Чепура мала | ||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Мала біла чапля | ||||||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
Egretta garzetta Linnaeus, 1766 | ||||||||||||||||||||
Ареал Egretta garzetta Гніздування Проживання впродовж року Зимування Випадкова поява | ||||||||||||||||||||
Підвиди | ||||||||||||||||||||
Див. текст | ||||||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||||||
Ardea garzetta | ||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||
|
Чепу́ра мала́ або ча́пля бі́ла мала́ (Egretta garzetta) — середнього розміру болотний птах родини чаплевих, широко поширена в теплому кліматі східної півкулі. Починаючи з другої половини XX століття активно заселяє Північну і Центральну Америку. В Україні гніздовий, перелітний, зимуючий. Звичайний вид.
Зовні схожа на чепуру велику, відрізняючись від неї меншими розмірами, подовженим пір'ям на потилиці і грудях та елементами забарвлення дзьоба і ніг (див. (опис)). Тримається поблизу різних водойм зі стоячою або протічною водою; населяє заплавні ліси в долинах річок, мілководні озера із зарослими берегами, болота, заливні рисові поля. Не боїться людини і часто зустрічається біля житла і на пасовищах. Гніздиться колоніями, часто спільно з іншими чаплями та бакланами. Харчується в основному дрібною рибою, а також комахами, жабами, равликами тощо. У Європі перелітний птах, зимує на берегах Середземного моря, в Африці і в тропічній Азії.
Опис
Невелика чапля, довжина тіла 55—65 см, розмах крил 86—106 см, вага 300—600 г. Довжина крила у неї приблизно 29 см. По висоті рівна єгипетській чаплі, але має більш витончену статуру. Оперення чисто-біле (рідко зустрічаються чорні з білим підборіддям чаплі — різновид забарвлення, зване «морфою»).Самець у шлюбний період має на потилиці довгий чуб довжиною до 20 см, з двох нерозсуканих пір'їн, а також такої ж довжини розсукане пір'я на грудях і плечах, зване «еґретою» — досягають довжини 24 см, звисаючи нижче хвоста. У самки еґрета коротша, ніж у самця. Дзьоб цілком чорний. Вуздечка (простір між дзьобом і оком) неоперена, у шлюбний період червонувата, в інший час року блакитно-сіра. Ноги чорні з жовтим плесном. Самки не відрізняються від самців, проте прикрашаючого пір'я не мають. Молоді птахи схожі на дорослих у зимовому вбранні, відрізняються зеленуватим плесном.
Малу білу чаплю можна сплутати із зовні схожою на неї великою білою чаплею. Від останньої вона відрізняється значно меншими розмірами, цілком жовтим плесном (у великої білої чаплі воно лише злегка жовтувате) і в шлюбний період цілком чорним дзьобом і подовженим пір'ям на грудях самців (натомість у великої білої чаплі дзьоб жовтий, а еґрети не виражені).
Поза сезоном розмноження зазвичай нетовариські. У колонії, навпаки, крикливі — голос нагадує гучне розтягнуте каркання. Іноді видає короткі хрипкі «питальні» звуки. Літає повільно, при цьому шию втягує сильніше, ніж велика чапля.
Поширення
Ареал
В Європі поширена спорадично на північ до південної частини Піренейського півострова, долини річки Рони у Франції, північної Італії, Угорщини, південної Словаччини, Болгарії і Румунії. В Україні і в Молдові зустрічається в басейнах Дніпра, Дністра та Сіверського Дінця. У Росії гніздиться в південній частині Європейської частини приблизно до 48-ї паралелі — звичайна в прибережних районах Азовського моря, в долинах Дону, Кубані, Терека, Астраханському заповіднику в дельті Волги. У гирлі Уралу рідкісна. Далі на схід рідко селиться на північному узбережжі Аральського моря, в долині Сирдар'ї, за західними околицями Алайського хребта, південним підніжжя Гімалаїв, у долині Янцзи, на японських островах Хонсю, Кюсю і Сікоку, а також на Тайвані. В Африці селиться в дельті Нілу, на Островах Зеленого мису, Мадагаскарі, спорадично на північному сході, сході та півдні континенту. Звичайна в від Зондських островів до Нової Гвінеї, а також у не посушливих районах Австралії.
Починаючи з другої половини XX століття, мала біла чапля почала гніздитися в Америці. У 1954 перший такий випадок був зареєстрований на острові Барбадос в Атлантиці біля берегів Південної Америки, а з 1994 року а птах з'явився вже на материку. При цьому з кожним роком кількість повідомлень неухильно зростала, а ареал розповсюдження розширився від Бразилії і Суринаму на півдні до канадських провінцій Ньюфаундленд і Квебек на півночі. У Західній Європі чапля нерегулярно селиться в більш північних широтах, де її раніше ніколи не зустрічали — в Нідерландах (1979 і 1990-ті рр.), південній Англії і Уельсі (з 2002 р).
Місце проживання
Населяє береги різноманітних водоймищ з прісною, солонуватою або солоною морською водою. Перевагу віддає мілководним незарослим рослинністю місцям — відкритим болотам, неглибоким озерам, річковим заводям, заливним лукам, морським лагунам з припливами і відпливами, зрошувальним каналам, рисовим полям. Гніздиться в мангрових заростях і естуаріях річок. Поза водоймами селиться в савані і поблизу пасовищ худоби (іноді сідають на спини корів, що пасуться).
