Кіпрська війна (італ. Guerra di Cipro; тур. Kıbrıs Savaşı) — одна з численних османсько-венеційських війн між Османською імперією та Венеційською Республікою за панування в східному Середземномор'ї. Спершу Венеція воювала з османами сама, а відтак, коли вона увійшла до Священної Ліги (до якої також входили Іспанія з Неаполем і Сицилією, Генуезька республіка, Савойське герцогство, Госпітальєри, Велике герцогство Тосканське й інші італійські держави), Османська імперія воювала вже проти Ліги.
Кіпрська війна | |||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Османсько-венеційські війни | |||||||||||
Зображення висадки на Кіпр османських військ і облоги Нікосії. Voyages et aventures de Ch. Magius, miniature no. 13. 1578 | |||||||||||
| |||||||||||
Сторони | |||||||||||
1570—1571: 1571—1573: | | ||||||||||
Командувачі | |||||||||||
|
Війна розпочалась у червні 1570 року з османського вторгнення до Кіпру. Нікосія, як і декілька інших міст, швидко полягла, не зумівши вистояти проти значно більших сил Османської армії, до середини вересня в руках венеційського гарнізону залишалась лише Фамагуста. До кінця серпня 1571 року допомога від Ліги так і не прибула, і венеційські командири гарнізону були вимушені здати місто після 11 місяців облоги. Два місяці потому, в битві при Лепанто, об'єднаний флот Ліги практично знищив Османський флот, але через внутрішні конфлікти Ліга не змогла скористатись цією перемогою. Османи швидко відновили флот, і Венеція була вимушена проводити сепаратні перемовини про мир, поступившись Кіпром османам і сплативши данину в розмірі 300 000 дукатів.
Передісторія
Кіпр, один із найбільших островів Середземного моря, багатий на ресурси, перебував під венеційським правлінням із 1489 року. Разом із Критом він був одним із головних заморських володінь республіки, населення якого до 1570 року становило 180 000 людей. Окрім вигідного розташування, яке давало змогу контролювати торгівлю з Левантом, на острові було налагоджене виготовлення бавовни та цукру. Для збереження найвіддаленішої колонії венеційці уклали з єгипетськими мамлюками угоду, за якою щорічно виплачували Каїру 8000 дукатів, а після завоювання Єгипту османами 1517 року аналогічну угоду було підписано з Османською імперією. Стратегічно виграшне розташування острова в східному Середземномор'ї між Анатолією, Левантом і Єгиптом робило Кіпр очевидною ціллю майбутньої османської експансії. Кіпрська венеційська влада надавала базу та пристанище для християнських піратів, що нападали на османські кораблі, зокрема і з мусульманськими паломниками до Мекки, що слугувало додатковими дратівним чинником для всіх ісламських правителів. Через це після завершення тривалої війни Угорщини з Габсбургами 1568 року Селім II звернув свою увагу на Кіпр. Популярна легенда приписувала це рішення любові султана до кіпрських вин, а головним радником султана, що просував ідею війни з Кіпром, сучасники називали Йосифа Насі, португальського єврея, музахіба (фаворита) султана, який уже був призначений на пост правителя Наксоса. Ходили чутки, що Насі таїв образу на Венецію та мріяв бути королем Кіпру після його завоювання — у нього навіть були корона та королівський штандарт.
Прихильники війни при Османському дворі мали перевагу, незважаючи на протидію партії миру, очолюваної великим візиром Соколлу Мехмедом-пашою, і незважаючи на чинний мирний договір із Венецією, поновлений 1567 року. Шейх аль-іслам [ar] видав фетву, що виправдовувала порушення мирного договору, підставою для порушення послугувало те, що упродовж короткого періоду в VII столітті Кіпр був «землею ісламу», і цей статус за ісламськими законами повинен був бути відновлений.
Неможливо, щоби це коли-небудь могло бути перешкодою. Для султана мусульман (нехай прославить Всевишній його перемоги) укласти мир із невірними законно лише тоді, коли від цього є користь для всіх мусульман. Коли від миру немає ніякої користі, він ніколи не буде законним. Коли раніше він виглядав вигідним, а стало помітно, що вигідніше його розірвати, тоді потрібно обов'язково і неодмінно його розірвати. |
Гроші для компанії були здобуті шляхом конфіскації та перепродажу монастирів і церков Грецької православної церкви. Сардаром експедиції був призначений наставник Лала султана [tr]. Капудан-пашою був призначений недосвідчений у військово-морських справах Муедзинзаде Алі-паша, зате заступником Алі-паші став досвідчений адмірал Піяле-паша.
Наміри османів були очевидними для венеційців, які очікували нападу на Кіпр. Коли наприкінці 1564 року агенти повідомляли зі Стамбула, що османський флот готувався до кампанії, тим паче, коли на початку 1565 року він відплив зі своєї бази в Галліполі, у Венеції занепокоїлись, однак того разу ціллю османського нападу стала Мальта. Наприкінці 1567 року та на початку 1568 року з доповідей агентів стали очевидними масштаби нових османських приготувань до морської кампанії. Ще більше венеційська влада стривожилась, коли османський флот відвідав Кіпр у вересні 1568 року з Насі на борту, ніби-то для дружнього візиту, а насправді зі шпигунськими цілями. Захисні споруди Кіпру, Криту, Корфу й інших венеційський володінь були модернізовані в 1560-х роках відомим військовим інженером [it]. Гарнізони на Кіпрі та Криті були збільшені, також були вжиті спроби зробити ці острови незалежними від постачання боєприпасів з метрополії шляхом будівництво ливарних і порохових виобництв. Утім однаково було зрозуміло, що Кіпр не зможе довго протриматись без зовнішньої допомоги. Його ізольоване розташування та віддаленість від Венеції, оточення зі всіх боків провінціями Османської імперії, близькість османських берегів (у 6 годинах плавання) робили Кіпр легкою здобиччю — поміщали його «в пащу вовка», як писав у спогадах свідок облоги Фамагусти, П'єтро Вальдеріо. У випадку облоги нестача боєприпасів і продовольства повинні були зіграти вирішальну роль у переході кіпрських венеційських фортець до османів, а перед облогою, за словами Вальдеріо, на Кіпр була нестача селітри та вугілля, необхідних для виготовлення пороху. Венеція не могла розраховувати на допомогу з боку [es], головної християнської держави Середземномор'я, яка була втягнута у військові дії в Голландії і не могла вирішити внутрішню проблему з морисками. Ще одною проблемою для Венеції було ставлення населення острова до її уряду. Жорстоке поводження та репресивне оподаткування місцевого православного грецького населення католиками-венеційцями спричиняло великий протест, тож симпатії місцевих жителів були на боці османів.
1569 року на венеційських корабельнях прогримів вибух, який історики приписують агентам Насі, і, хоча було пошкоджено всього 4 кораблі, але в Стамбулі Селіму доповіли, що сили республіки підірвані. У додачу до цього 1569 року в Італії було неврожай і у Венеції та в околицях люди голодували. Все це дало змогу радникам нерішучого Селіма вмовити його на військову операцію. До початку 1570 року османські приготування та попередження, надіслані [ru][en], переконали Велику раду, що війна є неминучою. Підкріплення та гроші були поспішно вислані на Крит і на Кіпр. У березні 1570 року до Венеції прибув посланець Селіма з ультиматумом, що вимагав негайної поступки Кіпром. Хоча у Великій раді були прихильники обміну острову на землю в Далмації та подальші торгові привілеї, але надія на допомогу інших християнських держав додала рішучості Республіці, і ультиматум був категорично відкинутий.
14 березня 1570 року на дівані була оголошена відповідь Ради Венеції на вимоги султана. Селім ужив усіх заходів застереження, щоби не допустити прохід підкріплень до Кіпра та блокувати можливі шляхи християнського флоту: на початку квітня Мурат-реїс з двадцятьма п'ятьма галерами зайняв позицію біля Родоса, бейлербей Алжиру Улуч Алі-паша курсував біля берегів Апулії, а наприкінці місяця Піяле-паша привів до Негропонте вісімдесять галер і тридцять галіотів. Через декілька днів до нього приєднався Мустафа-паша і вони відплили до Родоса, де до них приєднались кораблі Мурат-реіса, і флот був у зборі.
Свідчення сучасників
Описи Кіпрської війни залишили Джанп'єтро Контаріні; [en], офіційний історик Венеції; єпископ [en], папський нунцій; історик [en]. [it] включив опис облоги Нікосії до історії правління Селіма II.
Фра Анджело Капеліо, настоятель Домініканського монастиря в Нікосії, був взятий у полон, але пізніше викуплений. Після повернення на Кіпр він написав розповідь про облоги Нікосії та Фамагусти. Він був очевидцем першої, а про другу написав зі слів її учасників, товаришів по полону.
Джованні Созомено, кіпрський інженер, що був свідком смерті від рук османів одної з його доньок, і полонення другої, сам потрапив у полон, викупився і написав 1571 року доповідь про облогу на ім'я великого герцога Тоскани.
Опис облоги Нікосії у віршах «Плач про Кіпр» (грец. Θρήνος της Κύπρου) містить цікаві деталі та приписується Соломону Родіносу (1516—1586), хоча ця атрибуція не є безсуперечною. Автор «Плачу» був очевидцем подій і втратив при захопленні острова сина та доньку.
«Плач на острові Кіпр» — також віршований твір про падіння Кіпру. Воно написане вірменським поетом Миколаєм Константинопольським, який відвідав Кіпр 1570 року під час паломництва до Святої землі.
Облога Фамагусти описана в спогадах і доповідях декількох очевидців: П'єтро Валдеріо, віконт Фамагусти написав спогади про облогу, названі медіевістом [en] «найкращим свідченням очевидця».
