Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Вихід євреїв із мусульманських переважно арабських країн масова еміграція євреїв із арабських та інших мусульманських кр

Еміграція євреїв з мусульманських країн

Еміграція євреїв з мусульманських країн

Вихід євреїв із мусульманських (переважно арабських) країн — масова еміграція євреїв із арабських та інших мусульманських країн у ході XX століття. Репатріація євреїв Близького Сходу та Північної Африки в Країну Ізраїлю почалася ще наприкінці XIX століття і стала масовою після утворення Держави Ізраїль та Війни Ізраїлю за незалежність (1948). Міграцію також підштовхнули масові єврейські погроми 1940-х років у великих арабських містах (у Багдаді, Каїрі, Адені, Триполі, [en], Алеппо та інших містах).

image
Єменські євреї на борту літака, що вивозить їх з Адена до Ізраїлю під час операції «Чарівний килим» (1949—1950).

У період з 1948 до початку 1970-х років з арабських країн емігрували добровільно, бігли або були вигнані від 800 тис. до 1 млн арабських євреїв. З них 260 тис. прибули в Ізраїль в період 1948—1951 років, і ще 600 тис. до 1972 Ліван був єдиною арабською країною, єврейське населення якої після 1948 збільшилося, оскільки він був проміжним пунктом на шляху єврейської міграції до Ізраїлю. Однак до 1970-х років у результаті громадянської війни в Лівані єврейське населення цієї країни також суттєво поменшало. До 2002 року вихідці з арабських країн та їхні нащадки становили 41 % населення Ізраїлю.

Історичні передумови

Подібно до інших меншин в арабських країнах, євреї нерідко зазнавали утисків з боку арабської більшості, що стало однією з причин поширення сіоністських ідей. З іншого боку, сіонізм закликав покинути землю, де євреї жили протягом багатьох поколінь. Поширення ідей сіонізму збіглося з періодом арабської боротьби за незалежність (тоді — проти Османської імперії), заручниками якої в ряді випадків ставали євреї. Арабські націоналісти виганяли їх із рідних місць та відбирали майно.

Репатріація євреїв до Землі Ізраїлю з європейських, близькосхідних та північноафриканських країн у Оттоманський період постійно зростала, проте лише до кінця 19 століття міграція з близькосхідних країн стала більш масовою. Першою великою міграцією був переїзд єменських євреїв.

Наприкінці 19 — початку 20 століття Близьким Сходом і Північною Африкою прокотилася хвиля погромів проти євреїв, яких араби розглядали як союзників Османської імперії, що слабшала, а після поразки в 1-й світовій війні зникла. Це змусило євреїв на мусульманських землях задуматися про нове місце проживання.

Евакуації у підмандатній Палестині

У ході заворушень 1920 року в Набі-Муса загинуло 4 араби та 5 євреїв, 216 євреїв та 23 араби отримали поранення. Більшість жертв належали до євреїв, які жили в Палестині до початку алії.

Під час заворушень у Яффі (1921) тисячі єврейських жителів Яффи втекли до Тель-Авіва, де були тимчасово поселені в наметових таборах на узбережжі.

Після палестинських погромів 1929 року, під час яких загинуло 133 євреї, на вимогу британської влади єврейські громади Гази та Хеврона були евакуйовані британськими військами. Якщо не брати до уваги кількох сімей, які повернулися до Хеврону в 1931 році, їхня власність і будинки були захоплені арабами.

Зростання антисемітизму в арабських країнах

У червні 1930 року закінчився Британський мандат у Месопотамії, а в жовтні 1932 року там була створена держава Ірак. У відповідь на вимогу автономії з боку ассирійців — християн іракська влада у серпні 1933 року влаштувала криваву різанину. Для євреїв це була перша ознака того, що нова влада не збирається поважати права меншин. Король Фейсал I, відомий своєю ліберальною позицією, помер у вересні 1933 року. Його наступником став син Газі I, який надавав підтримку націоналістичним організаціям, які, своєю чергою, черпали підтримку серед арабських мігрантів із Сирії та Палестини. Натхнення викликало у них арабське повстання в підмандатній Палестині (1936—1939) — інспіроване єрусалимським пронацистським муфтієм Хадж-Аміном аль-Хусейні. Арабські мігранти сповідували ідеологію панарабізму та розглядали євреїв як своїх основних ворогів.

Пропаганда німецьких нацистів набула популярності серед іракських націоналістів, від яких вона стала поширюватися по всьому арабському світу. Почалося мовлення Берлінського радіо арабською мовою. У період між 1936 і 1939 роком 10 євреїв в Іраку було вбито, було 8 випадків метання бомб в єврейські житла та магазини.

У червні 1941 року в Іраку стався пронацистський переворот, який очолив Рашид Алі аль-Гайлані. За підтримки британських військ переворот був придушений, проте в обстановці безвладдя, поки результат протиборства ще був незрозумілий, у Багдаді стався кривавий погром («Фархуд»), в ході якого було вбито близько 180 євреїв і втратили майно близько 50 000 євреїв. Почалася масова (головним чином нелегальна) втеча євреїв з Іраку; до 1949 швидкість нелегальної міграції досягла 1000 чоловік на рік. Усього протягом 1941—1949 років Ірак залишило 10 000 євреїв.

У ході 2-ї світової війни на більшій частині Північної Африки панували або пронацистський режим Віші, або фашистська Італія; крім того, туди вторгся гітлерівський Африканський корпус Роммеля. На цих територіях євреї були позбавлені прав, хоча у нацистів та їхніх сателітів не дійшли руки до тотального знищення, як в окупованій Європі. У 1942 році німецькі війська зайняли лівійське місто Бенгазі, де знаходився великий єврейський квартал, розграбували його і відправили через пустелю до трудових таборів 2000 євреїв, з яких загинув кожен п'ятий. На той час більшість євреїв Лівії жила в містах Триполі та Бенгазі, дещо менше — у містах Аль-Байда та Місурата.

Після визволення Північної Африки від нацистів антиєврейські настрої серед арабів збереглися. Спалахнули нові погроми, з яких найбільш жорстоким був погром у Триполі 1945 року, коли за кілька днів було вбито понад 130 євреїв, у тому числі 36 дітей, сотні було поранено, 4000 людей залишилося без даху над головою, 2400 були повністю розорені. Було знищено 5 синагог у Триполі та 4 у провінційних містах, тільки в Триполі розграбовано понад 1000 єврейських домівок. Того ж року погроми прокотилися в інших арабських містах. У ході Каїрського погрому (1945) було вбито 10 євреїв.

Еміграція з арабських країн (1948—1972)

Прийняття ООН 29 листопада 1947 року резолюції про створення в колишній підмандатній Палестині двох держав, єврейської та арабської, в арабських країнах зустріли погромами. Спочатку це був Аденський погром 1947 року в південному Ємені та Алеппський погром 1947 року в Сирії з десятками вбитих. У 1948 році хвиля насильства захлеснула Єгипет, Марокко та Ірак, і в тій чи іншій мірі торкнулася всіх арабських країн. У цей же час нові незалежні арабські держави почали вживати заходів щодо маргіналізації та переслідування євреїв для того, щоб змусити їх емігрувати до Ізраїлю.

Політолог Гай Бехор наводить текст проекту закону (порівнюючи його з нацистськими Нюрнберзькими законами), розробленого Політичним комітетом Ліги арабських держав ще до прийняття «Плану ООН про поділ Палестини» — у червні 1946 та у вересні 1947 року, спрямованого на і вимушену еміграцію євреїв із цих країн для того, щоб «затопити молоду єврейську державу […] сотнями тисяч зубожілих єврейських біженців», і фактично реалізованого в наступні роки. Рішення ЛАД стали відомі ізраїльській розвідці, але у світлі військової загрози проблема етнічних чисток в арабських країнах відійшла на другий план. Документ опублікований лише у наш час.

У Лівії євреїв позбавили громадянства, а в Іраку конфіскували їхню власність. Євреї, які були змушені залишити країну, не мали права на вивезення власності. У період 1949—1950 ізраїльський уряд провів операцію «Чарівний килим» (також відому як «Орлині крила») з вивезення 50 000 євреїв із Ємену. З 1949 по 1951 рік євреї масово переселялися з Лівії до Ізраїлю. У період 1950—1952 року Ізраїль здійснив вивезення 130 000 людей з Іраку. У всіх цих випадках понад 90 % місцевих євреїв вважали за краще залишити країну свого проживання, навіть незважаючи на втрату майна.

Загальна кількість євреїв, які залишили арабо-мусульманські країни з 1948 по початок 1970-х років, становить від 800 тис. до 1 млн. Ряд дослідників розглядають інші рамки єврейської міграції з ісламських країн: з 1944 по 1964 рік, коли до Ізраїлю переїхало близько 700 тисяч. євреїв, часто втративши майже всю власність.

Всесвітня організація євреїв з арабських країн (WOJAC) опублікувала у 2006 році оцінку, згідно з якою вартість власності євреїв, залишеної ними в арабських країнах внаслідок вимушеної еміграції, склала понад 100 млрд доларів. У 2007 році оцінку було переглянуто у бік збільшення до 300 млрд доларів. Площа нерухомості, кинутої євреями, оцінюється в 100 000 кв. кілометрів (що у 4 рази перевищує площу Ізраїлю).

Алжир

image
Велика синагога, Оран, Алжир. Була конфіскована і перетворена на мечеть.

У 1940-1943 роках євреї Алжиру зазнали репресій вішистської влади і були позбавлені громадянства. Після приходу до країни союзників їхні права було відновлено.

Після отримання Алжиром (1962) незалежності від Франції 140 тис. євреїв, які мешкали в основному в містах уздовж Середземного моря — Алжир, Бліда, Константіна та Оран, були знову позбавлені громадянства. Частина з них виїхала до Ізраїлю, а інша частина — до Франції, що призвело до відновлення довоєнної чисельності знищеної нацистами французької єврейської громади.

Бахрейн

Нечисленна єврейська громада Бахрейну, в основному нащадки емігрантів, які прибули до країни на початку 1900-х років з Іраку, становила 1948 року 600 осіб. Ще напередодні голосування ООН про статус Палестини 29 листопада 1947 року, на 2-5 грудня було призначено демонстрацію арабів. Два дні «демонстранти» обмежувалися киданням каменів у євреїв, але 5 грудня натовп у столиці Манамі пограбував будинки і магазини євреїв, знищив єдину в місті синагогу, бив євреїв, які траплялися на шляху, і вбив одну стару жінку.

Ця подія була скоріше винятком у Бахрейні, де становище євреїв було загалом добрим. Еміграція тамтешньої єврейської громади розтяглася на десятиліття, більшість євреїв поїхали до Великобританії. До 2006 року в країні залишилося лише 36 євреїв. Загалом у країні зберігається терпиме ставлення до євреїв.

Деякі з небагатьох євреїв, що лишилися, відіграють активну роль у суспільному житті. Ібрахім Ноно у 2002 році був обраний членом верхньої палати парламенту, Консультативної ради. Єврейка очолює бахрейнське відділення міжнародної правозахисної організації Human Rights Watch Society. У ході виборів 2006 року одна з кандидатів, письменниця Муніра Фахро, заявила: «У моєму окрузі мешкають 20—30 євреїв. Я вимагатиму їхнього благополуччя».

Єгипет

image
Синагога Ібн-Езри в Каїрі

1948 року в Єгипті проживало близько 75 тис. євреїв. На сьогодні від них залишилося близько 100 осіб, переважно в Каїрі.

Сучасний вихід євреїв з Єгипту почався після Каїрського погрому (1945), але до 1948 він не приймав великих масштабів. У червні 1948 року бомбою, підірваною в караїмському кварталі Каїра було вбито 22 людини. У липні 1948 було скоєно напад на єврейські магазини та Каїрську синагогу, було вбито 19 євреїв. Сотні євреїв було заарештовано, а їхнє майно конфісковано. До 1950 Єгипет залишило близько 40 % єврейської громади країни.

У 1951 році було організовано масове поширення книги «Протоколи сіонських мудреців» у перекладі арабською, що викликало нові антисемітські ексцеси. У 1954 році справа Лавона (провал серії терактів, що їх мали організувати ізраїльскі спецслужби в Єгипті) стала новим приводом для нападів на євреїв.

У жовтні 1956 року, розпочавши Суецьку кризу, єгипетська влада заарештувала близько 1000 євреїв і конфіскувала близько 500 підприємств і магазинів, що їм належали. У мечетях Каїра та Александрії було зачитано звернення, де євреїв називали «сіоністами» та «ворогами держави». Були конфісковані банківські рахунки, що належали євреям. Багато євреїв втратили роботу, їм було заборонено працювати юристами, інженерами, лікарями та вчителями. Тисячі євреїв були змушені залишити країну. Їм дозволялося взяти з собою 1 валізу і трохи грошей, підписавши дарчу на всю власність на користь єгипетської держави. Як повідомляли іноземні спостерігачі, родичі тих, хто виїжджав, ставали заручниками на випадок, на той випадок, якщо емігранти потім висловлюватимуться проти єгипетського уряду. У період 1956—1957 єврейське населення Єгипту зменшилося до 15 тис. чоловік.

