Стіна — (давніше місто Стіна, або Янгород, або Чорне) село в Україні, у Томашпільській селищній громаді Тульчинського району Вінницької області.
село Стіна | |
---|---|
Панорама центральної частини села | |
Країна | Україна |
Область | Вінницька область |
Район | Тульчинський район |
Громада | Томашпільська селищна громада |
Код КАТОТТГ | UA05100130240063780 |
Основні дані | |
Населення | 700 |
Площа | 3,89 км² |
Густота населення | 265,55 осіб/км² |
Поштовий індекс | 24231 |
Телефонний код | +380 4348 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°27′09″ пн. ш. 28°25′16″ сх. д. / 48.45250° пн. ш. 28.42111° сх. д.Координати: 48°27′09″ пн. ш. 28°25′16″ сх. д. / 48.45250° пн. ш. 28.42111° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 196 м |
Водойми | Річка Русава |
Місцева влада | |
Адреса ради | 24200, Вінницька обл., Тульчинський р-н, с-ще Томашпіль, пл. Тараса Шевченка, буд. 1 |
Карта | |
Стіна | |
Стіна | |
Мапа | |
Стіна у Вікісховищі |
Географія
Село має горбисту місцевість. Гора Солонці (найвища), Біла гора, Шпиль, Замкова гора, гора Болячка, Колька (найменша). За опитуванням місцевих мешканців та карті лісних господарств довкола Стіни 1891 р. вдалося ідентифікувати деякі історичні топоніми (див. галерею). Село частково розміщено у низині, в долині річки Русави, на обох її берегах, частково заходячи на круті косогори, частково - на Замковій горі. На останній колись розміщувалось історичне середмістя містечка.
- Замкова гора (на фото освічена Сонцем), на якій розташовувалось давніше місто Стіна
- Вигляд гори "Шпиль" на протилежному від села берега р. Русави
- Топоніми Стіни за історичною картографією
Історія населеного пункту, пам'ятки та об'єкти культурної спадщини
Ця стаття містить текст, що не відповідає . |
- На території села проводились розкопки Трипільської культури і було виявлено три Трипільські поселення;
- У 1586 році Стіна належала Янушу Васильовичу Острозькому;
- За всю свою історію село мало кілька найменувань: Янгород, Чорне і Стіна;
- На початку XVII ст. Стіна перейшла до роду Замойських і за однією із версій була перейменована на Янгород на честь Яна Замойського. Син Яна Томаш Замойський займався розвитком укріплень містечка;
- У 1650-х рр. тут була фортеця. Фортеця містила замок тригранчастого вигляду;
- Близько 1734 року Чалий Сава зі своїм загоном брав участь у повстанні гайдамаків на боці сотника (або полковника) Верлана (в Умані склав присягу на вірність Росії в особі полковника Полановского, який був висланий на Поділля для підтримки кандидатури на трон Речі Посполитої Августа ІІІ). На чолі сотні взяв місто Стіну (пол. Ścianę), також Шаргород, в яких забрав майно власників, шляхтичів.
Під час Голодомору 1932-33 років загинуло 200 мешканців села. Напочатку травня 2019 року було відкрито пам'ятник жертвам Голодомору та політичних репресій За інвентарем села 1845 р., яке належало тоді Людвику з роду Собанських, у Стіні було 660 чоловіків та 658 жінок.
12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від № 707-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області», увійшло до складу Томашпільської селищної громади.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Томашпільського району, увійшло до складу новоутвореного Тульчинського району.
Церква св. Миколая. Легенда говорить, що коли копали рови під фундамент, на замовлення Стефана Нечая, знайшовся образ св. Миколая і на тому місці було збудовано церкву. Через сто років була добудувана церква і збудована дзвіниця. У 1654 році церква вже діяла в селі. Образ знаходився в церкві до 1901 року.
- Церква св. Миколая, XIX ст
- Західний фасад церкви св. Миколая, XIX ст. з неоготичним обрамленням
- Церква св. Миколая, вигляд зі сторони старого в'їзду у місто
- Церковна огорожа поч. XIX ст
Замчище
Неподалік від кладовища та урочища "Сонна поляна", на мисі, до якого веде дорога з Замкової гори, розташовані залишки валово-ровової фортифікації, неподалік від початку лісу, з розривом посередині. Вал перерізає перешийок мису у найкоротшій частині. На історичному плані 1860-х рр ця місцина підписана як "Замчисько". За переказом Вердума, замок мав тригранчастий вигляд та розташовуався на кінці гори.
