Azərbaycanca AzərbaycancaDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisItaliana ItalianaҚазақ ҚазақLietuvos LietuvosРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Таджикистан центральноазійська країна що знаходиться в глибині континенту в передгір ях Паміру й не має виходу до вод Св

Географія Таджикистану

Таджикистан — центральноазійська країна, що знаходиться в глибині континенту, в передгір'ях Паміру й не має виходу до вод Світового океану image. Загальна площа країни 143 100 км² (96-те місце у світі), з яких на суходіл припадає 141 510 км², а на поверхню внутрішніх вод — 2 590 км². Площа країни у 4 рази менша за площу України. Це найменша за площею країна регіону.

Географія Таджикистан
image
Географічне положення Таджикистан
Географічне положення
Континент Азія
Регіон Центральна Азія
Координати 39°00′ пн. ш. 71°00′ сх. д. / 39.000° пн. ш. 71.000° сх. д. / 39.000; 71.000
Територія
Площа 143 100 км² (96-те)
 • суходіл 99 %
 • води 1 %
Морське узбережжя 0 км
Державний кордон 4130 км
Рельєф
Тип гірський
Найвища точка пік Ісмаїла Самані (7495 м)
Найнижча точка Сирдар'я (300 м)
Клімат
Тип субтропічний
Внутрішні води
Найдовша річка Сирдар'я ( км)
Найбільше озеро озеро Каракуль (380 км² км²)
Інше
Природні ресурси гідроенергія, вуглеводні, уранові руди, ртуть, буре вугілля, руди кольорових металів, срібло, золото
Стихійні лиха землетруси, повіді
Екологічні проблеми засолення ґрунтів, забруднення вод

Назва

Офіційна назва — Республіка Таджикистан, Таджикистан (тадж. Ҷумҳурии Тоҷикистон, Тоҷикистон; перс. جمهوری تاجیکستان‎‎ — Чомхурі Тоджикистон). Назва країни походить від етноніму таджиків і перського форманту «стан», що означає землю, край, країну, тобто означає Землю таджиків. Корінь етноніму таджиків, слово «тодж» походить від перс. تاج‎, що означає корона. Інше імовірне походження від тибетського екзоніму (тиб. Tag Dzig), так тибетці називають всіх персів. Водночас це слово тибетською означає також тигр, леопард. Предки таджиків називали свою країну Ар'янам Ваєджа, від авест. airyanam (середньоперською — Erān, тадж. Ерон), що перекладається як Країна аріїв.

Історія дослідження території

Географічне положення

image
Карта Таджикистану від ООН (англ.)

Таджикистан — центральноазійська країна, що межує з чотирма іншими країнами: на півночі — з Киргизстаном (спільний кордон — 984 км), на заході й півночі — з Узбекистаном (1312 км), на півдні — з Афганістаном (1357 км), на сході — з Китаєм (477 км). Загальна довжина державного кордону — 4130 км. Країна не має виходу до вод Світового океану.

Крайні пункти

Докладніше:

Час

Докладніше:

: UTC+5 (+3 години різниці часу з Києвом).

Геологія

Докладніше: (Геологія Таджикистану)
Див. також: (Гідрогеологія Таджикистану)

Корисні копалини

Докладніше: (Корисні копалини Таджикистану)

Надра Таджикистан багаті на ряд корисних копалин: нафту, уранові руди, ртуть, буре вугілля, свинець, цинк, (сурма), вольфрам, срібло, золото.

Сейсмічність

Докладніше: (Сейсмічність Таджикистану)

Рельєф

Докладніше:

Середні висоти — 3186 м; найнижча точка — уріз води річки Сирдар'я (300 м); найвища точка — пік Ісмаїла Самані (7495 м). 93 % території країни займають хребти Тянь-Шаню і Паміру; близько 50 % поверхні знаходиться вище 3000 м. На півночі знаходиться західначастина Ферганської долини, обмежена з півночі гірськими хребтами висотою до 3769 м. У центральній частині країни розташовані хребти: (Туркестанський) (до 5509 м), Зеравшанський (до 5489 м) і Гіссарський (до 4491 м). Східну, найбільш високу частину країни, займають хребти Паміру з висотами понад 7000 м. Гори розчленовані міжгірними улоговинами і долинами, в яких зосереджені основна маса населення і господарська діяльність.

