Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Облога Котельви (30 березня — 11 червня 1668 року) — епізод московсько-української війни 1668—1669 років, невдала облога міста московським військом під час карального походу воєводи Гр. Ромодановського проти лівобережного гетьмана Ів. Брюховецького.
| Облога Котельви | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Московсько-українська війна 1668—1669 | |||||||
 План Котельви у 1767 році | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
 Гетьманщина |  Московське царство | ||||||
| Командувачі | |||||||
| Семен Остренко Іван Бугай | Григорій Ромодановський | ||||||
| Військові сили | |||||||
| 4 000 — 5 000 | 9 000 | ||||||
| Втрати | |||||||
| Невідомо | Невідомо | ||||||
Передісторія
Виступ Брюховецького і збір московського війська
9 січня 1668 року таємна старшинська рада у Гадячі ухвалила рішення про вихід Гетьманщини з-під московського підданства та постановила просити про протекцію султана Османської імперії. Невдоволення козацької старшини викликало, у першу чергу, Андрусівське перемир'я 1667 року, яке встановлювало кордон між Московією та Річчю Посполитою по Дніпру.
Наприкінці січня — на початку лютого 1668 року почались козацькі виступи у містах Лівобережжя, де перебували царські залоги. До кінця березня були знищені або роззброєні московські гарнізони у десяти містах (Гадячі, Полтаві, Батурині, Сосниці, Глухові, Миргороді, Прилуках, Стародубі, Новгороді-Сіверському та Лубнах). Царські воєводи змогли втриматися у Києві, Чернігові, Ніжині, Переяславі та Острі. У цих містах (за винятком Києва) розпочалась облога московських загонів козаками.
Паралельно антимосковські виступи почались на Слобідській Україні. Там харківський полковник Іван Сірко здобув Цареборисів, Маяцьке, Зміїв, Валки та Мерефу.
Лівобережний гетьман Іван Брюховецький послав посольство до Стамбула та Бахчисарая — просити про військову допомогу. Також активізувалися перемови з гетьманом Правобережної України Петром Дорошенком.
Новини про виступ Брюховецького дійшли до Москви лише 16 лютого. 17 лютого Олексій Михайлович віддав наказ про збір трьох полків на кордонах з Гетьманщиною. У Смоленську збирався полк на чолі з князем Костянтином Щербатовим — він мав наступати з півночі — через Стародуб і Новгород-Сіверський. У Севську формувався «Великий полк» на чолі з князем Петром Долгоруковим, що мав захопити Глухів та рухатися далі на Чернігів або Ніжин. Бєлгородський полк князя Юрій Барятинського мав діяти на півдні Гетьманщини — взяти Полтаву, відрізавши Брюховецького від допомоги союзників — кримських татар і запорожців.
Перша облога Котельви
25 лютого Барятинський отримав царську грамоту з наказом виступати на Полтаву. Воєвода відписав царю, що спочатку мусить взяти Котельву, оскільки це місто «от Ахтырского в ближних местех и оставить, государь, того города назади никоторыми мерами немочно». На той момент у Бєлгородському полку налічувалось 5,5 тисяч ратних людей кінних і піших. До них мали приєднатися козаки Острогозького, Харківського, Сумського та Охтирського слобідських полків.
Котельву на той час обороняли козаки місцевої сотні, а також, можливо, кількасот запорожців. Залогу очолював котелевський сотник Лев Прокопович.
Облога міста московитами тривала трохи більше тижня та успіху не мала. 4 березня Барятинський зняв облогу та почав відступ до Охтирки. Козаки спробували атакувати ворога під час відходу. У бою двоє українців потрапили у полон.
Московське військо дійшло до Охтирки лише 7 березня. Там воєвода Барятинський дізнався, що ще 3 березня згідно з царським наказом він був відсторонений від командування, натомість — командувачем Бєлгородським полком призначено Григорія Ромодановського.
Ромодановський прибув до війська 16 березня, тоді ж Барятинський передав йому прапора та керівництво полком. Воєвода привів із собою підкріплення — два московські стрілецькі прикази, Острогозький і частину Сумського полків. Чисельність Бєлгородського полку зросла до 9 тисяч вояків.