Міграції
Палеарктичні популяції перелітні, зимують в Африці, Південній і Південно-Східній Азії. У тропіках осілий, частково перелітний і кочівний птах.
Поширення в Україні
Поширення
В Україні зустрічається в басейнах Дніпра, Південного Бугу, Дністра та Сіверського Дінця. У Прут-Дністровському межиріччі з середини 1950-х pp. і до 1995 p. включно мала біла чапля виявлена у 31 пункті: у 3 (9,7 %) — гніздування доведене, в інших — зустрічали залітних особин. У переважній більшості випадків (67,7 %) вид зафіксований на території Прут-Дністровського межиріччя. У Передкарпаття заходить недалеко — до 8 км у глибину (спостереження біля с. Мединя). Окрім наведених вище, наявні також відомості про наявність малої білої чаплі влітку 1955 р. зокрема і у Кельменецькому та Сторожинецькому районах (Ковальчук та ін., 1991), хоча конкретні пункти спостережень залишились невідомими.
Місця перебування
Залітні птахи виявлені переважно на мілководдях Дністра (55,4 %, 121 особина) і Прута (29,8 %), значно рідше — в долині р. Лімниця (6,6 %), біля риборозплідних ставків (5,8 %), серед заростей надводної рослинності озера (1,6 %) і вздовж русла р. Черлена (0,8 %). Гніздові поселення знаходилися серед крон дерев на островах річки (2 випадки) та в лісосмузі (1).
Міграції
У колонії поблизу с. Кліводин Кіцманського району в 1991 році малі білі чаплі, ймовірно, з'явилися не пізніше середини квітня, оскільки, зважаючи на вік пташенят зі знайдених згодом гнізд, початок кладки припав на третю декаду цього місяця. Залітні особини виявлені з травня по жовтень включно. Найчастіше птахів спостерігали у серпні-вересні (3/4 випадків) — саме в цей час, після виведення потомства, значна кількість особин виду мігрує у різних напрямках далеко за межі гніздового ареалу.
Гніздування
Для заходу України, окрім території Прут-Дністровського межиріччя, достовірні дані про гніздування малої білої чаплі відсутні, хоча часта поява окремих особин і груп у характерних місцеперебуваннях протягом періоду розмноження свідчить про можливість утворення колоній. Такі поселення у досліджуваному регіоні були знайдені у наступних місцях.
У червні 1974 р. виявлено колонію (19 птахів) на острові р. Прут поблизу с. Припруття Новоселицького району.
У 1977 р. на острові р. Прут в околицях с. Зелений Гай, В. О. Голубєв виявив порівняно велику гніздову колонію. Поблизу цього ж місця він зустрічав чимало поодиноких малих білих чапель на кількакілометровому відрізку вздовж русла річки. Це, очевидно, були птахи з поселення, які літали на пошуки їжі і, мабуть, доходили аж до с. Остриця. З 1991 р. мала біла чапля почала гніздитись в колонії квака (Nycticorax nycticorax) та сірої чаплі (Ardea cinerea), яка розташована у призалізничній лісосмузі (переважають клен, ясен, в'яз, гледичія, граб, бузина) поблизу риборозплідних ставків в околицях с. Кліводин Кіцманського району на території Кліводинського орнітологічного заказника.
Динаміка чисельності чапель в змішаній колонії заказника «Висоцький»
Рік | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Кількість гніздових пар |
Розмноження
На волі й спині в самців у шлюбний період відростає красиве ніжне пір'я.
В Європі та Середній Азії сезон розмноження з березня по липень. На іншій частині ареалу він, як правило, знаходиться в тісній залежності від сезону дощів. Гніздиться колоніями — моновидовими або спільно з іншими болотними птахами — як правило, це змішані поселення з єгипетськими і жовтими чаплями, звичайними кваками, коровайками, косарами і бакланами. Розмір змішаних колоній може досягати декількох тисяч пар, хоча у разі окремого поселення вони зазвичай не перевищують 100 пар. Рідко зустрічаються поодинокі пари, що гніздяться.
Гніздовий біотоп мілководні водойми, заплави річок. Гніздо будують обидва батьки: самець приносить гілки і соломинки, самка складає з них гніздо. Часто птахи тільки ремонтують і зміцнюють торішні гнізда. Гніздо у вигляді перегорнутого конуса з прозорими стінками шириною 30—35 см, висота 10-12 см., влаштовується на заломах очерету невисоко над поверхнею води, або на чагарнику чи дереві на висоті до 20 м від землі, переважно дубах. У першому випадку використовуються довгі сухі прутики, у другому стеблинки трав. Типові місця гніздування чепури малої — це великі зарості очерету і рогозу у важкодоступних заболочених територіях заплав річок і озер. На островах Зеленого мису гнізда влаштовуються на скелях. Іноді нова споруда не будується, а птахи займають старі гнізда інших чапель. В облаштуванні гнізда помітний розподіл обов'язків між птахами — самець здобуває будівельний матеріал, а самиця вкладає його на місце.
У колонії під час будівництва гнізд дуже шумно, птахи конкурують за найкращі місця для гнізд. Внаслідок цих суперечок, кваки і коровайки відтісняються на край колонії.
