Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ліси сходу Каскадних гір (ідентифікатор WWF: NA0512) — неарктичний екорегіон хвойних лісів помірної зони, розташований на Північному Заході США.
 Пемзове плато біля підніжжя Каскадних гір (Орегон) | |
| Екозона | Неарктика |
|---|---|
| Біом | Хвойні ліси помірної зони |
| Статус збереження | критичний/зникаючий |
| Назва WWF | NA0512 |
| Межі | Ліси Центральних та Південних Каскадних гір Ліси Кламату та Сіскію Ліси Сьєрра-Невади Чагарниковий степ Снейку та Колумбії Ліси Блакитних гір Підвітряні ліси Каскадних гір |
| Площа, км² | 53 275 |
| Країни | Сполучені Штати Америки |
| Охороняється | 2963 км² (6 %) |
 Розташування екорегіону (зеленим) | |
Географія
Екорегіон лісів сходу Каскадних гір охоплює східні схили та передгір'я Каскадних гір, що простягаються через захід штатів Вашингтон і Орегон та через північний схід Північної Каліфорнії. Північна межа регіону лежить східніше гори Рейнір у Вашингтоні, а південна межа — поблизу Сьюзенвілля в Каліфорнії, східніше гори [en]. На більшій частині своєї довжини регіон є доволі вузьким, однак на півдні його протяжність із заходу на схід збільшується.
Рельєф західної частини екорегіону представлений гірськими схилами, а східної — пагорбами та високими плато. Повсюдно зустрічаються високі вулканічні конуси та пагорби-останці, а також деякі порівняно молоді лавові потоки. Через невелику кількість опадів ландшафт регіону слабо розчленований, однак подекуди плато перерізають ізольовані каньйони. На півночі регіону зустрічаються льодовикові форми рельєфу, які утворилися внаслідок плейстоценового зледеніння, однак на півдні вони відсутні. З геологічної точки зору основу екорегіону складають вулканічні гірські породи — базальти, андезити та туфи, перекриті шаром вулканічного попелу, пемзи та шлаку, товщина якого подекуди може бути доволі значною. Щільність річкової мережі має тенденцію до збільшення з півдня на північ. Як правило, у районах, де переважає пемза, водних потоків зустрічається мало. Ґрунти в регіоні представлені [en] або [en]. Вони, як правило, мають відносно високу родючість та добре підтримують ріст рослин. У деяких районах, зокрема у [en], зустрічаються [en], які підтримують рідкісні рослинні угруповання.
В горах на заході екорегіон переходить у ліси Центральних та Південних Каскадних гір, на південному сході — у ліси Кламату та Сіскію та у ліси Сьєрра-Невади, а на півночі — у підвітряні ліси Каскадних гір. На напівпустельних плато, що простягаються на схід від передгір'їв Каскадних гір, розташований екорегіон чагарникового степу Снейку та Колумбії.
Клімат
В межах екорегіону переважає континентальний клімат (Dsb або Dsa за класифікацією кліматів Кеппена) або середземноморський клімат (Csb за класифікацією Кеппена), а у найбільш посушливих районах — напівпустельний клімат (BSk за класифікацією Кеппена). Оскільки регіон лежить у дощовій тіні Каскадних гір, опадів тут випадає набагато менше, ніж на узбережжі Тихого океану — в середньому менше 511 мм за рік. Однак, незважаючи на меншу кількість опадів, влітку тут випадає трохи більше опадів, ніж у районах, розташованих ближче до узбережжя.
Флора
Рослинний покрив екорегіону представлений мозаїкою чагарників, луків та хвойних лісів. Розподіл рослинних угруповань залежить від висоти, клімату та ґрунтів.
На найвищих висотах регіону, біля гребня Каскадних гір, поширені субальпійські ліси, у яких домінують гірські тсуґи (Tsuga mertensiana), білокорі сосни (Pinus albicaulis), субальпійські ялиці (Abies lasiocarpa) та ялини Енгельмана (Picea engelmannii).
З просуванням вниз по східних схилах клімат стає неухильно сухішим. Тут поширені гірські хвойні ліси, основу яких складають західні білі сосни (Pinus monticola), велетенські ялиці (Abies grandis), скручені сосни (Pinus contorta), західні модрини (Larix occidentalis) та прибережні дуґласії (Pseudotsuga menziesii var. menziesii). Ще далі на схід, на висоті від 600 до 2000 м над рівнем моря, у більш теплих та сухих умовах, поширені великі масиви рідколісь, у яких домінують жовті сосни (Pinus ponderosa).
[en] мають відкриту структуру та трав'яний підлісок. Масивні старовинні жовті сосни, які отримали свою назву за жовтуватий колір кори, що має неймовірний аромат, подібний до аромату ванілі чи [en], є найбільш характерними деревами на східних схилах Каскадних гір та у прилеглих передгір'ях. У деяких найбільш сухих районах рідколісся жовтої сосни перетворюються на відкриті соснові савани, подібні до тих, що поширені на південному сході США. Домінуючими травами, що зростають у трав'яному ярусі цих саван, є [en] (Festuca idahoensis) та [en] (Pseudoroegneria spicata), які утворюють багаторічні купини. Також тут зустрічаються характерні чагарники [en] (Purshia tridentata), поширення яких, однак, значно обмежене режимом пожеж. У рідколіссях та саванах часто спалахують низові пожежі, які знищують трав'яний ярус, однак рідко призводять до загибелі дорослих дерев.
У найпосушливіших, найсхідніших частинах екорегіону, де за рік випадає від 200 до 250 мм опадів, переважають західні яловці (Juniperus occidentalis), рідколісся яких утворюють перехідну зону між рідколіссями й саванами жовтих сосен та [en], поширеним східніше. Внаслідок порушення режиму пожеж та надмірного випасу худоби спостерігається [en] яловців у степ.
Пожежі, а також інші порушення, такі як часті й локальні падіння дерев або масштабні й водночас рідкісні спалахи епіфітотій, відігравали вирішальну роль у підтримці структури лісів та рідколісь, їх видового складу та екосистемних процесів (взаємодії видів, сукцесії, колообігу поживних речовин тощо). До колонізації регіону у рідколіссях жовтої сосни масштабні пожежі спалахували кожні 5-15 років, тоді як у гірських хвойних лісах вони спалахували раз на 100-900 років. Нова антропогенна мозаїка регіонального ландшафту змінила цю динамічну рівновагу, яка колись підтримувалася природними силами. Лісозаготівля та боротьба з пожежами змінили режим порушень та призвели до менш частих, однак більш інтенсивних пожеж, а часті та масштабні антропогенні порушення спричинили зміну природних процесів та призвели до зменшення біологічного різноманіття екосистем.
Фауна
Серед поширених в екорегіоні ссавців слід відзначити чорнохвостого оленя (Odocoileus hemionus), білохвостого оленя (Odocoileus virginianus), [en] (Cervus canadensis nelsoni), вилорога (Antilocapra americana), американського зайця (Lepus americanus), великовухого зайця (Lepus californicus), білохвостого зайця (Lepus townsendii), гірського кролика (Sylvilagus nuttallii), канадського голкошерста (Erethizon dorsatum), жовточеревого бабака (Marmota flaviventris), малого бурундука (Neotamias minimus), соснового бурундука (Neotamias amoenus), бурундука Аллена (Neotamias senex), західну сіру вивірку (Sciurus griseus), вивірку Дугласа (Tamiasciurus douglasii), [en] (Glaucomys oregonensis), пишнохвостого лісового хом'яка (Neotoma cinerea), гірську полівку (Microtus montanus), тихоокеанську заподу (Zapus trinotatus), самотню торбомишу (Perognathus parvus), полинову строкатку (Lemmiscus curtatus), західну врожайницю (Reithrodontomys megalotis), північного гоферчика (Thomomys talpoides), золотистого ховраха (Callospermophilus lateralis) та каліфорнійського ховраха (Otospermophilus beecheyi). На берегах річок зустрічаються канадські бобри (Castor canadensis), канадські видри (Lontra canadensis), річкові візони (Neogale vison) та болотяні ондатри (Ondatra zibethicus).
Серед великих хижаків, поширених в регіоні, слід відзначити барибала (Ursus americanus), [en] (Puma concolor couguar) та руду рись (Lynx rufus), а серед дрібніших хижих ссавців — койота (Canis latrans), звичайну лисицю (Vulpes vulpes), сіру лисицю (Urocyon cinereoargenteus), звичайну росомаху (Gulo gulo), [en] (Martes caurina), [en] (Mustela richardsonii), довгохвосту ласицю (Neogale frenata), американського борсука (Taxidea taxus), смугастого скунса (Mephitis mephitis), західного плямистого скунса (Spilogale gracilis) та звичайного ракуна (Procyon lotor). Раніше в Каскадних горах мешкали [en] (Canis lupus fuscus), однак вони були винищені в регіоні, як і гризлі (Ursus arctos horribilis), що жили у гірських лісах, та [en] (Bison bison bison), що кочували біля їх підніжжя.
