Справа Лавона (або Ганебна справа — ha-Эсек ha-биш, івр. העסק הביש) — політичний скандал в Ізраїлі, що тривав з 1954 по 1960 роки, пов'язаний з провальною диверсійною операцією «Сусанна» ізраїльської військової розвідки АМАН в Єгипетському королівстві у липні 1954 року.
Причини
У липні 1954 ізраїльська військова розвідка АМАН організувала в Єгипті диверсійну операцію «Сусанна». Ідея полягала в тому, щоб влаштувати в Каїрі і Александрії серію терористичних актів, направлених проти американських і британських установ, що, як сподівалися в Ізраїлі, повинно буде зірвати вивід британських військ із зони Суецького каналу, що на той момент був у сфері інтересів національної безпеки щойноствореної держави Ізраїль.
Операцію проводили за допомогою підпільної мережі із завербованих для цієї справи місцевих євреїв. Однак вже на самому початку операції було заарештовано одного з диверсантів. Саморобна бомба, яку він мав намір підірвати в кінотеатрі, вибухнула на ньому самому, хоча сам вибух не приніс шкоди ні йому, ні оточуючим. Слідом за тим пройшла серія арештів, які фактично покінчили з ізраїльською розвідувальною мережею в Єгипті. Всього було заарештовано 13 агентів. Двоє із заарештованих покінчили життя самогубством під час судових засідань, двоє були повішені за вироком єгипетського суду, двоє відпущені за браком доказів, а решта багато років просиділи у в'язниці і згодом, у 1968 році були обміняні на єгипетських військових, які потрапили в ізраїльський полон після Шестиденної війни 1968 року.
В результаті цього провалу в Ізраїлі вибухнув величезний політичний скандал, що тривав багато років і отримав назву «Справа Лавона» або «Ганебна справа» (ha-Есек ha-Біш). Оскільки з'ясувалося, що прем'єр-міністр Моше Шарет не був поставлений до відома про операцію, було розпочато багаторічне розслідування, що тривало з 1954 по 1960 роки, в ході якого начальник військової розвідки та міністр оборони Пінхас Лавон Ізраїлю звинувачували один одного у відповідальності за провал операції. Гіблі стверджував, що діяв за наказом Лавона, а Лавон заперечував, кажучи, що наказу не було, і Гіблі діяв за його спиною.
Перша комісія
2 січня 1955 року прем'єр-міністр Моше Шарет призначив комісію «для з'ясування ступеня відповідальності, що лежить на наших владах за арешт в Єгипті групи євреїв, чий процес проходить зараз у військовому суді в Каїрі».
Офіційне рішення комісії було розпливчастим, але новий прем'єр-міністр Леві Ешкол прийняв його і вирішив припинити розслідування. У результаті Беньямін Ґіблі був звільнений з посади 7 березня 1955 року і згодом призначений військовим аташе в Лондоні, а Лавон був змушений 16 лютого 1955 року піти у відставку.
Друга комісія
У травні 1960 року «справа Лавона» знову опинилося в центрі уваги громадськості країни. Пінхас Лавон, який займав пост міністра оборони під час відставки Бен-Ґуріона, зажадав зняття з себе відповідальності за провал ізраїльської розвідки в Єгипті. Він стверджував, що у нього є докази того, що висновки комісії, яка розслідувала висунуті в 1954 році проти нього звинувачення у відповідальності за провал ізраїльський агентури в Єгипті, ґрунтувалися частково на неправдивих свідченнях, а частково на приховуванні цілого ряду найважливіших фактів. «Справа Лавона» набула широкого розголосу в пресі. Нова комісія, вивчивши відповідні документи, ухвалила рішення про непричетність Лавона до провалу.
Обговорення в Мапай
Давид Бен-Ґуріон відмовився визнати рішення комісії і, в знак протесту, подав у січні 1961 року в відставку. В результаті серйозних розбіжностей центральний комітет партії «Мапай» ухвалив рішення змістити Лавона з поста генерального секретаря федерації профспілок «Гістадрут».
У 1964 році Бен-Гуріон знову зажадав судового розгляду «справи Лавона», вважаючи це питанням першорядної важливості, проте в січні 1965 року керівництво партії «Мапай» відхилило цю вимогу. В результаті, Бен-Гуріон зі своїми прихильниками вийшов з партії і створив самостійну лівоцентристську партію (Решімат по'алей Ісраель, скорочено ).
Примітки
- James M. Lutz; Brenda J. Lutz (2004). . с. 46]. ISBN . Архів оригіналу за 16 грудня 2019. Процитовано 16 вересня 2018.
- Стаття «The Suez Crisis» [ 26 серпня 2010 у Wayback Machine.] by Laurie Milner. BBC history in-depth project.
- Стаття «The Lavon Affair» by David Hirst. Excerpts from his book: «The Gun and the Olive Branch» 1977, 1984. Futura Publications. «All about Palestine». Архів оригіналу за 26 квітня 2012. Процитовано 16 вересня 2018.
- Стаття «The Lavon Affair» by Doron Geller. «Jewish Virtual Library». Архів оригіналу за 26 квітня 2012. Процитовано 16 вересня 2018.
- S. Teveth (1996). Ben-Gurion's spy: the story of the political scandal that shaped modern Israel. Columbia University Press. с. 81. ISBN .
Література
- Shabtai Teveth. Ben Gurion’s Spy; The story of the Political Scandal That Shaped Modern Israel. — Columbia University press, 1996. — 310 p. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sprava Lavona abo Ganebna sprava ha Esek ha bish ivr העסק הביש politichnij skandal v Izrayili sho trivav z 1954 po 1960 roki pov yazanij z provalnoyu diversijnoyu operaciyeyu Susanna izrayilskoyi vijskovoyi rozvidki AMAN v Yegipetskomu korolivstvi u lipni 1954 roku PrichiniU lipni 1954 izrayilska vijskova rozvidka AMAN organizuvala v Yegipti diversijnu operaciyu Susanna Ideya polyagala v tomu shob vlashtuvati v Kayiri i Aleksandriyi seriyu teroristichnih aktiv napravlenih proti amerikanskih i britanskih ustanov sho yak spodivalisya v Izrayili povinno bude zirvati vivid britanskih vijsk iz zoni Sueckogo kanalu sho na toj moment buv u sferi interesiv nacionalnoyi bezpeki shojnostvorenoyi derzhavi Izrayil Operaciyu provodili za dopomogoyu pidpilnoyi merezhi iz zaverbovanih dlya ciyeyi spravi miscevih yevreyiv Odnak vzhe na samomu pochatku operaciyi bulo zaareshtovano odnogo z diversantiv Samorobna bomba yaku vin mav namir pidirvati v kinoteatri vibuhnula na nomu samomu hocha sam vibuh ne prinis shkodi ni jomu ni otochuyuchim Slidom za tim projshla seriya areshtiv yaki faktichno pokinchili z izrayilskoyu rozviduvalnoyu merezheyu v Yegipti Vsogo bulo zaareshtovano 13 agentiv Dvoye iz zaareshtovanih pokinchili zhittya samogubstvom pid chas sudovih zasidan dvoye buli povisheni za virokom yegipetskogo sudu dvoye vidpusheni za brakom dokaziv a reshta bagato rokiv prosidili u v yaznici i zgodom u 1968 roci buli obminyani na yegipetskih vijskovih yaki potrapili v izrayilskij polon pislya Shestidennoyi vijni 1968 roku V rezultati cogo provalu v Izrayili vibuhnuv velicheznij politichnij skandal sho trivav bagato rokiv i otrimav nazvu Sprava Lavona abo Ganebna sprava ha Esek ha Bish Oskilki z yasuvalosya sho prem yer ministr Moshe Sharet ne buv postavlenij do vidoma pro operaciyu bulo rozpochato bagatorichne rozsliduvannya sho trivalo z 1954 po 1960 roki v hodi yakogo nachalnik vijskovoyi rozvidki ta ministr oboroni Pinhas Lavon Izrayilyu zvinuvachuvali odin odnogo u vidpovidalnosti za proval operaciyi Gibli stverdzhuvav sho diyav za nakazom Lavona a Lavon zaperechuvav kazhuchi sho nakazu ne bulo i Gibli diyav za jogo spinoyu Persha komisiya2 sichnya 1955 roku prem yer ministr Moshe Sharet priznachiv komisiyu dlya z yasuvannya stupenya vidpovidalnosti sho lezhit na nashih vladah za aresht v Yegipti grupi yevreyiv chij proces prohodit zaraz u vijskovomu sudi v Kayiri Oficijne rishennya komisiyi bulo rozplivchastim ale novij prem yer ministr Levi Eshkol prijnyav jogo i virishiv pripiniti rozsliduvannya U rezultati Benyamin Gibli buv zvilnenij z posadi 7 bereznya 1955 roku i zgodom priznachenij vijskovim atashe v Londoni a Lavon buv zmushenij 16 lyutogo 1955 roku piti u vidstavku Druga komisiyaU travni 1960 roku sprava Lavona znovu opinilosya v centri uvagi gromadskosti krayini Pinhas Lavon yakij zajmav post ministra oboroni pid chas vidstavki Ben Guriona zazhadav znyattya z sebe vidpovidalnosti za proval izrayilskoyi rozvidki v Yegipti Vin stverdzhuvav sho u nogo ye dokazi togo sho visnovki komisiyi yaka rozsliduvala visunuti v 1954 roci proti nogo zvinuvachennya u vidpovidalnosti za proval izrayilskij agenturi v Yegipti gruntuvalisya chastkovo na nepravdivih svidchennyah a chastkovo na prihovuvanni cilogo ryadu najvazhlivishih faktiv Sprava Lavona nabula shirokogo rozgolosu v presi Nova komisiya vivchivshi vidpovidni dokumenti uhvalila rishennya pro neprichetnist Lavona do provalu Obgovorennya v MapajDavid Ben Gurion vidmovivsya viznati rishennya komisiyi i v znak protestu podav u sichni 1961 roku v vidstavku V rezultati serjoznih rozbizhnostej centralnij komitet partiyi Mapaj uhvaliv rishennya zmistiti Lavona z posta generalnogo sekretarya federaciyi profspilok Gistadrut U 1964 roci Ben Gurion znovu zazhadav sudovogo rozglyadu spravi Lavona vvazhayuchi ce pitannyam pershoryadnoyi vazhlivosti prote v sichni 1965 roku kerivnictvo partiyi Mapaj vidhililo cyu vimogu V rezultati Ben Gurion zi svoyimi prihilnikami vijshov z partiyi i stvoriv samostijnu livocentristsku partiyu Reshimat po alej Israel skorocheno PrimitkiJames M Lutz Brenda J Lutz 2004 s 46 ISBN 0 415 70051 5 Arhiv originalu za 16 grudnya 2019 Procitovano 16 veresnya 2018 Stattya The Suez Crisis 26 serpnya 2010 u Wayback Machine by Laurie Milner BBC history in depth project Stattya The Lavon Affair by David Hirst Excerpts from his book The Gun and the Olive Branch 1977 1984 Futura Publications All about Palestine Arhiv originalu za 26 kvitnya 2012 Procitovano 16 veresnya 2018 Stattya The Lavon Affair by Doron Geller Jewish Virtual Library Arhiv originalu za 26 kvitnya 2012 Procitovano 16 veresnya 2018 S Teveth 1996 Ben Gurion s spy the story of the political scandal that shaped modern Israel Columbia University Press s 81 ISBN 978 0 231 10464 7 LiteraturaShabtai Teveth Ben Gurion s Spy The story of the Political Scandal That Shaped Modern Israel Columbia University press 1996 310 p ISBN 0 231 10464 2