Нерідко перші яйця відкладають в недобудовані гнізда. Масова яйцекладка припадає на першу половину травня, пізніші, а можливо повторні кладки зустрічаються в колонії до кінця червня. До місць гніздування чепура мала прилітає в кінці березня — на початку квітня. У колонії відстань між двома сусідніми гніздами в середньому становить 1—4 м, рідше менше одного метра. У кладці 2-6, рідко 8 яєць (у тропіках кладки зазвичай менші). Яйця блакитно-зелені, зі слабким блиском, відкладаються з інтервалом у добу чи дві. Розмір яєць 46×34 мм, вага близько 28 г.Насиджування триває 21-25 днів. Сидять по черзі самець і самиця, хоча самка проводить на гнізді набагато більше часу. З'явилися на світ пташенята покриті рідким білим пухом. Обоє батьків годують їх, відригуючи їжу з дзьоба в дзьоб. Вже приблизно через 3 тижні пташенята залишають гніздо, в світлий час доби перебираючись на сусідні гілки дерев. У цей період вони ще не здатні літати і самостійно добувати собі корм, але вже досить впевнено почувають себе поза гніздом. Батьки ще годують їх якийсь час після того, як вони навчилися літати, сплять пташенята теж у колонії. Здатність до польоту з'являється через 40-45 днів. Незабаром після цього, по завершенню декількох тренувальних польотів під наглядом батьків, пташенята назавжди покидають гніздо і тримаються зграями на кормових ділянках. З появою людини на території гніздування подають короткі хрипкі крики, що свідчить про їх лякливість і обережність.
У середині липня в колонії стає тихо. За деякий час дорослі птахи повністю линяють, втрачаючи прикраси з пір'я. Вони знову відростають на наступний рік у період з січня по квітень.
Зазвичай живе близько 5 років. Найбільша відома тривалість життя, відзначена у Франції — 22,4 року.
Живлення
Основу раціону становить дрібна риба довжиною до 4 см і вагою до 20 г. Крім того, вживає в їжу жаб, водяних і наземних комах (жуки, личинки бабок, коники, сарана, капустянки, цвіркуни тощо), павукоподібних, ракоподібних (бокоплави, креветки та інших), молюсків (равлики, двостулкові молюски), дрібних рептилій і птахів.
Годується на мілководді, с прибережного каміння та скелястих острівців, часто тримаючись одного улюбленого місця. Під час полювання використовує різноманітні способи — нерухомо вартує здобич із засідки або біжить по воді з розпростертими крилами і опущеним дзьобом. У період розмноження відстань від гнізда до кормової території може становити до 7—13 км.
Пізнього літа птахи можуть живитись винятково мешканцями суші. Малі білі чаплі полюють, підкрадаючись до здобичі. У воді швидкими рухами пальців ніг їм вдається сполохати зі своїх сховищ деяких придонних тварин.
Охорона
Чепура мала охороняється в країнах Європи і занесена до Бернської конвенції (Додаток ІІ — види фауни, що перебувають під особливою охороною). В Україні вид занесений до регіональних червоних списків тварин Дніпропетровської, Луганської, Полтавської і Харьківської областей. Крім того, згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 21 квітня 1998 року № 521 «Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду України» штраф за завдання шкоди цьому виду становить 665 гривень.
Підвиди
Розрізняють, як мінімум, 2 підвиди малої білої чаплі. Номінативний підвид E. g. garzetta поширений в Європі, Африці та Азії. Підвид E. g. nigripes мешкає в Індонезії і Австралазії. Деякі автори виділяють ще один підвид E. g.immaculata для птахів, що мешкають в Австралії.
Деякі інші самостійні види чапель колись розглядалися як підвиди малої білої чаплі. Серед них (Egretta gularis), що живе в Африці на західному узбережжі та вздовж берегів Червоного моря, а також у прибережних районах Азії від Близького Сходу до Індії. Інший вид, раніше визнавався як підвид малої білої чаплі — (Egretta dimorpha) — поширена у Східній Африці, на Мадагаскарі, атолі Альдабра і Коморських островах.
|
|
|
|
|
|
|
три малі білі чаплі |
Примітки
- * Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Анотований список українських наукових назв птахів фауни України. — К.—Л., 2007. — 111 с.
- Г. Дементьев, М. Гладков. Птицы Советского Союза. — 1951. — С. 422-427.
- Killian Mullarney, Lars Svensson, Dan Zetterström, & Peter J.Grant. Птахи Європи = Birds of Europe. — Paperback. — United States : Princeton University Press, 2000. — С. 32. — .
- . Архів оригіналу за 8 жовтня 2010. Процитовано 14 квітня 2011.
- Кобликов Е. А., Лесовский А. А. (Зоологический музей МГУ им. М.В.Ломоносова). Мала біла чапля - Egretta garzetta. Єдина колекція Цифрових Освітніх Ресурсів. Архів оригіналу за 18 березня 2012. Процитовано 22 вересня 2008.
- . Архів оригіналу за 4 грудня 2014. Процитовано 14 квітня 2011.
- Вкінці ХІХ — на початку XX століття протягом кількох десятиліть пір'я чапель — еґрета — було в моді, його використовували для прикрашання капелюхів. За цей час було знищено багато колоній цих птахів, особливо тих, які гніздились на деревах. Дорослих птахів убивали, що призводило до загибелі пташенят. Мисливців цікавили тільки ділянки шкіри на плечах, де росте еґрета.
