Рилі́н (англ. reelin) — білок, який кодується геном RELN, розташованим у людини на довгому плечі 7-ї хромосоми. Довжина поліпептидного ланцюга білка становить 3 460 амінокислот, а молекулярна маса — 388 388. Рилін міститься у мозку та в інших тканинах і органах тіла людини та тварин. Цей глікопротеїн виконує багато функцій, найважливішою з яких є регулювання міграції та позиціонування нервових стовбурових клітин у період фетального і раннього післяпологового розвитку, необхідне для нормального формування кори та інших структур головного мозку. У дорослому мозку рилін регулює позиціонування нейронів, які утворюються у процесі , а також дає внесок у роботу механізмів пам'яті та навчання, модулює синаптичну пластичність, посилює та підтримує довготривалу потенціацію, що стимулює розвиток дендритів.
RELN | |||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||||||||||
Ідентифікатори | |||||||||||||||||
Символи | RELN, LIS2, PRO1598, RL, reelin, ETL7 | ||||||||||||||||
Зовнішні ІД | OMIM: 600514 HomoloGene: 3699 GeneCards: RELN | ||||||||||||||||
Пов'язані генетичні захворювання | |||||||||||||||||
хвороба Альцгеймера, otosclerosis, розсіяний склероз, шизофренія, Norman–Roberts syndrome, familial temporal lobe epilepsy 7 | |||||||||||||||||
| |||||||||||||||||
Шаблон експресії | |||||||||||||||||
Більше даних | |||||||||||||||||
Ортологи | |||||||||||||||||
Види | Людина | Миша | |||||||||||||||
Entrez |
|
| |||||||||||||||
Ensembl |
|
| |||||||||||||||
UniProt |
|
| |||||||||||||||
RefSeq (мРНК) |
|
| |||||||||||||||
RefSeq (білок) |
|
| |||||||||||||||
Локус (UCSC) | Хр. 7: 103.47 – 103.99 Mb | н/д | |||||||||||||||
PubMed search | |||||||||||||||||
Вікідані | |||||||||||||||||
|
10 | 20 | 30 | 40 | 50 | ||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
MERSGWARQT | FLLALLLGAT | LRARAAAGYY | PRFSPFFFLC | THHGELEGDG | ||||
EQGEVLISLH | IAGNPTYYVP | GQEYHVTIST | STFFDGLLVT | GLYTSTSVQA | ||||
SQSIGGSSAF | GFGIMSDHQF | GNQFMCSVVA | SHVSHLPTTN | LSFIWIAPPA | ||||
GTGCVNFMAT | ATHRGQVIFK | DALAQQLCEQ | GAPTDVTVHP | HLAEIHSDSI | ||||
ILRDDFDSYH | QLQLNPNIWV | ECNNCETGEQ | CGAIMHGNAV | TFCEPYGPRE | ||||
LITTGLNTTT | ASVLQFSIGS | GSCRFSYSDP | SIIVLYAKNN | SADWIQLEKI | ||||
RAPSNVSTII | HILYLPEDAK | GENVQFQWKQ | ENLRVGEVYE | ACWALDNILI | ||||
INSAHRQVVL | EDSLDPVDTG | NWLFFPGATV | KHSCQSDGNS | IYFHGNEGSE | ||||
FNFATTRDVD | LSTEDIQEQW | SEEFESQPTG | WDVLGAVIGT | ECGTIESGLS | ||||
MVFLKDGERK | LCTPSMDTTG | YGNLRFYFVM | GGICDPGNSH | ENDIILYAKI | ||||
EGRKEHITLD | TLSYSSYKVP | SLVSVVINPE | LQTPATKFCL | RQKNHQGHNR | ||||
NVWAVDFFHV | LPVLPSTMSH | MIQFSINLGC | GTHQPGNSVS | LEFSTNHGRS | ||||
WSLLHTECLP | EICAGPHLPH | STVYSSENYS | GWNRITIPLP | NAALTRNTRI | ||||
RWRQTGPILG | NMWAIDNVYI | GPSCLKFCSG | RGQCTRHGCK | CDPGFSGPAC | ||||
EMASQTFPMF | ISESFGSSRL | SSYHNFYSIR | GAEVSFGCGV | LASGKALVFN | ||||
KDGRRQLITS | FLDSSQSRFL | QFTLRLGSKS | VLSTCRAPDQ | PGEGVLLHYS | ||||
YDNGITWKLL | EHYSYLSYHE | PRIISVELPG | DAKQFGIQFR | WWQPYHSSQR | ||||
EDVWAIDEII | MTSVLFNSIS | LDFTNLVEVT | QSLGFYLGNV | QPYCGHDWTL | ||||
CFTGDSKLAS | SMRYVETQSM | QIGASYMIQF | SLVMGCGQKY | TPHMDNQVKL | ||||
EYSTNHGLTW | HLVQEECLPS | MPSCQEFTSA | SIYHASEFTQ | WRRVIVLLPQ | ||||
KTWSSATRFR | WSQSYYTAQD | EWALDSIYIG | QQCPNMCSGH | GSCDHGICRC | ||||
DQGYQGTECH | PEAALPSTIM | SDFENQNGWE | SDWQEVIGGE | IVKPEQGCGV | ||||
ISSGSSLYFS | KAGKRQLVSW | DLDTSWVDFV | QFYIQIGGES | ASCNKPDSRE | ||||
EGVLLQYSNN | GGIQWHLLAE | MYFSDFSKPR | FVYLELPAAA | KTPCTRFRWW | ||||
QPVFSGEDYD | QWAVDDIIIL | SEKQKQIIPV | INPTLPQNFY | EKPAFDYPMN | ||||
QMSVWLMLAN | EGMVKNETFC | AATPSAMIFG | KSDGDRFAVT | RDLTLKPGYV | ||||
LQFKLNIGCA | NQFSSTAPVL | LQYSHDAGMS | WFLVKEGCYP | ASAGKGCEGN | ||||
SRELSEPTMY | HTGDFEEWTR | ITIVIPRSLA | SSKTRFRWIQ | ESSSQKNVPP | ||||
FGLDGVYISE | PCPSYCSGHG | DCISGVCFCD | LGYTAAQGTC | VSNVPNHNEM | ||||
FDRFEGKLSP | LWYKITGAQV | GTGCGTLNDG | KSLYFNGPGK | REARTVPLDT | ||||
RNIRLVQFYI | QIGSKTSGIT | CIKPRTRNEG | LIVQYSNDNG | ILWHLLRELD | ||||
FMSFLEPQII | SIDLPQDAKT | PATAFRWWQP | QHGKHSAQWA | LDDVLIGMND | ||||
SSQTGFQDKF | DGSIDLQANW | YRIQGGQVDI | DCLSMDTALI | FTENIGKPRY | ||||
AETWDFHVSA | STFLQFEMSM | GCSKPFSNSH | SVQLQYSLNN | GKDWHLVTEE | ||||
CVPPTIGCLH | YTESSIYTSE | RFQNWKRITV | YLPLSTISPR | TRFRWIQANY | ||||
TVGADSWAID | NVVLASGCPW | MCSGRGICDA | GRCVCDRGFG | GPYCVPVVPL | ||||
PSILKDDFNG | NLHPDLWPEV | YGAERGNLNG | ETIKSGTSLI | FKGEGLRMLI | ||||
SRDLDCTNTM | YVQFSLRFIA | KSTPERSHSI | LLQFSISGGI | TWHLMDEFYF | ||||
PQTTNILFIN | VPLPYTAQTN | ATRFRLWQPY | NNGKKEEIWI | VDDFIIDGNN | ||||
VNNPVMLLDT | FDFGPREDNW | FFYPGGNIGL | YCPYSSKGAP | EEDSAMVFVS | ||||
NEVGEHSITT | RDLNVNENTI | IQFEINVGCS | TDSSSADPVR | LEFSRDFGAT | ||||
WHLLLPLCYH | SSSHVSSLCS | TEHHPSSTYY | AGTMQGWRRE | VVHFGKLHLC | ||||
GSVRFRWYQG | FYPAGSQPVT | WAIDNVYIGP | QCEEMCNGQG | SCINGTKCIC | ||||
DPGYSGPTCK | ISTKNPDFLK | DDFEGQLESD | RFLLMSGGKP | SRKCGILSSG | ||||
NNLFFNEDGL | RMLMTRDLDL | SHARFVQFFM | RLGCGKGVPD | PRSQPVLLQY | ||||
SLNGGLSWSL | LQEFLFSNSS | NVGRYIALEI | PLKARSGSTR | LRWWQPSENG | ||||
HFYSPWVIDQ | ILIGGNISGN | TVLEDDFTTL | DSRKWLLHPG | GTKMPVCGST | ||||
GDALVFIEKA | STRYVVSTDV | AVNEDSFLQI | DFAASCSVTD | SCYAIELEYS | ||||
VDLGLSWHPL | VRDCLPTNVE | CSRYHLQRIL | VSDTFNKWTR | ITLPLPPYTR | ||||
SQATRFRWHQ | PAPFDKQQTW | AIDNVYIGDG | CIDMCSGHGR | CIQGNCVCDE | ||||
QWGGLYCDDP | ETSLPTQLKD | NFNRAPSSQN | WLTVNGGKLS | TVCGAVASGM | ||||
ALHFSGGCSR | LLVTVDLNLT | NAEFIQFYFM | YGCLITPNNR | NQGVLLEYSV | ||||
NGGITWNLLM | EIFYDQYSKP | GFVNILLPPD | AKEIATRFRW | WQPRHDGLDQ | ||||
NDWAIDNVLI | SGSADQRTVM | LDTFSSAPVP | QHERSPADAG | PVGRIAFDMF | ||||
MEDKTSVNEH | WLFHDDCTVE | RFCDSPDGVM | LCGSHDGREV | YAVTHDLTPT | ||||
EGWIMQFKIS | VGCKVSEKIA | QNQIHVQYST | DFGVSWNYLV | PQCLPADPKC | ||||
SGSVSQPSVF | FPTKGWKRIT | YPLPESLVGN | PVRFRFYQKY | SDMQWAIDNF | ||||
YLGPGCLDNC | RGHGDCLREQ | CICDPGYSGP | NCYLTHTLKT | FLKERFDSEE | ||||
IKPDLWMSLE | GGSTCTECGI | LAEDTALYFG | GSTVRQAVTQ | DLDLRGAKFL | ||||
QYWGRIGSEN | NMTSCHRPIC | RKEGVLLDYS | TDGGITWTLL | HEMDYQKYIS | ||||
VRHDYILLPE | DALTNTTRLR | WWQPFVISNG | IVVSGVERAQ | WALDNILIGG | ||||
AEINPSQLVD | TFDDEGTSHE | ENWSFYPNAV | RTAGFCGNPS | FHLYWPNKKK | ||||
DKTHNALSSR | ELIIQPGYMM | QFKIVVGCEA | TSCGDLHSVM | LEYTKDARSD | ||||
SWQLVQTQCL | PSSSNSIGCS | PFQFHEATIY | NSVNSSSWKR | ITIQLPDHVS | ||||
SSATQFRWIQ | KGEETEKQSW | AIDHVYIGEA | CPKLCSGHGY | CTTGAICICD | ||||
ESFQGDDCSV | FSHDLPSYIK | DNFESARVTE | ANWETIQGGV | IGSGCGQLAP | ||||
YAHGDSLYFN | GCQIRQAATK | PLDLTRASKI | MFVLQIGSMS | QTDSCNSDLS | ||||
GPHAVDKAVL | LQYSVNNGIT | WHVIAQHQPK | DFTQAQRVSY | NVPLEARMKG | ||||
VLLRWWQPRH | NGTGHDQWAL | DHVEVVLVST | RKQNYMMNFS | RQHGLRHFYN | ||||
RRRRSLRRYP |
Цей білок за функціями належить до серинових протеаз, . Білок клітинної адгезії, має сайти зв'язування з іонами цинку та кальцію, локалізований у позаклітинному матриксі.
