Киданів

Ки́данів — село в Україні, Тернопільська область, Чортківський район, Бучацька міська громада. Розташоване на річці Стрипа, на півночі району.

село Киданів
Країна	Україна
Область	Тернопільська область
Район	Чортківський район
Громада	Бучацька міська громада
Облікова картка	Киданів
Основні дані
Населення	311
Територія	1.340 км²
Густота населення	232.09 осіб/км²
Поштовий індекс	48412
Телефонний код	+380 3544
Географічні дані
Географічні координати	49°11′32″ пн. ш. 25°21′48″ сх. д. / 49.19222° пн. ш. 25.36333° сх. д. / 49.19222; 25.36333Координати: 49°11′32″ пн. ш. 25°21′48″ сх. д. / 49.19222° пн. ш. 25.36333° сх. д. / 49.19222; 25.36333
Водойми	Стрипа
Місцева влада
Адреса ради	48400, Тернопільська обл., Бучацький р-н, м. Бучач, майдан Волі, 1
Староста	Головацька Надія Євгенівна
Карта
Киданів
Киданів
Мапа
Киданів у Вікісховищі

Центр колишньої сільради. Раніше — Кійданів (пол. Kujdanów, перейменований у радянські часи). Розташоване на берегах р.Стрипа, за 18 км від центру громади і 20 км від найближчої залізничної станції Бучач. Населення 305 осіб (2004).

Є пам'ятки природи: дуб Тараса Шевченка (посаджений на честь 100-річчя від дня народження поета) та багатовікові липи.

Пам'ятний знак воїнам-землякам, які загинули в роки Другої світової війни, село Киданів,

Історія

Поблизу села виявлено поселення перших століть н. е.

Перша відома писемна згадка — 1392 року. 24 січня 1392 р. король Польщі Владислав ІІ Яґайло в Луцьку видав грамоту, якою надав село Киданів Теребовельського повіту у власність Міхалові Габданцю.

Під час 1-ї світової війни більшість будівель була зруйнована.

Діяли українські товариства «Просвіта», «Січ», «Сільський господар».

До 19 липня 2020 р. належало до Бучацького району.

З 11 грудня 2020 р. належить до Бучацької міської громади.

Політика

Парламентські вибори, 2019

На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 610159, розташована у приміщенні клубу.

Результати

• зареєстровано 205 виборців, явка 60,49%, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 30,08%, за «Європейську Солідарність» — 21,14%, за Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» — 17,07%. В (одномандатному окрузі) найбільше голосів отримав Микола Люшняк (самовисування) — 42,15%, за Ігоря Сопеля (Слуга народу) — 15,70%, за Володимира Бліхаря (Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина») і Степана Брацюня (Конгрес українських націоналістів) — по 9,92%.

Соціальна сфера

Діють загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, клуб, бібліотека, ФАП.

Пам'ятки

• церква святих безсрібників Косми і Дам'яна (1938, мурована, УГКЦ),
• капличка на честь о. З.-М.Монастирського,
• пам'ятні знаки УСС (1991 р.) і на честь Незалежності України (1992 р.).
• пам'ятник полеглим у німецько-радянській війні воїнам-односельцям (1985 р.).

Відомі люди

• Манастирський Іван — чиншовий шляхтич в селі (неписьменний), посол Галицького сейму 2-го скликання, Райхсрату Австро-Угорщини у 1867—1869 роках.

Народилися

Пам'ятна дошка Марії Кизимович, Львів, вул. Бандери, 1

• діячка ОУН Кизимович Марія
• вчений, доктор медицини Монастирський Володимир
• релігійний діяч Монастирський Зеновій
• громадський діяч Фреяк Йосип
• історик Володимир Чорній

Працювали

У селі парохом був о. Білинський Петро.

о.Іван Димушевський(1845,1847 - 1896) з 21 серпня 1884 до 22 серпня 1896 р.(12 років)

Галерея

• Дорожній знак при в'їзді в село
• Церква Святих Косми і Дем'яна
• Пам'ятний хрест
• Річка Стрипа біля села

Примітки

1. Никола Андрусяк. Минуле Бучаччини… — С. 26.
2. Akta grodskie i ziemskie [ 26 Лютого 2019 у Wayback Machine.]… — Lwów, 1884. — Т.10. — 549 s. — S. 2. (пол.), (лат.)
3. . Чтиво. Архів оригіналу за 30 Березня 2016. Процитовано 20 березня 2016.
4. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
5. Рішення Бучацької міської ради від 11 грудня 2020 року № 27 «Про реорганізацію сільських рад шляхом приєднання [ 12 Січня 2021 у Wayback Machine.]»
6. . Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
7. . Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
8. Чорновол І. 199 депутатів Галицького сейму [ 29 Жовтня 2017 у Wayback Machine.]. — Львів : Тріада плюс, 2010. — іл. — С. 157. — (Львівська сотня). — .
9. . Архів оригіналу за 5 Листопада 2014. Процитовано 5 Листопада 2014.
10. Гайда В. Монастирський Володимир Анатолійович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 401. — .
11. Івахів Г., Яворський Г. Монастирський Зеновій Йосипович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 558. — .

Джерела

• Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — 944 с. — іл.
• Квіт З., Уніят В. Киданів // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 66. — .
• Квіт З., Уніят В. Киданів // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 1 : А — Й. — С. 614—615. — .

Посилання

• «Жнибороди — Бучаччина — Тернопілля» [ 12 Травня 2017 у Wayback Machine.].