- Л.С.Степанян. Конспект орнитологической фауны России и смежных территорий. — Москва : Академкнига, 2003. — 808 с. — .
- William L. Murphy. Повідомлення про спостереження малої білої чаплі (Egretta garzetta) в Америці, з посиланням на інші зальотні палеарктичні види // Colonial Waterbirds. — США, 1992. — С. 113-123.(обмежений доступ)
- & sid = 3708 & m = 0 Little Egret - BirdLife Species Factsheet. BirdLife International. Процитовано 24 вересня 2008.[недоступне посилання]
- Смогоржевський, 1979; В. О. Голубев, особисте повідомлення
- European news, 1992; Скильский и др., 1995
- Пернаті друзі — Чапля сіра[недоступне посилання з серпня 2019]
- Jerome A. Jackson, Walter J. Bock, Donna Olendorf. Енциклопедія тварин Гржимек = Grzimek's Animal Life Encyclopedia: Birds. — 2-ге вид. — , 2002. — 635 с. — .
- . Архів оригіналу за 4 травня 2015. Процитовано 14 квітня 2011.
- James Hancock, Hugh Elliott. Чаплі світу = The herons of the world. — Harpercollins, 1978. — P. 224-227. — .
- Robinson, RA. BirdFacts: profiles of birds occurring in Britain & Ireland (v1.21, Jun 2008). BTO Research Report 407, BTO, Thetford (http://www.bto.org/birdfacts). British Trust for Ornithology. Архів оригіналу за 18 березня 2012. Процитовано 24 вересня 2008.
- AnAge entry for Egretta garzetta (англійською) . Human Ageing Genomic Resources. Архів оригіналу за 18 березня 2012. Процитовано 24 вересня 2008.
- Петроченко В. І. Коловодна орнітофауна Північно-Хортицького архіпелагу (Запорізька область) // Дніпровський екологічний коридор. — К.: Wetlands International Black Sea Programme, 2008. — 340 с. (с. 144—150)
- Фауна України. Охоронні категорії : довідник / За ред. О. В. Годлевської, Г. В. Фесенка. — Київ, 2010. — 80 с. (с. 29) )
- . Архів оригіналу за 27 лютого 2022. Процитовано 14 квітня 2011.
Посилання
- Відеокліпи малої білої чаплі [ 25 серпня 2007 у Wayback Machine.]
- Карта поширення і марки з зображенням малої білої чаплі [ 14 травня 2008 у Wayback Machine.]
- Мала біла чапля в північно-західній частині Прут-Дніпровського межиріччя та на прилеглих територіях Українських Карпат[недоступне посилання з серпня 2019]
Література
- Фауна України. Т. 5. Птахи. Вип. 1. Гагари, норці, трубконосі, веслоногі, голінасті, фламінго / Смогоржевський Л. О. — К.: Наукова думка, 1979. — 188 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chepura malaMala bila chaplyaBiologichna klasifikaciyaDomen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Pidtip Cherepni Craniata Nadklas Shelepni Gnathostomata Klas Ptahi Aves Ryad Lelekopodibni Ciconiiformes Rodina Chaplevi Ardeidae Rid Chepura Egretta Vid Chaplya bila malaBinomialna nazvaEgretta garzetta Linnaeus 1766Areal Egretta garzetta Gnizduvannya Prozhivannya vprodovzh roku Zimuvannya Vipadkova poyavaPidvidiDiv tekstSinonimiArdea garzettaPosilannyaVikishovishe Category Egretta garzettaVikividi Egretta garzettaITIS 174816MSOP 62774969NCBI 188379Fossilworks 371698 Chepu ra mala abo cha plya bi la mala Egretta garzetta serednogo rozmiru bolotnij ptah rodini chaplevih shiroko poshirena v teplomu klimati shidnoyi pivkuli Pochinayuchi z drugoyi polovini XX stolittya aktivno zaselyaye Pivnichnu i Centralnu Ameriku V Ukrayini gnizdovij perelitnij zimuyuchij Zvichajnij vid Zovni shozha na chepuru veliku vidriznyayuchis vid neyi menshimi rozmirami podovzhenim pir yam na potilici i grudyah ta elementami zabarvlennya dzoba i nig div opis Trimayetsya poblizu riznih vodojm zi stoyachoyu abo protichnoyu vodoyu naselyaye zaplavni lisi v dolinah richok milkovodni ozera iz zaroslimi beregami bolota zalivni risovi polya Ne boyitsya lyudini i chasto zustrichayetsya bilya zhitla i na pasovishah Gnizditsya koloniyami chasto spilno z inshimi chaplyami ta baklanami Harchuyetsya v osnovnomu dribnoyu riboyu a takozh komahami zhabami ravlikami tosho U Yevropi perelitnij ptah zimuye na beregah Seredzemnogo morya v Africi i v tropichnij Aziyi Opis source source source source source source source source Mala bila chaplya v parku Ueno Yaponiya source source Golos maloyi biloyi