Загальна характеристика
Термін «рилін» походить від англ. to reel — «крутитися», «вертітися», «йти нетвердою ходою». Саме така, «закручена», нерівна хода була помічена у мишей з генетично зумовленою нестачею риліну. Гостра нестача білка призводить до порушення міграції нейронів. Якщо ген, який кодує синтез риліну, виключено повністю (гомозиготний генотип), спостерігається інверсія шарів кори головного мозку. При гетерозиготному генотипі, порушення мозку у мишей менш помітні, але нагадують порушення мозку людини при психотичних розладах. У людини генетично зумовлена відсутність риліну приводить до лісенціфалії, важкої розумової відсталості та епілепсії. Значна нестача риліну у людини спостерігається при шизофренії та біполярному розладі, але слід відзначити ймовірну дію медикаментів. Є дані про ймовірні зв'язки поліморфізмів гена RELN з шизофренією та хворобою Альцгеймера.
Історія відкриття і дослідження
Дослідження мишей-мутантів дозволило ученим заглянути в глибинні механізми розвитку центральної нервової системи. Ідентифікацією спонтанних мутацій у мишей вперше зайнялися нейрофізіологи, що досліджували моторну поведінку. Виявити потрібних мишей у поносі було відносне легко: мутанти не були здатні нормально пересуватися у клітці. Було знайдено кілька подібних мишей, що отримали назви відповідно до характеру порушень моторики: reeler («той, що крутиться»), weaver («той, що коливається»), lurcher («той, що перехиляється»), nervous («нервовий»), і staggerer («той, що похитується»).
Миша, названа reeler, була вперше описана в 1951 році британським генетиком Дугласом Скоттом Фальконером. У 1960-ті роки було виявлено, що мозочок у цих мишей набагато менший від норми, до того ж порушена нормальна організація нейрональних шарів. Мутація особливо зацікавила дослідників після того, як було виявлено, що шари нейронів у мишей вистроюються «навпаки»: молодші нейрони були нездатні подолати шари клітин, що вже «осіли» на своєму рівні.
У 1995 році Ґабріеле Д'Арканджело і її колегам вдалося виявити ген RELN (що кодує білок рилін), розташований на хромосомі 7q22. В тому ж році японськими ученими з медичної школи міста Коті було успішно створено перше моноклональне антитіло до риліну, назване CR-50. Вони відзначили, що клітини Кахаля-Ретціуса, функція яких на той час була невідома, демонстрували особливо сильну реакцію на CR-50.
Клітинні рецептори, що реагують на рилін, апоЕ-рецептор 2 (apolipoprotein E receptor 2, apoER2) і рецептор ліпопротеїнів дуже низької щільності (very-low-density lipoprotein receptor, VLDLR), були виявлені випадково в ході експерименту, проведеного Тромсдорфом і колегами в 1997 році. У використаних в експерименті мутантів, так званих «нокаутних» мишей з відсутніми рецепторами apoER2 і VLDLR, виявилися дефекти в будові кори головного мозку, ідентичні дефектам миші reeler.
З метою глибше вивчити механізм сигнального шляху білка риліну й знайти інші його елементи, учені використовували два інших типи мишей-мутантів — yotari і scrambler. Ці миші за фенотипом схожі з мишею reeler, але сам ген RELN у них нормальний. Дослідження цих мутантів виявили порушення в гені DAB1, який кодує білок Dab1. Миші yotari, як виявилось, були позбавлені білка Dab1 повністю, а у мишей scrambler його вдавалося виявити ледь-ледь. Цілеспрямоване руйнування гена DAB1 також викликало фенотип, аналогічний фенотипу миші reeler. Визначення того, що саме Dab1 є ключовим регулятором сигнального каскаду риліну, поклало початок доскональному вивченню його складних внутріклітинних взаємодій.
Відкриття можливого зв'язку риліну з шизофренією та біполярним розладом, хворобою Альцгеймера і аутизмом та іншими дисфункціями, а також перспектива розкриття механізмів, що зумовили виникнення складно організованого людського мозку, привели до активного дослідження білка і його сигнальних взаємодій. До початку другого десятиліття після відкриття гена RELN, число наукових статей про рилін обчислювалося сотнями, а в 2008 році була опублікована збірка, численні автори якої розглядають різні структурні і функціональні особливості риліна в нормі і при патологіях.
Секреція і локалізація білка
Рилін секретується позаклітинним матриксом. Швидкість секреції риліну пов'язана зі швидкістю його утворення і не залежить від деполяризації мембрани. Рилін виявляється в секреторних гранулах апарату Гольджі і відсутній в синаптичних бульбашках, що характерно для більшості білків позаклітинної матриці.
У період розвитку мозку рилін в корі головного мозку і гіпокампі синтезується клітинами Кахаля-Ретціуса, клітинами Кахаля та .
Клітини в пренатальному і ранньому постнатальному мозку, що виробляють рилін, переважно розміщуються в маргінальній зоні (MZ) кори і в тимчасовому (SGL), найрозвиненішому в людини, а в гіпокампі — в молекуляно-перенхімальному шарі (лат. stratum lacunosum-moleculare) і верхньому маргінальному шарі зубчастої звивини.
У мозочку рилін виробляється в зовнішньому шарі гранулярних клітин перед міграцією гранулярних клітин у внутрішній шар.
Загалом у постнатальний період відбувається перехід від пошарової до дифузної експресії риліну. В дорослому мозку білок синтезується кірковими ГАМК-ергічними інтернейронами, що експресують кальретинін і кальбіндин, такими як клітини Мартінотті. Парвальбумін-місткі ГАМКергічні інтернейрони, такі як канделяберні і корзинчасті клітини, ніколи не утворюють рилін або роблять це украй рідко. У мозочку дорослих особин рилін виробляється глутаматергічними гранулярними нейронами внутрішнього шару.
За межами мозку рилін у дорослих ссавців виявляється в крові, печінці, середній частці гіпофізу і хромафінних клітинах надниркової залози.
У печінці рилін був ідентифікований в . При пошкодженні печінки рівень мРНК риліну різко підвищується та знизується після завершення процесу відновлення.
В очах рилін виробляється в шарі гангліонарних клітин сітківки та ендотеліальному шарі рогівки. Як і в печінці, експресія цього білка підвищується при пошкодженнях.
Рилін виробляється також , клітинами, що розташовані на периферії зубної пульпи. Білок виявляється тут як в процесі , так і в дорослому зубі. Як припускають деякі автори, одонтобласти є сенсорними клітками, здатними передавати болеві сигнали нервовим закінченням. Згідно з цією гіпотезою, рилін грає роль в цьому процесі, тому що він може сприяти встановленню контакту одонтобластів з нервовими закінченнями.
Структура білка
Рилін складається з 3461 амінокислотних залишків і має молекулярну масу 388 кДа. У мишачому гені Reln міститься 65 екзонів, що мають загальну довжину близько 450 kb.
N-термінальні екзони розділені великими інтронами, решта екзонів розташовані ближче один до одного. Один екзон, що кодує всього дві амінокислоти поряд з C-кінцем, схильний до альтернативному сплайсингу, але невідомо, як це відображається на функції білка. В структурі гена ідентифіковані дві основні ділянки ініціації транскрипції і дві ділянки поліаденілювання.
Молекула білка починається сигнальним пептидом завдовжки в 27 амінокислотних залишків. Потім слідує ділянка, за будовою схожа з білком позаклітинної матриці F-спондіном (на схемі відмічений як SP, амінокислотні залишки 28—190). Потім — унікальна для риліна ділянка (сегмент H на схемі), після якої йдуть підряд 8 ділянок схожої структури, так звані «рилиновые повторы», завдовжки приблизно 350 амінокислот кожен. У центрі кожного повтору розташовується EGF-подібне включення, що ділить повтор на два субповтори, A і B, структура яких має мало загального. Незважаючи на розділення, ці субповтори контактують один з одним, що додає компактність загальній структурі риліну. Останньою йде коротка ділянка завдовжки в 32 амінокислоти, багата основними залишками (C terminal region, CTR), відмічена на схемі знаком «плюс». Ця ділянка відрізняється високою еволюційною консервативністю: вона повністю ідентична у всіх ссавців зі встановленою структурою гена RELN. Раніше вважалося, що ця ділянка необхідна для виділення білка з клітки, оскільки секреція риліна порушена у миші reeler підтипу Orleans, що виробляє неповний протеїн, — без частини 8-го повтору і без CTR. Було встановлено, що секреція порушується в першу чергу через відсікання білка посередині будь-якого з повторів, а чисте відсікання CTR призводить лише до зниження секреції.