У 1965 році уряд президента Насера випустив англійською мовою памфлет під назвою «Ізраїль, ворог Африки», і став поширювати його англомовними країнами Африки. Памфлет часто посилався на «Протоколи» і книгу Г. Форда «Міжнародне єврейство» і переконував читача, що євреї — це ошуканці, злодії та вбивці.

Під час Шестиденної війни (1967) багато євреїв було заарештовано і зазнали тортур, а їхні будинки були конфісковані.

Ірак

image
Іракські євреї виїжджають з аеропорту Лод в Ізраїлі на шляху до транзитного табору ([en]), 1951 рік

У 1941 році в обстановці безвладдя, коли в країні відбувалася боротьба між пронацистським угрупуванням аль-Гайлані і пробританськими силами, в Багдаді спалахнув погром («Фархуд»), в ході якого було вбито близько 180 євреїв і 240 поранено, зруйновано 99 єврейських будинків.

До 1948 року в Іраку залишалося близько 150 тис. євреїв, переважно у містах Багдад і Басра. Як і більшість країн Ліги арабських держав, Ірак після 1948 року заборонив єврейську міграцію, посилаючись на те, що вона може посилити державу Ізраїль. Всупереч заборонам у 1949 році з Іраку втікало по 1000 євреїв на місяць.

Намагаючись утримати під контролем витік капіталів із країни, у березні 1950 року іракський уряд ухвалив закон терміном на 1 рік, дозволяючи євреям емігрувати при відмові від іракського громадянства. Все майно тих, хто виїжджав, передавалося іракській державі. Спочатку Ізраїль не міг прийняти всіх біженців з Іраку, але потім почав операцію «Езра і Нехемія» для того, щоб евакуювати з Іраку якомога більше своїх побратимів.

Єврейська громада Багдада налічувала у 2003 році 20 осіб, у 2009 році 8 осіб. Синагога та єврейський цвинтар у Багдаді були закриті у 2004 році. Інша синагога в портовому місті Басра була перетворена на склад.

Ліван

image
Синагога Маген-Авраам у Бейруті

Найдавніші єврейські громади влаштувалися на землях майбутнього Лівану близько 300 року до н. е. До 1948 єврейське населення країни становило близько 24000 чоловік. Найбільші громади існували в Бейруті та в селищах біля підніжжя Ліванських гір: [en], [en], [en] та Хасбая. Якщо до війни за французької адміністрації становище євреїв поліпшилося порівняно з часами Османської Туреччини, то під час режиму Віші права євреїв були значно обмежені. Після війни євреї підтримали незалежність Лівану.

На відміну від інших арабських країн, під час війни за незалежність Ізраїлю єврейська громада країни не зазнавала переслідувань. Більше того, після 1948 року Ліван був єдиною арабською країною, де єврейська громада не зменшувалася, а зростала, в основному через приплив єврейських біженців із Сирії та Іраку.

Незважаючи на це, після 1948 антиєврейські настрої в країні посилилися. До 1967 року багато з тутешніх євреїв емігрували до США, Канади, Франції та Ізраїлю. Багато євреїв постраждали під час громадянської війни в Лівані (1975—1990). 1971 року сирійськими агентами було викрадено 69-річного Альберта Елія, генерального секретаря ліванської єврейської громади. Він був ув'язнений у сирійську в'язницю і піддався тортурам поряд з рядом сирійських євреїв, які намагалися залишити країну. Сирійський диктатор Хафез Асад відмовився випустити його навіть за клопотанням посланця ООН принца Садруддіна Ага Хана.

У 1980-ті роки Хезболла викрала низку єврейських підприємців Лівану.

Згідно зі списками виборців муніципальних виборів 2004 року, у них брав участь лише один єврей-виборець. В даний час залишки єврейської громади Лівану налічують від 20 до 40 осіб.

Лівія

У листопаді 1945 року у Триполі відбулася серія погромів. Протягом кількох днів було вбито понад 130 євреїв, у тому числі 36 дітей, поранено кілька сотень, безпритульними залишилося 4000 осіб та 2400 було розорено. Також було зруйновано 5 синагог у Триполі та 4 в інших містах Лівії У червні 1948 р. відбулася нова серія погромів, у ході яких було вбито 15 євреїв та зруйновано 280 єврейських будинків.

У 1948 році в Лівії жило близько 38 тис. євреїв. У період між проголошенням Держави Ізраїль у 1948 та незалежністю Лівії у грудні 1951 року понад 30 тис. євреїв емігрували до Ізраїлю. У 1967 році під час Шестиденної війни єврейське населення, яке на той час становило всього 4 тисячі осіб, знову зазнало погромів, в ході яких 18 людей було вбито і багато людей було поранено. Лівійський уряд вимагає від євреїв «тимчасово» залишити країну, дозволивши кожному взяти з собою 1 валізу та грошовий еквівалент 50 доларів США. У червні та липні 1967 через Італію 1300 людей виїхали до Ізраїлю, 2200 залишилися в Італії і ще кілька сотень вирушили до США. У Лівії залишилися лише небагато.

У 1970 році диктатор Каддафі випустив нові закони, за якими все майно євреїв відбиралося в обмін на облігації терміном на 15 років, при настанні терміну євреї не отримали нічого: Каддафі пояснив, що «підтримка євреями Ізраїлю позбавила їх права на це майно».

Хоча головна синагога Триполі була відреставрована у 1999 році, вона залишається закритою для релігійної служби. Остання єврейка Лівії, Есмеральда Мегнагі, померла у лютому 2002 року. В даний час в Ізраїлі проживають близько 40 тис. євреїв лівійського походження.

Марокко

image
Єврейське весілля у Марокко. Ежен Делакруа, Лувр, Париж
image
Євреї міста Фес, близько 1900 року

Під час Другої світової війни режим Віші в Марокко встановив дискримінаційні закони проти євреїв. Зокрема, тим заборонялося отримувати будь-які кредити, вони були вигнані з районів, населених європейцями, були встановлені обмеження на зайняття євреями певних посад та професій, зокрема юристів та медиків. Султан (1927—1961) Мухаммед V висловив своє особисте неприйняття вішистських антиєврейських законів і запевнив лідерів марокканської єврейської громади, що ніколи не зробить замах «ні на них особисто, ні на їх майно», хоча існують сумніви в його активній позиції в цьому питанні.

У червні 1948 року невдовзі після проголошення утворення держави Ізраїль і в середині першої арабо-ізраїльської війни відбулися погроми в містах Уджда і Джерада, в ході яких було вбито 44 євреї. Незабаром після погрому 1948—1949 років із Марокко до Ізраїлю виїхало 18 тис. євреїв. Хоча еміграція тривала й у наступні роки, її швидкість впала до кількох тисяч чоловік на рік.

У 1956 році колишній французький протекторат Марокко отримав незалежність. Євреї зайняли низку важливих постів у незалежній країні; зокрема, троє стали депутатами парламенту, а один — Леон Бенсакен — на короткий час став міністром пошти та телеграфу (хоча після нього жоден єврей до кабінету міністрів не входив). Незважаючи на вельми дружнє ставлення до євреїв на рівні уряду, у нижніх верствах населення панували інші настрої, від традиційної настороженості до ворожнечі. У результаті еміграція зросла з 8171 чоловік у 1954 році до 24 994 у 1955 та ще більше посилилася у 1956.

У 1956—1961 роках еміграція до Ізраїлю була заборонена законом, проте тривала таємно: під час її Марокко залишили ще 18 тис. євреїв. 10 січня 1961 року судно, яке перевозило єврейських біженців, затонуло біля північного узбережжя Марокко. Негативна світова реакція змусила короля Мухаммеда V знову дозволити єврейську еміграцію. Протягом трьох наступних років країну залишило понад 70 тис. євреїв. До 1967 року у країні залишалося лише 50 000 євреїв.

Шестиденна війна 1967 року посилила ворожість арабів до євреїв у Марокко, звідки тривала міграція євреїв. На початку 1970-х років єврейська громада зменшилася до 25 000 осіб. Євреї продовжували виїжджати до Франції, Бельгії, Іспанії та Канади.

Незважаючи на дедалі меншу чисельність, євреї досі відіграють важливу роль у житті Марокко. Старшим королівським радником є єврей [en]. Єврейські школи та синагоги отримують державні субсидії. Водночас, ісламістські групи загрожують євреям у країні, а 2003 року кілька людей стали жертвами [en] у Касабланці. Покійний король (1961—1999) Хасан II неодноразово закликав євреїв, що емігрували, повернутися, але реальних наслідків ці заклики не мали.

Якщо станом на 1948 р. в Марокко жило понад 250 000 -265 000 євреїв, то в 2000 їх залишилося всього 5230 осіб (за оцінками).

Судан

Єврейська громада в Судані переважно населяла його столицю Хартум, з другої половини 19 століття. До середини 20 століття громада становила близько 350 євреїв, переважно сефардського походження. Існувала синагога та єврейська школа. У 1948-1956 роках чимало євреїв залишили країну і до початку 1960-х громада зникла.

Сирія

image
Єврейське весілля в Алеппо, Сирія, 1914.

У 1947 погромники спалили єврейський квартал міста Алеппо, вбивши 75 осіб. Незабаром Алеппо залишила приблизно половина його єврейського населення. 1948 року в Сирії залишалося близько 30 тис. євреїв. Уряд Сирії наклав на євреїв низку обмежень, у тому числі на еміграцію. Протягом кількох наступних десятиліть багатьом євреям вдалося втекти за сприяння активістів, зокрема [en], які допомагали таємно вивезти євреїв за кордон, а також привертали світову увагу до їхнього стану.

Після Мадридської конференції (1991) США почали чинити тиск на уряд Сирії для того, щоб останнє послабило обмеження, накладені на євреїв. На Пасху 1992 року сирійський уряд почав видавати євреям кілька виїзних віз за умови, що ті емігрують не до Ізраїлю. На той момент у країні мешкало кілька тисяч євреїв. До початку XXI століття в країні залишилося всього кілька сотень євреїв, інші емігрували в основному до США та Ізраїлю.

Зараз велика та активна громада євреїв сирійського походження проживає в Південному Брукліні, Нью-Йорк. В 2004 уряд Сирії спробував налагодити відносини з емігрантами, і навесні того ж року країну відвідала делегація євреїв — вихідців з Сирії.

Туніс

image
Туніські євреї, близько 1900 року. З Єврейської енциклопедії.

1948 року в Тунісі жило близько 105 тис. євреїв. В даний час (2010) громада налічує не більше 1500 осіб — в основному на острові Джерба, в містах Туніс та Зарзіс. Незабаром після здобуття Тунісом незалежності від Франції (1956) антисемітська політика уряду призвела до масової еміграції євреїв: приблизно половина виїхала до Ізраїлю, а друга половина до Франції. У 1967 році в результаті переможної для Ізраїлю війни нападки на євреїв посилилися, а еміграція до Франції та Ізраїлю прискорилася. Помітні напади на євреїв мали місце в 1982, 1985 і в 2002 році, коли Аль-Каїда влаштувала вибух бомби біля синагоги на острові Джерба, який вбив в основному німецьких туристів, лише 21 людина.

Ємен, протекторат Аден, Джибуті

image
Наречена у традиційному єменському єврейському весільному вбранні.

На землях, що утворюють сучасний Ємен, у 1948 році жило близько 63 тис. євреїв. На початку XXI століття їх залишилося лише 200 людина. 1947 року в місті Аден погромники вбили не менше 80 осіб. У 1948 році новий імам зейдитів Ахмад бін Ях'я дозволив євреям покинути Ємен. Ізраїльський уряд організував операцію «Чарівний килим» («Орлині крила»), під час якої в 1949—1950 з Ємену до Ізраїлю було евакуйовано близько 44 тис. євреїв Репатріація тривала до 1962 року, коли розпочалася громадянська війна в Ємені.

Єврейське населення в арабських країнах, 1948—2008

image
[en] в Олександрії, Єгипет.

1948 року єврейське населення в арабських країнах становило, за різними оцінками, від 758 тис. до 881 тис. осіб (див. таблицю нижче). На цей час (2008) там залишилося не більше 8600 євреїв. У низці арабських країн, таких, як Лівія, де єврейська громада становила до 3 % населення, до теперішнього часу євреїв немає зовсім; в інших єврейська громада становить не більше кількох сотень людей.