Нестор Мартіненґо прибув до Фамагусти як доброволець з колоною Кверіні. Вночі 5 серпня його вдалось сховатися в домі грека. Пізніше його передали турецькому офіцеру, рабом якого Нестор став. Йому чудом вдалось утекти, і після різних пригод він став першим захисником Фамагусти, який повернувся до Венеції. Він написав доповідь для Сенату Республіки, яка була опублікована 1572 року.
Анджело Ґатто з Орв'єто був найманцем із загону Асторре Бальйоні, з яким він прибув на Кіпр 1569 року, а у Фамагусті Анджело перебував із середини серпня 1570 року. Після капітуляції він став рабом і був доставлений до Стамбула. 1573 року він написав листа про облогу та долю в'язнів із наміром надіслати його Адріано Бальйоні, братові свого командира, щоби попросити про його допомогу. Копія рукопису знайдена наприкінці дев'ятнадцятого століття священиком із Орв'єто Полікарпо Катіззані, який опублікував його 1895 року. Брат Аґостіно був пріором монастиря еремітів Сан-Антоніо під час облоги. Його повідомлення, як вказано в самому документі, було зачитане в Сенаті 12 лютого 1572 року (ймовірно, автором) і надруковане 1891 року Ніколо Морозіні, який знайшов його в сімейному архіві. Анонімний щоденник солдата, про який практично нічого не відомо, навіть те, чи вдалося йому повернутись із полону, був опублікований у Венеції 1879 року Леонардо Антоніо Вісмара (або Візіноні). Маттео да Капуа був учасником захисту міста. 28 жовтня 1571 року з в'язниці в Стамбулі Маттео написав листа [en], [ru] Венеції. У листі він просив заступництва за себе й інших в'язнів. Єдиним греком-кіпріотом, учасником захисту Фамагусти, що написав звіт, був Алессандро Подокатаро. Він прибув до Фамагусти з батьком і братом, які опісля загинули під час облоги. Після облоги Алессандро потрапив у полон і пробув тридцять сім днів у ланцюгах, однак французький консул викупив полоненого за 325 цехінів.
Бартоломео Серено брав участь у битві при Лепанто, 1576 року він прийняв постриг у Монте-Кассіно, де написав свій звіт про Кіпрську війну.
Чисельність османської армії
Чисельність османської армії історики оцінювали по-різному.
Рік повідомлення | Кількість кораблів | Загальна кількість солдатів | Склад армії | Кількість зброї | |
---|---|---|---|---|---|
Фра Анджело Калепіо | 1572 | 125 000 | Сто тисяч людей, включаючи: 10 000 кавалеристів, 4000 сипахів 6000 яничарів; і 25 000 людей, викликаних із Ларнаки. | ||
Бартоломео Серено | 1576 | Мурад-реіс і Піяле: 105 галер, 30 галіотів, Мустафа-паша й Алі-паша: 36 галер, 6 кораблів, 12 галіотів, 1 галеон візира, 8 махонів (турецький галеас), 40 кораблів для перевезення коней, численні карамусалі, що перевозили артилерію | 4000 вершників, 6000 яничарів, 90 000 піхотинців. | ||
Джованні Созомено | Усього близько 400 суден 200 веслових, із них 160 галер, багато інших старих погано споряджених кораблів: близько 60 галіотів, фюстів (галери застарілого типу). Іншими були карамусолі, 3 венеційських кораблів, 6 махон, численні транспортні кораблі. | 4000 вершників, 6000 яничарів, | |||
Джанп'єтро Контаріні | 1572 | 6000 яничарів, 4000 сипахів (і 4000 коней), «і багато шукачів пригод, яким не була числа» | |||
[it] | 1587 | 100 000 | На початку кампанії: від 20 000 до 40 000 піхотинців, від 3 000 до 4 000 сипахів | ||
Жюр'єн де ла Ґрав'єр | 1888 | Мурад-реіс і Пияле: 105 галер, 30 галіотів, Мустафа-паша: 36 нових галер, 6 кораблів, 12 фюстів, 1 галеон, 8 махонів , 40 кораблів для перевезення коней, численні невеликі транспортні кораблі | 80 000 | 74 | |
Савіль А. Р. | 1878 | 50 000 піхотинців, 2500 сипахів, 20000 моряків, викликаних із Ларнаки | |||
[en] | 2012 | 400 | 100 000 | ||
Турнбулл | 2003 | 350 | 200 000 | 145 |
Хід війни
1570 рік: турецьке завоювання Кіпру
Облога Нікосії
Мустафа-паша й Алі-паша коливались, не знаючи, яке місто атакувати першим, але відтак прийняли рішення, що ключем до захоплення всього острова є Нікосія. 27 червня османський флот відплив до Кіпру, 1 липня він прибув до Салінеса недалеко від Ларнаки, і до 3 липня армія висадилась і попрямувала до столиці, але 500 сипахів відразу були відправлені для початку облоги Фамагусти. Венеційським командиром на острові був, на лихо для венеційців, некомпетентний Нікколо Дандоло. На той момент венеційці ще не дійшли до єдиної думки про стратегію захисту та не були готові відбити напад, тому було вирішено заховитись у фортах і протриматись до прибуття підкріплення. Облога Нікосії розпочалась 22 липня і протривала сім тижнів. Недавно побудовані Паллавічіно земляні вали виявились надійним захистом від артилерійського обстрілу — ядра застрягали, в'язли в землі. Лала Мустафа-паша наказав рити траншеї і засипати рів, у той час як постійний обстріл із гармат прикривав працюючих саперів. Зрешою, після того, як захисники вичерпали своє боєприпаси, при сорок п'ятому штурмі стін 9 вересня османам вдалося прорватись до міста. Виникла різанина, після якої місто з 20 тисяч жителів спустошилось. Навіть міських свиней, яких мусульмани вважали нечистими, було вбито, лише жінок і дітей було взято в рабство. Очевидець писав про це так:
Зі всіх боків ми не чули нічого, окрім безперестанного плачу бідних жінок, <..>, зойків дітей, відірваних від рук своїх матерів <...> У всіх були зв'язані руки за спиною, їх штовхали і підганяли ударами палок і руків'їв мечів, у багатьох відрубали руку або розколювали череп. Усі, хто опирався, були вбиті. Переможці продовжували відрізати голови старим жінкам <...> Якщо полонений намагався втекти, його хапали, відрізали ноги, і до того часу, поки в ньому залишалось хоч якесь життя, кожний прохожий яничар колов його. Серед убитих були Лодовіко Подочаторо та Лукреція Капеліо, моя матір, чию голову вони відрізали на колінах її служанки. Вони відривали немовляти в пеленках від материнських грудей, деяких із них кидали на землю, інших за ноги об стіну; із них я зміг охрестити лише одного. Це жахіття тривало три дні. <...> всюди, де турки зустрічали свиней, вони відганяли їх, вбиваючи стрілами і мечами. |
Дандоло османи відрубали голову, і спершу Мустафа-паша надіслав її до Кірінеї, яка після цього здалась без спротиву. Османські командири відіслали з місцевим селянином листа Браґадіну, повідомляючи що Нікосія впала, а її захисники були «всі розрублені на куски». Османи пропонували Брагадіну капітулювати, «щоби ми могли відіслати вас на наших кораблях туди, куди ви хоче попрямувати в землі християн, а інакше ви можете бути певні, що ми вб'ємо вас всіх, як дорослих, так і дітей». Віконт Вальдеріо був серед тих, хто читав листя. За його словами, багато хто не міг повірити в падіння Нікосії, яка була набагато краще захищеною, ніж Фамагуста. Однак, близько 5 вечора 10 вересня інший селянин привіз до Фамагусти голову Дандоло, і тоді навіть тим, хто сумнівався, стало очевидно, що османи захопили столицю Кіпру. Вальдеріо писав, що Брагадін надіслав відповідь, відмовившись здатися, того ж дня, 10 вересня.
Облога Фамагусти
15 вересня, після падіння Нікосії та здання Кіренії, османська кавалерія з'явилась біля останнього венеційського оплоту на острові, Фамагусти, де ще 1 вересня османи встановили батареї під фортецею. До цього моменту загальні венеційські втрати (включаючи місцеве населення) оцінювались сучасниками уже в 56 000 убитих і взятих у полон. Венеційський гарнізон Фамагусти налічував близько 8500 людей із 90 гарматами, командував ним [it]. У наступні місяці османи вирили величезну мережу траншей у радіусі трьох миль довкола фортеці, які служили захистком для османських військ. Коли обложні окопи наблизились до фортеці і опинились у межах досяжності артилерії зі стін, за наказом Лали Мустафи-паші були зведені десять тимчасових фортів з дерева, мішків із землею і паків бавовни. Однак османам не вистачало кораблів, аби повністю заблокувати місто з боку моря, тому венеційці могли постачати Фамагусту та надсилати підкріплення.
Об'єднаний італійський флот нараховува 200 кораблів, включно з венеційськими кораблями під командуванням Джироламо Дзане, папськими під командуванням \Маркантоніо Колонна та неаполітанськими під командуванням Джованні Андреа Доріа. Флот, зібраний на Криті наприкінці серпня, після відплиття до Кіпру 22 вересня одержав звістку про падіння Нікосії і повернувся через погані погодні умови. Біля берегів Криту залишились лише венеційські галери під командуванням Марко Кіріні. Піяле-паша також був відкликаний до Стамбула, біля гавані Фамагусти залишалось 12 османських галер. Кіріні вдалось, узявши 16 галер і 800 солдатів, здійснити вдалий набіг до берегів Кіпру. Він потопив три османські галери і декілька транспортних кораблів, знищив декілька османських баз на березі та повернувся на Крит. Однак ця перемога Кіріні не принесла плодів, оскільки він не був підтриманий флотом ліги.
