Черво́не вино́ — вино, вироблене з чорних (червоних) сортів винограду за технологією, що забезпечує перехід антоціанів зі шкірочки в сусло. Червоні вина багаті на дубильні речовини й завдяки цьому, мають пряні первинні пахощі. Забарвлення червоного вина варіюється від червоного різних відтінків до темно-рубінового. У світі існує близько 4 500 сортів червоного вина.
Червоне вино | |
Колір | червоний |
---|---|
Червоне вино у Вікісховищі |
Зовнішні відеофайли | |
---|---|
Про вино з Романом Ремеєвим (Канал «ISLND TV» на YouTube) | |
1. Основи, 20 травня 2022. | |
2. Дегустуємо червоні вина, 3 червня 2022. | |
3. Malbec, 12 серпня 2022. | |
4. Grenache/Garnacha, 9 вересня 2022. | |
5. Merlot, 23 вересня 2022. | |
6. Syrah/Shiraz, 4 листопада 2022. |
Історія
Найдавнішим свідченням про виробництво червоного вина вважається виноградний прес, знайдений неподалік Дамаска (Сирія), вік якого — не менше 8 000 років. Інші давні свідчення виробництва червоного вина датуються V ст. до н. е. та походять з Ірану та Месопотамії.
В античні часи червоне вино мало велике значення, як напій та лікувальний засіб. Так, зокрема, збереглися свідчення про те, що давньогрецький цілитель Гіпократ 400 року до н. е., приписував вживання червоного вина у разі порушень кровообігу.
Виробництво
Червоне вино одержують переважно з чорного винограду. Пігменти, які надають червоний колір цьому вину — антоціани, що містяться в шкірці ягід чорного винограду.
Дроблення винограду
Після потрапляння на виноробне підприємство виноград зазвичай, завантажують у дробарки з гребеневідділювачами. Після відокремлення гребенів виноград дробиться. Отримана маса соку зі шкіркою, м'якушем та кісточками завантажується в ємності для настоювання (мацерації). Впродовж настоювання шкірка віддає в сік барвні, смакові та духмяні речовини. Гребені зазвичай видаляються, оскільки вони можуть надати вину неприємний, грубий смак. Після мацерації з ємностей зливається рідка складова, яку називають «самопливом», частини м'якуша проходять чавлення у пресі.
Ферментація і мацерація
Перед початком ферментації подрібнені ягоди винограду можуть протягом кількох днів витримуватися за низької температури. Протягом цього часу фенольні речовини (таніни) і барвні речовини виноградної шкірки, переходять у виноградний сік (процес називається — «мацерація»).
Ферментація може бути природною (за допомогою дріжджів, що містяться на шкірці винограду) та за допомогою додавання спеціально селекціонованих дріжджів. Процес ферментації триває від 4 до 10 днів.
Фільтрування і пресування
Після вимочування, вино зціджують або фільтрують (для відділення від вичавлених плодів). Віддушені плоди пускають на пресування для відділення залишків вина. Вино, отримане за допомогою тиснення, більш в'язке та має насиченіший колір.
Яблучно-молочна ферментація
Для виробництва вин іноді використовують яблучно-молочну ферментацію, під час якої яблучна кислота перетворюється на молочну кислоту за допомогою молочних бактерій, що навмисно додаються в молоде вино. По завершенні процесу, вино може .
Дозрівання і витримка
Ферментація і старіння вина тривають в часі від 3 місяців до 5 років. Червоне вино старіє в дубових бочках місткістю 225 л. Взірцевими бочками вважаються ті, що виготовлені в провінції Лімузен (Франція). Ці самі бочки використовуються для виготовлення коньяку. Лімузенські дубові бочки відрізняються від інших не лише особливими властивостями дуба, але й способом обробки матеріалу — дерево не пиляють, а рубають, і сушать не в сушильних камерах, а на відкритому просторі. В середньому вартість нової бочки з провінції Лімузен становить близько 500—800 євро. Тільки через те, що вино виробляють в старих лімузенських бочках, ціна пляшки вина зростає в середньому на 1-1,5 євро. Для посередніх та недорогих вин такі бочки не використовують. У Європейському Союзі заборонено позначення року на етикетці для пляшок зі столовим вином та вином низької якості.
