Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Західна Римська імперія (лат. Imperium Romanum Occidentalis або Hesperium Imperium; Гесперія) — умовна назва однієї з двох частин, на які розпалася Римська імперія в V столітті. Територіально охоплювала землі Західної Європи та Північної Африки і формально проіснувала до 476 року.
| Римська імперія лат. Imperium Romanum | |||||||||||||
| Частина Римської імперії | |||||||||||||
| |||||||||||||
|
Labarum | |||||||||||||
| Девіз Senatus Populusque Romanus | |||||||||||||
 | |||||||||||||
| Столиця | Медіолан (286—330, 395—401) Константинополь (330—395) Равенна (401—403, 408—450, 457—461, 475—476) Рим (403—408, 450—457, 461—475) | ||||||||||||
| Мови | Латина | ||||||||||||
| Релігії | Римська релігія і пізніше християнство | ||||||||||||
| Форма правління | Автократія | ||||||||||||
| Імператор | |||||||||||||
| - 395—423 | Флавій Гонорій | ||||||||||||
| - 474—480 | Юлій Непот | ||||||||||||
| - 475—476 | Ромул Август | ||||||||||||
| Консул | |||||||||||||
| - 395 | Флавій Аніций Олібрій, Флавій Аніций Пробіній | ||||||||||||
| - 476 | Василіск, Армат | ||||||||||||
| Законодавчий орган | Римський сенат | ||||||||||||
| Історичний період | Пізня античність | ||||||||||||
| - Частини Діоклетіана, Костянтина та Феодосія | 395 (337) | ||||||||||||
| - Переворот Одоакра | 476 | ||||||||||||
| - Вбивство Юлія Непота | |||||||||||||
| Площа | |||||||||||||
| - 395 | 2 000 000 км2 | ||||||||||||
| Валюта | Фоліс для бронзи, силіква для срібла, солід для золота | ||||||||||||
| |||||||||||||
| Сьогодні є частиною | |||||||||||||
| |||||||||||||
Західна імперія не була окремою державою від Східної імперії, тож у час її існування не було якогось спеціального терміну на позначення західних провінцій чи їхнього уряду. Терміни «Imperium Romanum Occidentalis» та «Hesperium Imperium» (від лат. Hesperia — традиційного поетизованого означення «західних країн», зокрема Італії та Іспанії) ніколи не були в офіційному вжитку, їх використовували лише письменники та історики. Офіційною назвою, яку найчастіше використовували, була Senatus Populusque Romanus.
Столицею Західної імперії до 402 року був Медіолан (сучасний Мілан), а з 402 року — Равенна. Звідси ще одна, рідковживана в літературі її назва — Равеннська імперія.
Впродовж IV століття відбулося кілька поділів та об'єднань Римської імперії. Останній поділ відбувся в 395 році, після смерті Феодосія Великого. Останнім роком існування Західної Римської імперії вважається 476 рік, в якому германський вождь Одоакр змусив відректися від престолу імператора Ромула Августа. Падіння Гесперійської (Західної Римської) імперії вважається водночас початком нової ери в історії Європи — Середньовіччя.
Передумови розпаду Римської імперії
Вже в І ст. Римська імперія виросла до таких розмірів, що керування віддаленими провінціями з Риму стало практично неможливим. Новини про події (бунти, природні катаклізми, епідемії) доставлялися до Риму кораблями або наземною поштовою службою з великим запізненням. Стільки ж часу потребувало доведення до відома місцевої адміністрації указів із Риму. Тому губернатори провінцій хоч і керували ними де-юре від імені Риму, де-факто вони робили це самостійно.
У II ст. на Апеннінському півострові, в Італії, почався економічний застій, який супроводжувався відтоком виробництва і грошей у провінції.
У III ст. Римська імперія пройшла через 50-річний період безладу та громадянської війни, який отримав назву кризи третього століття. Криза розпочалася із вбивства імператора Александра Севера. Посилися проблеми як на сході, так і на заході. Бунт у західних провінціях призвів до утворення Галльської імперії зі столицею в Авґусті Треверорум (сучасний Трір). Під контроль Галльської імперії потрапили германські та галльські провінції Риму, Іспанія і Британія. На сході приблизно водночас виникло Пальмірське царство під проводом цариці Зенобії. Імператор Авреліан зумів захопити Пальміру в 272 році, а роком пізніше підкорити собі Галльську імперію. Проте після смерті Авреліана в 275 році безлад продовжився і до 286 року принаймні 10 імператорів або претендентів на титул були вбиті. Чимало з них загинули від рук власних легіонерів.
Географія імперії
Поглиблення поділу на Схід та Захід
Римська імперія часів Костянтина Великого була цілісним утворенням, в котрому, однак, чітко розрізнялись дві різні частини. Її цілісність була наслідком того, що землі, які її складали, та їхнє населення були скупчені навколо Середземного моря, внаслідок чого спосіб життя Імперії визначався середземноморським кліматом та супутніми умовами. За часів тривалого римського миру, Середземне море та ряд річок, що в нього впадають, були найшвидшим та найдешевшим комерційним маршрутом, а система доріг Імперії мала в першу чергу військове значення та забезпечувала потреби урядового зв'язку. З плином часу, як центральна влада слабшала внаслідок політичних катастроф III століття, коли піддані Імперії, які забезпечували людські потреби армії та бюрократії, отримали римське громадянство, підлеглі провінційні особливості проявлялись та брали верх над накинутою їм спільною культурою завойовників.
