Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Макові́я (також Спас на воді, Маковея, Макотрус) — народна назва , яке відзначають 1 серпня. Від Маковія починається Успенський піст, який завершується 14 серпня, напередодні свята Успіння Пресвятої Богородиці.
| Маковія | |
|---|---|
 Свято Маковія | |
| Інші назви | Перший Спас, Спас на воді |
| Ким святкується | українці |
| Тип | народно-православний |
| Дата | 1 серпня |
| Святкування | святять воду, квіти й мак; печуть шулики́ |
| Традиції | хресний хід на річки та озера, оберігання маковійського хреста |
 Маковія у Вікісховищі | |
У цей день вшановується пам'ять про візантійську святиню — частини Животворчого Хреста Господнього, на якому був розіп'ятий Христос, а також пам'ять Макавейських мучеників, які не зрадили юдейську віру на користь нав'язаного еллінськими колонізаторами язичництва. Ім'я юдейського очільника Макавея було адаптовано в українців як Маковій.
Походження свята
Винесення чесних древ Животворчого Хреста Господнього
Свято Винесення чесних древ Животворчого Хреста Господнього походить з Візантії, де було встановлене не пізніше ІХ ст. Воно спершу полягало у перенесенні з імператорської скарбниці до храму Софії вцілілої частини хреста Господнього з метою відвернення хвороб, багато яких ставалося в серпні. З цього дня й далі до свята Успіння Пресвятої Богородиці, в місті виконувалися литії, а хрест надавався для поклоніння.
Святкування Винесення чесних древ Животворчого Хреста Господнього відомо в Русі з 988 року від Різдва Христового. У літописах стверджується, що князь Володимир Великий охрестив киян саме 1 серпня 988 року.
День семи Макавейських мучеників
Згідно зі старозавітною оповіддю, викладеною в Макавейських книгах, 166 року перед народженням Ісуса Христа сирійський цар Антіох Епіфан намагався примусити юдеїв перейти на грецьке язичництво (див. Елліністичний період). Антіох послав до Єрусалима генерала Аполонія і двадцять дві тисячі вояків з завданням повбивати всіх євреїв, а на їхнє місце поселити чужинців. Аполоній наказав своїм воякам вбивати євреїв у суботу, святий день юдеїв. Юдеї, боячись порушити суботу, гинули без найменшого спротиву; десять тисяч потрапили в полон. Місто було сплюндровано, а опісля спалено. Святиню перемінили на поганську божницю. Юдеям заборонили святкувати суботу й виконувати приписи Мойсеєвого закону. Багато євреїв відступило тоді від своєї віри, за винятком невеликої частини.
У час цього переслідування юдеїв мучениками стали праведний Елеазар, Соломонія та її семеро синів (Макавейські мученики). Елеазар був старозавітним священиком, 90-літнім старцем. Гонителі юдеїв вважали, що змусивши Елеазара відректися від своєї віри, вони дадуть приклад іншим євреям. Спочатку вони намагалися підкупити його грішми, потім залякати погрозами та примусити насиллям, але без найменшого успіху. Деякі погани, а також юдейські відступники зі співчуття до праведного старця почали намовляти його, щоб він сказав принести собі дозволене м'ясо до їжі, а перед своїм народом вдавав, що їсть заборонену свинину. Коли ж він відповів спокусникам, що ніколи цього не зробить, аби не дати молоді згрішення та не наразити себе на гріх і Божу кару, розлючені погани взяли його на муки. Попри побої, він сердечно молився та помер, залишивши народові приклад мужності й чесноти.
Після Елеазара мученицькою смертю загинули семеро його синів. Соломонія бачила смерть кожної своєї дитини, проте підбадьорювала їх, заохочуючи до мужності й вірності Господеві. Кожен з синів засвідчував невідступність від віри, Антіох не сподівався на такий опір. Рятуючи свою репутацію в очах присутнього народу, він пообіцяв помилуваня й винагороду найменшому сину Соломонії та звернувся до матері, щоб та вплинула на сина, проте й цей останній заклик виявився для Антіоха марним. Після цього наймолодший син та мати загинули в тяжких муках, не порушивши однак закон Всевишнього.
