Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ліси Центральних та Південних Каскадних гір (ідентифікатор WWF: NA0508) — неарктичний екорегіон хвойних лісів помірної зони, розташований на Північному Заході США.
 Субальпійські високогір'я гори Рейнір | |
| Екозона | Неарктика |
|---|---|
| Біом | Хвойні ліси помірної зони |
| Статус збереження | вразливий |
| WWF | NA0508 |
| Межі | Низинні ліси П'юджету Ліси Вілламеттської долини Ліси Кламату та Сіскію Ліси сходу Каскадних гір Підвітряні ліси Каскадних гір Прибережні ліси материкової Британської Колумбії |
| Площа, км² | 44 952 |
| Країни | Сполучені Штати Америки |
| Охороняється | 20,8 % |
 Розташування екорегіону (зеленим)Не зазначена каліфорнійська частина екорегіону. | |
Географія
Екорегіон лісів Центральних та Південних Каскадних гір простягається більш ніж на 800 км з півночі на південь через захід штатів Вашингтон та Орегон та через північний схід Північної Каліфорнії. Він охоплює центральну та південну частини Каскадних гір, які є частиною Західного поясу Північноамериканських Кордильєр. Північною межею екорегіону є перевал [en], розташований на схід від Сіетла. Південна (каліфорнійська) частина екорегіону відділена від решти регіону перевалом Хайден.
На сході екорегіону простягаються молоді Високі Каскади, які утворилися у пізньому пліоцені або плейстоцені та мають вік від 2 мільйонів до 100 000 років. Високі Каскади містять активні та сплячі вулкани [en], зокрема активні стратовулкани Сент-Геленс (2549 м), [en] (3743 м) та Рейнір (4392 м), розташовані у Вашингтоні, а також [en] (3187 м) та вулкан Шаста (4322 м), розташовані в Каліфорнії. Маунт-Рейнір є найвищою вершиною штату Вашингтон та всіх Каскадних гір. На захід від Високих Каскадів простягаються старші, нижчі та більш розчленовані [en], вік гірських порід яких може досягати 37 мільйонів років.
У плейстоцені високогір'я регіону були вкриті льодовиками, які й досі присутні на найвищих гірських вершинах, хоча, на відміну від [en], великі льодовикові поля в екорегіоні відсутні. Льодовики залишили в регіоні численні озера та глибокі долини. Річка Колумбія, вздовж якої проходить кордон між Вашингтоном та Орегоном, прорізала систему Каскадних гір зі сходу на захід, утворивши велику ущелину глибиною 1200 м. Кратерне озеро, розташоване в Орегоні, є найглибшим озером США. Воно частково заповнює кальдеру глибиною майже 655 м, яка утворилася приблизно 7700 років тому в результаті виверження вулкана [en].
Усі виверження вулканів на території континентальних США за останні 200 років, зокрема виверження гори Лассен у 1914—1921 роках, відбувалися у Високих Каскадах. Виверження вулкана Сент-Геленс у 1980 році було найбільш смертоносним та руйнівним в історії США.
У низинах і передгір'ях на заході ліси Центральних та Південних Каскадних гір переходять у низинні ліси П'юджету та у ліси Вілламеттської долини, на східних схилах і в передгір'ях — у ліси сходу Каскадних гір, а в горах на південному заході — у ліси Кламату та Сіскію. Північні Каскадні гори входять до екорегіонів прибережних лісів материкової Британської Колумбії та підвітряних лісів Каскадних гір.
Клімат
На більшій частині екорегіону переважає середземноморський клімат (Csb за класифікацією кліматів Кеппена), який характеризується теплим, сухим, сонячним літом та м'якою, вологою, хмарною зимою, а у високогір'ях — високогірний середземноморський клімат (Csc за класифікацією Кеппена), субарктичний клімат (Dfc або Dsc за класифікацією Кеппена), або тундровий клімат (ET за класифікацією Кеппена). Через близькість Каскадних гір до Тихого океану та завдяки панівним західним вітрам опадів в регіоні випадає доволі багато, особливо на західних схилах — у середньому від 1270 до 3048 мм на рік. Взимку тут спостерігається один з найглибших снігових покривів у світі. Так, на горі Бейкер взимку 1998–99 років випало 29 м снігу.
Флора
На більшій частині Центральних та Південних Каскадних гір домінують гірські хвойні ліси, основу яких складають західні тсуґи (Tsuga heterophylla), велетенські туї (Thuja plicata) та сріблясті ялиці (Abies amabilis). Прохолодна, волога зима та тепле, сухе літо сприяють вічнозеленим видам, тоді як м'які температури та багаті ґрунти сприяють швидкому росту дерев.
Домінуючим субклімаксовим видом на низьких та середніх висотах регіону виступають прибережні дуґласії (Pseudotsuga menziesii var. menziesii), які утворюють масштабні деревостани після серйозних порушень. Основним фактором порушень в лісах Каскадних гір виступають лісові пожежі високого та середнього ступеня тяжкості. Після Другої Світової війни в регіоні почали відбуватися суцільні вирубки, які припинилися лише у 1994 році після ухвалення [en].
На висоті понад 1500 м над рівнем моря в горах екорегіону поширені субальпійські ліси, у яких домінують нутканські кипариси (Callitropsis nootkatensis), гірські тсуґи (Tsuga mertensiana) та різноманітні ялиці (Abies spp.). У високогір'ях регіону зустрічаються альпійські луки та голі скелі.
Фауна
Серед поширених в екорегіоні ссавців слід відзначити чорнохвостого оленя (Odocoileus hemionus), білохвостого оленя (Odocoileus virginianus), [en] (Cervus canadensis nelsoni), американського зайця (Lepus americanus), великовухого зайця (Lepus californicus), гірську аплодонтію (Aplodontia rufa), сивого бабака (Marmota caligata), жовточеревого бабака (Marmota flaviventris), соснового бурундука (Neotamias amoenus), бурундука Таунсенда (Tamias townsendii), західну сіру вивірку (Sciurus griseus), вивірку Дугласа (Tamiasciurus douglasii), [en] (Glaucomys oregonensis), пишнохвостого лісового хом'яка (Neotoma cinerea), західну вересову мишу (Phenacomys intermedius), північноамериканську водяну полівку (Microtus richardsoni), тихоокеанську заподу (Zapus trinotatus), мазамського гоферчика (Thomomys mazama), майже ендемічного каскадного ховраха (Callospermophilus saturatus) та американського землерийкового крота (Neurotrichus gibbsii). На берегах річок зустрічаються канадські бобри (Castor canadensis), канадські видри (Lontra canadensis), річкові візони (Neogale vison) та болотяні ондатри (Ondatra zibethicus), а у високогір'ях — снігові кози (Oreamnos americanus) та американські пискухи (Ochotona princeps).