Східна частина Імперії була еллінізованою, західна частина була здебільшого латинізованою. Схід перейняв грецьку культуру задовго до приходу римлян, тут мова та література були грецькими. Проте Схід запозичував також, зокрема від Заходу він взяв концепції держави та права, від східних цивілізацій він запозичив містицизм та різні релігійні вірування. Процес розрізнення продовжувався, правлячий клас в обох частинах переставав бути двомовним.
Італія
Збідніла, вилюдніла та втратила минуле значення, але земля, на якій була розташована столиця — Рим, а пізніше Равенна. За винятком розпорошеної землевласницької аристократії, римляни IV століття, нащадки незліченної кількості імігрантів, мали небагато спільного із римлянами епохи Республіки, але саме місто Рим не втратило свого престижу. Водночас Італія, разом із межуючою Ретією, мала найменше самоідентичності серед всіх частин Імперії.
Іллірія
Північно-західна частина Балканського півострова, переважно гориста, межувала з Італією. Гориста частина називалась Норікум, рівнинна частина — Паннонія. Латина як розмовна мова сягала сучасних Нісу та Скоп'є. Населена грубими та витривалими землеробами, вона постачала Імперію найкращими солдатами, генералами та імператорами. Фактично, ця імперська провінція несла на собі основний тягар захисту Імперії від варварів, та, як наслідок, правила нею. Але на час що розглядається, цей обов'язок та вторгнення варварів між 250 та 300 роками виснажили людські та економічні ресурси провінції, та знівелювали її переваги, поставивши Іллірію серед решти виснажених провінцій.
Галлія
На північний захід від Італії була розташована Галлія, обмежена природними утвореннями: Піренеї на заході, Середземне море та Альпи на півдні, Рейн на сході та Атлантичний океан на півночі. Галлія мала розвинуту систему річок що слугували зручним торговельним шляхом: Рейн, Сена, Рона, Луара та Гаронна. Жодна інша провінція не була краще підготовлена, щоб слугувати оплотом Імперії та резервом людських ресурсів, але вона також була виснажена недавніми війнами, заколотами та розбійними нападами варварів, а її східна частина, наполовину германська на час завоювання, поступово все більше германізувалась шляхом поселення на її території ветеранів-германців римської армії.
Британія
Більша частина центральної Британії цього часу була покрита лісами та малонаселена. Тільки південно-східна частина була ґрунтовно романізована, однак навіть тут військові поселення, вілли та міста були оточені варварськими поселеннями. Нечисленне тубільне населення було нероманізованим, набрані в Британії рекрути служили головним чином на важливіших кордонах. Її власні кордони ставали все більш небезпечними: на сході германські племена як сусіди, на заході за вузькою протокою лежала Ірландія, теж варварська територія, на півночі варварські напади поки що стримував вал Адріана.
Іспанія
На противагу Галлії та Британії, Іспанія не посідала зовнішніх кордонів. Нечисленні перевали в Піренеях відділяли її від Галлії. Лузитанія, розташована в нижній течії річок Дуро та Тарґус, субтропічна Бетіка обмежена Сьєрра-Невада та Сьєрра-Морена та землі розташовані в басейнах Ебро та Тарраконенсіс були родючими та слугували джерелом багатства Імперії та людей для армії та уряду.
Африка
Від Атлантичного океану до сучасного Тунісу лежали африканські території, що включали Мавретанію на заході, найбільш романізовану Нумідію посередині, та Африку (приблизно на території сучасного Тунісу) на сході. Тут вирощували знаменитих на усю Імперію витривалих коней, що використовувались імперською легкою кіннотою на усіх кордонах під час війн. Найбільшою загрозою для цих територій були кочові племена вільних Маврів, обов'язок захисту територій від їх нападів було покладено на легіони, переміщені із Сирії.
Тетрархія
Імператор Діоклетіан провів адміністративну реформу, розділивши велику імперію на чотири частини. Ними правили два авґусти — сам Діоклетіан та Максиміан, та два цезарі. Така адміністративна система отримала назву тетрархії. Заходом імперії управляли Максиміан та цезар Констанцій I Хлор. Столичним містом Максиміана був Медіолан, а Констанція — Авґуста Треверорум. 1 травня 305 року два авґусти водночас добровільно відійшли від справ і їх замінили відповідні цезарі.
В 306 році Констанцій Хлор несподівано помер. Дислоковані в Британії легіони негайно ж оголосили авґустом заходу його сина Костянтина. Таке рішення створило кризову ситуацію, оскільки претендентів на правління західною частиною імперії не бракувало. В 308 році після зустрічі в Карнунті тетрархія була відновлена — другим західним тетрархом став Ліциній. До 314 року вони зуміли виграти низку битв на сході та заході, знову об'єднавши всю Римську імперію, і розпочали боротьбу між собою за повний контроль над нею. Кульмінацією цієї боротьби стала . Одержавши в ній перемогу, Костянтин полонив і вбив Ліцинія.