Єврейське населення арабських країн у 1948, 1972, 2000 та 2008 роках
Країна чи територія 1948 1972 2001 2008
Південний Ємен 8000 ~0 ~0
Алжир 140 000 1000 ~0 ~0
Бахрейн 550-600 36 близько 50
Єгипет 75 000 -80 000 500 ~100 100 у 2006 році
Ірак 135 000 -140 000 500 ~200 менше 100



</br> 7-12 у Багдаді
Ліван 5000 -20 000 2000 < 150 20-40 тільки в Бейруті
Лівія 35 000 -38 000 50 1 0
Марокко 250 000 -265 000 31 000 5230 3000 у 2006 році
Палестина (Західний берег) 10 000 (упало до 0 після війни 1948) (Новий приплив єврейських поселенців)
Судан 350 ~0 ~0
Сирія 15 000 -30 000 4000 ~100 100 у 2006 році
Туніс 50 000 -105 000 8000 ~1000 1100 у 2006 році, оцінка
Ємен 45 000 -55 000 500 400-600 330 -350
Усього 758 350—881 350 <7300 <6400

Вихід із неарабських мусульманських країн

Єврейське населення неарабських мусульманських країн: 1948, 1972, 2000 та 2008 роки
Країна чи територія Єврейське
населення, 1948 		Єврейське
населення, 1972 		Єврейське
населення, 2001 		Єврейське
населення, 2008
Афганістан 5000 500 1
Бангладеш Невідомо від 175 чоловік до 3500
Іран 70 000—120 000, 100 000, 140 000—150 000 80 000 10 800 у 2006 році
Іранський Курдистан 50 000 Невелика кількість у містах та Мехабад
Пакистан 2000-2500 250 Близько 200 осіб у Карачі
Туреччина 80 000 30 000 17 000 у 2010 році
Усього 202 000—282 500 32 000

Афганістан

У 1948 році в Афганістані залишалося лише 5 тис. євреїв. Хоча до 1950 євреїв не випускали з Афганістану, з червня 1948 до червня 1950 459 євреям вдалося виїхати до Ізраїлю (в основному через Іран або Індію, куди вони тікали ще у 1944). З кінця 1951 року була дозволена еміграція євреїв, і до 1967 року кількість афганських євреїв, що переселилися в Ізраїль, досягла 4 тисяч. За оцінними даними, 1969 року в Афганістані залишалося близько 300, а 1973 — близько 200 євреїв.

Військовий переворот 1973 року, внаслідок якого Афганістан був проголошений республікою, державний переворот 1978 року, вчинений Народно-демократичною партією, вторгнення радянських військ у 1979 році призвели до важкої та затяжної громадянської війни. Більшість єврейського населення залишили країну. У 1995 році за оцінкою в Афганістані жили 10 євреїв, всі в Кабулі. У листопаді 2001 року після звільнення Кабула військами Північного альянсу за підтримки США в місті залишалися два літні євреї, зберігачі синагоги. Один із них помер у січні 2005 року, залишивши Зевулона Сіман-Това останнім євреєм в Афганістані. У 2021 році Сіман-Тов залишив країну, переїхавши, за деякими даними, до США

Понад 10 тисяч афганських євреїв мешкають зараз в Ізраїлі. Близько 200 сімей — у Нью-Йорку (США).

Іран

На момент проголошення Держави Ізраїль 1948 року в Ірані жило близько 140 000—150 000 євреїв. Це був історичний центр персомовного єврейства, гілками якого були гори на Кавказі, бухарські євреї в Середній Азії та ряд інших субетнічних груп. З того часу близько 85 % євреїв емігрували або до Ізраїлю, або до США. Міграція особливо прискорилася після Ісламської революції (1979), коли кількість євреїв в Ірані скоротилася з 100 000 до 40 000 чоловік.

16 березня 1979 року Хабіб Елганіан, почесний керівник єврейської громади, був заарештований і звинувачений у корупції, контактах з Ізраїлем та сіонізмі, «дружбі з ворогами Аллаха», «війні проти Аллаха та його посланця» та «економічному імперіалізмі». Ісламський суд засудив його до смерті; вирок було виконано 8 травня. У ході ісламської революції ще 16 євреїв було страчено за звинуваченням у «шпигунстві».

Оцінки сучасного єврейського населення Ірану різняться. У середині і наприкінці 1980-х років їх чисельність становила близько 20 000-30 000 чоловік, піднявшись до 35 000 в середині 1990-х, в основному завдяки високій народжуваності і тому, що євреїв не мобілізували до армії під час ірано-іракської війни. У 2010 р. число євреїв в Ірані складає менше 40 000 осіб, з них близько 25 000 у Тегерані. До цього часу єврейська громада Ірану залишається другою після Ізраїлю серед країн Близького Сходу.

Правники Ісламської республіки невпинно закликають до знищення Ізраїлю, стверджуючи при цьому, що вони не проти євреїв, а проти сіоністів. На підтвердження цієї тези постійно вказують на 1 єврея у складі іранського парламенту (до 2000 р. Манучехр Ельясі, в 2000—2008 Моріс Мотамед, потім Сіамак Мосадек), випускаються фільми та книги про «терпимість до євреїв, але не до сіоністів» — такі, як серіал «Поворот на нуль градусів»). Водночас іранські євреї зазнають щоденної дискримінації у суспільстві та в бюрократичних структурах. Керівників єврейських шкіл, які мають працювати по суботах, призначає ісламське керівництво. Іранський уряд організує «антисіоністські заходи», такі як конкурс карикатур про Голокост.

Малайзія

У XIX—XX ст. у Малайзії проживало лише кілька десятків єврейських сімей. Якщо не брати до уваги репресій з боку японців у роки війни, вони не відчували на собі помітних обмежень, хоча уряд Малайзії періодично виступає з антиізраїльською риторикою.

Пакистан

За переписом 1881 року, на території сучасного Пакистану проживало 153 євреї — всі в області Сіндх. До 1919 число євреїв збільшилося приблизно до 650, можливо, у зв'язку з міграцією з Середньої Азії, яка була охоплена війною. До 1947 року в Сіндху було близько 2500 євреїв, більшість проживала в Карачі.

Перша масова міграція євреїв з Пакистану мала місце одразу ж після проголошення незалежної держави Ізраїль у 1948 році.

Активним антисемітом був представник Пакистану в ООН, єврей за походженням — Мухаммед Асад.

У своєму виступі на Другій міжнародній зустрічі лідерів ісламських країн у (1974) прем'єр-міністр Зульфікар Алі Бхутто заявив: «Ми не тримаємо зла по відношенню до євреїв як до народу, але відмовляємося бути гостинними по відношенню до сіоністів, заражених мілітаризмом».

Остання синагога в Карачі, Маген Шалом, була знесена в 1980-і роки за режиму Зія уль-Хака — на її місці було побудовано торговий центр.

Більшість євреїв — вихідців із Карачі нині мешкають в ізраїльському місті Рамла. Вони збудували синагогу, названу Маген-Шалом (Захисник світу) на честь знесеної синагоги в Карачі.

У вересні 2005 року відбулася зустріч міністрів закордонних справ Пакистану та Ізраїлю в Стамбулі, але дипломатичні відносини між двома країнами дотепер (2015) відсутні.

Туреччина

На момент проголошення Турецької Республіки (1923) на її території жило 200 тисяч євреїв, у тому числі 100 тисяч у Стамбулі. Євреї отримали громадянську рівноправність, проте надалі погроми та переслідування призвели до масової еміграції та чисельність єврейської громади скоротилася в 10 разів.

У ході Стамбульського погрому в ніч з 6 на 7 вересня 1955 року, спрямованого в основному проти греків і вірменів, було завдано шкоди, в основному матеріальної, також євреям. Загалом було спалено та розграбовано близько 4000 магазинів та 1000 приватних будинків, що належали вірменам, грекам та євреям. Незабаром після погрому країну залишило близько 10 000 євреїв.

На кінець 2009 року в Туреччині проживала одна з найчисельніших єврейських громад в ісламському світі — 23 тисячі людей. Це становить трохи більше 0,03 % населення. До вересня 2010 року чисельність громади скоротилася до 17 тисяч осіб за рахунок репатріації в Ізраїль. Більшість із них живе у Стамбулі.

Абсорбція єврейських мігрантів

За даними Центрального статистичного бюро Ізраїлю, число іммігрантів з арабських та мусульманських країн Азії та Африки з 1948 по 2007 роки становить 765 тисяч осіб.

1948—1951 1952—1960 1961—1971 1972—1979 1980—1989 1990—1999 2000—2007 Усього
Іран 21 910 15 699 19 502 9550 8487 1606 76 754
Афганістан 2303 1106 516 132 57 11 4125
Туреччина 34 547 6871 14 073 3118 2088 1095 669 62 461
Ліван 235 846 2208 564 179 36 4068
Сирія 2678 1870 3121 842 995 31 9537
Ірак 123 371 2989 3509 939 111 202 131 121
Ємен 48 315 1170 1066 51 17 57 50 676
Лівія 30 972 2079 2466 219 66 29 35 831
Єгипет та Судан 16 024 17 521 2963 535 352 176 131 37 702
Марокко 28 263 95 945 130 507 7780 3809 2623 1890 270 817
Алжир 3810 3433 12 857 2137 1830 1317 1664 27 048
Туніс 13 293 23 569 11 566 2148 1942 1251 1584 55 353
Усього 325 721 173 098 204 354 28 015 19 933 6462 7910 765 493
image
Транзитний табір Маабарот, 1950

Шестиденна війна (1967) призвела до різкого зменшення і так малочисельних на той час єврейських громад в арабських країнах, аж до повного зникнення. Чисельність євреїв в арабо-мусульманських країнах впала з більш ніж 800 000 у 1948 до приблизно 16 000 у 1991. Більшість цих євреїв емігрувала до Ізраїлю. До 2003 року кількість цих євреїв та їхніх нащадків (у тому числі від шлюбів із представниками інших єврейських громад) становила 3 136 436 осіб, або близько 61 % населення Ізраїлю.

З приблизно 900 000 єврейських біженців приблизно 680 000 репатріювалися до Ізраїлю, решта вирушила до Європи (в основному до Франції) і до США. Сотні тисяч єврейських біженців в Ізраїлі були поселені у тимчасових транзитних таборах, званих «маабара» (множина «маабарот»). Ці табори існували до 1963 року. Жителі цих таборів поступово знайшли своє місце у суспільстві Ізраїлю.

Президент WOJAC Хаскель Хаддад стверджує, що власність єврейських біженців в арабських країнах — 100 тисяч квадратних кілометрів землі, тобто у 3,5 рази більше, ніж вся територія Ізраїлю, включаючи Голанські висоти, Газу та Юдею та Самарію. Велика частина цієї території знаходиться в Іраку, Єгипті та Марокко.

В арабській пресі наводиться статистика, згідно з якою до 1948 року в арабських країнах за межами Палестини мешкало близько 800 тисяч євреїв. Майже всі вони були змушені виїхати, а їхнє майно було конфісковано.

Право на компенсацію

Офіційна позиція уряду Ізраїлю полягає в тому, що євреї залишили арабські країни як біженці, і мають право на компенсацію або повернення власності, втраченої через переслідування та конфіскації в ході вимушеної міграції.

У 2008 році партія ортодоксальних сефардів, Шас, оголосила, що добиватиметься компенсації для єврейських біженців з арабських країн.

Багато джерел в Ізраїлі та за його межами вважають, що існує прямий зв'язок між проблемою арабських біженців та проблемою єврейських біженців з арабських країн, і не можна розглядати їх у відриві один від одного.

Сідней Заблудофф, фахівець із компенсацій жертвам Голокосту, опублікував розрахунок, згідно з яким втрати, зазнані євреями, що залишили арабські країни з 1947 року, становлять 6 млрд доларів, тоді як втрати палестино-арабських біженців близько 3,9 млрд. (обидві суми у цінах 2007 року).

Позиція ООН

Згідно із заявою віце-президента міжнародної організації «Justice for Jews from Arab Countries» («Справедливість для євреїв з арабських країн») доктора Стенді Урмана, з 800 резолюцій ООН, присвячених ситуації на Близькому Сході в період з 1949 по 2009 роки, 163 були присвячені становищу палестинських біженців-арабів, і жодної — євреїв. Подібний підхід характерний і для таких організацій ООН як Рада з прав людини, Економічна та соціальна рада та інші.

Див. також

Посилання

  • Захищений з шести денних війн на їжах в Арабських землях
  • : Джеймс Indigenous to the Middle East and North Africa
  • The Middle East's Forgotten Refugees by Semha Alwaya
  • Why Jews fled Arab countries by Ya'akov Meron
  • В Ісламському середовищі, Scant Place for Jews
  • Reuters
  • How Arabs stole Jewish property by Tani Goldstein
  • Jewish Exodus From Arab and Muslim Countries (англ.). World News Inc. 2012. Архів оригіналу за 10 грудня 2012. Процитовано 26 листопада 2012.