Сорти чорного винограду
Харчова цінність келиха червоного вина (150 г) | |
---|---|
Енергетична цінність | 534 кДж |
білки | 0.11 г |
жири | 0 м |
Вода | 127.7 р |
спирт | 15,9 г |
Вуглеводи | |
Глюкоза | Варіює від майже повної відсутності в сухих до 0,3 грама в солодких. |
Фруктоза | |
Арабіноза | |
Вміст спирту і цукру змінюється в широких межах. |
Макроелементи | |
---|---|
Калій | 190 мг |
Натрій | 6 мг |
Кальцій | 12 мг |
Магній | 18 мг |
Мікроелементи | |
Залізо | 0,69 мг |
Селен | 0,3 мкг |
Мідь | 0,017 мг |
Цинк | 0,21 мг |
Вміст у келиху червоного вина (150 г) |
Переважна більшість чорних сортів належить до виду Виноград культурний (Vitis vinifera). До заборони Європейським Союзом відомим був чорний гібрид видів «Vitis vinifera» і «V. labrusca». У кожному виноробному регіоні є власні сорти.
- Сорти чорного винограду
- Агіоргітико (Agiorgitiko, St George)
- Альяніко (Aglianico)
- Аргаман
- Барбера (Barbera)
- Вранац (Vranac)
- (Gaglioppo)
- Гаме (Gamay)
- Гренаш Нуар (Grenache Noir, Garnacha Tinta, Cannonau)
- Дольчетто (Dolceto)
- Дорнфельдер (Dornfelder)
- Зінфандель, Примітиво (Zinfandel, Primitivo)
- Каберне Совіньйон (Cabernet Sauvignon)
- Каберне Фран (Cabernet Franc, Bouchet)
- (Caladoc)
- Кариньян (Carignan, Carinena, Mazuelo)
- Карменер (Carmenère, Carmenere)
- Корвіна (Corvina)
- (Xynomavro)
- Ламбруско (Lambrusco)
- Мавруд (Mavrud)
- Мальбек (Malbec, Auxerrois, Côt)
- Марселан (Marselan)
- (Melnik)
- Мерло (Merlot)
- Монастрель (Monastrell)
- (Mondeuse)
- (Montepulciano)
- Мурведр (Mourvèdre, Mataro)
- Неббіоло (Nebbiolo, Spana, Lampia, Chiavennasca)
- (Negrette)
- Негроамаро (Negroamaro)
- Неро д'Авола (Nero dAvola, Calabrese)
- Піно-нуар (Pinot Noir, Pinot Nero, Spatburgunder)
- Пінотаж (Pinotage)
- Сагрантино (Sagrantino)
- Санджовезе (Sangiovese)
- Сенсо (Cinsault)
- Сіра/Шираз (Syrah, Shiraz)
- Танна (Tannat)
- Темпранільйо (Tempranillo, Tinto Fino)
- Гроно винограду Каберне Совіньйон.
- Виноград Гренаш Нуар.
- Виноград Зінфандель.
Див. також
Примітки
- ДСТУ 2164-93 Вина виноградні. Терміни та визначення.
Література
- J. Robinson (ed) «The Oxford Companion to Wine» Third Edition. Oxford University Press, 2006.
- Jeff Cox «From Vines to Wines: The Complete Guide to Growing Grapes and Making Your Own Wine». Storey Publishing, 1999.
- Dr. Yair Margalit, Winery Technology & Operations A Handbook for Small Wineries. The Wine Appreciation Guild, 1996.
- R. Boulton, V. Singleton, L. Bisson, R. Kunkee Principles and Practices of Winemaking. New York, Springer, 1996.
- R. Corder, W. Mullen, N. Q. Khan, S. C. Marks, E. G. Wood, M. J. Carrier, A. Crozier: Oenology: Red wine procyanidins and vascular health. Nature 444, 566, 30. November 2006.
- Roger Corder: The Wine Diet. Sphere, 2006, .
- Raymond Dumay, Guide du vin, Éd. Stock, Paris, 1967.
- Pierre Galet, Dictionnaire encyclopédique des cépages, Hachette Livre, 2000
- Alexis Lichine, Encyclopédie des vins et des alcools de tous les pays, Éd. Robert Laffont-Bouquins, Paris, 1984, .
- Yves Renouil (sous la direction), Dictionnaire du vin, Éd. Féret et fils, Bordeaux, 1962
- Organisation internationale de la vigne et du vin, Lexique de la vigne et du vin, avec une préface du baron Pierre Leroy de Boiseaumarié, Éd. Ceuterick, Louvain, 1963.