chapli Nevelika chaplya dovzhina tila 55 65 sm rozmah kril 86 106 sm vaga 300 600 g Dovzhina krila u neyi priblizno 29 sm Po visoti rivna yegipetskij chapli ale maye bilsh vitonchenu staturu Operennya chisto bile ridko zustrichayutsya chorni z bilim pidboriddyam chapli riznovid zabarvlennya zvane morfoyu Samec u shlyubnij period maye na potilici dovgij chub dovzhinoyu do 20 sm z dvoh nerozsukanih pir yin a takozh takoyi zh dovzhini rozsukane pir ya na grudyah i plechah zvane egretoyu dosyagayut dovzhini 24 sm zvisayuchi nizhche hvosta U samki egreta korotsha nizh u samcya Dzob cilkom chornij Vuzdechka prostir mizh dzobom i okom neoperena u shlyubnij period chervonuvata v inshij chas roku blakitno sira Nogi chorni z zhovtim plesnom Samki ne vidriznyayutsya vid samciv prote prikrashayuchogo pir ya ne mayut Molodi ptahi shozhi na doroslih u zimovomu vbranni vidriznyayutsya zelenuvatim plesnom Malu bilu chaplyu mozhna splutati iz zovni shozhoyu na neyi velikoyu biloyu chapleyu Vid ostannoyi vona vidriznyayetsya znachno menshimi rozmirami cilkom zhovtim plesnom u velikoyi biloyi chapli vono lishe zlegka zhovtuvate i v shlyubnij period cilkom chornim dzobom i podovzhenim pir yam na grudyah samciv natomist u velikoyi biloyi chapli dzob zhovtij a egreti ne virazheni Poza sezonom rozmnozhennya zazvichaj netovariski U koloniyi navpaki kriklivi golos nagaduye guchne roztyagnute karkannya Inodi vidaye korotki hripki pitalni zvuki Litaye povilno pri comu shiyu vtyaguye silnishe nizh velika chaplya PoshirennyaAreal Velika poseredini i dvi mali bili chapli V Yevropi poshirena sporadichno na pivnich do pivdennoyi chastini Pirenejskogo pivostrova dolini richki Roni u Franciyi pivnichnoyi Italiyi Ugorshini pivdennoyi Slovachchini Bolgariyi i Rumuniyi V Ukrayini i v Moldovi zustrichayetsya v basejnah Dnipra Dnistra ta Siverskogo Dincya U Rosiyi gnizditsya v pivdennij chastini Yevropejskoyi chastini priblizno do 48 yi paraleli zvichajna v priberezhnih rajonah Azovskogo morya v dolinah Donu Kubani Tereka Astrahanskomu zapovidniku v delti Volgi U girli Uralu ridkisna Dali na shid ridko selitsya na pivnichnomu uzberezhzhi Aralskogo morya v dolini Sirdar yi za zahidnimi okolicyami Alajskogo hrebta pivdennim pidnizhzhya Gimalayiv u dolini Yanczi na yaponskih ostrovah Honsyu Kyusyu i Sikoku a takozh na Tajvani V Africi selitsya v delti Nilu na Ostrovah Zelenogo misu Madagaskari sporadichno na pivnichnomu shodi shodi ta pivdni kontinentu Zvichajna v vid Zondskih ostroviv do Novoyi Gvineyi a takozh u ne posushlivih rajonah Avstraliyi Pochinayuchi z drugoyi polovini XX stolittya mala bila chaplya pochala gnizditisya v Americi U 1954 pershij takij vipadok buv zareyestrovanij na ostrovi Barbados v Atlantici bilya beregiv Pivdennoyi Ameriki a z 1994 roku a ptah z yavivsya vzhe na materiku Pri comu z kozhnim rokom kilkist povidomlen neuhilno zrostala a areal rozpovsyudzhennya rozshirivsya vid Braziliyi i Surinamu na pivdni do kanadskih provincij Nyufaundlend i Kvebek na pivnochi U Zahidnij Yevropi chaplya neregulyarno selitsya v bilsh pivnichnih shirotah de yiyi ranishe nikoli ne zustrichali v Niderlandah 1979 i 1990 ti rr pivdennij Angliyi i Uelsi z 2002 r Zlit maloyi biloyi chapliMisce prozhivannya Naselyaye beregi riznomanitnih vodojmish z prisnoyu solonuvatoyu abo solonoyu morskoyu vodoyu Perevagu viddaye milkovodnim nezaroslim roslinnistyu miscyam vidkritim bolotam neglibokim ozeram richkovim zavodyam zalivnim lukam morskim lagunam z priplivami i vidplivami zroshuvalnim kanalam risovim polyam Gnizditsya v mangrovih zarostyah i estuariyah richok Poza vodojmami selitsya v savani i poblizu pasovish hudobi inodi sidayut na spini koriv sho pasutsya Migraciyi Palearktichni populyaciyi perelitni zimuyut v Africi Pivdennij i Pivdenno Shidnij Aziyi U tropikah osilij chastkovo perelitnij i kochivnij ptah Poshirennya v UkrayiniPoshirennya V Ukrayini zustrichayetsya v basejnah Dnipra Pivdennogo Bugu Dnistra ta Siverskogo Dincya U Prut Dnistrovskomu mezhirichchi z seredini 1950 h pp i do 1995 