Святі мученики Макавейські загинули, мабуть, в сирійському місті Антіохії (зараз місто в Туреччині) — царській столиці. Назву «Макавеї» одержали від Юди Макавея, головного ізраїльського героя в тодішній боротьбі за рідний край і Божий закон.
Традиції в Україні
Обряди з рослинами
В цей день у церквах святять воду, квіти й мак. Святково вбрані православні віряни відвідують церкву, несучи китиці квітів: жовтих купчаків, чорнобривців, чебрецю, кудрявців, настурцій, рути-м'яти, нагідок, польових сокирок, лугової материнки, роман-зілля, васильків та великі достиглі голівки маку.
Поміж звичайним городнім маком святять також мак-видюк, що в народному знахарстві вживається як засіб проти чародійства: цим маком належало обсипати дім для відганяння вроків. За повір'ям, коли «видюк» освятити три, сім або дев'ять разів (на Маковія та на Великдень), то його сила зростала. В цей день більша увага традиційно відводиться дітям та дівчатам. Дорослі дівчата також святкували й не працювали в цей день. Вони ходили в ліс по зілля, збиралися гуртками, проводили жартівливі ігри, а в лісі співали спасівчані пісні. Спеціально дівочими чарівними квітами в «маковійській квітці» вважалися: любисток, чебрець, ласкавці, кудрявці. До «маковійської квітки» додавали і голівку невеличкого соняшника, і все це пов'язували червоною стрічкою, щоб уся родина була здоровою. Іноді додавалися кілька стеблин конопель чи льону; голівки маку зрідка в'язали в окремий букет. У такому букеті вбачається символізм кожної рослини: рута-м'ята мала оберігати від усякої напасті і додавати здоров'я, ласкавці — сприяти ласці, злагоді та щирості в родині, кудрявці — аби у хлопців в'юнились кучері й їх любили дівчата, а сонях уособлював небесне світило, щоб воно було завжди ласкавим і милосердним для людей, тварин та рослин. До кожної рослинки господиня зверталася з поетичними примовками.
У с. Стіна Томашпільському району Вінницької області і навколишніх селах маковійські букети називають «трійцями». Туди кладуть татарник колючий, миколайчики, цикорій дикий, полин гіркий, деревій, мелісу. До складу трійці також обов'язково кладуть кілька великих голівок маку, а якщо мають, то і дикий мак (видюк), колоски жита і пшениці, а також садові квіти. Іноді в трійцю кладуть невеликі за розміром квіти соняшнику. Господині можуть додавати і інші квіти та трави, користуючись власними смаками. В середину вставляють велику воскову свічку. Не виключено, що в більш давні часи це було три свічки, сплетені внизу воєдино, від яких збереглася назва «трійця». Трійцю зберігають протягом року коло ікон, вона прикрашає оселю, сповнює її гарними пахощами, слугує оберегом, а при потребі її використовують для лікування членів родини і худоби. За іконами такі букети, «маковійки», зберігаються аж до весни. Навесні мак розсівають по городі, а сухі квіти на Благовіщення дівчата вплітають до своїх кіс, — «щоб не випадало з голови волосся».
З квітів при потребі готували ліки чи купелі. Із свячених васильків робили кропильце, коли кропили свяченою водою молодих на весіллі або проводжали когось у далеку путь. Обрядовою їжею на цей день є «шулики». Готують з коржів, які ламають на дрібні шматочки в макітру і заливають медовою ситою та розтертим маком.
У деяких селах південної Київщини на Маковія встановлювали високі хрести, прикрашені квітками і головками маку. Зверху на них іноді чіпляли гарбузову маску із запаленою свічкою. За традицією, протягом цілої ночі хлопці та дівчата співали пісні й танцювали навколо маковіївського хреста свого «кутка», оберігаючи його від сусідів-однолітків. Справою престижу було зберегти свій хрест і знищити чужий. У цьому звичаї вбачаються пережитки ігрового суперництва молоді різних територіальних об'єднань села.