У організмі рилін піддається росттрансляційній модифікації і розділяється на три частини. Позиції розділення знаходяться приблизно між 2 і 3 риліновим повтором і між повторами 6 і 7 (на схемі відмічені стрілками). Розщеплення риліну не знижує його активності, навпаки, воно може бути необхідним для правильного кортикогенезу. Конструкції, утворені центральними сегментами білка (повтори 3—6) ефективно зв'язуються з ліпопротеїновимі рецепторами, викликають подальше фосфорилування DAB1 і сприяють розвитку кортикальной пластинки так само, як і цілий білок.
Епітопи риліну, що взаємодіють з антитілами 142, G-10, CR-50, 12 і 14, також помічені на схемі.
Функції білка і механізм його дії
Найважливіша передбачувана роль риліну — участь в регулюванні правильної будови шарів мозку, позиціонування клітин і утворення зв'язків протягом пренатального періоду розвитку. Проте білок задіяний в множині інших, ще не вивчених, процесів.
Функції білка
Виявлення всіх функцій білка ускладнене передбачуваним різноманіттям його ролей і широкою поширеністю в організмі. Можна умовно розділити сфери дії білка за двома показниками — тимчасовому (стадія розвитку організму) і просторовому (локалізація в організмі).
На ранніх періодах розвитку, експресія риліна тимчасово виявляється в безлічі органів, що розвиваються, за межами центральної нервової системи, зникаючи після закінчення їхнього формування. Роль білка в цих процесах вивчена недостатньо, оскільки порушення вироблення риліна у нокаутних мишей-мутантів не приводить до явних патологій цих органів. У дорослому організмі, присутність риліну спостерігається в меншій кількості органів, причому спалах активності білка часто спостерігається при пошкодженні органу. Проте і в цих випадках точна функція риліну надалі залишається об'єктом наукових досліджень.
Роль риліна в ранньому розвитку нервової системи досліджена не достатньо. Білок сприяє диференціації волокон глії, уздовж яких мігрують . Положення шару клітин, що виробляють рилін, грає важливу роль, оскільки радіальна глія орієнтує свої волокна у напрямі більшої концентрації риліну.
Другий процес в розвитку мозку, що залежить від наявності риліна — , зокрема, розщеплювання передпластинки (англ. preplate) на маргінальну зону і субпластинку і заселення простору між ними — кортикальної пластинки — п'ятьма горизонтальними шарами нейронів в «зворотному» порядку. Зворотний порядок побудови шарів кортикальної пластинки, при якому молодші нейробласти долають ряди клітин, що вже прижилися, і вибудовують свій шар вище, відрізняє мозок ссавців від еволюційно стародавнішого мозку зауропсидів, в якому шари будуються «зовні всередину». За відсутності риліну, кортикальні шари миші-мутанта reeler також будуються зовні всередину, причому молодші клітини не можуть подолати вже створені кортикальні шари. При цьому в просторі, розташованому під м'якою мозковою оболоною, утворюється так звана «суперпластинка» — перенаселений шар, в якому змішані неправильно розташовані нейрони субпластинки, клітини Кахаля-Ретціуса, і нейрони, які повинні були подолати субпластинку і зупинитися безпосередньо за нею, залишивши місце вгорі для наступних шарів.
Не існує єдиної думки відносно ролі риліну в правильній побудові шарів. Початкове припущення про те, що білок служить стоп-сигналом для мігруючих клітин, підтверджується його здатністю провокувати роз'єднання нейронів, його роллю в створенні рівного шару гранулярних клітин в зубчастій звивині гіпокампу, а також тим, що мігруючі нейробласти уникають впровадження в зони, насичені риліном. Проте дані про те, що нормальний кортикогенез відновлюється незалежно від положення шару клітин, що виробляють рилін, в дослідженнях на мишах, а також відсутність експериментальних доказів дії білка на і провідні відростки нейронів, породили додаткові гіпотези. Згідно з одною з них, рилін підвищує чутливість клітин до ще невідомого сигналу позиціонування.
Роль риліну в нервовій системі дорослого організму пов'язана з двома найактивнішими ділянками нейрогенезу в дорослому мозку — субвентрикулярною зоною і зубчастою звивиною. Ланцюжки нейробластів, що здійснюють в мозку деяких видів тварин тангенціальну міграцію з до нюхової цибулини, під впливом риліну розпадаються на окремі клітини. Ці клітини набувають здатності долати вже існуючі шари нейронів і здійснюють радіальну міграцію уздовж гліальних волокон. У зубчастій звивині рилін відповідає за підтримку компактного шару гранулярных клітин, що постійно поповнюється новими нейронами, які зароджуються в .
Рилін у дорослих також продовжує виділятися ГАМКергічними інтернейронамі кори мозку, що зародилися в медіальному гангліонарному горбику. Рилін, що виділяється ними, підсилює синаптичну пластичність і довготривалу потенціацію, взаємодіючи з рецепторами ApoER2 і VLDLR.
За даними одного дослідження, рилін може брати участь у віковій зміні композиції NMDA-рецептору, підвищуючи мобільність рецепторів, що містять субодиницю NR2B.
Див. також
Примітки
- Захворювання, генетично пов'язані з RELN переглянути/редагувати посилання на ВікіДаних.
- Human PubMed Reference:.
- Mouse PubMed Reference:.
- (англ.) . Архів оригіналу за 13 жовтня 2018. Процитовано 26 квітня 2018.
- (англ.) . Архів оригіналу за 23 квітня 2018. Процитовано 26 квітня 2018.
- Weeber, E. J., U. Beffert, C. Jones, J. M. Christian, E. Forster, J. D. Sweatt, and J. Herz. 2002. Reelin and ApoE receptors cooperate to enhance hippocampal synaptic plasticity and learning. J. Biol. Chem. 277:39944-39952. PMID 12167620
- D'Arcangelo G. (2005) Apoer2: a reelin receptor to remember. Neuron. 47(4):471-3. PMID 16102527 Повнотекстова стаття в вільному доступі[недоступне посилання з липня 2019](англ.)
- Niu S, Renfro A, Quattrocchi CC, Sheldon M, D'Arcangelo G. (2004) Reelin promotes hippocampal dendrite development through the VLDLR/ApoER2-Dab1 pathway. Neuron. 2004 Jan 8;41(1):71-84. PMID 14715136
- Matsuki T, Pramatarova A, Howell BW (May 2008). Reduction of Crk and CrkL expression blocks reelin-induced dendritogenesis. J. Cell. Sci. doi:10.1242/jcs.027334. PMID 18477607.
- Tueting P, Doueiri MS, Guidotti A, Davis JM, Costa E (2006). . . 30 (8): 1065—77. doi:10.1016/j.neubiorev.2006.04.001. PMID 16769115. Архів оригіналу за 28 серпня 2017. Процитовано 1 жовтня 2008.
- Torrey EF, Barci BM, Webster MJ, Bartko JJ, Meador-Woodruff JH, Knable MB (February 2005). . Biol. Psychiatry. 57 (3): 252—60. doi:10.1016/j.biopsych.2004.10.019. PMID 15691526. Архів оригіналу за 28 серпня 2017. Процитовано 1 жовтня 2008.
- Gene Overview of All Published Schizophrenia-Association Studies for RELN [ 21 лютого 2009 у Wayback Machine.], «Огляд публікацій щодо асоціації гена RELN с шизофренією», база даних Schizophrenia Gene
- Seripa D, Matera MG, Franceschi M та ін. (July 2008). The RELN locus in Alzheimer's disease. 14 (3): 335—44. PMID 18599960.
{{}}
: Явне використання «та ін.» у:|author=
() - Falconer DS (1951) 2 new mutants, trembler and reeler, with neurological actions in the house mouse (mus-musculus l). Journal of Genetics 50 (2): 192—201 [1] [Архівовано 9 грудня 2012 у Archive.is](англ.)
- Hamburgh M. (1963) Analysis of the postnatal developmental effects of «reeler», a neurological mutation in mice. A study in developmental genetics. Dev Biol. 19:165-85. PMID 14069672
- Caviness VS Jr. (1976) Patterns of cell and fiber distribution in the neocortex of the reeler mutant mouse. J Comp Neurol. 170(4):435-47. PMID 1002868
- D'Arcangelo G, Miao GG, Chen SC, Soares HD, Morgan JI, Curran T (1995) A protein related to extracellular matrix proteins deleted in the mouse mutant reeler. Nature 374: 719—723. PMID 7715726
- Ogawa M, Miyata T, Nakajima K, Yagyu K, Seike M, Ikenaka K, Yamamoto H, Mikoshiba K. (1995) The reeler gene-associated antigen on Cajal-Retzius neurons is а crucial molecule for laminar organization of cortical neurons. Neuron. 14(5):899-912. PMID 7748558
- Trommsdorff M, Gotthardt M, Hiesberger T, Shelton J, Stockinger W, Nimpf J, Hammer RE, Richardson JA, Herz J. (1997) Reeler/Disabled-like disruption of neuronal migration in knockout mice lacking the VLDL receptor and APOE receptor 2. Cell. 97(6):689-701. PMID 10380922
- Sheldon M, Rice DS, D'Arcangelo G, Yoneshima H, Nakajima K, Mikoshiba K, Howell BW, Cooper JA, Goldowitz D, Curran T. (1997) Scrambler and yotari disrupt the disabled gene and produce a reeler-like phenotype in mice. Nature. 389(6652):730-3. PMID 9338784
- Пошук за рядком «reelin» у назвах наукових статей [ 4 вересня 2015 у Wayback Machine.] — Google Scholar
- під ред. Hossein S. Fatemi, ред. (2008). . Springer. ISBN . Архів оригіналу за 11 жовтня 2008. Процитовано 3 жовтня 2008.
