Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ця стаття містить , але походження тверджень у ній через практично повну відсутність . (червень 2023) |
| Аплодонтія Час існування: Пізній плейстоцен — сьогодення | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Aplodontia rufa (Rafinesque, 1817) | ||||||||||||||||||
 | ||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||
|
Аплодонтія, або «гірський бобер» (Aplodontia rufa) — єдиний вид родини аплодонтієвих (Aplodontiidae). Це найпримітивніший і найстародавніший із сучасних гризунів, має спорідненість з родиною вивіркових (Sciuridae). Наукова назва Aplodontia в перекладі з грецької означає «простий зуб», rufa — «червонуватий».
Зовнішній вигляд
Це кремезний гризун середніх розмірів, схожий на великого хом'яка або ондатру. Довжина його тіла 30-47 см. Хвіст короткий, не більше 4 см. Маса — близько 0,9-1,6 кг. Самці дещо більші за самок. Це незграбна тварина з великою головою і короткими ногами. Очі маленькі. Вушні раковини короткі, округлі. На щоках — пучки довгих вібрисів. Кінцівки стопохідні, 5-палі, але на передніх кінцівках I палець дуже короткий. Передні лапи озброєні потужними риючими кігтями. Волосяний покрив густий, грубий і досить короткий; на спині шерсть стоїть вертикально. Забарвлення на спині сірувато- або червонувато-буре, на черевці світліше. Біля основи вух — по плямі голої шкіри. З віком Аплодонтії сіріють. Линька протягом року одна: вона починається в липні-серпні і триває 2-3 місяці.
Череп масивний, широкий, міцний. Нижня щелепа дуже потужна. Виличні дуги широко розставлені. Зубів — 22. Підкорінні і корінні зуби мають унікальні відростки, за якими зуби Аплодонтії легко відрізнити від зубів інших ссавців. У верхньому ряду зубів відросток направлений у бік щоки, в нижній — в бік язика. Є анальна залоза, що виділяє секрет з характерним мускусним запахом. Сосків — 3 пари. У самців є бакулюм.
Поширення і підвиди
Аплодонтія поширена вздовж Тихоокеанського узбережжя Північної Америки від півдня Британської Колумбії до центральної Каліфорнії. Існують сім підвидів Аплодонтія:
- Aplodontia rufa californica — гори Сьєрра-Невада в північній Каліфорнії;
- Aplodontia rufa humboldtiana — крайній північний захід Каліфорнії;
- Aplodontia rufa nigra — південь округу Мендосіно, Каліфорнія;
- Aplodontia rufa pacifica — узбережжя Орегону;
- Aplodontia rufa phaea — невеликий район на північний захід від Сан-Франциско;
- A. r. rainieri — Каскадні гори, від півдня Британської Колумбії до північної Каліфорнії;
- A. r. rufa — узбережжя Вашингтона, включаючи півострів Олімпік.
Спосіб життя і харчування
Аплодонтії селяться в густих лісах із чагарниковим підліском і заростями папороті, де є вологий, пухкий, придатний для риття ґрунт. У гори піднімається до висоти 2750 м над рівнем моря. Найбільш численні в листяних лісах, рідше зустрічаються у хвойних, де ростуть дуґласова ялиця і західна тсуга. Іноді їх знаходять у сирих ярах та низинах у межах міста. Часто зустрічаються на берегах невеликих річок і струмків. Ведуть нічний спосіб життя, але в похмурі дні виходять на поверхню і вдень.
Аплодонтія погано бачить і чує, але володіє розвиненими нюхом і дотиком. Видає доволі різноманітні звуки: свист, грубий звук з придихом; під час бійок верещить і клацає зубами; схоплена, голосно кричить і виє. Хода її повільна, але може переходити в галоп. Живлячись, Аплодонтія сідає як вивірка на задні лапи, тримаючи їжу передніми.
На гірських бобрів полюють руді рисі, койоти, беркути і великі сови, зрідка — пуми і ведмеді. Горностаї, ласки і американські норки поїдають молодняк. Серед паразитуючих на гірських бобрів комах — найбільша у світі блоха Hystrichopsylla schefferi, самки якої сягають у довжину 8 мм.
