Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із таким прізвищем Іваничук звання Роман Іванович ІваничукРоман Іванович ІваничукРо

Роман Іваничук

Роман Іваничук
У Вікіпедії є статті про інших людей із таким прізвищем: Іваничук.

Роман Іванович Іваничук
Роман Іванович Іваничук
image
Роман Іванович Іваничук, вересень 2008
Ім'я при народженні Роман Іванович Іваничук
Народився 27 травня 1929(1929-05-27)[1]
Трач, Косівський повіт, Станиславівське воєводство, Польська Республіка
Помер 17 вересня 2016(2016-09-17)[1] (87 років)
Львів, Львівська область, Україна
Поховання Личаківський цвинтар
Країна image Польська Республіка
image СРСР
image Україна
Національність українець
Діяльність прозаїк
Сфера роботи література[2]
Alma mater ЛНУ ім. І. Франка
Заклад ЛНУ ім. І. Франка
Мова творів українська
Роки активності 1954—2016
Напрямок Історична і філософська проза
Жанр Історичні роман і повість, новели та оповідання, есеї
Членство СП СРСР і Національна спілка письменників України
Партія КПРС[3]
Нагороди
image
image
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
image
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
image
Ювілейна медаль «20 років незалежності України»
image
Ювілейна медаль «25 років незалежності України»
image
Премії
image
Золотий письменник України
image
Звання
image
Заслужений працівник культури України
image Іваничук Роман Іванович у Вікісховищі
image  Висловлювання у Вікіцитатах

Рома́н Іва́нович Іваничу́к (27 травня 1929(1929-05-27), Трач, Косівський повіт, Станиславівське воєводство, Польська Республіка — 17 вересня 2016(2016-09-17), Львів, Львівська область, Україна) — український письменник, політичний та громадський діяч, один із організаторів Товариства української мови ім. Шевченка, Народного Руху України, член Спілки письменників України (з 1960), народний депутат України І-го скликання (1990–1994). Заслужений працівник культури України.

Лауреат Державної премії УРСР імені Тараса Шевченка, Літературної премії імені Андрія Головка, премії ім. Мазепи. Герой України (2009).

Життєпис

Народився 27 травня 1929(19290527) року в родині вчителя села Трач, тепер Косівський район, Івано-Франківська область, Україна. Його стрийко — Михайло Іваничук, учений-геоморфолог, вояк Легіону УСС та УГА. Удома в батька була велика бібліотека, тому з дитинства Роман багато читав.

Навчався в початковій школі в рідному селі, з 1942 року в Коломийській гімназії, перетвореній після більшовицької окупації на Коломийську СШ № 1, яку закінчив у 1947 р. На бажання батька вступив на геологічний факультет Львівського університету, але покинув його, оскільки прагнув здобути філологічну освіту. Один рік пропрацював учителем початкової школи в рідному селі.

У 1948 р. знову вступив до Львівського університету на філологічний факультет (українську філологію), але через те, що не хотів йти до комсомолу і на свята ходив у вишиванці, на нього написали донос, і в 1949 р. Романа Іваничука виключили з університету за «антирадянську діяльність».

Відслужив три роки в армії (в Азербайджанській РСР) і в 1953 р. поновився у Львівському університеті.

У 1954 р. у студентському альманасі Львівського університету опублікував свою першу новелу «Скиба землі», яку схвально зустріла критика.

По закінченні у 1957 р. Львівського університету поїхав працювати учителем української мови і літератури у селище Щирець Львівської області. Продовжив писати, вступив до Спілки письменників УРСР. В літературі вважав своїми учителями Василя Стефаника, Михайла Коцюбинського та Ірину Вільде, також у ранній період творчості перебував під великим впливом творів Івана Керницького.

У 1958 р. вийшла друком перша збірка новел , яка принесла йому визнання.

У 1961 році переїхав до Львова. Від 1963 року працював редактором у відділі прози журналу «Жовтень» (до 1990 р.).

В цей період виходять збірки новел Р. Іваничука «Не рубайте ясенів» (1961), «Під склепінням храму» (1961), «Тополина заметіль» (1965). У 1968 році вийшов друком роман «Мальви» на історичну тематику з часів Хмельниччини. За нього Іваничука жорстко критикувала компартійна влада, хотіли звільнити з журналу, проте роман здобув широкий резонанс.