Серед великих хижаків, поширених в регіоні, слід відзначити барибала (Ursus americanus), [en] (Puma concolor couguar) та руду рись (Lynx rufus), а серед дрібніших хижих ссавців — койота (Canis latrans), звичайну лисицю (Vulpes vulpes), сіру лисицю (Urocyon cinereoargenteus), звичайну росомаху (Gulo gulo), [en] (Martes caurina), [en] (Mustela richardsonii), довгохвосту ласицю (Neogale frenata), американського борсука (Taxidea taxus), смугастого скунса (Mephitis mephitis), західного плямистого скунса (Spilogale gracilis) та звичайного ракуна (Procyon lotor). Раніше в горах регіону мешкали [en] (Canis lupus fuscus), однак вони вимерли у середині XX століття. За останні десятиліття з Британської Колумбії у регіон проникли кілька зграй [en] (Canis lupus columbianus), які досягли на півдні Північної Каліфорнії. У квітні 2024 року Служба національних парків США та Служба рибних ресурсів і дикої природи США оголосили про плани реінтродукції ведмедів гризлі (Ursus arctos horribilis) у Північних Каскадних горах в штаті Вашингтон.
Серед поширених в екорегіоні птахів слід відзначити американського орябка (Bonasa umbellus), гірського тетерука (Dendragapus fuliginosus), білохвосту куріпку (Lagopus leucura), гірську перепелицю (Oreortyx pictus), каменярку (Histrionicus histrionicus), [en] (Accipiter atricapillus), віргінського пугача (Bubo virginianus), [en] (Strix occidentalis), каліфорнійського сичика-горобця (Glaucidium californicum), каліопу (Selasphorus calliope), вогнистого колібрі-крихітку (Selasphorus rufus), [en] (Picoides dorsalis), [en] (Sphyrapicus ruber), канадську кукшу (Perisoreus canadensis), американську горіхівку (Nucifraga columbiana), каліфорнійську сойку (Aphelocoma californica), чорноголову сизойку (Cyanocitta stelleri), канадського повзика (Sitta canadensis), сірого пронурка (Cinclus mexicanus), кордильєрського волоочка (Troglodytes pacificus), рудоспинну гаїчку (Poecile rufescens), гірську гаїчку (Poecile gambeli), зеленоспинного віреона (Vireo cassinii), рудобрового квічаля (Ixoreus naevius), плямистоволого дрозда-короткодзьоба (Catharus guttatus), західну цитринку (Geothlypis tolmiei), ялинового піві-малюка (Empidonax hammondii), західного піві-малюка (Empidonax difficilis), рябогруду вівсянку (Passerella iliaca), жовтобрового кіпаля (Hesperiphona vespertina), тайгового смеречника (Pinicola enucleator), білокрилого шишкаря (Loxia leucoptera), ялинового шишкаря (Loxia curvirostra), соснового чижа (Spinus pinus), [en] (Haemorhous purpureus) та сивоголового катуньчика (Leucosticte tephrocotis).
Екорегіон характеризується високим рівнем ендемізму серед земноводних. Серед майже ендемічних амфібій, поширених в регіоні, слід відзначити [en] (Aneides ferreus), велетенську тихоокеанську саламандру (Dicamptodon tenebrosus), саламандру Ван Діка (Plethodon vandykei), [en] (Rana cascadae) та орегонську плямисту жабу (Rana pretiosa), а серед ендеміків — каскадну саламандру (Rhyacotriton cascadae), [en] (Plethodon larselli) та [en] (Batrachoseps wrighti). Серед поширених в регіоні плазунів слід відзначити [en] (Thamnophis ordinoides) та західну парканну ігуану (Sceloporus occidentalis). Колись у гірських річках регіону нерестилося багато чавичі (Oncorhynchus tshawytscha) та [en] (Salvelinus confluentus), однак за останні десятиліття популяція цих риб стрімко скоротилася за винятком найбільш віддалених районів.
Екорегіони IV рівня
У схемі екорегіонів Агенції з охорони довкілля США Центральні та Південні Каскадні гори відомі як екорегіон III рівня «Каскадні гори». У межах екорегіону Каскадних гір виділяють вісім екорегіонів рівня IV: низини та долини Західних Каскадів, високогір'я Західних Каскадів, гірські ліси гребня Каскадних гір, субальпійські та альпійські високогір'я Каскадних гір, високогірні ліси півдня Високих Каскадів, низькогірські ліси півдня Високих Каскадів, хвойні ліси сходу Каліфорнійських Каскадів та передгір'я Південних Каскадів.
Низини та долини Західних Каскадів (4a)
Регіон низин та долин Західних Каскадів охоплює стрімкі західні схили Каскадних гір, порізані численними глибокими долинами. Висота регіону коливається від 180 до 1220 м над рівнем моря. В штаті Вашингтон через територію регіону протікають річки [en], Кауліц, [en], [en], [en] та [en], а в штаті Орегон — [en], [en], [en], Маккензі, [en], [en], Клакамас, [en] та [en], які мають високий або середній ухил. В їх холодних водах живуть рідкісні лососеві риби — чавичі (Oncorhynchus tshawytscha), райдужні форелі (Oncorhynchus mykiss) та [en] (Salvelinus confluentus). На деяких річках побудовані водосховища, які зберігають талу снігову воду, що використовується для зрошення та муніципального водопостачання у [en] на заході.
М'який, вологий клімат регіону сприяє росту пишних хвойних лісів, у яких переважають західні тсуґи (Tsuga heterophylla) та прибережні дуґласії (Pseudotsuga menziesii var. menziesii). Також в цих лісах зустрічаються велетенські туї (Thuja plicata), великолисті клени (Acer macrophyllum), [en] (Alnus rubra), круглолисті клени (Acer circinatum), [en] (Polystichum munitum), чагарники [en] (Gaultheria shallon), падуболистого барбарису (Berberis aquifolium), рододендрону (Rhododendron spp.), чорниці (Vaccinium spp.), ожини (Rubus spp.), [en] (Rubus parviflorus), квасениці (Oxalis spp.) та [en] (Corylus cornuta). Схили Західних Каскадів є одними з найважливіших регіонів виробництва деревини на Тихоокеанському Північному Заході. Низини та долини Західних Каскадів є одним з найбільших субрегіонів Каскадних гір, який охоплює 10 110 км² в Орегоні та 6208 км² у Вашингтоні.