Нори
Аплодонтія живе в основному під землею. У ґрунтовому горизонті вона прокладає складну систему тунелів діаметром близько 15-20 см, які зазвичай не збігаються радіально до центральної гніздовий камери. Їх загальна площа може досягати 0,8 га і іноді перетинатися з тунелями сусідів. Підземні ходи сполучаються з поверхнею багатьма (до 30) виходами, прикритими рослинністю. Гніздова камера, вистелена сухим листям та травою поверх гілок, розташовується на глибині 1-1,5 м. Віднірки гніздової камери служать туалетами. Поруч знаходиться кормова камера. Зазвичай тваринка не віддаляється від свого гнізда далі 15 м. Коли тунелі після сильного дощу заповнюються водою, Аплодонтія їх тимчасово залишає. Плаває цей звірок добре. Взимку вона прокладає тунелі в снігу, зрідка піднімаючись на поверхню. У сплячку не впадає. Аплодонтія захищає свої нори від інших Аплодонтій.
У порожніх норах гірських бобрів селяться найрізноманітніші тварини: довгохвоста ласка, горностай, американська норка, американський борсук, ракун, східний плямистий скунс (Spilogale gracilis), смугастий скунс, щетинистий кролик (Sylvilagus bachmani), заєць білий американський, бурундукові вивірки, західний напівтушканчик, різноманітні полівки (родів Microtus, , Myodes), деревні щурі (Neotoma), західні гофери.
Раціон
Харчується Аплодонтія виключно рослинними кормами, включаючи надземні та підземні частини папороті, кропиви, американської малини, кизилу, барбарису, клена, верб, червоної вільхи, дугласова ялиці. Об'їдає також рододендрони та інші декоративні багаторічні, чагарники і дерева.
Листя і стебла рослин Аплодонтія складає в стіжки біля нори або відносить у підземні камери. Запасає їжі набагато більше, ніж з'їдає, і залишки не з'їдених запасів викидає назовні при чищенні нори. У дерев згризає кору, особливо взимку. Шматки кори теж забирає до комор. Гілочки і молоді деревця зрізає одним косим укусом. Деякі зрізані рослини залишає на відкритих місцях для сушіння, а коли вони висохнуть, використовує для вистилання гніздової камери. На вигляд незграбна, Аплодонтія піднімається по кущах і деревному підліску до 6 м у висоту, щоб дістатися до тонких гілок.
У гірських бобрів примітивні нирки, і їм доводиться часто й багато пити (до 1 / 3 власної маси в день). Це пояснює прихильність Аплодонтії до вологих лісів помірної зони, де достатньо води. Вони поїдають власні м'які екскременти, щоб отримати максимум поживних речовин. Тверді екскременти гірські бобри в зубах переносять в підземні вбиральні, тому виявити їх на поверхні досить складно.
У січні-березні у гірських бобрів наступає шлюбний період. Вагітність триває 28-30 днів, закінчуючись народженням 2-4 дитинчат. Новонароджені сліпі і безволосі, масою близько 25 грамів. Очі у них відкриваються приблизно на 10 день. Лактація триває 6-8 тижнів; до кінця червня молодняк Аплодонтії залишає гніздо. Статевої зрілості самки досягають на другому році життя. Тривалість життя значна для гризунів — 5-10 років.
Статус популяції
Поїдаючи рослинність і обгризаючи дерева, Аплодонтія завдає деяких збитків сільськогосподарським і городнім культурам, лісовим посадкам і садам. Її присутність в садах і городах небажана, однак у гірських лісах, підгризаючи дерева і підлісок, Аплодонтія створює відкриті галявини з рясними кормами для оленів та інших диких копитних. З метою боротьби з цим звіром використовуються гербіциди, пастки, отруєні приманки.
Цю тварина вважають «живим викопним» через примітивну будови черепа і зубів; вона практично не змінилася з доісторичних часів. Згідно з даними палеонтології гілка аплодонтових від'єдналася від білкоподібних в середині еоцена, коли виникли вимерлі роду † Spurimus і † Prosciurus. Сам рід Aplodontia з'являється в кінці плейстоцену в Північній Америці.