"Козацький" цвинтар Цвинтар біля церкви св. Миколая у народі називають "козацьким", (по аналогії з "козацьким" цвинтарем у Буші та інших подільськихмістечках) хоча вигляд існуючих кам'яних надгробків а також епіграфіка свідчать про датування могил XIX ст. Імовірно, цей шар захоронень знаходиться над більш старішими шарами захоронень. Найпоширеніший тип хрестів - латинський, з колом у середхресті, хоча зустрічаються також і мальтійські (козацькі) та грецькі хрести.
- Козацький хрест на території кладовища
- На території кладовища знаходяться хрести декількох форм
- Стан кладовища після розчищення заростів восени 2023 року
- "Козацьке" кладовище у Стіні
- Імовірно, могила священнослужителя
Печери
Біля міста знаходилися печери з давніми написами на стінах. А також печери, які вели до сусідніх сіл.
Вхід до печер був відкритий ще у ХХ ст. Печера була розташована біля урочища "Стінка" і називалась Яланецькою.
Центр вишивання
Стіна є відомим центром вишивання на східному Поділлі. Чорний та червоний колір посідали особливе місце у стінянській вишивці.
Економіка
Соціальне підприємство Vereta переробляє вживані речі в екокилимки, чохли та сумки, які користуються великим попитом. Вторговані кошти йдуть на оплату майстриням, підтримку місцевого хору, промоцію села та розвиток самою організації, щоб стимулювати місцевих жителів до співпраці, а також заохочувати молодь до пізнання старовинного ремесла.
Також у селі діє "Еко-Центр Стіна", що заснований громадськими організаціями із Вінниці як місце співпраці із місцевою громадою для реалізації різноманітних проєктів у сфері неформальної освіти, культури, молодіжної роботи. З 2017 року "Еко-Центр Стіна" залучив багато місцевої молоді до проєктів неформальної освіти як у селі, так і за кордоном. З 2022 року "Еко-Центр Стіна" розпочав активно займатись зеленим/сільським туризмом.
Заказник, легенда
На околиці села є заказник місцевого значення «Сонна поляна», де щороку розцвітає реліктова рослина сон-трава. Як стверджує легенда, кілька століть тому на Сонній поляні жило мирне населення. На них напали турки й живими залишилося декілька десятків чоловік. Ту місцевість довгий час називали Посічі, а люди, які залишилися живими, перейшли жити ближче до церкви й річки.
У селі народилися
- Кельбас Гліб Дем'янович — Герой Радянського Союзу.
- Лядовський Микола Мусійович (1923—2001) — художник.
- Надія Сідак — поетеса.
- Микола Комісарчук — поет.
Див. також
Примітки
- Упрощенный план лесохозяйства в имении Стена Подольской губернии Ямпольского уезда Принадлежащих Пом. Ф.Л. Собанскому, 1891. ДАВіО, ф. 11, оп.3, спр.45.
- Miron Korduba. Czałyj Sawa, także Czałenkiem zwany (†1742) / Polski Słownik Biograficzny: Kraków, 1938.— t. IV/2, zeszyt 17.— s.97—192 (пол.) S. 163
- . Архів оригіналу за 14 травня 2019. Процитовано 14 травня 2019.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - ДАХмО, ф. 241, оп.1, спр.319
- . www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 4 березня 2021. Процитовано 31 жовтня 2021.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- Томашпільщина [Текст] : до 90-річчя утворення Томашпільського району / упоряд.: П. В. Антонишин, О. В. Сікал. - 2-е вид., переробл. і доп. - Вінниця : Віндрук, 2013. - 176 с. : фот. - (в пер.) : 30.00 грн.
- Przyjaciel Ludu; czyli tygodnik potrzebnych i pożytecznych wiadomości 1844.11.29 R.11 T.1 Nr22. Biblioteka Uniwersytecka w Poznaniu. 29 листопада 1844. Процитовано 7 березня 2023.
- Мистецтво села Стіна Томашпільського району (укр.), процитовано 2 жовтня 2022
- На Вінниччині майстер переробляє вживані речі в килими і мріє про центр ткацтва
- Як на Вінниччині виготовляють килими зі старого одягу - vinnytsia.name (укр.). 22 вересня 2022. Процитовано 22 вересня 2022.
