: влаштовували неформальні літературні читання та художні виставки, вечори пам'яті репресованих митців, ставили замовчувані театральні п'єси, складали петиції на захист української культури. Організовані у 1959—1960 рр. Клуб творчої молоді «Сучасник» в Києві та в 1962 р. клуб «Пролісок» у Львові стали справжніми осередками альтернативної національної культури. Шістдесятники відновили традиції класичної дореволюційної інтелігенції, якій були притаманні прагнення до духовної незалежності, політична відчуженість, ідеали громадянського суспільства та служіння народові.

Культурницька діяльність, яка не вписувалась у рамки дозволеного, викликала незадоволення влади. Шістдесятників не вдалося втримати в офіційних ідейно-естетичних межах, і з кінця 1962 р. почався масований тиск на нонконформістську інтелігенцію. Перед шістдесятниками закрилися сторінки журналів, посипалися звинувачення у «формалізмі», «безідейності», «буржуазному націоналізмі». У відповідь шістдесятницькі ідеї стали поширюватися у самвидаві.

Наштовхнувшись на жорсткий опір партійного апарату, частина шістдесятників пішла на компроміс із владою, інші еволюціонували до політичного дисидентства, правозахисного руху та відкритого протистояння режимові.

Початок 1960-х

Першими речниками шістдесятників в Україні були Ліна Костенко й автор гостропубліцистичних поезій, спрямованих проти русифікації й національного поневолення України, Василь Симоненко.

Слідом за ними з'явилася ціла плеяда поетів: Іван Драч, Микола Вінграновський, Микола Холодний, Григорій Кириченко, Василь Голобородько, Ігор Калинець, Іван Сокульський, (Борис Мамайсур) та інші. На початку близько до шістдесятників стояв Віталій Коротич. До шістдесятників відносять також поета (Івана Коваленка), хоча за віком він був старшим за більшість із них.

У прозі найвизначнішими шістдесятниками були Валерій Шевчук, Григір Тютюнник, Володимир Дрозд, Євген Гуцало, Ярослав Ступак; у критиці — Іван Дзюба, (Іван Світличний), (Євген Сверстюк), (Іван Бойчак); у публіцистиці — Степан Кожум'яка. До найвизначніших шістдесятників слід додати з політичних, та більше з кон'юнктурних причин нині замовчуваних активних борців з режимом, таких як майстер політичного памфлету (Валентин Мороз) («Репортаж із заповідника імені Берія», «Бумеранг», «Бастіон українського опору», «Серед снігів», «Дедал і Тантал», «Лист до Євдокії Лось», класична гумореска, оплачена п'ятнадцятьма роками каторги, «Я бачив Магомета»). (Михайла Осадчого) (його табірна повість «Більмо» вийшла 5 іноземними мовами), (Василя Рубана) («По той бік добра»).

З появою шістдесятників гостро постала проблема «батьків і дітей» у літературі. Молода генерація закидала «літературним батькам» відповідальність за сталінські злочини, пристосуванство до деспотичного режиму, творчу імпотенцію («Ода чесному боягузові» Івана Драча). Коли поети — лідери шістдесятництва — після перших арештів у 1965 відійшли у тінь, у «внутрішню еміграцію», Микола Холодний не припиняв війну словом з режимом до свого арешту у 1972 році («Крик з могили», 1961, «Сьогодні у церкві коні ночують і воду п'ють…», 1961, «Дядько має заводи й фабрики…», 1963, «Собаки в місті мають паспорти…», 1964, «Вмирають поети», 1965, «Монолог Франка», 1966, «Товаришам із тюрми», 1966, «Перед автопортретом Параджанова», 1968, «П'ять бажань патріота або інтернаціоналізм навиворіт», 1970). Зі свого боку, дехто зі старших письменників (Павло Тичина, (Платон Воронько), (Микола Шеремет), (Михайло Чабанівський)) вороже поставився до експерименту й новаторства шістдесятників.

Для поезії шістдесятників характеристичне було оновлення заштампованої соцреалістичною догматикою поетики, інтелектуалізм, замилування в ускладненій метафорі й синтаксі, урізноманітнення ритміки тощо; у прозі — звільнене від соцреалістичного фальшу реалістичне зображення дійсності, часто з дотепним гумором (оповідання Григора Тютюнника), а то й у гостро сатиричному плані («Катастрофа», «Маслини» Володимира Дрозда), витончені мотивації поведінки героїв, зацікавлення історичною тематикою (Валерій Шевчук).