Два підвиди аплодонтія, Aplodontia rufa nigra і Aplodontia rufa phaea, занесені до міжнародної Червоної книги зі статусом «вразливий вид» (Vulnerable). Aplodontia rufa nigra — єдиний вид, який зустрічається на прибережних піщаних дюнах. Він водиться на узбережжі каліфорнійського округу Мендосіно. Aplodontia rufa phaea водиться на крутих схилах на північ від Сан-Франциско.
За базою даних IUCN вид має статус «Least Concern», тобто поза загрозою (оцінка 2008 року).
Джерела
- Fellers, G.M., Lidicker Jr., W.Z., Linzey, A.V. & Nature Serve (Williams, D.F. & Hammerson, G.) 2008. Aplodontia rufa. The IUCN [ 7 березня 2010 у Wayback Machine.] (англ.)
- Newell, T. (2002). . Animal Diversity Web. Архів оригіналу за 31 травня 2020.
Література
- Leslie N. Carraway; B.J. Verts (23 квітня 1993). (PDF). Mamm Species. The American Society of Mammalogists (432): 1—10. Архів оригіналу (PDF) за 5 лютого 2015. Процитовано 9 вересня 2017.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya mistit perelik posilan ale pohodzhennya tverdzhen u nij zalishayetsya nezrozumilim cherez praktichno povnu vidsutnist vnutrishnotekstovih dzherel vinosok Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu peretvorivshi dzherela z pereliku posilan na dzherela vinoski u samomu teksti statti cherven 2023 Aplodontiya Chas isnuvannya Piznij plejstocen sogodennya Biologichna klasifikaciya Domen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ssavci Mammalia Ryad Grizuni Rodentia Pidryad Vivirkovidi Sciuromorpha Rodina Aplodontiyevi Aplodontiidae Brandt 1855 Rid Aplodontiya Aplodontia Richardson 1829 Vid Aplodontiya Binomialna nazva Aplodontia rufa Rafinesque 1817 Posilannya Vikishovishe Aplodontia rufa Vikividi Aplodontia rufa EOL 327978 ITIS 180133 MSOP 1869 NCBI 51342 Fossilworks 44187 Aplodontiya abo girskij bober Aplodontia rufa yedinij vid rodini aplodontiyevih Aplodontiidae Ce najprimitivnishij i najstarodavnishij iz suchasnih grizuniv maye sporidnenist z rodinoyu vivirkovih Sciuridae Naukova nazva Aplodontia v perekladi z greckoyi oznachaye prostij zub rufa chervonuvatij Zovnishnij viglyadCe kremeznij grizun serednih rozmiriv shozhij na velikogo hom yaka abo ondatru Dovzhina jogo tila 30 47 sm Hvist korotkij ne bilshe 4 sm Masa blizko 0 9 1 6 kg Samci desho bilshi za samok Ce nezgrabna tvarina z velikoyu golovoyu i korotkimi nogami Ochi malenki Vushni rakovini korotki okrugli Na shokah puchki dovgih vibrisiv Kincivki stopohidni 5 pali ale na perednih kincivkah I palec duzhe korotkij Peredni lapi ozbroyeni potuzhnimi riyuchimi kigtyami Volosyanij pokriv gustij grubij i dosit korotkij na spini sherst stoyit vertikalno Zabarvlennya na spini siruvato abo chervonuvato bure na cherevci svitlishe Bilya osnovi vuh po plyami goloyi shkiri Z vikom Aplodontiyi siriyut Linka protyagom roku odna vona pochinayetsya v lipni serpni i trivaye 2 3 misyaci Cherep masivnij shirokij micnij Nizhnya shelepa duzhe potuzhna Vilichni dugi shiroko rozstavleni Zubiv 22 Pidkorinni i korinni zubi mayut unikalni vidrostki za yakimi zubi Aplodontiyi legko vidrizniti vid zubiv inshih ssavciv U verhnomu ryadu zubiv vidrostok napravlenij u bik shoki v nizhnij v bik yazika Ye analna zaloza sho vidilyaye sekret z harakternim muskusnim zapahom Soskiv 3 pari U