Високогір'я Західних Каскадів (4b)
Високогір'я Західних Каскадів характеризуються стрімкими, розчленованими схилами, льодовиковими озерами та численними струмками й річками з високим або середнім ухилом. Висота регіону коливається від 910 до 2000 м над рівнем моря. Західні Каскади старші та більш еродовані, ніж Високі Каскади на сході з їх лавовими полями та високими засніженими вулканічними конусами. З геологічної точки зору їх основу складають темні базальти, на відміну від сірих андезитів Високих Каскадів. Порівняно з низинами та долинами на заході у високогір'ях середні температури нижчі, а взимку випадає більше снігу.
Рясні опади підтримують густі ліси, у яких домінують прибережні дуґласії (Pseudotsuga menziesii var. menziesii) та західні тсуґи (Tsuga heterophylla). Серед інших дерев, поширених в гірських лісах Західних Каскадів, слід відзначити гірську тсуґу (Tsuga mertensiana), шляхетну ялицю (Abies procera), субальпійську ялицю (Abies lasiocarpa), велетенську ялицю (Abies grandis), сріблясту ялицю (Abies amabilis), червону вільху (Alnus rubra) та коротколистий тис (Taxus brevifolia). В їх підліску переважають круглолисті клени (Acer circinatum), чагарники рододендрону (Rhododendron spp.), падуболистого барбарису (Berberis aquifolium), дрібноцвітої малини (Rubus parviflorus) та чорниці (Vaccinium spp.).
Наразі в екорегіоні переважає лісозаготівля та рекреація. Він є важливим джерелом води до міських та сільськогосподарських районів у долинах. Високогір'я Західних Каскадів є другим за величиною субрегіоном Каскадних гір, який охоплює 7070 км² в Орегоні та 4734 км² у Вашингтоні.
Гірські ліси гребня Каскадних гір (4c)
Регіон гірських лісів гребня Каскадних гір охоплює хвилясте вулканічне плато, над яким підіймаються вулканічні гірські вершини. Висота регіону становить приблизно 2000 м над рівнем моря. Вулканічне плато Високих Каскадів утворилося в пліоцені, а плейстоценове зледеніння залишило на ньому численні озера. Ландшафт регіону перетинають звивисті водні потоки. У лісах регіону переважають гірські тсуґи (Tsuga mertensiana), сріблясті ялиці (Abies amabilis) та субальпійські ялиці (Abies lasiocarpa), а також, меншою мірою, велетенські ялиці (Abies grandis), шляхетні ялиці (Abies procera), прибережні дуґласії (Pseudotsuga menziesii var. menziesii), ялини Енгельмана (Picea engelmannii) та скручені сосни (Pinus contorta). В їх підліску переважають круглолисті клени (Acer circinatum), чагарники чорниці (Vaccinium spp.), рододендрону (Rhododendron spp.) та гаультерії (Gaultheria spp.),), північні лінеї (Linnaea borealis) та [en] (Xerophyllum tenax). На гірських луках зустрічаються осоки (Cyperaceae), карликові верби (Salix spp.) та дернисті щучники (Deschampsia cespitosa). Регіон охоплює 4940 км² в Орегоні та 803 км² у Вашингтоні. Ізольована ділянка цього екорегіону розташована на вершині вулкана [en] на південний схід від Бенда.
Субальпійські та альпійські високогір'я Каскадних гір (4d)
Регіон субальпійських та альпійських високогір'їв Каскадних гір охоплює високі вулканічні вершини, що підіймаються над субальпійським поясом. Він містить каскади водоспадів, льодовикові цирки та карові озера. Плейстоценове зледеніння змінило форму гір на висоті понад 2000 м над рівнем моря, залишивши морени, льодовикові озера та U-подібні льодовикові каньйони. На найвищих гірських вершинах все ще присутні льодовики та постійні сніжники, однак з півночі на південь їх розміри зменшуються.
Рослинність регіону пристосована до великих висот, холодних зимових температур, короткого вегетаційного періоду та глибокого снігового покриву взимку. Поблизу верхньої межі лісу поширені трав'янисто-чагарникові субальпійські луки та розрізнені ділянки лісів гірської тсуґи (Tsuga mertensiana), субальпійської ялиці (Abies lasiocarpa) та білокорої сосни (Pinus albicaulis). На вологих луках зростають [en] (Carex breweri), [en] (Carex heteroneura), [en] (Carex nigricans), дернисті щучники (Deschampsia cespitosa) та альпійські айстри (Aster alpinus). Подекуди зустрічаються голі скелі.
Регіон охоплює 1000 км² у Вашингтоні, 860 км² в Орегоні, а також вершини гір Шаста та Лассен-Пік в Каліфорнії. Він включає найвищі вулканічні вершини Високих Каскадів, зокрема гори Рейнір, [en], Гуд, [en], Три Сестри, Бачелор, [en], [en], [en], Шаста та [en].
Гірські ліси півдня Високих Каскадів (4e)
Регіон гірських лісів півдня Високих Каскадів охоплює хвилясте вулканічне плато на південному сході екорегіону, над яким підіймаються ізольовані гірські вершини та вулканічні конуси. Тут зустрічається багато карових озер та льодовикових форм рельєфу. Регіон лежить на висоті від 1200 до 2500 м над рівнем моря та є перехідною зоною між Південними Каскадними горами (4f) та субальпійськими високогір'ями (4d). Його клімат більш сухий, ніж у гірських лісах гребня Каскадних гір (4c), та характеризується більш тривалою літньою посухою. Деякі водотоки, що протікають через територію регіону, є сезонними. У хвойних лісах регіону переважають гірські тсуґи (Tsuga mertensiana), скручені сосни (Pinus contorta) та сріблясті ялиці (Abies amabilis). Також тут зустрічаються велетенські ялиці (Abies grandis), одноколірні ялиці (Abies concolor) та прекрасні ялиці (Abies magnifica), які стають більш поширеними на півдні та сході. На великих висотах трапляються білокорі сосни (Pinus albicaulis). В підліску хвойних лісів зростає ожика (Luzula spp.), [en] (Chimaphila menziesii), люпин (Lupinus spp.) та однобока боровинка (Orthilia secunda), а на відкритих луках на найвищих висотах — [en] (Eriogonum pyrolifolium), [en] (Koenigia davisiae) та осока Брюера (Carex breweri). Регіон охоплює 2370 км² у [en], а також деякі території в горах Каліфорнії. Він включає нижні частини Національного парку Кратерного озера та [en].
Низькогірські ліси півдня Високих Каскадів (4f)
Регіон низькогірських лісів півдня Високих Каскадів лежить на нижчій висоті, ніж навколишні регіони, та має менш нерівний рельєф, який характеризується вологими гірськими схилами та широкими долинами. Висота регіону коливається від 430 до 1620 м над рівнем моря. Клімат тут більш сухий, ніж в інших частинах Каскадних гір, що відображено у більш посухостійкій рослинності. Річковий стік тут також значно менший, ніж в горах на півночі екорегіону.