Примітки

  1. Schwartz, Adi (4 січня 2008). . Haaretz. Архів оригіналу за 20 березня 2016. Процитовано 18 червня 2011.
  2. Malka Hillel Shulewitz, The Forgotten Millions: The Modern Jewish Exodus from Arab Lands, Continuum 2001, pp. 139 and 155.
  3. Parfitt, Tudor. (2000) p. 91.
  4. Ada Aharoni "The Forced Migration of Jews from Arab Countries [ 13 лютого 2012 у Wayback Machine.], Historical Society of Jews from Egypt website. Accessed 1 February 2009.
  5. Segev, 2001, с. 127—144.
  6. Segev, Tom. One Palestine, Complete: Jews and Arabs Under the British Mandate. — Metropolitan Books, 1999. — С. 173—190. — .
  7. Great Britain, 1930: Report of the Commission on the disturbances of August 1929, Command paper 3530 (Shaw Commission report), p. 65.
  8. NA 59/8/353/84/867n, 404 Wailing Wall/279 and 280, Archdale Diary and Palestinian Police records.
  9. Gat, M. The Jewish exodus from Iraq, 1948—1951. p.17.
  10. Gat, M. The Jewish exodus from Iraq, 1948—1951. p.18.
  11. Simon, Reguer, and Laskier, p.365
  12. Stillman, 2003, p. 145.
  13. Newly-discovered documents from EWLY-DISCOVERED DOCUMENTS FROM U.N. archives reveal collusion amont Arab countries in 1948 to persecute Jews in struggle against Israel (PDF). (PDF) оригіналу за 9 травня 2013. Процитовано 18 червня 2011.
  14. 4/29/2012 גיא בכור. оригіналу за 7 травня 2012. Процитовано 5 травня 2012.
  15. Aharoni, Ada. The Forced Migration of Jews from Arab Countries // Peace Review: A Journal of Social Justice. — Routledge, 2003. — Т. 15 (7 July). — С. 53—60. Архівовано з джерела 10 жовтня 2017.
  16. How Arabs stole Jewish property — Israel Business, Ynetnews. оригіналу за 13 червня 2011. Процитовано 18 червня 2011.
  17. JCPA.org. оригіналу за 27 грудня 2008. Процитовано 18 червня 2011.
  18. Jews forced out of Arab countries seek reparations. www.jpost.com. Архів оригіналу за 11 серпня 2012. Процитовано 16 січня 2011.
  19. Expelled Jews hold deeds on abandoned property in Arab lands. www.jpost.com. Архів оригіналу за 11 серпня 2012. Процитовано 16 січня 2011.
  20. . Архів оригіналу за 30 квітня 2007. {{}}: Недійсний |deadurl=404 ()
  21. Stillman, 2003, p. 147.
  22. Larry Luxner, Life's good for Jews of Bahrain — as long as they don't visit Israel [ 7 червня 2011 у Wayback Machine.], , 18 October 2006. Accessed 25 October 2006.
  23. Sandeep Singh Grewal, Dr Munira Fakhro hopes for better future [ 2007-09-29 у Wayback Machine.], WomenGateway, October 2006. Accessed 25 October 2006.
  24. Shindler, Colin. A history of modern Israel. Cambridge University Press 2008. Pp.63-64.
  25. Lewis, 1986, p. 199.
  26. Jewish Refugees from Arab Countries. оригіналу за 15 квітня 2016. Процитовано 18 червня 2011.
  27. Lewis, 1986, p. 210.
  28. Levin, Itamar (2001). Locked Doors: The Seizure of Jewish Property in Arab Countries. (Praeger/Greenwood) , p. 6.
  29. . Архів оригіналу за 18 червня 2013. Процитовано 3 вересня 2011.
  30. Hendler, Sefi (August 19, 2006). «Beirut's last Jews». Ynet. Retrieved on 2007-05-22.
  31. The Jews of Lebanon: Another Perspective. Архів оригіналу за 22 лютого 2012.
  32. Beirut’s last Jews - Israel Jewish Scene, Ynetnews. Архів оригіналу за 22 лютого 2012.
  33. Harris, 2001, pp. 149—150.
  34. Avneri, 1984, p. 276.
  35. Stillman, 2003, p. 155—156.
  36. Harris, 2001, pp. 155—156.
  37. Simon, 1999, pp. 3-4.
  38. Harris, 2001, p. 157.
  39. Jewishvirtuallibrary.org. оригіналу за 21 червня 2010. Процитовано 18 червня 2011.
  40. Stillman, 2003, p. 127—128.
  41. Stillman, 2003, pp. 128—129.
  42. Yehuda Grinker (an organizer of Jewish emigration from the Atlas), The Emigration of Atlas Jews to Israel, Tel Aviv, The Association of Moroccan Immigrants in Israel, 1973. Rickgold.home.mindspring.com [ 2006-11-12 у Wayback Machine.]
  43. Stillman, 2003, pp. 172—173.
  44. Stillman, 2003, p. 173.
  45. Stillman, 2003, p. 174.
  46. Stillman, 2003, p. 175.
  47. Stearns, 2001, p. 966.
  48. Shields, Jacqueline. Jewish Refugees from Arab Countries. Jewish Virtual Library. Архів оригіналу за 11 серпня 2012. Процитовано 22 травня 2006.
  49. M.Cohen, Know your people, Survey of the world Jewish population. 1962.
  50. I.Nakham, The notebook of the Jewish community of Sudan.
  51. Daniel Pipes, Greater Syria: The History of an Ambition (New York: Oxford University Press, 1990) p. 57, records 75 victims of the Aleppo massacre.
  52. Levin, 2001, pp. 200—201.
  53. SyriaComment.com: "The Jews of Syria," By Robert Tuttle. Архів оригіналу за 11 серпня 2012.
  54. Stillman, 2003, pp. 156-57.
  55. Leon Shapiro, World Jewish Population, 1972 Estimates. American Jewish Year Book vol.73 (1973), pp.522-529.
  56. The Virtual Jewish History Tour - Bahrain. Архів оригіналу за 11 серпня 2012.
  57. . BBC News. 29 травня 2008. Архів оригіналу за 31 серпня 2018. Процитовано 29 травня 2008.
  58. Jewish Virtual Library. оригіналу за 13 червня 2015. Процитовано 18 червня 2011.
  59. Van Biema, David (27 липня 2007). . Time. Архів оригіналу за 12 листопада 2011. Процитовано 18 червня 2011.
  60. Jews of Lebanon. Архів оригіналу за 11 серпня 2012.
  61. Jewsih Virtual Library. оригіналу за 13 червня 2015. Процитовано 18 червня 2011.
  62. Haaretz.com. оригіналу за 8 листопада 2010. Процитовано 18 червня 2011.
  63. {Note: on November 1, 2009 the Wall Street Journal reports in June 2009 an estimated 350 Jews were left-of whom by October 2009-60 had immigrated to the United States and 100 were considering to leave}
  64. 'Only one Jew' now in Afghanistan. BBC News. London. 25 січня 2005. Архів оригіналу за 11 серпня 2012. Процитовано 5 січня 2010.
  65. . Архів оригіналу за 3 червня 2012. Процитовано 18 червня 2011.
  66. Iranian Jews in U.S. recall their own difficult exodus as they cling to heritage, building new communities. Архів оригіналу за 11 серпня 2012.
  67. Jewish Virtual Library. оригіналу за 17 липня 2011. Процитовано 18 червня 2011.
  68. Imageusa.com. Архів оригіналу за 27 грудня 2012. Процитовано 18 червня 2011.
  69. World Jewish Population (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 11 серпня 2012.
  70. Last Jew to leave Afghanistan divorces wife after refusing for over 20 years | The Times of Israel. оригіналу за 2 жовтня 2021. Процитовано 16 вересня 2022.
  71. Sanasarian (2000), p. 112
  72. Sciolino, Elaine, Persian Mirrors, Touchstone, (2000), p.223
  73. Sanasarian (2000), p. 48
  74. Sciolino, Elaine, Persian Mirrors, Touchstone, (2000), p.218
  75. Турция // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
  76. Авдосьев Д. (30 січня 2009). Турецкое еврейство под угрозой. . оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 17 травня 2010.
  77. Dilek Güven, Nationalismus, Sozialer Wandel und Minderheiten: Die Ausschreitungen gegen die Nichtmuslime der Tuerkei (6/7 September 1955), Universitaet Bochum, 2006
  78. (23 жовтня 2009). . . Архів оригіналу за 3 листопада 2018. Процитовано 15 березня 2010.
  79. Department of Economic and Social Affairs Population Division. World Population Prospects, Table A.1. — United Nations, 2009. — Т. 2008 revision (7 July). з джерела 24 жовтня 2018. Процитовано 2010-04-28.
  80. Ковалевич П. (1 вересня 2010). . Jewish.ru. . Архів оригіналу за 5 вересня 2010. Процитовано 3 вересня 2010.
  81. Сокол Л. (12 квітня 2001). Выживание четырёх сообществ. Jewish.ru. . оригіналу за 15 березня 2012. Процитовано 9 травня 2010.
  82. Immigrants, by Period of Immigration, Country of Birth and Last Country of Residence. CBS, Statistical Abstract of Israel 2008 (англ.). Центральное статистическое бюро Израиля. 2008. Архів оригіналу (pdf) за 20 серпня 2011. Процитовано 21 серпня 2009.
  83. Stillman, 2003, p. xxi.
  84. Bermani, Daphna (14 листопада 2003). . Архів оригіналу за 23 листопада 2007.
  85. Historical documents. 1947—1974 VI — The Arab refugees — introduction [ 2010-08-21 у Wayback Machine.], MFA.gov.il
  86. Голос еврейских беженцев. оригіналу за 19 вересня 2009. Процитовано 12 жовтня 2011.
  87. . Архів оригіналу за 14 липня 2007. Процитовано 8 жовтня 2023.
  88. Rights of Jews from Arab Lands. Архів оригіналу за 11 серпня 2012.
  89. Shas to seek payout for Jews deported from Arab countries. Архів оригіналу за 11 серпня 2012.
  90. . The Guardian. London. 25 червня 2008. Архів оригіналу за 14 листопада 2012. Процитовано 6 травня 2010.
  91. «A different kind of catastrophe.» [ 2009-08-17 у Wayback Machine.] The Guardian, 23 June 2008.
  92. «The Palestinian Refugee Issue: Rhetoric vs. Reality [ 2008-12-27 у Wayback Machine.]», Sidney Zabludoff, Jewish Political Studies Review 20:1-2 (Spring 2008)
  93. Official Website of Justice for Jews from Arab Countries. оригіналу за 25 серпня 2011. Процитовано 18 вересня 2011.
  94. Dr. Stanley A. Urman The United Nations and Middle East Refugees: The Differential Treatment of Arabs and Jews [ 2022-01-21 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Vihid yevreyiv iz musulmanskih perevazhno arabskih krayin masova emigraciya yevreyiv iz arabskih ta inshih musulmanskih krayin u hodi XX stolittya Repatriaciya yevreyiv Blizkogo Shodu ta Pivnichnoyi Afriki v Krayinu Izrayilyu pochalasya she naprikinci XIX stolittya i stala masovoyu pislya utvorennya Derzhavi Izrayil ta Vijni Izrayilyu za nezalezhnist 1948 Migraciyu takozh pidshtovhnuli masovi yevrejski pogromi 1940 h rokiv u velikih arabskih mistah u Bagdadi Kayiri Adeni Tripoli en Aleppo ta inshih mistah Yemenski yevreyi na bortu litaka sho vivozit yih z Adena do Izrayilyu pid chas operaciyi Charivnij kilim 1949 1950 U period z 1948 do pochatku 1970 h rokiv z arabskih krayin emigruvali dobrovilno bigli abo buli vignani vid 800 tis do 1 mln arabskih yevreyiv Z nih 260 tis pribuli v Izrayil v period 1948 1951 rokiv i she 600 tis do 1972 Livan buv yedinoyu arabskoyu krayinoyu yevrejske naselennya yakoyi pislya 1948 zbilshilosya oskilki vin buv promizhnim punktom na shlyahu yevrejskoyi migraciyi do Izrayilyu Odnak do 1970 h rokiv u rezultati gromadyanskoyi vijni v Livani yevrejske naselennya ciyeyi krayini takozh suttyevo pomenshalo Do 2002 roku vihidci z arabskih krayin ta yihni nashadki stanovili 41 naselennya Izrayilyu Istorichni peredumoviPodibno do inshih menshin v arabskih krayinah yevreyi neridko zaznavali utiskiv z boku arabskoyi bilshosti sho stalo odniyeyu z prichin poshirennya sionistskih idej Z inshogo boku sionizm zaklikav pokinuti zemlyu de yevreyi zhili protyagom bagatoh pokolin Poshirennya idej sionizmu zbiglosya z periodom arabskoyi