- Meyer G, Goffinet AM, Fairen A. (1999) What is a Cajal-Retzius cell? A reassessment of a classical cell type based on recent observations in the developing neocortex. Cereb Cortex. 9(8):765-75. PMID 10600995
- Meyer G, Goffinet AM (July 1998). Prenatal development of reelin-immunoreactive neurons in the human neocortex. 397 (1): 29—40. PMID 9671277.
- Schiffinann, S. N., Bernier, B. & Goffinet, A. M. (1997) Reelin mRNA expression during mouse brain development. Eur. J. Neurosci. 9, 1055—1071 PMID 9182958
- Alcantara S, Ruiz M, D’Arcangelo G, Ezan F, de Lecea L, Curran T, Sotelo C, Soriano E. (1998). . J Neurosci. 18 (19): 7779—99. PMID 9742148. Архів оригіналу за 6 вересня 2008. Процитовано 11 жовтня 2008.
- Pesold C, Liu WS, Guidotti A, Costa E, Caruncho HJ. (1999). . Proc Natl Acad Sci USA. 96 (6): 3217—22. PMID 10077664. Архів оригіналу за 4 травня 2008. Процитовано 11 жовтня 2008.
- Pesold C, Impagnatiello F, Pisu MG, Uzunov DP, Costa E, Guidotti A, Caruncho HJ. (1998). . Proc Natl Acad Sci USA. 95 (6): 3221—6. PMID 9501244. Архів оригіналу за 8 травня 2006. Процитовано 11 жовтня 2008.
- Smalheiser NR, Costa E, Guidotti A, Impagnatiello F, Auta J, Lacor P, Kriho V, Pappas GD. (2000). Expression of reelin in adult mammalian blood, liver, pituitary pars intermedia, and adrenal chromaffin cells. Proc Natl Acad Sci USA. 97 (3): 1281—6. PMID 10655522.
- Samama B, Boehm N. (2005). Reelin immunoreactivity in lymphatics and liver during development and adult life. Anat Rec A Discov Mol Cell Evol Biol. 285 (1): 595—9. PMID 15912522.[недоступне посилання з квітня 2019]
- Kobold D, Grundmann A, Piscaglia F, Eisenbach C, Neubauer K, Steffgen J, Ramadori G, Knittel T. (2002). Expression of reelin in hepatic stellate cells and during hepatic tissue repair: a novel marker for the differentiation of HSC from other liver myofibroblasts. J Hepatol. 36 (5): 607—13. PMID 11983443.
- Pulido JS, Sugaya I, Comstock J, Sugaya K (June 2007). Reelin expression is upregulated following ocular tissue injury. 245 (6): 889—93. doi:10.1007/s00417-006-0458-4. PMID 17120005.
- Buchaille R, Couble ML, Magloire H, Bleicher F (September 2000). . . 19 (5): 421—30. PMID 10980418. Архів оригіналу за 28 серпня 2017. Процитовано 11 жовтня 2008.
- Allard B, Magloire H, Couble ML, Maurin JC, Bleicher F (September 2006). Voltage-gated sodium channels confer excitability to human odontoblasts: possible role in tooth pain transmission. . 281 (39): 29002—10. doi:10.1074/jbc.M601020200. PMID 16831873.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом () - Maurin JC, Couble ML, Didier-Bazes M, Brisson C, Magloire H, Bleicher F (August 2004). . . 23 (5): 277—85. doi:10.1016/j.matbio.2004.06.005. PMID 15464360. Архів оригіналу за 28 серпня 2017. Процитовано 11 жовтня 2008.
- Yasui N, Nogi T, Kitao T, Nakano Y, Hattori M, Takagi J (June 2007). Structure of а receptor-binding fragment of reelin and mutational analysis reveal а recognition mechanism similar to endocytic receptors. Proc. Natl. Acad. Sci. U.S.A. 104 (24): 9988—93. doi:10.1073/pnas.0700438104. PMC 1891246. PMID 17548821.
- Royaux I, Lambert de Rouvroit C, D'Arcangelo G, Demirov D, Goffinet AM (December 1997). . [en]. 46 (2): 240—50. PMID 9417911. Архів оригіналу за 28 серпня 2017. Процитовано 14 жовтня 2008.
- Nogi T, Yasui N, Hattori M, Iwasaki K, Takagi J. (2006). Structure of a signaling-competent reelin fragment revealed by X-ray crystallography and electron tomography. EMBO Journal. PMID 16858396.
- Nakano Y, Kohno T, Hibi T, Kohno S, Baba A, Mikoshiba K, Nakajima K, Hattori M. (2007). . The Journal of Biological Chemistry. PMID 17504759. Архів оригіналу за 14 грудня 2007. Процитовано 15 жовтня 2008.
- Lambert de Rouvroit C, de Bergeyck V, Cortvrindt C, Bar I, Eeckhout Y, Goffinet AM (1999). Reelin, the extracellular matrix protein deficient in reeler mutant mice, is processed by a metalloproteinase. Exp Neurol. 156 (1): 214—7. PMID 10192793.
- Jossin Y, Gui L, Goffinet AM (April 2007). Processing of Reelin by embryonic neurons is important for function in tissue but not in dissociated cultured neurons. 27 (16): 4243—52. doi:10.1523/JNEUROSCI.0023-07.2007. PMID 17442808.
- Jossin Y, Ignatova N, Hiesberger T, Herz J, Lambert de Rouvroit C, Goffinet AM (January 2004). . J. Neurosci. 24 (2): 514—21. doi:10.1523/JNEUROSCI.3408-03.2004. PMID 14724251. Архів оригіналу за 7 жовтня 2008. Процитовано 15 жовтня 2008.
- Nomura T, Takahashi M, Hara Y, Osumi N (2008). . PLoS ONE. 3 (1): e1454. doi:10.1371/journal.pone.0001454. PMC 2175532. PMID 18197264. Архів оригіналу за 16 жовтня 2008. Процитовано 15 жовтня 2008.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом () - Hartfuss E, Förster E, Bock HH та ін. (October 2003). Reelin signaling directly affects radial glia morphology and biochemical maturation. . 130 (19): 4597—609. doi:10.1242/dev.00654. PMID 12925587.
{{}}
: Явне використання «та ін.» у:|author=
() - Hack I, Bancila M, Loulier K, Carroll P, Cremer H (October 2002). Reelin is a detachment signal in tangential chain-migration during postnatal neurogenesis. Nat. Neurosci. 5 (10): 939—45. doi:10.1038/nn923. PMID 12244323.
- Yoshida M, Assimacopoulos S, Jones KR, Grove EA (February 2006). Massive loss of Cajal-Retzius cells does not disrupt neocortical layer order. . 133 (3): 537—45. doi:10.1242/dev.02209. PMID 16410414.
- Frotscher M, Haas CA, Forster E (2003). . Cereb Cortex. 13 (6): 634—40. PMID 12764039. Архів оригіналу за 2 грудня 2005. Процитовано 15 жовтня 2008.
- Groc L, Choquet D, Stephenson FA, Verrier D, Manzoni OJ, Chavis P (2007). NMDA receptor surface trafficking and synaptic subunit composition are developmentally regulated by the extracellular matrix protein Reelin. J. Neurosci. 27 (38): 10165—75. doi:10.1523/JNEUROSCI.1772-07.2007. PMID 17881522.