У той же час спроба Соколлу Мехмед-паші підписати сепаратний мир із Венецією провалилась. Великий візир запропонував Великій раді поступитись торговою базою у Фамагусті, якщо республіка поступиться османам рештою острова, але венеційці, натхненні недавнім захопленням Дураццо в Албанії і відбуваними перемовинами про створення християнської ліги, відмовились. Таким чином, 12 травня 1571 року розпочався інтенсивний обстріл укріплень Фамагусти османами, які здійснили сім генеральних штурмів стін і бастіонів міста. 1 серпня, коли боєприпаси та запаси продовольства в захисників були вичерпані, за проханням жителів гарнізон здав місто. Облога Фамагусти коштувала османам близько 50 000 загиблих.
Хоча венеційці капітулювали під гарантії вільного повернення додому, які [tr] завірив і своїм підписом, і печаткою султана, свого слова не дотримався. Коли Брагадін у супроводі інших захисників міста з'явився для передання ключів міста, Мустафа особисто накинувся на нього і відрізав вухо. Почалась різанина, результатом якої ястала гора з 350 голів, звалених біля шатра Мустафи. Через два тижні, після мордувань і знущань, 17 серпня 1571 року Брагадін прийняв мученицьку смерть: з нього здерли живцем шкіру на очах у вцілілих і взятих у полон жителів Фамагусти. Голови страчених воєначальників і шкіру Брагадіна Лала Мустафа-паша привіз до Константинополя в подарунок султанові.
1571 рік: Священна ліга
Венеція намагалась знайти союзників проти Османської імперії. Імператор Священної Римської імперії Максиміліан допіру уклав мир із османами і не хотів його порушувати. Франція традиційно дружила з османами і вороже ставилась до іспанців, а польський король Сигізмунд II провадив затяжну Лівонську війну з Іваном Грозним. Філіп II, король Іспанії, найбільшої християнської держави Середземномор'я, попервах не був зацікавлений у допомозі республіці, позаяк Венеція відмовилась направити допомогу під час облоги Мальти 1565 року.
Окрім цього, Філіп II хотів зосередити свої сили проти берберських держав Північної Африки. Небажання Іспанії встати на боці Венеції затримувало спільне вимарш у 1570 році. Однак за енергійного посередництва Пія V 15 травня 1571 року була організована Священна ліга, союз проти османів, який передбачав збір спільного флоту з 200 галер, 100 пунктів постачання й армії з 50 000 людей. Аби заручитись згодою Ісанії, в домовленість було додано зобов'язання венеційців допомогти Іспанії в Північній Африці.
Згідно з умовами нового альянсу, наприкінці літа християнський флот повинен був зібратись у Мессіні під командуванням дона Хуана Австрійського, який прибув 23 серпня. Перед тим, як вирушити в плавання, дон Хуан повинен був впоратись із взаємною недовірою та ворожістю між різними учасниками союзу, особливо між венеційцями та ґенуйцями. Іспанський адмірал вирішив проблему, розбивши ескадри та змішавши судна різних держав. Доріа взяв командування правим флангом, Дон Хуан тримав центр, венецієць Аґостіно Барбаріґо отримав лівий фланг, а іспанець Альваро де Басан — резерв.
Не знаючи про долю Фамагусти, союзний флот покинув Мессіну 16 вересня і через десять днів прибув на Корфу, де дізнався про перемогу османів. Оскільки до того часу Фамагуста вже впала, то будь-які спроби врятувати Кіпр були беззмістовними, а османський флот, яким командував Муеззінзаде Алі-паша, стояв на якорі в Лепанто (Нафпактос) біля входу до Коринфської затоки.
Битва при Лепанто
Обидві сторони готувались до вирішального бою, для якого вони, за деякими оцінками, зібрали від 70 до 90 відсотків усіх галер Середземного моря. Сили були приблизно однаковими: Османський флот був більшим, маючи 300 суден проти 200 суден Ліги, християнськи галери були міцнішими. І той, і інший флот ніс близько 30 000 солдатів: у християн було удвічі більше гармат, османи могли розраховувати на великий і вишколений загін стрільців. 7 жовтня два флоти зустрілись у битві біля Лепанто, в якому османський флот зазнав розгромної поразки, втративши близько 30 000 людей. Окрім цього, було звільнено близько 12 000 християнських рабів, що були гребцями на османських галерах.
У народному сприйнятті сама битва стало відомою як один із переломних моментів у тривалій боротьбі християнського світу з османами, позаяк вона поклала кінець гегемонії османів на морі, встановленій після битви за Превезу в 1538 році. Безпосередні результати перемоги, одначе, були мінімальними: прийдешня сувора зима виключила можливість подальшого наступу Ліги, у той час як османи використали перепочинок, щоби відновити флот. Османський імперський арсенал працював на повну силу, і впродовж 5—6 місяців флот був побудований заново. Битва при Лепанто показала перевагу європейських суден, тому новий османський флот будувався за новими стандартами. Кошти для відновлення флоту були здобуті шляхом введення нових податків у провінціях.
1572—1573: розвал «Священної ліги»
Венеція зазнала в Далмації відчутних втрат: османський флот напав на острів Хвар, міста острову (Хвар, Старий Град і Врбоська) були спалені. Ситуацію, що склалась після Лепанто, образно описав великий візир Соколлу Мехмедом-пашою байло Маркантоніо Барбаро: «Є велика різниця між вашою втратою і нашою. Віднявши у вас землі, ми відрізали вам руку; а ви, перемігши наш флот, лише поголили наші бороди. Відрізана рука не може вирости знову, а зголена борода відростає з більшою силою, ніж раніше». Незважаючи на заяву великого візира, шкода, завдана Османському флоту, була великою — не стільки через кількість втрачених кораблів, скільки через великі втрати досвідчених офіцерів і моряків. Добре розуміючи, як важко замінити таких людей, наступного року венеційці й іспанці стратили тих із них, кого їм вдалось взяли в полон, однак через два роки османський відновлений флот був повністю укомплектований вишколеними екіпажами.
Наступного року, коли союзний християнський флот відновив дії, він зіштовхнувся з відновленим османським флотом із 200 суден під командуванням досвдченого корсара Улуч Алі-паші. Іспанський флот під командуванням дона Хуана не міг потрапити до Іонічного моря до вересня, що означало певну перевагу османського флоту. Однак османський командир знав про недостатки свого флоту, побудованого нашвидкуруч із непросушеного дерева і укомплектованого недосвідченими екіпажами. Тому в серпні він активно уникав зіткнення із союзним флотом і зрештою попрямував до фортеці Модон (Метоні). Прибуття іспанської ескадри з 55 кораблів зрівняло кількість суден із обох боків і відкрило можливість для вирішального удару, який не відбувся через тертя між християнськими лідерами і негнучкість дона Хуана. Розходження інтересів членів Ліги проявлялись усе сильніше, і альянс почав розпадатись. 1573 року флоту Священної Ліги навіть не вдалось зібратися і відплисти. Замість цього дон Хуан захопив Туніс, однак роком пізніше османський флот на чолі з Улуч Алі-пашею вибив остаточно іспанців з цього міста.
Наслідки
Незважачи на обмежений вплив перемоги союзників на загальну ситуацію, перемога Османської імперії в Лепанто мала би значно важливіші наслідки. Майже повне зникнення християнського флоту дало б змогу османському флотові борознити Середземне море вздовжі і впоперек із важкими наслідками для Мальти, Криту і, можливо, навіть для Балеарських островів або Венеції. Тому перемога Ліги біля Лепанто, поряд із невдачею Османської імпреії на Мальті, лише підтвердила фактичне розділення Середземного моря на східну половину під османським контролем і західну під контролем християн.
Венеція, побоюючись втрати своїх володінь в Далмації і можливого вторгнення у Фріулі, а також прагнучи скоротити свої втрати та поновити торгівлю з османами, ініціювала за посередництва Франції сепаратні перемовини з Портою. Перемовини провадив байло [en], який з 1570 року перебував під домашнім арештом і був випущений з причини перемовин. Зважаючи на нездатність республіки повернути Кіпр, договір, підписаний 7/15 березня 1573 року, підтвердив новий стан справ: Кіпр став провінцією Османської імперії, і Венеція виплатила султану 300 000 дукатів. Окрім цього, змінився кордон між двома державами в Далмації — османи окупували невеликі, але важливі внутрішні райони з найплодючішими сільськогосподарськими територіями, що справило несприятливий вплив на економіку венеційських міст Далмації.
Мир продовжився до Критської війни, що розпочалась 1645 року. Кіпр залишався під владою Османської імперії до 1878 року, коли він був переданий Британії як протекторат. Османський сувернітет тривав до початку Першої світової війни, коли острів був остаточно анексований Великою Британією і став її колонією 1925 року.
Коментарі
- Фра Калепіо, полонений у Нікосії, писав: «3 жовтня в той час як бочки з порохом занесли на борт великого галеона Мехмеда-паші, вони вибухнули і в блим ока знищили судно, підірвавши одночасно галіот і карамурсалі та спричинивши несказанну паніку у флоті. <...> Турки прагнули дізнатись, хто це зробив і як це відбулось, але нічого не могли дізнатись, тому що ні одна душа не врятувалась з тих, хто був на галеоні і лише двоє чи троє з інших суден. Я чув, говорили, що знатна кіпріотка підпалила порох. Це правда, що галеон віз велику кількість дуже красивих юнаків і прекрасних жінок, як почестку султанові, Мехмеду-паші і сину султана Мураду». Згідно з Дзанотто:«Беллісандра Маравілья, сестра Джованні, секретаря венеційського сенату та дружина П'єтро Альбріно, великого канцлера Кіпру, який загинув унаслідок різанини в Нікосії, разом з іншими була захоплена і відіслана в якості військової здобичі на одному з трьох кораблів, що прямували до Стамбула. У ніч перед відплиттям жінка підпалила склад боєприпасів, підірвавши корабель зі всім вантажем». Також це подвиг приписується іншій полоненій - Арнальде де Роккас. Автори книги про османський Кіпр з посиланням на Анджело Ґатто назвали героїню події Марія Синглітікі. Але в тексті Ґатто немає ні слова про Марію. Лише про вибух та розкидані тіла. І, як писав Калпіо, ніхто на галеоні не вижив, щоби донести до нащадків ім'я героїні. У видаваній з 1652 року збірці оповідань про героїчних жінок фігурує лише розповідь про безіменну полонену
Джерела
- A selection of curious, rare and early voyages .... — R. H. Evans, 1870.