p vklyuchno mala bila chaplya viyavlena u 31 punkti u 3 9 7 gnizduvannya dovedene v inshih zustrichali zalitnih osobin U perevazhnij bilshosti vipadkiv 67 7 vid zafiksovanij na teritoriyi Prut Dnistrovskogo mezhirichchya U Peredkarpattya zahodit nedaleko do 8 km u glibinu sposterezhennya bilya s Medinya Okrim navedenih vishe nayavni takozh vidomosti pro nayavnist maloyi biloyi chapli vlitku 1955 r zokrema i u Kelmeneckomu ta Storozhineckomu rajonah Kovalchuk ta in 1991 hocha konkretni punkti sposterezhen zalishilis nevidomimi Mala bila chaplya u prirodnomu seredovishi isnuvannyaMiscya perebuvannya Zalitni ptahi viyavleni perevazhno na milkovoddyah Dnistra 55 4 121 osobina i Pruta 29 8 znachno ridshe v dolini r Limnicya 6 6 bilya riborozplidnih stavkiv 5 8 sered zarostej nadvodnoyi roslinnosti ozera 1 6 i vzdovzh rusla r Cherlena 0 8 Gnizdovi poselennya znahodilisya sered kron derev na ostrovah richki 2 vipadki ta v lisosmuzi 1 Migraciyi U koloniyi poblizu s Klivodin Kicmanskogo rajonu v 1991 roci mali bili chapli jmovirno z yavilisya ne piznishe seredini kvitnya oskilki zvazhayuchi na vik ptashenyat zi znajdenih zgodom gnizd pochatok kladki pripav na tretyu dekadu cogo misyacya Zalitni osobini viyavleni z travnya po zhovten vklyuchno Najchastishe ptahiv sposterigali u serpni veresni 3 4 vipadkiv same v cej chas pislya vivedennya potomstva znachna kilkist osobin vidu migruye u riznih napryamkah daleko za mezhi gnizdovogo arealu Gnizduvannya Dlya zahodu Ukrayini okrim teritoriyi Prut Dnistrovskogo mezhirichchya dostovirni dani pro gnizduvannya maloyi biloyi chapli vidsutni hocha chasta poyava okremih osobin i grup u harakternih misceperebuvannyah protyagom periodu rozmnozhennya svidchit pro mozhlivist utvorennya kolonij Taki poselennya u doslidzhuvanomu regioni buli znajdeni u nastupnih miscyah U chervni 1974 r viyavleno koloniyu 19 ptahiv na ostrovi r Prut poblizu s Pripruttya Novoselickogo rajonu U 1977 r na ostrovi r Prut v okolicyah s Zelenij Gaj V O Golubyev viyaviv porivnyano veliku gnizdovu koloniyu Poblizu cogo zh miscya vin zustrichav chimalo poodinokih malih bilih chapel na kilkakilometrovomu vidrizku vzdovzh rusla richki Ce ochevidno buli ptahi z poselennya yaki litali na poshuki yizhi i mabut dohodili azh do s Ostricya Z 1991 r mala bila chaplya pochala gnizditis v koloniyi kvaka Nycticorax nycticorax ta siroyi chapli Ardea cinerea yaka roztashovana u prizaliznichnij lisosmuzi perevazhayut klen yasen v yaz gledichiya grab buzina poblizu riborozplidnih stavkiv v okolicyah s Klivodin Kicmanskogo rajonu na teritoriyi Klivodinskogo ornitologichnogo zakaznika Dinamika chiselnosti chapel v zmishanij koloniyi zakaznika Visockij Kilkist gnizdovih par Rik 2004 2005 2006 2007 2008 2009Kilkist gnizdovih par 25 30 50 60 5 60RozmnozhennyaSamec E g garzetta v shlyubnomu vbranni Gajderabad IndiyaEgretta garzetta Na voli j spini v samciv u shlyubnij period vidrostaye krasive nizhne pir ya V Yevropi ta Serednij Aziyi sezon rozmnozhennya z bereznya po lipen Na inshij chastini arealu vin yak pravilo znahoditsya v tisnij zalezhnosti vid sezonu doshiv Gnizditsya koloniyami monovidovimi abo spilno z inshimi bolotnimi ptahami yak pravilo ce zmishani poselennya z yegipetskimi i zhovtimi chaplyami zvichajnimi kvakami korovajkami kosarami i baklanami Rozmir zmishanih kolonij mozhe dosyagati dekilkoh tisyach par hocha u razi okremogo poselennya voni zazvichaj ne perevishuyut 100 par Ridko zustrichayutsya poodinoki pari sho gnizdyatsya Gnizdovij biotop milkovodni vodojmi zaplavi richok Gnizdo buduyut obidva batki samec prinosit gilki i solominki samka skladaye z nih gnizdo Chasto ptahi tilki remontuyut i zmicnyuyut torishni gnizda Gnizdo u viglyadi peregornutogo konusa z prozorimi stinkami shirinoyu 30 35 sm visota 10 12 sm vlashtovuyetsya na zalomah ocheretu nevisoko nad poverhneyu vodi abo na chagarniku chi derevi na visoti do 20 m vid zemli perevazhno dubah U pershomu vipadku vikoristovuyutsya dovgi suhi prutiki u drugomu steblinki trav Tipovi miscya gnizduvannya chepuri