Спаса на воді
Крім посвяти квітів, з Маковієм пов'язаний обряд освячення води, зокрема криниць. Тут проводили різноманітні ритуально-обрядові розваги, шлюбно-весільні дійства. Зокрема, про цю традицію згадує Тарас Шевченко: «На те літо криницю святили. На самого Маковія дуба посадили». Біля криниці вже стояли застелені святковими скатертинами два столи; на одному хліб-сіль та запалена свічка, на другому — свічка, свячена вода і коливо (кутя). Ця обрядова страва призначалася для добрих духів та предків. Після посвяти хлопці обсаджували джерело деревами, а коли в цьому не було потреби, то робили символічне клечання — втикали обіч свіжі галузки.
За переказами, на Спаса на воді в гирлі річки Почайни, яка впадала в Дніпро, охрестилися дванадцять Володимирових синів. Тутешнє джерело назвали Хрещатицьким. За місцевим переказом, на «Маковея» всі кияни сходилися та з'їжджалися на Дніпро святити воду. Все чоловіче населення повинно було з'являтися на водосвяття в козацькому одязі.
Свято Маковія ще називається в народі «Першого Спаса», або «Спаса на воді». Хворі пропасницею купалися цього дня в річці, бо вода в цей день вважалася цілющою.
Тлумачення української традиції
Преображення Господнє в народі називається Спас. Колись цю назву вживали без жодних прикметників. Тепер дехто Маковія іменує медовим Спасом, а самого Спаса — яблучним. Це вносить плутанину як яке свято називати і що коли святити.
У 90-х роках XX століття, ознайомившись з етнографічною літературою, аматори від етнографії зробили хибний висновок про існування кількох Спасів — горіхового, яблучного, медового. Насправді в народі святкувався один Спас — 6 серпня. Лише дуже локально часом свято Маковія 1 серпня називали малим Спасом — розповідає доктор історичних наук і професор Валентина Борисенко.
«Заслужений працівник культури України» і етнограф за фахом Олексій Доля, наполягає, що Маковія треба називати суто Маковієм, а Спаса — виключно Спасом без додаткових прикметників. На Маковія, як він пояснює, святять не лише мак, але і всіляке насіння, а також квіти, цілюще зілля і воду. На Спаса у кошиках несуть фрукти та овочі (навіть картоплю, помідори та іншу городину), мед, віск, продукти бджільництва, колоски та обов'язково хліб. У деяких селах Чернігівщини була традиція робити хрест з 12-ти колосків — по три на основу та два боки перекладини. На Київщині колоски складали у пучок, після освячення ставили на покуті до весни, а потім вимочували і сіяли разом з іншим зерном. Спеціально до свята пекли хліб і несли до церкви. Часто замість паляниць були пироги, пиріжки або рулети з яблуками та з маком.
У Шевченка на Маковія гайдамаки святять ножі: Против ночі Маковія, / Як ножі святили.
Див. також
- День пророка Іллі
- День святого Пантелеймона
- Спас
- Успінський піст (Спасівка)
- Успіння Богородиці, або Перша Пречиста
- Головосіка
Примітки
- Олекса Воропай
- Василь Скуратівський
- Русифікація традицій спасівських свят (Автор: Дана Вишнівська). оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 11 червня 2018.
- Шевченко, Валентина Миколаївна (2004). (укр.). Nauk. dumka. с. 431. ISBN . Архів оригіналу за 14 серпня 2021. Процитовано 14 серпня 2021.
- Боряк, О. О. (2006). (укр.). Либідь. с. 74. ISBN . Архів оригіналу за 14 серпня 2021. Процитовано 14 серпня 2021.
- Коваль, Алла Петрівна (1988). (укр.). Vyd-vo "Vyshcha shkola,". с. 31. ISBN . Архів оригіналу за 14 серпня 2021. Процитовано 14 серпня 2021.