Література
- Кипрская война / под ред. В. Ф. Новицкого [и др.] // Военная энциклопедия : [в 18 т.]. — Тип. т-ва И. Д. Сытина. (рос.)
- Финкель К. История Османской империи: Видение Османа. — Москва : АСТ, 2017. (рос.)
- Cyprus under the Ottoman domination / University of Cyprus. — Nikosia, 2008.
- Diccionario biográfico universal de mujeres célebres: ó compendio de la vida de todas las mujeres que han adquirido celebridad en las naciones antiguas y modernas, desde los tiempos más remotos hasta nuestros días .... — Imprenta de José Felix Palacios, 1844.
- Le Moyne Pierre. La Captive victorieuse // La Gallerie des femmes fortes. — chez Gabriel Quinet, 1663. — P. 156-163.
- Le Moyne Pierre. The Gallery of Heroick Women. — R. Norton, 1652. — 308 с.
- Abulafia David. The Great Sea: A Human History of the Mediterranean. — Penguin Books, 2012. — .(англ.)
- Bertocci Giuseppe. Repertorio bibliografico delle opere stampete in Italia nel secolo XIX: Storia. — Mario Armanni, 1887.
- Borowiec Andrew. Cyprus: a troubled island. — Greenwood Publishing Group, 2000. — .(англ.)
- Parry V.J. A History of the Ottoman Empire to 1730: Chapters from the Cambridge History of Islam and the New Cambridge Modern History / Cook M. A.. — Cambridge University Press Archive, 1976. — .(англ.)
- Faroqhi Suraiya. The Ottoman Empire and the World Around It. — I.B. Tauris, 2004. — .(англ.)
- Fetvaci E. The production of the Şehnāme-i Selim Hān. — 2009. — С. 263—315.(англ.)
- Gatteri G., Zanotto F. Immagini fornite dal venditore Storia Veneta espressa in centocinquanta tavole. — Venezia : Gius. Grimaldo Tipogr. e Calcografo, 1862. — Vol. 4.
- Hakluyt Richard. The Principal Navigations, Voyages, Traffiques & Discoveries of the English Nation: Made by Sea Or Over-land to the Remote and Farthest Distant Quarters of the Earth at Any Time Within the Compasse of These 1600 Yeeres. — J. MacLehose and sons, 1905.
- Cicogna Emmanuele Antonio. Delle Inscrizioni Veneziane Raccolte Ed Illvstrate. — Giuseppe Orlandelli, 1830. — 592 с.
- Desing Anselm. AUXILIA HISTORICA Oder Behülff zu den Historischen und dazu erforderlichen Wissenschafften:. — Verlegts Johann Gastl, Buchhändler zu Stadt am Hof, nächst Regenspurg, 1741. — 1436 с.
- Goffman Daniel. The Ottoman Empire and Early Modern Europe. — Cambridge University Press, 2002. — .(англ.)
- Gravière Jean Pierre Edmond Jurien de la. La guerre de Chypre et la bataille de Lépante, par le vice-amiral Jurien de la Gravière ... Ouvrage accompagné de quatorze cartes et plans ... — Paris, E. Plon, Nourrit et cie, 1888. — Vol. 1. — 274 с.(фр.)
- Gravière Jean Pierre Edmond Jurien de la. La guerre de Chypre et la bataille de Lépante, par le vice-amiral Jurien de la Gravière ... Ouvrage accompagné de quatorze cartes et plans ... — Paris, E. Plon, Nourrit et cie, 1888. — Т. 2. — 259 с.
- Guilmartin John F. Galleons and Galleys. — Cassell, 2002. — .(англ.)
- Hammer-Purgstall, Joseph von ; Hellert,J.-J. Histoire de l'Empire ottoman, depuis son origine jusqu'à nos jours. — Paris : Bellizard Barthès, Dufour & Lowell, 1836. — Т. 6.(фр.)
- Hess Andrew C. The Battle of Lepanto and Its Place in Mediterranean History // Past & Present. — Oxford University Press, 1972. — № 57. — С..(англ.)
- Hopkins T. C. F. Confrontation at Lepanto: Christendom Vs. Islam. — Macmillan, 2007. — .(англ.)
- Misztal M. The Siege of Nicosia of 157O in the Poetic Armenian Vision... of The Lament of the Island of Cyprus and in the Italian Historical Narratives // Annales Universitatis Paedagogicae Cracoviensis/Studia Historicolitteraria. — 2015. — Т.. — С..(англ.)
- Setton Kenneth M. The Papacy and the Levant (1204–1571), Vol. IV: The Sixteenth Century. — Philadelphia : The American Philosophical Society, 1984. — .(англ.)
- Savile A.R. Cyprus / Great Britain War Office Intelligence Division. — H.M. Stationery Office, 1878. — 190 с.(англ.)
- Turnbull Stephen. The Ottoman Empire 1326–1699 (Essential Histories Series #62). — Osprey Publishing, 2003. — .(англ.)
- Raukar Tomislav. Venecija i ekonomski razvoj Dalmacije u XV i XVI stoljeću / Faculty of Philosophy, Zagreb // Journal – Institute of Croatian History. — 1977. — Т. 10, № 1. — С. 203—225. — ISSN 0353-295X. Процитовано 2012-07-08.(англ.)
- Ventura Angelo. BRAGADIN, Marcantonio // Dizionario Biografico degli Italiani. — 1971. — Vol. 13.(італ.)
- Yildirim Onur. THE BATTLE OF LEPANTO AND ITS IMPACT ON OTTOMAN HISTORY AND HISTORIOGRAPHY / Rossella Cancila // Mediterraneo in armi (secc. XV-XVIII). — Associazione Mediterranea, 2007. — С. 533—556.(англ.)
- Zanotto Francesco. Storia della repubblica di Venezia. — 1864. — Vol. 2.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kiprska vijna ital Guerra di Cipro tur Kibris Savasi odna z chislennih osmansko venecijskih vijn mizh Osmanskoyu imperiyeyu ta Venecijskoyu Respublikoyu za panuvannya v shidnomu Seredzemnomor yi Spershu Veneciya voyuvala z osmanami sama a vidtak koli vona uvijshla do Svyashennoyi Ligi do yakoyi takozh vhodili Ispaniya z Neapolem i Siciliyeyu Genuezka respublika Savojske gercogstvo Gospitalyeri Velike gercogstvo Toskanske j inshi italijski derzhavi Osmanska imperiya voyuvala vzhe proti Ligi Kiprska vijnaOsmansko venecijski vijniZobrazhennya visadki na Kipr osmanskih vijsk i oblogi Nikosiyi Voyages et aventures de Ch Magius miniature no 13 1578Data27 chervnya 1570 7 bereznya 1573MisceKipr Egejske ta Ionijske moryaPrichinaOsmanska ekspansiyaRezultatPeremoga Osmanskoyi imperiyiTeritorialni zminiVeneciya postupilas Osmanskij imperiyi Kiprom i Ulcinem v AlbaniyiStoroni1570 1571 Venecijska respublika 1571 1573 Svyashenna liga Osmanska imperiyaKomanduvachiHuan Avstrijskij Alvaro de Basan Markantonio II Kolonna it Sebastyano Venyer Dzhovanni Andrea DoriaSokollu Mehmed pasha tr Muezinzade Ali pasha Uluch Ali Piyale pasha Vijna rozpochalas u chervni 1570 roku z osmanskogo vtorgnennya do Kipru Nikosiya yak i dekilka inshih mist shvidko polyagla ne zumivshi vistoyati proti znachno bilshih sil Osmanskoyi armiyi do seredini veresnya v rukah venecijskogo garnizonu zalishalas lishe Famagusta Do kincya serpnya 1571 roku dopomoga vid Ligi tak i ne pribula i venecijski komandiri garnizonu buli vimusheni zdati misto pislya 11 misyaciv oblogi Dva misyaci potomu v bitvi pri Lepanto ob yednanij flot Ligi praktichno znishiv Osmanskij flot ale cherez vnutrishni konflikti Liga ne zmogla skoristatis ciyeyu peremogoyu Osmani shvidko vidnovili flot i Veneciya bula vimushena provoditi separatni peremovini pro mir postupivshis Kiprom osmanam i splativshi daninu v rozmiri 300 000 dukativ PeredistoriyaDokladnishe Venecijskij Kipr Kipr odin iz najbilshih ostroviv Seredzemnogo morya bagatij na resursi perebuvav pid venecijskim pravlinnyam iz 1489 roku Razom iz Kritom vin buv odnim iz golovnih zamorskih volodin respubliki naselennya yakogo do 1570 roku stanovilo 180 000 lyudej Okrim vigidnogo roztashuvannya yake davalo zmogu kontrolyuvati torgivlyu z Levantom na ostrovi bulo nalagodzhene vigotovlennya bavovni ta cukru Dlya zberezhennya najviddalenishoyi koloniyi venecijci uklali z yegipetskimi mamlyukami ugodu za yakoyu shorichno viplachuvali Kayiru 8000 dukativ a pislya zavoyuvannya Yegiptu osmanami 1517 roku analogichnu ugodu bulo pidpisano z Osmanskoyu imperiyeyu Strategichno vigrashne roztashuvannya ostrova v shidnomu Seredzemnomor yi mizh Anatoliyeyu Levantom i Yegiptom robilo Kipr ochevidnoyu cillyu majbutnoyi osmanskoyi ekspansiyi Kiprska venecijska vlada nadavala bazu ta pristanishe dlya hristiyanskih pirativ sho napadali na osmanski korabli zokrema i z musulmanskimi palomnikami do Mekki sho sluguvalo dodatkovimi drativnim chinnikom dlya vsih islamskih