maloyi ce veliki zarosti ocheretu i rogozu u vazhkodostupnih zabolochenih teritoriyah zaplav richok i ozer Na ostrovah Zelenogo misu gnizda vlashtovuyutsya na skelyah Inodi nova sporuda ne buduyetsya a ptahi zajmayut stari gnizda inshih chapel V oblashtuvanni gnizda pomitnij rozpodil obov yazkiv mizh ptahami samec zdobuvaye budivelnij material a samicya vkladaye jogo na misce U koloniyi pid chas budivnictva gnizd duzhe shumno ptahi konkuruyut za najkrashi miscya dlya gnizd Vnaslidok cih superechok kvaki i korovajki vidtisnyayutsya na kraj koloniyi Neridko pershi yajcya vidkladayut v nedobudovani gnizda Masova yajcekladka pripadaye na pershu polovinu travnya piznishi a mozhlivo povtorni kladki zustrichayutsya v koloniyi do kincya chervnya Do misc gnizduvannya chepura mala prilitaye v kinci bereznya na pochatku kvitnya U koloniyi vidstan mizh dvoma susidnimi gnizdami v serednomu stanovit 1 4 m ridshe menshe odnogo metra U kladci 2 6 ridko 8 yayec u tropikah kladki zazvichaj menshi Yajcya blakitno zeleni zi slabkim bliskom vidkladayutsya z intervalom u dobu chi dvi Rozmir yayec 46 34 mm vaga blizko 28 g Nasidzhuvannya trivaye 21 25 dniv Sidyat po cherzi samec i samicya hocha samka provodit na gnizdi nabagato bilshe chasu Z yavilisya na svit ptashenyata pokriti ridkim bilim puhom Oboye batkiv goduyut yih vidriguyuchi yizhu z dzoba v dzob Vzhe priblizno cherez 3 tizhni ptashenyata zalishayut gnizdo v svitlij chas dobi perebirayuchis na susidni gilki derev U cej period voni she ne zdatni litati i samostijno dobuvati sobi korm ale vzhe dosit vpevneno pochuvayut sebe poza gnizdom Batki she goduyut yih yakijs chas pislya togo yak voni navchilisya litati splyat ptashenyata tezh u koloniyi Zdatnist do polotu z yavlyayetsya cherez 40 45 dniv Nezabarom pislya cogo po zavershennyu dekilkoh trenuvalnih polotiv pid naglyadom batkiv ptashenyata nazavzhdi pokidayut gnizdo i trimayutsya zgrayami na kormovih dilyankah Z poyavoyu lyudini na teritoriyi gnizduvannya podayut korotki hripki kriki sho svidchit pro yih lyaklivist i oberezhnist U seredini lipnya v koloniyi staye tiho Za deyakij chas dorosli ptahi povnistyu linyayut vtrachayuchi prikrasi z pir ya Voni znovu vidrostayut na nastupnij rik u period z sichnya po kviten Zazvichaj zhive blizko 5 rokiv Najbilsha vidoma trivalist zhittya vidznachena u Franciyi 22 4 roku ZhivlennyaVdale polyuvannya Nacionalnij zapovidnik Horticya Osnovu racionu stanovit dribna riba dovzhinoyu do 4 sm i vagoyu do 20 g Krim togo vzhivaye v yizhu zhab vodyanih i nazemnih komah zhuki lichinki babok koniki sarana kapustyanki cvirkuni tosho pavukopodibnih rakopodibnih bokoplavi krevetki ta inshih molyuskiv ravliki dvostulkovi molyuski dribnih reptilij i ptahiv Goduyetsya na milkovoddi s priberezhnogo kaminnya ta skelyastih ostrivciv chasto trimayuchis odnogo ulyublenogo miscya Pid chas polyuvannya vikoristovuye riznomanitni sposobi neruhomo vartuye zdobich iz zasidki abo bizhit po vodi z rozprostertimi krilami i opushenim dzobom U period rozmnozhennya vidstan vid gnizda do kormovoyi teritoriyi mozhe stanoviti do 7 13 km Piznogo lita ptahi mozhut zhivitis vinyatkovo meshkancyami sushi Mali bili chapli polyuyut pidkradayuchis do zdobichi U vodi shvidkimi ruhami palciv nig yim vdayetsya spolohati zi svoyih shovish deyakih pridonnih tvarin OhoronaChepura mala ohoronyayetsya v krayinah Yevropi i zanesena do Bernskoyi konvenciyi Dodatok II vidi fauni sho perebuvayut pid osoblivoyu ohoronoyu V Ukrayini vid zanesenij do regionalnih chervonih spiskiv tvarin Dnipropetrovskoyi Luganskoyi Poltavskoyi i Harkivskoyi oblastej Krim togo zgidno Postanovi Kabinetu Ministriv Ukrayini vid 21 kvitnya 1998 roku 521 Pro zatverdzhennya taks dlya obchislennya rozmiru vidshkoduvannya shkodi zapodiyanoyi porushennyam prirodoohoronnogo zakonodavstva u mezhah teritorij ta ob yektiv prirodno zapovidnogo fondu Ukrayini shtraf za zavdannya shkodi comu vidu stanovit 665 griven PidvidiRozriznyayut yak minimum 2 pidvidi maloyi biloyi chapli Nominativnij pidvid E g garzetta poshirenij