- . days.pravoslavie.ru. Архів оригіналу за 13 серпня 2021. Процитовано 14 серпня 2021.
- "Різні" хрещення? (стаття в Україна Молода від 24.07.2013, автор: Марія Остерська). оригіналу за 24 липня 2018. Процитовано 5 червня 2018.
- Початок Успінського посту. Свв.Мучеників Макавейських. оригіналу за 10 квітня 2018. Процитовано 9 квітня 2018.
- Маковея. За народним календарем 14 серпня. Як святкували та що їли. оригіналу за 11 червня 2018. Процитовано 5 червня 2018.
- Килимник, 1963, с. 72–78.
- Маковея у с. Стіна Томашпільському району Вінницької області. оригіналу за 22 серпня 2017. Процитовано 5 червня 2018.
- Фіцич, 2017.
- 14 серпня Свято Маковія (Олександр Курочкін, доктор історичних наук). оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 5 червня 2018.
- Прийшов Спас, бери рукавиці про запас!. оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 5 червня 2018.
- Шевченко Тарас Григорович - Свято в Чигирині - Poems.net.ua. poems.net.ua. Процитовано 19 червня 2023.
Література
- Воропай О. Звичаї нашого народу. — Харків: Фоліо, 2007.
- о. Андрій Йосафат Григорій Трух. Життя Святих. — Л. : Отців Василіян «Місіонер». — .
- Скуратівський В. Дідух: Свята українського народу. — Київ: Освіта, 1995.
- Килимник С. І. Український рік у народних звичаях в історичному освітленні. — Вінніпег, Торонто, 1963. — Т. 5. Осінній цикль. — 292 с.
- Фіцич Наталка. Культ предків. Нетуристичні звичаї України. — Х. : «Фоліо», 2017. — 176 с. — .
Посилання
- Маковій // Шевченківська енциклопедія: — Т.4:М—Па : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013. — С. 28.
- Маковія свято [ 14 вересня 2020 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1960. — Т. 4, кн. VII : Літери Ле — Ме. — С. 896. — 1000 екз.
- Маковей (youtube відео до книги Наталки Фіцич «Культ предків. Нетуристичні звичаї України»)
- Шуліки (youtube відео до книги Наталки Фіцич «Культ предків. Нетуристичні звичаї України»)
Зауваження
- Деякими православними церквами святкується 1 (14) серпня за юліанським календарем, зокрема Єрусалимською, Російською, Сербською, Грузинською, Польською і Македонською православними церквами.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Makovi ya takozh Spas na vodi Makoveya Makotrus narodna nazva yake vidznachayut 1 serpnya Vid Makoviya pochinayetsya Uspenskij pist yakij zavershuyetsya 14 serpnya naperedodni svyata Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici MakoviyaMakoviyaSvyato MakoviyaInshi nazviPershij Spas Spas na vodiKim svyatkuyetsyaukrayinciTipnarodno pravoslavnijData1 serpnyaSvyatkuvannyasvyatyat vodu kviti j mak pechut shuliki Tradiciyihresnij hid na richki ta ozera oberigannya makovijskogo hresta Makoviya u Vikishovishi U cej den vshanovuyetsya pam yat pro vizantijsku svyatinyu chastini Zhivotvorchogo Hresta Gospodnogo na yakomu buv rozip yatij Hristos a takozh pam yat Makavejskih muchenikiv yaki ne zradili yudejsku viru na korist nav yazanogo ellinskimi kolonizatorami yazichnictva Im ya yudejskogo ochilnika Makaveya bulo adaptovano v ukrayinciv yak Makovij Pohodzhennya svyataVinesennya chesnih drev Zhivotvorchogo Hresta Gospodnogo Svyato Vinesennya