19 — 20 березня Ромодановський провів першу бойову операцію на Слобожанщині. Царські війська виступили на Валки — проти полковника Івана Сірка, проте до міста не дійшли, натомість по дорозі розбивши загін бунтівних козаків біля Красного Кута. У полон захопили сотника Семена Голуба та 28 козаків.
До кінця березня антимосковське повстання на Слобідській Україні вщухло, а Іван Сірко відступив до Полтави. Слідом за ним рушив і Ромодановський. 30 березня він, як і його попередник, обложив Котельву.
Сили сторін
Сотенне місто Котельва знаходилося на лівому березі річки Ворскла — неподалік від місця впадіння у неї однойменної річки. Річка Котельва своїм вигином оточувала Котелевську фортецю з трьох сторін. Фортеця, згідно з даними станом на 1653 рік, мала п'ятикутну форму, була зміцнена ровом, земляним валом і чотирма дерев'яними баштами.
Станом на кінець березня Котельва перетворилася на важливу прикордонну базу, де розміщувалися значні козацькі сили. Гарнізон міста складався з козаків Гадяцького полку на чолі з полковником Семеном Остренком, частини Полтавського полку з наказним полковником Іваном Бугаєм і кількох сотень запорожців. Московити у своїх донесеннях оцінюють чисельність залоги від 4 до 5 тисяч вояків (3 тисячі кінних і 2 тисячі піших).
Під командуванням Григорія Ромодановського було приблизно 9 тисяч війська. Більшість складала кіннота — 5 050 рейтарів і копійників під командуванням князя Барятинського. Солдатів піхотних полків «нового строю» та драгунів було 1 755, під керівництвом полковника Івана Дзиковського діяло 1 632 слобідських козаки.
Перебіг облоги
30 березня, під час підходу війська Ромодановського, козаки здійснили вилазку та атакували ворога «біля Куземинського мосту». У бою дістало поранення кілька охтирських козаків.
Наступна значна вилазка оборонців Котельви відбулась 6 квітня. Тоді козаки атакували московські шанці. Серед інших, був поранений син боярський Афанасій Жаріков — «по голове бердышом, да саблею, да по правому плечу поколот копьем». 7 квітня відбувся новий бій «на реке Ворскле у Куземинского мосту».
Тим часом в Опішні збирав сили запорозький кошовий отаман Іван Білковський. 15 квітня Ромодановський послав проти нього загін на чолі зі стольником Петром Скуратовим. Московити спалили передмістя Опішні, проте не наважилися на штурм міста. У сутичках біля міста були поранені сотник Охтирського полку Онисим Фоменко і прапорщик московського рейтарського полку.
Оборонці Котельви продовжували здійснювати регулярні вилазки. Зокрема, бої під стінами міста відбувалися 24 і 30 квітня. Сутички в останній день квітня були особливо запеклими: з московського боку було поранено 37 стрільців, у рейтара Марка Медведєва «пробита спина копьем да голова рублена саблею».
На початку травня становище обложених погіршилось через брак боєприпасів і фуражу. Так, 5 травня московська розвідка повідомляла, що «котелвинские сидельцы ис Котельвы лошеди и скотину хотели выгнать», оскільки тварин немає чим годувати. Московити також помітили, що котелевські гармаші почали рідше стріляти, економлячи ядра. Гетьман Іван Брюховецький у цей час перебував у Гадячі, збираючи сили та очікуючи підходу підмоги — кримських татар і правобережних козаків.
13 травня котелевці знову вийшли з міста та атакували шанці донських козаків із полку Григорія Косагова. У запеклому бою сам командувач полку дістав важке поранення («он, Григорей, пострелен ис пищали по голове, ниже вихра (куля) череп вогнула… рана в том месте знатна»).
22 травня московити перехопили листа, відправленого з Опішні полтавським полковником Костем Кублицьким. Той прибув на підмогу до кошового отамана Білковського, після чого залога Опішні зросла до 4 тисяч козаків. Кублицький закликав полковника Семена Остренка «триматися стійко», повідомляючи про підхід кримських татар («великі орди поспішаються, і нині є в Опішні з Івашком і я з полком своїм. Надія на Бога, що друга Конотопщина неприятелям нашим москалям буде, і я про те вас, братію свою, прошу: при помочі Божій протримайтеся ще трохи»).
