Частина інформації в цій статті застаріла. |
Бучацький повіт — адміністративна одиниця Тернопільського воєводства у 1921—1939 роках. Сучасна територія Бучацького і Монастириського районів.
Бучацький повіт | |||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Powiat buczacki | |||||||||||
Повіт на мапі воєводства | |||||||||||
Країна | Польща | ||||||||||
Воєводство | Тернопільське | ||||||||||
Адміністративний центр | Бучач | ||||||||||
Населення: | 139 100 (1931) | ||||||||||
Площа: | 1208 | ||||||||||
Густота: | 115
| ||||||||||
TERYT: | Код ISO: | ||||||||||
Адмніністративний поділ | |||||||||||
| |||||||||||
Адміністрація | |||||||||||
| |||||||||||
- |
Адміністративний центр — місто Бучач, що налічувало близько 10 000 мешканців.
Географія
Бучацький повіт розташовувався на південному заході Тернопільського воєводства. Південна межа проходила по річці Дністер і по Дністровському каньйону. На заході, південному заході та півдні межував зі Станиславівським воєводством, на півночі — з Підгаєцьким, на північному сході — з Теребовлянським, на сході — з Чортківським, на південному сході — із Заліщицьким повітами Тернопільського воєводства. Невелика територія на півдні, де нині є село Лука, з 1940-х років відійшла до Городенківського району Івано-Франківської області.
Рельєф — горбистий на заході і рівнинний — на північному сході.
У складі Тернопільського воєводства
Після окупації польською державою Галичини внаслідок збереження адміністративного поділу повіт продовжував існувати в тих самих межах, які були за Австро-Угорщини і ЗУНР.
Адмністративний поділ
1 липня 1926 р. сільські гміни Фільварки і Березівка приєднані до міської гміни Монастириська.
1 квітня 1928 р. вилучено гміну (громаду) Берем'яни зі складу Заліщицького повіту та включено до Бучацького повіту.
1 квітня 1934 р. територія міста Бучача розширена шляхом вилучення зі села Нагірянки присілку Гавронець і включення його до складу міста.
15 червня 1934 р. частина земель села Трибухівців Бучацького повіту площею 291,5499 га передана селу Слобідці Джуринській Чортківського повіту.
За розпорядженням міністра внутрішніх справ Польщі від 21 липня 1934 року «Про поділ повіту Бучацького у воєводстві Тарнопольському на сільські ґміни», 1 серпня 1934 року в Бучацькому повіті були утворені об'єднані сільські ґміни.
Міста (Міські ґміни)
- містечко Бариш — місто з 1934 р.
- містечко Бучач — місто з 1934 р.
- містечко Монастириська — місто з 1934 р.
- м. Язловець — понижено до села 01.08.1934 р.
Сільські ґміни
Кількість:
1920—1928 рр. — 81
1928—1934 рр. — 82
1934—1939 рр. — 12
* Виділено містечка, що були у складі сільських ґмін та не мали міських прав.
Населення
У 1939 році в повіті проживало 150 435 мешканців (89 105 українців-греко-католиків — 59,23 %, 28 200 українців-латинників — 18,75 %, 18 915 поляків — 12,57 %, 3 490 польських колоністів міжвоєнного періоду — 2,32 %, 10 695 євреїв — 7,11 % і 20 німців та інших національностей — 0,01 %).
Публіковані польським урядом цифри про національний склад повіту за результатами перепису 1931 року (з 139 062 населення ніби-то було аж 60 523 (43,52 %) поляків при 70 336 (50,58 %) українців і 8 059 (5,79 %) євреїв) суперечать даним, отриманим від місцевих жителів (див. вище) та пропорціям за допольськими (австрійськими) та післяпольськими (радянським 1940 і німецьким 1943) переписами.
Радянський період
27 листопада 1939 р. повіт включено до новоутвореної Тернопільської області.
17 січня 1940 р. повіт ліквідовано в результаті поділу на райони (кожен із кількох ґмін):
- Бучацький — з міської ґміни Бучач та сільських ґмін Підзамочок, Старі Петликівці і Трибухівці;
- Золотопотіцький — зі сільських ґмін Золотий Потік I, Золотий Потік II, Язловець I, Язловець II і Зубрець;
- Монастириський — з міської ґміни Монастириська та сільських ґмін Монастириська і Озеряни;
- (з червня 1940 — ) — зі сільських ґмін Устя-Зелене і Коропець.