Попри те, що період тетрархії завершився, ідея поділу імперії на дві частини закріпилася. Відтоді Римську імперію могли об'єднати тільки дуже сильні імператори, зі смертю яких держава знову розпадалася на дві.
Другий поділ
Зі смертю Костянтина Великого в 337 році в імперії знову розпочалася війна — між трьома синами покійного правителя. Як наслідок імперія була поділена на три частини. В 340 році були об'єднані західні частини, а в 353 році знову відбулося повне об'єднання — правителем імперії став Констанцій II, який зосередив свою увагу на східній частині. Констанція II часто вважають першим імператором Візантійської імперії.
В 361 році Констанцій II захворів і помер. Новим імператором став Юліан, онук Констанція Хлора. Юліан загинув на війні з персами в 363 році, а наступний імператор, Йовіан, правив тільки до 364 року.
Останній поділ
Після смерті Йовіана імператором став Валентиніан I. Він негайно знову розділив імперію, віддавши західну частину своєму братові Валенту. Але жодна з частин не зуміла добитися стабільності, оскільки сутички із зовнішніми ворогами ставали дедалі небезпечнішими. В 376 році вестготи, втікаючи від гунів, отримали дозвіл перейти через Дунай і оселитися на Балканах у межах Східної імперії. Утиски римлян змусили їх повстати. В 378 році у битві при Адріанополі вони завдали силам Східної імперії важкої поразки. В цій битві загинув Валент. Після міграції Балканами вестготи зупинилися в Епірі на території сучасної Македонії, ставши постійною загрозою як Сходу так і Заходу. Після 400 року вони рушили далі в Італію.
В 394—395 Римська імперія була востаннє об'єднана під єдиним правлінням імператора Феодосія I. Феодосій змушений був втрутитися в справи заходу після вбивства тодішнього правителя заходу Валентиніана II полководцем-франком Арбоґастом. Після смерті Феодосія імперія знову була поділена на дві частини між його синами Гонорієм та Аркадієм. Зважаючи на малий вік правителів, опіка над ними була доручена напівварвару Флавію Стиліхону.
Стиліхон зумів захистити Італію від вторгнення готів, але став жертвою інтриг в столичному місті Равенні й був страчений за зраду в 408 році. В цей час на терени Західної Римської імперії вторглися вандали, алани та свеви. Тоді як східна частина імперії повільно відбудовувалася, захід став розвалюватися остаточно.
Економічні фактори
Впродовж останнього століття свого існування Західна Римська імперія переживала економічний спад. Вона була менш урбанізованою і мала меншу густоту населення, ніж Східна частина, водночас займаючи більшу площу й маючи більшу довжину кордонів, що потребували захисту. Візантійська імперія могла утримувати великі військові сили і платити найманцям у разі потреби, а на заході такої можливості не було. Для власних сил не вистачало людей, а тому Західна Римська імперія більше покладалася на війська із варварів під керівництвом римських полководців. Оплачувати послуги найманого війська було важко. Часто із вождями варварських найманців розплачувалися землею, що призводило до зменшення збору податків, а отже нових труднощів з оплатою військ.
Ослаблення центрального уряду викликало втрату контролю над кордонами і провінціями. Хоча імператори намагалися контролювати Середземне море, але після завоювання Північної Африки вандалами вони опинилися в ситуації, коли потрібно було утримувати надто великі території надто малими силами.
В деяких областях поселення варварів на римських землях не призвело до великих змін, а в інших, особливо в окремих частинах Північної Африки, римських землевласників проганяли, а їхні землі конфіскували.
Агонія і крах Гесперії
Після смерті Стиліхона в 408 році, Західною імперією правив аж до 423 року Гонорій. Однак впродовж його правління не бракувало спроб узурпації влади та вторгнень загарбників. В 410 році Рим був захоплений військами короля вестготів Аларіха. При спадкоємцях Аларіха у 412—418 роках готи розселилися в Галлії, ставши союзниками римлян в боротьбі проти вандалів, аланів та свевів, а також проти узурпатора Йовіана. Інший узурпатор, Костянтин III, позбавив захисту римську Британію, висадивши свої війська в Галлії в 407 році, таким чином відкривши шлях до англо-саксонського вторгнення, що розпочалося приблизно в 440 році.
Після смерті Гонорія в 423 році настав період безладу, який продовжувався доти, доки Східна Римська імперія не встановила силою правління в Равенні Валентиніана III. Регентом при малолітньому імператорі була його мати Ґалла Пласидія. Аецій, який став magister militum всупереч її бажанню, зумів стабілізувати воєнний стан імперії, вступивши для цього в союз із гунами. З їхньою допомогою він переміг і підкорив бурґундів, які окупували південну Галлію в 407 році. В 433 році він поселив бургундів у Савої. Але зі зменшенням могутності імперії бургундські володіння розширилися в долину Рони.
Тим часом вестготи витіснили вандалів в Африку, де вони близько 439 року захопили Карфаген, встановивши незалежну державу з могутнім флотом, що став постійною загрозою морській торгівлі римлян.