praviteliv Cherez ce pislya zavershennya trivaloyi vijni Ugorshini z Gabsburgami 1568 roku Selim II zvernuv svoyu uvagu na Kipr Populyarna legenda pripisuvala ce rishennya lyubovi sultana do kiprskih vin a golovnim radnikom sultana sho prosuvav ideyu vijni z Kiprom suchasniki nazivali Josifa Nasi portugalskogo yevreya muzahiba favorita sultana yakij uzhe buv priznachenij na post pravitelya Naksosa Hodili chutki sho Nasi tayiv obrazu na Veneciyu ta mriyav buti korolem Kipru pislya jogo zavoyuvannya u nogo navit buli korona ta korolivskij shtandart Prihilniki vijni pri Osmanskomu dvori mali perevagu nezvazhayuchi na protidiyu partiyi miru ocholyuvanoyi velikim vizirom Sokollu Mehmedom pashoyu i nezvazhayuchi na chinnij mirnij dogovir iz Veneciyeyu ponovlenij 1567 roku Shejh al islam ar vidav fetvu sho vipravdovuvala porushennya mirnogo dogovoru pidstavoyu dlya porushennya posluguvalo te sho uprodovzh korotkogo periodu v VII stolitti Kipr buv zemleyu islamu i cej status za islamskimi zakonami povinen buv buti vidnovlenij Nemozhlivo shobi ce koli nebud moglo buti pereshkodoyu Dlya sultana musulman nehaj proslavit Vsevishnij jogo peremogi uklasti mir iz nevirnimi zakonno lishe todi koli vid cogo ye korist dlya vsih musulman Koli vid miru nemaye niyakoyi koristi vin nikoli ne bude zakonnim Koli ranishe vin viglyadav vigidnim a stalo pomitno sho vigidnishe jogo rozirvati todi potribno obov yazkovo i neodminno jogo rozirvati Groshi dlya kompaniyi buli zdobuti shlyahom konfiskaciyi ta pereprodazhu monastiriv i cerkov Greckoyi pravoslavnoyi cerkvi Sardarom ekspediciyi buv priznachenij nastavnik Lala sultana tr Kapudan pashoyu buv priznachenij nedosvidchenij u vijskovo morskih spravah Muedzinzade Ali pasha zate zastupnikom Ali pashi stav dosvidchenij admiral Piyale pasha Shifr bajlo en Namiri osmaniv buli ochevidnimi dlya venecijciv yaki ochikuvali napadu na Kipr Koli naprikinci 1564 roku agenti povidomlyali zi Stambula sho osmanskij flot gotuvavsya do kampaniyi tim pache koli na pochatku 1565 roku vin vidpliv zi svoyeyi bazi v Gallipoli u Veneciyi zanepokoyilis odnak togo razu cillyu osmanskogo napadu stala Malta Naprikinci 1567 roku ta na pochatku 1568 roku z dopovidej agentiv stali ochevidnimi masshtabi novih osmanskih prigotuvan do morskoyi kampaniyi She bilshe venecijska vlada strivozhilas koli osmanskij flot vidvidav Kipr u veresni 1568 roku z Nasi na bortu nibi to dlya druzhnogo vizitu a naspravdi zi shpigunskimi cilyami Zahisni sporudi Kipru Kritu Korfu j inshih venecijskij volodin buli modernizovani v 1560 h rokah vidomim vijskovim inzhenerom it Garnizoni na Kipri ta Kriti buli zbilsheni takozh buli vzhiti sprobi zrobiti ci ostrovi nezalezhnimi vid postachannya boyepripasiv z metropoliyi shlyahom budivnictvo livarnih i porohovih viobnictv Utim odnakovo bulo zrozumilo sho Kipr ne zmozhe dovgo protrimatis bez zovnishnoyi dopomogi Jogo izolovane roztashuvannya ta viddalenist vid Veneciyi otochennya zi vsih bokiv provinciyami Osmanskoyi imperiyi blizkist osmanskih beregiv u 6 godinah plavannya robili Kipr legkoyu zdobichchyu pomishali jogo v pashu vovka yak pisav u spogadah svidok oblogi Famagusti P yetro Valderio U vipadku oblogi nestacha boyepripasiv i prodovolstva povinni buli zigrati virishalnu rol u perehodi kiprskih venecijskih fortec do osmaniv a pered oblogoyu za slovami Valderio na Kipr bula nestacha selitri ta vugillya neobhidnih dlya vigotovlennya porohu Veneciya ne mogla rozrahovuvati na dopomogu z boku es golovnoyi hristiyanskoyi derzhavi Seredzemnomor ya yaka bula vtyagnuta u vijskovi diyi v Gollandiyi i ne mogla virishiti vnutrishnyu problemu z moriskami She odnoyu problemoyu dlya Veneciyi bulo stavlennya naselennya ostrova do yiyi uryadu Zhorstoke povodzhennya ta represivne opodatkuvannya miscevogo pravoslavnogo greckogo naselennya katolikami venecijcyami sprichinyalo velikij protest tozh simpatiyi miscevih zhiteliv buli na boci osmaniv 1569 roku na venecijskih korabelnyah progrimiv vibuh yakij istoriki pripisuyut agentam Nasi i hocha bulo poshkodzheno vsogo 4 korabli ale v Stambuli Selimu dopovili sho sili respubliki pidirvani U dodachu do cogo 1569 roku v Italiyi bulo nevrozhaj i u Veneciyi ta v okolicyah lyudi goloduvali Vse ce dalo zmogu radnikam nerishuchogo Selima vmoviti jogo na vijskovu operaciyu Do pochatku 1570 roku osmanski prigotuvannya ta poperedzhennya nadislani ru en perekonali Veliku radu sho vijna ye neminuchoyu Pidkriplennya ta groshi buli pospishno vislani na Krit i na Kipr U berezni 1570 roku do Veneciyi pribuv poslanec Selima z ultimatumom sho vimagav negajnoyi postupki Kiprom Hocha u Velikij radi buli prihilniki obminu ostrovu na zemlyu v Dalmaciyi ta podalshi torgovi privileyi ale nadiya na dopomogu inshih hristiyanskih derzhav dodala rishuchosti Respublici i ultimatum buv kategorichno vidkinutij 14 bereznya 1570 roku na divani bula ogoloshena vidpovid Radi Veneciyi na vimogi sultana Selim uzhiv usih zahodiv zasterezhennya shobi ne dopustiti prohid pidkriplen do Kipra ta blokuvati mozhlivi shlyahi hristiyanskogo flotu na pochatku kvitnya Murat reyis z dvadcyatma p yatma galerami zajnyav poziciyu bilya Rodosa bejlerbej Alzhiru Uluch Ali pasha kursuvav bilya beregiv Apuliyi a naprikinci misyacya Piyale pasha priviv do Negroponte visimdesyat galer i tridcyat galiotiv Cherez dekilka dniv do nogo priyednavsya Mustafa pasha i voni vidplili do Rodosa de do nih priyednalis korabli Murat reisa i flot buv u zbori Svidchennya suchasnikivOpisi Kiprskoyi vijni zalishili Dzhanp yetro Kontarini en oficijnij istorik Veneciyi yepiskop en papskij nuncij istorik en it vklyuchiv opis oblogi Nikosiyi do istoriyi pravlinnya Selima II Fra Andzhelo Kapelio nastoyatel Dominikanskogo monastirya v Nikosiyi buv vzyatij u polon ale piznishe vikuplenij Pislya povernennya na Kipr vin napisav rozpovid pro oblogi Nikosiyi ta Famagusti Vin buv ochevidcem pershoyi a pro drugu napisav zi sliv yiyi uchasnikiv tovarishiv po polonu Dzhovanni Sozomeno kiprskij inzhener sho buv svidkom smerti vid ruk osmaniv odnoyi z jogo donok i polonennya drugoyi sam potrapiv u polon vikupivsya i napisav 1571 roku dopovid pro oblogu na im ya velikogo gercoga Toskani Osmanski vijska visadzhuyutsya na Kipri i pryamuyut do Nikosiyi Shehname i Selim han TSM A3595 fol 102b 1581 rik Opis oblogi Nikosiyi u virshah Plach pro Kipr grec 8rhnos ths Kyproy mistit cikavi detali ta pripisuyetsya Solomonu Rodinosu 1516 1586 hocha cya atribuciya ne ye bezsuperechnoyu Avtor Plachu buv ochevidcem podij i vtrativ pri zahoplenni ostrova sina ta donku Plach na ostrovi Kipr takozh virshovanij tvir pro padinnya Kipru Vono napisane virmenskim poetom Mikolayem Konstantinopolskim yakij vidvidav Kipr 1570 roku pid chas palomnictva do Svyatoyi zemli Obloga Famagusti opisana v spogadah i dopovidyah dekilkoh ochevidciv P yetro Valderio vikont Famagusti napisav spogadi pro oblogu nazvani medievistom en najkrashim svidchennyam ochevidcya Nestor Martinengo pribuv do Famagusti yak dobrovolec z kolonoyu Kverini Vnochi 5 serpnya jogo vdalos shovatisya v domi greka Piznishe jogo peredali tureckomu oficeru rabom yakogo Nestor stav Jomu chudom vdalos utekti i pislya riznih prigod vin stav pershim zahisnikom Famagusti yakij povernuvsya do Veneciyi Vin napisav dopovid dlya Senatu Respubliki yaka bula opublikovana 1572 roku Andzhelo Gatto z Orv yeto buv najmancem iz zagonu Astorre Baljoni z yakim vin pribuv na Kipr 1569 roku a u Famagusti Andzhelo perebuvav iz seredini serpnya 1570 roku Pislya kapitulyaciyi vin stav rabom i buv dostavlenij do Stambula 1573 roku vin napisav lista pro oblogu ta dolyu v yazniv iz namirom nadislati jogo Adriano Baljoni bratovi svogo