Ця стаття про запозичення із слов янських мов Про запозичення з церковнослов янської див Церковнослов янізм Слов яні зм

Ця стаття про запозичення із слов'янських мов. Про запозичення з церковнослов'янської див. Церковнослов'янізм.

Слов'яні́зм — слово або зворот, запозичені неслов'янськими мовами з будь-якої слов'янської. Окремими випадками слов'янізмів є українізми, росіянізми, полонізми, чехізми (богемізми) тощо — за умови, якщо вони запозичені до неслов'янських мов.

У мовах світу

Роль слов'янізмів у різних неслов'янських мовах неоднакова. Так, у мовах народів, що в процесі історичного розвитку мало контактували зі слов'янами, слов'янізми нечисленні — переважно слов'янські культурологічні терміни й слова для позначення предметів побуту слов'янських країн, тобто будучи в них екзотизмами (bandura, boyard, czar, halušky, hopak, sputnik, vareniki, vodka, zaporozhtsi). Проте, в мовах народів, що мали тісні зв'язки зі слов'янами, запозичень зі слов'янських мов незрівняно більше. З індоєвропейських до них належать, насамперед, румунська, німецька, а також балтійські мови. Значна кількість слов'янізмів у фіно-угорських мовах (угорська, фінська, естонська). Запозичення з російської мови численні у мовах неслов'янських народів Росії і колишніх республік СРСР.

Всесвітньо відомими є слов'янізми робот і пістолет — чеського походження (чехізми).

Румунська мова

Докладніше:

Найбільший пласт лексики слов'янського походження містить румунська мова: за деякими відомостями, до чверті всього словника.

a nădăjdui («сподіватися», «надіятися»)
a citi («читати»)
a goni («висилати», «переслідувати»)
a iubi («любити»)
a izbi («ударити»)
a lovi («ударити», пор. «ловити»)
a plăti («платити»)
baltă («болото»)
bob («зерно»)
bolnav («хворий»)
cârmă («стерно») < прасл. *k^ъr̥ma
ceas («годинник»)
cneaz («князь»)
colac («калач»)
daltă («зубило») < прасл. *d^ьl̥bto
dihor («тхір»)
drag («дорогий»)
gâscă («гуска»)
gol («голий»)
groaznic («страшний, жахливий»)
jalnic («жалюгідний»)
lebădă («лебідь»)
milă («жалість, милосердя»)
nevastă («наречена», «невіста»)
obște («громада, община»)
plug («плуг»)
prieten («приятель»)
prost («дурний, простак»)
pușcă («гвинтівка, рушниця»)
război («війна»)
războinic («воїн, вояк»)
scovardă («сковорода»)
slab («слабкий»)
slujbă («церковна служба»)
smântână («сметана»)
sută («сто»)
taină («таємниця», «таїна»)
tată («батько»)
văzduh («повітря»)
vesel («веселий»)
vornic («ворник») < прасл. *dvor̥^ьnikъ
vrednic («упертий, вередливий»)
vreme («погода»)
zori («зоря, заграва, світанок»)

Окрім того, слов'янське походження мають і багато топонімів: Чернаводе, Прилог, Думбрава, р. Бистриця, Рус, Бістра, Глод, Рускова, Стража, Тирговіште тощо.

У кінці XVIII — початку XIX століття під впливом ідей мовного пуризму (Трансильванська школа) почалася заміна слов'янізмів латинізмами і галліцизмами, внаслідок чого число їх в румунській значно скоротилося, але і зараз слов'янські корені становлять близько 20 % розмовного і 10 % письмового мовлення.

Угорська мова

Чимало слов'янізмів і в угорській мові — вони починають проникати в неї з VIII ст., коли мадярські племена оселяються у Паннонії, частково асимілювавши місцевих слов'ян, що жили там доти. Припливу слов'янізмів сприяло і розташування Угорщини між слов'янських територій: на сході жили східнослов'янські племена (Русь), на півночі — західнослов'янські (Польща, Чехія), на півдні — південнослов'янські (Сербія, Хорватія). Вважають, що слов'янське походження має 20 % всієї лексики угорської мови.