В 444 році гуни, найняті для захисту імперії Аецієм, об'єдналися під керівництвом амбітного Аттіли. Аттіла одружився із сестрою імператора Гонорією, вимагаючи половину імперії як посаг. Коли йому відмовили, він вторгся в Галлію і був зупинений тільки в битві на Каталаунських полях (451) спільними римсько-германськими військами під проводом Аеція. Настуного року Аттіла вторгся в Італію і пішов на Рим, але епідемія в війську, благання папи Римського й звістка про похід візантійського імператора Маркіана, змусили його зупинити наступ. Ще через рік Аттіла несподівано помер.
В 454 році Валентиніан убив Аеція, але через рік сам загинув від рук прихильників загиблого полководця. Скориставшись новим періодом боротьби за владу, вандали переправилися через море до Риму й розграбували його в 455 році.
Впродовж наступних 20 років Східна імперія кілька разів робила спроби встановити свого імператора на заході, але їй доводилося опиратися на варварських полководців. У 475 колишній писар Аттіли Орест вигнав з Равенни імператора Юлія Непота і проголосив імператором свого сина Ромула Авґуста. Ромул Авґуст відмовився надати автономію Одоакрові та герулам, що призвело до вторгнення. Одоакр убив Ореста, скинув Ромула Авґуста та проголосив себе правителем Італії. Хоча імперське правління ще певний час зберігалося в окремих закутках, Рим був у руках варварів, а його контроль над заходом практично закінчився.
Назва Гесперія використовувалася, втім, і пізніше — аж до часів Юстиніана I, для позначення останніх володінь Римської імперії на заході, що опинилися під владою Одоакра й остготських королів. Відомо, що гесперійським імператором готи хотіли проголосити Велізарія — їхнього переможця, який зрештою повернув і Рим, і Равенну під владу Константинополя. Втім, ця спроба відновити Гесперійську імперію хоча б під візантійською владою, так нічим і не завершилася, а назва Гесперія остаточно вийшла із вжитку.
Див. також
Примітки
- Christie, 1991, с. 236.
- Gillett, Andrew (2001). Rome, Ravenna and the Last Western Emperors. Papers of the British School at Rome. 69: 131—167. doi:10.1017/S0068246200001781. ISSN 0068-2462. JSTOR 40311008. S2CID 129373675.
- Taagepera, Rein (1979). Size and Duration of Empires: Growth-Decline Curves, 600 B.C. to 600 A.D. Social Science History. 3 (3/4): 24. doi:10.2307/1170959.
- Див. наприклад. Амміан Марцеллін. Діяння. 454. 2, 476. 2 Йордан. Гетика. 242
- Прокопій Кесарійський. Війна з готами. II, 28, 17-18
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Rimska imperiya znachennya Zahidna Rimska imperiya lat Imperium Romanum Occidentalis abo Hesperium Imperium Gesperiya umovna nazva odniyeyi z dvoh chastin na yaki rozpalasya Rimska imperiya v V stolitti Teritorialno ohoplyuvala zemli Zahidnoyi Yevropi ta Pivnichnoyi Afriki i formalno proisnuvala do 476 roku Rimska imperiya lat Imperium RomanumChastina Rimskoyi imperiyi395 337 476 LabarumDeviz Senatus Populusque RomanusZahidna Rimska imperiya istorichni kordoni na kartiZahidna Rimska imperiya v 395Stolicya Mediolan 286 330 395 401 Konstantinopol 330 395 Ravenna 401 403 408 450 457 461 475 476 Rim 403 408 450 457 461 475 Movi LatinaReligiyi Rimska religiya i piznishe hristiyanstvoForma pravlinnya AvtokratiyaImperator 395 423 Flavij Gonorij 474 480 Yulij Nepot 475 476 Romul AvgustKonsul 395 Flavij Anicij Olibrij Flavij Anicij Probinij 476 Vasilisk ArmatZakonodavchij organ Rimskij senatIstorichnij period Piznya antichnist Chastini Diokletiana Kostyantina ta Feodosiya 395 337 Perevorot Odoakra 476 Vbivstvo Yuliya NepotaPlosha 395 2 000 000 km2Valyuta Folis dlya bronzi silikva dlya sribla solid dlya zolotaPoperednik NastupnikRimska imperiya Frankske korolivstvoSaksi V st Vizantijska imperiya V st Sogodni ye chastinoyu Spisok Avstriya Alzhir Andorra Belgiya Bosniya i Gercegovina Vatikan Velika Britaniya Gernsi Gibraltar Dzhersi Ispaniya Italiya Liviya Lihtenshtejn Lyuksemburg Malta Marokko MonakoNiderlandi Nimechchina Portugaliya San Marino Serbiya SlovachchinaSloveniya Tunis Ugorshina Franciya Horvatiya ShvejcariyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Zahidna Rimska imperiya Zahidna imperiya ne bula okremoyu derzhavoyu vid Shidnoyi imperiyi tozh u chas yiyi isnuvannya ne bulo yakogos specialnogo terminu na poznachennya zahidnih provincij chi yihnogo uryadu Termini Imperium Romanum Occidentalis ta Hesperium Imperium vid lat Hesperia tradicijnogo poetizovanogo oznachennya zahidnih krayin zokrema Italiyi ta Ispaniyi nikoli ne buli v oficijnomu vzhitku yih vikoristovuvali lishe pismenniki ta istoriki Oficijnoyu nazvoyu yaku najchastishe vikoristovuvali bula Senatus Populusque Romanus Stoliceyu Zahidnoyi imperiyi do 402 roku buv Mediolan suchasnij Milan a z 402 roku Ravenna Zvidsi she odna ridkovzhivana v literaturi yiyi nazva Ravennska imperiya Vprodovzh IV stolittya vidbulosya kilka podiliv ta ob yednan Rimskoyi imperiyi Ostannij podil vidbuvsya v 395 roci pislya smerti Feodosiya Velikogo Ostannim rokom isnuvannya Zahidnoyi Rimskoyi imperiyi vvazhayetsya 476 rik v yakomu germanskij vozhd Odoakr zmusiv vidrektisya vid prestolu imperatora Romula Avgusta Padinnya Gesperijskoyi Zahidnoyi Rimskoyi imperiyi vvazhayetsya vodnochas pochatkom novoyi eri v istoriyi Yevropi Serednovichchya Peredumovi rozpadu Rimskoyi imperiyiVzhe v I st Rimska imperiya virosla do takih rozmiriv sho keruvannya viddalenimi provinciyami z Rimu stalo praktichno nemozhlivim Novini pro podiyi bunti prirodni kataklizmi epidemiyi dostavlyalisya do Rimu korablyami abo nazemnoyu poshtovoyu sluzhboyu z velikim zapiznennyam Stilki zh chasu potrebuvalo dovedennya do vidoma miscevoyi administraciyi ukaziv iz Rimu Tomu gubernatori provincij hoch i keruvali nimi de yure vid imeni Rimu de fakto voni robili ce samostijno U II st na Apenninskomu pivostrovi v Italiyi pochavsya ekonomichnij zastij yakij suprovodzhuvavsya vidtokom virobnictva i groshej u provinciyi U III st Rimska imperiya projshla cherez 50 richnij period bezladu ta gromadyanskoyi vijni yakij otrimav nazvu krizi tretogo stolittya Kriza rozpochalasya iz vbivstva imperatora Aleksandra Severa Posilisya problemi yak na shodi tak i na zahodi Bunt u zahidnih provinciyah prizviv do utvorennya Gallskoyi imperiyi zi stoliceyu v Avgusti Treverorum suchasnij Trir Pid kontrol Gallskoyi imperiyi potrapili germanski ta gallski provinciyi Rimu Ispaniya i Britaniya Na shodi priblizno vodnochas viniklo Palmirske carstvo pid provodom carici Zenobiyi Imperator Avrelian zumiv zahopiti Palmiru v 272 roci a rokom piznishe pidkoriti sobi Gallsku imperiyu Prote pislya smerti Avreliana v 275 roci bezlad prodovzhivsya i do 286 roku prinajmni 10 imperatoriv abo pretendentiv na titul buli vbiti Chimalo z nih zaginuli vid ruk vlasnih legioneriv Geografiya imperiyiPogliblennya podilu na Shid ta Zahid Rimska imperiya chasiv Kostyantina Velikogo bula cilisnim utvorennyam v kotromu odnak chitko rozriznyalis dvi rizni chastini Yiyi cilisnist bula naslidkom togo sho zemli yaki yiyi skladali ta yihnye naselennya buli skupcheni navkolo Seredzemnogo morya vnaslidok chogo sposib zhittya Imperiyi viznachavsya seredzemnomorskim klimatom ta suputnimi umovami Za chasiv trivalogo rimskogo miru Seredzemne more ta ryad richok sho v nogo vpadayut buli najshvidshim ta najdeshevshim komercijnim marshrutom a sistema dorig Imperiyi mala v pershu chergu vijskove znachennya ta zabezpechuvala potrebi uryadovogo zv yazku Z plinom chasu yak centralna vlada slabshala vnaslidok politichnih katastrof III stolittya koli piddani Imperiyi yaki zabezpechuvali lyudski potrebi armiyi ta byurokratiyi otrimali rimske gromadyanstvo pidlegli provincijni osoblivosti proyavlyalis ta brali verh nad nakinutoyu yim spilnoyu kulturoyu zavojovnikiv Shidna chastina Imperiyi bula ellinizovanoyu zahidna chastina bula zdebilshogo latinizovanoyu Shid perejnyav grecku kulturu zadovgo do prihodu rimlyan tut mova ta literatura buli greckimi Prote Shid zapozichuvav takozh zokrema vid Zahodu vin vzyav koncepciyi derzhavi ta prava vid shidnih civilizacij vin zapozichiv misticizm ta rizni religijni viruvannya Proces rozriznennya prodovzhuvavsya pravlyachij klas v oboh chastinah