- Sopexa, Vins et spiritueux de France, Éd. Le Carrousel, Paris, 1989,
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Червоне вино |
- Varieties of red wines [ 16 січня 2008 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chervo ne vino vino viroblene z chornih chervonih sortiv vinogradu za tehnologiyeyu sho zabezpechuye perehid antocianiv zi shkirochki v suslo Chervoni vina bagati na dubilni rechovini j zavdyaki comu mayut pryani pervinni pahoshi Zabarvlennya chervonogo vina variyuyetsya vid chervonogo riznih vidtinkiv do temno rubinovogo U sviti isnuye blizko 4 500 sortiv chervonogo vina Chervone vino Kolirchervonij Chervone vino u Vikishovishi Zovnishni videofajli Pro vino z Romanom Remeyevim Kanal ISLND TV na YouTube 1 Osnovi 20 travnya 2022 2 Degustuyemo chervoni vina 3 chervnya 2022 3 Malbec 12 serpnya 2022 4 Grenache Garnacha 9 veresnya 2022 5 Merlot 23 veresnya 2022 6 Syrah Shiraz 4 listopada 2022 IstoriyaYegiptyanin z kelihom chervonogo vina IV st do n e Chervone vino v piznomu serednovichchi Nacionalna biblioteka Franciyi Virobnictvo chervonogo vina v XIV stolitti Serednovichna miniatyura Najdavnishim svidchennyam pro virobnictvo chervonogo vina vvazhayetsya vinogradnij pres znajdenij nepodalik Damaska Siriya vik yakogo ne menshe 8 000 rokiv Inshi davni svidchennya virobnictva chervonogo vina datuyutsya V st do n e ta pohodyat z Iranu ta Mesopotamiyi V antichni chasi chervone vino malo velike znachennya yak napij ta likuvalnij zasib Tak zokrema zbereglisya svidchennya pro te sho davnogreckij cilitel Gipokrat 400 roku do n e pripisuvav vzhivannya chervonogo vina u razi porushen krovoobigu VirobnictvoDokladnishe Vinorobstvo Kelih z chervonim vinom Chervone vino oderzhuyut perevazhno z chornogo vinogradu Pigmenti yaki nadayut chervonij kolir comu vinu antociani sho mistyatsya v shkirci yagid chornogo vinogradu Droblennya vinogradu Pislya potraplyannya na vinorobne pidpriyemstvo vinograd zazvichaj zavantazhuyut u drobarki z grebeneviddilyuvachami Pislya vidokremlennya grebeniv vinograd drobitsya Otrimana masa soku zi shkirkoyu m yakushem ta kistochkami zavantazhuyetsya v yemnosti dlya nastoyuvannya maceraciyi Vprodovzh nastoyuvannya shkirka viddaye v sik barvni smakovi ta duhmyani rechovini Grebeni zazvichaj vidalyayutsya oskilki voni mozhut nadati vinu nepriyemnij grubij smak Pislya maceraciyi z yemnostej zlivayetsya ridka skladova yaku nazivayut samoplivom chastini m yakusha prohodyat chavlennya u presi Fermentaciya i maceraciya Pered pochatkom fermentaciyi podribneni yagodi vinogradu mozhut protyagom kilkoh dniv vitrimuvatisya za nizkoyi temperaturi Protyagom cogo chasu fenolni rechovini tanini i barvni rechovini vinogradnoyi shkirki perehodyat u vinogradnij sik proces nazivayetsya maceraciya Fermentaciya mozhe buti prirodnoyu za dopomogoyu drizhdzhiv sho mistyatsya na shkirci vinogradu ta za dopomogoyu dodavannya specialno selekcionovanih drizhdzhiv Proces fermentaciyi trivaye vid 4 do 10 dniv Filtruvannya i presuvannya Pislya vimochuvannya vino zcidzhuyut abo filtruyut dlya viddilennya vid vichavlenih plodiv Viddusheni plodi puskayut na presuvannya dlya viddilennya zalishkiv vina Vino otrimane za dopomogoyu tisnennya bilsh v yazke ta maye nasichenishij kolir Yabluchno molochna fermentaciya Dlya virobnictva vin inodi vikoristovuyut yabluchno molochnu fermentaciyu pid chas yakoyi yabluchna kislota peretvoryuyetsya na molochnu kislotu za dopomogoyu molochnih bakterij sho navmisno dodayutsya v molode vino Po zavershenni procesu vino mozhe Dozrivannya i vitrimka Fermentaciya i starinnya vina trivayut v chasi vid 3 misyaciv do 5 rokiv Chervone vino stariye v dubovih bochkah mistkistyu 225 l Vzircevimi bochkami vvazhayutsya ti sho vigotovleni v provinciyi Limuzen Franciya Ci sami bochki vikoristovuyutsya dlya vigotovlennya konyaku Limuzenski dubovi bochki vidriznyayutsya vid inshih ne lishe