Кінець «відлиги»

Рух шістдесятників виразно протримався ледве одне десятиліття. Вже 17 грудня 1962 року на спеціально скликаній нараді-зустрічі творчої інтелігенції з керівництвом держави їх гостро розкритикували. Після внутрішнього перевороту в КПРС та відставки Хрущова восени 1964 року тиск державної цензури на інтелігенцію різко посилився. Після постанови ЦК КПРС «Про цензуру» (весна 1965), а особливо після вводу військ СРСР у Чехословаччину (кінець «Празької весни») (влітку 1968 року) КПРС взяла курс на реставрацію тоталітаризму. З «відлигою» у культурі та політикою лібералізації було покінчено. Після Праги єдиновладно правляча країною партія (КПРС) небезпідставно бачила у творчій, ліберальній та демократичній інтелігенції головну загрозу своїй диктатурі, монополії на владу.

Рух «шістдесятників» було розгромлено або загнано у внутрішнє «духовне підпілля» арештами 1965—1972 pp. У цьому процесі частина шістдесятників без особливого опору перейшла на офіційні позиції (Віталій Коротич, Іван Драч, Володимир Дрозд, Євген Гуцало та ін.), декого на довгий час (Ліна Костенко), а інших взагалі перестали друкувати (Борис Мамайсур, Василь Голобородько, Ярослав Ступак).

Ще інших, що не припиняли опору національній дискримінації й русифікації, заарештовано й покарано довголітнім ув'язненням (Іван Світличний, Євген Сверстюк, Василь Стус, (Ірина Калинець), Ігор Калинець, (Валерій Марченко), Микола Плахотнюк та ін.), в якому вони або загинули (Василь Стус, Валерій Марченко), або після звільнення їм цілковито заборонена участь у літературному процесі (і навіть працювати лікарем, як було заборонено Миколі Плахотнюку). З тих, що були заарештовані, єдиний Іван Дзюба офіційно капітулював і був звільнений з ув'язнення та допущений до літературної праці, але вже цілковито в річищі соцреалізму.

У висліді цих процесів на початку 1970-х літературний рух шістдесятників цілковито зник, лише у творчості кількох поетів і прозаїків (Ліна Костенко, Валерій Шевчук) збереглися прикмети літературного оновлення, ними започаткованого.

Окрім того, рух шістдесятників відіграв значну роль у поширенні самвидавної літератури і головне — в посиленні в Україні руху опору проти російського великодержавного шовінізму й русифікації (книга Івана Дзюби , есеї Євгена Сверстюка, самвидавні поезії багатьох авторів, зокрема Василя Симоненка, Миколи Холодного — протестні твори цих двох молодих поетів найбільше множилися й поширювалися, та інших, викривальні памфлети й протестні листи літературознавців Василя Стуса, Валерія Марченка тощо).

У мистецтві

Українські митці-шістдесятники своїми творами і активною громадською діяльністю намагалися відроджувати національну свідомість, боролися за збереження української мови та культури, сприяли демократизації суспільно-політичного життя в республіці.

Усвідомлення українською творчою молоддю злочинної суті комуністичної системи сприяло її звільненню з-під впливу ідеологічних догм «соціалістичного реалізму», підвищувало статус загальнолюдських цінностей та ідеалів. Формування світогляду шістдесятників відбувалося під впливом гуманістичної культури Заходу, ознайомлення з якою сприяло зростанню зацікавлення до надбань власної культури, історії та традицій українського народу. Шістдесятники у своїх творах намагалися говорити про реальні проблеми життя, болючі питання, замовчувані у часи сталінізму і які хвилювали тогочасне українське суспільство.

Найвідомішими представниками шістдесятництва були

На початку 1960-х років діяли клуби творчої молоді — київський «Сучасник» (голова — Лесь Танюк) і львівський «Пролісок» (голова — (Михайло Косів)), які стали центрами громадської діяльності шістдесятників. У клубах відбувалися літературні зустрічі, вечори пам'яті, театральні постановки, де молоді митці формували власний світогляд та світобачення своїх слухачів і читачів.

Шістдесятники у політиці

У політиці 1960—1970-х років 20 століття «шістдесятники» являли собою внутрішню моральну опозицію до радянського тоталітарного державного режиму. З початком політики «Перебудови» та «Гласності» (друга половина 1980-х — початок 1990-х рр.) «шістдесятниками» стали називати також представників нової генерації комуністичної еліти, чий світогляд сформувався в кінці 1950-х — на початку 1960-х років і що прийшла до влади. Це політики — Михайло Горбачов, Олександр Яковлєв; філософи Олександр Зінов'єв, Мераб Мамардашвілі, (Юрій Левада), політологи Олександр Бовін, (Федір Бурлацький), редактори масмедіа — Віталій Коротич, , (Сергій Залигін) та багато інших.