Література
- Стіна́ // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.596
- Томашпільщина [Текст] : до 90-річчя утворення Томашпільського району / упоряд.: П. В. Антонишин, О. В. Сікал. - 2-е вид., переробл. і доп. - Вінниця : Віндрук, 2013. - 176 с.
- Przyjaciel Ludu; czyli tygodnik potrzebnych i pożytecznych wiadomości 1844.11.29 R.11 T.1 Nr22
- Томашпільський край: з давніх часів до наших днів. З історії Поділля та Придністров'я [Текст] / І. П. Бабій. - Вінниця : Консоль, 2018. - 380 с.
- Розвиток екологічного туризму на Вінниччині / О.І. Табенська. - Доповідь конференції «Зелена економіка та низьковуглецевий розвиток: міжнародний та національний вибір» Київ 4 грудня 2020
Посилання
- Ściana // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1889. — Т. X. — S. 404. (пол.)
- Погода в селі Стіна
- Інформація про село
- Сайт села Стіна
- Фортеця у селі Стіна на www.zamki-kreposti.com.ua (рос.)
- Сайт Еко-Центру та села Стіна
Це незавершена стаття з географії Вінницької області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Stina davnishe misto Stina abo Yangorod abo Chorne selo v Ukrayini u Tomashpilskij selishnij gromadi Tulchinskogo rajonu Vinnickoyi oblasti selo Stina Panorama centralnoyi chastini selaPanorama centralnoyi chastini sela Krayina Ukrayina Oblast Vinnicka oblast Rajon Tulchinskij rajon Gromada Tomashpilska selishna gromada Kod KATOTTG UA05100130240063780 Osnovni dani Naselennya 700 Plosha 3 89 km Gustota naselennya 265 55 osib km Poshtovij indeks 24231 Telefonnij kod 380 4348 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 27 09 pn sh 28 25 16 sh d 48 45250 pn sh 28 42111 sh d 48 45250 28 42111 Koordinati 48 27 09 pn sh 28 25 16 sh d 48 45250 pn sh 28 42111 sh d 48 45250 28 42111 Serednya visota nad rivnem morya 196 m Vodojmi Richka Rusava Misceva vlada Adresa radi 24200 Vinnicka obl Tulchinskij r n s she Tomashpil pl Tarasa Shevchenka bud 1 Karta Stina Stina Mapa Stina u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Stina znachennya Zalishki shtuchnogo obroblenogo kaminnya bilya starogo v yizdu u mistechko yaki krayeznavci poch HH st sprijmali za zalishki ukriplen Zakolochena hvirtka drugogo vzhe tezh zakritogo cvintarya u s Stina XIX poch HH st Pohovannya na drugomu istorichnomu cvintari u s Stina Mur drugogo istorichnogo cvintarya u s Stina Viglyad na istorichnij centr Zamkovu goru s StinaGeografiyaSelo maye gorbistu miscevist Gora Solonci najvisha Bila gora Shpil Zamkova gora gora Bolyachka Kolka najmensha Za opituvannyam miscevih meshkanciv ta karti lisnih gospodarstv dovkola Stini 1891 r vdalosya identifikuvati deyaki istorichni toponimi div galereyu Selo chastkovo rozmisheno u nizini v dolini richki Rusavi na oboh yiyi beregah chastkovo zahodyachi na kruti kosogori chastkovo na Zamkovij gori Na ostannij kolis rozmishuvalos istorichne seredmistya mistechka Zamkova gora na foto osvichena Soncem na yakij roztashovuvalos davnishe misto Stina Viglyad gori Shpil na protilezhnomu vid sela berega r Rusavi Toponimi Stini za istorichnoyu kartografiyeyuIstoriya naselenogo punktu pam yatki ta ob yekti kulturnoyi spadshiniCya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin Na teritoriyi sela provodilis rozkopki Tripilskoyi kulturi i bulo viyavleno tri Tripilski poselennya U 1586 roci Stina nalezhala Yanushu Vasilovichu Ostrozkomu Za vsyu svoyu istoriyu selo malo kilka najmenuvan Yangorod Chorne i Stina Na pochatku XVII st Stina perejshla do rodu Zamojskih i za odniyeyu iz versij bula perejmenovana na Yangorod na chest Yana