Література
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rili n angl reelin bilok yakij koduyetsya genom RELN roztashovanim u lyudini na dovgomu plechi 7 yi hromosomi Dovzhina polipeptidnogo lancyuga bilka stanovit 3 460 aminokislot a molekulyarna masa 388 388 Rilin mistitsya u mozku ta v inshih tkaninah i organah tila lyudini ta tvarin Cej glikoproteyin vikonuye bagato funkcij najvazhlivishoyu z yakih ye regulyuvannya migraciyi ta pozicionuvannya nervovih stovburovih klitin u period fetalnogo i rannogo pislyapologovogo rozvitku neobhidne dlya normalnogo formuvannya kori ta inshih struktur golovnogo mozku U doroslomu mozku rilin regulyuye pozicionuvannya nejroniv yaki utvoryuyutsya u procesi a takozh daye vnesok u robotu mehanizmiv pam yati ta navchannya modulyuye sinaptichnu plastichnist posilyuye ta pidtrimuye dovgotrivalu potenciaciyu sho stimulyuye rozvitok dendritiv RELNNayavni strukturiPDBPoshuk ortologiv PDBe RCSBSpisok kodiv PDB2ddu 2e26 2DDU 2E26 3A7QIdentifikatoriSimvoliRELN LIS2 PRO1598 RL reelin ETL7Zovnishni ID OMIM 600514 HomoloGene 3699 GeneCards RELNPov yazani genetichni zahvoryuvannyahvoroba Alcgejmera otosclerosis rozsiyanij skleroz shizofreniya Norman Roberts syndrome familial temporal lobe epilepsy 7Ontologiya genaMolekulyarna funkciya zv yazuvannya z ionom metalu GO 0070122 peptidase activity hydrolase activity serine type peptidase activity lipoprotein particle receptor binding very low density lipoprotein particle receptor bindingKlitinna komponenta citoplazma dendrit nejrobiologiya klitinna membrana extracellular region mizhklitinnij prostir membrana GO 0005578 Pozaklitinna matricya neuron projectionBiologichnij proces NMDA glutamate receptor clustering positive regulation of lateral motor column neuron migration dendrite development proteoliz cerebral cortex development lateral motor column neuron migration positive regulation of phosphatidylinositol 3 kinase signaling positive regulation of TOR signaling dovgotrivala pam yat multicellular organism development receptor localization to synapse postsynaptic density protein 95 clustering ventral spinal cord development protein localization to synapse forebrain development dovgotrivala potenciaciya regulyaciya ekspresiyi geniv layer formation in cerebral cortex cell migration navchennya associative learning adgeziya klitin hippocampus development spinal cord patterning cerebral cortex tangential migration positive regulation of peptidyl tyrosine phosphorylation glial cell differentiation peptidyl tyrosine phosphorylation positive regulation of excitatory postsynaptic potential positive regulation of CREB transcription factor activity positive regulation of protein kinase activity modulation of chemical synaptic transmission positive regulation of AMPA receptor activity brain development central nervous system development response to pain positive regulation of synapse maturation positive regulation of long term synaptic potentiation cell morphogenesis involved in differentiation neuron migration positive regulation of neuron projection development positive regulation of small GTPase mediated signal transduction positive regulation of synaptic transmission glutamatergic regulation of behavior positive regulation of dendritic spine morphogenesis reelin mediated signaling pathway regulation of NMDA receptor activity positive regulation of protein tyrosine kinase activity axon guidanceDzherela Amigo QuickGOShablon ekspresiyiBilshe danihOrtologiVidi Lyudina MishaEntrez5649 24718Ensembl ENSG00000189056 ENSRNOG00000021441UniProt P78509 P58751RefSeq mRNK NM 173054 NM 005045NM 080394RefSeq bilok NP 005036 NP 774959NP 536319Lokus UCSC Hr 7 103 47 103 99 Mbn dPubMed searchVikidaniDiv Red dlya lyudejDiv Red dlya mishejPoslidovnist aminokislot1020304050MERSGWARQTFLLALLLGATLRARAAAGYYPRFSPFFFLCTHHGELEGDGEQGEVLISLHIAGNPTYYVPGQEYHVTISTSTFFDGLLVTGLYTSTSVQASQSIGGSSAFGFGIMSDHQFGNQFMCSVVASHVSHLPTTNLSFIWIAPPAGTGCVNFMATATHRGQVIFKDALAQQLCEQGAPTDVTVHPHLAEIHSDSIILRDDFDSYHQLQLNPNIWVECNNCETGEQCGAIMHGNAVTFCEPYGPRELITTGLNTTTASVLQFSIGSGSCRFSYSDPSIIVLYAKNNSADWIQLEKIRAPSNVSTIIHILYLPEDAKGENVQFQWKQENLRVGEVYEACWALDNILIINSAHRQVVLEDSLDPVDTGNWLFFPGATVKHSCQSDGNSIYFHGNEGSEFNFATTRDVDLSTEDIQEQWSEEFESQPTGWDVLGAVIGTECGTIESGLSMVFLKDGERKLCTPSMDTTGYGNLRFYFVMGGICDPGNSHENDIILYAKIEGRKEHITLDTLSYSSYKVPSLVSVVINPELQTPATKFCLRQKNHQGHNRNVWAVDFFHVLPVLPSTMSHMIQFSINLGCGTHQPGNSVSLEFSTNHGRSWSLLHTECLPEICAGPHLPHSTVYSSENYSGWNRITIPLPNAALTRNTRIRWRQTGPILGNMWAIDNVYIGPSCLKFCSGRGQCTRHGCKCDPGFSGPACEMASQTFPMFISESFGSSRLSSYHNFYSIRGAEVSFGCGVLASGKALVFNKDGRRQLITSFLDSSQSRFLQFTLRLGSKSVLSTCRAPDQPGEGVLLHYSYDNGITWKLLEHYSYLSYHEPRIISVELPGDAKQFGIQFRWWQPYHSSQREDVWAIDEIIMTSVLFNSISLDFTNLVEVTQSLGFYLGNVQPYCGHDWTLCFTGDSKLASSMRYVETQSMQIGASYMIQFSLVMGCGQKYTPHMDNQVKLEYSTNHGLTWHLVQEECLPSMPSCQEFTSASIYHASEFTQWRRVIVLLPQKTWSSATRFRWSQSYYTAQDEWALDSIYIGQQCPNMCSGHGSCDHGICRCDQGYQGTECHPEAALPSTIMSDFENQNGWESDWQEVIGGEIVKPEQGCGVISSGSSLYFSKAGKRQLVSWDLDTSWVDFVQFYIQIGGESASCNKPDSREEGVLLQYSNNGGIQWHLLAEMYFSDFSKPRFVYLELPAAAKTPCTRFRWWQPVFSGEDYDQWAVDDIIILSEKQKQIIPVINPTLPQNFYEKPAFDYPMNQMSVWLMLANEGMVKNETFCAATPSAMIFGKSDGDRFAVTRDLTLKPGYVLQFKLNIGCANQFSSTAPVLLQYSHDAGMSWFLVKEGCYPASAGKGCEGNSRELSEPTMYHTGDFEEWTRITIVIPRSLASSKTRFRWIQESSSQKNVPPFGLDGVYISEPCPSYCSGHGDCISGVCFCDLGYTAAQGTCVSNVPNHNEMFDRFEGKLSPLWYKITGAQVGTGCGTLNDGKSLYFNGPGKREARTVPLDTRNIRLVQFYIQIGSKTSGITCIKPRTRNEGLIVQYSNDNGILWHLLRELDFMSFLEPQIISIDLPQDAKTPATAFRWWQPQHGKHSAQWALDDVLIGMNDSSQTGFQDKFDGSIDLQANWYRIQGGQVDIDCLSMDTALIFTENIGKPRYAETWDFHVSASTFLQFEMSMGCSKPFSNSHSVQLQYSLNNGKDWHLVTEECVPPTIGCLHYTESSIYTSERFQNWKRITVYLPLSTISPRTRFRWIQANYTVGADSWAIDNVVLASGCPWMCSGRGICDAGRCVCDRGFGGPYCVPVVPLPSILKDDFNGNLHPDLWPEVYGAERGNLNGETIKSGTSLIFKGEGLRMLISRDLDCTNTMYVQFSLRFIAKSTPERSHSILLQFSISGGITWHLMDEFYFPQTTNILFINVPLPYTAQTNATRFRLWQPYNNGKKEEIWIVDDFIIDGNNVNNPVMLLDTFDFGPREDNWFFYPGGNIGLYCPYSSKGAPEEDSAMVFVSNEVGEHSITTRDLNVNENTIIQFEINVGCSTDSSSADPVRLEFSRDFGATWHLLLPLCYHSSSHVSSLCSTEHHPSSTYYAGTMQGWRREVVHFGKLHLCGSVRFRWYQGFYPAGSQPVTWAIDNVYIGPQCEEMCNGQGSCINGTKCICDPGYSGPTCKISTKNPDFLKDDFEGQLESDRFLLMSGGKPSRKCGILSSGNNLFFNEDGLRMLMTRDLDLSHARFVQFFMRLGCGKGVPDPRSQPVLLQYSLNGGLSWSLLQEFLFSNSSNVGRYIALEIPLKARSGSTRLRWWQPSENGHFYSPWVIDQILIGGNISGNTVLEDDFTTLDSRKWLLHPGGTKMPVCGSTGDALVFIEKASTRYVVSTDVAVNEDSFLQIDFAASCSVTDSCYAIELEYSVDLGLSWHPLVRDCLPTNVECSRYHLQRILVSDTFNKWTRITLPLPPYTRSQATRFRWHQPAPFDKQQTWAIDNVYIGDGCIDMCSGHGRCIQGNCVCDEQWGGLYCDDPETSLPTQLKDNFNRAPSSQNWLTVNGGKLSTVCGAVASGMALHFSGGCSRLLVTVDLNLTNAEFIQFYFMYGCLITPNNRNQGVLLEYSVNGGITWNLLMEIFYDQYSKPGFVNILLPPDAKEIATRFRWWQPRHDGLDQNDWAIDNVLISGSADQRTVMLDTFSSAPVPQHERSPADAGPVGRIAFDMFMEDKTSVNEHWLFHDDCTVERFCDSPDGVMLCGSHDGREVYAVTHDLTPTEGWIMQFKISVGCKVSEKIAQNQIHVQYSTDFGVSWNYLVPQCLPADPKCSGSVSQPSVFFPTKGWKRITYPLPESLVGNPVRFRFYQKYSDMQWAIDNFYLGPGCLDNCRGHGDCLREQCICDPGYSGPNCYLTHTLKTFLKERFDSEEIKPDLWMSLEGGSTCTECGILAEDTALYFGGSTVRQAVTQDLDLRGAKFLQYWGRIGSENNMTSCHRPICRKEGVLLDYSTDGGITWTLLHEMDYQKYISVRHDYILLPEDALTNTTRLRWWQPFVISNGIVVSGVERAQWALDNILIGGAEINPSQLVDTFDDEGTSHEENWSFYPNAVRTAGFCGNPSFHLYWPNKKKDKTHNALSSRELIIQPGYMMQFKIVVGCEATSCGDLHSVMLEYTKDARSDSWQLVQTQCLPSSSNSIGCSPFQFHEATIYNSVNSSSWKRITIQLPDHVSSSATQFRWIQKGEETEKQSWAIDHVYIGEACPKLCSGHGYCTTGAICICDESFQGDDCSVFSHDLPSYIKDNFESARVTEANWETIQGGVIGSGCGQLAPYAHGDSLYFNGCQIRQAATKPLDLTRASKIMFVLQIGSMSQTDSCNSDLSGPHAVDKAVLLQYSVNNGITWHVIAQHQPKDFTQAQRVSYNVPLEARMKGVLLRWWQPRHNGTGHDQWALDHVEVVLVSTRKQNYMMNFSRQHGLRHFYNRRRRSLRRYPA Alanin C Cisteyin D Asparaginova kislota E Glutaminova kislota F Fenilalanin G Glicin H Gistidin I Izolejcin K Lizin L Lejcin M Metionin N Asparagin P Prolin Q Glutamin R Arginin S Serin T Treonin V Valin W Triptofan Y Tirozin Cej bilok za funkciyami nalezhit do serinovih proteaz Bilok klitinnoyi adgeziyi maye sajti zv yazuvannya z ionami cinku ta kalciyu lokalizovanij u pozaklitinnomu matriksi Zagalna harakteristikaTermin rilin pohodit vid angl to reel krutitisya vertitisya jti netverdoyu hodoyu Same taka zakruchena nerivna hoda bula pomichena u mishej z genetichno zumovlenoyu nestacheyu rilinu Gostra nestacha bilka prizvodit do porushennya