samciv ye bakulyum Poshirennya i pidvidiAplodontiya poshirena vzdovzh Tihookeanskogo uzberezhzhya Pivnichnoyi Ameriki vid pivdnya Britanskoyi Kolumbiyi do centralnoyi Kaliforniyi Isnuyut sim pidvidiv Aplodontiya Aplodontia rufa californica gori Syerra Nevada v pivnichnij Kaliforniyi Aplodontia rufa humboldtiana krajnij pivnichnij zahid Kaliforniyi Aplodontia rufa nigra pivden okrugu Mendosino Kaliforniya Aplodontia rufa pacifica uzberezhzhya Oregonu Aplodontia rufa phaea nevelikij rajon na pivnichnij zahid vid San Francisko A r rainieri Kaskadni gori vid pivdnya Britanskoyi Kolumbiyi do pivnichnoyi Kaliforniyi A r rufa uzberezhzhya Vashingtona vklyuchayuchi pivostriv Olimpik Sposib zhittya i harchuvannyaAplodontiyi selyatsya v gustih lisah iz chagarnikovim pidliskom i zarostyami paporoti de ye vologij puhkij pridatnij dlya rittya grunt U gori pidnimayetsya do visoti 2750 m nad rivnem morya Najbilsh chislenni v listyanih lisah ridshe zustrichayutsya u hvojnih de rostut duglasova yalicya i zahidna tsuga Inodi yih znahodyat u sirih yarah ta nizinah u mezhah mista Chasto zustrichayutsya na beregah nevelikih richok i strumkiv Vedut nichnij sposib zhittya ale v pohmuri dni vihodyat na poverhnyu i vden Aplodontiya pogano bachit i chuye ale volodiye rozvinenimi nyuhom i dotikom Vidaye dovoli riznomanitni zvuki svist grubij zvuk z pridihom pid chas bijok vereshit i klacaye zubami shoplena golosno krichit i viye Hoda yiyi povilna ale mozhe perehoditi v galop Zhivlyachis Aplodontiya sidaye yak vivirka na zadni lapi trimayuchi yizhu perednimi Na girskih bobriv polyuyut rudi risi kojoti berkuti i veliki sovi zridka pumi i vedmedi Gornostayi laski i amerikanski norki poyidayut molodnyak Sered parazituyuchih na girskih bobriv komah najbilsha u sviti bloha Hystrichopsylla schefferi samki yakoyi syagayut u dovzhinu 8 mm Nori Aplodontiya zhive v osnovnomu pid zemleyu U gruntovomu gorizonti vona prokladaye skladnu sistemu tuneliv diametrom blizko 15 20 sm yaki zazvichaj ne zbigayutsya radialno do centralnoyi gnizdovij kameri Yih zagalna plosha mozhe dosyagati 0 8 ga i inodi peretinatisya z tunelyami susidiv Pidzemni hodi spoluchayutsya z poverhneyu bagatma do 30 vihodami prikritimi roslinnistyu Gnizdova kamera vistelena suhim listyam ta travoyu poverh gilok roztashovuyetsya na glibini 1 1 5 m Vidnirki gnizdovoyi kameri sluzhat tualetami Poruch znahoditsya kormova kamera Zazvichaj tvarinka ne viddalyayetsya vid svogo gnizda dali 15 m Koli tuneli pislya silnogo doshu zapovnyuyutsya vodoyu Aplodontiya yih timchasovo zalishaye Plavaye cej zvirok dobre Vzimku vona prokladaye tuneli v snigu zridka pidnimayuchis na poverhnyu U splyachku ne vpadaye Aplodontiya zahishaye svoyi nori vid inshih Aplodontij U porozhnih norah girskih bobriv selyatsya najriznomanitnishi tvarini dovgohvosta laska gornostaj amerikanska norka amerikanskij borsuk rakun shidnij plyamistij skuns Spilogale gracilis smugastij skuns shetinistij krolik Sylvilagus bachmani zayec bilij amerikanskij burundukovi vivirki zahidnij napivtushkanchik riznomanitni polivki rodiv Microtus Myodes derevni shuri Neotoma zahidni goferi Racion Harchuyetsya Aplodontiya viklyuchno roslinnimi kormami vklyuchayuchi nadzemni ta pidzemni chastini paporoti kropivi amerikanskoyi malini