Історичний дискурс шістдесятників варто розглядати як опозицію до тогочасних реалій політики УРСР, всі зусилля якої спрямовувалися на конструювання української ідентичності як складової «єдиного радянського народу». Як зазначає (Леонід Зашкільняк), цей процес засновувався на низці міфів та ідеологем, базовим із яких залишався усталений з російсько-імперських часів конструкт «трьох братніх східнослов'янських народів» — росіян, українців, білорусів, в якому всі вони протиставлялися «загниваючому» Заходу з його «капіталізмом» і католицтвом.

Із 1963 р. розпочалася хвиля ідеологічних звинувачень на адресу шістдесятників, насамперед у націоналізмі. Влада розгорнула кампанію цькування шістдесятників у пресі, на засіданнях спілок та різноманітних зібраннях. Партійні та карні органи забороняли, а потім і розганяли літературно-мистецькі зустрічі та творчі вечори шістдесятників, закривали клуби творчої молоді. Поступово більшість шістдесятників була позбавлена можливості видавати свої твори, їх звільняли з роботи, проти них влаштовувалися провокації.

Деякі шістдесятники під тиском влади пристосувалися до нових умов і перейшли на офіційні позиції. Проте більшість шістдесятників не змирилася і мужньо відстоювала свої переконання, їхні твори продовжували з'являтися у самвидаві, та вже замість суто культурологічних проблем усе частіше аналізувалися питання суспільно-політичного життя, зокрема колоніального становища республіки у складі СРСР та необхідності створення організованого визвольного руху.

Із середини 1960-х шістдесятники розпочали формування політичної опозиції комуністичному режиму і незабаром стали активними учасниками дисидентського руху в Україні, зокрема як члени Української гельсінської групи.

У філателії

image
(Конверт першого дня) України, присвячений «Шістдесятникам» з портретом Алли Горської (2019)

22 листопада 2019 року «Укрпошта» ввела в обіг поштову марку «Шістдесятники. Іван Світличний (1929—1992)» (№ 1786); дизайн Василя Василенка, номінал 8,00 грн. Марка гасилась (штемпелем першого дня) в Києві на художньому немаркованому конверті, який був використаний як (конверт першого дня) (КПД). На конверті зображений портрет художниці Алли Горської (1929—1970).

Див. також

Вікіцитати містять висловлювання на тему: Шістдесятники

Примітки

  1. Енциклопедія українознавства. Т. 1–11
  2. Історичні міфи і стереотипи та міжнаціональні відносини в сучасній Україні / за ред. Л. Зашкільняка. — Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України, 2009. — 472 с. (с.: 28)
  3. Ярослав Секо ІСТОРИЧНИЙ ДИСКУРС УКРАЇНСЬКИХ ШІСТДЕСЯТНИКІВ / Україна–Європа–Світ. Міжнародний збірник наукових праць. Серія: Історія, міжнародні відносини [ 18 січня 2021 у Wayback Machine.] / Гол. ред. Л. М. Алексієвець. — Тернопіль: Вид-во ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2010. — Вип. 5. У 2 ч.: Україна–Європа–Світ: історико-політичні та гуманітарні аспекти розвитку / Міжнародний збірник наукових праць на пошану проф. М. М. Алексієвця. — Ч. 1. — 373 с.
  4. «Шістдесятники». Укрпошта (укр.). https://ukrposhta.ua/. Процитовано 22 листопада 2019.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()