  • image
    Рельєф Таджикистану
  • image
    Гіпсометрична карта Таджикистану
  • image
    Супутниковий знімок поверхні країни
  • image
    Карта країни (англ.)
  • image
    Пік Ісмаїла Сомоні
  • image
    Відроги Паміру
  • image
    Паміро-Алай
  • image
    Гірський рельєф країни

Клімат

Докладніше:

Територія Таджикистану лежить у субтропічному кліматичному поясі. Влітку переважають тропічні повітряні маси зі спекотною посушливою погодою, взимку — помірні, що приносять прохолоду. Значні сезонні амплітуди температури повітря і розподілу атмосферних опадів, можливе випадіння снігу. Високо у горах високогірний тип субтропічного клімату.

  • Сонячна радіація (англ.)
  • image
    Кліматична карта Таджикистану (за Кеппеном)

Таджикистан є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), в країні ведуться систематичні спостереження за погодою.

Внутрішні води

Докладніше:

Загальні запаси відновлюваних водних ресурсів (ґрунтові і поверхневі прісні води) становлять 21,91 км³. Станом на 2012 рік в країні налічувалось 7420 км² зрошуваних земель.

  • image
    Річка Сирдар'я
  • image
    Річка Зеравшан
  • image
    Річка Пяндж
  • image
    Озеро (Каракуль) у западині метеоритного кратера
  • image
    Льодовий покрив Паміру з космосу

Річки

Докладніше:

Річки країни належать безстічним областям Центральної Азії — басейни Амудар'ї та Сирдар'ї. Основні річки: Амудар'я і її притоки — Пяндж, Вахш, (Кафірніган), Зеравшан, Сирдар'я. Загалом по території Таджикистану протікають близько 950 річок, що беруть початок загалом у горах Паміру або Гіссаро-Алаю, що належать переважно до басейну Амудар'ї (в тому числі повноводні Пяндж і Вахш). Деякі річки мають стік в Зеравшан і Сирдар'ю. Завдяки крутому падінню багатьох річок, особливо Пянджа і Вахша, Таджикистан займає друге місце в СНД (після Росії) по запасах гідроенергоресурсів.

Озера

Докладніше:

Більшість озер розташована на Памірі і в Гіссаро-Алаї. Озера тектонічного походження. Найбільші озера — (Каракуль), Сарезьке озеро, (Іскандеркуль), для зрошування полів були створені водосховища — Кайраккумське водосховище, (Нурекське водосховище) (також для виробництва електроенергії), (Мумінабадське водосховище) та (Сельбурунське водосховище).

Льодовики

Докладніше:

і льодовики займають близько 8000 км². У Таджикистані нараховується понад тисячу гірських льодовиків. Найбільші льодовики: Федченка — площа 650 км², довжина близько 70 км; площею близько 140 км².

Ґрунтові води

Ґрунти

Докладніше:

Рослинність

Докладніше:

Земельні ресурси Таджикистану (оцінка 2011 року):

  • придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 34,7 %,
    • орні землі — 6,1 %,
    • багаторічні насадження — 0,9 %,
    • землі, що постійно використовуються під пасовища — 27,7 %;
  • землі, зайняті лісами і чагарниками — 2,9 %;
  • інше — 62,4 %.
Див. також:

Тваринний світ

Докладніше:

У зоогеографічному відношенні територія країни відноситься до Голарктичної області.

Див. також: , (Птахи Таджикистану) та

Охорона природи

Докладніше:

Таджикистан є учасником ряду міжнародних угод з охорони навколишнього середовища:

Стихійні лиха та екологічні проблеми

Докладніше: та (Список землетрусів у Таджикистані)

На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха: (землетруси); повіді.

Серед екологічних проблем варто відзначити:

Фізико-географічне районування

У фізико-географічному відношенні територію Таджикистану можна розділити на _ райони, що відрізняються один від одного рельєфом, кліматом, рослинним покривом: .