migraciyi nejroniv Yaksho gen yakij koduye sintez rilinu viklyucheno povnistyu gomozigotnij genotip sposterigayetsya inversiya shariv kori golovnogo mozku Pri geterozigotnomu genotipi porushennya mozku u mishej mensh pomitni ale nagaduyut porushennya mozku lyudini pri psihotichnih rozladah U lyudini genetichno zumovlena vidsutnist rilinu privodit do lisencifaliyi vazhkoyi rozumovoyi vidstalosti ta epilepsiyi Znachna nestacha rilinu u lyudini sposterigayetsya pri shizofreniyi ta bipolyarnomu rozladi ale slid vidznachiti jmovirnu diyu medikamentiv Ye dani pro jmovirni zv yazki polimorfizmiv gena RELN z shizofreniyeyu ta hvoroboyu Alcgejmera Istoriya vidkrittya i doslidzhennya source source source Reeler misha u organizmi yakoyi ne viroblyayetsya rilin Kortikogenez u dikoyi mishi Klitini Kahalya Retciusa chervoni vidilyayut rilin oranzhevij Porushenij kortikogenez u mishi mutanta reeler Rilin vidsutnij shari kori invertovani Livoruch mozok zdorovoyi mishi pravoruch mozok mishi mutanta reeler Doslidzhennya mishej mutantiv dozvolilo uchenim zaglyanuti v glibinni mehanizmi rozvitku centralnoyi nervovoyi sistemi Identifikaciyeyu spontannih mutacij u mishej vpershe zajnyalisya nejrofiziologi sho doslidzhuvali motornu povedinku Viyaviti potribnih mishej u ponosi bulo vidnosne legko mutanti ne buli zdatni normalno peresuvatisya u klitci Bulo znajdeno kilka podibnih mishej sho otrimali nazvi vidpovidno do harakteru porushen motoriki reeler toj sho krutitsya weaver toj sho kolivayetsya lurcher toj sho perehilyayetsya nervous nervovij i staggerer toj sho pohituyetsya Misha nazvana reeler bula vpershe opisana v 1951 roci britanskim genetikom Duglasom Skottom Falkonerom U 1960 ti roki bulo viyavleno sho mozochok u cih mishej nabagato menshij vid normi do togo zh porushena normalna organizaciya nejronalnih shariv Mutaciya osoblivo zacikavila doslidnikiv pislya togo yak bulo viyavleno sho shari nejroniv u mishej vistroyuyutsya navpaki molodshi nejroni buli nezdatni podolati shari klitin sho vzhe osili na svoyemu rivni U 1995 roci Gabriele D Arkandzhelo i yiyi kolegam vdalosya viyaviti gen RELN sho koduye bilok rilin roztashovanij na hromosomi 7q22 V tomu zh roci yaponskimi uchenimi z medichnoyi shkoli mista Koti bulo uspishno stvoreno pershe monoklonalne antitilo do rilinu nazvane CR 50 Voni vidznachili sho klitini Kahalya Retciusa funkciya yakih na toj chas bula nevidoma demonstruvali osoblivo silnu reakciyu na CR 50 Klitinni receptori sho reaguyut na rilin apoE receptor 2 apolipoprotein E receptor 2 apoER2 i receptor lipoproteyiniv duzhe nizkoyi shilnosti very low density lipoprotein receptor VLDLR buli viyavleni vipadkovo v hodi eksperimentu provedenogo Tromsdorfom i kolegami v 1997 roci U vikoristanih v eksperimenti mutantiv tak zvanih nokautnih mishej z vidsutnimi receptorami apoER2 i VLDLR viyavilisya defekti v budovi kori golovnogo mozku identichni defektam mishi reeler Z metoyu glibshe vivchiti mehanizm signalnogo shlyahu bilka rilinu j znajti inshi jogo elementi ucheni vikoristovuvali dva inshih tipi mishej mutantiv yotari i scrambler Ci mishi za fenotipom shozhi z misheyu reeler ale sam gen RELN u nih normalnij Doslidzhennya cih mutantiv viyavili porushennya v geni DAB1 yakij koduye bilok Dab1 Mishi yotari yak viyavilos buli pozbavleni bilka Dab1 povnistyu a u mishej scrambler jogo vdavalosya viyaviti led led Cilespryamovane rujnuvannya gena DAB1 takozh viklikalo fenotip analogichnij fenotipu mishi reeler Viznachennya togo sho same Dab1 ye klyuchovim regulyatorom signalnogo kaskadu rilinu poklalo pochatok doskonalnomu vivchennyu jogo skladnih vnutriklitinnih vzayemodij Vidkrittya mozhlivogo zv yazku rilinu z shizofreniyeyu ta bipolyarnim rozladom hvoroboyu Alcgejmera i autizmom ta inshimi disfunkciyami a takozh perspektiva rozkrittya mehanizmiv sho zumovili viniknennya skladno organizovanogo lyudskogo mozku priveli do aktivnogo doslidzhennya bilka i jogo signalnih vzayemodij Do pochatku drugogo desyatilittya pislya vidkrittya gena RELN chislo naukovih statej pro rilin obchislyuvalosya sotnyami a v 2008 roci bula opublikovana zbirka chislenni avtori yakoyi rozglyadayut rizni strukturni i funkcionalni osoblivosti rilina v normi i pri patologiyah Sekreciya i lokalizaciya bilkaEkspresiya rilinu v mozku mishi na 7 mij postnatalnij den Rilin sekretuyetsya pozaklitinnim matriksom Shvidkist sekreciyi rilinu pov yazana zi shvidkistyu jogo utvorennya i ne zalezhit vid depolyarizaciyi membrani Rilin viyavlyayetsya v sekretornih granulah aparatu Goldzhi i vidsutnij v sinaptichnih bulbashkah sho harakterno dlya bilshosti bilkiv pozaklitinnoyi matrici U period rozvitku mozku rilin v kori golovnogo mozku i gipokampi sintezuyetsya klitinami Kahalya Retciusa klitinami Kahalya ta Klitini v prenatalnomu i rannomu postnatalnomu mozku sho viroblyayut rilin perevazhno rozmishuyutsya v marginalnij zoni MZ kori i v timchasovomu SGL najrozvinenishomu v lyudini a v gipokampi v molekulyano perenhimalnomu shari lat stratum lacunosum moleculare i verhnomu marginalnomu shari zubchastoyi zvivini U mozochku rilin viroblyayetsya v zovnishnomu shari granulyarnih klitin pered migraciyeyu granulyarnih klitin u vnutrishnij shar Zagalom u postnatalnij period vidbuvayetsya perehid vid posharovoyi do difuznoyi ekspresiyi rilinu V doroslomu mozku bilok sintezuyetsya kirkovimi GAMK ergichnimi internejronami sho ekspresuyut kalretinin i kalbindin takimi yak klitini Martinotti Parvalbumin mistki GAMKergichni internejroni taki yak kandelyaberni i korzinchasti klitini nikoli ne utvoryuyut rilin abo roblyat ce ukraj ridko U mozochku doroslih osobin rilin viroblyayetsya glutamatergichnimi granulyarnimi nejronami vnutrishnogo sharu Za mezhami mozku rilin u doroslih ssavciv viyavlyayetsya v krovi pechinci serednij chastci gipofizu i hromafinnih klitinah nadnirkovoyi zalozi U pechinci rilin buv identifikovanij v Pri poshkodzhenni pechinki riven mRNK rilinu rizko pidvishuyetsya ta znizuyetsya pislya zavershennya procesu vidnovlennya V ochah rilin viroblyayetsya v shari ganglionarnih klitin sitkivki ta endotelialnomu shari rogivki Yak i v pechinci ekspresiya cogo bilka pidvishuyetsya pri poshkodzhennyah Rilin viroblyayetsya takozh klitinami sho roztashovani na periferiyi zubnoyi pulpi Bilok viyavlyayetsya tut yak v procesi tak i v doroslomu zubi Yak pripuskayut deyaki avtori odontoblasti ye sensornimi klitkami zdatnimi peredavati bolevi signali nervovim zakinchennyam Zgidno z ciyeyu gipotezoyu rilin graye rol v comu procesi tomu sho vin mozhe spriyati vstanovlennyu kontaktu odontoblastiv z nervovimi zakinchennyami Shema aminokislotnogo lancyuzhka rilinuStruktura bilkaKristalichna struktura rilinu mishi Protein Data Bank Rilin skladayetsya z 3461 aminokislotnih zalishkiv i maye molekulyarnu masu 388 kDa U mishachomu geni Reln mistitsya 65 ekzoniv sho mayut zagalnu dovzhinu blizko 450 kb N terminalni ekzoni rozdileni velikimi intronami reshta ekzoniv roztashovani blizhche odin do odnogo Odin ekzon sho koduye vsogo dvi aminokisloti poryad z C kincem shilnij do alternativnomu splajsingu ale nevidomo yak ce vidobrazhayetsya na funkciyi bilka V strukturi gena identifikovani dvi osnovni dilyanki iniciaciyi transkripciyi i dvi dilyanki poliadenilyuvannya Molekula bilka pochinayetsya signalnim peptidom zavdovzhki v 27 aminokislotnih zalishkiv Potim sliduye dilyanka za budovoyu shozha z bilkom pozaklitinnoyi matrici F spondinom na shemi vidmichenij yak SP aminokislotni zalishki 28 190 Potim unikalna dlya rilina dilyanka segment H na shemi pislya yakoyi jdut pidryad 8 dilyanok shozhoyi strukturi tak zvani rilinovye povtory zavdovzhki priblizno 350 aminokislot kozhen U centri kozhnogo povtoru roztashovuyetsya EGF podibne vklyuchennya sho dilit povtor na dva subpovtori A i B struktura yakih maye malo zagalnogo Nezvazhayuchi na rozdilennya ci subpovtori kontaktuyut odin z odnim sho dodaye kompaktnist zagalnij strukturi