komandira shobi poprositi pro jogo dopomogu Kopiya rukopisu znajdena naprikinci dev yatnadcyatogo stolittya svyashenikom iz Orv yeto Polikarpo Katizzani yakij opublikuvav jogo 1895 roku Brat Agostino buv priorom monastirya eremitiv San Antonio pid chas oblogi Jogo povidomlennya yak vkazano v samomu dokumenti bulo zachitane v Senati 12 lyutogo 1572 roku jmovirno avtorom i nadrukovane 1891 roku Nikolo Morozini yakij znajshov jogo v simejnomu arhivi Anonimnij shodennik soldata pro yakij praktichno nichogo ne vidomo navit te chi vdalosya jomu povernutis iz polonu buv opublikovanij u Veneciyi 1879 roku Leonardo Antonio Vismara abo Vizinoni Matteo da Kapua buv uchasnikom zahistu mista 28 zhovtnya 1571 roku z v yaznici v Stambuli Matteo napisav lista en ru Veneciyi U listi vin prosiv zastupnictva za sebe j inshih v yazniv Yedinim grekom kipriotom uchasnikom zahistu Famagusti sho napisav zvit buv Alessandro Podokataro Vin pribuv do Famagusti z batkom i bratom yaki opislya zaginuli pid chas oblogi Pislya oblogi Alessandro potrapiv u polon i probuv tridcyat sim dniv u lancyugah odnak francuzkij konsul vikupiv polonenogo za 325 cehiniv Bartolomeo Sereno brav uchast u bitvi pri Lepanto 1576 roku vin prijnyav postrig u Monte Kassino de napisav svij zvit pro Kiprsku vijnu Chiselnist osmanskoyi armiyiChiselnist osmanskoyi armiyi istoriki ocinyuvali po riznomu Rik povidomlennya Kilkist korabliv Zagalna kilkist soldativ Sklad armiyi Kilkist zbroyiFra Andzhelo Kalepio 1572 125 000 Sto tisyach lyudej vklyuchayuchi 10 000 kavaleristiv 4000 sipahiv 6000 yanichariv i 25 000 lyudej viklikanih iz Larnaki Bartolomeo Sereno 1576 Murad reis i Piyale 105 galer 30 galiotiv Mustafa pasha j Ali pasha 36 galer 6 korabliv 12 galiotiv 1 galeon vizira 8 mahoniv tureckij galeas 40 korabliv dlya perevezennya konej chislenni karamusali sho perevozili artileriyu 4000 vershnikiv 6000 yanichariv 90 000 pihotinciv Dzhovanni Sozomeno Usogo blizko 400 suden 200 veslovih iz nih 160 galer bagato inshih starih pogano sporyadzhenih korabliv blizko 60 galiotiv fyustiv galeri zastarilogo tipu Inshimi buli karamusoli 3 venecijskih korabliv 6 mahon chislenni transportni korabli 4000 vershnikiv 6000 yanichariv Dzhanp yetro Kontarini 1572 6000 yanichariv 4000 sipahiv i 4000 konej i bagato shukachiv prigod yakim ne bula chisla it 1587 100 000 Na pochatku kampaniyi vid 20 000 do 40 000 pihotinciv vid 3 000 do 4 000 sipahivZhyur yen de la Grav yer 1888 Murad reis i Piyale 105 galer 30 galiotiv Mustafa pasha 36 novih galer 6 korabliv 12 fyustiv 1 galeon 8 mahoniv 40 korabliv dlya perevezennya konej chislenni neveliki transportni korabli 80 000 74Savil A R 1878 50 000 pihotinciv 2500 sipahiv 20000 moryakiv viklikanih iz Larnaki en 2012 400 100 000Turnbull 2003 350 200 000 145Hid vijni1570 rik turecke zavoyuvannya Kipru Obloga Nikosiyi Mustafa pasha j Ali pasha kolivalis ne znayuchi yake misto atakuvati pershim ale vidtak prijnyali rishennya sho klyuchem do zahoplennya vsogo ostrova ye Nikosiya 27 chervnya osmanskij flot vidpliv do Kipru 1 lipnya vin pribuv do Salinesa nedaleko vid Larnaki i do 3 lipnya armiya visadilas i popryamuvala do stolici ale 500 sipahiv vidrazu buli vidpravleni dlya pochatku oblogi Famagusti Venecijskim komandirom na ostrovi buv na liho dlya venecijciv nekompetentnij Nikkolo Dandolo Na toj moment venecijci she ne dijshli do yedinoyi dumki pro strategiyu zahistu ta ne buli gotovi vidbiti napad tomu bulo virisheno zahovitis u fortah i protrimatis do pributtya pidkriplennya Obloga Nikosiyi rozpochalas 22 lipnya i protrivala sim tizhniv Nedavno pobudovani Pallavichino zemlyani vali viyavilis nadijnim zahistom vid artilerijskogo obstrilu yadra zastryagali v yazli v zemli Lala Mustafa pasha nakazav riti transheyi i zasipati riv u toj chas yak postijnij obstril iz garmat prikrivav pracyuyuchih saperiv Zreshoyu pislya togo yak zahisniki vicherpali svoye boyepripasi pri sorok p yatomu shturmi stin 9 veresnya osmanam vdalosya prorvatis do mista Vinikla rizanina pislya yakoyi misto z 20 tisyach zhiteliv spustoshilos Navit miskih svinej yakih musulmani vvazhali nechistimi bulo vbito lishe zhinok i ditej bulo vzyato v rabstvo Ochevidec pisav pro ce tak Rozgrabuvannya mista Voyages et aventures de Ch Magius miniature no 12 Zi vsih bokiv mi ne chuli nichogo okrim bezperestannogo plachu bidnih zhinok lt gt zojkiv ditej vidirvanih vid ruk svoyih materiv lt gt U vsih buli zv yazani ruki za spinoyu yih shtovhali i pidganyali udarami palok i rukiv yiv mechiv u bagatoh vidrubali ruku abo rozkolyuvali cherep Usi hto opiravsya buli vbiti Peremozhci prodovzhuvali vidrizati golovi starim zhinkam lt gt Yaksho polonenij namagavsya vtekti jogo hapali vidrizali nogi i do togo chasu poki v nomu zalishalos hoch yakes zhittya kozhnij prohozhij yanichar kolov jogo Sered ubitih buli Lodoviko Podochatoro ta Lukreciya Kapelio moya matir chiyu golovu voni vidrizali na kolinah yiyi sluzhanki Voni vidrivali nemovlyati v pelenkah vid materinskih grudej deyakih iz nih kidali na zemlyu inshih za nogi ob stinu iz nih ya zmig ohrestiti lishe odnogo Ce zhahittya trivalo tri dni lt gt vsyudi de turki zustrichali svinej voni vidganyali yih vbivayuchi strilami i mechami Dandolo osmani vidrubali golovu i spershu Mustafa pasha nadislav yiyi do Kirineyi yaka pislya cogo zdalas bez sprotivu Osmanski komandiri vidislali z miscevim selyaninom lista Bragadinu povidomlyayuchi sho Nikosiya vpala a yiyi zahisniki buli vsi rozrubleni na kuski Osmani proponuvali Bragadinu kapitulyuvati shobi mi mogli vidislati vas na nashih korablyah tudi kudi vi hoche popryamuvati v zemli hristiyan a inakshe vi mozhete buti pevni sho mi vb yemo vas vsih yak doroslih tak i ditej Vikont Valderio buv sered tih hto chitav listya Za jogo slovami bagato hto ne mig poviriti v padinnya Nikosiyi yaka bula nabagato krashe zahishenoyu nizh Famagusta Odnak blizko 5 vechora 10 veresnya inshij selyanin priviz do Famagusti golovu Dandolo i todi navit tim hto sumnivavsya stalo ochevidno sho osmani zahopili stolicyu Kipru Valderio pisav sho Bragadin nadislav vidpovid vidmovivshis zdatisya togo zh dnya 10 veresnya Vibuh bilya Famagusti osmanskogo galeonu z polonenimi zhitelyami Nikosiyi na karti oblogi Famagusti 1597 roku Obloga Famagusti Dokladnishe Obloga Famagusti 15 veresnya pislya padinnya Nikosiyi ta zdannya Kireniyi osmanska kavaleriya z yavilas bilya ostannogo venecijskogo oplotu na ostrovi Famagusti de she 1 veresnya osmani vstanovili batareyi pid forteceyu Do cogo momentu zagalni venecijski vtrati vklyuchayuchi misceve naselennya ocinyuvalis suchasnikami uzhe v 56 000 ubitih i vzyatih u polon Venecijskij garnizon Famagusti nalichuvav blizko 8500 lyudej iz 90 garmatami komanduvav nim it U nastupni misyaci osmani virili velicheznu merezhu transhej u radiusi troh mil dovkola forteci yaki sluzhili zahistkom dlya osmanskih vijsk Koli oblozhni okopi nablizilis do forteci i opinilis u mezhah dosyazhnosti artileriyi zi stin za nakazom Lali Mustafi pashi buli zvedeni desyat timchasovih fortiv z dereva mishkiv iz zemleyu i pakiv bavovni Odnak osmanam ne vistachalo korabliv abi povnistyu zablokuvati misto z boku morya tomu venecijci mogli postachati Famagustu ta nadsilati pidkriplennya Ob yednanij italijskij flot narahovuva 200 korabliv vklyuchno z venecijskimi korablyami pid komanduvannyam Dzhirolamo Dzane papskimi pid komanduvannyam Markantonio Kolonna ta neapolitanskimi pid komanduvannyam Dzhovanni Andrea Doria Flot zibranij na Kriti naprikinci serpnya pislya vidplittya do Kipru 22 veresnya oderzhav zvistku pro padinnya Nikosiyi i povernuvsya cherez pogani pogodni umovi Bilya beregiv Kritu zalishilis lishe venecijski