Серед поширених в екорегіоні птахів слід відзначити американського орябка (Bonasa umbellus), гірського тетерука (Dendragapus fuliginosus), гірську перепелицю (Oreortyx pictus), [en] (Accipiter atricapillus), віргінського пугача (Bubo virginianus), [en] (Psiloscops flammeolus), каліфорнійського сичика-горобця (Glaucidium californicum), каліопу (Selasphorus calliope), північного дятла (Picoides arcticus), [en] (Picoides dorsalis), [en] (Leuconotopicus albolarvatus), [en] (Sphyrapicus thyroideus), [en] (Melanerpes lewis), канадську кукшу (Perisoreus canadensis), американську горіхівку (Nucifraga columbiana), каліфорнійську сойку (Aphelocoma californica), чорноголову сизойку (Cyanocitta stelleri), повзика-крихітку (Sitta pygmaea), гірську гаїчку (Poecile gambeli), зеленоспинного віреона (Vireo cassinii), осокового пересмішника (Oreoscoptes montanus), рудобрового квічаля (Ixoreus naevius), західного блакитника (Sialia mexicana), середнього блакитника (Sialia currucoides), північного солітаріо (Myadestes townsendi), західну цитринку (Geothlypis tolmiei), ялинового піві-малюка (Empidonax hammondii), західного піві-малюка (Empidonax difficilis), чагарникового піві-малюка (Empidonax oberholseri), сірого пісняра-лісовика (Empidonax wrightii), рябогруду вівсянку (Passerella iliaca), жовтобрового кіпаля (Hesperiphona vespertina), ялинового шишкаря (Loxia curvirostra), [en] (Haemorhous cassinii), сивоголового катуньчика (Leucosticte tephrocotis) та лучну карнатку (Spizella breweri). Водно-болотні угіддя [en] в Орегоні є важливим місцем проживання для білоголових орланів (Haliaeetus leucocephalus) та численних водоплавних птахів.
Екорегіони IV рівня
У схемі екорегіонів Агенції з охорони довкілля США екорегіон лісів сходу Каскадних гір відомий як екорегіон III рівня «Східні схили та передгір'я Каскадних гір». У межах цього екорегіону виділяють двадцять екорегіонів рівня IV: плато та схили Якіма, мішані ялицеві ліси, дубово-хвойні передгірські ліси, сосново-пуршієві рідколісся, Пемзове плато, прохолодні вологі западини Пемзового плато, теплі вологі западини озер Кламат та Гус, сосново-ялицеві ліси Фремонту, схили Південних Каскадів, ялівцеві рідколісся Кламату, долина Шаста, долина річки Піт, гори Ворнер, високогір'я гір Ворнер, плато Лайклі, ялівцеві чагарники пагорбів та гір Модоку й Лассену, гірські ліси та рідколісся Ейдіну та Хорсхеду, невисокі пагорби Ейдіну та Діксі, лавові потоки та останці Модоку, а також Старі Каскади.
Плато та схили Якіма (9a)
Регіон плато та схилів Якіма охоплює передгірське плато, що лежить на висоті від 760 до 1500 м над рівнем моря, та пагорби-останці, що підіймаються над ним. Це базальтове плато порізане каньйонами, однак сліди льодовика тут відсутні. Подекуди, особливо на півдні, трапляються природні джерела. Посушливий континентальний клімат підтримує рідколісся, у яких переважають жовті сосни (Pinus ponderosa) та чагарники [en] (Purshia tridentata), а також зустрічаються прибережні дуґласії (Pseudotsuga menziesii var. menziesii) та орегонські дуби (Quercus garryana). Пожежі є невід'ємною частиною цієї екосистеми. Регіон охоплює 4640 км² у Вашингтоні, переважно в межах [en].
Мішані ялицеві ліси (9b)
Регіон мішаних ялицевих лісів охоплює гірські схили Каскадних гір, що переважно лежать на захід від плато Якіма. Він містить високі гірські плато, що у минулому були вкриті льодовиками, гірські схили та каньйони, по яким протікають річки з високим ухилом. У післяльодовикових скельних западинах зустрічаються розрізнені озера. Висота регіону коливається від 670 до 1980 м над рівнем моря. Холодні ґрунти та сніжний, континентальний клімат сприяють формуванню хвойних лісів, у яких переважають велетенські ялиці (Abies grandis) та прибережні дуґласії (Pseudotsuga menziesii var. menziesii), а також, меншою мірою, жовті сосни (Pinus ponderosa) та західні модрини (Larix occidentalis). В підліску цих лісів зустрічаються круглолисті клени (Acer circinatum) та чагарники сніжноягідника (Symphoricarpos spp.), [en] (Corylus cornuta) і [en] (Holodiscus discolor). Регіон охоплює 2100 км² в штаті Вашингтон та 420 км² в штаті Орегон (на схилах гір Рейнір, [en], Гуд та [en]). Він включає території резервації якама, а також частину національних лісів [en], [en], [en] та [en] (зокрема природну зону [en]).
Дубово-хвойні передгірські ліси (9c)
Регіон дубово-хвойних передгірських лісів лежить на нижній висоті, ніж мішані ялицеві ліси. Він є більш різноманітним, ніж інші частини Східних Каскадних гір та включає передгір'я, невисокі гори, плато та долини, розташовані на висоті від 150 до 1070 м над рівнем моря. Завдяки каньйону річки Колумбія регіон відчуває океанічний вплив, що пом'якшує його клімат. У результаті ґрунти, клімат та рослинність регіону мають риси, характерні як для [en], так і для [en].
На заході регіону переважають ліси прибережної дуґласії (Pseudotsuga menziesii var. menziesii) та західної тсуґи (Tsuga heterophylla), а на сході — ліси орегонського дуба (Quercus garryana) та жовтої сосни (Pinus ponderosa). В підліску лісів переважають купини [en] (Festuca idahoensis) та [en] (Pseudoroegneria spicata), а також чагарники гіркої пуршії (Purshia tridentata), падуболистого барбарису (Berberis aquifolium), рогатої ліщини (Corylus cornuta) та сніжноягідника (Symphoricarpos spp.). Також в регіоні зустрічаються ділянки луків.
В регіоні переважає лісове господарство, рекреаційні заклади, пасовища, сільські поселення та фруктові сади, а у долинах — поля, на яких вирощуються зернові та сіно. Земля тут переважно перебуває у приватній власності. Регіон охоплює 1460 км² у Вашингтоні та 1190 км² в Орегоні вздовж долини річки Колумбія. Він також охоплює нижню частину басейну [en] та басейн річки [en]
Сосново-пуршієві рідколісся (9d)
Регіон сосново-пуршієвих рідколісь охоплює високі хвилясті вулканічні плато, порізані каньйонами, по яким протікають річки з високим ухилом. Завдяки вулканічній гідрогеології їхній стік стабільний протягом всього року. Висота регіону коливається від 730 до 1580 м над рівнем моря. Материнською породою для добре дренованих, прохолодних ґрунтів регіону виступає [en], величезна кількість якого була викинута в повітря в результаті катастрофічного виверження вулкана [en] приблизно 6845 ± 50 років тому. Ці ґрунти підтримують майже однорідні насадження жовтої сосни (Pinus ponderosa). Історично в цих гаях часто спалахували пожежі, які знищували підлісок, формуючи відкриті рідколісся. Скручені сосни (Pinus contorta) в регіоні практично відсутні. Склад підліску у рідколіссях жовтої сосни відрізняється залежно від висоти над рівнем моря: на низьких висотах у ньому переважають чагарники гіркої пуршії (Purshia tridentata), які взимку виступають важливим джерелом їжі для оленів, а на великих висотах — чагарники [en] (Arctostaphylos patula) та сніжноягідника (Symphoricarpos spp.). У прибережних районах зростають білі вільхи (Alnus incana), верби (Salix spp.), чагарники паросткового дерену (Cornus sericea) та осоки (Cyperaceae). Регіон охоплює 2790 км² в штаті Орегон, на схід від гори [en], [en] та Трьох Сестер. Він включає частину Національного лісу Дешутес та резервації [en].
Пемзове плато (9e)
Регіон Пемзового плато охоплює високе вулканічне плато, вкрите товстим шаром мазамського попелу та пемзи. Його висота коливається від 1200 до 2500 м над рівнем моря. Ґрунти, що сформували на Пемзовому плато, дуже глибокі та добре дреновані. В регіоні зустрічаються невеликі річки, які час від часу пересихають, а також струмки та болота, що живляться джерелами. Заморозки можливі в будь-яку пору року.
На схилах Пемзового плато ростуть жовті сосни (Pinus ponderosa), а на великих висотах — одноколірні ялиці (Abies concolor). У більш прохолодних западинах та на рівнинах, де пемзові відклади найтовші, поширені ліси скрученої сосни (Pinus contorta), у підліску яких переважають гіркі пуршії (Purshia tridentata) та айдахські костриці (Festuca idahoensis). У прибережних районах зустрічаються білі вільхи (Alnus incana), американські осики (Populus tremuloides), верби (Salix spp.) та чагарники паросткового дерену (Cornus sericea).
Регіон Пемзового плато є найбільшим з субрегіонів сходу Каскадних гір, який охоплює 10 970 км² в Орегоні між містами Бенд та Кламат-Фоллз. Він включає значні частини Національних лісів Дешутес та [en] (зокрема [en]), а також нижні висоти [en]
Прохолодні вологі западини Пемзового плато (9f)
Регіон прохолодних вологих западин Пемзового плато охоплює [en], [en] та западину Ла-Піне, які оточені Пемзовим плато. Вони лежать на висоті від 1200 до 1600 м над рівнем моря та являють собою западини, де взимку [en], що призводить до нижчих мінімальних температур, ніж на решті плато. Ці западини вкриті товстим шаром озерних відкладів. Навесні, у період [en], рівень ґрунтових вод в западинах розташований близько до поверхні, на відміну від решти Пемзового плато.
Вологі западини Пемзового плато підтримують насадження скручених сосен (Pinus contorta), а також болота, порослі скрученими соснами, верболозом та американськими осиками (Populus tremuloides). На найбільш сухих ґрунтах у западинах зустрічаються розрізнені рідколісся невисоких жовтих сосен (Pinus ponderosa). Сиканське та Кламатське болота підтримують водно-болотну та лучну рослинність, зокрема гостру кугу (Schoenoplectus acutus) та дернистий щучник (Deschampsia cespitosa). У заболочених лісах, на болотах, озерах, водосховищах та річках регіону зустрічаються численні мігруючі водоплавні птахи. Загалом регіон охоплює 1690 км² в Орегоні. Він включає як приватні, так і громадські землі, зокрема частину Національних лісів Дешутес та Фремонт-Венема, а також [en].