31 травня Ромодановський отримав звістку, що татари переправляються через Ворсклу, а правобережний гетьман П. Дорошенко — переправився з військом через Дніпро. 3 червня стало відомо, що Ів. Брюховецький виступив із Гадяча та переправився через Псел.
10 червня московський воєвода написав царю, попередивши про можливе зняття облоги з Котельви. Ромодановський зазначив, що облога міста триває без успіху: «котелвяне стоят в великом упорстве и склонности никакие от них нет». Того ж дня воєвода дізнався про загибель гетьмана Брюховецького та об'єднання лівобережних і правобережних полків під булавою Петра Дорошенка.
8 червня відбулась рада на Сербиному полі біля Диканьки, на якій над Брюховецьким зчинили самосуд, а Дорошенка — обрали гетьманом «обох сторін Дніпра». 10 червня Дорошенко разом з татарським воєначальником Алша-мурзою виступив у напрямку Котельви — для деблокади міста.
11 червня козаки та татари почали переправлятися через Ворсклу — за десять верст від московського табору. Того ж дня відбулися сутички зі сторожовими загонами царського війська, внаслідок яких московити відступили «до своїх обозів». До Ромодановського прибігло двоє московитів, що зуміли втекти з татарського полону. Вони повідомили, що до Котельви підходить сам кримський хан «зі всією ордою». Ця інформація була хибною, але воєвода вирішив відступити від міста.
У ніч на 12 червня московити збудували вагенбург (рухомий табір із возів) та почали відступ у бік Охтирки.
Наслідки
12 — 13 червня відбулися бої між московським і козацько-татарським військами біля переправ через річки Хухру та Криничну. Козакам Дорошенка та татарам не вдалося зламати московську оборону та завдати ворогові рішучого розгрому. У ніч на 13 червня Ромодановський вступив до Охтирки.
У наступні дні Дорошенко намагався підняти нове повстання на Слобідській Україні, проте на його бік перейшла одна лише Мерефа. 21 червня татари та козаки зняли облогу з Глухова — це місто понад два з половиною місяці безуспішно штурмував «Великий полк» воєводи Гр. Куракіна. 26 червня під Новгородом-Сіверським невдачі зазнав і Смоленський полк Щербатова. Таким чином, станом на кінець місяця усі московські армії вторгнення були змушені відступити за межі Гетьманщини.
Джерела
- Бабулин Иг. Война за возвращение Украины 1668—1669 гг. — Москва, 2021.
- Горобець В. «Волимо царя східного…»: Український Гетьманат та російська династія до і після Переяслава. — Київ, 2007.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Obloga Kotelvi 30 bereznya 11 chervnya 1668 roku epizod moskovsko ukrayinskoyi vijni 1668 1669 rokiv nevdala obloga mista moskovskim vijskom pid chas karalnogo pohodu voyevodi Gr Romodanovskogo proti livoberezhnogo getmana Iv Bryuhoveckogo Obloga KotelviMoskovsko ukrayinska vijna 1668 1669Plan Kotelvi u 1767 roci Plan Kotelvi u 1767 rociData 30 bereznya 11 chervnya 1668Misce Kotelva nini smt u Poltavskij oblasti Rezultat Peremoga kozakivStoroniGetmanshina Moskovske carstvoKomanduvachi Semen Ostrenko Ivan Bugaj Grigorij RomodanovskijVijskovi sili4 000 5 000 9 000VtratiNevidomo NevidomoPeredistoriyaVistup Bryuhoveckogo i zbir moskovskogo vijska 9 sichnya 1668 roku tayemna starshinska rada u Gadyachi uhvalila rishennya pro vihid Getmanshini z pid moskovskogo