kizilu barbarisu klena verb chervonoyi vilhi duglasova yalici Ob yidaye takozh rododendroni ta inshi dekorativni bagatorichni chagarniki i dereva Listya i stebla roslin Aplodontiya skladaye v stizhki bilya nori abo vidnosit u pidzemni kameri Zapasaye yizhi nabagato bilshe nizh z yidaye i zalishki ne z yidenih zapasiv vikidaye nazovni pri chishenni nori U derev zgrizaye koru osoblivo vzimku Shmatki kori tezh zabiraye do komor Gilochki i molodi derevcya zrizaye odnim kosim ukusom Deyaki zrizani roslini zalishaye na vidkritih miscyah dlya sushinnya a koli voni visohnut vikoristovuye dlya vistilannya gnizdovoyi kameri Na viglyad nezgrabna Aplodontiya pidnimayetsya po kushah i derevnomu pidlisku do 6 m u visotu shob distatisya do tonkih gilok U girskih bobriv primitivni nirki i yim dovoditsya chasto j bagato piti do 1 3 vlasnoyi masi v den Ce poyasnyuye prihilnist Aplodontiyi do vologih lisiv pomirnoyi zoni de dostatno vodi Voni poyidayut vlasni m yaki ekskrementi shob otrimati maksimum pozhivnih rechovin Tverdi ekskrementi girski bobri v zubah perenosyat v pidzemni vbiralni tomu viyaviti yih na poverhni dosit skladno RozmnozhennyaU sichni berezni u girskih bobriv nastupaye shlyubnij period Vagitnist trivaye 28 30 dniv zakinchuyuchis narodzhennyam 2 4 ditinchat Novonarodzheni slipi i bezvolosi masoyu blizko 25 gramiv Ochi u nih vidkrivayutsya priblizno na 10 den Laktaciya trivaye 6 8 tizhniv do kincya chervnya molodnyak Aplodontiyi zalishaye gnizdo Statevoyi zrilosti samki dosyagayut na drugomu roci zhittya Trivalist zhittya znachna dlya grizuniv 5 10 rokiv Status populyaciyiPoyidayuchi roslinnist i obgrizayuchi dereva Aplodontiya zavdaye deyakih zbitkiv silskogospodarskim i gorodnim kulturam lisovim posadkam i sadam Yiyi prisutnist v sadah i gorodah nebazhana odnak u girskih lisah pidgrizayuchi dereva i pidlisok Aplodontiya stvoryuye vidkriti galyavini z ryasnimi kormami dlya oleniv ta inshih dikih kopitnih Z metoyu borotbi z cim zvirom vikoristovuyutsya gerbicidi pastki otruyeni primanki Cyu tvarina vvazhayut zhivim vikopnim cherez primitivnu budovi cherepa i zubiv vona praktichno ne zminilasya z doistorichnih chasiv Zgidno z danimi paleontologiyi gilka aplodontovih vid yednalasya vid bilkopodibnih v seredini eocena koli vinikli vimerli rodu Spurimus i Prosciurus Sam rid Aplodontia z yavlyayetsya v kinci plejstocenu v Pivnichnij Americi Dva pidvidi aplodontiya Aplodontia rufa nigra i Aplodontia rufa phaea zaneseni do mizhnarodnoyi Chervonoyi knigi zi statusom vrazlivij vid Vulnerable Aplodontia rufa nigra yedinij vid yakij zustrichayetsya na priberezhnih pishanih dyunah Vin voditsya na uzberezhzhi kalifornijskogo okrugu Mendosino Aplodontia rufa phaea voditsya na krutih shilah na pivnich vid San Francisko Za bazoyu danih IUCN vid maye status Least Concern tobto poza zagrozoyu ocinka 2008 roku DzherelaFellers G M Lidicker Jr W Z Linzey A V amp Nature Serve Williams D F amp Hammerson G 2008 Aplodontia rufa The IUCN 7 bereznya 2010 u Wayback Machine angl Newell T 2002 Animal Diversity Web Arhiv originalu za 31 travnya 2020 LiteraturaLeslie N Carraway B J Verts 23 kvitnya 1993 PDF Mamm Species The American Society of Mammalogists 432 1 10 Arhiv originalu PDF za 5 lyutogo 2015 Procitovano 9 veresnya 2017