Теплі вологі западини озер Кламат та Гус (9g)
Регіон теплих вологих западин озер Кламат та Гус охоплює річкові заплави й тераси та озерні западини, зокрема западини озер [en] та [en]. Ці озера є залишками великого [en] озера [en], яке існувало у плейстоцені. Висота регіону коливається від 1200 до 1600 м над рівнем моря. Клімат регіону доволі посушливий, порівняно з рештою екорегіону.
Колись територію регіону вкривали луки, на яких росли різні види тонконогів (Poa spp.) та пирійників (Elymus spp.). У степах зустрічалися трави, зокрема колосистий житняк (Pseudoroegneria spicata) та айдахська костриця (Festuca idahoensis), а також чагарники гіркої пуршії (Purshia tridentata), тризубчастого полину (Artemisia tridentata) та [en] (Artemisia arbuscula). На водно-болотних угіддях росли зарості гострої куги (Schoenoplectus acutus), дернистого щучника (Deschampsia cespitosa), рогозу (Typha spp.) та осоки (Cyperaceae). Більшість вологих лук та водно-болотних угідь регіону були осушені та перетворені на поселення, пасовища та поля, на яких вирощують люцерну, картоплю та просо. В регіоні знаходяться кілька заповідників, що охороняють болота, та є частиною [en]. Вони є ключовими для збереження регіонального біорізноманіття, зокрема рідкісних видів птахів та риб. Загалом регіон охоплює 2690 км² в округах Кламат та Лейк в штаті Орегон, а також територію [en] в Каліфорнії.
Сосново-ялицеві ліси Фремонту (9h)
Регіон сосново-ялицевих лісів Фремонту охоплює гірські схили та високі плато, які подекуди підіймаються вище верхньої межі лісу. Загалом висота регіону коливається від 1500 до 2400 м над рівнем моря. Тут переважають давні ґрунти, на відміну від Пемзового плато, де вони були глибоко поховані під шаром вулканічного попелу та пемзи. Подекуди у скельних післяльодовикових западинах трапляються озера та водосховища, а також багато озер та пересихаючих й ефемерних струмків. Континентальний клімат та різноманітний рельєф регіону сприяють різноманіттю типів рослинності. На нижніх висотах поширені рідколісся жовтих сосен (Pinus ponderosa) та західних яловців (Juniperus occidentalis), а у високогір'ях та на північних схилах — хвойні ліси, у яких домінують одноколірні ялиці (Abies concolor), сосни Ламберта (Pinus lambertiana), білокорі сосни (Pinus albicaulis), скручені сосни (Pinus contorta) та каліфорнійські річкові кедри (Calocedrus decurrens). У підліску лісів та рідколісь екорегіону зустрічаються сніжноягідники (Symphoricarpos spp.), [en] (Arnica cordifolia), [sv] (Poa wheeleri), гіркі пуршії (Purshia tridentata) та [en] (Carex inops). Загалом регіон охоплює 4330 км² в Орегоні, зокрема частину Національного лісу Фремонт-Венема, а також невелику територію на захід від озера Гус в Каліфорнії.
Схили Південних Каскадів (9i)
Регіон схилів Південних Каскадів є перехідною зоною між Високогір'ями Південних Каскадних гір, що входять до екорегіону лісів Центральних та Південних Каскадних гір, та більш сухими передгір'ями. Він характеризується помірно пологими схилами, розташованими на висоті від 1100 до 1900 м над рівнем моря. Висота регіону є більшою, ніж висота решти субрегіонів, внаслідок чого він отримує більше опадів.
Гірський ландшафт регіону вкривають ліси жовтої сосни (Pinus ponderosa). На більших висотах у гірських лісах переважають одноколірні ялиці (Abies concolor), прекрасні ялиці (Abies magnifica), прибережні дуґласії (Pseudotsuga menziesii var. menziesii) та каліфорнійські річкові кедри (Calocedrus decurrens). В підліску цих лісів переважають айдахські костриці (Festuca idahoensis), гіркі пуршії (Purshia tridentata), [en] (Carex rossii), [en] (Festuca occidentalis), сніжноягідники (Symphoricarpos spp.) та [en] (Chrysolepis chrysophylla). Регіон охоплює 1330 км² в штаті Орегон, на південь від гори [en], у верхів'ях Кламату, а також невелику ділянку в Каліфорнії. Він включає [en].
Ялівцеві рідколісся Кламату (9j)
Регіон ялівцевих рідколісь Кламату охоплює хвилясті пагорби та уступи, вкриті мозаїкою [en] та рідколісь. Він розташований на висоті від 1300 до 1900 м над рівнем моря, а середньорічна кількість опадів тут становить від 300 до 510 мм. На неглибоких, кам'янистих ґрунтах регіону переважають рідколісся західних яловців (Juniperus occidentalis), в підліску яких зростають чагарники гіркої пуршії (Purshia tridentata), чагарничкового полину (Artemisia arbuscula) та тризубчастого полину (Artemisia tridentata), а також різноманітні купинні злаки. Серед видів, що зростають у чагарникових степах регіону, зустрічаються рідкісні види, такі як [en] (Wyethia mollis), кламатські сливи (Prunus subcordata) та [en] (Cercocarpus betuloides). Різноманітні чагарники є важливим середовищем існування для багатьох диких тварин. В регіоні розташована низка водосховищ, які важливі у зрошуванні низинних районів. Загалом регіон охоплює 2030 км² Орегону, на південь від міста Кламат-Фоллс, та частину території округів Сіскію та Модок в Каліфорнії.
Долина Шаста (9k)
Напівпустельна долина річки [en] лежить на крайньому південному заході екорегіону, у дощовій тіні гір [en], розташованих на заході, та Південних Каскадних гір, розташованих на сході. З геологічної точки зору тут переважають четвертинні алювіальні відклади та третинні вулканічні породи. Також тут трапляються четвертинні відклади, сформовані лавинами і [en]. та базальтові лавові потоки. Регіон включає річкові заплави, тераси та алювіальні конуси, а також численні пагорби, що підіймаються над алювіальними рівнинами та сформовані вулканічними породами. Висота регіону коливається від 760 до 1125 м над рівнем моря.
Рослинний покрив регіону представлений рідколіссями західних яловців (Juniperus occidentalis), чагарниками тризубчастого полину (Artemisia tridentata) та луками, на яких домінують однорічні трави або осоки. Більшість струмків та річок, що протікають територією регіону, беруть початок у навколишніх горах. Найбільшою водоймою в регіоні є водосховище [en] на річці Шаста, однак крім нього, тут є кілька менших озер. В регіоні переважає тваринництво. Сільське господарство Шастської долини страждає від весняних повеней та короткого вегетаційного періоду, внаслідок чого тут переважають пасовища, поля люцерни, проса та ще кількох культур.
Долина річки Піт (9l)
Регіон долини річки Піт охоплює три низинні ділянки в долині річки [en], найбільшої притоки Сакраменто, зокрема Велику долину, Круглу долину та долину річки [en], притоки Піту, а також меншу долину Еш. З геологічної точки зору його основу складають четвертинні алювіальні відклади. Рослинний покрив регіону представлений полиновими степами, у яких домінує тризубчастий полин (Artemisia tridentata), та осоковими луками. Багато з них замінені на пасовища, сінокоси та поля.
Гори Ворнер (9m)
Регіон гір Ворнер охоплює низькі та середні висоти гір [en], що простягаються з півночі на південь через крайню північно-східну частину Каліфорнії та через крайній південь Орегону. На низьких висотах регіону поширені рідколісся західних яловців (Juniperus occidentalis), у підліску яких зростають чагарники тризубчастого полину (Artemisia tridentata) й чагарничкового полину (Artemisia arbuscula) та купинні злаки, а на великих висотах — ліси, у яких переважають жовті сосни (Pinus ponderosa), сосни Джеффрі (Pinus jeffreyi), [en] (Pinus washoensis), американські осики (Populus tremuloides) та одноколірні ялиці (Abies concolor). Із західних схилів гір Ворнер річки стікають до басейнів озера Гус або річки Піт, а зі східних схилів — до безстічної долини [en], що лежить біля підніжжя цих гір.
Високогір'я гір Ворнер (9n)
Регіон високогір'їв гір Ворнер охоплює субальпійські та альпійські високогір'я гір Ворнер, розташовані на висоті понад 2375 м над рівнем моря. Найвищшою вершиною гір Ворнер є гора [en] заввишки 3015 м. На низьких висотах регіону переважають ліси одноколірної ялиці (Abies concolor) та американської осики (Populus tremuloides), на висоті понад 2600 м над рівнем моря — білокорі сосни (Pinus albicaulis), а на найвищих вершинах — посухостійкі альпійські [en]. Середньорічна кількість опадів в регіоні становить приблизно від 710 до 8100 мм, більшість з яких випадає взимку, формуючи глибокий сніговий покрив.
Плато Лайклі (9o)
Невелике плато Лайклі лежить на південний захід від гір Ворнер. Його висота коливається від 1370 до 1675 м над рівнем моря, однак на більшій частині регіону перепад висоти становить лише 30-90 м. Луки та полинові степи пологого плато Лайклі контрастують з прилеглими пагорбами та стрімкими горами Модоку, які переважно вкриті сосново-ялівцевими рідколіссями та сосновими лісами. Середньорічна кількість опадів тут становить лише 300-380 мм. З геологічної точки зору в регіоні переважають четвертинні андезити та базальти. Територію плато Лайклі перетинають кілька постійних річок, що стікають з гір Ворнер до річки Піт.