piddanstva ta postanovila prositi pro protekciyu sultana Osmanskoyi imperiyi Nevdovolennya kozackoyi starshini viklikalo u pershu chergu Andrusivske peremir ya 1667 roku yake vstanovlyuvalo kordon mizh Moskoviyeyu ta Richchyu Pospolitoyu po Dnipru Naprikinci sichnya na pochatku lyutogo 1668 roku pochalis kozacki vistupi u mistah Livoberezhzhya de perebuvali carski zalogi Do kincya bereznya buli znisheni abo rozzbroyeni moskovski garnizoni u desyati mistah Gadyachi Poltavi Baturini Sosnici Gluhovi Mirgorodi Prilukah Starodubi Novgorodi Siverskomu ta Lubnah Carski voyevodi zmogli vtrimatisya u Kiyevi Chernigovi Nizhini Pereyaslavi ta Ostri U cih mistah za vinyatkom Kiyeva rozpochalas obloga moskovskih zagoniv kozakami Paralelno antimoskovski vistupi pochalis na Slobidskij Ukrayini Tam harkivskij polkovnik Ivan Sirko zdobuv Careborisiv Mayacke Zmiyiv Valki ta Merefu Livoberezhnij getman Ivan Bryuhoveckij poslav posolstvo do Stambula ta Bahchisaraya prositi pro vijskovu dopomogu Takozh aktivizuvalisya peremovi z getmanom Pravoberezhnoyi Ukrayini Petrom Doroshenkom Novini pro vistup Bryuhoveckogo dijshli do Moskvi lishe 16 lyutogo 17 lyutogo Oleksij Mihajlovich viddav nakaz pro zbir troh polkiv na kordonah z Getmanshinoyu U Smolensku zbiravsya polk na choli z knyazem Kostyantinom Sherbatovim vin mav nastupati z pivnochi cherez Starodub i Novgorod Siverskij U Sevsku formuvavsya Velikij polk na choli z knyazem Petrom Dolgorukovim sho mav zahopiti Gluhiv ta ruhatisya dali na Chernigiv abo Nizhin Byelgorodskij polk knyazya Yurij Baryatinskogo mav diyati na pivdni Getmanshini vzyati Poltavu vidrizavshi Bryuhoveckogo vid dopomogi soyuznikiv krimskih tatar i zaporozhciv Persha obloga Kotelvi Odyag starshini slobidskogo kozactva Z albomu F Solnceva 25 lyutogo Baryatinskij otrimav carsku gramotu z nakazom vistupati na Poltavu Voyevoda vidpisav caryu sho spochatku musit vzyati Kotelvu oskilki ce misto ot Ahtyrskogo v blizhnih mesteh i ostavit gosudar togo goroda nazadi nikotorymi merami nemochno Na toj moment u Byelgorodskomu polku nalichuvalos 5 5 tisyach ratnih lyudej kinnih i pishih Do nih mali priyednatisya kozaki Ostrogozkogo Harkivskogo Sumskogo ta Ohtirskogo slobidskih polkiv Kotelvu na toj chas oboronyali kozaki miscevoyi sotni a takozh mozhlivo kilkasot zaporozhciv Zalogu ocholyuvav kotelevskij sotnik Lev Prokopovich Obloga mista moskovitami trivala trohi bilshe tizhnya ta uspihu ne mala 4 bereznya Baryatinskij znyav oblogu ta pochav vidstup do Ohtirki Kozaki sprobuvali atakuvati voroga pid chas vidhodu U boyu dvoye ukrayinciv potrapili u polon Moskovske vijsko dijshlo do Ohtirki lishe 7 bereznya Tam voyevoda Baryatinskij diznavsya sho she 3 bereznya zgidno z carskim nakazom vin buv vidstoronenij vid komanduvannya natomist komanduvachem Byelgorodskim polkom priznacheno Grigoriya Romodanovskogo Romodanovskij pribuv do vijska 16 bereznya todi zh Baryatinskij peredav jomu prapora ta kerivnictvo polkom Voyevoda priviv iz soboyu pidkriplennya dva moskovski strilecki prikazi Ostrogozkij i chastinu Sumskogo polkiv Chiselnist Byelgorodskogo polku zrosla do 9 tisyach voyakiv 19 20 bereznya Romodanovskij proviv pershu bojovu operaciyu na Slobozhanshini Carski vijska vistupili na Valki proti polkovnika