Див. також:

Див. також

Примітки

  1. Tajikistan, Geography. Factbook.
  2. Котляков В. М., 2006.
  3. Поспелов Е. М., 2005.
  4. Part II : [англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
  5. Атлас світу, 2005.
  6. Time zone converter : [англ.] // Калькулятор різниці в часі між двома пунктами. — The Time Now, 2017. — 16 June. — Дата звернення: 21 грудня 2017 року.
  7. Таджикистан // Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — С. 3. — .
  8. Атлас. Географія материків і океанів, 2014.
  9. ФГАМ, 1964.
  10. Members : [англ.] // World Meteorological Organization (WMO). — Дата звернення: 22 лютого 2017 року.
  11. Ramsar Sites Information Service : [англ.] : [ 8 березня 2019 року] // rsis.ramsar.org. — Convention on Wetlands. — Дата звернення: 8 березня 2019 року.

Література

Українською

Англійською

  • (англ.) . The Encyclopedia of World Geography. — Andromeda, 2002. — 288 с. — .

Російською

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Географія Таджикистану

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Дата публікації:
Tadzhikistan centralnoazijska krayina sho znahoditsya v glibini kontinentu v peredgir yah Pamiru j ne maye vihodu do vod Svitovogo okeanu Zagalna plosha krayini 143 100 km 96 te misce u sviti z yakih na suhodil pripadaye 141 510 km a na poverhnyu vnutrishnih vod 2 590 km Plosha krayini u 4 razi mensha za ploshu Ukrayini Ce najmensha za plosheyu krayina regionu Geografiya TadzhikistanGeografichne polozhennya TadzhikistanGeografichne polozhennyaKontinent AziyaRegion Centralna AziyaKoordinati 39 00 pn sh 71 00 sh d 39 000 pn sh 71 000 sh d 39 000 71 000TeritoriyaPlosha 143 100 km 96 te suhodil 99 vodi 1 Morske uzberezhzhya 0 kmDerzhavnij kordon 4130 kmRelyefTip girskijNajvisha tochka pik Ismayila Samani 7495 m Najnizhcha tochka Sirdar ya 300 m KlimatTip subtropichnijVnutrishni vodiNajdovsha richka Sirdar ya km Najbilshe ozero ozero Karakul 380 km km InshePrirodni resursi gidroenergiya vuglevodni uranovi rudi rtut bure vugillya rudi kolorovih metaliv sriblo zolotoStihijni liha zemletrusi povidiEkologichni problemi zasolennya gruntiv zabrudnennya vodNazvaOficijna nazva Respublika Tadzhikistan Tadzhikistan tadzh Ҷumҳurii Toҷikiston Toҷikiston pers جمهوری تاجیکستان Chomhuri Todzhikiston Nazva krayini pohodit vid etnonimu tadzhikiv i perskogo formantu stan sho oznachaye zemlyu kraj krayinu tobto oznachaye Zemlyu tadzhikiv Korin etnonimu tadzhikiv slovo todzh pohodit vid pers تاج sho oznachaye korona Inshe imovirne pohodzhennya vid tibetskogo ekzonimu tib Tag Dzig tak tibetci nazivayut vsih persiv Vodnochas ce slovo tibetskoyu oznachaye takozh tigr leopard Predki tadzhikiv nazivali svoyu krayinu Ar yanam Vayedzha vid avest airyanam serednoperskoyu Eran tadzh Eron sho perekladayetsya yak Krayina ariyiv Istoriya doslidzhennya teritoriyiGeografichne polozhennyaKarta Tadzhikistanu vid OON angl Tadzhikistan centralnoazijska krayina sho mezhuye z chotirma inshimi krayinami na pivnochi z Kirgizstanom spilnij kordon 984 km na zahodi j pivnochi z Uzbekistanom 1312 km na pivdni z Afganistanom 1357 km na shodi z Kitayem 477 km Zagalna