Ялівцеві чагарники пагорбів та гір Модоку й Лассену (9p)
Регіон ялівцевих чагарників пагорбів та гір Модоку й Лассену охоплює еродоване вулканічне плато, порізане численними розломами, над яким підіймаються багато вулканічних пагорбів та гір. Він розташований на крайньому південному сході екорегіону, на території округів Модок та Лассен. Рослинний покрив регіону представлений рідколіссями західних яловців (Juniperus occidentalis) в підліску яких зростають чагарники тризубчастого полину (Artemisia tridentata) та багаторічні купинні злаки. У високих горах зустрічаються невеликі ділянки хвойних лісів, основу яких складають сосни Джеффрі (Pinus jeffreyi), жовті сосни (Pinus ponderosa) та одноколірні ялиці (Abies concolor). Річок та струмків в регіоні небагато, більшість з них влітку пересихають. Водні потоки, що протікають через територію регіону, стікають до річки Піт, до безстічної долини Медлін або на південь, до безстічної западини [en].
Гірські ліси та рідколісся Ейдіну та Хорсхеду (9q)
Регіон гірських лісів та рідколісь Ейдіну та Хорсхеду охоплює гори, що лежать на північ, схід та південь від Великої долини річки Піт. Висота регіону коливається від 1500 до 2144 м над рівнем моря. Тут переважають соснові та мішані хвойні ліси, основу яких складають сосни Джеффрі (Pinus jeffreyi), жовті сосни (Pinus ponderosa) та, меншою мірою, одноколірні ялиці (Abies concolor). На низьких висотах поширені рідколісся західних яловців (Juniperus occidentalis), в підліску яких зустрічається тризубчастий полин (Artemisia tridentata), гірські хвостоплідники (Cercocarpus betuloides) та інші листяні чагарники. В регіоні є кілька струмків та джерел, але майже відсутні озера.
Невисокі пагорби Ейдіну та Діксі (9р)
Регіон невисоких пагорбів Ейдіну та Діксі охоплює пагорби та лавові плато, що лежать на захід від гір Ейдіну. Він лежить на нижній висоті (від 1200 до 1800 м над рівнем моря) та характеризується менш різким рельєфом. Рослинний покрив регіону представлений полиновими степами, по яким розкидані поодинокі західні яловці (Juniperus occidentalis). Сосни, поширені у навколишніх горах, в цьому субрегіоні відсутні. Деякі струмки, що впадають у Піт, перетинають територію регіону, а також тут є кілька невеликих, неглибоких озер. Основною формою землекористування в регіоні є випас худоби.
Лавові потоки та останці Модоку (9s)
Регіон лавових потоків та останців Модоку охоплює західну частину вулканічного плато [en], що оточує нагір'я [en]. Він лежить на нижній висоті, ніж навколишні високогір'я, а його клімат більш посушливий. Через тріщини у базальтових породах просочується вода, поповнюючи водоносний горизонт, що обмежує поверхневий стік в регіоні. Рослинний покрив плато Модок представлений рідколіссями західних яловців (Juniperus occidentalis), чагарниковими степами, у яких домінує тризубчастий полин (Artemisia tridentata), та луками, основу яких складають багаторічні трави.
Старі Каскади (9t)
Регіон Старих Каскадів розташований на південному сході регіону, на північ від субрегіону долини Шаста, на кордоні між Каліфорнією та Орегоном. Він охоплює долину річки Кламат, передгір'я та невисокі гори, основу яких складають середньотретинні вулканічні породи. Рослинний покрив регіону представлений переважно чагарниками тризубчастого полину (Artemisia tridentata). На північ від річки Кламат та на північних схилах зустрічаються орегонські дуби (Quercus garryana), а на великих висотах північних схилів — рідколісся жовтої сосни (Pinus ponderosa) та мішані хвойні ліси. На низьких висотах південних схилів зустрічаються чагарники [en] (Ceanothus cuneatus) та луки.
Збереження
Інтенсивна вирубка лісів та [en] призвели до зміни природного рослинного покриву. Тут залишилося небагато перестійних лісів, переважно у відділених гірських районах. В регіоні переважає лісове господарство, випас худоби та рекреація, зокрема полювання та рибальство. Територія екорегіону здебільшого малонаселена. Найбільшими містами регіону є швидко зростаючий Бенд, головне місто Центрального Орегону, у якому живуть майже 100 000 людей.
Оцінка 2017 року показала, що 2963 км², або 6 % екорегіону, є заповідними територіями. Природоохоронні території включають: [en], [en] та [en] у Вашингтоні, [en], [en], [en], [en], [en], [en] та [en] в Орегоні, [en], [en], [en], [en], [en], [en] та [en] в Каліфорнії, а також [en] на кордоні Орегону та Каліфорнії.
Примітки
- Dinerstein, Eric; Olson, David; Joshi, Anup; Vynne, Carly; Burgess, Neil D.; Wikramanayake, Eric; Hahn, Nathan; Palminteri, Suzanne; Hedao, Prashant; Noss, Reed; Hansen, Matt; Locke, Harvey; Ellis, Erle C; Jones, Benjamin; Barber, Charles Victor; Hayes, Randy; Kormos, Cyril; Martin, Vance; Crist, Eileen; Sechrest, Wes та ін. (2017). An Ecoregion-Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm. BioScience. 67 (6): 534—545. doi:10.1093/biosci/bix014.
- Map of Ecoregions 2017 (англ.). Resolve, using WWF data. Процитовано 01 листопада 2024.
Посилання
- «Eastern Cascades forests». Terrestrial Ecoregions. World Wildlife Fund.
- «Eastern Cascades Forests» — One Earth.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lisi shodu Kaskadnih gir identifikator WWF NA0512 nearktichnij ekoregion hvojnih lisiv pomirnoyi zoni roztashovanij na Pivnichnomu Zahodi SShA 2 Lisi shodu Kaskadnih gir Pemzove plato bilya pidnizhzhya Kaskadnih gir Oregon Ekozona Nearktika Biom Hvojni lisi pomirnoyi zoni Status zberezhennya kritichnij znikayuchij Nazva WWF NA0512 Mezhi Lisi Centralnih ta Pivdennih Kaskadnih gir Lisi Klamatu ta Siskiyu Lisi Syerra Nevadi Chagarnikovij step Snejku ta Kolumbiyi Lisi Blakitnih gir Pidvitryani lisi Kaskadnih gir Plosha km 53 275 Krayini Spolucheni Shtati Ameriki Ohoronyayetsya 2963 km 6 1 Roztashuvannya ekoregionu zelenim Landshaft Nacionalnogo lisu gori Gud en Zhovti sosni Pinus ponderosa Bilogolovij dyatel Leuconotopicus albolarvatus Zmist 1 Geografiya 2 Klimat 3 Flora 4 Fauna 5 Ekoregioni IV rivnya 5 1 Plato ta shili Yakima 9a 5 2 Mishani yalicevi lisi 9b 5 3 Dubovo hvojni peredgirski lisi 9c 5 4 Sosnovo purshiyevi ridkolissya 9d 5 5 Pemzove plato 9e 5 6 Proholodni vologi zapadini Pemzovogo plato 9f 5 7 Tepli vologi zapadini ozer Klamat ta Gus 9g 5 8 Sosnovo yalicevi lisi Fremontu 9h 5 9 Shili Pivdennih Kaskadiv 9i 5 10 Yalivcevi ridkolissya Klamatu 9j 5 11 Dolina Shasta 9k 5 12 Dolina richki Pit 9l 5 13 Gori Vorner 9m 5 14 Visokogir ya gir Vorner 9n 5 15 Plato Lajkli 9o 5 16 Yalivcevi chagarniki pagorbiv ta gir Modoku j Lassenu 9p 5 17 Girski lisi ta ridkolissya Ejdinu ta Horshedu 9q 5 18 Nevisoki pagorbi Ejdinu ta Diksi 9r 5 19 Lavovi potoki ta ostanci Modoku 9s 5 20 Stari Kaskadi 9t 6 Zberezhennya 7 Primitki 8 PosilannyaGeografiyared Ekoregion lisiv shodu Kaskadnih gir ohoplyuye shidni shili ta peredgir ya Kaskadnih gir sho prostyagayutsya cherez zahid shtativ Vashington i Oregon ta cherez pivnichnij shid Pivnichnoyi Kaliforniyi Pivnichna mezha regionu lezhit shidnishe gori Rejnir u Vashingtoni a pivdenna mezha poblizu Syuzenvillya v Kaliforniyi shidnishe gori Lassen Pik en Na bilshij chastini svoyeyi dovzhini region ye dovoli vuzkim odnak na pivdni jogo protyazhnist iz zahodu na shid zbilshuyetsya Relyef zahidnoyi chastini ekoregionu predstavlenij girskimi shilami a shidnoyi pagorbami ta visokimi plato Povsyudno zustrichayutsya visoki vulkanichni konusi ta pagorbi ostanci a takozh deyaki porivnyano molodi lavovi potoki Cherez neveliku kilkist opadiv landshaft regionu slabo rozchlenovanij odnak podekudi plato pererizayut izolovani kanjoni Na pivnochi regionu zustrichayutsya lodovikovi formi relyefu yaki utvorilisya vnaslidok plejstocenovogo zledeninnya odnak na pivdni voni vidsutni Z geologichnoyi tochki zoru osnovu ekoregionu skladayut vulkanichni girski porodi bazalti andeziti ta tufi perekriti sharom vulkanichnogo popelu pemzi ta shlaku tovshina yakogo podekudi mozhe buti dovoli znachnoyu Shilnist richkovoyi merezhi maye tendenciyu do zbilshennya z pivdnya na pivnich Yak pravilo u rajonah de perevazhaye pemza vodnih potokiv zustrichayetsya