Література

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Дата публікації:
Cya stattya mistit perelik posilan ale pohodzhennya tverdzhen u nij zalishayetsya nezrozumilim cherez praktichno povnu vidsutnist vnutrishnotekstovih dzherel vinosok Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu peretvorivshi dzherela z pereliku posilan na dzherela vinoski u samomu teksti statti sichen 2020 Shistdesya tniki abo shestidesyatniki nazva pokolinnya radyanskoyi ta ukrayinskoyi nacionalnoyi inteligenciyi z yaskravo virazhenoyu gromadyanskoyu poziciyeyu sho vvijshlo u kulturu mistectvo literaturu tosho ta politiku SRSR u drugij polovini 1950 h period timchasovogo poslablennya komunistichno bilshovickogo totalitarizmu ta hrushovskoyi vidligi destalinizaciyi ta deyakoyi liberalizaciyi i najpovnishe sebe tvorcho viyavilo na pochatku ta v seredini 1960 h rokiv zvidsi j nazva Shistdesyatniki buli vnutrishnoyu moralnoyu opoziciyeyu radyanskogo totalitarnogo derzhavnogo rezhimu sered nih buli politichni v yazni ta v yazni sovisti disidenti Shistdesyatniki Ivan Svitlichnij 1929 1992 poshtova marka Ukrayini 2019 Shistdesyatniki UkrayiniShistdesyatniki vistupali na zahist nacionalnoyi movi ta kulturi svobodi hudozhnoyi tvorchosti Osnovu ruhu shistdesyatnikiv sklali pismenniki Ivan Drach Mikola Vingranovskij Volodimir Drozd Grigir Tyutyunnik Boris Olijnik Vitalij Donchik Vasil Simonenko Mikola Holodnij Lina Kostenko Valerij Shevchuk Yevgen Gucalo hudozhniki Alla Gorska Viktor Zareckij Boris Chichibabin literaturni kritiki Ivan Dzyuba Yevgen Sverstyuk rezhiser Les Tanyuk kinorezhiseri Sergij Paradzhanov Yurij Illyenko mistectvoznavci Roman Korogodskij Yurij Smirnij perekladachi Grigorij Kochur Mikola Lukash ta inshi Shistdesyatniki protistavlyali sebe oficijnomu dogmatizmovi spoviduvali svobodu tvorchogo samovirazhennya kulturnij plyuralizm prioritet zagalnolyudskih cinnostej nad klasovimi Znachnij vpliv na yih stanovlennya spravila zahidna gumanistichna kultura tradiciyi rozstrilyanogo vidrodzhennya ta zdobutki ukrayinskoyi kulturi kincya XIX pochatku HH st Odnim iz tih hto zakladav fundament shistdesyatnictva v Ukrayini stav docent fakultetu zhurnalistiki Matvij Shestopal adzhe sered jogo uchniv buli V yacheslav Chornovil Boris Olijnik Vasil Simonenko Vadim Krishenko Boris Rogoza Mikola Shudrya Vadim Micik ta bagato inshih patriotichno nalashtovanih osobistostej Shistdesyatniki rozvinuli aktivnu kulturnicku diyalnist yaka vihodila za mezhi oficiozu vlashtovuvali neformalni literaturni chitannya ta hudozhni vistavki vechori pam yati represovanih mitciv stavili zamovchuvani teatralni p yesi skladali peticiyi na zahist ukrayinskoyi kulturi Organizovani u 1959 1960 rr Klub tvorchoyi molodi Suchasnik v Kiyevi ta v 1962 r klub Prolisok u Lvovi stali spravzhnimi oseredkami alternativnoyi nacionalnoyi kulturi Shistdesyatniki vidnovili tradiciyi klasichnoyi dorevolyucijnoyi inteligenciyi yakij buli pritamanni pragnennya do duhovnoyi nezalezhnosti politichna vidchuzhenist ideali gromadyanskogo suspilstva ta sluzhinnya narodovi Kulturnicka diyalnist yaka ne vpisuvalas u ramki dozvolenogo viklikala nezadovolennya vladi Shistdesyatnikiv ne vdalosya vtrimati v oficijnih idejno estetichnih mezhah i z kincya 1962 r pochavsya masovanij tisk na nonkonformistsku inteligenciyu Pered shistdesyatnikami zakrilisya storinki zhurnaliv posipalisya zvinuvachennya u formalizmi bezidejnosti burzhuaznomu nacionalizmi U vidpovid shistdesyatnicki ideyi