dovzhina derzhavnogo kordonu 4130 km Krayina ne maye vihodu do vod Svitovogo okeanu Krajni punkti Dokladnishe Chas Dokladnishe UTC 5 3 godini riznici chasu z Kiyevom GeologiyaDokladnishe Geologiya Tadzhikistanu Div takozh Gidrogeologiya Tadzhikistanu Korisni kopalini Dokladnishe Korisni kopalini Tadzhikistanu Nadra Tadzhikistan bagati na ryad korisnih kopalin naftu uranovi rudi rtut bure vugillya svinec cink surma volfram sriblo zoloto Sejsmichnist Dokladnishe Sejsmichnist TadzhikistanuRelyefDokladnishe Seredni visoti 3186 m najnizhcha tochka uriz vodi richki Sirdar ya 300 m najvisha tochka pik Ismayila Samani 7495 m 93 teritoriyi krayini zajmayut hrebti Tyan Shanyu i Pamiru blizko 50 poverhni znahoditsya vishe 3000 m Na pivnochi znahoditsya zahidnachastina Ferganskoyi dolini obmezhena z pivnochi girskimi hrebtami visotoyu do 3769 m U centralnij chastini krayini roztashovani hrebti Turkestanskij do 5509 m Zeravshanskij do 5489 m i Gissarskij do 4491 m Shidnu najbilsh visoku chastinu krayini zajmayut hrebti Pamiru z visotami ponad 7000 m Gori rozchlenovani mizhgirnimi ulogovinami i dolinami v yakih zoseredzheni osnovna masa naselennya i gospodarska diyalnist Relyef Tadzhikistanu Gipsometrichna karta Tadzhikistanu Suputnikovij znimok poverhni krayini Karta krayini angl Pik Ismayila Somoni Vidrogi Pamiru Pamiro Alaj Girskij relyef krayiniKlimatDokladnishe Teritoriya Tadzhikistanu lezhit u subtropichnomu klimatichnomu poyasi Vlitku perevazhayut tropichni povitryani masi zi spekotnoyu posushlivoyu pogodoyu vzimku pomirni sho prinosyat proholodu Znachni sezonni amplitudi temperaturi povitrya i rozpodilu atmosfernih opadiv mozhlive vipadinnya snigu Visoko u gorah visokogirnij tip subtropichnogo klimatu Sonyachna radiaciya angl Klimatichna karta Tadzhikistanu za Keppenom Tadzhikistan ye chlenom Vsesvitnoyi meteorologichnoyi organizaciyi WMO v krayini vedutsya sistematichni sposterezhennya za pogodoyu Vnutrishni vodiDokladnishe Zagalni zapasi vidnovlyuvanih vodnih resursiv gruntovi i poverhnevi prisni vodi stanovlyat 21 91 km Stanom na 2012 rik v krayini nalichuvalos 7420 km zroshuvanih zemel Richka Sirdar ya Richka Zeravshan Richka Pyandzh Ozero Karakul u zapadini meteoritnogo kratera Lodovij pokriv Pamiru z kosmosu Richki Dokladnishe Richki krayini nalezhat bezstichnim oblastyam Centralnoyi Aziyi basejni Amudar yi ta Sirdar yi Osnovni richki Amudar ya i yiyi pritoki Pyandzh Vahsh Kafirnigan Zeravshan Sirdar ya Zagalom po teritoriyi Tadzhikistanu protikayut blizko 950 richok sho berut pochatok zagalom u gorah Pamiru abo Gissaro Alayu sho nalezhat perevazhno do basejnu Amudar yi v tomu chisli povnovodni Pyandzh i Vahsh Deyaki richki mayut stik v Zeravshan i Sirdar yu Zavdyaki krutomu padinnyu bagatoh richok osoblivo Pyandzha i Vahsha Tadzhikistan zajmaye druge misce v SND pislya Rosiyi po zapasah gidroenergoresursiv Ozera Dokladnishe Bilshist ozer roztashovana na Pamiri i v Gissaro Alayi Ozera tektonichnogo pohodzhennya Najbilshi ozera Karakul Sarezke ozero Iskanderkul dlya zroshuvannya poliv buli stvoreni vodoshovisha Kajrakkumske vodoshovishe Nurekske vodoshovishe takozh dlya virobnictva