Західні тсуґи (Tsuga heterophylla) та велетенські туї (Thuja plicata), які домінують в лісах Західних Каскадів, у Південних Каскадних горах зустрічаються рідше. Натомість тут їх замінюють види, типові для гір каліфорнійської Сьєрра-Невади — каліфорнійські річкові кедри (Calocedrus decurrens), одноколірні ялиці (Abies concolor), прекрасні ялиці (Abies magnifica) та сосни Ламберта (Pinus lambertiana). В їх підліску переважають чагарники сніжноягідника (Symphoricarpos spp.), ірги (Amelanchier spp.), падуболистого барбарису (Berberis aquifolium), [en] (Chrysolepis chrysophylla) та [en] (Holodiscus discolor), а також північні лінеї (Linnaea borealis). В каліфорнійській частині регіону поширені чагарники мучниці (Arctostaphylos spp.) та червонокорінника (Ceanothus spp.), а також кущі [en] (Cercocarpus ledifolius), тризубчастого полину (Artemisia tridentata) та [en] (Purshia tridentata), центр поширення яких знаходиться на сході, у Великому Басейні. На нижніх висотах регіону зустрічаються прибережні дуґласії (Pseudotsuga menziesii var. menziesii) та жовті сосни (Pinus ponderosa).
Регіон охоплює 3660 км² у Південному Орегоні, у басейнах річок [en] та Рог, а також деякі території в горах Північної Каліфорнії. Від Західних Каскадів він відділений горами [en].
Хвойні ліси сходу Каліфорнійських Каскадів (4g)
Регіон хвойних лісів сходу Каліфорнійських Каскадів розташований на сході Каліфорнійських Каскадних гір, на висоті від 900 до 2150 м над рівнем моря. Невелика частина регіону розташована на захід від гори Шаста, в околицях міста Від. Регіон має більш посушливий клімат, ніж інші регіони Каліфорнійських Каскадів, оскільки лежить у дощовій тіні Каскадних гір та гір [en]. В регіоні переважають рідколісся жовтих сосен (Pinus ponderosa) або сосен Джеффрі (Pinus jeffreyi), а на більш посушливих низьких висотах — рідколісся західних яловців (Juniperus occidentalis), у підліску яких поширені чагарники полину (Artemisia spp.)
Передгір'я Південних Каскадів (4h)
Регіон передгір'їв Південних Каскадів охоплює вулканічні пагорби та плато Північної Каліфорнії, що простягаються від річки [en] на південь до міста Парадайз. Його висота коливається від 600 до 1200 м над рівнем моря. Рослинний покрив регіону представлений сухими або [en] мішаними хвойними лісами та низькогірськими дубово-хвойними лісами і рідколіссями. Серед хвойних дерев, поширених в регіоні, слід відзначити жовту сосну (Pinus ponderosa), прибережну дуґласію (Pseudotsuga menziesii var. menziesii), а також одноколірну ялицю (Abies concolor) на великих висотах, а серед широколистяних дерев — каліфорнійський чорний дуб (Quercus kelloggii) та каньйоновий дуб (Quercus chrysolepis).
Збереження
Значна частина лісів екорегіону була вирубана. Залишки пралісів збереглися переважно у віддалених гірських районах. Боротьба з пожежами змінила природний режим порушень, а розвиток сільського господарства та розширення поселень призвели до знищення лісів у долинах.
Близько 20,8 % площі екорегіону є заповідними територіями. Природоохоронні території включають: Національний парк гори Рейнір, [en], [en], [en], Національну мальовничу зону ущелини річки Колумбія, [en], [en], [en], [en], [en], [en], [en], [en] та [en] в штаті Вашингтон, Національний парк Кратерного озера, [en], [en], [en], [en], Національну мальовничу зону ущелини річки Колумбія, [en], [en], [en], [en], [en], [en], [en], [en], [en], [en], [en], [en], [en], [en], [en], [en], [en] в штаті Орегон, а також [en], [en] та [en] в штаті Каліфорнія.
Примітки
- "Central and Southern Cascades forests". DOPA Explorer. [1]
- Dinerstein, Eric; Olson, David; Joshi, Anup; Vynne, Carly; Burgess, Neil D.; Wikramanayake, Eric; Hahn, Nathan; Palminteri, Suzanne; Hedao, Prashant; Noss, Reed; Hansen, Matt; Locke, Harvey; Ellis, Erle C; Jones, Benjamin; Barber, Charles Victor; Hayes, Randy; Kormos, Cyril; Martin, Vance; Crist, Eileen; Sechrest, Wes та ін. (2017). An Ecoregion-Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm. BioScience. 67 (6): 534—545. doi:10.1093/biosci/bix014.
- Map of Ecoregions 2017 (англ.). Resolve, using WWF data. Процитовано 01 листопада 2024.
- Agencies announce decision to restore grizzly bears to North Cascades. National Park Service. 25 квітня 2024. Процитовано 17 серпня 2024.
Посилання
- «Central and Southern Cascades forests». Terrestrial Ecoregions. World Wildlife Fund.