ábráz («образ») < прасл. *obrazъ
bolha («блоха»)
cserép («черепок, квітковий горщик, черепиця»)
csorda («череда», «стадо»)
csoroszlya («чересло») < прасл. *čerslo
csütörtök («четвер»)
dajka («няня», «годувальниця», «опікунка») < болг. дойка
drága («дорогий»)
ecet («оцет») < прасл. *ocьtъ < лат. acetum
galamb («голуб») < прасл. *golǫbь
gereblye («граблі»)
gomba («гриб») < прасл. *gǫba
goromba («грубий»)
jerke («ярка», «молода вівця»)
kalács («калач»)
káposzta («капуста»)
kasza («коса»)
kovács («коваль»)
kovász («квас»)
kucsma («кучма»)
kulcs («ключ»)
kulimász («коломазь»)
lapát («лопата»)
lazac («лосось»)
lóca («лава») < словац. lavica
macska («кішка»)
mák («мак»)
maláta («солод») < прасл. *malta
málna («малина»)
malom («млин»)
mátka («наречена»)
medve («ведмідь»)
mér («міра»)
mostoha («мачуха»)
munka («праця, труд») < прасл. *mǫka
német («німець»)
oláh («волох», «румун»)
pecsenye («печеня»)
péntek («п'ятниця») < прасл. *pętъkъ
raj («рій»)
rend («порядок») < прасл. *rędъ
repce («ріпак»)
rozs («жито») < прасл. *rъžь
rozsda («іржа»)
széna («сіно»)
szent («святий») < прасл. *svętъ
szerda («середа»)
szilva («слива»)
szita («сито»)
szombat («субота»)
szomszéd («сусід») < прасл. *sǫsědъ
szuka («сука»)
takács («ткач»)
véka («кіш») < прасл. *věko
vajda («воєвода»)
vidra («видра»)
vitéz («витязь»)
zarándok («мандрівник») < болг. странник
zsír («жир»)

Слов'янську етимологію має і назва міста Веспрем: угор. Veszprém < словац. Bezprěḿ < праслов. *Bezprěmljь, «Безпрімль».

Див. також: Мадяризм

Фінська мова

ikkuna («вікно»)
kuoma («кум»)
kuontalo («кужіль», «куделя») < дав.-рус. кѫдѣль
luokka («дуга») < дав.-рус. лѫкъ, лоукъ
lusikka («ложка») < дав.-рус. лъжька
pakana («язичник, поганин»)
pappi («священик, піп») < дав.-рус. попъ
raamattu («Біблія») < дав.-рус. грамота
risti («хрест»)
saapas («чобіт») < дав.-рус. сапогъ
suntio, sontio («церковний сторож») < дав.-рус. сѫдія
tappara («бердиш») < дав.-рус. топоръ
turku («ринок», «торг») < дав.-рус. търгъ

Литовська мова

agrastas («аґрус») < пол. agrest
agurkas («огірок»)
asilas («осел»)
bajoras («боярин»)
bažnyčia («церква») < пол. božnica, дав.-рус. божница
cukrus («цукор»)
čerpė («черепиця»)
duchofkė ((«духовка»))
dvaras («двір»)
fortka («кватирка») < рос. фортка
garstyčios («гірчиця»)
kapitonas («капітан»)
karalius («король»)
katilas («казан, котел»)
kolchozas («колгосп») < рос. колхоз
krikštas («хрещення»)
kumetis («наймит, батрак») < дав.-рус. къметъ («кмет»)
kurtas («хорт»)
liustra («люстра»)
miestelis («містечко»)
mišios («меса») < пол. msza < лат. missa
muilas («мило»)
muitas («мито»)
otkatas («відкіт») < рос. откат
pagonis («язичник, поганин»)
parnikas («парник»)
pipiras («перець»)
ponas («пан»)
popierius («папір»)
popiežius («папа») < пол. papież
poteriai («молитва») < пол. pacierz
pundas («пуд»)
ridikas («редис») < слов. редька
seimas («сейм»)
smuikas («скрипка») < слов. смик
sovietinis («радянський») < рос. советский
stiklas («скло»)
šilkas («шовк»)
suknia («сукня») < пол. suknia
turgus («базар, ринок, торг») < прасл. *tъrgъ

