У Вікіпедії є статті про інші географічні об єкти з назвою Осівці Осівці село в Україні Тернопільська область Чортківськ

У Вікіпедії є статті про інші географічні об’єкти з назвою Осівці.

Осівці́ — село в Україні, Тернопільська область, Чортківський район, Бучацька міська громада.

село Осівці

Країна	Україна
Область	Тернопільська область
Район	Чортківський район
Громада	Бучацька міська громада
Облікова картка	Осівці
Основні дані
Засноване	1453
Населення	1018
Площа	2,497 км²
Густота населення	407,69 осіб/км²
Поштовий індекс	48412
Телефонний код	+380 3544
Географічні дані
Географічні координати	49°09′28″ пн. ш. 25°21′34″ сх. д. / 49.15778° пн. ш. 25.35944° сх. д. / 49.15778; 25.35944Координати: 49°09′28″ пн. ш. 25°21′34″ сх. д. / 49.15778° пн. ш. 25.35944° сх. д. / 49.15778; 25.35944
Середня висота над рівнем моря	315 м
Водойми	р. Стрипа


Місцева влада
Адреса ради	48400, Тернопільська обл., Бучацький р-н, м. Бучач, майдан Волі, 1
Староста	Орищій Галина Михайлівна
Карта
Осівці
Осівці
Мапа

Осівці у Вікісховищі

Адміністративний центр колишньої сільради. Розташоване на лівому березі р. Стрипа. Населення — 1018 осіб (2001).

Історія

Осівці на фрагменті спеціальної мапи України Боплана, 1650

Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки черняхівської культури.

Згадується 29 лютого 1440 року в книгах галицького суду.

Діяли «Просвіта», «Сокіл», «Луг», «Хліборобський Вишкіл Молоді» та інші товариства, кооператива.

10-12 жовтня 1930 було «зпацифіковано» кооперативу в селі.

1942 року внаслідок пожежі згоріла половина сільських будівель.

До 19 липня 2020 р. належало до Бучацького району.

З 11 грудня 2020 р. належить до Бучацької міської громади.

Політика

Парламентські вибори, 2019

На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 610172, розташована у приміщенні клубу.

Результати

зареєстровано 673 виборці, явка 68,80%, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 25,32%, за «Європейську Солідарність» — 15,15%, за Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» — 12,77%. В (одномандатному окрузі) найбільше голосів отримав Микола Люшняк (самовисування) — 48,92%, за Ігоря Сопеля (Слуга народу) — 17,53%, за Степана Брацюня (Конгрес українських націоналістів) — 11,47%.

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1120 осіб, з яких 516 чоловіків та 604 жінки.

Згідно з переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1017 осіб. 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.

Соціальна сфера

Працюють загальноосвітня школа 1 — 3 ступенів, клуб, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, аптека, 4 продовольчі магазини, та 1 — промислових товарів, на стадії будівництва знаходиться тваринницька ферма агрофірми «Бучачагрохлібпром».

Пам'ятки

церква святителя Миколая Чудотворця (1927, мурована, ПЦУ),
церква святого Миколая (1991, перебудована з костелу, УГКЦ),
4 каплички.

Споруджено:

пам'ятник на могилі уродженця Казані лейтенанта РА В. Ковалевича (1959) — розташований на березі річки Стрипа, де загинув під час бою з нацистами за оволодіння мостом. Пам'ятник — пірамідальний обеліск, угорі якого барельєфне зображення зірки. На обеліску фотографія і напис
пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1967 р.)
4 пам'ятні хрести (для охорони села від стихійних лих, 2 — на честь полеглих вояків УПА),
насипана символічна могила УСС (1992 р.)
у 2010 році освячено статую Зарваницької Матері Божої.

Відомі люди

Народилися

Емілія Амвросіївна Стернюк (при народженні Крушельницька) — українська фольклористка, донька отця, сестра Антона, Соломії, Ганни Крушельницьких
Косович Іван-Олександр Петрович — священник УГКЦ, капелан УГА.
архітектор Богдан Смертюк
поет, культуролог Богдан Чепурко
публіцист, редактор, громадський діяч

У селі служив парохом о. Амвросій Крушельницький.

Примітки

Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.80, № 792 [ 22 грудня 2015 у Wayback Machine.] (лат.)
. Національно-економічне відродження Бучаччини // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 297.
Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
Рішення Бучацької міської ради від 11 грудня 2020 року № 27 «Про реорганізацію сільських рад шляхом приєднання [ 12 січня 2021 у Wayback Machine.]»
. Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
. Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
Андрушків Б. Некрополі Тернопільщини, або про що розповідають мовчазні могили.- Тернопіль: Підручники і посібники, 1998. стор. 18

Література

Гойда С., Мельничук Б., Уніят В., Чепурко Б. Осівці // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 2 : Г — Л. — С. 629—630. — .
Жирівська С., Мельничук Б. Осівці // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 689–690. — .
Ossowce // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1886. — Т. VII. — S. 658. (пол.) — S. 658. (пол.)

Посилання

«Жнибороди — Бучаччина — Тернопілля» [ 12 травня 2017 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.80, № 792 [ 22 грудня 2015 у Wayback Machine.] (лат.)

[2] . Національно-економічне відродження Бучаччини // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 297.

[3] Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»

[4] Рішення Бучацької міської ради від 11 грудня 2020 року № 27 «Про реорганізацію сільських рад шляхом приєднання [ 12 січня 2021 у Wayback Machine.]»

[Підсумки_голосування_на_виборчих_дільницях_у_загальнодержавному_виборчому_окрузі_в_межах_ОВО_№166,_Тернопільська_область._Позачергові_вибори_народних_депутатів_України_2019_року-5] . Архів оригіналу за 14 лютого 2022.

[Відомості_про_підрахунок_голосів_виборців_на_виборчих_дільницях_одномандатного_виборчого_округу_№166,_Тернопільська_область._Позачергові_вибори_народних_депутатів_України_2019_року-6] . Архів оригіналу за 14 лютого 2022.

[населення_1989-7] Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.

[населення_2001-8] Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.

[населення_2001_мова-9] Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.

[10] Андрушків Б. Некрополі Тернопільщини, або про що розповідають мовчазні могили.- Тернопіль: Підручники і посібники, 1998. стор. 18