perestavav buti dvomovnim Italiya Zbidnila vilyudnila ta vtratila minule znachennya ale zemlya na yakij bula roztashovana stolicya Rim a piznishe Ravenna Za vinyatkom rozporoshenoyi zemlevlasnickoyi aristokratiyi rimlyani IV stolittya nashadki nezlichennoyi kilkosti imigrantiv mali nebagato spilnogo iz rimlyanami epohi Respubliki ale same misto Rim ne vtratilo svogo prestizhu Vodnochas Italiya razom iz mezhuyuchoyu Retiyeyu mala najmenshe samoidentichnosti sered vsih chastin Imperiyi Illiriya Pivnichno zahidna chastina Balkanskogo pivostrova perevazhno gorista mezhuvala z Italiyeyu Gorista chastina nazivalas Norikum rivninna chastina Pannoniya Latina yak rozmovna mova syagala suchasnih Nisu ta Skop ye Naselena grubimi ta vitrivalimi zemlerobami vona postachala Imperiyu najkrashimi soldatami generalami ta imperatorami Faktichno cya imperska provinciya nesla na sobi osnovnij tyagar zahistu Imperiyi vid varvariv ta yak naslidok pravila neyu Ale na chas sho rozglyadayetsya cej obov yazok ta vtorgnennya varvariv mizh 250 ta 300 rokami visnazhili lyudski ta ekonomichni resursi provinciyi ta znivelyuvali yiyi perevagi postavivshi Illiriyu sered reshti visnazhenih provincij Galliya Na pivnichnij zahid vid Italiyi bula roztashovana Galliya obmezhena prirodnimi utvorennyami Pireneyi na zahodi Seredzemne more ta Alpi na pivdni Rejn na shodi ta Atlantichnij okean na pivnochi Galliya mala rozvinutu sistemu richok sho sluguvali zruchnim torgovelnim shlyahom Rejn Sena Rona Luara ta Garonna Zhodna insha provinciya ne bula krashe pidgotovlena shob sluguvati oplotom Imperiyi ta rezervom lyudskih resursiv ale vona takozh bula visnazhena nedavnimi vijnami zakolotami ta rozbijnimi napadami varvariv a yiyi shidna chastina napolovinu germanska na chas zavoyuvannya postupovo vse bilshe germanizuvalas shlyahom poselennya na yiyi teritoriyi veteraniv germanciv rimskoyi armiyi Britaniya Bilsha chastina centralnoyi Britaniyi cogo chasu bula pokrita lisami ta malonaselena Tilki pivdenno shidna chastina bula gruntovno romanizovana odnak navit tut vijskovi poselennya villi ta mista buli otocheni varvarskimi poselennyami Nechislenne tubilne naselennya bulo neromanizovanim nabrani v Britaniyi rekruti sluzhili golovnim chinom na vazhlivishih kordonah Yiyi vlasni kordoni stavali vse bilsh nebezpechnimi na shodi germanski plemena yak susidi na zahodi za vuzkoyu protokoyu lezhala Irlandiya tezh varvarska teritoriya na pivnochi varvarski napadi poki sho strimuvav val Adriana Ispaniya Na protivagu Galliyi ta Britaniyi Ispaniya ne posidala zovnishnih kordoniv Nechislenni perevali v Pireneyah viddilyali yiyi vid Galliyi Luzitaniya roztashovana v nizhnij techiyi richok Duro ta Targus subtropichna Betika obmezhena Syerra Nevada ta Syerra Morena ta zemli roztashovani v basejnah Ebro ta Tarrakonensis buli rodyuchimi ta sluguvali dzherelom bagatstva Imperiyi ta lyudej dlya armiyi ta uryadu Afrika Vid Atlantichnogo okeanu do suchasnogo Tunisu lezhali afrikanski teritoriyi sho vklyuchali Mavretaniyu na zahodi najbilsh romanizovanu Numidiyu poseredini ta Afriku priblizno na teritoriyi suchasnogo Tunisu na shodi Tut viroshuvali znamenitih na usyu Imperiyu vitrivalih konej sho vikoristovuvalis imperskoyu legkoyu kinnotoyu na usih kordonah pid chas vijn Najbilshoyu zagrozoyu dlya cih teritorij buli kochovi plemena vilnih Mavriv obov yazok zahistu teritorij vid yih napadiv bulo pokladeno na legioni peremisheni iz Siriyi TetrarhiyaImperator Diokletian proviv administrativnu reformu rozdilivshi veliku imperiyu na chotiri chastini Nimi pravili dva avgusti sam Diokletian ta Maksimian ta dva cezari Taka administrativna sistema otrimala nazvu tetrarhiyi Zahodom imperiyi upravlyali Maksimian ta cezar Konstancij I Hlor Stolichnim mistom Maksimiana buv Mediolan a Konstanciya Avgusta Treverorum 1 travnya 305 roku dva avgusti vodnochas dobrovilno vidijshli vid sprav i yih zaminili vidpovidni cezari V 306 roci Konstancij Hlor nespodivano pomer Dislokovani v Britaniyi legioni negajno zh ogolosili avgustom zahodu jogo sina Kostyantina Take rishennya