Латиська мова

bagats («багатий»)
baznica («церква») — від рос. божница
cena («ціна»)
zvans («дзвін»)
kaposti («капуста»)
kiselis («кисіль»)
nedela («тиждень») — від рос. недѣля
pagasts («волость») — від «погостъ»
pagrabs («погріб»)
pirags («пиріг»)
pulks («полк»)
robeza («рубіж»)
solit («обіцяти») — від рос. сулить
soma («сумка»)
zabaks («чобіт») — від рос. сапогъ

Німецька мова

Grenze («межа», «границя»)
Gurke («огірок») < н.-луж. górka або пол. ogórek
Jause («підвечірок») < прасл. *mala južina < *južina («обід»)
Kalesche («коляска»)
Kren («хрін»)
Quark («домашній сир») < прасл. *tvarogъ
Peitsche («канчук») < прасл. *bičь («бич»)
Plinse («млинець») < mlinc
Roboter («робот»)
Ukelei («верховодка») < пол. ukleja
Wodka («горілка») < пол. wódka
Zobel («соболь»)

Слов'янськими з походження вважаються і німецькі прізвища із закінченнями -itz: цей суфікс походить від старопольських прізвищ на -ić (сучасний польський суфікс -icz є запозиченням із східнослов'янських мов).

Окрім того, колись численне слов'яномовне населення Східної Німеччини залишило сліди в топономіці: слов'янську етимологію мають такі географічні назви як Лейпциг (Lipsk — «Липськ»), Дрезден (Drežďany — «жителі заплавних лісів», пор. «дрягва»), Померанія (po more — «Помор'я»), Любек (Lubice), Росток (*orz-tokъ — «розтік»), Торгау (від *tъrgъ).

Англійська мова

chernozem («чорнозем») < рос. чернозем
gley («глей») < укр. глей
howitzer («гаубиця») < чеськ. houfnice через німецьке й голландське посередництво
pistol («пістолет») < чеськ. píšťala через французьке посередництво
polynya («морська ополонка») < рос. полынья
robot («робот»)
talik («талик»)
tokamak («токамак»)
vampire («вампір») < сербохорв. ва̀мпӣр/vàmpīr через угорське, німецьке і французьке посередництво
voivode («воєвода»)

Див. також

Примітки

Слов'янізм // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — .
A nyelv és a nyelvek («Language and languages»), edited by István Kenesei. Akadémiai Kiadó, Budapest, 2004, , p. 134)
Янкоўскі Ф., «Беларуская мова». — Мн.: «Вышэйшая школа», 1978. — С.300. (біл.)
Шур В. В., «Беларускія ўласныя iмёны: Беларуская антрапаніміка i тапаніміка». — Мінск: Мастацкая літаратура, 1998. — 239 с. — (біл.)
Hanswilhelm Haefs. Das 2. Handbuch des nutzlosen Wissens. (нім.)

Джерела

«Die slawischen Reliktwörter in den deutschen Mundarten im ehemaligen slawischen Siedlungsgebiet westlich der Oder», Die Slawen in Deutschland, J. Herrmann, 1985
А. Шилов. Славянские заимствования в романо-германских языках

Посилання

Слов'янізми // Лексикон загального та порівняльного літературознавства / голова ред. А. Волков. — Чернівці : Золоті литаври, 2001. — С. 532. — 634 с.

[1] Слов'янізм // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — .

[2] A nyelv és a nyelvek («Language and languages»), edited by István Kenesei. Akadémiai Kiadó, Budapest, 2004, , p. 134)

[3] Янкоўскі Ф., «Беларуская мова». — Мн.: «Вышэйшая школа», 1978. — С.300. (біл.)

[shur-4] Шур В. В., «Беларускія ўласныя iмёны: Беларуская антрапаніміка i тапаніміка». — Мінск: Мастацкая літаратура, 1998. — 239 с. — (біл.)

[5] Hanswilhelm Haefs. Das 2. Handbuch des nutzlosen Wissens. (нім.)