Примітки
- Dz.U. 1926 nr 48 poz. 290 [ 13 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
- Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 21 stycznia 1928 r. o wyłączeniu gminy Beremiany z powiatu zaleszczyckiego w województwie tarnopolskiem i o włączeniu jej do powiatu buczackiego w temże województwie. [ 19 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
- Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 20 lutego 1934 r. o zmianie granic miasta Buczacza w powiecie buczackim, województwie tarnopolskiem. [ 27 грудня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
- Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 28 maja 1934 r. o zmianie granic powiatów buczackiego i czortkowskiego w województwie tarnopolskiem. Dz.U. 1934 nr 48 poz. 442 [ 12 січня 2017 у Wayback Machine.] (пол.)
- відповідають волостям
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [ 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 15
- Указ ПРЕЗИДИУМА ВЕРХОВНОГО СОВЕТА УССР 27.11.1939 «Об образовании Львовськой, Дрогобычской, Волынской, Станиславской, Тарнопольской и Ровенской областей в составе УРСР» [ 26 листопада 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
Література
- Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — 944 с. — іл.
- Мизак Н. Бучацький повіт у визвольні боротьбі ОУН, УПА // За тебе, свята Україно. — 400 с.
Посилання
- Powiat: Buczacz [ 3 вересня 2016 у Wayback Machine.] (пол.).
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chastina informaciyi v cij statti zastarila Vi mozhete dopomogti onovivshi yiyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Buchackij povit Buchackij povit administrativna odinicya Ternopilskogo voyevodstva u 1921 1939 rokah Suchasna teritoriya Buchackogo i Monastiriskogo rajoniv Buchackij povit Powiat buczacki Povit na mapi voyevodstva Krayina Polsha Voyevodstvo Ternopilske Administrativnij centr Buchach Naselennya 139 100 1931 Plosha 1208 Gustota 115 TERYT Kod ISO Admninistrativnij podil gmini miski 4 misko silski silski 12 Administraciya Mapa Administrativnij centr misto Buchach sho nalichuvalo blizko 10 000 meshkanciv GeografiyaBuchackij povit roztashovuvavsya na pivdennomu zahodi Ternopilskogo voyevodstva Pivdenna mezha prohodila po richci Dnister i po Dnistrovskomu kanjonu Na zahodi pivdennomu zahodi ta pivdni mezhuvav zi Stanislavivskim voyevodstvom na pivnochi z Pidgayeckim na pivnichnomu shodi z Terebovlyanskim na shodi z Chortkivskim na pivdennomu shodi iz Zalishickim povitami Ternopilskogo voyevodstva Nevelika teritoriya na pivdni de nini ye selo Luka z 1940 h rokiv vidijshla do Gorodenkivskogo rajonu Ivano Frankivskoyi oblasti Relyef gorbistij na zahodi i rivninnij na pivnichnomu shodi U skladi Ternopilskogo voyevodstvaPislya okupaciyi polskoyu derzhavoyu Galichini vnaslidok zberezhennya administrativnogo podilu povit prodovzhuvav isnuvati v tih samih mezhah yaki buli za Avstro Ugorshini i ZUNR Admnistrativnij podil Buchackij povit 1 lipnya 1926 r silski gmini Filvarki i Berezivka priyednani do miskoyi gmini Monastiriska 1 kvitnya 1928 r vilucheno gminu gromadu Berem yani zi skladu Zalishickogo povitu ta vklyucheno do Buchackogo povitu 1 kvitnya 1934 r teritoriya mista Buchacha rozshirena shlyahom viluchennya zi sela Nagiryanki prisilku Gavronec i vklyuchennya jogo do skladu mista 15 chervnya 1934 r chastina zemel sela Tribuhivciv Buchackogo povitu plosheyu 291 5499 ga peredana selu Slobidci Dzhurinskij Chortkivskogo povitu Za rozporyadzhennyam ministra vnutrishnih sprav Polshi vid 21 lipnya 1934 roku Pro podil povitu Buchackogo u voyevodstvi Tarnopolskomu na silski gmini 1 serpnya 1934 roku v Buchackomu poviti buli utvoreni ob yednani silski gmini Mista Miski gmini mistechko Barish misto z 1934 r mistechko Buchach misto z 1934 r mistechko Monastiriska misto z 1934 r m Yazlovec ponizheno do