malo Grunti v regioni predstavleni andisolyami en abo mollisolyami en Voni yak pravilo mayut vidnosno visoku rodyuchist ta dobre pidtrimuyut rist roslin U deyakih rajonah zokrema u Nacionalnomu lisi Venatchi en zustrichayutsya serpentinovi grunti en yaki pidtrimuyut ridkisni roslinni ugrupovannya V gorah na zahodi ekoregion perehodit u lisi Centralnih ta Pivdennih Kaskadnih gir na pivdennomu shodi u lisi Klamatu ta Siskiyu ta u lisi Syerra Nevadi a na pivnochi u pidvitryani lisi Kaskadnih gir Na napivpustelnih plato sho prostyagayutsya na shid vid peredgir yiv Kaskadnih gir roztashovanij ekoregion chagarnikovogo stepu Snejku ta Kolumbiyi Klimatred V mezhah ekoregionu perevazhaye kontinentalnij klimat Dsb abo Dsa za klasifikaciyeyu klimativ Keppena abo seredzemnomorskij klimat Csb za klasifikaciyeyu Keppena a u najbilsh posushlivih rajonah napivpustelnij klimat BSk za klasifikaciyeyu Keppena Oskilki region lezhit u doshovij tini Kaskadnih gir opadiv tut vipadaye nabagato menshe nizh na uzberezhzhi Tihogo okeanu v serednomu menshe 511 mm za rik Odnak nezvazhayuchi na menshu kilkist opadiv vlitku tut vipadaye trohi bilshe opadiv nizh u rajonah roztashovanih blizhche do uzberezhzhya Florared Roslinnij pokriv ekoregionu predstavlenij mozayikoyu chagarnikiv lukiv ta hvojnih lisiv Rozpodil roslinnih ugrupovan zalezhit vid visoti klimatu ta gruntiv Na najvishih visotah regionu bilya grebnya Kaskadnih gir poshireni subalpijski lisi u yakih dominuyut girski tsugi Tsuga mertensiana bilokori sosni Pinus albicaulis subalpijski yalici Abies lasiocarpa ta yalini Engelmana Picea engelmannii Z prosuvannyam vniz po shidnih shilah klimat staye neuhilno suhishim Tut poshireni girski hvojni lisi osnovu yakih skladayut zahidni bili sosni Pinus monticola veletenski yalici Abies grandis skrucheni sosni Pinus contorta zahidni modrini Larix occidentalis ta priberezhni duglasiyi Pseudotsuga menziesii var menziesii She dali na shid na visoti vid 600 do 2000 m nad rivnem morya u bilsh teplih ta suhih umovah poshireni veliki masivi ridkolis u yakih dominuyut zhovti sosni Pinus ponderosa Lisi zhovtoyi sosni en mayut vidkritu strukturu ta trav yanij pidlisok Masivni starovinni zhovti sosni yaki otrimali svoyu nazvu za zhovtuvatij kolir kori sho maye nejmovirnij aromat podibnij do aromatu vanili chi irisok en ye najbilsh harakternimi derevami na shidnih shilah Kaskadnih gir ta u prileglih peredgir yah U deyakih najbilsh suhih rajonah ridkolissya zhovtoyi sosni peretvoryuyutsya na vidkriti sosnovi savani podibni do tih sho poshireni na pivdennomu shodi SShA Dominuyuchimi travami sho zrostayut u trav yanomu yarusi cih savan ye ajdahski kostrici en Festuca idahoensis ta kolosisti zhitnyaki en Pseudoroegneria spicata yaki utvoryuyut bagatorichni kupini Takozh tut zustrichayutsya harakterni chagarniki girkoyi purshiyi en Purshia tridentata poshirennya yakih odnak znachno obmezhene rezhimom pozhezh U ridkolissyah ta savanah chasto spalahuyut nizovi pozhezhi yaki znishuyut trav yanij yarus odnak ridko prizvodyat do zagibeli doroslih derev U najposushlivishih najshidnishih chastinah ekoregionu de za rik vipadaye vid 200 do 250 mm opadiv perevazhayut zahidni yalovci Juniperus occidentalis ridkolissya yakih utvoryuyut perehidnu zonu mizh ridkolissyami j savanami zhovtih sosen ta polinovim stepom en poshirenim shidnishe Vnaslidok porushennya rezhimu pozhezh ta nadmirnogo vipasu hudobi sposterigayetsya vtorgnennya en yalovciv u step Pozhezhi a takozh inshi porushennya taki yak chasti j lokalni padinnya derev abo masshtabni j vodnochas ridkisni spalahi epifitotij vidigravali virishalnu rol u pidtrimci strukturi lisiv ta ridkolis yih vidovogo skladu ta ekosistemnih procesiv vzayemodiyi vidiv sukcesiyi koloobigu pozhivnih rechovin tosho Do kolonizaciyi regionu u ridkolissyah zhovtoyi sosni masshtabni pozhezhi spalahuvali kozhni 5 15 rokiv todi yak u girskih hvojnih lisah voni spalahuvali raz na 100 900 rokiv Nova antropogenna mozayika regionalnogo landshaftu zminila cyu dinamichnu rivnovagu yaka kolis pidtrimuvalasya prirodnimi silami Lisozagotivlya ta borotba z pozhezhami zminili rezhim porushen ta prizveli do mensh chastih odnak bilsh intensivnih pozhezh a chasti ta masshtabni antropogenni porushennya sprichinili zminu prirodnih procesiv ta prizveli do zmenshennya biologichnogo riznomanittya ekosistem Faunared Sered poshirenih v ekoregioni ssavciv slid vidznachiti chornohvostogo olenya Odocoileus hemionus bilohvostogo olenya Odocoileus virginianus girskogo vapiti en Cervus canadensis nelsoni viloroga Antilocapra americana amerikanskogo zajcya Lepus americanus velikovuhogo zajcya Lepus californicus bilohvostogo zajcya Lepus townsendii girskogo krolika Sylvilagus nuttallii kanadskogo golkoshersta Erethizon dorsatum zhovtocherevogo babaka Marmota flaviventris malogo burunduka Neotamias minimus sosnovogo burunduka Neotamias amoenus burunduka Allena Neotamias senex zahidnu siru vivirku Sciurus griseus vivirku Duglasa Tamiasciurus douglasii lityagu Gumboldta en Glaucomys oregonensis pishnohvostogo lisovogo hom yaka Neotoma cinerea girsku polivku Microtus montanus tihookeansku zapodu Zapus trinotatus samotnyu torbomishu Perognathus parvus polinovu strokatku Lemmiscus curtatus zahidnu vrozhajnicyu Reithrodontomys megalotis pivnichnogo goferchika Thomomys talpoides zolotistogo hovraha Callospermophilus lateralis ta kalifornijskogo hovraha Otospermophilus beecheyi Na beregah richok zustrichayutsya kanadski bobri Castor canadensis kanadski vidri Lontra canadensis richkovi vizoni Neogale vison ta bolotyani ondatri Ondatra zibethicus Sered velikih hizhakiv poshirenih v regioni slid vidznachiti baribala Ursus americanus pivnichnoamerikansku pumu en Puma concolor couguar ta rudu ris Lynx rufus a sered dribnishih hizhih ssavciv kojota Canis latrans zvichajnu lisicyu Vulpes vulpes siru lisicyu Urocyon cinereoargenteus zvichajnu rosomahu Gulo gulo tihookeansku kunicyu en Martes caurina amerikanskogo gornostaya en Mustela richardsonii dovgohvostu lasicyu Neogale frenata amerikanskogo borsuka Taxidea taxus smugastogo skunsa Mephitis mephitis zahidnogo plyamistogo skunsa Spilogale gracilis ta zvichajnogo rakuna Procyon lotor Ranishe v Kaskadnih gorah meshkali kaskadski vovki en Canis lupus fuscus odnak voni buli vinisheni v regioni yak i grizli Ursus arctos horribilis sho zhili u girskih lisah ta rivninni bizoni en Bison bison bison sho kochuvali bilya yih pidnizhzhya Sered poshirenih v ekoregioni ptahiv slid vidznachiti amerikanskogo oryabka Bonasa umbellus girskogo teteruka Dendragapus fuliginosus girsku perepelicyu Oreortyx pictus amerikanskogo yastruba en Accipiter atricapillus virginskogo pugacha Bubo virginianus kanadsku splyushku en Psiloscops flammeolus kalifornijskogo sichika gorobcya Glaucidium californicum kaliopu Selasphorus calliope pivnichnogo dyatla Picoides arcticus yalinovogo dyatla en Picoides dorsalis bilogolovogo dyatla en Leuconotopicus albolarvatus sosnovogo dyatla smoktuna en Sphyrapicus thyroideus rozhevocherevu gilu en Melanerpes lewis kanadsku kukshu Perisoreus canadensis amerikansku gorihivku Nucifraga columbiana kalifornijsku sojku Aphelocoma californica chornogolovu sizojku Cyanocitta stelleri povzika krihitku Sitta pygmaea girsku gayichku Poecile gambeli zelenospinnogo vireona Vireo cassinii osokovogo peresmishnika Oreoscoptes montanus rudobrovogo kvichalya Ixoreus naevius zahidnogo blakitnika Sialia mexicana serednogo blakitnika Sialia currucoides pivnichnogo solitario Myadestes townsendi zahidnu citrinku Geothlypis tolmiei yalinovogo pivi malyuka Empidonax hammondii zahidnogo pivi malyuka Empidonax difficilis chagarnikovogo pivi malyuka Empidonax oberholseri sirogo pisnyara lisovika Empidonax wrightii ryabogrudu vivsyanku Passerella iliaca zhovtobrovogo kipalya Hesperiphona vespertina yalinovogo shishkarya Loxia curvirostra rozhevovolu chechevicyu en Haemorhous cassinii sivogolovogo katunchika Leucosticte tephrocotis ta luchnu karnatku Spizella breweri Vodno bolotni