stvorilo krizovu situaciyu oskilki pretendentiv na pravlinnya zahidnoyu chastinoyu imperiyi ne brakuvalo V 308 roci pislya zustrichi v Karnunti tetrarhiya bula vidnovlena drugim zahidnim tetrarhom stav Licinij Do 314 roku voni zumili vigrati nizku bitv na shodi ta zahodi znovu ob yednavshi vsyu Rimsku imperiyu i rozpochali borotbu mizh soboyu za povnij kontrol nad neyu Kulminaciyeyu ciyeyi borotbi stala Oderzhavshi v nij peremogu Kostyantin poloniv i vbiv Liciniya Popri te sho period tetrarhiyi zavershivsya ideya podilu imperiyi na dvi chastini zakripilasya Vidtodi Rimsku imperiyu mogli ob yednati tilki duzhe silni imperatori zi smertyu yakih derzhava znovu rozpadalasya na dvi Drugij podilZi smertyu Kostyantina Velikogo v 337 roci v imperiyi znovu rozpochalasya vijna mizh troma sinami pokijnogo pravitelya Yak naslidok imperiya bula podilena na tri chastini V 340 roci buli ob yednani zahidni chastini a v 353 roci znovu vidbulosya povne ob yednannya pravitelem imperiyi stav Konstancij II yakij zoserediv svoyu uvagu na shidnij chastini Konstanciya II chasto vvazhayut pershim imperatorom Vizantijskoyi imperiyi V 361 roci Konstancij II zahvoriv i pomer Novim imperatorom stav Yulian onuk Konstanciya Hlora Yulian zaginuv na vijni z persami v 363 roci a nastupnij imperator Jovian praviv tilki do 364 roku Ostannij podilPislya smerti Joviana imperatorom stav Valentinian I Vin negajno znovu rozdiliv imperiyu viddavshi zahidnu chastinu svoyemu bratovi Valentu Ale zhodna z chastin ne zumila dobitisya stabilnosti oskilki sutichki iz zovnishnimi vorogami stavali dedali nebezpechnishimi V 376 roci vestgoti vtikayuchi vid guniv otrimali dozvil perejti cherez Dunaj i oselitisya na Balkanah u mezhah Shidnoyi imperiyi Utiski rimlyan zmusili yih povstati V 378 roci u bitvi pri Adrianopoli voni zavdali silam Shidnoyi imperiyi vazhkoyi porazki V cij bitvi zaginuv Valent Pislya migraciyi Balkanami vestgoti zupinilisya v Epiri na teritoriyi suchasnoyi Makedoniyi stavshi postijnoyu zagrozoyu yak Shodu tak i Zahodu Pislya 400 roku voni rushili dali v Italiyu V 394 395 Rimska imperiya bula vostannye ob yednana pid yedinim pravlinnyam imperatora Feodosiya I Feodosij zmushenij buv vtrutitisya v spravi zahodu pislya vbivstva todishnogo pravitelya zahodu Valentiniana II polkovodcem frankom Arbogastom Pislya smerti Feodosiya imperiya znovu bula podilena na dvi chastini mizh jogo sinami Gonoriyem ta Arkadiyem Zvazhayuchi na malij vik praviteliv opika nad nimi bula doruchena napivvarvaru Flaviyu Stilihonu Stilihon zumiv zahistiti Italiyu vid vtorgnennya gotiv ale stav zhertvoyu intrig v stolichnomu misti Ravenni j buv strachenij za zradu v 408 roci V cej chas na tereni Zahidnoyi Rimskoyi imperiyi vtorglisya vandali alani ta svevi Todi yak shidna chastina imperiyi povilno vidbudovuvalasya zahid stav rozvalyuvatisya ostatochno Ekonomichni faktoriVprodovzh ostannogo stolittya svogo isnuvannya Zahidna Rimska imperiya perezhivala ekonomichnij spad Vona bula mensh urbanizovanoyu i mala menshu gustotu naselennya nizh Shidna chastina vodnochas zajmayuchi bilshu ploshu j mayuchi bilshu dovzhinu kordoniv sho potrebuvali zahistu Vizantijska imperiya mogla utrimuvati veliki vijskovi sili i platiti najmancyam u razi potrebi a na zahodi takoyi mozhlivosti ne bulo Dlya vlasnih sil ne vistachalo lyudej a tomu Zahidna Rimska imperiya bilshe pokladalasya na vijska iz varvariv pid kerivnictvom rimskih polkovodciv Oplachuvati poslugi najmanogo vijska bulo vazhko Chasto iz vozhdyami varvarskih najmanciv rozplachuvalisya zemleyu sho prizvodilo do zmenshennya zboru podatkiv a otzhe novih trudnoshiv z oplatoyu vijsk Oslablennya centralnogo uryadu viklikalo vtratu kontrolyu nad kordonami i provinciyami Hocha imperatori namagalisya kontrolyuvati Seredzemne more ale pislya zavoyuvannya Pivnichnoyi Afriki vandalami voni opinilisya v situaciyi koli potribno bulo utrimuvati nadto veliki teritoriyi nadto malimi silami V deyakih oblastyah poselennya varvariv na rimskih zemlyah ne prizvelo do velikih zmin a v inshih osoblivo v okremih chastinah Pivnichnoyi