osoblivimi vlastivostyami duba ale j sposobom obrobki materialu derevo ne pilyayut a rubayut i sushat ne v sushilnih kamerah a na vidkritomu prostori V serednomu vartist novoyi bochki z provinciyi Limuzen stanovit blizko 500 800 yevro Tilki cherez te sho vino viroblyayut v starih limuzenskih bochkah cina plyashki vina zrostaye v serednomu na 1 1 5 yevro Dlya poserednih ta nedorogih vin taki bochki ne vikoristovuyut U Yevropejskomu Soyuzi zaboroneno poznachennya roku na etiketci dlya plyashok zi stolovim vinom ta vinom nizkoyi yakosti Sorti chornogo vinograduHarchova cinnist keliha chervonogo vina 150 g Energetichna cinnist 534 kDzh bilki 0 11 g zhiri 0 m Voda 127 7 r spirt 15 9 g Vuglevodi Glyukoza Variyuye vid majzhe povnoyi vidsutnosti v suhih do 0 3 grama v solodkih Fruktoza Arabinoza Vmist spirtu i cukru zminyuyetsya v shirokih mezhah Dzherelo http www nal usda gov fnic foodcomp search 3 bereznya 2015 u Wayback Machine Makroelementi Kalij 190 mg Natrij 6 mg Kalcij 12 mg Magnij 18 mg Mikroelementi Zalizo 0 69 mg Selen 0 3 mkg Mid 0 017 mg Cink 0 21 mg Vmist u kelihu chervonogo vina 150 g Perevazhna bilshist chornih sortiv nalezhit do vidu Vinograd kulturnij Vitis vinifera Do zaboroni Yevropejskim Soyuzom vidomim buv chornij gibrid vidiv Vitis vinifera i V labrusca U kozhnomu vinorobnomu regioni ye vlasni sorti Sorti chornogo vinogradu Agiorgitiko Agiorgitiko St George Alyaniko Aglianico Argaman Barbera Barbera Vranac Vranac Gaglioppo Game Gamay Grenash Nuar Grenache Noir Garnacha Tinta Cannonau Dolchetto Dolceto Dornfelder Dornfelder Zinfandel Primitivo Zinfandel Primitivo Kaberne Sovinjon Cabernet Sauvignon Kaberne Fran Cabernet Franc Bouchet Caladoc Karinyan Carignan Carinena Mazuelo Karmener Carmenere Carmenere Korvina Corvina Xynomavro Lambrusko Lambrusco Mavrud Mavrud Malbek Malbec Auxerrois Cot Marselan Marselan Melnik Merlo Merlot Monastrel Monastrell Mondeuse Montepulciano Murvedr Mourvedre Mataro Nebbiolo Nebbiolo Spana Lampia Chiavennasca Negrette Negroamaro Negroamaro Nero d Avola Nero dAvola Calabrese Pino nuar Pinot Noir Pinot Nero Spatburgunder Pinotazh Pinotage Sagrantino Sagrantino Sandzhoveze Sangiovese Senso Cinsault Sira Shiraz Syrah Shiraz Tanna Tannat Tempraniljo Tempranillo Tinto Fino Grono vinogradu Kaberne Sovinjon Vinograd Grenash Nuar Vinograd Zinfandel Div takozhVino Bile vino Rozheve vino Vinorobstvo Vinorobstvo v UkrayiniPrimitkiDSTU 2164 93 Vina vinogradni Termini ta viznachennya LiteraturaJ Robinson ed The Oxford Companion to Wine Third Edition Oxford University Press 2006 ISBN 0 19 860990 6 Jeff Cox From Vines to Wines The Complete Guide to Growing Grapes and Making Your Own Wine Storey Publishing 1999 ISBN 1 58017 105 2 Dr Yair Margalit Winery Technology amp Operations A Handbook for Small Wineries The Wine Appreciation Guild 1996 ISBN 0 932664 66 0 R Boulton V Singleton L Bisson R Kunkee Principles and Practices of Winemaking New York Springer 1996 ISBN 978 1 4419 5190 8 R Corder W Mullen N Q Khan S C Marks E G Wood M J Carrier A Crozier Oenology Red wine procyanidins and vascular health Nature 444 566 30 November 2006 Roger Corder The Wine Diet Sphere 2006 ISBN 1 84744 003 7 Raymond Dumay Guide du vin Ed Stock Paris 1967 Pierre Galet Dictionnaire encyclopedique des cepages Hachette Livre 2000 ISBN 2 0123633 18 Alexis Lichine Encyclopedie des vins et des alcools de tous les pays Ed Robert Laffont Bouquins Paris 1984 ISBN 2 221 50195 0 Yves Renouil sous la direction Dictionnaire du vin Ed Feret et fils Bordeaux 1962 Organisation internationale de la vigne et du vin Lexique de la vigne et du vin avec une preface du baron Pierre Leroy de Boiseaumarie Ed Ceuterick Louvain 1963 Sopexa Vins et spiritueux de France Ed Le Carrousel Paris 1989 ISBN 2 907504 00 2PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Chervone vino Varieties of red wines 16 sichnya 2008 u Wayback Machine