borotbi za nezalezhnist todi proti Osmanskoyi imperiyi zaruchnikami yakoyi v ryadi vipadkiv stavali yevreyi Arabski nacionalisti viganyali yih iz ridnih misc ta vidbirali majno Repatriaciya yevreyiv do Zemli Izrayilyu z yevropejskih blizkoshidnih ta pivnichnoafrikanskih krayin u Ottomanskij period postijno zrostala prote lishe do kincya 19 stolittya migraciya z blizkoshidnih krayin stala bilsh masovoyu Pershoyu velikoyu migraciyeyu buv pereyizd yemenskih yevreyiv Naprikinci 19 pochatku 20 stolittya Blizkim Shodom i Pivnichnoyu Afrikoyu prokotilasya hvilya pogromiv proti yevreyiv yakih arabi rozglyadali yak soyuznikiv Osmanskoyi imperiyi sho slabshala a pislya porazki v 1 j svitovij vijni znikla Ce zmusilo yevreyiv na musulmanskih zemlyah zadumatisya pro nove misce prozhivannya Evakuaciyi u pidmandatnij Palestini U hodi zavorushen 1920 roku v Nabi Musa zaginulo 4 arabi ta 5 yevreyiv 216 yevreyiv ta 23 arabi otrimali poranennya Bilshist zhertv nalezhali do yevreyiv yaki zhili v Palestini do pochatku aliyi Pid chas zavorushen u Yaffi 1921 tisyachi yevrejskih zhiteliv Yaffi vtekli do Tel Aviva de buli timchasovo poseleni v nametovih taborah na uzberezhzhi Pislya palestinskih pogromiv 1929 roku pid chas yakih zaginulo 133 yevreyi na vimogu britanskoyi vladi yevrejski gromadi Gazi ta Hevrona buli evakujovani britanskimi vijskami Yaksho ne brati do uvagi kilkoh simej yaki povernulisya do Hevronu v 1931 roci yihnya vlasnist i budinki buli zahopleni arabami Zrostannya antisemitizmu v arabskih krayinah U chervni 1930 roku zakinchivsya Britanskij mandat u Mesopotamiyi a v zhovtni 1932 roku tam bula stvorena derzhava Irak U vidpovid na vimogu avtonomiyi z boku assirijciv hristiyan irakska vlada u serpni 1933 roku vlashtuvala krivavu rizaninu Dlya yevreyiv ce bula persha oznaka togo sho nova vlada ne zbirayetsya povazhati prava menshin Korol Fejsal I vidomij svoyeyu liberalnoyu poziciyeyu pomer u veresni 1933 roku Jogo nastupnikom stav sin Gazi I yakij nadavav pidtrimku nacionalistichnim organizaciyam yaki svoyeyu chergoyu cherpali pidtrimku sered arabskih migrantiv iz Siriyi ta Palestini Nathnennya viklikalo u nih arabske povstannya v pidmandatnij Palestini 1936 1939 inspirovane yerusalimskim pronacistskim muftiyem Hadzh Aminom al Husejni Arabski migranti spoviduvali ideologiyu panarabizmu ta rozglyadali yevreyiv yak svoyih osnovnih vorogiv Propaganda nimeckih nacistiv nabula populyarnosti sered irakskih nacionalistiv vid yakih vona stala poshiryuvatisya po vsomu arabskomu svitu Pochalosya movlennya Berlinskogo radio arabskoyu movoyu U period mizh 1936 i 1939 rokom 10 yevreyiv v Iraku bulo vbito bulo 8 vipadkiv metannya bomb v yevrejski zhitla ta magazini U chervni 1941 roku v Iraku stavsya pronacistskij perevorot yakij ocholiv Rashid Ali al Gajlani Za pidtrimki britanskih vijsk perevorot buv pridushenij prote v obstanovci bezvladdya poki rezultat protiborstva she buv nezrozumilij u Bagdadi stavsya krivavij pogrom Farhud v hodi yakogo bulo vbito blizko 180 yevreyiv i vtratili majno blizko 50 000 yevreyiv Pochalasya masova golovnim chinom nelegalna vtecha yevreyiv z Iraku do 1949 shvidkist nelegalnoyi migraciyi dosyagla 1000 cholovik na rik Usogo protyagom 1941 1949 rokiv Irak zalishilo 10 000 yevreyiv U hodi 2 yi svitovoyi vijni na bilshij chastini Pivnichnoyi Afriki panuvali abo pronacistskij rezhim Vishi abo fashistska Italiya krim togo tudi vtorgsya gitlerivskij Afrikanskij korpus Rommelya Na cih teritoriyah yevreyi buli pozbavleni prav hocha u nacistiv ta yihnih satelitiv ne dijshli ruki do totalnogo znishennya yak v okupovanij Yevropi U 1942 roci nimecki vijska zajnyali livijske misto Bengazi de znahodivsya velikij yevrejskij kvartal rozgrabuvali jogo i vidpravili cherez pustelyu do trudovih taboriv 2000 yevreyiv z yakih zaginuv kozhen p yatij Na toj chas bilshist yevreyiv Liviyi zhila v mistah Tripoli ta Bengazi desho menshe u mistah Al Bajda ta Misurata Pislya vizvolennya Pivnichnoyi Afriki vid nacistiv antiyevrejski nastroyi sered arabiv zbereglisya Spalahnuli novi pogromi z yakih najbilsh zhorstokim buv pogrom u Tripoli 1945 roku koli za kilka dniv bulo vbito ponad 130 yevreyiv u tomu chisli 36 ditej sotni bulo poraneno 4000 lyudej zalishilosya bez dahu nad golovoyu 2400 buli povnistyu rozoreni Bulo znisheno 5 sinagog u Tripoli ta 4 u provincijnih mistah tilki v Tripoli rozgrabovano ponad 1000 yevrejskih domivok Togo zh roku pogromi prokotilisya v inshih arabskih mistah U hodi Kayirskogo pogromu 1945 bulo vbito 10 yevreyiv Emigraciya z arabskih krayin 1948 1972 Prijnyattya OON 29 listopada 1947 roku rezolyuciyi pro stvorennya v kolishnij pidmandatnij Palestini dvoh derzhav yevrejskoyi ta arabskoyi v arabskih krayinah zustrili pogromami Spochatku ce buv Adenskij pogrom 1947 roku v pivdennomu Yemeni ta Aleppskij pogrom 1947 roku v Siriyi z desyatkami vbitih U 1948 roci hvilya nasilstva zahlesnula Yegipet Marokko ta Irak i v tij chi inshij miri torknulasya vsih arabskih krayin U cej zhe chas novi nezalezhni arabski derzhavi pochali vzhivati zahodiv shodo marginalizaciyi ta peresliduvannya yevreyiv dlya togo shob zmusiti yih emigruvati do Izrayilyu Politolog Gaj Behor navodit tekst proektu zakonu porivnyuyuchi jogo z nacistskimi Nyurnberzkimi zakonami rozroblenogo Politichnim komitetom Ligi arabskih derzhav she do prijnyattya Planu OON pro podil Palestini u chervni 1946 ta u veresni 1947 roku spryamovanogo na i vimushenu emigraciyu yevreyiv iz cih krayin dlya togo shob zatopiti molodu yevrejsku derzhavu sotnyami tisyach zubozhilih yevrejskih bizhenciv i faktichno realizovanogo v nastupni roki Rishennya LAD stali vidomi izrayilskij rozvidci ale u svitli vijskovoyi zagrozi problema etnichnih chistok v arabskih krayinah vidijshla na drugij plan Dokument opublikovanij lishe u nash chas U Liviyi yevreyiv pozbavili gromadyanstva a v Iraku konfiskuvali yihnyu vlasnist Yevreyi yaki buli zmusheni zalishiti krayinu ne mali prava na vivezennya vlasnosti U period 1949 1950 izrayilskij uryad proviv operaciyu Charivnij kilim takozh vidomu yak Orlini krila z vivezennya 50 000 yevreyiv iz Yemenu Z 1949 po 1951 rik yevreyi masovo pereselyalisya z Liviyi do Izrayilyu U period 1950 1952 roku Izrayil zdijsniv vivezennya 130 000 lyudej z Iraku U vsih cih vipadkah ponad 90 miscevih yevreyiv vvazhali za krashe zalishiti krayinu svogo prozhivannya navit nezvazhayuchi na vtratu majna Zagalna kilkist yevreyiv yaki zalishili arabo musulmanski krayini z 1948 po pochatok 1970 h rokiv stanovit vid 800 tis do 1 mln Ryad doslidnikiv rozglyadayut inshi ramki yevrejskoyi migraciyi z islamskih krayin z 1944 po 1964 rik koli do Izrayilyu pereyihalo blizko 700 tisyach yevreyiv chasto vtrativshi majzhe vsyu vlasnist Vsesvitnya organizaciya yevreyiv z arabskih krayin WOJAC opublikuvala u 2006 roci ocinku zgidno z yakoyu vartist vlasnosti yevreyiv zalishenoyi nimi v arabskih krayinah vnaslidok vimushenoyi emigraciyi sklala ponad 100 mlrd dolariv U 2007 roci ocinku bulo pereglyanuto u bik zbilshennya do 300 mlrd dolariv Plosha neruhomosti kinutoyi yevreyami ocinyuyetsya v 100 000 kv kilometriv sho u 4 razi perevishuye ploshu Izrayilyu Alzhir Velika sinagoga Oran Alzhir Bula konfiskovana i peretvorena na mechet U 1940 1943 rokah yevreyi Alzhiru zaznali represij vishistskoyi vladi i buli pozbavleni gromadyanstva Pislya prihodu do krayini soyuznikiv yihni prava bulo vidnovleno Pislya otrimannya Alzhirom 1962 nezalezhnosti vid Franciyi 140 tis yevreyiv yaki meshkali v osnovnomu v mistah uzdovzh Seredzemnogo morya Alzhir Blida Konstantina ta Oran buli znovu pozbavleni gromadyanstva Chastina z nih viyihala do Izrayilyu a insha chastina do Franciyi sho prizvelo do vidnovlennya dovoyennoyi chiselnosti znishenoyi nacistami francuzkoyi yevrejskoyi gromadi Bahrejn Nechislenna yevrejska gromada Bahrejnu v osnovnomu nashadki emigrantiv yaki pribuli do krayini na pochatku 1900 h rokiv z Iraku stanovila 1948 roku 600 osib She naperedodni golosuvannya OON pro status Palestini 29 listopada 1947 roku na 2 5 grudnya bulo priznacheno demonstraciyu arabiv Dva dni demonstranti obmezhuvalisya kidannyam kameniv u yevreyiv ale 5 grudnya natovp u stolici Manami pograbuvav budinki i magazini yevreyiv znishiv yedinu v misti sinagogu biv yevreyiv yaki traplyalisya na shlyahu i vbiv odnu staru zhinku Cya podiya bula skorishe vinyatkom u Bahrejni de stanovishe yevreyiv bulo zagalom dobrim Emigraciya tamteshnoyi yevrejskoyi gromadi roztyaglasya na desyatilittya bilshist yevreyiv poyihali do Velikobritaniyi Do 2006 roku v krayini zalishilosya lishe 36 yevreyiv Zagalom u krayini zberigayetsya terpime stavlennya do yevreyiv Deyaki z nebagatoh yevreyiv sho lishilisya vidigrayut aktivnu rol u suspilnomu zhitti Ibrahim Nono u 2002 roci buv obranij chlenom verhnoyi palati parlamentu Konsultativnoyi radi Yevrejka ocholyuye bahrejnske viddilennya mizhnarodnoyi pravozahisnoyi organizaciyi Human Rights Watch Society U hodi viboriv 2006 roku odna z kandidativ pismennicya Munira Fahro zayavila U moyemu okruzi meshkayut 20 30 yevreyiv Ya vimagatimu yihnogo blagopoluchchya Yegipet Sinagoga Ibn Ezri v Kayiri 1948 roku v Yegipti prozhivalo blizko 75 tis yevreyiv Na sogodni vid nih zalishilosya blizko 100 osib perevazhno v Kayiri Suchasnij vihid yevreyiv z Yegiptu pochavsya pislya Kayirskogo pogromu 1945 ale do 1948 vin ne prijmav velikih masshtabiv U chervni 1948 roku bomboyu pidirvanoyu v karayimskomu kvartali Kayira bulo vbito 22 lyudini U lipni 1948 bulo skoyeno napad na yevrejski magazini ta Kayirsku sinagogu bulo vbito 19 yevreyiv Sotni yevreyiv bulo zaareshtovano a yihnye majno konfiskovano Do 1950 Yegipet zalishilo blizko 40 yevrejskoyi gromadi krayini U 1951 roci bulo organizovano masove poshirennya knigi Protokoli sionskih mudreciv u perekladi arabskoyu sho viklikalo novi antisemitski ekscesi U 1954 roci sprava Lavona proval seriyi teraktiv sho yih mali organizuvati izrayilski specsluzhbi v Yegipti stala novim privodom dlya napadiv na yevreyiv U zhovtni 1956 roku rozpochavshi Suecku krizu yegipetska vlada zaareshtuvala blizko 1000 yevreyiv i konfiskuvala blizko 500 pidpriyemstv i magaziniv sho yim nalezhali U mechetyah Kayira ta Aleksandriyi bulo zachitano zvernennya de yevreyiv nazivali sionistami ta vorogami derzhavi Buli konfiskovani bankivski rahunki sho nalezhali yevreyam Bagato yevreyiv vtratili robotu yim bulo zaboroneno pracyuvati yuristami inzhenerami likaryami ta vchitelyami Tisyachi yevreyiv buli zmusheni zalishiti krayinu Yim dozvolyalosya