galeri pid komanduvannyam Marko Kirini Piyale pasha takozh buv vidklikanij do Stambula bilya gavani Famagusti zalishalos 12 osmanskih galer Kirini vdalos uzyavshi 16 galer i 800 soldativ zdijsniti vdalij nabig do beregiv Kipru Vin potopiv tri osmanski galeri i dekilka transportnih korabliv znishiv dekilka osmanskih baz na berezi ta povernuvsya na Krit Odnak cya peremoga Kirini ne prinesla plodiv oskilki vin ne buv pidtrimanij flotom ligi Vbivstvo venecijskih oficeriv u Famagusti Shehname i Selim han TSM A3595 folio 122a 1581 rik U toj zhe chas sproba Sokollu Mehmed pashi pidpisati separatnij mir iz Veneciyeyu provalilas Velikij vizir zaproponuvav Velikij radi postupitis torgovoyu bazoyu u Famagusti yaksho respublika postupitsya osmanam reshtoyu ostrova ale venecijci nathnenni nedavnim zahoplennyam Duracco v Albaniyi i vidbuvanimi peremovinami pro stvorennya hristiyanskoyi ligi vidmovilis Takim chinom 12 travnya 1571 roku rozpochavsya intensivnij obstril ukriplen Famagusti osmanami yaki zdijsnili sim generalnih shturmiv stin i bastioniv mista 1 serpnya koli boyepripasi ta zapasi prodovolstva v zahisnikiv buli vicherpani za prohannyam zhiteliv garnizon zdav misto Obloga Famagusti koshtuvala osmanam blizko 50 000 zagiblih Hocha venecijci kapitulyuvali pid garantiyi vilnogo povernennya dodomu yaki tr zaviriv i svoyim pidpisom i pechatkoyu sultana svogo slova ne dotrimavsya Koli Bragadin u suprovodi inshih zahisnikiv mista z yavivsya dlya peredannya klyuchiv mista Mustafa osobisto nakinuvsya na nogo i vidrizav vuho Pochalas rizanina rezultatom yakoyi yastala gora z 350 goliv zvalenih bilya shatra Mustafi Cherez dva tizhni pislya morduvan i znushan 17 serpnya 1571 roku Bragadin prijnyav muchenicku smert z nogo zderli zhivcem shkiru na ochah u vcililih i vzyatih u polon zhiteliv Famagusti Golovi strachenih voyenachalnikiv i shkiru Bragadina Lala Mustafa pasha priviz do Konstantinopolya v podarunok sultanovi 1571 rik Svyashenna liga Dokladnishe Svyashenna liga 1571 Veneciya namagalas znajti soyuznikiv proti Osmanskoyi imperiyi Imperator Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Maksimilian dopiru uklav mir iz osmanami i ne hotiv jogo porushuvati Franciya tradicijno druzhila z osmanami i vorozhe stavilas do ispanciv a polskij korol Sigizmund II provadiv zatyazhnu Livonsku vijnu z Ivanom Groznim Filip II korol Ispaniyi najbilshoyi hristiyanskoyi derzhavi Seredzemnomor ya popervah ne buv zacikavlenij u dopomozi respublici pozayak Veneciya vidmovilas napraviti dopomogu pid chas oblogi Malti 1565 roku Okrim cogo Filip II hotiv zoserediti svoyi sili proti berberskih derzhav Pivnichnoyi Afriki Nebazhannya Ispaniyi vstati na boci Veneciyi zatrimuvalo spilne vimarsh u 1570 roci Odnak za energijnogo poserednictva Piya V 15 travnya 1571 roku bula organizovana Svyashenna liga soyuz proti osmaniv yakij peredbachav zbir spilnogo flotu z 200 galer 100 punktiv postachannya j armiyi z 50 000 lyudej Abi zaruchitis zgodoyu Isaniyi v domovlenist bulo dodano zobov yazannya venecijciv dopomogti Ispaniyi v Pivnichnij Africi Shtandart Svyashennoyi ligi Zgidno z umovami novogo alyansu naprikinci lita hristiyanskij flot povinen buv zibratis u Messini pid komanduvannyam dona Huana Avstrijskogo yakij pribuv 23 serpnya Pered tim yak virushiti v plavannya don Huan povinen buv vporatis iz vzayemnoyu nedoviroyu ta vorozhistyu mizh riznimi uchasnikami soyuzu osoblivo mizh venecijcyami ta genujcyami Ispanskij admiral virishiv problemu rozbivshi eskadri ta zmishavshi sudna riznih derzhav Doria vzyav komanduvannya pravim flangom Don Huan trimav centr veneciyec Agostino Barbarigo otrimav livij flang a ispanec Alvaro de Basan rezerv Ne znayuchi pro dolyu Famagusti soyuznij flot pokinuv Messinu 16 veresnya i cherez desyat dniv pribuv na Korfu de diznavsya pro peremogu osmaniv Oskilki do togo chasu Famagusta vzhe vpala to bud yaki sprobi vryatuvati Kipr buli bezzmistovnimi a osmanskij flot yakim komanduvav Muezzinzade Ali pasha stoyav na yakori v Lepanto Nafpaktos bilya vhodu do Korinfskoyi zatoki Bitva pri Lepanto Bitva pri Lepanto VatikanDokladnishe Bitva pri Lepanto Obidvi storoni gotuvalis do virishalnogo boyu dlya yakogo voni za deyakimi ocinkami zibrali vid 70 do 90 vidsotkiv usih galer Seredzemnogo morya Sili buli priblizno odnakovimi Osmanskij flot buv bilshim mayuchi 300 suden proti 200 suden Ligi hristiyanski galeri buli micnishimi I toj i inshij flot nis blizko 30 000 soldativ u hristiyan bulo udvichi bilshe garmat osmani mogli rozrahovuvati na velikij i vishkolenij zagin strilciv 7 zhovtnya dva floti zustrilis u bitvi bilya Lepanto v yakomu osmanskij flot zaznav rozgromnoyi porazki vtrativshi blizko 30 000 lyudej Okrim cogo bulo zvilneno blizko 12 000 hristiyanskih rabiv sho buli grebcyami na osmanskih galerah U narodnomu sprijnyatti sama bitva stalo vidomoyu yak odin iz perelomnih momentiv u trivalij borotbi hristiyanskogo svitu z osmanami pozayak vona poklala kinec gegemoniyi osmaniv na mori vstanovlenij pislya bitvi za Prevezu v 1538 roci Bezposeredni rezultati peremogi odnache buli minimalnimi prijdeshnya suvora zima viklyuchila mozhlivist podalshogo nastupu Ligi u toj chas yak osmani vikoristali perepochinok shobi vidnoviti flot Osmanskij imperskij arsenal pracyuvav na povnu silu i vprodovzh 5 6 misyaciv flot buv pobudovanij zanovo Bitva pri Lepanto pokazala perevagu yevropejskih suden tomu novij osmanskij flot buduvavsya za novimi standartami Koshti dlya vidnovlennya flotu buli zdobuti shlyahom vvedennya novih podatkiv u provinciyah 1572 1573 rozval Svyashennoyi ligi Veneciya zaznala v Dalmaciyi vidchutnih vtrat osmanskij flot napav na ostriv Hvar mista ostrovu Hvar Starij Grad i Vrboska buli spaleni Situaciyu sho sklalas pislya Lepanto obrazno opisav velikij vizir Sokollu Mehmedom pashoyu bajlo Markantonio Barbaro Ye velika riznicya mizh vashoyu vtratoyu i nashoyu Vidnyavshi u vas zemli mi vidrizali vam ruku a vi peremigshi nash flot lishe pogolili nashi borodi Vidrizana ruka ne mozhe virosti znovu a zgolena boroda vidrostaye z bilshoyu siloyu nizh ranishe Nezvazhayuchi na zayavu velikogo vizira shkoda zavdana Osmanskomu flotu bula velikoyu ne stilki cherez kilkist vtrachenih korabliv skilki cherez veliki vtrati dosvidchenih oficeriv i moryakiv Dobre rozumiyuchi yak vazhko zaminiti takih lyudej nastupnogo roku venecijci j ispanci stratili tih iz nih kogo yim vdalos vzyali v polon odnak cherez dva roki osmanskij vidnovlenij flot buv povnistyu ukomplektovanij vishkolenimi ekipazhami Nastupnogo roku koli soyuznij hristiyanskij flot vidnoviv diyi vin zishtovhnuvsya z vidnovlenim osmanskim flotom iz 200 suden pid komanduvannyam dosvdchenogo korsara Uluch Ali pashi Ispanskij flot pid komanduvannyam dona Huana ne mig potrapiti do Ionichnogo morya do veresnya sho oznachalo pevnu perevagu osmanskogo flotu Odnak osmanskij komandir znav pro nedostatki svogo flotu pobudovanogo nashvidkuruch iz neprosushenogo dereva i ukomplektovanogo nedosvidchenimi ekipazhami Tomu v serpni vin aktivno unikav zitknennya iz soyuznim flotom i zreshtoyu popryamuvav do forteci Modon Metoni Pributtya ispanskoyi eskadri z 55 korabliv zrivnyalo kilkist suden iz oboh bokiv i vidkrilo mozhlivist dlya virishalnogo udaru yakij ne vidbuvsya cherez tertya mizh hristiyanskimi liderami i negnuchkist dona Huana Rozhodzhennya interesiv chleniv Ligi proyavlyalis use silnishe i alyans pochav rozpadatis 1573 roku flotu Svyashennoyi Ligi navit ne vdalos zibratisya i vidplisti Zamist cogo don Huan zahopiv Tunis odnak rokom piznishe osmanskij flot na choli z Uluch Ali pasheyu vibiv ostatochno ispanciv z cogo mista NaslidkiShifrovana depesha bajlo Barbaro vid zhovtnya 