elektroenergiyi Muminabadske vodoshovishe ta Selburunske vodoshovishe Lodoviki Dokladnishe i lodoviki zajmayut blizko 8000 km U Tadzhikistani narahovuyetsya ponad tisyachu girskih lodovikiv Najbilshi lodoviki Fedchenka plosha 650 km dovzhina blizko 70 km plosheyu blizko 140 km Gruntovi vodiGruntiDokladnishe RoslinnistDokladnishe Zemelni resursi Tadzhikistanu ocinka 2011 roku pridatni dlya silskogospodarskogo obrobitku zemli 34 7 orni zemli 6 1 bagatorichni nasadzhennya 0 9 zemli sho postijno vikoristovuyutsya pid pasovisha 27 7 zemli zajnyati lisami i chagarnikami 2 9 inshe 62 4 Div takozh Tvarinnij svitDokladnishe U zoogeografichnomu vidnoshenni teritoriya krayini vidnositsya do Golarktichnoyi oblasti Div takozh Ptahi Tadzhikistanu taOhorona prirodiDokladnishe Tadzhikistan ye uchasnikom ryadu mizhnarodnih ugod z ohoroni navkolishnogo seredovisha Konvenciyi pro biologichne riznomanittya CBD Ramkovoyi konvenciyi OON pro zminu klimatu UNFCCC Kiotskogo protokolu do Ramkovoyi konvenciyi Konvenciyi OON pro borotbu z opustelyuvannyam UNCCD Konvenciyi pro zaboronu vijskovogo vplivu na prirodne seredovishe ENMOD Monrealskogo protokolu z ohoroni ozonovogo sharu Ramsarskoyi konvenciyi iz zahistu vodno bolotnih ugid Stihijni liha ta ekologichni problemiDokladnishe ta Spisok zemletrusiv u Tadzhikistani Na teritoriyi krayini sposterigayutsya nebezpechni prirodni yavisha i stihijni liha zemletrusi povidi Sered ekologichnih problem varto vidznachiti nizkij zagalnij riven sanitariyi zasolennya gruntiv zabrudnennya vid promislovih pidpriyemstv nadlishkove vikoristannya pesticidiv Fiziko geografichne rajonuvannyaU fiziko geografichnomu vidnoshenni teritoriyu Tadzhikistanu mozhna rozdiliti na rajoni sho vidriznyayutsya odin vid odnogo relyefom klimatom roslinnim pokrivom Div takozh Div takozhCentralna AziyaPrimitkiTajikistan Geography Factbook Kotlyakov V M 2006 Pospelov E M 2005 Part II angl United Nations Convention on the Law of the Sea N Y United Nations Data zvernennya 21 lyutogo 2017 roku Atlas svitu 2005 Time zone converter angl Kalkulyator riznici v chasi mizh dvoma punktami The Time Now 2017 16 June Data zvernennya 21 grudnya 2017 roku Tadzhikistan Girnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 S 3 ISBN 966 7804 78 X Atlas Geografiya materikiv i okeaniv 2014 FGAM 1964 Members angl World Meteorological Organization WMO Data zvernennya 22 lyutogo 2017 roku Ramsar Sites Information Service angl 8 bereznya 2019 roku rsis ramsar org Convention on Wetlands Data zvernennya 8 bereznya 2019 roku LiteraturaUkrayinskoyu Atlas svitu golov red zav red vidp red K DNVP Kartografiya 2005 336 s ISBN 9666315467 Atlas 7 klas Geografiya materikiv i okeaniv Ukladachi N I Chanceva K DNVP Kartografiya 2014 Byelozorov S T Geografiya materikiv K Visha shkola 1971 371 s Fizichna geografiya materikiv i okeaniv navch posib dlya studentiv VNZ u 2 ch N Nizhinskij derzhavnij universitet im Mikoli Gogolya 2013 306 s ISBN 978 617 527 106 3 Tadzhikistan Girnichij enciklopedichnij slovnik u 3 h tt za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X Krayinoznavchij slovnik dovidnik 5 te vid pererob i