vzyati z soboyu 1 valizu i trohi groshej pidpisavshi darchu na vsyu vlasnist na korist yegipetskoyi derzhavi Yak povidomlyali inozemni sposterigachi rodichi tih hto viyizhdzhav stavali zaruchnikami na vipadok na toj vipadok yaksho emigranti potim vislovlyuvatimutsya proti yegipetskogo uryadu U period 1956 1957 yevrejske naselennya Yegiptu zmenshilosya do 15 tis cholovik U 1965 roci uryad prezidenta Nasera vipustiv anglijskoyu movoyu pamflet pid nazvoyu Izrayil vorog Afriki i stav poshiryuvati jogo anglomovnimi krayinami Afriki Pamflet chasto posilavsya na Protokoli i knigu G Forda Mizhnarodne yevrejstvo i perekonuvav chitacha sho yevreyi ce oshukanci zlodiyi ta vbivci Pid chas Shestidennoyi vijni 1967 bagato yevreyiv bulo zaareshtovano i zaznali tortur a yihni budinki buli konfiskovani Irak Irakski yevreyi viyizhdzhayut z aeroportu Lod v Izrayili na shlyahu do tranzitnogo taboru en 1951 rik U 1941 roci v obstanovci bezvladdya koli v krayini vidbuvalasya borotba mizh pronacistskim ugrupuvannyam al Gajlani i probritanskimi silami v Bagdadi spalahnuv pogrom Farhud v hodi yakogo bulo vbito blizko 180 yevreyiv i 240 poraneno zrujnovano 99 yevrejskih budinkiv Do 1948 roku v Iraku zalishalosya blizko 150 tis yevreyiv perevazhno u mistah Bagdad i Basra Yak i bilshist krayin Ligi arabskih derzhav Irak pislya 1948 roku zaboroniv yevrejsku migraciyu posilayuchis na te sho vona mozhe posiliti derzhavu Izrayil Vsuperech zaboronam u 1949 roci z Iraku vtikalo po 1000 yevreyiv na misyac Namagayuchis utrimati pid kontrolem vitik kapitaliv iz krayini u berezni 1950 roku irakskij uryad uhvaliv zakon terminom na 1 rik dozvolyayuchi yevreyam emigruvati pri vidmovi vid irakskogo gromadyanstva Vse majno tih hto viyizhdzhav peredavalosya irakskij derzhavi Spochatku Izrayil ne mig prijnyati vsih bizhenciv z Iraku ale potim pochav operaciyu Ezra i Nehemiya dlya togo shob evakuyuvati z Iraku yakomoga bilshe svoyih pobratimiv Yevrejska gromada Bagdada nalichuvala u 2003 roci 20 osib u 2009 roci 8 osib Sinagoga ta yevrejskij cvintar u Bagdadi buli zakriti u 2004 roci Insha sinagoga v portovomu misti Basra bula peretvorena na sklad Livan Sinagoga Magen Avraam u Bejruti Najdavnishi yevrejski gromadi vlashtuvalisya na zemlyah majbutnogo Livanu blizko 300 roku do n e Do 1948 yevrejske naselennya krayini stanovilo blizko 24000 cholovik Najbilshi gromadi isnuvali v Bejruti ta v selishah bilya pidnizhzhya Livanskih gir en en en ta Hasbaya Yaksho do vijni za francuzkoyi administraciyi stanovishe yevreyiv polipshilosya porivnyano z chasami Osmanskoyi Turechchini to pid chas rezhimu Vishi prava yevreyiv buli znachno obmezheni Pislya vijni yevreyi pidtrimali nezalezhnist Livanu Na vidminu vid inshih arabskih krayin pid chas vijni za nezalezhnist Izrayilyu yevrejska gromada krayini ne zaznavala peresliduvan Bilshe togo pislya 1948 roku Livan buv yedinoyu arabskoyu krayinoyu de yevrejska gromada ne zmenshuvalasya a zrostala v osnovnomu cherez pripliv yevrejskih bizhenciv iz Siriyi ta Iraku Nezvazhayuchi na ce pislya 1948 antiyevrejski nastroyi v krayini posililisya Do 1967 roku bagato z tuteshnih yevreyiv emigruvali do SShA Kanadi Franciyi ta Izrayilyu Bagato yevreyiv postrazhdali pid chas gromadyanskoyi vijni v Livani 1975 1990 1971 roku sirijskimi agentami bulo vikradeno 69 richnogo Alberta Eliya generalnogo sekretarya livanskoyi yevrejskoyi gromadi Vin buv uv yaznenij u sirijsku v yaznicyu i piddavsya torturam poryad z ryadom sirijskih yevreyiv yaki namagalisya zalishiti krayinu Sirijskij diktator Hafez Asad vidmovivsya vipustiti jogo navit za klopotannyam poslancya OON princa Sadruddina Aga Hana U 1980 ti roki Hezbolla vikrala nizku yevrejskih pidpriyemciv Livanu Zgidno zi spiskami viborciv municipalnih viboriv 2004 roku u nih brav uchast lishe odin yevrej viborec V danij chas zalishki yevrejskoyi gromadi Livanu nalichuyut vid 20 do 40 osib Liviya U listopadi 1945 roku u Tripoli vidbulasya seriya pogromiv Protyagom kilkoh dniv bulo vbito ponad 130 yevreyiv u tomu chisli 36 ditej poraneno kilka soten bezpritulnimi zalishilosya 4000 osib ta 2400 bulo rozoreno Takozh bulo zrujnovano 5 sinagog u Tripoli ta 4 v inshih mistah Liviyi U chervni 1948 r vidbulasya nova seriya pogromiv u hodi yakih bulo vbito 15 yevreyiv ta zrujnovano 280 yevrejskih budinkiv U 1948 roci v Liviyi zhilo blizko 38 tis yevreyiv U period mizh progoloshennyam Derzhavi Izrayil u 1948 ta nezalezhnistyu Liviyi u grudni 1951 roku ponad 30 tis yevreyiv emigruvali do Izrayilyu U 1967 roci pid chas Shestidennoyi vijni yevrejske naselennya yake na toj chas stanovilo vsogo 4 tisyachi osib znovu zaznalo pogromiv v hodi yakih 18 lyudej bulo vbito i bagato lyudej bulo poraneno Livijskij uryad vimagaye vid yevreyiv timchasovo zalishiti krayinu dozvolivshi kozhnomu vzyati z soboyu 1 valizu ta groshovij ekvivalent 50 dolariv SShA U chervni ta lipni 1967 cherez Italiyu 1300 lyudej viyihali do Izrayilyu 2200 zalishilisya v Italiyi i she kilka soten virushili do SShA U Liviyi zalishilisya lishe nebagato U 1970 roci diktator Kaddafi vipustiv novi zakoni za yakimi vse majno yevreyiv vidbiralosya v obmin na obligaciyi terminom na 15 rokiv pri nastanni terminu yevreyi ne otrimali nichogo Kaddafi poyasniv sho pidtrimka yevreyami Izrayilyu pozbavila yih prava na ce majno Hocha golovna sinagoga Tripoli bula vidrestavrovana u 1999 roci vona zalishayetsya zakritoyu dlya religijnoyi sluzhbi Ostannya yevrejka Liviyi Esmeralda Megnagi pomerla u lyutomu 2002 roku V danij chas v Izrayili prozhivayut blizko 40 tis yevreyiv livijskogo pohodzhennya Marokko Yevrejske vesillya u Marokko Ezhen Delakrua Luvr ParizhYevreyi mista Fes blizko 1900 roku Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni rezhim Vishi v Marokko vstanoviv diskriminacijni zakoni proti yevreyiv Zokrema tim zaboronyalosya otrimuvati bud yaki krediti voni buli vignani z rajoniv naselenih yevropejcyami buli vstanovleni obmezhennya na zajnyattya yevreyami pevnih posad ta profesij zokrema yuristiv ta medikiv Sultan 1927 1961 Muhammed V visloviv svoye osobiste neprijnyattya vishistskih antiyevrejskih zakoniv i zapevniv lideriv marokkanskoyi yevrejskoyi gromadi sho nikoli ne zrobit zamah ni na nih osobisto ni na yih majno hocha isnuyut sumnivi v jogo aktivnij poziciyi v comu pitanni U chervni 1948 roku nevdovzi pislya progoloshennya utvorennya derzhavi Izrayil i v seredini pershoyi arabo izrayilskoyi vijni vidbulisya pogromi v mistah Udzhda i Dzherada v hodi yakih bulo vbito 44 yevreyi Nezabarom pislya pogromu 1948 1949 rokiv iz Marokko do Izrayilyu viyihalo 18 tis yevreyiv Hocha emigraciya trivala j u nastupni roki yiyi shvidkist vpala do kilkoh tisyach cholovik na rik U 1956 roci kolishnij francuzkij protektorat Marokko otrimav nezalezhnist Yevreyi zajnyali nizku vazhlivih postiv u nezalezhnij krayini zokrema troye stali deputatami parlamentu a odin Leon Bensaken na korotkij chas stav ministrom poshti ta telegrafu hocha pislya nogo zhoden yevrej do kabinetu ministriv ne vhodiv Nezvazhayuchi na velmi druzhnye stavlennya do yevreyiv na rivni uryadu u nizhnih verstvah naselennya panuvali inshi nastroyi vid tradicijnoyi nastorozhenosti do vorozhnechi U rezultati emigraciya zrosla z 8171 cholovik u 1954 roci do 24 994 u 1955 ta she bilshe posililasya u 1956 U 1956 1961 rokah emigraciya do Izrayilyu bula zaboronena zakonom prote trivala tayemno pid chas yiyi Marokko zalishili she 18 tis yevreyiv 10 sichnya 1961 roku sudno yake perevozilo yevrejskih bizhenciv zatonulo bilya pivnichnogo uzberezhzhya Marokko Negativna svitova reakciya zmusila korolya Muhammeda V znovu dozvoliti yevrejsku emigraciyu Protyagom troh nastupnih rokiv krayinu zalishilo ponad 70 tis yevreyiv Do 1967 roku u krayini zalishalosya lishe 50 000 yevreyiv Shestidenna vijna 1967 roku posilila vorozhist arabiv do yevreyiv u Marokko zvidki trivala migraciya yevreyiv Na pochatku 1970 h rokiv yevrejska gromada zmenshilasya do 25 000 osib Yevreyi prodovzhuvali viyizhdzhati do Franciyi Belgiyi Ispaniyi ta Kanadi Nezvazhayuchi na dedali menshu chiselnist yevreyi dosi vidigrayut vazhlivu rol u zhitti Marokko Starshim korolivskim radnikom ye yevrej en Yevrejski shkoli ta sinagogi otrimuyut derzhavni subsidiyi Vodnochas islamistski grupi zagrozhuyut yevreyam u krayini a 2003 roku kilka lyudej stali zhertvami en u Kasablanci Pokijnij korol 1961 1999 Hasan II neodnorazovo zaklikav yevreyiv sho emigruvali povernutisya ale realnih naslidkiv ci zakliki ne mali Yaksho stanom na 1948 r v Marokko zhilo ponad 250 000 265 000 yevreyiv to v 2000 yih zalishilosya vsogo 5230 osib za ocinkami Sudan Yevrejska gromada v Sudani perevazhno naselyala jogo stolicyu Hartum z drugoyi polovini 19 stolittya Do seredini 20 stolittya gromada stanovila blizko 350 yevreyiv perevazhno sefardskogo pohodzhennya Isnuvala sinagoga ta yevrejska shkola U 1948 1956 rokah chimalo yevreyiv zalishili krayinu i do pochatku 1960 h gromada znikla Siriya Yevrejske vesillya v Aleppo Siriya 1914 U 1947 pogromniki spalili yevrejskij kvartal mista Aleppo vbivshi 75 osib Nezabarom Aleppo zalishila priblizno polovina jogo yevrejskogo naselennya 1948 roku v Siriyi zalishalosya blizko 30 tis yevreyiv Uryad Siriyi naklav na yevreyiv nizku obmezhen u tomu chisli na emigraciyu Protyagom kilkoh nastupnih desyatilit bagatom yevreyam vdalosya vtekti za spriyannya aktivistiv zokrema en yaki dopomagali tayemno vivezti yevreyiv za kordon a takozh privertali svitovu uvagu do yihnogo stanu Pislya Madridskoyi konferenciyi 1991 SShA pochali chiniti tisk na uryad Siriyi dlya togo shob ostannye poslabilo obmezhennya nakladeni na yevreyiv Na Pashu 1992 roku sirijskij uryad pochav vidavati yevreyam kilka viyiznih viz za umovi sho ti emigruyut ne do Izrayilyu Na toj moment u krayini meshkalo kilka tisyach yevreyiv Do pochatku XXI stolittya v krayini zalishilosya vsogo kilka soten yevreyiv inshi emigruvali v osnovnomu do SShA ta Izrayilyu Zaraz velika ta aktivna gromada yevreyiv sirijskogo pohodzhennya prozhivaye v Pivdennomu Bruklini Nyu Jork V 2004 uryad Siriyi sprobuvav nalagoditi vidnosini z emigrantami i navesni togo zh roku krayinu vidvidala delegaciya yevreyiv vihidciv z Siriyi Tunis Tuniski yevreyi blizko 1900 roku Z Yevrejskoyi enciklopediyi 1948 roku v Tunisi zhilo blizko 105 tis yevreyiv V danij chas 2010 gromada nalichuye ne bilshe 1500 osib v osnovnomu na ostrovi Dzherba v mistah Tunis ta Zarzis Nezabarom pislya zdobuttya Tunisom nezalezhnosti vid Franciyi 1956 antisemitska politika uryadu prizvela do masovoyi