rilinu Ostannoyu jde korotka dilyanka zavdovzhki v 32 aminokisloti bagata osnovnimi zalishkami C terminal region CTR vidmichena na shemi znakom plyus Cya dilyanka vidriznyayetsya visokoyu evolyucijnoyu konservativnistyu vona povnistyu identichna u vsih ssavciv zi vstanovlenoyu strukturoyu gena RELN Ranishe vvazhalosya sho cya dilyanka neobhidna dlya vidilennya bilka z klitki oskilki sekreciya rilina porushena u mishi reeler pidtipu Orleans sho viroblyaye nepovnij proteyin bez chastini 8 go povtoru i bez CTR Bulo vstanovleno sho sekreciya porushuyetsya v pershu chergu cherez vidsikannya bilka poseredini bud yakogo z povtoriv a chiste vidsikannya CTR prizvodit lishe do znizhennya sekreciyi U organizmi rilin piddayetsya rosttranslyacijnij modifikaciyi i rozdilyayetsya na tri chastini Poziciyi rozdilennya znahodyatsya priblizno mizh 2 i 3 rilinovim povtorom i mizh povtorami 6 i 7 na shemi vidmicheni strilkami Rozsheplennya rilinu ne znizhuye jogo aktivnosti navpaki vono mozhe buti neobhidnim dlya pravilnogo kortikogenezu Konstrukciyi utvoreni centralnimi segmentami bilka povtori 3 6 efektivno zv yazuyutsya z lipoproteyinovimi receptorami viklikayut podalshe fosforiluvannya DAB1 i spriyayut rozvitku kortikalnoj plastinki tak samo yak i cilij bilok Epitopi rilinu sho vzayemodiyut z antitilami 142 G 10 CR 50 12 i 14 takozh pomicheni na shemi Funkciyi bilka i mehanizm jogo diyiNajvazhlivisha peredbachuvana rol rilinu uchast v regulyuvanni pravilnoyi budovi shariv mozku pozicionuvannya klitin i utvorennya zv yazkiv protyagom prenatalnogo periodu rozvitku Prote bilok zadiyanij v mnozhini inshih she ne vivchenih procesiv Funkciyi bilka Viyavlennya vsih funkcij bilka uskladnene peredbachuvanim riznomanittyam jogo rolej i shirokoyu poshirenistyu v organizmi Mozhna umovno rozdiliti sferi diyi bilka za dvoma pokaznikami timchasovomu stadiya rozvitku organizmu i prostorovomu lokalizaciya v organizmi Na rannih periodah rozvitku ekspresiya rilina timchasovo viyavlyayetsya v bezlichi organiv sho rozvivayutsya za mezhami centralnoyi nervovoyi sistemi znikayuchi pislya zakinchennya yihnogo formuvannya Rol bilka v cih procesah vivchena nedostatno oskilki porushennya viroblennya rilina u nokautnih mishej mutantiv ne privodit do yavnih patologij cih organiv U doroslomu organizmi prisutnist rilinu sposterigayetsya v menshij kilkosti organiv prichomu spalah aktivnosti bilka chasto sposterigayetsya pri poshkodzhenni organu Prote i v cih vipadkah tochna funkciya rilinu nadali zalishayetsya ob yektom naukovih doslidzhen Rilin kontrolyuye napravlennij rist volokon Na zobrazhenni C vidno sho rilin tvirni chervoni klitini stimulyuyut rist zelenih volokon gliyi na vidminu vid B de chervoni klitini ne viroblyayut rilinu Zbilshennya eksprasiyi rilinu zminyuye morfologiyu migruyuchih nejroniv na vidminu vid okruglih klitin z korotkimi vidrostkami S voni otrimuyut bipolyarnu formu D i priyednuyutsya E do vologon radialnoyi gliyi sho tyagnutsya do rilin produkuyuchogo sharu F Rol rilina v rannomu rozvitku nervovoyi sistemi doslidzhena ne dostatno Bilok spriyaye diferenciaciyi volokon gliyi uzdovzh yakih migruyut Polozhennya sharu klitin sho viroblyayut rilin graye vazhlivu rol oskilki radialna gliya oriyentuye svoyi volokna u napryami bilshoyi koncentraciyi rilinu Drugij proces v rozvitku mozku sho zalezhit vid nayavnosti rilina zokrema rozsheplyuvannya peredplastinki angl preplate na marginalnu zonu i subplastinku i zaselennya prostoru mizh nimi kortikalnoyi plastinki p yatma gorizontalnimi sharami nejroniv v zvorotnomu poryadku Zvorotnij poryadok pobudovi shariv kortikalnoyi plastinki pri yakomu molodshi nejroblasti dolayut ryadi klitin sho vzhe prizhilisya i vibudovuyut svij shar vishe vidriznyaye mozok ssavciv vid evolyucijno starodavnishogo mozku zauropsidiv v yakomu shari buduyutsya zovni vseredinu Za vidsutnosti rilinu kortikalni shari mishi mutanta reeler takozh buduyutsya zovni vseredinu prichomu molodshi klitini ne mozhut podolati vzhe stvoreni kortikalni shari Pri comu v prostori roztashovanomu pid m yakoyu mozkovoyu obolonoyu utvoryuyetsya tak zvana superplastinka perenaselenij shar v yakomu zmishani nepravilno roztashovani nejroni subplastinki klitini Kahalya Retciusa i nejroni yaki povinni buli podolati subplastinku i zupinitisya bezposeredno za neyu zalishivshi misce vgori dlya nastupnih shariv Ne isnuye yedinoyi dumki vidnosno roli rilinu v pravilnij pobudovi shariv Pochatkove pripushennya pro te sho bilok sluzhit stop signalom dlya migruyuchih klitin pidtverdzhuyetsya jogo zdatnistyu provokuvati roz yednannya nejroniv jogo rollyu v stvorenni rivnogo sharu granulyarnih klitin v zubchastij zvivini gipokampu a takozh tim sho migruyuchi nejroblasti unikayut vprovadzhennya v zoni nasicheni rilinom Prote dani pro te sho normalnij kortikogenez vidnovlyuyetsya nezalezhno vid polozhennya sharu klitin sho viroblyayut rilin v doslidzhennyah na mishah a takozh vidsutnist eksperimentalnih dokaziv diyi bilka na i providni vidrostki nejroniv porodili dodatkovi gipotezi Zgidno z odnoyu z nih rilin pidvishuye chutlivist klitin do she nevidomogo signalu pozicionuvannya Rol rilinu v nervovij sistemi doroslogo organizmu pov yazana z dvoma najaktivnishimi dilyankami nejrogenezu v doroslomu mozku subventrikulyarnoyu zonoyu i zubchastoyu zvivinoyu Lancyuzhki nejroblastiv sho zdijsnyuyut v mozku deyakih vidiv tvarin tangencialnu migraciyu z do nyuhovoyi cibulini pid vplivom rilinu rozpadayutsya na okremi klitini Ci klitini nabuvayut zdatnosti dolati vzhe isnuyuchi shari nejroniv i zdijsnyuyut radialnu migraciyu uzdovzh glialnih volokon U zubchastij zvivini rilin vidpovidaye za pidtrimku kompaktnogo sharu granulyarnyh klitin sho postijno popovnyuyetsya novimi nejronami yaki zarodzhuyutsya v Rilin u doroslih takozh prodovzhuye vidilyatisya GAMKergichnimi internejronami kori mozku sho zarodilisya v medialnomu ganglionarnomu gorbiku Rilin sho vidilyayetsya nimi pidsilyuye sinaptichnu plastichnist i dovgotrivalu potenciaciyu vzayemodiyuchi z receptorami ApoER2 i VLDLR Za danimi odnogo doslidzhennya rilin mozhe brati uchast u vikovij zmini kompoziciyi NMDA receptoru pidvishuyuchi mobilnist receptoriv sho mistyat subodinicyu NR2B Div takozhHromosoma 7PrimitkiZahvoryuvannya genetichno pov yazani z RELN pereglyanuti redaguvati posilannya na VikiDanih Human PubMed Reference Mouse PubMed Reference angl Arhiv originalu za 13 zhovtnya 2018 Procitovano 26 kvitnya 2018 angl Arhiv originalu za 23 kvitnya 2018 Procitovano 26 kvitnya 2018 Weeber E J U Beffert C Jones J M Christian E Forster J D Sweatt and J Herz 2002 Reelin and ApoE receptors cooperate to enhance hippocampal synaptic plasticity and learning J Biol Chem 277 39944 39952 PMID 12167620 D Arcangelo G 2005 Apoer2 a reelin receptor to remember Neuron 47 4 471 3 PMID 16102527 Povnotekstova stattya v vilnomu dostupi nedostupne posilannya z lipnya 2019 angl Niu S Renfro A Quattrocchi CC Sheldon M D Arcangelo G 2004 Reelin promotes hippocampal dendrite development through the VLDLR ApoER2 Dab1 pathway Neuron 2004 Jan 8 41 1 71 84 PMID 14715136 Matsuki T Pramatarova A Howell BW May 2008 Reduction of Crk and CrkL expression blocks reelin induced dendritogenesis J Cell Sci doi 10 1242 jcs 027334 PMID 18477607 Tueting P Doueiri MS Guidotti A Davis JM Costa E 2006 30 8 1065 77 doi 10 1016 j neubiorev 2006 04 001 PMID 16769115 Arhiv originalu za 28 serpnya 2017 Procitovano 1 zhovtnya 2008 Pappas GD Kriho V Pesold C May 2001 Reelin in the extracellular matrix and dendritic spines of the cortex and hippocampus a comparison between wild type and heterozygous reeler mice by immunoelectron microscopy J Neurocytol 30 5 413 25 doi 10 1023 A 1015017710332 PMID 11951052 Torrey EF Barci BM Webster MJ Bartko JJ Meador Woodruff JH Knable MB February 2005 Biol Psychiatry 57 3 252 60 doi 10 1016 j biopsych 2004 10 019 PMID 15691526 Arhiv originalu za 28 serpnya 2017 Procitovano 