stali poshiryuvatisya u samvidavi Nashtovhnuvshis na zhorstkij opir partijnogo aparatu chastina shistdesyatnikiv pishla na kompromis iz vladoyu inshi evolyucionuvali do politichnogo disidentstva pravozahisnogo ruhu ta vidkritogo protistoyannya rezhimovi Pochatok 1960 hPershimi rechnikami shistdesyatnikiv v Ukrayini buli Lina Kostenko j avtor gostropublicistichnih poezij spryamovanih proti rusifikaciyi j nacionalnogo ponevolennya Ukrayini Vasil Simonenko Slidom za nimi z yavilasya cila pleyada poetiv Ivan Drach Mikola Vingranovskij Mikola Holodnij Grigorij Kirichenko Vasil Goloborodko Igor Kalinec Ivan Sokulskij Boris Mamajsur ta inshi Na pochatku blizko do shistdesyatnikiv stoyav Vitalij Korotich Do shistdesyatnikiv vidnosyat takozh poeta Ivana Kovalenka hocha za vikom vin buv starshim za bilshist iz nih U prozi najviznachnishimi shistdesyatnikami buli Valerij Shevchuk Grigir Tyutyunnik Volodimir Drozd Yevgen Gucalo Yaroslav Stupak u kritici Ivan Dzyuba Ivan Svitlichnij Yevgen Sverstyuk Ivan Bojchak u publicistici Stepan Kozhum yaka Do najviznachnishih shistdesyatnikiv slid dodati z politichnih ta bilshe z kon yunkturnih prichin nini zamovchuvanih aktivnih borciv z rezhimom takih yak majster politichnogo pamfletu Valentin Moroz Reportazh iz zapovidnika imeni Beriya Bumerang Bastion ukrayinskogo oporu Sered snigiv Dedal i Tantal List do Yevdokiyi Los klasichna gumoreska oplachena p yatnadcyatma rokami katorgi Ya bachiv Magometa Mihajla Osadchogo jogo tabirna povist Bilmo vijshla 5 inozemnimi movami Vasilya Rubana Po toj bik dobra Z poyavoyu shistdesyatnikiv gostro postala problema batkiv i ditej u literaturi Moloda generaciya zakidala literaturnim batkam vidpovidalnist za stalinski zlochini pristosuvanstvo do despotichnogo rezhimu tvorchu impotenciyu Oda chesnomu boyaguzovi Ivana Dracha Koli poeti lideri shistdesyatnictva pislya pershih areshtiv u 1965 vidijshli u tin u vnutrishnyu emigraciyu Mikola Holodnij ne pripinyav vijnu slovom z rezhimom do svogo areshtu u 1972 roci Krik z mogili 1961 Sogodni u cerkvi koni nochuyut i vodu p yut 1961 Dyadko maye zavodi j fabriki 1963 Sobaki v misti mayut pasporti 1964 Vmirayut poeti 1965 Monolog Franka 1966 Tovarisham iz tyurmi 1966 Pered avtoportretom Paradzhanova 1968 P yat bazhan patriota abo internacionalizm navivorit 1970 Zi svogo boku dehto zi starshih pismennikiv Pavlo Tichina Platon Voronko Mikola Sheremet Mihajlo Chabanivskij vorozhe postavivsya do eksperimentu j novatorstva shistdesyatnikiv Dlya poeziyi shistdesyatnikiv harakteristichne bulo onovlennya zashtampovanoyi socrealistichnoyu dogmatikoyu poetiki intelektualizm zamiluvannya v uskladnenij metafori j sintaksi uriznomanitnennya ritmiki tosho u prozi zvilnene vid socrealistichnogo falshu realistichne zobrazhennya dijsnosti chasto z dotepnim gumorom opovidannya Grigora Tyutyunnika a to j u gostro satirichnomu plani Katastrofa Maslini Volodimira Drozda vitoncheni motivaciyi povedinki geroyiv zacikavlennya istorichnoyu tematikoyu Valerij Shevchuk Kinec vidligi Ruh shistdesyatnikiv virazno protrimavsya ledve odne desyatilittya Vzhe 17 grudnya 1962 roku na specialno sklikanij naradi zustrichi tvorchoyi inteligenciyi z kerivnictvom derzhavi yih gostro rozkritikuvali Pislya vnutrishnogo perevorotu v KPRS ta vidstavki Hrushova voseni 1964 roku tisk derzhavnoyi cenzuri na inteligenciyu rizko posilivsya Pislya postanovi CK KPRS Pro cenzuru vesna 1965 a osoblivo pislya vvodu vijsk SRSR u Chehoslovachchinu kinec Prazkoyi