Головосіка (також Головостеніє) — день народного календаря у слов'ян, що припадає на 29 серпня за новоюліанським і григоріанським календарями. Назва дня походить від церковного спогаду усікновення голови Івана Хрестителя.
Головосіка | |
---|---|
Інші назви | Усікновення, Головостеніє |
Ким святкується | українці |
Тип | народно-православний |
Дата | 29 серпня за новоюліанським і григоріанським календарями |
Традиції | збирають останній цвіт звіробою, зберігають його як ліки |
Звичаї
Олекса Воропай засвідчує, що під час свята дотримуються суворого посту. Це єдиний день протягом року, коли гріх їсти борщ. Віряни не беруть до рук ножа, не рубають сокирою, не пиляють пилою. Не можна різати нічого, що нагадує собою голову. "Якщо зрізати головку капусти, то може потекти кров". Цього дня збирають останній цвіт звіробою, заливають його горілкою і тримають його як ліки протягом цілого року.
Василь Скуратівський пише: у свято Головосіки не працюють, не січуть круглий овоч (капусту, буряк, картоплю), хліб лище відламують. Варять картоплю в мундирах та печуть гарбузи.
Це період останніх гроз. Як чути грім, то має бути довга і тепла осінь.
Поліщуки з цього дня збиралися на полювання вовків.
У цей день остерігалися ходити в ліс. Бо вважали, що тоді змії йдуть в свої нори, під землю. Болгари вірили, що разом зі зміями йдуть з водойм, полів і лісів самовіли, самодіви та інші злі духи. Усікновення вважалося одним з найнебезпечніших свят. Дитина, що народилася в цей день, буде нещасливою, а отримана в цей день рана не загоїться (південно-слов'янське повір'я). В той день тижня, на який припадало свято, цілий рік не починали ніяких важливих справ (оранки, сівби, не вирушали в дорогу, не влаштовували весілля). Македонці не кроїли в такий день одяг, боснійці не починати снування, побоюючись що все зшите, виткане або скроєне «посічеться». Сербські жінки на Усікновення не розчісували волосся, щоб волосся «не сіклося» . У хорватів, сербів і чорногорців також цього дня не можна було починати роботу, а також що-небудь різати або рубати.
Цей день в історії
1619 — перші українські інтермедії «Продав кота в мішку» та «Найкращий сон» Якуба Ґаватовича поставлені в Кам'янці-Струмиловій (нині Кам'янка-Бузька Львівської обл.) під час постановки п'єси «Трагедія, або Образ смерті пресвятого Івана Хрестителя, посланця Божого».
Див. також
- Іоанн Хреститель
- Усікновення голови Івана Предтечі
- Успіння Богородиці, або Перша Пречиста
- Бабине літо
Примітки
- Воропай, Олекса (1958). Звичаї нашого народу. Т. 2. Мюнхен. с. 159.
- Скуратівський, Василь (1993). Місяцелік. Український народний календар. Київ: Мистецтво. с. 119.
- Иоанн Креститель (Словарь языческой мифологии славян) [ 16 вересня 2009 у Wayback Machine.].
- УІНП. 1619 - постановки драми Якуба Гаватовича. УІНП (укр.). Процитовано 16 серпня 2023.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Golovosika takozh Golovosteniye den narodnogo kalendarya u slov yan sho pripadaye na 29 serpnya za novoyulianskim i grigorianskim kalendaryami Nazva dnya pohodit vid cerkovnogo spogadu usiknovennya golovi Ivana Hrestitelya GolovosikaGolovosikaSalomiya z golovoyu Ioanna Hrestitelya Karavadzho 1607Inshi nazviUsiknovennya GolovosteniyeKim svyatkuyetsyaukrayinciTipnarodno pravoslavnijData29 serpnya za novoyulianskim i grigorianskim kalendaryamiTradiciyizbirayut ostannij cvit zviroboyu zberigayut jogo yak likiZvichayiOleksa Voropaj zasvidchuye sho pid chas svyata dotrimuyutsya suvorogo postu Ce yedinij den protyagom roku koli grih yisti borsh Viryani ne berut do ruk nozha ne rubayut sokiroyu ne pilyayut piloyu Ne mozhna rizati nichogo sho nagaduye soboyu golovu Yaksho zrizati golovku kapusti to mozhe potekti krov Cogo dnya zbirayut ostannij cvit zviroboyu zalivayut jogo gorilkoyu i trimayut jogo yak liki protyagom cilogo roku Vasil Skurativskij pishe u svyato Golovosiki ne pracyuyut ne sichut kruglij ovoch kapustu buryak kartoplyu hlib lishe vidlamuyut Varyat kartoplyu v mundirah ta pechut garbuzi Ce period ostannih groz Yak chuti grim to maye buti dovga i tepla osin Polishuki z cogo dnya zbiralisya na polyuvannya vovkiv U cej den osterigalisya hoditi v lis Bo vvazhali sho todi zmiyi jdut v svoyi nori pid zemlyu Bolgari virili sho razom zi zmiyami jdut z vodojm poliv i lisiv samovili samodivi ta inshi zli duhi Usiknovennya vvazhalosya odnim z najnebezpechnishih svyat Ditina sho narodilasya v cej den bude neshaslivoyu a otrimana v cej den rana ne zagoyitsya pivdenno slov yanske povir ya V toj den tizhnya na yakij pripadalo svyato cilij rik ne pochinali niyakih vazhlivih sprav oranki sivbi ne virushali v dorogu ne vlashtovuvali vesillya Makedonci ne kroyili v takij den odyag bosnijci ne pochinati snuvannya poboyuyuchis sho vse zshite vitkane abo skroyene posichetsya Serbski zhinki na Usiknovennya ne rozchisuvali volossya shob volossya ne siklosya U horvativ serbiv i chornogorciv takozh cogo dnya ne mozhna bulo pochinati robotu a takozh sho nebud rizati abo rubati Cej den v istoriyi1619 pershi ukrayinski intermediyi Prodav kota v mishku ta Najkrashij son Yakuba Gavatovicha postavleni v Kam yanci Strumilovij nini Kam yanka Buzka Lvivskoyi obl pid chas postanovki p yesi Tragediya abo Obraz smerti presvyatogo Ivana Hrestitelya poslancya Bozhogo Div takozhIoann Hrestitel Usiknovennya golovi Ivana Predtechi Uspinnya Bogorodici abo Persha Prechista Babine litoPrimitkiVoropaj Oleksa 1958 Zvichayi nashogo narodu T 2 Myunhen s 159 Skurativskij Vasil 1993 Misyacelik Ukrayinskij narodnij kalendar Kiyiv Mistectvo s 119 Ioann Krestitel Slovar yazycheskoj mifologii slavyan 16 veresnya 2009 u Wayback Machine UINP 1619 postanovki drami Yakuba Gavatovicha UINP ukr Procitovano 16 serpnya 2023