Ivana Sirka prote do mista ne dijshli natomist po dorozi rozbivshi zagin buntivnih kozakiv bilya Krasnogo Kuta U polon zahopili sotnika Semena Goluba ta 28 kozakiv Do kincya bereznya antimoskovske povstannya na Slobidskij Ukrayini vshuhlo a Ivan Sirko vidstupiv do Poltavi Slidom za nim rushiv i Romodanovskij 30 bereznya vin yak i jogo poperednik oblozhiv Kotelvu Sili storinZaporozhci Kartina Yuzefa Brandta Sotenne misto Kotelva znahodilosya na livomu berezi richki Vorskla nepodalik vid miscya vpadinnya u neyi odnojmennoyi richki Richka Kotelva svoyim viginom otochuvala Kotelevsku fortecyu z troh storin Fortecya zgidno z danimi stanom na 1653 rik mala p yatikutnu formu bula zmicnena rovom zemlyanim valom i chotirma derev yanimi bashtami Stanom na kinec bereznya Kotelva peretvorilasya na vazhlivu prikordonnu bazu de rozmishuvalisya znachni kozacki sili Garnizon mista skladavsya z kozakiv Gadyackogo polku na choli z polkovnikom Semenom Ostrenkom chastini Poltavskogo polku z nakaznim polkovnikom Ivanom Bugayem i kilkoh soten zaporozhciv Moskoviti u svoyih donesennyah ocinyuyut chiselnist zalogi vid 4 do 5 tisyach voyakiv 3 tisyachi kinnih i 2 tisyachi pishih Pid komanduvannyam Grigoriya Romodanovskogo bulo priblizno 9 tisyach vijska Bilshist skladala kinnota 5 050 rejtariv i kopijnikiv pid komanduvannyam knyazya Baryatinskogo Soldativ pihotnih polkiv novogo stroyu ta draguniv bulo 1 755 pid kerivnictvom polkovnika Ivana Dzikovskogo diyalo 1 632 slobidskih kozaki Perebig oblogiSporyadzhennya moskovskogo soldata novogo stroyu Z traktatu 1647 roku 30 bereznya pid chas pidhodu vijska Romodanovskogo kozaki zdijsnili vilazku ta atakuvali voroga bilya Kuzeminskogo mostu U boyu distalo poranennya kilka ohtirskih kozakiv Nastupna znachna vilazka oboronciv Kotelvi vidbulas 6 kvitnya Todi kozaki atakuvali moskovski shanci Sered inshih buv poranenij sin boyarskij Afanasij Zharikov po golove berdyshom da sableyu da po pravomu plechu pokolot kopem 7 kvitnya vidbuvsya novij bij na reke Vorskle u Kuzeminskogo mostu Tim chasom v Opishni zbirav sili zaporozkij koshovij otaman Ivan Bilkovskij 15 kvitnya Romodanovskij poslav proti nogo zagin na choli zi stolnikom Petrom Skuratovim Moskoviti spalili peredmistya Opishni prote ne navazhilisya na shturm mista U sutichkah bilya mista buli poraneni sotnik Ohtirskogo polku Onisim Fomenko i praporshik moskovskogo rejtarskogo polku Oboronci Kotelvi prodovzhuvali zdijsnyuvati regulyarni vilazki Zokrema boyi pid stinami mista vidbuvalisya 24 i 30 kvitnya Sutichki v ostannij den kvitnya buli osoblivo zapeklimi z moskovskogo boku bulo poraneno 37 strilciv u rejtara Marka Medvedyeva probita spina kopem da golova rublena sableyu Grigorij Kosagov Na pochatku travnya stanovishe oblozhenih pogirshilos cherez brak boyepripasiv i furazhu Tak 5 travnya moskovska rozvidka povidomlyala sho kotelvinskie sidelcy is Kotelvy loshedi i skotinu hoteli vygnat oskilki tvarin nemaye chim goduvati Moskoviti takozh pomitili sho kotelevski garmashi pochali ridshe strilyati ekonomlyachi yadra Getman Ivan Bryuhoveckij u cej chas perebuvav u Gadyachi zbirayuchi sili ta ochikuyuchi pidhodu pidmogi krimskih tatar i pravoberezhnih kozakiv 13 travnya kotelevci znovu vijshli z mista ta atakuvali shanci