vesni vlitku 1968 roku KPRS vzyala kurs na restavraciyu totalitarizmu Z vidligoyu u kulturi ta politikoyu liberalizaciyi bulo pokincheno Pislya Pragi yedinovladno pravlyacha krayinoyu partiya KPRS nebezpidstavno bachila u tvorchij liberalnij ta demokratichnij inteligenciyi golovnu zagrozu svoyij diktaturi monopoliyi na vladu Ruh shistdesyatnikiv bulo rozgromleno abo zagnano u vnutrishnye duhovne pidpillya areshtami 1965 1972 pp U comu procesi chastina shistdesyatnikiv bez osoblivogo oporu perejshla na oficijni poziciyi Vitalij Korotich Ivan Drach Volodimir Drozd Yevgen Gucalo ta in dekogo na dovgij chas Lina Kostenko a inshih vzagali perestali drukuvati Boris Mamajsur Vasil Goloborodko Yaroslav Stupak She inshih sho ne pripinyali oporu nacionalnij diskriminaciyi j rusifikaciyi zaareshtovano j pokarano dovgolitnim uv yaznennyam Ivan Svitlichnij Yevgen Sverstyuk Vasil Stus Irina Kalinec Igor Kalinec Valerij Marchenko Mikola Plahotnyuk ta in v yakomu voni abo zaginuli Vasil Stus Valerij Marchenko abo pislya zvilnennya yim cilkovito zaboronena uchast u literaturnomu procesi i navit pracyuvati likarem yak bulo zaboroneno Mikoli Plahotnyuku Z tih sho buli zaareshtovani yedinij Ivan Dzyuba oficijno kapitulyuvav i buv zvilnenij z uv yaznennya ta dopushenij do literaturnoyi praci ale vzhe cilkovito v richishi socrealizmu U vislidi cih procesiv na pochatku 1970 h literaturnij ruh shistdesyatnikiv cilkovito znik lishe u tvorchosti kilkoh poetiv i prozayikiv Lina Kostenko Valerij Shevchuk zbereglisya prikmeti literaturnogo onovlennya nimi zapochatkovanogo Okrim togo ruh shistdesyatnikiv vidigrav znachnu rol u poshirenni samvidavnoyi literaturi i golovne v posilenni v Ukrayini ruhu oporu proti rosijskogo velikoderzhavnogo shovinizmu j rusifikaciyi kniga Ivana Dzyubi Internacionalizm chi rusifikaciya eseyi Yevgena Sverstyuka samvidavni poeziyi bagatoh avtoriv zokrema Vasilya Simonenka Mikoli Holodnogo protestni tvori cih dvoh molodih poetiv najbilshe mnozhilisya j poshiryuvalisya ta inshih vikrivalni pamfleti j protestni listi literaturoznavciv Vasilya Stusa Valeriya Marchenka tosho U mistectviUkrayinski mitci shistdesyatniki svoyimi tvorami i aktivnoyu gromadskoyu diyalnistyu namagalisya vidrodzhuvati nacionalnu svidomist borolisya za zberezhennya ukrayinskoyi movi ta kulturi spriyali demokratizaciyi suspilno politichnogo zhittya v respublici Usvidomlennya ukrayinskoyu tvorchoyu moloddyu zlochinnoyi suti komunistichnoyi sistemi spriyalo yiyi zvilnennyu z pid vplivu ideologichnih dogm socialistichnogo realizmu pidvishuvalo status zagalnolyudskih cinnostej ta idealiv Formuvannya svitoglyadu shistdesyatnikiv vidbuvalosya pid vplivom gumanistichnoyi kulturi Zahodu oznajomlennya z yakoyu spriyalo zrostannyu zacikavlennya do nadban vlasnoyi kulturi istoriyi ta tradicij ukrayinskogo narodu Shistdesyatniki u svoyih tvorah namagalisya govoriti pro realni problemi zhittya bolyuchi pitannya zamovchuvani u chasi stalinizmu i yaki hvilyuvali togochasne ukrayinske suspilstvo Najvidomishimi predstavnikami shistdesyatnictva buli poeti i prozayiki Mikola Vingranovskij Vasil Goloborodko Yevgen Gucalo Ivan Drach Vilen Barskij Roman Ivanichuk Irina ta Igor Kalinci Grigorij Kirichenko Lina Kostenko Boris Mamajsur Yurij Mushketik Mikola Rudenko Yevgen Sverstyuk Ivan Svitlichnij Vasil Simonenko Grigir Tyutyunnik Valerij Shevchuk hudozhniki Alla Gorska Opanas Zalivaha Boris Plaksij Viktor Zareckij Veniamin Kushnir Galina Sevruk Lyudmila Semikina