1 zhovtnya 2008 Gene Overview of All Published Schizophrenia Association Studies for RELN 21 lyutogo 2009 u Wayback Machine Oglyad publikacij shodo asociaciyi gena RELN s shizofreniyeyu baza danih Schizophrenia Gene Seripa D Matera MG Franceschi M ta in July 2008 The RELN locus in Alzheimer s disease 14 3 335 44 PMID 18599960 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a Yavne vikoristannya ta in u author dovidka Falconer DS 1951 2 new mutants trembler and reeler with neurological actions in the house mouse mus musculus l Journal of Genetics 50 2 192 201 1 Arhivovano 9 grudnya 2012 u Archive is angl Hamburgh M 1963 Analysis of the postnatal developmental effects of reeler a neurological mutation in mice A study in developmental genetics Dev Biol 19 165 85 PMID 14069672 Caviness VS Jr 1976 Patterns of cell and fiber distribution in the neocortex of the reeler mutant mouse J Comp Neurol 170 4 435 47 PMID 1002868 D Arcangelo G Miao GG Chen SC Soares HD Morgan JI Curran T 1995 A protein related to extracellular matrix proteins deleted in the mouse mutant reeler Nature 374 719 723 PMID 7715726 Ogawa M Miyata T Nakajima K Yagyu K Seike M Ikenaka K Yamamoto H Mikoshiba K 1995 The reeler gene associated antigen on Cajal Retzius neurons is a crucial molecule for laminar organization of cortical neurons Neuron 14 5 899 912 PMID 7748558 Trommsdorff M Gotthardt M Hiesberger T Shelton J Stockinger W Nimpf J Hammer RE Richardson JA Herz J 1997 Reeler Disabled like disruption of neuronal migration in knockout mice lacking the VLDL receptor and APOE receptor 2 Cell 97 6 689 701 PMID 10380922 Sheldon M Rice DS D Arcangelo G Yoneshima H Nakajima K Mikoshiba K Howell BW Cooper JA Goldowitz D Curran T 1997 Scrambler and yotari disrupt the disabled gene and produce a reeler like phenotype in mice Nature 389 6652 730 3 PMID 9338784 Poshuk za ryadkom reelin u nazvah naukovih statej 4 veresnya 2015 u Wayback Machine Google Scholar pid red Hossein S Fatemi red 2008 Springer ISBN 978 0 387 76760 4 Arhiv originalu za 11 zhovtnya 2008 Procitovano 3 zhovtnya 2008 Meyer G Goffinet AM Fairen A 1999 What is a Cajal Retzius cell A reassessment of a classical cell type based on recent observations in the developing neocortex Cereb Cortex 9 8 765 75 PMID 10600995 Meyer G Goffinet AM July 1998 Prenatal development of reelin immunoreactive neurons in the human neocortex 397 1 29 40 PMID 9671277 Schiffinann S N Bernier B amp Goffinet A M 1997 Reelin mRNA expression during mouse brain development Eur J Neurosci 9 1055 1071 PMID 9182958 Alcantara S Ruiz M D Arcangelo G Ezan F de Lecea L Curran T Sotelo C Soriano E 1998 J Neurosci 18 19 7779 99 PMID 9742148 Arhiv originalu za 6 veresnya 2008 Procitovano 11 zhovtnya 2008 Pesold C Liu WS Guidotti A Costa E Caruncho HJ 1999 Proc Natl Acad Sci USA 96 6 3217 22 PMID 10077664 Arhiv originalu za 4 travnya 2008 Procitovano 11 zhovtnya 2008 Pesold C Impagnatiello F Pisu MG Uzunov DP Costa E Guidotti A Caruncho HJ 1998 Proc Natl Acad Sci USA 95 6 3221 6 PMID 9501244 Arhiv originalu za 8 travnya 2006 Procitovano 11 zhovtnya 2008 Smalheiser NR Costa E Guidotti A Impagnatiello F Auta J Lacor P Kriho V Pappas GD 2000 Expression of reelin in adult mammalian blood liver pituitary pars intermedia and adrenal chromaffin cells Proc Natl Acad Sci USA 97 3 1281 6 PMID 10655522 Samama B Boehm N 2005 Reelin immunoreactivity in lymphatics and liver during development and adult life Anat Rec A Discov Mol Cell Evol Biol 285 1 595 9 PMID 15912522 nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Kobold D Grundmann A Piscaglia F Eisenbach C Neubauer K Steffgen J Ramadori G Knittel T 2002 Expression of reelin in hepatic stellate cells and during hepatic tissue repair a novel marker for the differentiation of HSC from other liver myofibroblasts J Hepatol 36 5 607 13 PMID 11983443 Pulido JS Sugaya I Comstock J Sugaya K June 2007 Reelin expression is upregulated following ocular tissue injury 245 6 889 93 doi 10 1007 s00417 006 0458 4 PMID 17120005 Buchaille R Couble ML Magloire H Bleicher F September 2000 19 5 421 30 PMID 10980418 Arhiv originalu za 28 serpnya 2017 Procitovano 11 zhovtnya 2008 Allard B Magloire H Couble ML Maurin JC Bleicher F September 2006 Voltage gated sodium channels confer excitability to human odontoblasts possible role in tooth pain transmission 281 39 29002 10 doi 10 1074 jbc M601020200 PMID 16831873 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Obslugovuvannya CS1 Storinki iz nepoznachenim DOI z bezkoshtovnim dostupom posilannya Maurin JC Couble ML Didier Bazes M Brisson C Magloire H Bleicher F August 2004 23 5 277 85 doi 10 1016 j matbio 2004 06 005 PMID 15464360 Arhiv originalu za 28 serpnya 2017 Procitovano 11 zhovtnya 2008 Yasui N Nogi T Kitao T Nakano Y Hattori M Takagi J June 2007 Structure of a receptor binding fragment of reelin and mutational analysis reveal a recognition mechanism similar to endocytic receptors Proc Natl Acad Sci U S A 104 24 9988 93 doi 10 1073 pnas 0700438104 PMC 1891246 PMID 17548821 Royaux I Lambert de Rouvroit C D Arcangelo G Demirov D Goffinet AM December 1997 en 46 2 240 50 PMID 9417911 Arhiv originalu za 28 serpnya 2017 Procitovano 14 zhovtnya 2008 Nogi T Yasui N Hattori M Iwasaki K Takagi J 2006 Structure of a signaling competent reelin fragment revealed by X ray crystallography and electron tomography EMBO Journal PMID 16858396 Nakano Y Kohno T Hibi T Kohno S Baba A Mikoshiba K Nakajima K Hattori M 2007 The Journal of Biological Chemistry PMID 17504759 Arhiv originalu za 14 grudnya 2007 Procitovano 15 zhovtnya 2008 Lambert de Rouvroit C de Bergeyck V Cortvrindt C Bar I Eeckhout Y Goffinet AM 1999 Reelin the extracellular matrix protein deficient in reeler mutant mice is processed by a metalloproteinase Exp Neurol 156 1 214 7 PMID 10192793 Jossin Y Gui L Goffinet AM April 2007 Processing of Reelin by embryonic neurons is important for function in tissue but not in dissociated cultured neurons 27 16 4243 52 doi 10 1523 JNEUROSCI 0023 07 2007 PMID 17442808 Jossin Y Ignatova N Hiesberger T Herz J Lambert de Rouvroit C Goffinet AM January 2004 J Neurosci 24 2 514 21 doi 10 1523 JNEUROSCI 3408 03 2004 PMID 14724251 Arhiv originalu za 7 zhovtnya 2008 Procitovano 15 zhovtnya 2008 Nomura T Takahashi M Hara Y Osumi N 2008 PLoS ONE 3 1 e1454 doi 10 1371 journal pone 0001454 PMC 2175532 PMID 18197264 Arhiv originalu za 16 zhovtnya 2008 Procitovano 15 zhovtnya 2008 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a Obslugovuvannya CS1 Storinki iz nepoznachenim DOI z bezkoshtovnim dostupom posilannya Hartfuss E Forster E Bock HH ta in October 2003 Reelin signaling directly affects radial glia morphology and biochemical maturation 130 19 4597 609 doi 10 1242 dev 00654 PMID 12925587 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a Yavne vikoristannya ta in u author dovidka Hack I Bancila M Loulier K Carroll P Cremer H October 2002 Reelin is a detachment signal in tangential chain migration during postnatal neurogenesis Nat Neurosci 5 10 939 45 doi 10 1038 nn923 PMID 12244323 Yoshida M Assimacopoulos S Jones KR Grove EA February 2006 Massive loss of Cajal Retzius cells does not disrupt neocortical layer order 133 3 537 45 doi 10 1242 dev 02209 PMID 16410414 Frotscher M Haas CA Forster E 2003 Cereb Cortex 13 6 634 40 PMID 12764039 Arhiv originalu za 2 grudnya 2005 Procitovano 15 zhovtnya 2008 Groc L Choquet D Stephenson FA Verrier D Manzoni OJ Chavis P 2007 NMDA receptor surface trafficking and synaptic subunit composition are developmentally regulated by the extracellular matrix protein Reelin J Neurosci 27 38 10165 75 doi 10 1523 JNEUROSCI 1772 07 2007 PMID 17881522 LiteraturaLambert de Rouvroit C Bernier B Royaux I de Bergeyck V Goffinet A M 1999 Evolutionarily conserved alternative splicing of reelin during brain development Exp Neurol 156 229 238 PMID 10328932 DOI 10 1006 exnr 1999 7019