У зв'язку з нагінками Р. Іваничук зосереджується на історичній прозі. Тему наступного роману «Черлене вино» — про оборону Олеського замку від польських загарбників у 1431—1432 роках у ході так званих «Воєн Свидригайла» — підказав відомий літературознавець Григорій Нудьга. Роман вийшов друком у 1977 році. Тут чи не вперше в українській літературі змальовано побут середньовічного Львова. За ним з'явився роман (1979), який змальовує картини міського життя кінця XVI — початку XVII ст. у Львові. Обидва стали популярними. За роман «Манускрипт з вулиці Руської» Р. Іваничук у 1979 р. отримав премію ім. А. В. Головка. У третьому «львівському романі» «Вода з каменю» (1982) йдеться про Львів початку ХІХ ст. і юність Маркіяна Шашкевича. Наступний роман (1984) про одного з учасників Кирило-Мефодіївського братства Миколу Гулака вважають вершинним твором автора. За них у 1985 р. автор удостоївся Державної премії УРСР ім. Т. Т. Шевченка. Після цього вийшов історичний роман «Шрами на скалі» (1987) про стосунки Івана Франка з письменниками угрупування Молодої музи.

У період Перебудови бере активну участь у національно-визвольному русі. У червні 1988 року на пропозицію Ігоря Мельника погодився очолити львівську філію Товариства рідної мови. У 1990 р. Роман Іваничук завідував відділом прози журналу «Дзвін». Навесні 1990 року обраний народним депутатом УРСР, брав участь у підготовці і проголошенні Декларації про державний суверенітет України 16 липня 1990 року і Акту про незалежність України 24 серпня 1991 року.

Помер на 88-му році життя, вранці 17 вересня 2016 року у Львові. Президент Петро Порошенко висловив співчуття рідним та близьким. Похований 19 вересня в одній могилі зі своєю першою дружиною Софією на 3 полі Личаківського цвинтаря у Львові.

Нагороди та премії

Роман Іваничук — лауреат Літературної премії ім. А. Головка (1979), премії ім. І. Мазепи (1999).

Творчість

У доробку письменника двадцять історичних романів, якими він намагається заповнити білі плями в нашій історії. Його твори перекладені, зокрема, французькою, російською та іншими мовами.

Твори

image
Обкладинки книг ''Журавлиний крик'', ''Мальви'' та ''Орда''
  • збірка новел «Прут несе кригу» (др. 1958);
  • збірка новел «Не рубайте ясенів» (1961);
  • збірка новел «Під склепінням храму» (1961);
  • роман-трилогія «Край битого шляху» (1962(1964));
  • збірка новел «Тополина заметіль» (1965);
  • роман «Мальви» (написаний 1965—1967; друк. 1968); виданий вдруге під назвою «Яничари»;
  • збірка новел «Дім на горі» (1969);
  • збірка новел «Сиві ночі» (1975);
  • повість «Місто» (написаний 1972—1975; др. 1977);
  • роман «Черлене вино» (написаний 1974—1976; др. 1977);
  • роман «Манускрипт з вулиці Руської» (написаний 1976—1978; др. 1979);
  • збірка новел «На перевалі» (1980);
  • роман «Вода з каменю» (написаний 1978—1981; др. 1982);
  • роман «Саксаул у пісках»;
  • роман «Четвертий вимір» (написаний 1980—1984; др. 1984);
  • повість «Сьоме небо» (1985) — продовження повісті «Місто»;
  • роман «Шрами на скалі» (написаний 1984—1986 др. 1987);
  • роман «Журавлиний крик» (написаний 1968; др. 1988);
  • роман «Бо війна війною» (др. в журналі «Жовтень» у 1989; окремим виданням у 1991);
  • роман «Орда» (написаний 1989—1991; др. 1992);
  • роман «Ренегат»;
  • роман «Євангеліє від Томи»;
  • автобіографічна книга «Благослови, душе моя, Господа…» (1993);
  • спогади «Дороги вольні і невольні» (1999);
  • роман «Вогненні стовпи» (2006);
  • роман «Через перевал» (2008);
  • роман (2011);
  • роман «Торговиця» (2012);
  • роман «Генерали імперії»;
  • роман «Країна Ірредента» (Львів, 2007);
  • роман «Злодії та Апостоли» (Львів—Коломия, 2003—2004)

