Нові Пе тликівці село в Україні Тернопільська область Чортківський район Бучацька міська громада Розташоване на річці Ві

Нові́ Пе́тликівці — село в Україні, Тернопільська область, Чортківський район, Бучацька міська громада. Розташоване на річці Вільховець, на північному сході району. Населення 756 осіб (2003).

село Нові Петликівці

Країна	Україна
Область	Тернопільська область
Район	Чортківський район
Громада	Бучацька міська громада
Код КАТОТТГ	UA61060070210011493
Облікова картка	Нові Петликівці
Основні дані
Засноване	1806
Населення	666
Територія	2.430 км²
Густота населення	274.07 осіб/км²
Поштовий індекс	48405
Телефонний код	+380 3544
Географічні дані
Географічні координати	49°09′51″ пн. ш. 25°27′38″ сх. д. / 49.16417° пн. ш. 25.46056° сх. д. / 49.16417; 25.46056Координати: 49°09′51″ пн. ш. 25°27′38″ сх. д. / 49.16417° пн. ш. 25.46056° сх. д. / 49.16417; 25.46056
Водойми	Вільховець


Місцева влада
Адреса ради	48400, Тернопільська обл., Бучацький р-н, м. Бучач, майдан Волі, 1
Вебсторінка	novip.tk
Староста	Делійовський Василь Петрович
Карта
Нові Петликівці
Нові Петликівці
Мапа

Нові Петликівці у Вікісховищі

Підпорядковувалося колишній Новопетликівській сільраді. Розташоване за 18 км від центру громади і найближчої залізничної станції Бучач.

Працює ЗОШ.

Історія села

Петликівці на фрагменті спеціальної мапи України Боплана, 1650

Село Нові Петликівці Бучацького району Тернопільської області, підпорядковане Новопетликівській сільській раді.

Вам, напевне, доводилось їхати з Бучача до Тернополя. За Зеленою, у яру, під лісом, криються від людського ока та від подільських вітрів і сніговиць Старі Петликівці. Село може похвалитися своїм багатим історичним минулим.

На північно — східних полях від Старих Петликовець трохи далі від тернопільської траси на рівнинній території виросли Нові Петликівці. Сьогодні територія села займає 321 га з кількістю дворів 214.

«Slovnik Geograficzny…» із 1887 року подає, що Петликівці — це селище в степу. Лежить воно на південних границях струсівських степів, які тепер заорані.

Назву села можна було б взяти від слова «Петрик», а його «р» під впливом польської мови перейшло на «л». Найімовірніша назва села походить від слова «петля». Петля, зашморг на аркані чи мотузка носити сіно, солому, ріща, — це був би корінь назви. Імовірно, тут виробляли петлі з лика й волосіння.

Іншою версією є походження назви Петликівці від нащадків Петлика. Корінь — формант пет — в давнину означав літати, звідси петелиця (рос.) — тола, петеліске (балт.) — метелик. Отже, Петлик можна пояснювати, як загальне літаючий, або конкретне поляр, пасічник.

За переказами старожилів ще однією версією назви села є назва, що походить від слова «питлювати» або «молоти». Адже у Старих Петликівцях на річці Стрипа був млин. Сюди возили молоти і жителі нашого села Нові Петликівці.

З розповіді жителя села Знака Дмитра Григоровича 1923 року народження Нові Петликівці були засновані в 1805—1810 роках. Про це він знає від свого батька.

В той час на полях, які сьогодні належать Новим Петликівцям, були селянські наділи Старих Петликовець, Білявинець, Осівець, Бобулинець, а також тут були панські поля.

І ймовірно на своїх полях почали селитися люди. Адже дуже багато однакових прізвищ є в наших селах сьогодні.

Першими заселили село Добрянські, Романчуки з Романівки і Луці з Бобулинець. Поселилися вони на місці сучасної вулиці Шкільної. Потім прийшли сюди жити Неділеньки, Єднаки, Знаки з Білявинець, Приймаки, Мулики, Литвинки зі Старих Петликовець, Яцишин, Вонсяки, Когути з Бобулинець, Явнюки, Теленюки з Осівець, Крушельницькі з Киданова.

Також селилися тут люди, які працювали в панів форналями (слугами). Вони женилися, виходили заміж і залишалися вже у Нових Петликівцях. Це Романіви із Зубреця і, звичайно, інші.

На місці сучасної вулиці Фільвароцька був фільварок графа Коритовського. Звідси і назва вулиці. Сам граф жив у Заліщиках, а тут були його поля. На полях люди відробляли панщину до 1848 року, безпосередньо керували господарством посесори.

У західній частині села виросла вулиця Киданівська, мабуть тому, що розміщена вона в сторону сусіднього села Киданів.

Вздовж північно — східної частини села простягаються луги, що і стало приводом назви вулиці Лугової. Ця вулиця заселилася найпізніше. З переселенням до села поляків виникла вулиця Варшавська. Тут жили Домбровські, Мишковські, Домські, Гречинські.

Діяли «Просвіта» та інші товариства.

До 19 липня 2020 р. належало до Бучацького району.

З 11 грудня 2020 р. належить до Бучацької міської громади.

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова	Кількість	Відсоток
українська	661	99.25%
російська	3	0.45%
румунська	1	0.15%
болгарська	1	0.15%
Усього	666	100%

Політика

Парламентські вибори, 2019

На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 610168, розташована у приміщенні будинку культури.

Результати

зареєстровано 444 виборці, явка 53,38%, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 18,45%, за «Європейську Солідарність» — 17,60%, за Радикальну партію Олега Ляшка — 17,17%. В (одномандатному окрузі) найбільше голосів отримав Микола Люшняк (самовисування) — 45,69%, за Степана Брацюня (Конгрес українських націоналістів) — 12,07%, за Ігоря Сопеля (Слуга народу) — 10,78%.

Релігія

церква Успіння Пресвятої Богородиці (1890, УГКЦ, кам'яна)
церква Успіння Пресвятої Богородиці (1991, ПЦУ, кам'яна)

Див. також

Старі Петликівці

Галерея

Дорога в село
Церква Успіння Пресвятої Богородиці ПЦУ
Церква Успіння Пресвятої Богородиці УГКЦ
Статуя Божої Матері
Символічна могила Борцям за волю України

Примітки

Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
Рішення Бучацької міської ради від 11 грудня 2020 року № 27 «Про реорганізацію сільських рад шляхом приєднання»
Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
. Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
. Архів оригіналу за 14 лютого 2022.

Література

Єднак Т., Яворський Г. Нові Петликівці // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 640. — .
Приймак М., Уніят В. Нові Петликівці // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 1 : А — Й. — С. 625—626. — .
Petlikowce // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1887. — Т. VIII. — S. 24. (пол.) — S. 24. (пол.)

Посилання

«Жнибороди — Бучаччина — Тернопілля»

Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»

[2] Рішення Бучацької міської ради від 11 грудня 2020 року № 27 «Про реорганізацію сільських рад шляхом приєднання»

[ukr-socialdata-mova-2001-3] Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

[Підсумки_голосування_на_виборчих_дільницях_у_загальнодержавному_виборчому_окрузі_в_межах_ОВО_№166,_Тернопільська_область._Позачергові_вибори_народних_депутатів_України_2019_року-4] . Архів оригіналу за 14 лютого 2022.

[Відомості_про_підрахунок_голосів_виборців_на_виборчих_дільницях_одномандатного_виборчого_округу_№166,_Тернопільська_область._Позачергові_вибори_народних_депутатів_України_2019_року-5] . Архів оригіналу за 14 лютого 2022.