- «Central-Southern Cascades Forests» — One Earth.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lisi Centralnih ta Pivdennih Kaskadnih gir identifikator WWF NA0508 nearktichnij ekoregion hvojnih lisiv pomirnoyi zoni roztashovanij na Pivnichnomu Zahodi SShA Lisi Centralnih ta Pivdennih Kaskadnih gir Subalpijski visokogir ya gori Rejnir Ekozona Nearktika Biom Hvojni lisi pomirnoyi zoni Status zberezhennya vrazlivij WWF NA0508 Mezhi Nizinni lisi P yudzhetu Lisi Villamettskoyi dolini Lisi Klamatu ta Siskiyu Lisi shodu Kaskadnih gir Pidvitryani lisi Kaskadnih gir Priberezhni lisi materikovoyi Britanskoyi Kolumbiyi Plosha km 44 952 Krayini Spolucheni Shtati Ameriki Ohoronyayetsya 20 8 Roztashuvannya ekoregionu zelenim Ne zaznachena kalifornijska chastina ekoregionu Subalpijska yalicya Abies lasiocarpa u Nacionalnomu parku gori Rejnir Sivij babak Marmota caligata na gori RejnirGeografiyaEkoregion lisiv Centralnih ta Pivdennih Kaskadnih gir prostyagayetsya bilsh nizh na 800 km z pivnochi na pivden cherez zahid shtativ Vashington ta Oregon ta cherez pivnichnij shid Pivnichnoyi Kaliforniyi Vin ohoplyuye centralnu ta pivdennu chastini Kaskadnih gir yaki ye chastinoyu Zahidnogo poyasu Pivnichnoamerikanskih Kordilyer Pivnichnoyu mezheyu ekoregionu ye pereval en roztashovanij na shid vid Sietla Pivdenna kalifornijska chastina ekoregionu viddilena vid reshti regionu perevalom Hajden Na shodi ekoregionu prostyagayutsya molodi Visoki Kaskadi yaki utvorilisya u piznomu plioceni abo plejstoceni ta mayut vik vid 2 miljoniv do 100 000 rokiv Visoki Kaskadi mistyat aktivni ta splyachi vulkani en zokrema aktivni stratovulkani Sent Gelens 2549 m en 3743 m ta Rejnir 4392 m roztashovani u Vashingtoni a takozh en 3187 m ta vulkan Shasta 4322 m roztashovani v Kaliforniyi Maunt Rejnir ye najvishoyu vershinoyu shtatu Vashington ta vsih Kaskadnih gir Na zahid vid Visokih Kaskadiv prostyagayutsya starshi nizhchi ta bilsh rozchlenovani en vik girskih porid yakih mozhe dosyagati 37 miljoniv rokiv U plejstoceni visokogir ya regionu buli vkriti lodovikami yaki j dosi prisutni na najvishih girskih vershinah hocha na vidminu vid en veliki lodovikovi polya v ekoregioni vidsutni Lodoviki zalishili v regioni chislenni ozera ta gliboki dolini Richka Kolumbiya vzdovzh yakoyi prohodit kordon mizh Vashingtonom ta Oregonom prorizala sistemu Kaskadnih gir zi shodu na zahid utvorivshi veliku ushelinu glibinoyu 1200 m Kraterne ozero roztashovane v Oregoni ye najglibshim ozerom SShA Vono chastkovo zapovnyuye kalderu glibinoyu majzhe 655 m yaka utvorilasya priblizno 7700 rokiv tomu v rezultati viverzhennya vulkana en Usi viverzhennya vulkaniv na teritoriyi kontinentalnih SShA za ostanni 200 rokiv zokrema viverzhennya gori Lassen u 1914 1921 rokah vidbuvalisya u Visokih Kaskadah Viverzhennya vulkana Sent Gelens u 1980 roci bulo najbilsh smertonosnim ta rujnivnim v istoriyi SShA U nizinah i peredgir yah na zahodi lisi Centralnih ta Pivdennih Kaskadnih gir perehodyat u nizinni lisi P yudzhetu ta u lisi Villamettskoyi dolini na shidnih shilah i v peredgir yah u lisi shodu Kaskadnih gir a v gorah na pivdennomu zahodi u lisi Klamatu ta Siskiyu Pivnichni Kaskadni gori vhodyat do ekoregioniv priberezhnih lisiv materikovoyi Britanskoyi Kolumbiyi ta pidvitryanih lisiv Kaskadnih gir KlimatNa bilshij chastini ekoregionu perevazhaye seredzemnomorskij klimat Csb za klasifikaciyeyu klimativ Keppena yakij harakterizuyetsya teplim suhim sonyachnim litom ta m yakoyu vologoyu hmarnoyu zimoyu a u visokogir yah visokogirnij seredzemnomorskij klimat Csc za klasifikaciyeyu Keppena subarktichnij klimat Dfc abo Dsc za klasifikaciyeyu Keppena abo tundrovij klimat ET za klasifikaciyeyu Keppena Cherez blizkist Kaskadnih gir do Tihogo okeanu ta zavdyaki panivnim zahidnim vitram opadiv v regioni vipadaye dovoli bagato osoblivo na zahidnih shilah u serednomu vid 1270 do 3048 mm na rik Vzimku tut sposterigayetsya odin z najglibshih snigovih pokriviv u sviti Tak na gori Bejker vzimku 1998 99 rokiv vipalo 29 m snigu FloraNa bilshij chastini Centralnih ta Pivdennih Kaskadnih gir dominuyut girski hvojni lisi osnovu yakih skladayut zahidni tsugi Tsuga heterophylla veletenski tuyi Thuja plicata ta sriblyasti yalici Abies amabilis Proholodna vologa zima ta teple suhe lito spriyayut vichnozelenim vidam todi yak m yaki temperaturi ta bagati grunti spriyayut shvidkomu rostu derev Dominuyuchim subklimaksovim vidom na nizkih ta serednih visotah regionu vistupayut priberezhni duglasiyi Pseudotsuga menziesii var menziesii yaki utvoryuyut masshtabni derevostani pislya serjoznih porushen Osnovnim faktorom porushen v lisah Kaskadnih gir vistupayut lisovi pozhezhi visokogo ta serednogo stupenya tyazhkosti Pislya Drugoyi Svitovoyi vijni v regioni pochali vidbuvatisya sucilni virubki yaki pripinilisya lishe u 1994 roci pislya uhvalennya en Na visoti ponad 1500 m nad rivnem morya v gorah ekoregionu poshireni subalpijski lisi u yakih dominuyut nutkanski kiparisi Callitropsis nootkatensis girski tsugi Tsuga mertensiana ta riznomanitni yalici Abies spp U visokogir yah regionu zustrichayutsya alpijski luki ta goli skeli FaunaSered poshirenih v ekoregioni ssavciv slid vidznachiti chornohvostogo olenya Odocoileus hemionus bilohvostogo olenya Odocoileus virginianus en Cervus canadensis nelsoni amerikanskogo zajcya Lepus americanus velikovuhogo zajcya Lepus californicus girsku aplodontiyu Aplodontia rufa sivogo babaka Marmota caligata zhovtocherevogo babaka Marmota flaviventris sosnovogo burunduka Neotamias