chesnih drev Zhivotvorchogo Hresta Gospodnogo pohodit z Vizantiyi de bulo vstanovlene ne piznishe IH st Vono spershu polyagalo u perenesenni z imperatorskoyi skarbnici do hramu Sofiyi vcililoyi chastini hresta Gospodnogo z metoyu vidvernennya hvorob bagato yakih stavalosya v serpni Z cogo dnya j dali do svyata Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici v misti vikonuvalisya litiyi a hrest nadavavsya dlya pokloninnya Svyatkuvannya Vinesennya chesnih drev Zhivotvorchogo Hresta Gospodnogo vidomo v Rusi z 988 roku vid Rizdva Hristovogo U litopisah stverdzhuyetsya sho knyaz Volodimir Velikij ohrestiv kiyan same 1 serpnya 988 roku Car Antioh spokushaye Solomoniyu ta yiyi ostannogo sina vidrektisya vid ridnoyi viri Gravyura Gyustava Dore 1866 r Den semi Makavejskih muchenikiv Zgidno zi starozavitnoyu opoviddyu vikladenoyu v Makavejskih knigah 166 roku pered narodzhennyam Isusa Hrista sirijskij car Antioh Epifan namagavsya primusiti yudeyiv perejti na grecke yazichnictvo div Ellinistichnij period Antioh poslav do Yerusalima generala Apoloniya i dvadcyat dvi tisyachi voyakiv z zavdannyam povbivati vsih yevreyiv a na yihnye misce poseliti chuzhinciv Apolonij nakazav svoyim voyakam vbivati yevreyiv u subotu svyatij den yudeyiv Yudeyi boyachis porushiti subotu ginuli bez najmenshogo sprotivu desyat tisyach potrapili v polon Misto bulo splyundrovano a opislya spaleno Svyatinyu pereminili na pogansku bozhnicyu Yudeyam zaboronili svyatkuvati subotu j vikonuvati pripisi Mojseyevogo zakonu Bagato yevreyiv vidstupilo todi vid svoyeyi viri za vinyatkom nevelikoyi chastini U chas cogo peresliduvannya yudeyiv muchenikami stali pravednij Eleazar Solomoniya ta yiyi semero siniv Makavejski mucheniki Eleazar buv starozavitnim svyashenikom 90 litnim starcem Goniteli yudeyiv vvazhali sho zmusivshi Eleazara vidrektisya vid svoyeyi viri voni dadut priklad inshim yevreyam Spochatku voni namagalisya pidkupiti jogo grishmi potim zalyakati pogrozami ta primusiti nasillyam ale bez najmenshogo uspihu Deyaki pogani a takozh yudejski vidstupniki zi spivchuttya do pravednogo starcya pochali namovlyati jogo shob vin skazav prinesti sobi dozvolene m yaso do yizhi a pered svoyim narodom vdavav sho yist zaboronenu svininu Koli zh vin vidpoviv spokusnikam sho nikoli cogo ne zrobit abi ne dati molodi zgrishennya ta ne naraziti sebe na grih i Bozhu karu rozlyucheni pogani vzyali jogo na muki Popri poboyi vin serdechno molivsya ta pomer zalishivshi narodovi priklad muzhnosti j chesnoti Pislya Eleazara muchenickoyu smertyu zaginuli semero jogo siniv Solomoniya bachila smert kozhnoyi svoyeyi ditini prote pidbadoryuvala yih zaohochuyuchi do muzhnosti j virnosti Gospodevi Kozhen z siniv zasvidchuvav nevidstupnist vid viri Antioh ne spodivavsya na takij opir Ryatuyuchi svoyu reputaciyu v ochah prisutnogo narodu vin poobicyav pomiluvanya j vinagorodu najmenshomu sinu Solomoniyi ta zvernuvsya do materi shob ta vplinula na sina prote j cej ostannij zaklik viyavivsya dlya Antioha marnim Pislya cogo najmolodshij sin ta mati zaginuli v tyazhkih mukah ne porushivshi odnak zakon Vsevishnogo Svyati mucheniki Makavejski zaginuli