Сєвськ раніше Сівськ рос Севск рос дореф Сѣвскъ місто в Російській Федерації адміністративний центр Сєвського району Бря

Сєвськ (раніше — Сівськ, рос. Севск, рос. дореф. Сѣвскъ) — місто в Російській Федерації, адміністративний центр Сєвського району Брянської області. Знаходиться на території історичної області Сіверщина.

місто Сєвськ

Севск


Герб	Прапор

Розташування міста Сєвськ

Країна

Росія

Суб'єкт Російської Федерації

Брянська область

Муніципальний район

Севський район

Код ЗКАТУ:

15248501

Код ЗКТМО:

15648101001

Основні дані

Час заснування

Статус міста

7 495 осіб (2008)

242440

+7 48356

Географічні координати:

52°09′00″ пн. ш. 34°29′38″ сх. д. / 52.15000000002777369445539080° пн. ш. 34.49388888891677851° сх. д.Координати: 52°09′00″ пн. ш. 34°29′38″ сх. д. / 52.15000000002777369445539080° пн. ш. 34.49388888891677851° сх. д.

Часовий пояс

+3, влітку +4

Водойма

річка

Найближча залізнична станція

Євдокимовка

Відстань

До залізничної станції:

29 км

До центру регіону (км):
- фізична:
- залізницею:
- автошляхами:

124

Сєвськ у Вікісховищі

Населення міста становить 7 495 осіб (2008; 7 660 в 2002, 7,8 тис. 1989, 7,2 тис. в 1970, 6,2 тис. в 1959, 6,9 в 1939).

Географія

Місто розташоване на річці , лівій притоці Нерусси, басейн Десни. В межах міста в Сев впадають також його ліві притоки та Мариця.

Походження назви

В старій українській літературі назва міста часто писалася як Сівськ (див. наприклад «Літопис Самовидця»). Назва міста пов'язана з річкою (Сів), хоча місцеві легенди оповідають, що спочатку місто називалося Сіверськ, бо заснували його сіверяни.

Історія

Місто є одним з найдавніших у Русі. Археологічні дослідження свідчать про раннє заселення території. Вперше Сєвськ згадується в та Іпатіївському літописах 1146 року. Тоді він входив до складу Чернігово-Сіверської землі. Протягом 200 наступних років Сєвськ є прикордонною фортецею Московської держави. За правління Івана Грозного місто було ще більше укріплене. В середині XVI століття місто почало розвиватись як торговий пост, в кінці століття тут вже чеканились свої монети. В XVIII столітті місто поступово перетворюється з фортеці в цивільне місто. Було отримано герб та генеральний план забудови. 1687 року в Сєвську було страчено на горло гетьманича Григорія Самойловича (сина Івана Самойловича). Місто входило до складу Сєвської провінції (1708) Київської губернії, з 1727 року в Бєлгородській губернії як центр Сєвської провінції. Статус міста було отримано в 1778 році, зразу стає центром Орловської губернії, прийнято новий план забудови. Жителі займались землеробством, скотарством, торгівлею та ремеслами. 1909 в місті відкрите училище.

Економіка

В місті працюють заводи консервний, маслоробний та хлібний, м'ясокомбінат.

Видатні місця

Краєзнавчий музей зі скелетом мамонтеняти, знайденого тут.

Відомі люди

— радянський математик, ректор МДУ.

Примітки

Рудницький С. Л. «Карта України». — Відень: Фрейтаг і Берндт, 1918.
Адміністративна карта Української Соціалістичної Радянської Республіки. Територіальний поділ при трьохступеневій системі врядування. Адміністративні межі на 1 березня 1927 року. Мірило 1:1.250.000. ‒ М.: Видання Народного Комісаріату Внутрішніх Справ УСРР та Державного Видавництва України, [1927].
Літопис Самовидця. — Київ: «Наукова думка», 1971. — С. 124, 147.

Джерела

Siewsk // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1889. — Т. X. — S. 604. (пол.) — S. 604. (пол.)

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сєвськ

Сайт міста

Це незавершена стаття з географії Росії.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Рудницький С. Л. «Карта України». — Відень: Фрейтаг і Берндт, 1918.

[2] Адміністративна карта Української Соціалістичної Радянської Республіки. Територіальний поділ при трьохступеневій системі врядування. Адміністративні межі на 1 березня 1927 року. Мірило 1:1.250.000. ‒ М.: Видання Народного Комісаріату Внутрішніх Справ УСРР та Державного Видавництва України, [1927].

[3] Літопис Самовидця. — Київ: «Наукова думка», 1971. — С. 124, 147.