ugiddya Nacionalnogo prirodnogo zapovidnika Nizhnogo Klamatu en v Oregoni ye vazhlivim miscem prozhivannya dlya bilogolovih orlaniv Haliaeetus leucocephalus ta chislennih vodoplavnih ptahiv Ekoregioni IV rivnyared nbsp Mapa ekoregioniv IV rivnya ne zaznachena kalifornijska chastina U shemi ekoregioniv Agenciyi z ohoroni dovkillya SShA ekoregion lisiv shodu Kaskadnih gir vidomij yak ekoregion III rivnya Shidni shili ta peredgir ya Kaskadnih gir U mezhah cogo ekoregionu vidilyayut dvadcyat ekoregioniv rivnya IV plato ta shili Yakima mishani yalicevi lisi dubovo hvojni peredgirski lisi sosnovo purshiyevi ridkolissya Pemzove plato proholodni vologi zapadini Pemzovogo plato tepli vologi zapadini ozer Klamat ta Gus sosnovo yalicevi lisi Fremontu shili Pivdennih Kaskadiv yalivcevi ridkolissya Klamatu dolina Shasta dolina richki Pit gori Vorner visokogir ya gir Vorner plato Lajkli yalivcevi chagarniki pagorbiv ta gir Modoku j Lassenu girski lisi ta ridkolissya Ejdinu ta Horshedu nevisoki pagorbi Ejdinu ta Diksi lavovi potoki ta ostanci Modoku a takozh Stari Kaskadi Plato ta shili Yakima 9a red Region plato ta shiliv Yakima ohoplyuye peredgirske plato sho lezhit na visoti vid 760 do 1500 m nad rivnem morya ta pagorbi ostanci sho pidijmayutsya nad nim Ce bazaltove plato porizane kanjonami odnak slidi lodovika tut vidsutni Podekudi osoblivo na pivdni traplyayutsya prirodni dzherela Posushlivij kontinentalnij klimat pidtrimuye ridkolissya u yakih perevazhayut zhovti sosni Pinus ponderosa ta chagarniki girkoyi purshiyi en Purshia tridentata a takozh zustrichayutsya priberezhni duglasiyi Pseudotsuga menziesii var menziesii ta oregonski dubi Quercus garryana Pozhezhi ye nevid yemnoyu chastinoyu ciyeyi ekosistemi Region ohoplyuye 4640 km u Vashingtoni perevazhno v mezhah rezervaciyi narodu yakama en Mishani yalicevi lisi 9b red Region mishanih yalicevih lisiv ohoplyuye girski shili Kaskadnih gir sho perevazhno lezhat na zahid vid plato Yakima Vin mistit visoki girski plato sho u minulomu buli vkriti lodovikami girski shili ta kanjoni po yakim protikayut richki z visokim uhilom U pislyalodovikovih skelnih zapadinah zustrichayutsya rozrizneni ozera Visota regionu kolivayetsya vid 670 do 1980 m nad rivnem morya Holodni grunti ta snizhnij kontinentalnij klimat spriyayut formuvannyu hvojnih lisiv u yakih perevazhayut veletenski yalici Abies grandis ta priberezhni duglasiyi Pseudotsuga menziesii var menziesii a takozh menshoyu miroyu zhovti sosni Pinus ponderosa ta zahidni modrini Larix occidentalis V pidlisku cih lisiv zustrichayutsya kruglolisti kleni Acer circinatum ta chagarniki snizhnoyagidnika Symphoricarpos spp rogatoyi lishini en Corylus cornuta i riznocvitogo golodiskusa en Holodiscus discolor Region ohoplyuye 2100 km v shtati Vashington ta 420 km v shtati Oregon na shilah gir Rejnir Adams en Gud ta Blek Batt en Vin vklyuchaye teritoriyi rezervaciyi yakama a takozh chastinu nacionalnih lisiv Venatchi en Gifforda Pinchota en Deshutes en ta Maunt Gud en zokrema prirodnu zonu Badzher Krik en Dubovo hvojni peredgirski lisi 9c red Region dubovo hvojnih peredgirskih lisiv lezhit na nizhnij visoti nizh mishani yalicevi lisi Vin ye bilsh riznomanitnim nizh inshi chastini Shidnih Kaskadnih gir ta vklyuchaye peredgir ya nevisoki gori plato ta dolini roztashovani na visoti vid 150 do 1070 m nad rivnem morya Zavdyaki kanjonu richki Kolumbiya region vidchuvaye okeanichnij vpliv sho pom yakshuye jogo klimat U rezultati grunti klimat ta roslinnist regionu mayut risi harakterni yak dlya Zahidnogo en tak i dlya Shidnogo Oregonu en Na zahodi regionu perevazhayut lisi priberezhnoyi duglasiyi Pseudotsuga menziesii var menziesii ta zahidnoyi tsugi Tsuga heterophylla a na shodi lisi oregonskogo duba Quercus garryana ta zhovtoyi sosni Pinus ponderosa V pidlisku lisiv perevazhayut kupini ajdahskoyi kostrici en Festuca idahoensis ta kolosistogo zhitnyaka en Pseudoroegneria spicata a takozh chagarniki girkoyi purshiyi Purshia tridentata padubolistogo barbarisu Berberis aquifolium rogatoyi lishini Corylus cornuta ta snizhnoyagidnika Symphoricarpos spp Takozh v regioni zustrichayutsya dilyanki lukiv V regioni perevazhaye lisove gospodarstvo rekreacijni zakladi pasovisha silski poselennya ta fruktovi sadi a u dolinah polya na yakih viroshuyutsya zernovi ta sino Zemlya tut perevazhno perebuvaye u privatnij vlasnosti Region ohoplyuye 1460 km u Vashingtoni ta 1190 km v Oregoni vzdovzh dolini richki Kolumbiya Vin takozh ohoplyuye nizhnyu chastinu basejnu richki Bilogo Lososya en ta basejn richki Klikitat en Sosnovo purshiyevi ridkolissya 9d red nbsp Landshaft rezervaciyi Vorm Springs Region sosnovo purshiyevih ridkolis ohoplyuye visoki hvilyasti vulkanichni plato porizani kanjonami po yakim protikayut richki z visokim uhilom Zavdyaki vulkanichnij gidrogeologiyi yihnij stik stabilnij protyagom vsogo roku Visota regionu kolivayetsya vid 730 do 1580 m nad rivnem morya Materinskoyu porodoyu dlya dobre drenovanih proholodnih gruntiv regionu vistupaye mazamskij popil en velichezna kilkist yakogo bula vikinuta v povitrya v rezultati katastrofichnogo viverzhennya vulkana Mazama en priblizno 6845 50 rokiv tomu Ci grunti pidtrimuyut majzhe odnoridni nasadzhennya zhovtoyi sosni Pinus ponderosa Istorichno v cih gayah chasto spalahuvali pozhezhi yaki znishuvali pidlisok formuyuchi vidkriti ridkolissya Skrucheni sosni Pinus contorta v regioni praktichno vidsutni Sklad pidlisku u ridkolissyah zhovtoyi sosni vidriznyayetsya zalezhno vid visoti nad rivnem morya na nizkih visotah u nomu perevazhayut chagarniki girkoyi purshiyi Purshia tridentata yaki vzimku vistupayut vazhlivim dzherelom yizhi dlya oleniv a na velikih visotah chagarniki rozlogoyi muchnici en Arctostaphylos patula ta snizhnoyagidnika Symphoricarpos spp U priberezhnih rajonah zrostayut bili vilhi Alnus incana verbi Salix spp chagarniki parostkovogo derenu Cornus sericea ta osoki Cyperaceae Region ohoplyuye 2790 km v shtati Oregon na shid vid gori Dzhefferson en Tripalogo Dzheka en ta Troh Sester Vin vklyuchaye chastinu Nacionalnogo lisu Deshutes ta rezervaciyi Vorm Springs en Pemzove plato 9e red Region Pemzovogo plato ohoplyuye visoke vulkanichne plato vkrite tovstim sharom mazamskogo popelu ta pemzi Jogo visota kolivayetsya vid 1200 do 2500 m nad rivnem morya Grunti sho sformuvali na Pemzovomu plato duzhe gliboki ta dobre drenovani V regioni zustrichayutsya neveliki richki yaki chas vid chasu peresihayut a takozh strumki ta bolota sho zhivlyatsya dzherelami Zamorozki mozhlivi v bud yaku poru roku Na shilah Pemzovogo plato rostut zhovti sosni Pinus ponderosa a na velikih visotah odnokolirni yalici Abies concolor U bilsh proholodnih zapadinah ta na rivninah de pemzovi vidkladi najtovshi poshireni lisi skruchenoyi sosni Pinus contorta u pidlisku yakih perevazhayut girki purshiyi Purshia tridentata ta ajdahski kostrici Festuca idahoensis U priberezhnih rajonah zustrichayutsya bili vilhi Alnus incana amerikanski osiki Populus tremuloides verbi Salix spp ta chagarniki parostkovogo derenu Cornus sericea Region Pemzovogo plato ye najbilshim z subregioniv shodu Kaskadnih gir yakij ohoplyuye 10 970 km v Oregoni mizh mistami Bend ta Klamat Follz Vin vklyuchaye znachni chastini Nacionalnih lisiv Deshutes ta Fremont Vinema en zokrema Prirodnu zonu gori Girhat en a takozh nizhni visoti Nacionalnoyi vulkanichnoyi pam yatki Nyuberri en Proholodni vologi zapadini Pemzovogo plato 9f red Region proholodnih vologih zapadin Pemzovogo plato ohoplyuye Sikanske boloto en Klamatske boloto en ta zapadinu La Pine yaki otocheni Pemzovim plato Voni lezhat na visoti vid 1200 do 1600 m nad rivnem morya ta yavlyayut soboyu zapadini de vzimku osidaye holodne povitrya en sho prizvodit do nizhchih minimalnih temperatur nizh na reshti plato Ci zapadini vkriti tovstim sharom ozernih vidkladiv Navesni u period tanennya snigu en riven gruntovih vod v zapadinah roztashovanij blizko do poverhni na vidminu vid reshti Pemzovogo plato Vologi zapadini Pemzovogo plato pidtrimuyut