mabut v sirijskomu misti Antiohiyi zaraz misto v Turechchini carskij stolici Nazvu Makaveyi oderzhali vid Yudi Makaveya golovnogo izrayilskogo geroya v todishnij borotbi za ridnij kraj i Bozhij zakon Tradiciyi v UkrayiniShuliki palyanici z makom ta medom obryadova yizha specheni korzhi polamani na dribni shmatochki v makitru j zaliti medom ta roztertim makom Obryadi z roslinami V cej den u cerkvah svyatyat vodu kviti j mak Svyatkovo vbrani pravoslavni viryani vidviduyut cerkvu nesuchi kitici kvitiv zhovtih kupchakiv chornobrivciv chebrecyu kudryavciv nasturcij ruti m yati nagidok polovih sokirok lugovoyi materinki roman zillya vasilkiv ta veliki dostigli golivki maku Pomizh zvichajnim gorodnim makom svyatyat takozh mak vidyuk sho v narodnomu znaharstvi vzhivayetsya yak zasib proti charodijstva cim makom nalezhalo obsipati dim dlya vidganyannya vrokiv Za povir yam koli vidyuk osvyatiti tri sim abo dev yat raziv na Makoviya ta na Velikden to jogo sila zrostala V cej den bilsha uvaga tradicijno vidvoditsya dityam ta divchatam Dorosli divchata takozh svyatkuvali j ne pracyuvali v cej den Voni hodili v lis po zillya zbiralisya gurtkami provodili zhartivlivi igri a v lisi spivali spasivchani pisni Specialno divochimi charivnimi kvitami v makovijskij kvitci vvazhalisya lyubistok chebrec laskavci kudryavci Do makovijskoyi kvitki dodavali i golivku nevelichkogo sonyashnika i vse ce pov yazuvali chervonoyu strichkoyu shob usya rodina bula zdorovoyu Inodi dodavalisya kilka steblin konopel chi lonu golivki maku zridka v yazali v okremij buket U takomu buketi vbachayetsya simvolizm kozhnoyi roslini ruta m yata mala oberigati vid usyakoyi napasti i dodavati zdorov ya laskavci spriyati lasci zlagodi ta shirosti v rodini kudryavci abi u hlopciv v yunilis kucheri j yih lyubili divchata a sonyah uosoblyuvav nebesne svitilo shob vono bulo zavzhdi laskavim i miloserdnim dlya lyudej tvarin ta roslin Do kozhnoyi roslinki gospodinya zvertalasya z poetichnimi primovkami U s Stina Tomashpilskomu rajonu Vinnickoyi oblasti i navkolishnih selah makovijski buketi nazivayut trijcyami Tudi kladut tatarnik kolyuchij mikolajchiki cikorij dikij polin girkij derevij melisu Do skladu trijci takozh obov yazkovo kladut kilka velikih golivok maku a yaksho mayut to i dikij mak vidyuk koloski zhita i pshenici a takozh sadovi kviti Inodi v trijcyu kladut neveliki za rozmirom kviti sonyashniku Gospodini mozhut dodavati i inshi kviti ta travi koristuyuchis vlasnimi smakami V seredinu vstavlyayut veliku voskovu svichku Ne viklyucheno sho v bilsh davni chasi ce bulo tri svichki spleteni vnizu voyedino vid yakih zbereglasya nazva trijcya Trijcyu zberigayut protyagom roku kolo ikon vona prikrashaye oselyu spovnyuye yiyi garnimi pahoshami sluguye oberegom a pri potrebi yiyi vikoristovuyut dlya likuvannya chleniv rodini i hudobi Za ikonami taki buketi makovijki zberigayutsya azh do vesni Navesni mak rozsivayut po gorodi a suhi kviti na Blagovishennya divchata vplitayut do svoyih kis shob ne vipadalo z golovi volossya Z kvitiv pri potrebi gotuvali liki chi kupeli Iz svyachenih vasilkiv robili kropilce koli kropili svyachenoyu