Примітки

  1. National Library of Israel Names and Subjects Authority File
    d:Track:Q106509962
  2. Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  3. http://web.archive.org/web/20170208180329/http://zbruc.eu/node/26557
  4. . ukranews.com. Українські новини. 17 вересня 2016. Архів оригіналу за 18 вересня 2016.
  5. . Архів оригіналу за 20 вересня 2016. Процитовано 17 вересня 2016.
  6. . Архів оригіналу за 23 жовтня 2016. Процитовано 18 вересня 2016.
  7. Указ Президента України № 27/2009 від 16 січня 2009 року «Про присвоєння Р. Іваничуку звання Герой України»
  8. Указ Президента України № 793/2006 від 29 вересня 2006 року «Про нагородження працівників підприємств, установ та організацій міста Львова»
  9. Указ Президента України № 1337/98 від 8 грудня 1998 року «Про відзначення нагородами України активістів Всеукраїнського товариства „Просвіта“ імені Тараса Шевченка»
  10. Указ Президента України № 575/93 від 3 грудня 1993 року «Про присвоєння почесних звань України діячам Всеукраїнського товариства „Просвіта“ імені Т. Г. Шевченка»
  11. Указ Президента України № 822/2011 від 19 серпня 2011 року «Про нагородження відзнакою Президента України − ювілейною медаллю „20 років незалежності України“» (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 30 листопада 2012. Процитовано 23 серпня 2011.
  12. Указ Президента України від 19 серпня 2016 року № 336/2016 «Про нагородження відзнакою Президента України – ювілейною медаллю "25 років незалежності України"»
  13. . www.perets.org.ua (укр.). Архів оригіналу за 9 травня 2022. Процитовано 11 квітня 2021.

Джерела

Посилання

  • Іваничук Роман Іванович // Шевченківська енциклопедія: У 6-ти т. — Т.3: І—Л : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, 2013. — С. 55.
  • Біографія і твори Романа Іваничука на «Українському Центрі» [ 19 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
  • Життя та творчість Романа Іваничука на сайті Бібліотеки української літератури [ 22 вересня 2013 у Wayback Machine.]
  • Іваничук Роман Іванович // Сайт «Герої України» [ 3 лютого 2018 у Wayback Machine.]
  • Роман Іваничук: Не хочу працювати на комп'ютері. Моя думка скрапує з кінчика чорнильної ручки [ 5 серпня 2016 у Wayback Machine.]
  • Роман Іваничук: Щоб здобути незалежність, мусимо пройти Хресну прощу [ 14 серпня 2011 у Wayback Machine.]
  • Роман Іваничук: Коли на кожній сторінці книжки матюк, то це не література, це — бордель[недоступне посилання]
  • Меч і мисль: творчість Романа Іваничука у національних вимірах української культури. Збірник наук. пр. [ 16 серпня 2016 у Wayback Machine.]
  • Роман Іваничук. Вогненні стовпи