1571 roku zi zgadkoyu bitvi pri Lepanto Nezvazhachi na obmezhenij vpliv peremogi soyuznikiv na zagalnu situaciyu peremoga Osmanskoyi imperiyi v Lepanto mala bi znachno vazhlivishi naslidki Majzhe povne zniknennya hristiyanskogo flotu dalo b zmogu osmanskomu flotovi borozniti Seredzemne more vzdovzhi i vpoperek iz vazhkimi naslidkami dlya Malti Kritu i mozhlivo navit dlya Balearskih ostroviv abo Veneciyi Tomu peremoga Ligi bilya Lepanto poryad iz nevdacheyu Osmanskoyi impreiyi na Malti lishe pidtverdila faktichne rozdilennya Seredzemnogo morya na shidnu polovinu pid osmanskim kontrolem i zahidnu pid kontrolem hristiyan Veneciya poboyuyuchis vtrati svoyih volodin v Dalmaciyi i mozhlivogo vtorgnennya u Friuli a takozh pragnuchi skorotiti svoyi vtrati ta ponoviti torgivlyu z osmanami iniciyuvala za poserednictva Franciyi separatni peremovini z Portoyu Peremovini provadiv bajlo en yakij z 1570 roku perebuvav pid domashnim areshtom i buv vipushenij z prichini peremovin Zvazhayuchi na nezdatnist respubliki povernuti Kipr dogovir pidpisanij 7 15 bereznya 1573 roku pidtverdiv novij stan sprav Kipr stav provinciyeyu Osmanskoyi imperiyi i Veneciya viplatila sultanu 300 000 dukativ Okrim cogo zminivsya kordon mizh dvoma derzhavami v Dalmaciyi osmani okupuvali neveliki ale vazhlivi vnutrishni rajoni z najplodyuchishimi silskogospodarskimi teritoriyami sho spravilo nespriyatlivij vpliv na ekonomiku venecijskih mist Dalmaciyi Mir prodovzhivsya do Kritskoyi vijni sho rozpochalas 1645 roku Kipr zalishavsya pid vladoyu Osmanskoyi imperiyi do 1878 roku koli vin buv peredanij Britaniyi yak protektorat Osmanskij suvernitet trivav do pochatku Pershoyi svitovoyi vijni koli ostriv buv ostatochno aneksovanij Velikoyu Britaniyeyu i stav yiyi koloniyeyu 1925 roku KomentariFra Kalepio polonenij u Nikosiyi pisav 3 zhovtnya v toj chas yak bochki z porohom zanesli na bort velikogo galeona Mehmeda pashi voni vibuhnuli i v blim oka znishili sudno pidirvavshi odnochasno galiot i karamursali ta sprichinivshi neskazannu paniku u floti lt gt Turki pragnuli diznatis hto ce zrobiv i yak ce vidbulos ale nichogo ne mogli diznatis tomu sho ni odna dusha ne vryatuvalas z tih hto buv na galeoni i lishe dvoye chi troye z inshih suden Ya chuv govorili sho znatna kipriotka pidpalila poroh Ce pravda sho galeon viz veliku kilkist duzhe krasivih yunakiv i prekrasnih zhinok yak pochestku sultanovi Mehmedu pashi i sinu sultana Muradu Zgidno z Dzanotto Bellisandra Maravilya sestra Dzhovanni sekretarya venecijskogo senatu ta druzhina P yetro Albrino velikogo kanclera Kipru yakij zaginuv unaslidok rizanini v Nikosiyi razom z inshimi bula zahoplena i vidislana v yakosti vijskovoyi zdobichi na odnomu z troh korabliv sho pryamuvali do Stambula U nich pered vidplittyam zhinka pidpalila sklad boyepripasiv pidirvavshi korabel zi vsim vantazhem Takozh ce podvig pripisuyetsya inshij polonenij Arnalde de Rokkas Avtori knigi pro osmanskij Kipr z posilannyam na Andzhelo Gatto nazvali geroyinyu podiyi Mariya Singlitiki Ale v teksti Gatto nemaye ni slova pro Mariyu Lishe pro vibuh ta rozkidani tila I yak pisav Kalpio nihto na galeoni ne vizhiv shobi donesti do nashadkiv im ya geroyini U vidavanij z 1652 roku zbirci opovidan pro geroyichnih zhinok figuruye lishe rozpovid pro bezimennu polonenuDzherelaA selection of curious rare and early voyages R H Evans 1870 LiteraturaKiprskaya vojna pod red V F Novickogo i dr Voennaya enciklopediya v 18 t Tip t va I D Sytina ros Finkel K Istoriya Osmanskoj imperii Videnie Osmana Moskva AST 2017 ros Cyprus under the Ottoman domination University of Cyprus Nikosia 2008 Diccionario biografico universal de mujeres celebres o compendio de la vida de todas las mujeres que han adquirido celebridad en las naciones antiguas y modernas desde los tiempos mas remotos hasta nuestros dias Imprenta de Jose Felix Palacios 1844 Le Moyne Pierre La Captive victorieuse La Gallerie des femmes fortes chez Gabriel Quinet 1663 P 156 163 Le Moyne Pierre The Gallery of Heroick Women R Norton 1652 308 s Abulafia David The Great Sea A Human History of the Mediterranean Penguin Books 2012 ISBN 978 0 141 02755 5 angl Bertocci Giuseppe Repertorio bibliografico delle opere stampete in Italia nel secolo XIX Storia Mario Armanni 1887 Borowiec Andrew Cyprus a troubled island Greenwood Publishing Group 2000 ISBN 978 0 275 96533 4 angl Parry V J A History of the Ottoman Empire to 1730 Chapters from the Cambridge History of Islam and the New Cambridge Modern History Cook M A Cambridge University Press Archive 1976 ISBN 978 0 521 20891 8 angl Faroqhi Suraiya The Ottoman Empire and the World Around It I B Tauris 2004 ISBN 978 1 85043 715 4 angl Fetvaci E The production of the Sehname i Selim Han 2009 S 263 315 angl Gatteri G Zanotto F Immagini fornite dal venditore Storia Veneta espressa in centocinquanta tavole Venezia Gius Grimaldo Tipogr e Calcografo 1862 Vol 4 Hakluyt Richard The Principal Navigations Voyages Traffiques amp Discoveries of the English Nation Made by Sea Or Over land to the Remote and Farthest Distant Quarters of the Earth at Any Time Within the Compasse of These 1600 Yeeres J MacLehose and sons 1905 Cicogna Emmanuele Antonio Delle Inscrizioni Veneziane Raccolte Ed Illvstrate Giuseppe Orlandelli 1830 592 s Desing Anselm AUXILIA HISTORICA Oder Behulff zu den Historischen und dazu erforderlichen Wissenschafften Verlegts Johann Gastl Buchhandler zu Stadt am Hof nachst Regenspurg 1741 1436 s Goffman Daniel The Ottoman Empire and Early Modern Europe Cambridge University Press 2002 ISBN 978 0 521 45908 2 angl Graviere Jean Pierre Edmond Jurien de la La guerre de Chypre et la bataille de Lepante par le vice amiral Jurien de la Graviere Ouvrage accompagne de quatorze cartes et plans Paris E Plon Nourrit et cie 1888 Vol 1 274 s fr Graviere Jean Pierre Edmond Jurien de la La guerre de Chypre et la bataille de Lepante par le vice amiral Jurien de la Graviere Ouvrage accompagne de quatorze cartes et plans Paris E Plon Nourrit et cie 1888 T 2 259 s Guilmartin John F Galleons and Galleys Cassell 2002 ISBN 978 0304352630 angl Hammer Purgstall Joseph von Hellert J J Histoire de l Empire ottoman depuis son origine jusqu a nos jours Paris Bellizard Barthes Dufour amp Lowell 1836 T 6 fr Hess Andrew C The Battle of Lepanto and Its Place in Mediterranean History Past amp Present Oxford University Press 1972 57 S angl Hopkins T C F Confrontation at Lepanto Christendom Vs Islam Macmillan 2007 ISBN 978 0 7653 0539 8 angl Misztal M The Siege of Nicosia of 157O in the Poetic Armenian Vision of The Lament of the Island of Cyprus and in the Italian Historical Narratives Annales Universitatis Paedagogicae Cracoviensis Studia Historicolitteraria 2015 T S angl Setton Kenneth M The Papacy and the Levant 1204 1571 Vol IV The Sixteenth Century Philadelphia The American Philosophical Society 1984 ISBN 978 0 87169 162 0 angl Savile A R Cyprus Great Britain War Office Intelligence Division H M Stationery Office 1878 190 s angl Turnbull Stephen The Ottoman Empire 1326 1699 Essential Histories Series 62 Osprey Publishing 2003 ISBN 978 0 415 96913 0 angl Raukar Tomislav Venecija i ekonomski razvoj Dalmacije u XV i XVI stoljecu Faculty of Philosophy Zagreb Journal Institute of Croatian History 1977 T 10 1 S 203 225 ISSN 0353 295X Procitovano 2012 07 08 angl Ventura Angelo BRAGADIN Marcantonio Dizionario Biografico degli Italiani 1971 Vol 13 ital Yildirim Onur THE BATTLE OF LEPANTO AND ITS IMPACT ON OTTOMAN HISTORY AND HISTORIOGRAPHY Rossella Cancila Mediterraneo in armi secc XV XVIII Associazione Mediterranea 2007 S 533 556 angl Zanotto Francesco Storia della repubblica di Venezia 1864 Vol 2