Stefaniya Shabatura rezhiseri Sergij Paradzhanov Yurij Illyenko Leonid Osika Les Tanyuk perekladachi Grigorij Kochur ta Mikola Lukash Na pochatku 1960 h rokiv diyali klubi tvorchoyi molodi kiyivskij Suchasnik golova Les Tanyuk i lvivskij Prolisok golova Mihajlo Kosiv yaki stali centrami gromadskoyi diyalnosti shistdesyatnikiv U klubah vidbuvalisya literaturni zustrichi vechori pam yati teatralni postanovki de molodi mitci formuvali vlasnij svitoglyad ta svitobachennya svoyih sluhachiv i chitachiv Shistdesyatniki u politiciU politici 1960 1970 h rokiv 20 stolittya shistdesyatniki yavlyali soboyu vnutrishnyu moralnu opoziciyu do radyanskogo totalitarnogo derzhavnogo rezhimu Z pochatkom politiki Perebudovi ta Glasnosti druga polovina 1980 h pochatok 1990 h rr shistdesyatnikami stali nazivati takozh predstavnikiv novoyi generaciyi komunistichnoyi eliti chij svitoglyad sformuvavsya v kinci 1950 h na pochatku 1960 h rokiv i sho prijshla do vladi Ce politiki Mihajlo Gorbachov Oleksandr Yakovlyev filosofi Oleksandr Zinov yev Merab Mamardashvili Yurij Levada politologi Oleksandr Bovin Fedir Burlackij redaktori masmedia Vitalij Korotich Sergij Zaligin ta bagato inshih Istorichnij diskurs shistdesyatnikiv varto rozglyadati yak opoziciyu do togochasnih realij politiki URSR vsi zusillya yakoyi spryamovuvalisya na konstruyuvannya ukrayinskoyi identichnosti yak skladovoyi yedinogo radyanskogo narodu Yak zaznachaye Leonid Zashkilnyak cej proces zasnovuvavsya na nizci mifiv ta ideologem bazovim iz yakih zalishavsya ustalenij z rosijsko imperskih chasiv konstrukt troh bratnih shidnoslov yanskih narodiv rosiyan ukrayinciv bilorusiv v yakomu vsi voni protistavlyalisya zagnivayuchomu Zahodu z jogo kapitalizmom i katolictvom Iz 1963 r rozpochalasya hvilya ideologichnih zvinuvachen na adresu shistdesyatnikiv nasampered u nacionalizmi Vlada rozgornula kampaniyu ckuvannya shistdesyatnikiv u presi na zasidannyah spilok ta riznomanitnih zibrannyah Partijni ta karni organi zaboronyali a potim i rozganyali literaturno mistecki zustrichi ta tvorchi vechori shistdesyatnikiv zakrivali klubi tvorchoyi molodi Postupovo bilshist shistdesyatnikiv bula pozbavlena mozhlivosti vidavati svoyi tvori yih zvilnyali z roboti proti nih vlashtovuvalisya provokaciyi Deyaki shistdesyatniki pid tiskom vladi pristosuvalisya do novih umov i perejshli na oficijni poziciyi Prote bilshist shistdesyatnikiv ne zmirilasya i muzhno vidstoyuvala svoyi perekonannya yihni tvori prodovzhuvali z yavlyatisya u samvidavi ta vzhe zamist suto kulturologichnih problem use chastishe analizuvalisya pitannya suspilno politichnogo zhittya zokrema kolonialnogo stanovisha respubliki u skladi SRSR ta neobhidnosti stvorennya organizovanogo vizvolnogo ruhu Iz seredini 1960 h shistdesyatniki rozpochali formuvannya politichnoyi opoziciyi komunistichnomu rezhimu i nezabarom stali aktivnimi uchasnikami disidentskogo ruhu v Ukrayini zokrema yak chleni Ukrayinskoyi gelsinskoyi grupi U filateliyiKonvert pershogo dnya Ukrayini prisvyachenij Shistdesyatnikam z portretom Alli Gorskoyi 2019 22 listopada 2019 roku Ukrposhta vvela v obig poshtovu marku Shistdesyatniki Ivan Svitlichnij 1929 1992 1786 dizajn Vasilya Vasilenka nominal 8 00 grn Marka gasilas shtempelem pershogo dnya v Kiyevi na hudozhnomu nemarkovanomu konverti yakij buv vikoristanij yak konvert pershogo dnya KPD Na konverti zobrazhenij portret hudozhnici Alli Gorskoyi 1929 1970 Div takozhVikicitati mistyat vislovlyuvannya na temu