Zamojskogo Sin Yana Tomash Zamojskij zajmavsya rozvitkom ukriplen mistechka U 1650 h rr tut bula fortecya Fortecya mistila zamok trigranchastogo viglyadu Blizko 1734 roku Chalij Sava zi svoyim zagonom brav uchast u povstanni gajdamakiv na boci sotnika abo polkovnika Verlana v Umani sklav prisyagu na virnist Rosiyi v osobi polkovnika Polanovskogo yakij buv vislanij na Podillya dlya pidtrimki kandidaturi na tron Rechi Pospolitoyi Avgusta III Na choli sotni vzyav misto Stinu pol Sciane takozh Shargorod v yakih zabrav majno vlasnikiv shlyahtichiv Pid chas Golodomoru 1932 33 rokiv zaginulo 200 meshkanciv sela Napochatku travnya 2019 roku bulo vidkrito pam yatnik zhertvam Golodomoru ta politichnih represij Za inventarem sela 1845 r yake nalezhalo todi Lyudviku z rodu Sobanskih u Stini bulo 660 cholovikiv ta 658 zhinok 12 chervnya 2020 roku vidpovidno do Rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini vid 707 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Vinnickoyi oblasti uvijshlo do skladu Tomashpilskoyi selishnoyi gromadi 19 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Tomashpilskogo rajonu uvijshlo do skladu novoutvorenogo Tulchinskogo rajonu Cerkva sv Mikolaya Legenda govorit sho koli kopali rovi pid fundament na zamovlennya Stefana Nechaya znajshovsya obraz sv Mikolaya i na tomu misci bulo zbudovano cerkvu Cherez sto rokiv bula dobuduvana cerkva i zbudovana dzvinicya U 1654 roci cerkva vzhe diyala v seli Obraz znahodivsya v cerkvi do 1901 roku Cerkva sv Mikolaya XIX st Zahidnij fasad cerkvi sv Mikolaya XIX st z neogotichnim obramlennyam Cerkva sv Mikolaya viglyad zi storoni starogo v yizdu u misto Cerkovna ogorozha poch XIX st Zamchishe Nepodalik vid kladovisha ta urochisha Sonna polyana na misi do yakogo vede doroga z Zamkovoyi gori roztashovani zalishki valovo rovovoyi fortifikaciyi nepodalik vid pochatku lisu z rozrivom poseredini Val pererizaye pereshijok misu u najkorotshij chastini Na istorichnomu plani 1860 h rr cya miscina pidpisana yak Zamchisko Za perekazom Verduma zamok mav trigranchastij viglyad ta roztashovuavsya na kinci gori Viglyad valiv z napilnoyi storoni yaki pererizayut pereshijok zamkovoyi gori Kozackij cvintar Cvintar bilya cerkvi sv Mikolaya u narodi nazivayut kozackim po analogiyi z kozackim cvintarem u Bushi ta inshih podilskihmistechkah hocha viglyad isnuyuchih kam yanih nadgrobkiv a takozh epigrafika svidchat pro datuvannya mogil XIX st Imovirno cej shar zahoronen znahoditsya nad bilsh starishimi sharami zahoronen Najposhirenishij tip hrestiv latinskij z kolom u seredhresti hocha zustrichayutsya takozh i maltijski kozacki ta grecki hresti Kozackij hrest na teritoriyi kladovisha Na teritoriyi kladovisha znahodyatsya hresti dekilkoh form Stan kladovisha pislya rozchishennya zarostiv voseni 2023 roku Kozacke kladovishe u Stini Imovirno mogila svyashennosluzhitelyaPecheriBilya mista znahodilisya pecheri z davnimi napisami na stinah A takozh pecheri yaki veli do susidnih sil Vhid do pecher buv vidkritij she u HH st Pechera bula roztashovana bilya urochisha Stinka i nazivalas Yalaneckoyu Yalanecka pechera u s Stina na malyunku XIX st Centr vishivannyaStina ye vidomim centrom vishivannya na shidnomu Podilli Chornij ta chervonij kolir posidali osoblive misce u stinyanskij vishivci EkonomikaSocialne pidpriyemstvo Vereta pereroblyaye vzhivani rechi v ekokilimki chohli ta sumki yaki koristuyutsya velikim popitom Vtorgovani koshti jdut na oplatu majstrinyam pidtrimku miscevogo horu promociyu sela ta rozvitok samoyu organizaciyi shob