vodoyu molodih na vesilli abo provodzhali kogos u daleku put Obryadovoyu yizheyu na cej den ye shuliki Gotuyut z korzhiv yaki lamayut na dribni shmatochki v makitru i zalivayut medovoyu sitoyu ta roztertim makom U deyakih selah pivdennoyi Kiyivshini na Makoviya vstanovlyuvali visoki hresti prikrasheni kvitkami i golovkami maku Zverhu na nih inodi chiplyali garbuzovu masku iz zapalenoyu svichkoyu Za tradiciyeyu protyagom ciloyi nochi hlopci ta divchata spivali pisni j tancyuvali navkolo makoviyivskogo hresta svogo kutka oberigayuchi jogo vid susidiv odnolitkiv Spravoyu prestizhu bulo zberegti svij hrest i znishiti chuzhij U comu zvichayi vbachayutsya perezhitki igrovogo supernictva molodi riznih teritorialnih ob yednan sela Spasa na vodi Yurij Pavlovich 1874 1947 Makoviya Hresnij hid do krinici Krim posvyati kvitiv z Makoviyem pov yazanij obryad osvyachennya vodi zokrema krinic Tut provodili riznomanitni ritualno obryadovi rozvagi shlyubno vesilni dijstva Zokrema pro cyu tradiciyu zgaduye Taras Shevchenko Na te lito krinicyu svyatili Na samogo Makoviya duba posadili Bilya krinici vzhe stoyali zasteleni svyatkovimi skatertinami dva stoli na odnomu hlib sil ta zapalena svichka na drugomu svichka svyachena voda i kolivo kutya Cya obryadova strava priznachalasya dlya dobrih duhiv ta predkiv Pislya posvyati hlopci obsadzhuvali dzherelo derevami a koli v comu ne bulo potrebi to robili simvolichne klechannya vtikali obich svizhi galuzki Za perekazami na Spasa na vodi v girli richki Pochajni yaka vpadala v Dnipro ohrestilisya dvanadcyat Volodimirovih siniv Tuteshnye dzherelo nazvali Hreshatickim Za miscevim perekazom na Makoveya vsi kiyani shodilisya ta z yizhdzhalisya na Dnipro svyatiti vodu Vse choloviche naselennya povinno bulo z yavlyatisya na vodosvyattya v kozackomu odyazi Svyato Makoviya she nazivayetsya v narodi Pershogo Spasa abo Spasa na vodi Hvori propasniceyu kupalisya cogo dnya v richci bo voda v cej den vvazhalasya cilyushoyu Tlumachennya ukrayinskoyi tradiciyi Preobrazhennya Gospodnye v narodi nazivayetsya Spas Kolis cyu nazvu vzhivali bez zhodnih prikmetnikiv Teper dehto Makoviya imenuye medovim Spasom a samogo Spasa yabluchnim Ce vnosit plutaninu yak yake svyato nazivati i sho koli svyatiti U 90 h rokah XX stolittya oznajomivshis z etnografichnoyu literaturoyu amatori vid etnografiyi zrobili hibnij visnovok pro isnuvannya kilkoh Spasiv gorihovogo yabluchnogo medovogo Naspravdi v narodi svyatkuvavsya odin Spas 6 serpnya Lishe duzhe lokalno chasom svyato Makoviya 1 serpnya nazivali malim Spasom rozpovidaye doktor istorichnih nauk i profesor Valentina Borisenko Zasluzhenij pracivnik kulturi Ukrayini i etnograf za fahom Oleksij Dolya napolyagaye sho Makoviya treba nazivati suto Makoviyem a Spasa viklyuchno Spasom bez dodatkovih prikmetnikiv Na Makoviya yak vin poyasnyuye svyatyat ne lishe mak ale i vsilyake nasinnya a takozh kviti cilyushe zillya i vodu Na Spasa u koshikah nesut frukti ta ovochi navit kartoplyu pomidori ta inshu gorodinu med visk produkti bdzhilnictva koloski ta obov yazkovo hlib U deyakih selah Chernigivshini bula tradiciya robiti hrest z 12 ti koloskiv po