donskih kozakiv iz polku Grigoriya Kosagova U zapeklomu boyu sam komanduvach polku distav vazhke poranennya on Grigorej postrelen is pishali po golove nizhe vihra kulya cherep vognula rana v tom meste znatna 22 travnya moskoviti perehopili lista vidpravlenogo z Opishni poltavskim polkovnikom Kostem Kublickim Toj pribuv na pidmogu do koshovogo otamana Bilkovskogo pislya chogo zaloga Opishni zrosla do 4 tisyach kozakiv Kublickij zaklikav polkovnika Semena Ostrenka trimatisya stijko povidomlyayuchi pro pidhid krimskih tatar veliki ordi pospishayutsya i nini ye v Opishni z Ivashkom i ya z polkom svoyim Nadiya na Boga sho druga Konotopshina nepriyatelyam nashim moskalyam bude i ya pro te vas bratiyu svoyu proshu pri pomochi Bozhij protrimajtesya she trohi 31 travnya Romodanovskij otrimav zvistku sho tatari perepravlyayutsya cherez Vorsklu a pravoberezhnij getman P Doroshenko perepravivsya z vijskom cherez Dnipro 3 chervnya stalo vidomo sho Iv Bryuhoveckij vistupiv iz Gadyacha ta perepravivsya cherez Psel Richka Vorskla poblizu sela Huhri Suchasne foto 10 chervnya moskovskij voyevoda napisav caryu poperedivshi pro mozhlive znyattya oblogi z Kotelvi Romodanovskij zaznachiv sho obloga mista trivaye bez uspihu kotelvyane stoyat v velikom uporstve i sklonnosti nikakie ot nih net Togo zh dnya voyevoda diznavsya pro zagibel getmana Bryuhoveckogo ta ob yednannya livoberezhnih i pravoberezhnih polkiv pid bulavoyu Petra Doroshenka 8 chervnya vidbulas rada na Serbinomu poli bilya Dikanki na yakij nad Bryuhoveckim zchinili samosud a Doroshenka obrali getmanom oboh storin Dnipra 10 chervnya Doroshenko razom z tatarskim voyenachalnikom Alsha murzoyu vistupiv u napryamku Kotelvi dlya deblokadi mista 11 chervnya kozaki ta tatari pochali perepravlyatisya cherez Vorsklu za desyat verst vid moskovskogo taboru Togo zh dnya vidbulisya sutichki zi storozhovimi zagonami carskogo vijska vnaslidok yakih moskoviti vidstupili do svoyih oboziv Do Romodanovskogo pribiglo dvoye moskovitiv sho zumili vtekti z tatarskogo polonu Voni povidomili sho do Kotelvi pidhodit sam krimskij han zi vsiyeyu ordoyu Cya informaciya bula hibnoyu ale voyevoda virishiv vidstupiti vid mista U nich na 12 chervnya moskoviti zbuduvali vagenburg ruhomij tabir iz voziv ta pochali vidstup u bik Ohtirki Naslidki12 13 chervnya vidbulisya boyi mizh moskovskim i kozacko tatarskim vijskami bilya pereprav cherez richki Huhru ta Krinichnu Kozakam Doroshenka ta tataram ne vdalosya zlamati moskovsku oboronu ta zavdati vorogovi rishuchogo rozgromu U nich na 13 chervnya Romodanovskij vstupiv do Ohtirki U nastupni dni Doroshenko namagavsya pidnyati nove povstannya na Slobidskij Ukrayini prote na jogo bik perejshla odna lishe Merefa 21 chervnya tatari ta kozaki znyali oblogu z Gluhova ce misto ponad dva z polovinoyu misyaci bezuspishno shturmuvav Velikij polk voyevodi Gr Kurakina 26 chervnya pid Novgorodom Siverskim nevdachi zaznav i Smolenskij polk Sherbatova Takim chinom stanom na kinec misyacya usi moskovski armiyi vtorgnennya buli zmusheni vidstupiti za mezhi Getmanshini DzherelaBabulin Ig Vojna za vozvrashenie Ukrainy 1668 1669 gg Moskva 2021 Gorobec V Volimo carya shidnogo Ukrayinskij Getmanat ta rosijska dinastiya do i pislya Pereyaslava Kiyiv 2007