dop K Znannya 2008 839 s ISBN 978 966 346 330 8 Panasenko B D Fizichna geografiya materikiv navch posib v 2 ch V EkoBiznesCentr 1999 200 s Fizichna geografiya materikiv ta okeaniv pidruch dlya stud vish navch zakl u 2 t za red P G Shishenka K Vidavnictvo Kiyivskogo nac un t im T Shevchenka 2009 T 1 Aziya 643 s ISBN 978 966 439 257 7 Yurkivskij V M Regionalna ekonomichna i socialna geografiya Zarubizhni krayini Pidruchnik 2 ge K Libid 2001 416 s ISBN 966 06 0092 5 Anglijskoyu angl The Encyclopedia of World Geography Andromeda 2002 288 s ISBN 1871869587 Rosijskoyu ros Vodohranilisha M Mysl 1987 326 s Priroda mira ros Alisov B P Kurs klimatologii v 3 h tt pod red L Gidrometizdat 1954 T 3 Klimaty zemnogo shara 320 s ros Aprodov V A Zony zemletryasenij M Mysl 2010 462 s Priroda mira ISBN 978 5 244 01122 7 ros Babaev A G Drozdov N N Pustyni M Mysl 1986 320 s Priroda mira ros Bukshtynov A D Krylov G V Lesa M Mysl 1981 316 s Priroda mira ros Vlasova T V Fizicheskaya geografiya materikov S prilegayushimi chastyami okeanov Evraziya Severnaya Amerika 4 e pererab M Prosveshenie 1986 417 s ros Gvozdeckij N A Karst M Mysl 1981 214 s Priroda mira ros Gvozdeckij N A Golubchikov Yu N Gory M Mysl 1987 400 s Priroda mira ros Ledniki M Mysl 1989 448 s Priroda mira ISBN 5 244 00315 1 ros Geograficheskij enciklopedicheskij slovar geograficheskie nazvaniya pod red A F Tryoshnikova 2 e izd dop M Sovetskaya enciklopediya 1989 585 s ISBN 5 85270 057 6 ros Isachenko A G Landshafty M Mysl 1989 504 s Priroda mira ISBN 5 244 00177 9 ros Slovar sovremennyh geograficheskih nazvanij pod obshej redakciej akad V M Kotlyakova Ekaterinburg U Faktoriya 2006 ros Lobova E V Habarov A V Pochvy M Mysl 1983 304 s Priroda mira ros Maksakovskij V P Geograficheskaya kartina mira Kniga I Obshaya harakteristika mira M Drofa 2008 495 s ISBN 978 5 358 05275 8 ros Maksakovskij V P Geograficheskaya kartina mira Kniga II Regionalnaya harakteristika mira M Drofa 2009 480 s ISBN 978 5 358 06280 1 ros Tadzhikistan Pospelov E M Toponimicheskij slovar M AST 2005 229 s ISBN 5 17 016407 6 ros Aziya M Progress 1982 316 s Kontinenty na kotoryh my zhivem ros Geografiya pod red prof A P Gorkina M Rosmen Press 2006 624 s Sovremennaya illyustrirovannaya enciklopediya ISBN 5 353 02443 5 ros Fiziko geograficheskij atlas mira M Akademiya nauk SSSR i Glavnoe upravlenie geodezii i kartografii GUGK SSSR 1964 298 s ros Enciklopediya stran mira glav red N A Simoniya M NPO Ekonomika RAN otdelenie obshestvennyh nauk 2004 1319 s ISBN 5 282 02318 0 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Geografiya Tadzhikistanu Vikishovishe Atlas Tadzhikistanu Karti Tadzhikistanu angl Perry Castaneda Library Map Collection Data zvernennya 21 listopada 2017 roku Tajikistan angl arh 28 bereznya 2019 roku The World Factbook Washington D C Central Intelligence Agency 2017 16 June Data zvernennya 21 lyutogo 2019 roku ISSN 1553 8133 Dobirka publikacij pro Tadzhikistan ros Vokrug sveta Data zvernennya 23 grudnya 2017 roku European Digital Archive on the Soil Maps of the world angl ESDAC Data zvernennya 23 grudnya 2017 roku karti gruntovogo pokrovu Tadzhikistanu
Топ