v Yevropi Africi ta Aziyi Pidvid E g nigripes meshkaye v Indoneziyi i Avstralaziyi Deyaki avtori vidilyayut she odin pidvid E g immaculata dlya ptahiv sho meshkayut v Avstraliyi Deyaki inshi samostijni vidi chapel kolis rozglyadalisya yak pidvidi maloyi biloyi chapli Sered nih Egretta gularis sho zhive v Africi na zahidnomu uzberezhzhi ta vzdovzh beregiv Chervonogo morya a takozh u priberezhnih rajonah Aziyi vid Blizkogo Shodu do Indiyi Inshij vid ranishe viznavavsya yak pidvid maloyi biloyi chapli Egretta dimorpha poshirena u Shidnij Africi na Madagaskari atoli Aldabra i Komorskih ostrovah Na polyuvanni Doroslij samec i moloda ptashka Chaplya vidbita v vodi Chepura mala na zahodi soncyaRibalstvo chapli Samec z chubom na golovi Chaplya z ulovom Velika bila v poloti ta tri mali bili chapliPrimitki Fesenko G V Bokotej A A Anotovanij spisok ukrayinskih naukovih nazv ptahiv fauni Ukrayini K L 2007 111 s G Dementev M Gladkov Pticy Sovetskogo Soyuza 1951 S 422 427 Killian Mullarney Lars Svensson Dan Zetterstrom amp Peter J Grant Ptahi Yevropi Birds of Europe Paperback United States Princeton University Press 2000 S 32 ISBN 978 0 691 05054 6 Arhiv originalu za 8 zhovtnya 2010 Procitovano 14 kvitnya 2011 Koblikov E A Lesovskij A A Zoologicheskij muzej MGU im M V Lomonosova Mala bila chaplya Egretta garzetta Yedina kolekciya Cifrovih Osvitnih Resursiv Arhiv originalu za 18 bereznya 2012 Procitovano 22 veresnya 2008 Arhiv originalu za 4 grudnya 2014 Procitovano 14 kvitnya 2011 Vkinci HIH na pochatku XX stolittya protyagom kilkoh desyatilit pir ya chapel egreta bulo v modi jogo vikoristovuvali dlya prikrashannya kapelyuhiv Za cej chas bulo znisheno bagato kolonij cih ptahiv osoblivo tih yaki gnizdilis na derevah Doroslih ptahiv ubivali sho prizvodilo do zagibeli ptashenyat Mislivciv cikavili tilki dilyanki shkiri na plechah de roste egreta L S Stepanyan Konspekt ornitologicheskoj fauny Rossii i smezhnyh territorij Moskva Akademkniga 2003 808 s ISBN 5 94628 093 7 William L Murphy Povidomlennya pro sposterezhennya maloyi biloyi chapli Egretta garzetta v Americi z posilannyam na inshi zalotni palearktichni vidi Colonial Waterbirds SShA 1992 S 113 123 obmezhenij dostup amp sid 3708 amp m 0 Little Egret BirdLife Species Factsheet BirdLife International Procitovano 24 veresnya 2008 nedostupne posilannya Smogorzhevskij 1979 V O Golubev osobiste povidomlennya European news 1992 Skilskij i dr 1995 Pernati druzi Chaplya sira nedostupne posilannya z serpnya 2019 Jerome A Jackson Walter J Bock Donna Olendorf Enciklopediya tvarin Grzhimek Grzimek s Animal Life Encyclopedia Birds 2 ge vid 2002 635 s ISBN 978 0787657840 Arhiv originalu za 4 travnya 2015 Procitovano 14 kvitnya 2011 James Hancock Hugh Elliott Chapli svitu The herons of the world Harpercollins 1978 P 224 227 ISBN 978 0060117597 Robinson RA BirdFacts profiles of birds occurring in Britain amp Ireland v1 21 Jun 2008 BTO Research Report 407 BTO Thetford http www bto org birdfacts British Trust for Ornithology Arhiv originalu za 18 bereznya 2012 Procitovano 24 veresnya 2008 AnAge entry for Egretta garzetta anglijskoyu Human Ageing Genomic Resources Arhiv originalu za 18 bereznya 2012 Procitovano 24 veresnya 2008 Petrochenko V I Kolovodna ornitofauna Pivnichno Hortickogo arhipelagu Zaporizka oblast Dniprovskij ekologichnij koridor K Wetlands International Black Sea Programme 2008 340 s s 144 150 Fauna Ukrayini Ohoronni kategoriyi dovidnik Za red O V Godlevskoyi G V Fesenka Kiyiv 2010 80 s s 29 Arhiv originalu za 27 lyutogo 2022 Procitovano 14 kvitnya 2011 PosilannyaVideoklipi maloyi biloyi chapli 25 serpnya 2007 u Wayback Machine Karta poshirennya i marki z zobrazhennyam maloyi biloyi chapli 14 travnya 2008 u Wayback Machine Mala bila chaplya v pivnichno zahidnij chastini Prut Dniprovskogo mezhirichchya ta na prileglih teritoriyah Ukrayinskih Karpat nedostupne posilannya z serpnya 2019 LiteraturaFauna Ukrayini T 5 Ptahi Vip 1 Gagari norci trubkonosi veslonogi golinasti flamingo Smogorzhevskij L O K Naukova dumka 1979 188 s