emigraciyi yevreyiv priblizno polovina viyihala do Izrayilyu a druga polovina do Franciyi U 1967 roci v rezultati peremozhnoyi dlya Izrayilyu vijni napadki na yevreyiv posililisya a emigraciya do Franciyi ta Izrayilyu priskorilasya Pomitni napadi na yevreyiv mali misce v 1982 1985 i v 2002 roci koli Al Kayida vlashtuvala vibuh bombi bilya sinagogi na ostrovi Dzherba yakij vbiv v osnovnomu nimeckih turistiv lishe 21 lyudina Yemen protektorat Aden Dzhibuti Narechena u tradicijnomu yemenskomu yevrejskomu vesilnomu vbranni Na zemlyah sho utvoryuyut suchasnij Yemen u 1948 roci zhilo blizko 63 tis yevreyiv Na pochatku XXI stolittya yih zalishilosya lishe 200 lyudina 1947 roku v misti Aden pogromniki vbili ne menshe 80 osib U 1948 roci novij imam zejditiv Ahmad bin Yah ya dozvoliv yevreyam pokinuti Yemen Izrayilskij uryad organizuvav operaciyu Charivnij kilim Orlini krila pid chas yakoyi v 1949 1950 z Yemenu do Izrayilyu bulo evakujovano blizko 44 tis yevreyiv Repatriaciya trivala do 1962 roku koli rozpochalasya gromadyanska vijna v Yemeni Yevrejske naselennya v arabskih krayinah 1948 2008 en v Oleksandriyi Yegipet 1948 roku yevrejske naselennya v arabskih krayinah stanovilo za riznimi ocinkami vid 758 tis do 881 tis osib div tablicyu nizhche Na cej chas 2008 tam zalishilosya ne bilshe 8600 yevreyiv U nizci arabskih krayin takih yak Liviya de yevrejska gromada stanovila do 3 naselennya do teperishnogo chasu yevreyiv nemaye zovsim v inshih yevrejska gromada stanovit ne bilshe kilkoh soten lyudej Yevrejske naselennya arabskih krayin u 1948 1972 2000 ta 2008 rokah Krayina chi teritoriya 1948 1972 2001 2008Pivdennij Yemen 8000 0 0Alzhir 140 000 1000 0 0Bahrejn 550 600 36 blizko 50Yegipet 75 000 80 000 500 100 100 u 2006 rociIrak 135 000 140 000 500 200 menshe 100 lt br gt 7 12 u BagdadiLivan 5000 20 000 2000 lt 150 20 40 tilki v BejrutiLiviya 35 000 38 000 50 1 0Marokko 250 000 265 000 31 000 5230 3000 u 2006 rociPalestina Zahidnij bereg 10 000 upalo do 0 pislya vijni 1948 Novij pripliv yevrejskih poselenciv Sudan 350 0 0Siriya 15 000 30 000 4000 100 100 u 2006 rociTunis 50 000 105 000 8000 1000 1100 u 2006 roci ocinkaYemen 45 000 55 000 500 400 600 330 350Usogo 758 350 881 350 lt 7300 lt 6400Vihid iz nearabskih musulmanskih krayinYevrejske naselennya nearabskih musulmanskih krayin 1948 1972 2000 ta 2008 roki Krayina chi teritoriya Yevrejske naselennya 1948 Yevrejske naselennya 1972 Yevrejske naselennya 2001 Yevrejske naselennya 2008Afganistan 5000 500 1Bangladesh Nevidomo vid 175 cholovik do 3500Iran 70 000 120 000 100 000 140 000 150 000 80 000 10 800 u 2006 rociIranskij Kurdistan 50 000 Nevelika kilkist u mistah ta MehabadPakistan 2000 2500 250 Blizko 200 osib u KarachiTurechchina 80 000 30 000 17 000 u 2010 rociUsogo 202 000 282 500 32 000Afganistan U 1948 roci v Afganistani zalishalosya lishe 5 tis yevreyiv Hocha do 1950 yevreyiv ne vipuskali z Afganistanu z chervnya 1948 do chervnya 1950 459 yevreyam vdalosya viyihati do Izrayilyu v osnovnomu cherez Iran abo Indiyu kudi voni tikali she u 1944 Z kincya 1951 roku bula dozvolena emigraciya yevreyiv i do 1967 roku kilkist afganskih yevreyiv sho pereselilisya v Izrayil dosyagla 4 tisyach Za ocinnimi danimi 1969 roku v Afganistani zalishalosya blizko 300 a 1973 blizko 200 yevreyiv Vijskovij perevorot 1973 roku vnaslidok yakogo Afganistan buv progoloshenij respublikoyu derzhavnij perevorot 1978 roku vchinenij Narodno demokratichnoyu partiyeyu vtorgnennya radyanskih vijsk u 1979 roci prizveli do vazhkoyi ta zatyazhnoyi gromadyanskoyi vijni Bilshist yevrejskogo naselennya zalishili krayinu U 1995 roci za ocinkoyu v Afganistani zhili 10 yevreyiv vsi v Kabuli U listopadi 2001 roku pislya zvilnennya Kabula vijskami Pivnichnogo alyansu za pidtrimki SShA v misti zalishalisya dva litni yevreyi zberigachi sinagogi Odin iz nih pomer u sichni 2005 roku zalishivshi Zevulona Siman Tova ostannim yevreyem v Afganistani U 2021 roci Siman Tov zalishiv krayinu pereyihavshi za deyakimi danimi do SShA Ponad 10 tisyach afganskih yevreyiv meshkayut zaraz v Izrayili Blizko 200 simej u Nyu Jorku SShA Iran Na moment progoloshennya Derzhavi Izrayil 1948 roku v Irani zhilo blizko 140 000 150 000 yevreyiv Ce buv istorichnij centr persomovnogo yevrejstva gilkami yakogo buli gori na Kavkazi buharski yevreyi v Serednij Aziyi ta ryad inshih subetnichnih grup Z togo chasu blizko 85 yevreyiv emigruvali abo do Izrayilyu abo do SShA Migraciya osoblivo priskorilasya pislya Islamskoyi revolyuciyi 1979 koli kilkist yevreyiv v Irani skorotilasya z 100 000 do 40 000 cholovik 16 bereznya 1979 roku Habib Elganian pochesnij kerivnik yevrejskoyi gromadi buv zaareshtovanij i zvinuvachenij u korupciyi kontaktah z Izrayilem ta sionizmi druzhbi z vorogami Allaha vijni proti Allaha ta jogo poslancya ta ekonomichnomu imperializmi Islamskij sud zasudiv jogo do smerti virok bulo vikonano 8 travnya U hodi islamskoyi revolyuciyi she 16 yevreyiv bulo stracheno za zvinuvachennyam u shpigunstvi Ocinki suchasnogo yevrejskogo naselennya Iranu riznyatsya U seredini i naprikinci 1980 h rokiv yih chiselnist stanovila blizko 20 000 30 000 cholovik pidnyavshis do 35 000 v seredini 1990 h v osnovnomu zavdyaki visokij narodzhuvanosti i tomu sho yevreyiv ne mobilizuvali do armiyi pid chas irano irakskoyi vijni U 2010 r chislo yevreyiv v Irani skladaye menshe 40 000 osib z nih blizko 25 000 u Tegerani Do cogo chasu yevrejska gromada Iranu zalishayetsya drugoyu pislya Izrayilyu sered krayin Blizkogo Shodu Pravniki Islamskoyi respubliki nevpinno zaklikayut do znishennya Izrayilyu stverdzhuyuchi pri comu sho voni ne proti yevreyiv a proti sionistiv Na pidtverdzhennya ciyeyi tezi postijno vkazuyut na 1 yevreya u skladi iranskogo parlamentu do 2000 r Manuchehr Elyasi v 2000 2008 Moris Motamed potim Siamak Mosadek vipuskayutsya filmi ta knigi pro terpimist do yevreyiv ale ne do sionistiv taki yak serial Povorot na nul gradusiv Vodnochas iranski yevreyi zaznayut shodennoyi diskriminaciyi u suspilstvi ta v byurokratichnih strukturah Kerivnikiv yevrejskih shkil yaki mayut pracyuvati po subotah priznachaye islamske kerivnictvo Iranskij uryad organizuye antisionistski zahodi taki yak konkurs karikatur pro Golokost Malajziya U XIX XX st u Malajziyi prozhivalo lishe kilka desyatkiv yevrejskih simej Yaksho ne brati do uvagi represij z boku yaponciv u roki vijni voni ne vidchuvali na sobi pomitnih obmezhen hocha uryad Malajziyi periodichno vistupaye z antiizrayilskoyu ritorikoyu Pakistan Za perepisom 1881 roku na teritoriyi suchasnogo Pakistanu prozhivalo 153 yevreyi vsi v oblasti Sindh Do 1919 chislo yevreyiv zbilshilosya priblizno do 650 mozhlivo u zv yazku z migraciyeyu z Serednoyi Aziyi yaka bula ohoplena vijnoyu Do 1947 roku v Sindhu bulo blizko 2500 yevreyiv bilshist prozhivala v Karachi Persha masova migraciya yevreyiv z Pakistanu mala misce odrazu zh pislya progoloshennya nezalezhnoyi derzhavi Izrayil u 1948 roci Aktivnim antisemitom buv predstavnik Pakistanu v OON yevrej za pohodzhennyam Muhammed Asad U svoyemu vistupi na Drugij mizhnarodnij zustrichi lideriv islamskih krayin u 1974 prem yer ministr Zulfikar Ali Bhutto zayaviv Mi ne trimayemo zla po vidnoshennyu do yevreyiv yak do narodu ale vidmovlyayemosya buti gostinnimi po vidnoshennyu do sionistiv zarazhenih militarizmom Ostannya sinagoga v Karachi Magen Shalom bula znesena v 1980 i roki za rezhimu Ziya ul Haka na yiyi misci bulo pobudovano torgovij centr Bilshist yevreyiv vihidciv iz Karachi nini meshkayut v izrayilskomu misti Ramla Voni zbuduvali sinagogu nazvanu Magen Shalom Zahisnik svitu na chest znesenoyi sinagogi v Karachi U veresni 2005 roku vidbulasya zustrich ministriv zakordonnih sprav Pakistanu ta Izrayilyu v Stambuli ale diplomatichni vidnosini mizh dvoma krayinami doteper 2015 vidsutni Turechchina Na moment progoloshennya Tureckoyi Respubliki 1923 na yiyi teritoriyi zhilo 200 tisyach yevreyiv u tomu chisli 100 tisyach u Stambuli Yevreyi otrimali gromadyansku rivnopravnist prote nadali pogromi ta peresliduvannya prizveli do masovoyi emigraciyi ta chiselnist yevrejskoyi gromadi skorotilasya v 10 raziv U hodi Stambulskogo pogromu v nich z 6 na 7 veresnya 1955 roku spryamovanogo v osnovnomu proti grekiv i virmeniv bulo zavdano shkodi v osnovnomu materialnoyi takozh yevreyam Zagalom bulo spaleno ta rozgrabovano blizko 4000 magaziniv ta 1000 privatnih budinkiv sho nalezhali virmenam grekam ta yevreyam Nezabarom pislya pogromu krayinu zalishilo blizko 10 000 yevreyiv Na kinec 2009 roku v Turechchini prozhivala odna z najchiselnishih yevrejskih gromad v islamskomu sviti 23 tisyachi lyudej Ce stanovit trohi bilshe 0 03 naselennya Do veresnya 2010 roku chiselnist gromadi skorotilasya do 17 tisyach osib za rahunok repatriaciyi v Izrayil Bilshist iz nih zhive u Stambuli Absorbciya yevrejskih migrantivZa danimi Centralnogo statistichnogo byuro Izrayilyu chislo immigrantiv z arabskih ta musulmanskih krayin Aziyi ta Afriki z 1948 po 2007 roki stanovit 765 tisyach osib 1948 1951 1952 1960 1961 1971 1972 1979 1980 1989 1990 1999 2000 2007 UsogoIran 21 910 15 699 19 502 9550 8487 1606 76 754Afganistan 2303 1106 516 132 57 11 4125Turechchina 34 547 6871 14 073 3118 2088 1095 669 62 461Livan 235 846 2208 564 179 36 4068Siriya 2678 1870 3121 842 995 31 9537Irak 123 371 2989 3509 939 111 202 131 121Yemen 48 315 1170 1066 51 17 57 50 676Liviya 30 972 2079 2466 219 66 29 35 831Yegipet ta Sudan 16 024 17 521 2963 535 352 176 131 37 702Marokko 28 263 95 945 130 507 7780 3809 2623 1890 270 817Alzhir 3810 3433 12 857 2137 1830 1317 1664 27 048Tunis 13 293 23 569 11 566 2148 1942 1251 1584 55 353Usogo 325 721 173 098 204 354 28 015 19 933 6462 7910 765 493Tranzitnij tabir Maabarot 1950 Shestidenna vijna 1967 prizvela do rizkogo zmenshennya i tak malochiselnih na toj chas yevrejskih gromad v arabskih krayinah azh do povnogo zniknennya Chiselnist yevreyiv v arabo musulmanskih krayinah vpala z bilsh nizh 800 000 u 1948 do priblizno 16 000 u 1991 Bilshist cih yevreyiv emigruvala do Izrayilyu Do 2003 roku kilkist cih yevreyiv ta yihnih nashadkiv u tomu chisli vid shlyubiv iz predstavnikami inshih yevrejskih gromad stanovila 3 136 436 osib abo blizko 61 naselennya Izrayilyu Z priblizno 900 000 yevrejskih bizhenciv priblizno 680 000 repatriyuvalisya do Izrayilyu reshta virushila do Yevropi v osnovnomu do Franciyi i do SShA Sotni tisyach yevrejskih bizhenciv v Izrayili buli poseleni u timchasovih tranzitnih taborah zvanih maabara mnozhina maabarot Ci tabori isnuvali