amoenus burunduka Taunsenda Tamias townsendii zahidnu siru vivirku Sciurus griseus vivirku Duglasa Tamiasciurus douglasii en Glaucomys oregonensis pishnohvostogo lisovogo hom yaka Neotoma cinerea zahidnu veresovu mishu Phenacomys intermedius pivnichnoamerikansku vodyanu polivku Microtus richardsoni tihookeansku zapodu Zapus trinotatus mazamskogo goferchika Thomomys mazama majzhe endemichnogo kaskadnogo hovraha Callospermophilus saturatus ta amerikanskogo zemlerijkovogo krota Neurotrichus gibbsii Na beregah richok zustrichayutsya kanadski bobri Castor canadensis kanadski vidri Lontra canadensis richkovi vizoni Neogale vison ta bolotyani ondatri Ondatra zibethicus a u visokogir yah snigovi kozi Oreamnos americanus ta amerikanski piskuhi Ochotona princeps Sered velikih hizhakiv poshirenih v regioni slid vidznachiti baribala Ursus americanus en Puma concolor couguar ta rudu ris Lynx rufus a sered dribnishih hizhih ssavciv kojota Canis latrans zvichajnu lisicyu Vulpes vulpes siru lisicyu Urocyon cinereoargenteus zvichajnu rosomahu Gulo gulo en Martes caurina en Mustela richardsonii dovgohvostu lasicyu Neogale frenata amerikanskogo borsuka Taxidea taxus smugastogo skunsa Mephitis mephitis zahidnogo plyamistogo skunsa Spilogale gracilis ta zvichajnogo rakuna Procyon lotor Ranishe v gorah regionu meshkali en Canis lupus fuscus odnak voni vimerli u seredini XX stolittya Za ostanni desyatilittya z Britanskoyi Kolumbiyi u region pronikli kilka zgraj en Canis lupus columbianus yaki dosyagli na pivdni Pivnichnoyi Kaliforniyi U kvitni 2024 roku Sluzhba nacionalnih parkiv SShA ta Sluzhba ribnih resursiv i dikoyi prirodi SShA ogolosili pro plani reintrodukciyi vedmediv grizli Ursus arctos horribilis u Pivnichnih Kaskadnih gorah v shtati Vashington Sered poshirenih v ekoregioni ptahiv slid vidznachiti amerikanskogo oryabka Bonasa umbellus girskogo teteruka Dendragapus fuliginosus bilohvostu kuripku Lagopus leucura girsku perepelicyu Oreortyx pictus kamenyarku Histrionicus histrionicus en Accipiter atricapillus virginskogo pugacha Bubo virginianus en Strix occidentalis kalifornijskogo sichika gorobcya Glaucidium californicum kaliopu Selasphorus calliope vognistogo kolibri krihitku Selasphorus rufus en Picoides dorsalis en Sphyrapicus ruber kanadsku kukshu Perisoreus canadensis amerikansku gorihivku Nucifraga columbiana kalifornijsku sojku Aphelocoma californica chornogolovu sizojku Cyanocitta stelleri kanadskogo povzika Sitta canadensis sirogo pronurka Cinclus mexicanus kordilyerskogo voloochka Troglodytes pacificus rudospinnu gayichku Poecile rufescens girsku gayichku Poecile gambeli zelenospinnogo vireona Vireo cassinii rudobrovogo kvichalya Ixoreus naevius plyamistovologo drozda korotkodzoba Catharus guttatus zahidnu citrinku Geothlypis tolmiei yalinovogo pivi malyuka Empidonax hammondii zahidnogo pivi malyuka Empidonax difficilis ryabogrudu vivsyanku Passerella iliaca zhovtobrovogo kipalya Hesperiphona vespertina tajgovogo smerechnika Pinicola enucleator bilokrilogo shishkarya Loxia leucoptera yalinovogo shishkarya Loxia curvirostra sosnovogo chizha Spinus pinus en Haemorhous purpureus ta sivogolovogo katunchika Leucosticte tephrocotis Ekoregion harakterizuyetsya visokim rivnem endemizmu sered zemnovodnih Sered majzhe endemichnih amfibij poshirenih v regioni slid vidznachiti en Aneides ferreus veletensku tihookeansku salamandru Dicamptodon tenebrosus salamandru Van Dika Plethodon vandykei en Rana cascadae ta oregonsku plyamistu zhabu Rana pretiosa a sered endemikiv kaskadnu salamandru Rhyacotriton cascadae en Plethodon larselli ta en Batrachoseps wrighti Sered poshirenih v regioni plazuniv slid vidznachiti en Thamnophis ordinoides ta zahidnu parkannu iguanu Sceloporus occidentalis Kolis u girskih richkah regionu nerestilosya bagato chavichi Oncorhynchus tshawytscha ta en Salvelinus confluentus odnak za ostanni desyatilittya populyaciya cih rib strimko skorotilasya za vinyatkom najbilsh viddalenih rajoniv Ekoregioni IV rivnyaU shemi ekoregioniv Agenciyi z ohoroni dovkillya SShA Centralni ta Pivdenni Kaskadni gori vidomi yak ekoregion III rivnya Kaskadni gori U mezhah ekoregionu Kaskadnih gir vidilyayut visim ekoregioniv rivnya IV nizini ta dolini Zahidnih Kaskadiv visokogir ya Zahidnih Kaskadiv girski lisi grebnya Kaskadnih gir subalpijski ta alpijski visokogir ya Kaskadnih gir visokogirni lisi pivdnya Visokih Kaskadiv nizkogirski lisi pivdnya Visokih Kaskadiv hvojni lisi shodu Kalifornijskih Kaskadiv ta peredgir ya Pivdennih Kaskadiv Mapa ekoregioniv IV rivnya ne zaznachena kalifornijska chastina Gora Rejnir Kraterne ozero v gorah Oregonu Starij hvojnij lis v zapovidniku en Karove ozero u visokogir yah gori Rejnir Nizini ta dolini Zahidnih Kaskadiv 4a Region nizin ta dolin Zahidnih Kaskadiv ohoplyuye strimki zahidni shili Kaskadnih gir porizani chislennimi glibokimi dolinami Visota regionu kolivayetsya vid 180 do 1220 m nad rivnem morya V shtati Vashington cherez teritoriyu regionu protikayut richki en Kaulic en en en ta en a v shtati Oregon en en en Makkenzi en en Klakamas en ta en yaki mayut visokij abo serednij uhil V yih holodnih vodah zhivut ridkisni lososevi ribi chavichi Oncorhynchus tshawytscha rajduzhni foreli Oncorhynchus mykiss ta en Salvelinus confluentus Na deyakih richkah pobudovani vodoshovisha yaki zberigayut talu snigovu vodu sho vikoristovuyetsya dlya zroshennya ta municipalnogo vodopostachannya u en na zahodi M yakij vologij klimat regionu spriyaye rostu pishnih hvojnih lisiv u yakih perevazhayut