sela 01 08 1934 r Silski gmini Kilkist 1920 1928 rr 81 1928 1934 rr 82 1934 1939 rr 12 Ob yednani silski gmini 1934 roku Stari silski gmini Kilkist 1 Gmina Zolotij Potik I Zolotij Potik 1 2 Gmina Zolotij Potik II Voziliv Gubin Kosmirin Kostilniki Rusiliv Skomorohi Snovidiv Sokoliv Sokilec Stinka 10 3 Gmina Zubrec Zhiznomir Zubrec Lishanci Porohova Soroki 5 4 Gmina Koropec Vistrya Zalissya Koropecke Koropec Novosilka Koropecka Puzhniki 5 5 Gmina Monastiriska Velesniv Vichulki Dubenka Nova Guta Stara Guta Komarivka Korostyatin Kovalivka Olesha Savelivka Gorishnya Slobidka Dolishnya Slobidka 12 6 Gmina Ozeryani Bertniki Verb yatin Grigoriv Zarivinci Ozeryani Perevoloka Rukomish Chehiv 8 7 Gmina Pidzamochok Zvenigorod Zelena Medvedivci Nagiryanka Novostavci Pilyava Pidlissya Pidzamochok 8 8 Gmina Stari Petlikivci Bilyavinci Bobulinci Dobropole Kidaniv Kurdibanivka Novi Petlikivci Osivci Stari Petlikivci 8 9 Gmina Tribuhivci Pomirci Pishkivci Ripinci Tribuhivci Cvitova 5 10 Gmina Ustya Zelene Bobrivniki Baraniv Zadariv Krasiyiv Lazarivka Lyadske Luka Mezhigir ya Nizkolizi Trostyanci Ustya Zelene Yargoriv 12 11 Gmina Yazlovec I Yazlovec 1 12 Gmina Yazlovec II Berem yani z 01 04 1928 Brovari Dulibi Zhniborodi Mali Zalishiki Novosilka Yazlovecka Peredmistya 7 Vidileno mistechka sho buli u skladi silskih gmin ta ne mali miskih prav Naselennya U 1939 roci v poviti prozhivalo 150 435 meshkanciv 89 105 ukrayinciv greko katolikiv 59 23 28 200 ukrayinciv latinnikiv 18 75 18 915 polyakiv 12 57 3 490 polskih kolonistiv mizhvoyennogo periodu 2 32 10 695 yevreyiv 7 11 i 20 nimciv ta inshih nacionalnostej 0 01 Publikovani polskim uryadom cifri pro nacionalnij sklad povitu za rezultatami perepisu 1931 roku z 139 062 naselennya nibi to bulo azh 60 523 43 52 polyakiv pri 70 336 50 58 ukrayinciv i 8 059 5 79 yevreyiv superechat danim otrimanim vid miscevih zhiteliv div vishe ta proporciyam za dopolskimi avstrijskimi ta pislyapolskimi radyanskim 1940 i nimeckim 1943 perepisami Radyanskij period27 listopada 1939 r povit vklyucheno do novoutvorenoyi Ternopilskoyi oblasti 17 sichnya 1940 r povit likvidovano v rezultati podilu na rajoni kozhen iz kilkoh gmin Buchackij z miskoyi gmini Buchach ta silskih gmin Pidzamochok Stari Petlikivci i Tribuhivci Zolotopotickij zi silskih gmin Zolotij Potik I Zolotij Potik II Yazlovec I Yazlovec II i Zubrec Monastiriskij z miskoyi gmini Monastiriska ta silskih gmin Monastiriska i Ozeryani z chervnya 1940 zi silskih gmin Ustya Zelene i Koropec PrimitkiDz U 1926 nr 48 poz 290 13 zhovtnya 2016 u Wayback Machine pol Rozporzadzenie Rady Ministrow z dnia 21 stycznia 1928 r o wylaczeniu gminy Beremiany z powiatu zaleszczyckiego w wojewodztwie tarnopolskiem i o wlaczeniu jej do powiatu buczackiego w temze wojewodztwie 19 zhovtnya 2016 u Wayback Machine pol Rozporzadzenie Ministra Spraw Wewnetrznych z dnia 20 lutego 1934 r o zmianie granic miasta Buczacza w powiecie buczackim wojewodztwie tarnopolskiem 27 grudnya 2016 u Wayback Machine pol Rozporzadzenie Rady Ministrow z dnia 28 maja 1934 r o zmianie granic powiatow buczackiego i czortkowskiego w wojewodztwie tarnopolskiem Dz U 1934 nr 48 poz 442 12 sichnya 2017 u Wayback Machine pol vidpovidayut volostyam Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 21 lyutogo 2021 u Wayback Machine Visbaden 1983 s 15 Ukaz PREZIDIUMA VERHOVNOGO SOVETA USSR 27 11 1939 Ob obrazovanii Lvovskoj Drogobychskoj Volynskoj Stanislavskoj Tarnopolskoj i Rovenskoj oblastej v sostave URSR 26 listopada 2016 u Wayback Machine ros LiteraturaBuchach i Buchachchina Istorichno memuarnij zbirnik red kolegiya Mihajlo Ostroverha ta inshi Nyu Jork London Parizh Sidnej Toronto NTSh Ukrayinskij arhiv 1972 T XXVII 944 s il Mizak N Buchackij povit u vizvolni borotbi OUN UPA Za tebe svyata Ukrayino 400 s PosilannyaPowiat Buczacz 3 veresnya 2016 u Wayback Machine pol