nasadzhennya skruchenih sosen Pinus contorta a takozh bolota porosli skruchenimi sosnami verbolozom ta amerikanskimi osikami Populus tremuloides Na najbilsh suhih gruntah u zapadinah zustrichayutsya rozrizneni ridkolissya nevisokih zhovtih sosen Pinus ponderosa Sikanske ta Klamatske bolota pidtrimuyut vodno bolotnu ta luchnu roslinnist zokrema gostru kugu Schoenoplectus acutus ta dernistij shuchnik Deschampsia cespitosa U zabolochenih lisah na bolotah ozerah vodoshovishah ta richkah regionu zustrichayutsya chislenni migruyuchi vodoplavni ptahi Zagalom region ohoplyuye 1690 km v Oregoni Vin vklyuchaye yak privatni tak i gromadski zemli zokrema chastinu Nacionalnih lisiv Deshutes ta Fremont Venema a takozh Nacionalnij prirodnij zapovidnik Klamatskogo bolota en Tepli vologi zapadini ozer Klamat ta Gus 9g red nbsp Ozero Gus en na kordoni Oregonu ta Kaliforniyi nbsp Ozero Tule en na foni gori Shasta nbsp Luki v dolini Batt en Region teplih vologih zapadin ozer Klamat ta Gus ohoplyuye richkovi zaplavi j terasi ta ozerni zapadini zokrema zapadini ozer Klamat en ta Gus en Ci ozera ye zalishkami velikogo plyuvialnogo en ozera Modok en yake isnuvalo u plejstoceni Visota regionu kolivayetsya vid 1200 do 1600 m nad rivnem morya Klimat regionu dovoli posushlivij porivnyano z reshtoyu ekoregionu Kolis teritoriyu regionu vkrivali luki na yakih rosli rizni vidi tonkonogiv Poa spp ta pirijnikiv Elymus spp U stepah zustrichalisya travi zokrema kolosistij zhitnyak Pseudoroegneria spicata ta ajdahska kostricya Festuca idahoensis a takozh chagarniki girkoyi purshiyi Purshia tridentata trizubchastogo polinu Artemisia tridentata ta chagarnichkovogo polinu en Artemisia arbuscula Na vodno bolotnih ugiddyah rosli zarosti gostroyi kugi Schoenoplectus acutus dernistogo shuchnika Deschampsia cespitosa rogozu Typha spp ta osoki Cyperaceae Bilshist vologih luk ta vodno bolotnih ugid regionu buli osusheni ta peretvoreni na poselennya pasovisha ta polya na yakih viroshuyut lyucernu kartoplyu ta proso V regioni znahodyatsya kilka zapovidnikiv sho ohoronyayut bolota ta ye chastinoyu Kompleksu nacionalnih prirodnih zapovidnikiv basejnu Klamatu en Voni ye klyuchovimi dlya zberezhennya regionalnogo bioriznomanittya zokrema ridkisnih vidiv ptahiv ta rib Zagalom region ohoplyuye 2690 km v okrugah Klamat ta Lejk v shtati Oregon a takozh teritoriyu dolini Batt en v Kaliforniyi Sosnovo yalicevi lisi Fremontu 9h red Region sosnovo yalicevih lisiv Fremontu ohoplyuye girski shili ta visoki plato yaki podekudi pidijmayutsya vishe verhnoyi mezhi lisu Zagalom visota regionu kolivayetsya vid 1500 do 2400 m nad rivnem morya Tut perevazhayut davni grunti na vidminu vid Pemzovogo plato de voni buli gliboko pohovani pid sharom vulkanichnogo popelu ta pemzi Podekudi u skelnih pislyalodovikovih zapadinah traplyayutsya ozera ta vodoshovisha a takozh bagato ozer ta peresihayuchih j efemernih strumkiv Kontinentalnij klimat ta riznomanitnij relyef regionu spriyayut riznomanittyu tipiv roslinnosti Na nizhnih visotah poshireni ridkolissya zhovtih sosen Pinus ponderosa ta zahidnih yalovciv Juniperus occidentalis a u visokogir yah ta na pivnichnih shilah hvojni lisi u yakih dominuyut odnokolirni yalici Abies concolor sosni Lamberta Pinus lambertiana bilokori sosni Pinus albicaulis skrucheni sosni Pinus contorta ta kalifornijski richkovi kedri Calocedrus decurrens U pidlisku lisiv ta ridkolis ekoregionu zustrichayutsya snizhnoyagidniki Symphoricarpos spp sercelisti arniki en Arnica cordifolia tonkonogi Vilera sv Poa wheeleri girki purshiyi Purshia tridentata ta dovgostolonovi osoki en Carex inops Zagalom region ohoplyuye 4330 km v Oregoni zokrema chastinu Nacionalnogo lisu Fremont Venema a takozh neveliku teritoriyu na zahid vid ozera Gus v Kaliforniyi Shili Pivdennih Kaskadiv 9i red Region shiliv Pivdennih Kaskadiv ye perehidnoyu zonoyu mizh Visokogir yami Pivdennih Kaskadnih gir sho vhodyat do ekoregionu lisiv Centralnih ta Pivdennih Kaskadnih gir ta bilsh suhimi peredgir yami Vin harakterizuyetsya pomirno pologimi shilami roztashovanimi na visoti vid 1100 do 1900 m nad rivnem morya Visota regionu ye bilshoyu nizh visota reshti subregioniv vnaslidok chogo vin otrimuye bilshe opadiv Girskij landshaft regionu vkrivayut lisi zhovtoyi sosni Pinus ponderosa Na bilshih visotah u girskih lisah perevazhayut odnokolirni yalici Abies concolor prekrasni yalici Abies magnifica priberezhni duglasiyi Pseudotsuga menziesii var menziesii ta kalifornijski richkovi kedri Calocedrus decurrens V pidlisku cih lisiv perevazhayut ajdahski kostrici Festuca idahoensis girki purshiyi Purshia tridentata osoki Rossa en Carex rossii zahidni kostrici en Festuca occidentalis snizhnoyagidniki Symphoricarpos spp ta zolotisti chinkvapini en Chrysolepis chrysophylla Region ohoplyuye 1330 km v shtati Oregon na pivden vid gori Aspen Batt en u verhiv yah Klamatu a takozh neveliku dilyanku v Kaliforniyi Vin vklyuchaye Nacionalnij prirodnij zapovidnik Vedmezhoyi dolini en Yalivcevi ridkolissya Klamatu 9j red Region yalivcevih ridkolis Klamatu ohoplyuye hvilyasti pagorbi ta ustupi vkriti mozayikoyu pasovish en ta ridkolis Vin roztashovanij na visoti vid 1300 do 1900 m nad rivnem morya a serednorichna kilkist opadiv tut stanovit vid 300 do 510 mm Na neglibokih kam yanistih gruntah regionu perevazhayut ridkolissya zahidnih yalovciv Juniperus occidentalis v pidlisku yakih zrostayut chagarniki girkoyi purshiyi Purshia tridentata chagarnichkovogo polinu Artemisia arbuscula ta trizubchastogo polinu Artemisia tridentata a takozh riznomanitni kupinni zlaki Sered vidiv sho zrostayut u chagarnikovih stepah regionu zustrichayutsya ridkisni vidi taki yak volohati mulovi vuha en Wyethia mollis klamatski slivi Prunus subcordata ta girski hvostoplidniki en Cercocarpus betuloides Riznomanitni chagarniki ye vazhlivim seredovishem isnuvannya dlya bagatoh dikih tvarin V regioni roztashovana nizka vodoshovish yaki vazhlivi u zroshuvanni nizinnih rajoniv Zagalom region ohoplyuye 2030 km Oregonu na pivden vid mista Klamat Folls ta chastinu teritoriyi okrugiv Siskiyu ta Modok v Kaliforniyi Dolina Shasta 9k red nbsp Dolina richki Shasta en Napivpustelna dolina richki Shasta en lezhit na krajnomu pivdennomu zahodi ekoregionu u doshovij tini gir Klamat en roztashovanih na zahodi ta Pivdennih Kaskadnih gir roztashovanih na shodi Z geologichnoyi tochki zoru tut perevazhayut chetvertinni alyuvialni vidkladi ta tretinni vulkanichni porodi Takozh tut traplyayutsya chetvertinni vidkladi sformovani lavinami i selevimi potokami en ta bazaltovi lavovi potoki Region vklyuchaye richkovi zaplavi terasi ta alyuvialni konusi a takozh chislenni pagorbi sho pidijmayutsya nad alyuvialnimi rivninami ta sformovani vulkanichnimi porodami Visota regionu kolivayetsya vid 760 do 1125 m nad rivnem morya Roslinnij pokriv regionu predstavlenij ridkolissyami zahidnih yalovciv Juniperus occidentalis chagarnikami trizubchastogo polinu Artemisia tridentata ta lukami na yakih dominuyut odnorichni travi abo osoki Bilshist strumkiv ta richok sho protikayut teritoriyeyu regionu berut pochatok u navkolishnih gorah Najbilshoyu vodojmoyu v regioni ye vodoshovishe Shastina en na richci Shasta odnak krim nogo tut ye kilka menshih ozer V regioni perevazhaye tvarinnictvo Silske gospodarstvo Shastskoyi dolini strazhdaye vid vesnyanih povenej ta korotkogo vegetacijnogo periodu vnaslidok chogo tut perevazhayut pasovisha polya lyucerni prosa ta she kilkoh kultur Dolina richki Pit 9l red Region dolini richki Pit ohoplyuye tri nizinni dilyanki v dolini richki Pit en najbilshoyi pritoki Sakramento zokrema Veliku dolinu Kruglu dolinu ta dolinu richki Foll en pritoki Pitu a takozh menshu dolinu Esh Z geologichnoyi tochki zoru jogo osnovu skladayut chetvertinni alyuvialni vidkladi Roslinnij pokriv regionu predstavlenij polinovimi stepami u yakih dominuye trizubchastij polin Artemisia tridentata ta osokovimi lukami Bagato z nih zamineni na pasovisha sinokosi ta polya Gori Vorner 9m red Region gir Vorner ohoplyuye