zahidni tsugi Tsuga heterophylla ta priberezhni duglasiyi Pseudotsuga menziesii var menziesii Takozh v cih lisah zustrichayutsya veletenski tuyi Thuja plicata velikolisti kleni Acer macrophyllum en Alnus rubra kruglolisti kleni Acer circinatum en Polystichum munitum chagarniki en Gaultheria shallon padubolistogo barbarisu Berberis aquifolium rododendronu Rhododendron spp chornici Vaccinium spp ozhini Rubus spp en Rubus parviflorus kvasenici Oxalis spp ta en Corylus cornuta Shili Zahidnih Kaskadiv ye odnimi z najvazhlivishih regioniv virobnictva derevini na Tihookeanskomu Pivnichnomu Zahodi Nizini ta dolini Zahidnih Kaskadiv ye odnim z najbilshih subregioniv Kaskadnih gir yakij ohoplyuye 10 110 km v Oregoni ta 6208 km u Vashingtoni Visokogir ya Zahidnih Kaskadiv 4b Visokogir ya Zahidnih Kaskadiv harakterizuyutsya strimkimi rozchlenovanimi shilami lodovikovimi ozerami ta chislennimi strumkami j richkami z visokim abo serednim uhilom Visota regionu kolivayetsya vid 910 do 2000 m nad rivnem morya Zahidni Kaskadi starshi ta bilsh erodovani nizh Visoki Kaskadi na shodi z yih lavovimi polyami ta visokimi zasnizhenimi vulkanichnimi konusami Z geologichnoyi tochki zoru yih osnovu skladayut temni bazalti na vidminu vid sirih andezitiv Visokih Kaskadiv Porivnyano z nizinami ta dolinami na zahodi u visokogir yah seredni temperaturi nizhchi a vzimku vipadaye bilshe snigu Ryasni opadi pidtrimuyut gusti lisi u yakih dominuyut priberezhni duglasiyi Pseudotsuga menziesii var menziesii ta zahidni tsugi Tsuga heterophylla Sered inshih derev poshirenih v girskih lisah Zahidnih Kaskadiv slid vidznachiti girsku tsugu Tsuga mertensiana shlyahetnu yalicyu Abies procera subalpijsku yalicyu Abies lasiocarpa veletensku yalicyu Abies grandis sriblyastu yalicyu Abies amabilis chervonu vilhu Alnus rubra ta korotkolistij tis Taxus brevifolia V yih pidlisku perevazhayut kruglolisti kleni Acer circinatum chagarniki rododendronu Rhododendron spp padubolistogo barbarisu Berberis aquifolium dribnocvitoyi malini Rubus parviflorus ta chornici Vaccinium spp Narazi v ekoregioni perevazhaye lisozagotivlya ta rekreaciya Vin ye vazhlivim dzherelom vodi do miskih ta silskogospodarskih rajoniv u dolinah Visokogir ya Zahidnih Kaskadiv ye drugim za velichinoyu subregionom Kaskadnih gir yakij ohoplyuye 7070 km v Oregoni ta 4734 km u Vashingtoni Girski lisi grebnya Kaskadnih gir 4c Region girskih lisiv grebnya Kaskadnih gir ohoplyuye hvilyaste vulkanichne plato nad yakim pidijmayutsya vulkanichni girski vershini Visota regionu stanovit priblizno 2000 m nad rivnem morya Vulkanichne plato Visokih Kaskadiv utvorilosya v plioceni a plejstocenove zledeninnya zalishilo na nomu chislenni ozera Landshaft regionu peretinayut zvivisti vodni potoki U lisah regionu perevazhayut girski tsugi Tsuga mertensiana sriblyasti yalici Abies amabilis ta subalpijski yalici Abies lasiocarpa a takozh menshoyu miroyu veletenski yalici Abies grandis shlyahetni yalici Abies procera priberezhni duglasiyi Pseudotsuga menziesii var menziesii yalini Engelmana Picea engelmannii ta skrucheni sosni Pinus contorta V yih pidlisku perevazhayut kruglolisti kleni Acer circinatum chagarniki chornici Vaccinium spp rododendronu Rhododendron spp ta gaulteriyi Gaultheria spp pivnichni lineyi Linnaea borealis ta en Xerophyllum tenax Na girskih lukah zustrichayutsya osoki Cyperaceae karlikovi verbi Salix spp ta dernisti shuchniki Deschampsia cespitosa Region ohoplyuye 4940 km v Oregoni ta 803 km u Vashingtoni Izolovana dilyanka cogo ekoregionu roztashovana na vershini vulkana en na pivdennij shid vid Benda Subalpijski ta alpijski visokogir ya Kaskadnih gir 4d Region subalpijskih ta alpijskih visokogir yiv Kaskadnih gir ohoplyuye visoki vulkanichni vershini sho pidijmayutsya nad subalpijskim poyasom Vin mistit kaskadi vodospadiv lodovikovi cirki ta karovi ozera Plejstocenove zledeninnya zminilo formu gir na visoti ponad 2000 m nad rivnem morya zalishivshi moreni lodovikovi ozera ta U podibni lodovikovi kanjoni Na najvishih girskih vershinah vse she prisutni lodoviki ta postijni snizhniki odnak z pivnochi na pivden yih rozmiri zmenshuyutsya Roslinnist regionu pristosovana do velikih visot holodnih zimovih temperatur korotkogo vegetacijnogo periodu ta glibokogo snigovogo pokrivu vzimku Poblizu verhnoyi mezhi lisu poshireni trav yanisto chagarnikovi subalpijski luki ta rozrizneni dilyanki lisiv girskoyi tsugi Tsuga mertensiana subalpijskoyi yalici Abies lasiocarpa ta bilokoroyi sosni Pinus albicaulis Na vologih lukah zrostayut en Carex breweri en Carex heteroneura en Carex nigricans dernisti shuchniki Deschampsia cespitosa ta alpijski ajstri Aster alpinus Podekudi zustrichayutsya goli skeli Region ohoplyuye 1000 km u Vashingtoni 860 km v Oregoni a takozh vershini gir Shasta ta Lassen Pik v Kaliforniyi Vin vklyuchaye najvishi vulkanichni vershini Visokih Kaskadiv zokrema gori Rejnir en Gud en Tri Sestri Bachelor en en en Shasta ta en Girski lisi pivdnya Visokih Kaskadiv 4e Region girskih lisiv pivdnya Visokih Kaskadiv ohoplyuye hvilyaste vulkanichne plato na pivdennomu shodi ekoregionu nad yakim pidijmayutsya izolovani girski vershini ta vulkanichni konusi Tut zustrichayetsya bagato karovih ozer ta lodovikovih form relyefu Region lezhit na visoti vid 1200 do 2500 m nad rivnem morya ta ye perehidnoyu zonoyu mizh Pivdennimi Kaskadnimi gorami 4f ta subalpijskimi visokogir yami 4d Jogo klimat bilsh suhij nizh u girskih lisah grebnya Kaskadnih gir 4c ta harakterizuyetsya bilsh trivaloyu litnoyu posuhoyu Deyaki