Shistdesyatniki Ruh oporu Ukrayinskij disidentskij ruh v SRSR Muzej shistdesyatnictva Zadushene vidrodzhennya Pravozahisnij ruh v URSRPrimitkiEnciklopediya ukrayinoznavstva T 1 11 Istorichni mifi i stereotipi ta mizhnacionalni vidnosini v suchasnij Ukrayini za red L Zashkilnyaka Lviv Institut ukrayinoznavstva im I Krip yakevicha NAN Ukrayini 2009 472 s s 28 Yaroslav Seko ISTORIChNIJ DISKURS UKRAYiNSKIH ShISTDESYaTNIKIV Ukrayina Yevropa Svit Mizhnarodnij zbirnik naukovih prac Seriya Istoriya mizhnarodni vidnosini 18 sichnya 2021 u Wayback Machine Gol red L M Aleksiyevec Ternopil Vid vo TNPU im V Gnatyuka 2010 Vip 5 U 2 ch Ukrayina Yevropa Svit istoriko politichni ta gumanitarni aspekti rozvitku Mizhnarodnij zbirnik naukovih prac na poshanu prof M M Aleksiyevcya Ch 1 373 s Shistdesyatniki Ukrposhta ukr https ukrposhta ua Procitovano 22 listopada 2019 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya LiteraturaBazhan O Shistdesyatnictvo Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 641 ISBN 978 966 00 1359 9 O Bazhan Shistdesyatnictvo Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 s 784 ISBN 978 966 611 818 2 Malij slovnik istoriyi Ukrayini vidpov red V A Smolij K Libid 1997 464 s ISBN 5 325 00781 5 Koshelivec I Shestidesyatniki Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Koshelivec I Panorama najnovishoyi literaturi v URSR Myunhen 1963 1974 Koshelivec I Suchasna literatura v URSR Myunhen 1964 Kravciv B Velika vedmedicya i Gonchi psi Suchasnist ch 2 1962 Kravciv B Shistdesyat poetiv shistdesyatih rokiv Myunhen 1967 La nouvelle vague litteraire en Ukraine Textes recueillis et presentes par Myroslawa Maslow Parizh 1967 Kasyanov G V Nezgodni ukrayinska inteligenciya v rusi oporu 1960 1980 h rr 23 grudnya 2019 u Wayback Machine K 1995 Radomir Mokrik Bunt proti imperiyi ukrayinski shistdesyatniki Kiyiv A BA BA GA LA MA GA 2023 416 s ISBN 978 617 585 249 1 Baran V Ukrayina u 1950 1960 h rr Lviv 1996 Bazhan O G Peresliduvannya inakodumstva v centralnij Ukrayini u 60 80 h rr Istoriya Ukrayini Malovidomi imena podiyi fakti 1996 Vip 1 23 grudnya 2019 u Wayback Machine C 422 Drozdovskij D I Kod majbutnogo Filosofiya ukrayinskogo shistdesyatnictva monografiya K Vidavnichij dim Vsesvit 2006 Shistdesyatnik Ivan Kovalenko Biogr naris 15 lipnya 2015 u Wayback Machine Ukrayina HH st kultura ideologiya politika Zbirnik statej Vip 7 K 2004 S 422 443 Pidp Sergij Bilokin Mariya Kirilenko Kovalenko Ukrayinskij publicist shistdesyatnik Stepan Kozhum yaka v borotbi za kulturno duhovni i politichni prava ukrayinskogo narodu Vidkritij list S D Kozhum yaki do Spilki pismennikiv Ukrayini shodo stanovisha ukrayinskoyi movi literaturi kulturi u seredini 1960 h rokiv Arhivovano 16 veresnya 2016 u Wayback Machine 1968 22 serp Korogodskij R Brama svitla Shistdesyatniki Uporyad M Kocyubinska N Kucher O Sinchenko K Vid vo Ukrayinskogo katolickogo universitetu 2009 655 s ISBN 978 966 8197 47 5 Yuliya Ovsyanik Lvivska Kasandra Zbruch 05 11 2013 5 listopada 2013 u Wayback Machine Zareckij O Shistdesyatnictvo 25 grudnya 2015 u Wayback Machine Alla Gorska Chervona tin kalini Listi spogadi statti Red ta upor O Zareckogo M Marichevskogo Kiyiv Spalah 1996 240 s Shistdesyatniki Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 2 M Ya S 587 Specproyekt Lokalnoyi istoriyi Disidenti Istoriyi politv yazniv radyanskogo rezhimu 12 kvitnya 2021 u Wayback Machine Bunt proti imperiyi yak ukrayinski inteligenti chinili sprotiv radyanshini
Топ