nizki ta seredni visoti gir Vorner en sho prostyagayutsya z pivnochi na pivden cherez krajnyu pivnichno shidnu chastinu Kaliforniyi ta cherez krajnij pivden Oregonu Na nizkih visotah regionu poshireni ridkolissya zahidnih yalovciv Juniperus occidentalis u pidlisku yakih zrostayut chagarniki trizubchastogo polinu Artemisia tridentata j chagarnichkovogo polinu Artemisia arbuscula ta kupinni zlaki a na velikih visotah lisi u yakih perevazhayut zhovti sosni Pinus ponderosa sosni Dzheffri Pinus jeffreyi vashoski sosni en Pinus washoensis amerikanski osiki Populus tremuloides ta odnokolirni yalici Abies concolor Iz zahidnih shiliv gir Vorner richki stikayut do basejniv ozera Gus abo richki Pit a zi shidnih shiliv do bezstichnoyi dolini Syurprajz en sho lezhit bilya pidnizhzhya cih gir Visokogir ya gir Vorner 9n red nbsp Visokogir ya gir Vorner en Region visokogir yiv gir Vorner ohoplyuye subalpijski ta alpijski visokogir ya gir Vorner roztashovani na visoti ponad 2375 m nad rivnem morya Najvishshoyu vershinoyu gir Vorner ye gora Igl Pik en zavvishki 3015 m Na nizkih visotah regionu perevazhayut lisi odnokolirnoyi yalici Abies concolor ta amerikanskoyi osiki Populus tremuloides na visoti ponad 2600 m nad rivnem morya bilokori sosni Pinus albicaulis a na najvishih vershinah posuhostijki alpijski podushkopodibni roslini en Serednorichna kilkist opadiv v regioni stanovit priblizno vid 710 do 8100 mm bilshist z yakih vipadaye vzimku formuyuchi glibokij snigovij pokriv Plato Lajkli 9o red Nevelike plato Lajkli lezhit na pivdennij zahid vid gir Vorner Jogo visota kolivayetsya vid 1370 do 1675 m nad rivnem morya odnak na bilshij chastini regionu perepad visoti stanovit lishe 30 90 m Luki ta polinovi stepi pologogo plato Lajkli kontrastuyut z prileglimi pagorbami ta strimkimi gorami Modoku yaki perevazhno vkriti sosnovo yalivcevimi ridkolissyami ta sosnovimi lisami Serednorichna kilkist opadiv tut stanovit lishe 300 380 mm Z geologichnoyi tochki zoru v regioni perevazhayut chetvertinni andeziti ta bazalti Teritoriyu plato Lajkli peretinayut kilka postijnih richok sho stikayut z gir Vorner do richki Pit Yalivcevi chagarniki pagorbiv ta gir Modoku j Lassenu 9p red nbsp Richka Pit en na plato Modok en Region yalivcevih chagarnikiv pagorbiv ta gir Modoku j Lassenu ohoplyuye erodovane vulkanichne plato porizane chislennimi rozlomami nad yakim pidijmayutsya bagato vulkanichnih pagorbiv ta gir Vin roztashovanij na krajnomu pivdennomu shodi ekoregionu na teritoriyi okrugiv Modok ta Lassen Roslinnij pokriv regionu predstavlenij ridkolissyami zahidnih yalovciv Juniperus occidentalis v pidlisku yakih zrostayut chagarniki trizubchastogo polinu Artemisia tridentata ta bagatorichni kupinni zlaki U visokih gorah zustrichayutsya neveliki dilyanki hvojnih lisiv osnovu yakih skladayut sosni Dzheffri Pinus jeffreyi zhovti sosni Pinus ponderosa ta odnokolirni yalici Abies concolor Richok ta strumkiv v regioni nebagato bilshist z nih vlitku peresihayut Vodni potoki sho protikayut cherez teritoriyu regionu stikayut do richki Pit do bezstichnoyi dolini Medlin abo na pivden do bezstichnoyi zapadini Medovogo ozera en Girski lisi ta ridkolissya Ejdinu ta Horshedu 9q red Region girskih lisiv ta ridkolis Ejdinu ta Horshedu ohoplyuye gori sho lezhat na pivnich shid ta pivden vid Velikoyi dolini richki Pit Visota regionu kolivayetsya vid 1500 do 2144 m nad rivnem morya Tut perevazhayut sosnovi ta mishani hvojni lisi osnovu yakih skladayut sosni Dzheffri Pinus jeffreyi zhovti sosni Pinus ponderosa ta menshoyu miroyu odnokolirni yalici Abies concolor Na nizkih visotah poshireni ridkolissya zahidnih yalovciv Juniperus occidentalis v pidlisku yakih zustrichayetsya trizubchastij polin Artemisia tridentata girski hvostoplidniki Cercocarpus betuloides ta inshi listyani chagarniki V regioni ye kilka strumkiv ta dzherel ale majzhe vidsutni ozera Nevisoki pagorbi Ejdinu ta Diksi 9r red Region nevisokih pagorbiv Ejdinu ta Diksi ohoplyuye pagorbi ta lavovi plato sho lezhat na zahid vid gir Ejdinu Vin lezhit na nizhnij visoti vid 1200 do 1800 m nad rivnem morya ta harakterizuyetsya mensh rizkim relyefom Roslinnij pokriv regionu predstavlenij polinovimi stepami po yakim rozkidani poodinoki zahidni yalovci Juniperus occidentalis Sosni poshireni u navkolishnih gorah v comu subregioni vidsutni Deyaki strumki sho vpadayut u Pit peretinayut teritoriyu regionu a takozh tut ye kilka nevelikih neglibokih ozer Osnovnoyu formoyu zemlekoristuvannya v regioni ye vipas hudobi Lavovi potoki ta ostanci Modoku 9s red Region lavovih potokiv ta ostanciv Modoku ohoplyuye zahidnu chastinu vulkanichnogo plato Modok en sho otochuye nagir ya Medisin Lejk en Vin lezhit na nizhnij visoti nizh navkolishni visokogir ya a jogo klimat bilsh posushlivij Cherez trishini u bazaltovih porodah prosochuyetsya voda popovnyuyuchi vodonosnij gorizont sho obmezhuye poverhnevij stik v regioni Roslinnij pokriv plato Modok predstavlenij ridkolissyami zahidnih yalovciv Juniperus occidentalis chagarnikovimi stepami u yakih dominuye trizubchastij polin Artemisia tridentata ta lukami osnovu yakih skladayut bagatorichni travi Stari Kaskadi 9t red Region Starih Kaskadiv roztashovanij na pivdennomu shodi regionu na pivnich vid subregionu dolini Shasta na kordoni mizh Kaliforniyeyu ta Oregonom Vin ohoplyuye dolinu richki Klamat peredgir ya ta nevisoki gori osnovu yakih skladayut serednotretinni vulkanichni porodi Roslinnij pokriv regionu predstavlenij perevazhno chagarnikami trizubchastogo polinu Artemisia tridentata Na pivnich vid richki Klamat ta na pivnichnih shilah zustrichayutsya oregonski dubi Quercus garryana a na velikih visotah pivnichnih shiliv ridkolissya zhovtoyi sosni Pinus ponderosa ta mishani hvojni lisi Na nizkih visotah pivdennih shiliv zustrichayutsya chagarniki klinolistogo chervonokorinnika en Ceanothus cuneatus ta luki Zberezhennyared Intensivna virubka lisiv ta borotba z pozhezhami en prizveli do zmini prirodnogo roslinnogo pokrivu Tut zalishilosya nebagato perestijnih lisiv perevazhno u viddilenih girskih rajonah V regioni perevazhaye lisove gospodarstvo vipas hudobi ta rekreaciya zokrema polyuvannya ta ribalstvo Teritoriya ekoregionu zdebilshogo malonaselena Najbilshimi mistami regionu ye shvidko zrostayuchij Bend golovne misto Centralnogo Oregonu u yakomu zhivut majzhe 100 000 lyudej Ocinka 2017 roku pokazala sho 2963 km abo 6 ekoregionu ye zapovidnimi teritoriyami 1 Prirodoohoronni teritoriyi vklyuchayut Nacionalnij lis Venatchi en Nacionalnij lis imeni Gifforda Pinchota en ta Nacionalnij prirodnij zapovidnik ozera Konboj en u Vashingtoni Nacionalnij lis Deshutes en Nacionalnij lis gori Gud en Nacionalnij lis Fremont Vinema en Nacionalnij prirodnij zapovidnik Vedmezhoyi dolini en Nacionalnij prirodnij zapovidnik Klamatskogo bolota en Nacionalnij prirodnij zapovidnik Verhnogo Klamatu en ta Nacionalnu vulkanichnu pam yatku Nyuberri en v Oregoni Nacionalnij lis Modok en Nacionalni luki dolini Batt en Nacionalnij prirodnij zapovidnik ozera Tule en Nacionalnij prirodnij zapovidnik Chistogo ozera en Nacionalnij prirodnij zapovidnik Modok en Nacionalnu pam yatku Lavovogo lozha en ta Prirodnu zonu Saus Vorner en v Kaliforniyi a takozh Nacionalnij prirodnij zapovidnik Nizhnogo Klamatu en na kordoni Oregonu ta Kaliforniyi Primitkired a b Dinerstein Eric Olson David Joshi Anup Vynne Carly Burgess Neil D Wikramanayake Eric Hahn Nathan Palminteri Suzanne Hedao Prashant Noss Reed Hansen Matt Locke Harvey Ellis Erle C Jones Benjamin Barber Charles Victor Hayes Randy Kormos Cyril Martin Vance Crist Eileen Sechrest Wes ta in 2017 An Ecoregion Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm BioScience 67 6 534 545 doi 10 1093 biosci bix014 Map of Ecoregions 2017 angl Resolve using WWF data Procitovano 01 listopada 2024 Posilannyared Eastern Cascades forests Terrestrial Ecoregions World Wildlife Fund Eastern Cascades Forests One Earth Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Lisi shodu Kaskadnih gir amp oldid 43823565