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz takim prizvishem Ivanichuk zvannya Roman Ivanovich IvanichukRoman Ivanovich IvanichukRoman Ivanovich Ivanichuk veresen 2008Im ya pri narodzhenni Roman Ivanovich IvanichukNarodivsya 27 travnya 1929 1929 05 27 1 Trach Kosivskij povit Stanislavivske voyevodstvo Polska RespublikaPomer 17 veresnya 2016 2016 09 17 1 87 rokiv Lviv Lvivska oblast UkrayinaPohovannya Lichakivskij cvintarKrayina Polska Respublika SRSR UkrayinaNacionalnist ukrayinecDiyalnist prozayikSfera roboti literatura 2 Alma mater LNU im I FrankaZaklad LNU im I FrankaMova tvoriv ukrayinskaRoki aktivnosti 1954 2016Napryamok Istorichna i filosofska prozaZhanr Istorichni roman i povist noveli ta opovidannya eseyiChlenstvo SP SRSR i Nacionalna spilka pismennikiv UkrayiniPartiya KPRS 3 Nagorodi Orden Za zaslugi II stupenyaOrden Za zaslugi III stupenya Yuvilejna medal 20 rokiv nezalezhnosti Ukrayini Yuvilejna medal 25 rokiv nezalezhnosti Ukrayini Premiyi Zolotij pismennik UkrayiniZvannya Zasluzhenij pracivnik kulturi Ukrayini Ivanichuk Roman Ivanovich u Vikishovishi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Roma n Iva novich Ivanichu k 27 travnya 1929 1929 05 27 Trach Kosivskij povit Stanislavivske voyevodstvo Polska Respublika 17 veresnya 2016 2016 09 17 Lviv Lvivska oblast Ukrayina ukrayinskij pismennik politichnij ta gromadskij diyach odin iz organizatoriv Tovaristva ukrayinskoyi movi im Shevchenka Narodnogo Ruhu Ukrayini chlen Spilki pismennikiv Ukrayini z 1960 narodnij deputat Ukrayini I go sklikannya 1990 1994 Zasluzhenij pracivnik kulturi Ukrayini Laureat Derzhavnoyi premiyi URSR imeni Tarasa Shevchenka Literaturnoyi premiyi imeni Andriya Golovka premiyi im Mazepi Geroj Ukrayini 2009 ZhittyepisNarodivsya 27 travnya 1929 19290527 roku v rodini vchitelya sela Trach teper Kosivskij rajon Ivano Frankivska oblast Ukrayina Jogo strijko Mihajlo Ivanichuk uchenij geomorfolog voyak Legionu USS ta UGA Udoma v batka bula velika biblioteka tomu z ditinstva Roman bagato chitav Navchavsya v pochatkovij shkoli v ridnomu seli z 1942 roku v Kolomijskij gimnaziyi peretvorenij pislya bilshovickoyi okupaciyi na Kolomijsku SSh 1 yaku zakinchiv u 1947 r Na bazhannya batka vstupiv na geologichnij fakultet Lvivskogo universitetu ale pokinuv jogo oskilki pragnuv zdobuti filologichnu osvitu Odin rik propracyuvav uchitelem pochatkovoyi shkoli v ridnomu seli U 1948 r znovu vstupiv do Lvivskogo universitetu na filologichnij fakultet ukrayinsku filologiyu ale cherez te sho ne hotiv jti do komsomolu i na svyata hodiv u vishivanci na nogo napisali donos i v 1949 r Romana Ivanichuka viklyuchili z universitetu za antiradyansku diyalnist Vidsluzhiv tri roki v armiyi v Azerbajdzhanskij RSR i v 1953 r ponovivsya u Lvivskomu universiteti U 1954 r u studentskomu almanasi Lvivskogo universitetu opublikuvav svoyu pershu novelu Skiba zemli yaku shvalno zustrila kritika Po zakinchenni u 1957 r Lvivskogo universitetu poyihav pracyuvati uchitelem ukrayinskoyi movi i literaturi u selishe Shirec Lvivskoyi oblasti Prodovzhiv pisati vstupiv do Spilki pismennikiv URSR V literaturi vvazhav svoyimi uchitelyami Vasilya Stefanika Mihajla Kocyubinskogo ta Irinu Vilde takozh u rannij period tvorchosti perebuvav pid velikim vplivom tvoriv Ivana Kernickogo U 1958 r vijshla drukom persha zbirka novel yaka prinesla jomu viznannya U 1961 roci pereyihav do Lvova Vid 1963 roku pracyuvav redaktorom u viddili prozi zhurnalu Zhovten do 1990 r V cej period vihodyat zbirki novel R Ivanichuka Ne rubajte yaseniv 1961 Pid sklepinnyam hramu 1961 Topolina zametil 1965 U 1968 roci vijshov drukom roman Malvi na istorichnu tematiku z chasiv Hmelnichchini Za nogo Ivanichuka zhorstko kritikuvala kompartijna vlada hotili zvilniti z