tri na osnovu ta dva boki perekladini Na Kiyivshini koloski skladali u puchok pislya osvyachennya stavili na pokuti do vesni a potim vimochuvali i siyali razom z inshim zernom Specialno do svyata pekli hlib i nesli do cerkvi Chasto zamist palyanic buli pirogi pirizhki abo ruleti z yablukami ta z makom U Shevchenka na Makoviya gajdamaki svyatyat nozhi Protiv nochi Makoviya Yak nozhi svyatili Div takozhDen proroka Illi Den svyatogo Pantelejmona Spas Uspinskij pist Spasivka Uspinnya Bogorodici abo Persha Prechista GolovosikaPrimitkiOleksa Voropaj Vasil Skurativskij Rusifikaciya tradicij spasivskih svyat Avtor Dana Vishnivska originalu za 12 chervnya 2018 Procitovano 11 chervnya 2018 Shevchenko Valentina Mikolayivna 2004 ukr Nauk dumka s 431 ISBN 978 966 00 0757 4 Arhiv originalu za 14 serpnya 2021 Procitovano 14 serpnya 2021 Boryak O O 2006 ukr Libid s 74 ISBN 978 966 06 0437 7 Arhiv originalu za 14 serpnya 2021 Procitovano 14 serpnya 2021 Koval Alla Petrivna 1988 ukr Vyd vo Vyshcha shkola s 31 ISBN 978 5 11 000348 6 Arhiv originalu za 14 serpnya 2021 Procitovano 14 serpnya 2021 days pravoslavie ru Arhiv originalu za 13 serpnya 2021 Procitovano 14 serpnya 2021 Rizni hreshennya stattya v Ukrayina Moloda vid 24 07 2013 avtor Mariya Osterska originalu za 24 lipnya 2018 Procitovano 5 chervnya 2018 Pochatok Uspinskogo postu Svv Muchenikiv Makavejskih originalu za 10 kvitnya 2018 Procitovano 9 kvitnya 2018 Makoveya Za narodnim kalendarem 14 serpnya Yak svyatkuvali ta sho yili originalu za 11 chervnya 2018 Procitovano 5 chervnya 2018 Kilimnik 1963 s 72 78 Makoveya u s Stina Tomashpilskomu rajonu Vinnickoyi oblasti originalu za 22 serpnya 2017 Procitovano 5 chervnya 2018 Ficich 2017 14 serpnya Svyato Makoviya Oleksandr Kurochkin doktor istorichnih nauk originalu za 12 chervnya 2018 Procitovano 5 chervnya 2018 Prijshov Spas beri rukavici pro zapas originalu za 12 chervnya 2018 Procitovano 5 chervnya 2018 Shevchenko Taras Grigorovich Svyato v Chigirini Poems net ua poems net ua Procitovano 19 chervnya 2023 LiteraturaVoropaj O Zvichayi nashogo narodu Harkiv Folio 2007 o Andrij Josafat Grigorij Truh Zhittya Svyatih L Otciv Vasiliyan Misioner ISBN 5 7707 8940 9 Skurativskij V Diduh Svyata ukrayinskogo narodu Kiyiv Osvita 1995 Kilimnik S I Ukrayinskij rik u narodnih zvichayah v istorichnomu osvitlenni Vinnipeg Toronto 1963 T 5 Osinnij cikl 292 s Ficich Natalka Kult predkiv Neturistichni zvichayi Ukrayini H Folio 2017 176 s ISBN 978 966 03 7958 9 PosilannyaMakovij Shevchenkivska enciklopediya T 4 M Pa u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2013 S 28 Makoviya svyato 14 veresnya 2020 u Wayback Machine Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Buenos Ajres 1960 T 4 kn VII Literi Le Me S 896 1000 ekz Makovej youtube video do knigi Natalki Ficich Kult predkiv Neturistichni zvichayi Ukrayini Shuliki youtube video do knigi Natalki Ficich Kult predkiv Neturistichni zvichayi Ukrayini ZauvazhennyaDeyakimi pravoslavnimi cerkvami svyatkuyetsya 1 14 serpnya za yulianskim kalendarem zokrema Yerusalimskoyu Rosijskoyu Serbskoyu Gruzinskoyu Polskoyu i Makedonskoyu pravoslavnimi cerkvami