Afriki rimskih zemlevlasnikiv proganyali a yihni zemli konfiskuvali Agoniya i krah GesperiyiDokladnishe Padinnya Zahidnoyi Rimskoyi imperiyi Pislya smerti Stilihona v 408 roci Zahidnoyu imperiyeyu praviv azh do 423 roku Gonorij Odnak vprodovzh jogo pravlinnya ne brakuvalo sprob uzurpaciyi vladi ta vtorgnen zagarbnikiv V 410 roci Rim buv zahoplenij vijskami korolya vestgotiv Alariha Pri spadkoyemcyah Alariha u 412 418 rokah goti rozselilisya v Galliyi stavshi soyuznikami rimlyan v borotbi proti vandaliv alaniv ta sveviv a takozh proti uzurpatora Joviana Inshij uzurpator Kostyantin III pozbaviv zahistu rimsku Britaniyu visadivshi svoyi vijska v Galliyi v 407 roci takim chinom vidkrivshi shlyah do anglo saksonskogo vtorgnennya sho rozpochalosya priblizno v 440 roci Pislya smerti Gonoriya v 423 roci nastav period bezladu yakij prodovzhuvavsya doti doki Shidna Rimska imperiya ne vstanovila siloyu pravlinnya v Ravenni Valentiniana III Regentom pri malolitnomu imperatori bula jogo mati Galla Plasidiya Aecij yakij stav magister militum vsuperech yiyi bazhannyu zumiv stabilizuvati voyennij stan imperiyi vstupivshi dlya cogo v soyuz iz gunami Z yihnoyu dopomogoyu vin peremig i pidkoriv burgundiv yaki okupuvali pivdennu Galliyu v 407 roci V 433 roci vin poseliv burgundiv u Savoyi Ale zi zmenshennyam mogutnosti imperiyi burgundski volodinnya rozshirilisya v dolinu Roni Tim chasom vestgoti vitisnili vandaliv v Afriku de voni blizko 439 roku zahopili Karfagen vstanovivshi nezalezhnu derzhavu z mogutnim flotom sho stav postijnoyu zagrozoyu morskij torgivli rimlyan V 444 roci guni najnyati dlya zahistu imperiyi Aeciyem ob yednalisya pid kerivnictvom ambitnogo Attili Attila odruzhivsya iz sestroyu imperatora Gonoriyeyu vimagayuchi polovinu imperiyi yak posag Koli jomu vidmovili vin vtorgsya v Galliyu i buv zupinenij tilki v bitvi na Katalaunskih polyah 451 spilnimi rimsko germanskimi vijskami pid provodom Aeciya Nastunogo roku Attila vtorgsya v Italiyu i pishov na Rim ale epidemiya v vijsku blagannya papi Rimskogo j zvistka pro pohid vizantijskogo imperatora Markiana zmusili jogo zupiniti nastup She cherez rik Attila nespodivano pomer V 454 roci Valentinian ubiv Aeciya ale cherez rik sam zaginuv vid ruk prihilnikiv zagiblogo polkovodcya Skoristavshis novim periodom borotbi za vladu vandali perepravilisya cherez more do Rimu j rozgrabuvali jogo v 455 roci Vprodovzh nastupnih 20 rokiv Shidna imperiya kilka raziv robila sprobi vstanoviti svogo imperatora na zahodi ale yij dovodilosya opiratisya na varvarskih polkovodciv U 475 kolishnij pisar Attili Orest vignav z Ravenni imperatora Yuliya Nepota i progolosiv imperatorom svogo sina Romula Avgusta Romul Avgust vidmovivsya nadati avtonomiyu Odoakrovi ta gerulam sho prizvelo do vtorgnennya Odoakr ubiv Oresta skinuv Romula Avgusta ta progolosiv sebe pravitelem Italiyi Hocha imperske pravlinnya she pevnij chas zberigalosya v okremih zakutkah Rim buv u rukah varvariv a jogo kontrol nad zahodom praktichno zakinchivsya Nazva Gesperiya vikoristovuvalasya vtim i piznishe azh do chasiv Yustiniana I dlya poznachennya ostannih volodin Rimskoyi imperiyi na zahodi sho opinilisya pid vladoyu Odoakra j ostgotskih koroliv Vidomo sho gesperijskim imperatorom goti hotili progolositi Velizariya yihnogo peremozhcya yakij zreshtoyu povernuv i Rim i Ravennu pid vladu Konstantinopolya Vtim cya sproba vidnoviti Gesperijsku imperiyu hocha b pid vizantijskoyu vladoyu tak nichim i ne zavershilasya a nazva Gesperiya ostatochno vijshla iz vzhitku Div takozhRozgrabuvannya Rimu vestgotami 410 Rozgrabuvannya Rimu vandalami 455 PrimitkiChristie 1991 s 236 Gillett Andrew 2001 Rome Ravenna and the Last Western Emperors Papers of the British School at Rome 69 131 167 doi 10 1017 S0068246200001781 ISSN 0068 2462 JSTOR 40311008 S2CID 129373675 Taagepera Rein 1979 Size and Duration of Empires Growth Decline Curves 600 B C to 600 A D Social Science History 3 3 4 24 doi 10 2307 1170959 Div napriklad Ammian Marcellin Diyannya 454 2 476 2 Jordan Getika 242 Prokopij Kesarijskij Vijna z gotami II 28 17 18