zhurnalu prote roman zdobuv shirokij rezonans U zv yazku z naginkami R Ivanichuk zoseredzhuyetsya na istorichnij prozi Temu nastupnogo romanu Cherlene vino pro oboronu Oleskogo zamku vid polskih zagarbnikiv u 1431 1432 rokah u hodi tak zvanih Voyen Svidrigajla pidkazav vidomij literaturoznavec Grigorij Nudga Roman vijshov drukom u 1977 roci Tut chi ne vpershe v ukrayinskij literaturi zmalovano pobut serednovichnogo Lvova Za nim z yavivsya roman 1979 yakij zmalovuye kartini miskogo zhittya kincya XVI pochatku XVII st u Lvovi Obidva stali populyarnimi Za roman Manuskript z vulici Ruskoyi R Ivanichuk u 1979 r otrimav premiyu im A V Golovka U tretomu lvivskomu romani Voda z kamenyu 1982 jdetsya pro Lviv pochatku HIH st i yunist Markiyana Shashkevicha Nastupnij roman 1984 pro odnogo z uchasnikiv Kirilo Mefodiyivskogo bratstva Mikolu Gulaka vvazhayut vershinnim tvorom avtora Za nih u 1985 r avtor udostoyivsya Derzhavnoyi premiyi URSR im T T Shevchenka Pislya cogo vijshov istorichnij roman Shrami na skali 1987 pro stosunki Ivana Franka z pismennikami ugrupuvannya Molodoyi muzi U period Perebudovi bere aktivnu uchast u nacionalno vizvolnomu rusi U chervni 1988 roku na propoziciyu Igorya Melnika pogodivsya ocholiti lvivsku filiyu Tovaristva ridnoyi movi U 1990 r Roman Ivanichuk zaviduvav viddilom prozi zhurnalu Dzvin Navesni 1990 roku obranij narodnim deputatom URSR brav uchast u pidgotovci i progoloshenni Deklaraciyi pro derzhavnij suverenitet Ukrayini 16 lipnya 1990 roku i Aktu pro nezalezhnist Ukrayini 24 serpnya 1991 roku Pomer na 88 mu roci zhittya vranci 17 veresnya 2016 roku u Lvovi Prezident Petro Poroshenko visloviv spivchuttya ridnim ta blizkim Pohovanij 19 veresnya v odnij mogili zi svoyeyu pershoyu druzhinoyu Sofiyeyu na 3 poli Lichakivskogo cvintarya u Lvovi Nagorodi ta premiyiZvannya Geroj Ukrayini z vruchennyam ordena Derzhavi 16 sichnya 2009 za samoviddane sluzhinnya Ukrayini znachnij osobistij vnesok u duhovne vidrodzhennya Ukrayinskoyi derzhavi plidnu literaturnu i gromadsku diyalnist Orden Za zaslugi II st 29 veresnya 2006 za znachnij osobistij vnesok u socialno ekonomichnij i duhovnij rozvitok Lvova ta z nagodi 750 richchya zasnuvannya mista Orden Za zaslugi III st 8 grudnya 1998 za vagomij osobistij vnesok u zbagachennya nacionalnoyi kulturnoyi spadshini Ukrayini vagomi tvorchi zdobutki i aktivnu gromadsku diyalnist Zasluzhenij pracivnik kulturi Ukrayini 3 grudnya 1993 Vidznaka Prezidenta Ukrayini yuvilejna medal 20 rokiv nezalezhnosti Ukrayini 19 serpnya 2011 Vidznaka Prezidenta Ukrayini yuvilejna medal 25 rokiv nezalezhnosti Ukrayini 19 serpnya 2016 za znachni osobisti zaslugi u stanovlenni nezalezhnoyi Ukrayini utverdzhenni yiyi suverenitetu ta zmicnenni mizhnarodnogo avtoritetu vagomij vnesok u derzhavne budivnictvo socialno ekonomichnij kulturno osvitnij rozvitok aktivnu gromadsko politichnu diyalnist sumlinne ta bezdoganne sluzhinnya Ukrayinskomu narodu Derzhavna premiya URSR im T G Shevchenka 1985 Orden Trudovogo Chervonogo Prapora Roman Ivanichuk laureat Literaturnoyi premiyi im A Golovka 1979 premiyi im I Mazepi 1999 TvorchistU dorobku pismennika dvadcyat istorichnih romaniv yakimi vin namagayetsya zapovniti bili plyami v nashij istoriyi Jogo tvori perekladeni zokrema francuzkoyu rosijskoyu ta inshimi movami Tvori Obkladinki knig Zhuravlinij krik Malvi ta Orda zbirka novel Prut nese krigu dr 1958 zbirka novel Ne rubajte yaseniv 1961 zbirka novel Pid sklepinnyam hramu 1961 roman trilogiya Kraj bitogo shlyahu 1962 1964 zbirka novel Topolina zametil 1965 roman Malvi napisanij 1965 1967 druk 1968 vidanij vdruge pid nazvoyu Yanichari zbirka novel Dim na gori 1969 zbirka novel Sivi nochi 1975 povist Misto napisanij 1972 1975 dr 1977 roman Cherlene vino napisanij 