do 1963 roku Zhiteli cih taboriv postupovo znajshli svoye misce u suspilstvi Izrayilyu Prezident WOJAC Haskel Haddad stverdzhuye sho vlasnist yevrejskih bizhenciv v arabskih krayinah 100 tisyach kvadratnih kilometriv zemli tobto u 3 5 razi bilshe nizh vsya teritoriya Izrayilyu vklyuchayuchi Golanski visoti Gazu ta Yudeyu ta Samariyu Velika chastina ciyeyi teritoriyi znahoditsya v Iraku Yegipti ta Marokko V arabskij presi navoditsya statistika zgidno z yakoyu do 1948 roku v arabskih krayinah za mezhami Palestini meshkalo blizko 800 tisyach yevreyiv Majzhe vsi voni buli zmusheni viyihati a yihnye majno bulo konfiskovano Pravo na kompensaciyuOficijna poziciya uryadu Izrayilyu polyagaye v tomu sho yevreyi zalishili arabski krayini yak bizhenci i mayut pravo na kompensaciyu abo povernennya vlasnosti vtrachenoyi cherez peresliduvannya ta konfiskaciyi v hodi vimushenoyi migraciyi U 2008 roci partiya ortodoksalnih sefardiv Shas ogolosila sho dobivatimetsya kompensaciyi dlya yevrejskih bizhenciv z arabskih krayin Bagato dzherel v Izrayili ta za jogo mezhami vvazhayut sho isnuye pryamij zv yazok mizh problemoyu arabskih bizhenciv ta problemoyu yevrejskih bizhenciv z arabskih krayin i ne mozhna rozglyadati yih u vidrivi odin vid odnogo Sidnej Zabludoff fahivec iz kompensacij zhertvam Golokostu opublikuvav rozrahunok zgidno z yakim vtrati zaznani yevreyami sho zalishili arabski krayini z 1947 roku stanovlyat 6 mlrd dolariv todi yak vtrati palestino arabskih bizhenciv blizko 3 9 mlrd obidvi sumi u cinah 2007 roku Poziciya OONZgidno iz zayavoyu vice prezidenta mizhnarodnoyi organizaciyi Justice for Jews from Arab Countries Spravedlivist dlya yevreyiv z arabskih krayin doktora Stendi Urmana z 800 rezolyucij OON prisvyachenih situaciyi na Blizkomu Shodi v period z 1949 po 2009 roki 163 buli prisvyacheni stanovishu palestinskih bizhenciv arabiv i zhodnoyi yevreyiv Podibnij pidhid harakternij i dlya takih organizacij OON yak Rada z prav lyudini Ekonomichna ta socialna rada ta inshi Div takozhYevrejski bizhenci AliyaPosilannyaZahishenij z shesti dennih vijn na yizhah v Arabskih zemlyah Dzhejms Indigenous to the Middle East and North Africa The Middle East s Forgotten Refugees by Semha Alwaya Why Jews fled Arab countries by Ya akov Meron V Islamskomu seredovishi Scant Place for Jews Reuters How Arabs stole Jewish property by Tani Goldstein Jewish Exodus From Arab and Muslim Countries angl World News Inc 2012 Arhiv originalu za 10 grudnya 2012 Procitovano 26 listopada 2012 PrimitkiSchwartz Adi 4 sichnya 2008 Haaretz Arhiv originalu za 20 bereznya 2016 Procitovano 18 chervnya 2011 Malka Hillel Shulewitz The Forgotten Millions The Modern Jewish Exodus from Arab Lands Continuum 2001 pp 139 and 155 Parfitt Tudor 2000 p 91 Ada Aharoni The Forced Migration of Jews from Arab Countries 13 lyutogo 2012 u Wayback Machine Historical Society of Jews from Egypt website Accessed 1 February 2009 Segev 2001 s 127 144 Segev Tom One Palestine Complete Jews and Arabs Under the British Mandate Metropolitan Books 1999 S 173 190 ISBN 0 8050 4848 0 Great Britain 1930 Report of the Commission on the disturbances of August 1929 Command paper 3530 Shaw Commission report p 65 NA 59 8 353 84 867n 404 Wailing Wall 279 and 280 Archdale Diary and Palestinian Police records Gat M The Jewish exodus from Iraq 1948 1951 p 17 Gat M The Jewish exodus from Iraq 1948 1951 p 18 Simon Reguer and Laskier p 365 Stillman 2003 p 145 Newly discovered documents from EWLY DISCOVERED DOCUMENTS FROM U N archives reveal collusion amont Arab countries in 1948 to persecute Jews in struggle against Israel PDF PDF originalu za 9 travnya 2013 Procitovano 18 chervnya 2011 4 29 2012 גיא בכור originalu za 7 travnya 2012 Procitovano 5 travnya 2012 Aharoni Ada The Forced Migration of Jews from Arab Countries Peace Review A Journal of Social Justice Routledge 2003 T 15 7 July S 53 60 Arhivovano z dzherela 10 zhovtnya 2017 How Arabs stole Jewish property Israel Business Ynetnews originalu za 13 chervnya 2011 Procitovano 18 chervnya 2011 JCPA org originalu za 27 grudnya 2008 Procitovano 18 chervnya 2011 Jews forced out of Arab countries seek reparations www jpost com Arhiv originalu za 11 serpnya 2012 Procitovano 16 sichnya 2011 Expelled Jews hold deeds on abandoned property in Arab lands www jpost com Arhiv originalu za 11 serpnya 2012 Procitovano 16 sichnya 2011 Arhiv originalu za 30 kvitnya 2007 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Nedijsnij deadurl 404 dovidka Stillman 2003 p 147 Larry Luxner Life s good for Jews of Bahrain as long as they don t visit Israel 7 chervnya 2011 u Wayback Machine 18 October 2006 Accessed 25 October 2006 Sandeep Singh Grewal Dr Munira Fakhro hopes for better future 2007 09 29 u Wayback Machine WomenGateway October 2006 Accessed 25 October 2006 Shindler Colin A history of modern Israel Cambridge University Press 2008 Pp 63 64 Lewis 1986 p 199 Jewish Refugees from Arab Countries originalu za 15 kvitnya 2016 Procitovano 18 chervnya 2011 Lewis 1986 p 210 Levin Itamar 2001 Locked Doors The Seizure of Jewish Property in Arab Countries Praeger Greenwood ISBN 0 275 97134 1 p 6 Arhiv originalu za 18 chervnya 2013 Procitovano 3 veresnya 2011 Hendler Sefi August 19 2006 Beirut s last Jews Ynet Retrieved on 2007 05 22 The Jews of Lebanon Another Perspective Arhiv originalu za 22 lyutogo 2012 Beirut s last Jews Israel Jewish Scene Ynetnews Arhiv originalu za 22 lyutogo 2012 Harris 2001 pp 149 150 Avneri 1984 p 276 Stillman 2003 p 155 156 Harris 2001 pp 155 156 Simon 1999 pp 3 4 Harris 2001 p 157 Jewishvirtuallibrary org originalu za 21 chervnya 2010 Procitovano 18 chervnya 2011 Stillman 2003 p 127 128 Stillman 2003 pp 128 129 Yehuda Grinker an organizer of Jewish emigration from the Atlas The Emigration of Atlas Jews to Israel Tel Aviv The Association of Moroccan Immigrants in Israel 1973 Rickgold home mindspring com 2006 11 12 u Wayback Machine Stillman 2003 pp 172 173 Stillman 2003 p 173 Stillman 2003 p 174 Stillman 2003 p 175 Stearns 2001 p 966 Shields Jacqueline Jewish Refugees from Arab Countries Jewish Virtual Library Arhiv originalu za 11 serpnya 2012 Procitovano 22 travnya 2006 M Cohen Know your people Survey of the world Jewish population 1962 I Nakham The notebook of the Jewish community of Sudan Daniel Pipes Greater Syria The History of an Ambition New York Oxford University Press 1990 p 57 records 75 victims of the Aleppo massacre Levin 2001 pp 200 201 SyriaComment com The Jews of Syria By Robert Tuttle Arhiv originalu za 11 serpnya 2012 Stillman 2003 pp 156 57 Leon Shapiro World Jewish Population 1972 Estimates American Jewish Year Book vol 73 1973 pp 522 529 The Virtual Jewish History Tour Bahrain Arhiv originalu za 11 serpnya 2012 BBC News 29 travnya 2008 Arhiv originalu za 31 serpnya 2018 Procitovano 29 travnya 2008 Jewish Virtual Library originalu za 13 chervnya 2015 Procitovano 18 chervnya 2011 Van Biema David 27 lipnya 2007 Time Arhiv originalu za 12 listopada 2011 Procitovano 18 chervnya 2011 Jews of Lebanon Arhiv originalu za 11 serpnya 2012 Jewsih Virtual Library originalu za 13 chervnya 2015 Procitovano 18 chervnya 2011 Haaretz com originalu za 8 listopada 2010 Procitovano 18 chervnya 2011 Note on November 1 2009 the Wall Street Journal reports in June 2009 an estimated 350 Jews were left of whom by October 2009 60 had immigrated to the United States and 100 were considering to leave Only one Jew now in Afghanistan BBC News London 25 sichnya 2005 Arhiv originalu za 11 serpnya 2012 Procitovano 5 sichnya 2010 Arhiv originalu za 3 chervnya 2012 Procitovano 18 chervnya 2011 Iranian Jews in U S recall their own difficult exodus as they cling to heritage building new communities Arhiv originalu za 11 serpnya 2012 Jewish Virtual Library originalu za 17 lipnya 2011 Procitovano 18 chervnya 2011 Imageusa com Arhiv originalu za 27 grudnya 2012 Procitovano 18 chervnya 2011 World Jewish Population PDF Arhiv originalu PDF za 11 serpnya 2012 Last Jew to leave Afghanistan divorces wife after refusing for over 20 years The Times of Israel originalu za 2 zhovtnya 2021 Procitovano 16 veresnya 2022 Sanasarian 2000 p 112 Sciolino Elaine Persian Mirrors Touchstone 2000 p 223 Sanasarian 2000 p 48 Sciolino Elaine Persian Mirrors Touchstone 2000 p 218 Turciya Elektronnaya evrejskaya enciklopediya ros Avdosev D 30 sichnya 2009 Tureckoe evrejstvo pod ugrozoj originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 17 travnya 2010 Dilek Guven Nationalismus Sozialer Wandel und Minderheiten Die Ausschreitungen gegen die Nichtmuslime der Tuerkei 6 7 September 1955 Universitaet Bochum 2006 23 zhovtnya 2009 Arhiv originalu za 3 listopada 2018 Procitovano 15 bereznya 2010 Department of Economic and Social Affairs Population Division World Population Prospects Table A 1 United Nations 2009 T 2008 revision 7 July z dzherela 24 zhovtnya 2018 Procitovano 2010 04 28 Kovalevich P 1 veresnya 2010 Jewish ru Arhiv originalu za 5 veresnya 2010 Procitovano 3 veresnya 2010 Sokol L 12 kvitnya 2001 Vyzhivanie chetyryoh soobshestv Jewish ru originalu za 15 bereznya 2012 Procitovano 9 travnya 2010 Immigrants by Period of Immigration Country of Birth and Last Country of Residence CBS Statistical Abstract of Israel 2008 angl Centralnoe statisticheskoe byuro Izrailya 2008 Arhiv originalu pdf za 20 serpnya 2011 Procitovano 21 serpnya 2009 Stillman 2003 p xxi Bermani Daphna 14 listopada 2003 Arhiv originalu za 23 listopada 2007 Historical documents 1947 1974 VI The Arab refugees introduction 2010 08 21 u Wayback Machine MFA gov il Golos evrejskih bezhencev originalu za 19 veresnya 2009 Procitovano 12 zhovtnya 2011 Arhiv originalu za 14 lipnya 2007 Procitovano 8 zhovtnya 2023 Rights of Jews from Arab Lands Arhiv originalu za 11 serpnya 2012 Shas to seek payout for Jews deported from Arab countries Arhiv originalu za 11 serpnya 2012 The Guardian London 25 chervnya 2008 Arhiv originalu za 14 listopada 2012 Procitovano 6 travnya 2010 A different kind of catastrophe 2009 08 17 u Wayback Machine The Guardian 23 June 2008 The Palestinian Refugee Issue Rhetoric vs Reality 2008 12 27 u Wayback Machine Sidney Zabludoff Jewish Political Studies Review 20 1 2 Spring 2008 Official Website of Justice for Jews from Arab Countries originalu za 25 serpnya 2011 Procitovano 18 veresnya 2011 Dr Stanley A Urman The United Nations and Middle East Refugees The Differential Treatment of Arabs and Jews 2022 01 21 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