vodotoki sho protikayut cherez teritoriyu regionu ye sezonnimi U hvojnih lisah regionu perevazhayut girski tsugi Tsuga mertensiana skrucheni sosni Pinus contorta ta sriblyasti yalici Abies amabilis Takozh tut zustrichayutsya veletenski yalici Abies grandis odnokolirni yalici Abies concolor ta prekrasni yalici Abies magnifica yaki stayut bilsh poshirenimi na pivdni ta shodi Na velikih visotah traplyayutsya bilokori sosni Pinus albicaulis V pidlisku hvojnih lisiv zrostaye ozhika Luzula spp en Chimaphila menziesii lyupin Lupinus spp ta odnoboka borovinka Orthilia secunda a na vidkritih lukah na najvishih visotah en Eriogonum pyrolifolium en Koenigia davisiae ta osoka Bryuera Carex breweri Region ohoplyuye 2370 km u en a takozh deyaki teritoriyi v gorah Kaliforniyi Vin vklyuchaye nizhni chastini Nacionalnogo parku Kraternogo ozera ta en Nizkogirski lisi pivdnya Visokih Kaskadiv 4f Region nizkogirskih lisiv pivdnya Visokih Kaskadiv lezhit na nizhchij visoti nizh navkolishni regioni ta maye mensh nerivnij relyef yakij harakterizuyetsya vologimi girskimi shilami ta shirokimi dolinami Visota regionu kolivayetsya vid 430 do 1620 m nad rivnem morya Klimat tut bilsh suhij nizh v inshih chastinah Kaskadnih gir sho vidobrazheno u bilsh posuhostijkij roslinnosti Richkovij stik tut takozh znachno menshij nizh v gorah na pivnochi ekoregionu Zahidni tsugi Tsuga heterophylla ta veletenski tuyi Thuja plicata yaki dominuyut v lisah Zahidnih Kaskadiv u Pivdennih Kaskadnih gorah zustrichayutsya ridshe Natomist tut yih zaminyuyut vidi tipovi dlya gir kalifornijskoyi Syerra Nevadi kalifornijski richkovi kedri Calocedrus decurrens odnokolirni yalici Abies concolor prekrasni yalici Abies magnifica ta sosni Lamberta Pinus lambertiana V yih pidlisku perevazhayut chagarniki snizhnoyagidnika Symphoricarpos spp irgi Amelanchier spp padubolistogo barbarisu Berberis aquifolium en Chrysolepis chrysophylla ta en Holodiscus discolor a takozh pivnichni lineyi Linnaea borealis V kalifornijskij chastini regionu poshireni chagarniki muchnici Arctostaphylos spp ta chervonokorinnika Ceanothus spp a takozh kushi en Cercocarpus ledifolius trizubchastogo polinu Artemisia tridentata ta en Purshia tridentata centr poshirennya yakih znahoditsya na shodi u Velikomu Basejni Na nizhnih visotah regionu zustrichayutsya priberezhni duglasiyi Pseudotsuga menziesii var menziesii ta zhovti sosni Pinus ponderosa Region ohoplyuye 3660 km u Pivdennomu Oregoni u basejnah richok en ta Rog a takozh deyaki teritoriyi v gorah Pivnichnoyi Kaliforniyi Vid Zahidnih Kaskadiv vin viddilenij gorami en Hvojni lisi shodu Kalifornijskih Kaskadiv 4g Region hvojnih lisiv shodu Kalifornijskih Kaskadiv roztashovanij na shodi Kalifornijskih Kaskadnih gir na visoti vid 900 do 2150 m nad rivnem morya Nevelika chastina regionu roztashovana na zahid vid gori Shasta v okolicyah mista Vid Region maye bilsh posushlivij klimat nizh inshi regioni Kalifornijskih Kaskadiv oskilki lezhit u doshovij tini Kaskadnih gir ta gir en V regioni perevazhayut ridkolissya zhovtih sosen Pinus ponderosa abo sosen Dzheffri Pinus jeffreyi a na bilsh posushlivih nizkih visotah ridkolissya zahidnih yalovciv Juniperus occidentalis u pidlisku yakih poshireni chagarniki polinu Artemisia spp Peredgir ya Pivdennih Kaskadiv 4h Region peredgir yiv Pivdennih Kaskadiv ohoplyuye vulkanichni pagorbi ta plato Pivnichnoyi Kaliforniyi sho prostyagayutsya vid richki en na pivden do mista Paradajz Jogo visota kolivayetsya vid 600 do 1200 m nad rivnem morya Roslinnij pokriv regionu predstavlenij suhimi abo en mishanimi hvojnimi lisami ta nizkogirskimi dubovo hvojnimi lisami i ridkolissyami Sered hvojnih derev poshirenih v regioni slid vidznachiti zhovtu sosnu Pinus ponderosa priberezhnu duglasiyu Pseudotsuga menziesii var menziesii a takozh odnokolirnu yalicyu Abies concolor na velikih visotah a sered shirokolistyanih derev kalifornijskij chornij dub Quercus kelloggii ta kanjonovij dub Quercus chrysolepis ZberezhennyaZnachna chastina lisiv ekoregionu bula virubana Zalishki pralisiv zbereglisya perevazhno u viddalenih girskih rajonah Borotba z pozhezhami zminila prirodnij rezhim porushen a rozvitok silskogo gospodarstva ta rozshirennya poselen prizveli do znishennya lisiv u dolinah Blizko 20 8 ploshi ekoregionu ye zapovidnimi teritoriyami Prirodoohoronni teritoriyi vklyuchayut Nacionalnij park gori Rejnir en en en Nacionalnu malovnichu zonu ushelini richki Kolumbiya en en en en en en en en ta en v shtati Vashington Nacionalnij park Kraternogo ozera en en en en Nacionalnu malovnichu zonu ushelini richki Kolumbiya en en en en en en en en en en en en en en en en en v shtati Oregon a takozh en en ta en v shtati Kaliforniya Primitki Central and Southern Cascades forests DOPA Explorer 1 Dinerstein Eric Olson David Joshi Anup Vynne Carly Burgess Neil D Wikramanayake Eric Hahn Nathan Palminteri Suzanne Hedao Prashant Noss Reed Hansen Matt Locke Harvey Ellis Erle C Jones Benjamin Barber Charles Victor Hayes Randy Kormos Cyril Martin Vance Crist Eileen Sechrest Wes ta in 2017 An Ecoregion Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm BioScience 67 6 534 545 doi 10 1093 biosci bix014 Map of Ecoregions 2017 angl Resolve using WWF data Procitovano 01 listopada 2024 Agencies announce decision to restore grizzly bears to North Cascades National Park Service 25 kvitnya 2024 Procitovano 17 serpnya 2024 Posilannya Central and Southern Cascades forests Terrestrial Ecoregions World Wildlife Fund Central Southern Cascades Forests One Earth