1974 1976 dr 1977 roman Manuskript z vulici Ruskoyi napisanij 1976 1978 dr 1979 zbirka novel Na perevali 1980 roman Voda z kamenyu napisanij 1978 1981 dr 1982 roman Saksaul u piskah roman Chetvertij vimir napisanij 1980 1984 dr 1984 povist Some nebo 1985 prodovzhennya povisti Misto roman Shrami na skali napisanij 1984 1986 dr 1987 roman Zhuravlinij krik napisanij 1968 dr 1988 roman Bo vijna vijnoyu dr v zhurnali Zhovten u 1989 okremim vidannyam u 1991 roman Orda napisanij 1989 1991 dr 1992 roman Renegat roman Yevangeliye vid Tomi avtobiografichna kniga Blagoslovi dushe moya Gospoda 1993 spogadi Dorogi volni i nevolni 1999 roman Vognenni stovpi 2006 roman Cherez pereval 2008 roman 2011 roman Torgovicya 2012 roman Generali imperiyi roman Krayina Irredenta Lviv 2007 roman Zlodiyi ta Apostoli Lviv Kolomiya 2003 2004 PrimitkiNational Library of Israel Names and Subjects Authority File d Track Q106509962 Czech National Authority Database d Track Q13550863 http web archive org web 20170208180329 http zbruc eu node 26557 ukranews com Ukrayinski novini 17 veresnya 2016 Arhiv originalu za 18 veresnya 2016 Arhiv originalu za 20 veresnya 2016 Procitovano 17 veresnya 2016 Arhiv originalu za 23 zhovtnya 2016 Procitovano 18 veresnya 2016 Ukaz Prezidenta Ukrayini 27 2009 vid 16 sichnya 2009 roku Pro prisvoyennya R Ivanichuku zvannya Geroj Ukrayini Ukaz Prezidenta Ukrayini 793 2006 vid 29 veresnya 2006 roku Pro nagorodzhennya pracivnikiv pidpriyemstv ustanov ta organizacij mista Lvova Ukaz Prezidenta Ukrayini 1337 98 vid 8 grudnya 1998 roku Pro vidznachennya nagorodami Ukrayini aktivistiv Vseukrayinskogo tovaristva Prosvita imeni Tarasa Shevchenka Ukaz Prezidenta Ukrayini 575 93 vid 3 grudnya 1993 roku Pro prisvoyennya pochesnih zvan Ukrayini diyacham Vseukrayinskogo tovaristva Prosvita imeni T G Shevchenka Ukaz Prezidenta Ukrayini 822 2011 vid 19 serpnya 2011 roku Pro nagorodzhennya vidznakoyu Prezidenta Ukrayini yuvilejnoyu medallyu 20 rokiv nezalezhnosti Ukrayini PDF Arhiv originalu PDF za 30 listopada 2012 Procitovano 23 serpnya 2011 Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 19 serpnya 2016 roku 336 2016 Pro nagorodzhennya vidznakoyu Prezidenta Ukrayini yuvilejnoyu medallyu 25 rokiv nezalezhnosti Ukrayini www perets org ua ukr Arhiv originalu za 9 travnya 2022 Procitovano 11 kvitnya 2021 DzherelaBartko O A Ivanichuk Roman Ivanovich 8 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2011 T 11 Zor Kak S 78 ISBN 978 966 02 6092 4 Gerasimova G P Ivanichuk Roman Ivanovich 8 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2005 T 3 E J S 398 ISBN 966 00 0610 1 Donchik V G Bojko L S ta in Roman Ivanichuk Istoriya ukrayinskoyi literaturi HH stolittya u dvoh knigah kn 2 K Libid 1995 S 344 350 PosilannyaIvanichuk Roman Ivanovich Shevchenkivska enciklopediya U 6 ti t T 3 I L u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka NAN Ukrayini 2013 S 55 Biografiya i tvori Romana Ivanichuka na Ukrayinskomu Centri 19 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Zhittya ta tvorchist Romana Ivanichuka na sajti Biblioteki ukrayinskoyi literaturi 22 veresnya 2013 u Wayback Machine Ivanichuk Roman Ivanovich Sajt Geroyi Ukrayini 3 lyutogo 2018 u Wayback Machine Roman Ivanichuk Ne hochu pracyuvati na komp yuteri Moya dumka skrapuye z kinchika chornilnoyi ruchki 5 serpnya 2016 u Wayback Machine Roman Ivanichuk Shob zdobuti nezalezhnist musimo projti Hresnu proshu 14 serpnya 2011 u Wayback Machine Roman Ivanichuk Koli na kozhnij storinci knizhki matyuk to ce ne literatura ce bordel nedostupne posilannya Mech i misl tvorchist Romana Ivanichuka u nacionalnih vimirah ukrayinskoyi kulturi Zbirnik nauk pr 16 serpnya 2016 u Wayback Machine Roman Ivanichuk Vognenni stovpi

Дата публікації:
Топ