stimulyuvati miscevih zhiteliv do spivpraci a takozh zaohochuvati molod do piznannya starovinnogo remesla Takozh u seli diye Eko Centr Stina sho zasnovanij gromadskimi organizaciyami iz Vinnici yak misce spivpraci iz miscevoyu gromadoyu dlya realizaciyi riznomanitnih proyektiv u sferi neformalnoyi osviti kulturi molodizhnoyi roboti Z 2017 roku Eko Centr Stina zaluchiv bagato miscevoyi molodi do proyektiv neformalnoyi osviti yak u seli tak i za kordonom Z 2022 roku Eko Centr Stina rozpochav aktivno zajmatis zelenim silskim turizmom Zakaznik legendaNa okolici sela ye zakaznik miscevogo znachennya Sonna polyana de shoroku rozcvitaye reliktova roslina son trava Yak stverdzhuye legenda kilka stolit tomu na Sonnij polyani zhilo mirne naselennya Na nih napali turki j zhivimi zalishilosya dekilka desyatkiv cholovik Tu miscevist dovgij chas nazivali Posichi a lyudi yaki zalishilisya zhivimi perejshli zhiti blizhche do cerkvi j richki Richka Rusava u seli StinaU seli narodilisyaKelbas Glib Dem yanovich Geroj Radyanskogo Soyuzu Lyadovskij Mikola Musijovich 1923 2001 hudozhnik Nadiya Sidak poetesa Mikola Komisarchuk poet Div takozhOborona Stini 1651 PrimitkiUproshennyj plan lesohozyajstva v imenii Stena Podolskoj gubernii Yampolskogo uezda Prinadlezhashih Pom F L Sobanskomu 1891 DAViO f 11 op 3 spr 45 Miron Korduba Czalyj Sawa takze Czalenkiem zwany 1742 Polski Slownik Biograficzny Krakow 1938 t IV 2 zeszyt 17 s 97 192 pol S 163 Arhiv originalu za 14 travnya 2019 Procitovano 14 travnya 2019 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya DAHmO f 241 op 1 spr 319 www kmu gov ua ua Arhiv originalu za 4 bereznya 2021 Procitovano 31 zhovtnya 2021 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Tomashpilshina Tekst do 90 richchya utvorennya Tomashpilskogo rajonu uporyad P V Antonishin O V Sikal 2 e vid pererobl i dop Vinnicya Vindruk 2013 176 s fot v per 30 00 grn Przyjaciel Ludu czyli tygodnik potrzebnych i pozytecznych wiadomosci 1844 11 29 R 11 T 1 Nr22 Biblioteka Uniwersytecka w Poznaniu 29 listopada 1844 Procitovano 7 bereznya 2023 Mistectvo sela Stina Tomashpilskogo rajonu ukr procitovano 2 zhovtnya 2022 Na Vinnichchini majster pereroblyaye vzhivani rechi v kilimi i mriye pro centr tkactva Yak na Vinnichchini vigotovlyayut kilimi zi starogo odyagu vinnytsia name ukr 22 veresnya 2022 Procitovano 22 veresnya 2022 Panorama Zamkovoyi gori z cerkvoyu Sv Mikolaya poch XIX st LiteraturaStina Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR u 26 t P T Tronko golova Golovnoyi redkolegiyi K Golovna redakciya URE AN URSR 1967 1974 tom Vinnicka oblast A F Olijnik golova redkolegiyi tomu 1972 788s S 596 Tomashpilshina Tekst do 90 richchya utvorennya Tomashpilskogo rajonu uporyad P V Antonishin O V Sikal 2 e vid pererobl i dop Vinnicya Vindruk 2013 176 s Przyjaciel Ludu czyli tygodnik potrzebnych i pozytecznych wiadomosci 1844 11 29 R 11 T 1 Nr22 Tomashpilskij kraj z davnih chasiv do nashih dniv Z istoriyi Podillya ta Pridnistrov ya Tekst I P Babij Vinnicya Konsol 2018 380 s Rozvitok ekologichnogo turizmu na Vinnichchini O I Tabenska Dopovid konferenciyi Zelena ekonomika ta nizkovuglecevij rozvitok mizhnarodnij ta nacionalnij vibir Kiyiv 4 grudnya 2020PosilannyaSciana Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1889 T X S 404 pol Pogoda v seli Stina Informaciya pro selo Sajt sela Stina Fortecya u seli Stina na www zamki kreposti com ua ros Sajt Eko Centru ta sela Stina Ce nezavershena stattya z geografiyi Vinnickoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi