Справа Лавона

Справа Лавона (або Ганебна справа — ha-Эсек ha-биш, івр. ‏העסק הביש‏‎) — політичний скандал в Ізраїлі, що тривав з 1954 по 1960 роки, пов'язаний з провальною диверсійною операцією «Сусанна» ізраїльської військової розвідки АМАН в Єгипетському королівстві у липні 1954 року.

Причини

У липні 1954 ізраїльська військова розвідка АМАН організувала в Єгипті диверсійну операцію «Сусанна». Ідея полягала в тому, щоб влаштувати в Каїрі і Александрії серію терористичних актів, направлених проти американських і британських установ, що, як сподівалися в Ізраїлі, повинно буде зірвати вивід британських військ із зони Суецького каналу, що на той момент був у сфері інтересів національної безпеки щойноствореної держави Ізраїль.

Операцію проводили за допомогою підпільної мережі із завербованих для цієї справи місцевих євреїв. Однак вже на самому початку операції було заарештовано одного з диверсантів. Саморобна бомба, яку він мав намір підірвати в кінотеатрі, вибухнула на ньому самому, хоча сам вибух не приніс шкоди ні йому, ні оточуючим. Слідом за тим пройшла серія арештів, які фактично покінчили з ізраїльською розвідувальною мережею в Єгипті. Всього було заарештовано 13 агентів. Двоє із заарештованих покінчили життя самогубством під час судових засідань, двоє були повішені за вироком єгипетського суду, двоє відпущені за браком доказів, а решта багато років просиділи у в'язниці і згодом, у 1968 році були обміняні на єгипетських військових, які потрапили в ізраїльський полон після Шестиденної війни 1968 року.

В результаті цього провалу в Ізраїлі вибухнув величезний політичний скандал, що тривав багато років і отримав назву «Справа Лавона» або «Ганебна справа» (ha-Есек ha-Біш). Оскільки з'ясувалося, що прем'єр-міністр Моше Шарет не був поставлений до відома про операцію, було розпочато багаторічне розслідування, що тривало з 1954 по 1960 роки, в ході якого начальник військової розвідки та міністр оборони Пінхас Лавон Ізраїлю звинувачували один одного у відповідальності за провал операції. Гіблі стверджував, що діяв за наказом Лавона, а Лавон заперечував, кажучи, що наказу не було, і Гіблі діяв за його спиною.

Перша комісія

2 січня 1955 року прем'єр-міністр Моше Шарет призначив комісію «для з'ясування ступеня відповідальності, що лежить на наших владах за арешт в Єгипті групи євреїв, чий процес проходить зараз у військовому суді в Каїрі».

Офіційне рішення комісії було розпливчастим, але новий прем'єр-міністр Леві Ешкол прийняв його і вирішив припинити розслідування. У результаті Беньямін Ґіблі був звільнений з посади 7 березня 1955 року і згодом призначений військовим аташе в Лондоні, а Лавон був змушений 16 лютого 1955 року піти у відставку.

Друга комісія

У травні 1960 року «справа Лавона» знову опинилося в центрі уваги громадськості країни. Пінхас Лавон, який займав пост міністра оборони під час відставки Бен-Ґуріона, зажадав зняття з себе відповідальності за провал ізраїльської розвідки в Єгипті. Він стверджував, що у нього є докази того, що висновки комісії, яка розслідувала висунуті в 1954 році проти нього звинувачення у відповідальності за провал ізраїльський агентури в Єгипті, ґрунтувалися частково на неправдивих свідченнях, а частково на приховуванні цілого ряду найважливіших фактів. «Справа Лавона» набула широкого розголосу в пресі. Нова комісія, вивчивши відповідні документи, ухвалила рішення про непричетність Лавона до провалу.

Обговорення в Мапай

Давид Бен-Ґуріон відмовився визнати рішення комісії і, в знак протесту, подав у січні 1961 року в відставку. В результаті серйозних розбіжностей центральний комітет партії «Мапай» ухвалив рішення змістити Лавона з поста генерального секретаря федерації профспілок «Гістадрут».

У 1964 році Бен-Гуріон знову зажадав судового розгляду «справи Лавона», вважаючи це питанням першорядної важливості, проте в січні 1965 року керівництво партії «Мапай» відхилило цю вимогу. В результаті, Бен-Гуріон зі своїми прихильниками вийшов з партії і створив самостійну лівоцентристську партію (Решімат по'алей Ісраель, скорочено ).

Примітки

1. James M. Lutz; Brenda J. Lutz (2004). . с. 46]. ISBN . Архів оригіналу за 16 грудня 2019. Процитовано 16 вересня 2018.
2. Стаття «The Suez Crisis» [ 26 серпня 2010 у Wayback Machine.] by Laurie Milner. BBC history in-depth project.
3. Стаття «The Lavon Affair» by David Hirst. Excerpts from his book: «The Gun and the Olive Branch» 1977, 1984. Futura Publications. «All about Palestine». Архів оригіналу за 26 квітня 2012. Процитовано 16 вересня 2018.
4. Стаття «The Lavon Affair» by Doron Geller. «Jewish Virtual Library». Архів оригіналу за 26 квітня 2012. Процитовано 16 вересня 2018.
5. S. Teveth (1996). Ben-Gurion's spy: the story of the political scandal that shaped modern Israel. Columbia University Press. с. 81. ISBN .

Література

• Shabtai Teveth. Ben Gurion’s Spy; The story of the Political Scandal That Shaped Modern Israel. — Columbia University press, 1996. — 310 p. — .