Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Гроші — національні знаки вартості, які випускає держава примусовим курсом замість повноцінних (золотих) грошей для покриття своїх витрат.
Античний період
Найдавнішими монетами, відкарбованими на українських землях, були емісії грецьких колоній заснованих на північному узбережжі Чорного моря (Ольвія, Тіра, Херсонес, Пантікапей та ін.) Випускались вони впродовж 6 ст. до н. е. — 4 ст. н. е. Однак ареал їх розповсюдження є незначним. Одночасно поширювались і монети карбовані на монетних дворах материкової Греції та островів Егейського моря і Малої Азії.
Значно частіше зустрічається на українських землях монетна продукція стародавнього Риму. Насамперед, це срібні денарії імператорської епохи, особливо часів панування імператорів Траяна, Адріана, Луція Вера, Марка Аврелія та Коммода (2 ст. н. е.). Ці монети перебували в обігу до 5 ст. Знахідки пізнішого часу є рідкими. Масштаби використання римських денаріїв були дуже значними. Інколи у скарбах фіксується по декілька тисяч цих монет, а всього монетних знахідок у яких вони присутні зафіксовано близько 1500.
У 6-7 ст. на землях України з'явилася невелика кількість візантійських монет — срібних та бронзових, рідше золотих.
Період Русі
Впродовж 8-11 ст. на грошовому ринку Київської держави домінують арабські , відкарбовані на чисельних дворах Арабського халіфату у Середній Азії, Ірані, Північній Африці, на Близькому Сході і навіть на Піренейському півострові. На Русь вони проникали двома основними шляхами — Волзьким та шляхом «з варяг у греки». Причому інтенсивнішим був перший. Одночасно потреби ринку обслуговували візантійські срібні міліарісії та західноєвропейські монети денарієвого типу. Але вплив цих грошових одиниць на економічне життя був мізерним.
В епоху найбільшої могутності Київської держави князі розпочали власне монетне карбування. Так, Володимир Святославич Великий (980–1015) випускав т. зв. «златники» та «срібляники» — золоті та срібні монети, на лицевому боці яких розміщено зображення князя з усіма регаліями, а на зворотньому — княжий герб — тризуб. Після Володимира Великого срібну монету карбували князі (1015–1019), Ярослав Мудрий (1019–1054) та можливо, тмутараканський князь Олег-Михаїл. Деякі з них виконані на високому мистецькому рівні і є цінними пам'ятками нашої історії.
Лицьова — св. Юрій Змієборець, зворотна — тризубець.
У другій половині 11 ст. у зв'язку з припиненням масового ввезення іноземних монет і відсутністю власних покладів срібла Русь-Україна вступає у т. зв. «безмонетний період». Є припущення, що тоді роль засобів обігу виконували хутра звірів, насамперед, куниці (Martes) та вивірки (Sciurus). Вони використовувалися паралельно з арабськими монетами. У письмових джерелах згадуються такі номінали тогочасної грошової системи: куна, ногата, , векша, гривна.
Співвідношення між ними, на основі розрахунків здійснених за Короткою редакцією «Руської Правди» виглядає так: 1 гривна = 20 ногатам = 25 кунам = 50 рєзанам = 150 векшам.
У 12-13 ст. при проведенні значних фінансових операцій широко використовувались срібні злитки — гривни. Розрізняють декілька їх типів, основними з яких є: київські, чернігівські та новгородські. Різною була і вага гривен. Теоретично вона становила 204,756 г. срібла.
Середньовіччя
У 14 ст. монетне карбування на українських землях відновлюється. Після завоювання Галичини поляками, король Казимир III Великий (1333–1370) розпочав тут емісію т. зв. «квартників» (півгрошів) зі срібла та мідних «пулів». Перші з них несуть зображення герба Галичини - крокуючого лева та напис «moneta russiae». Монета цього типу карбувались у Львові і наступниками Казимира III Людовиком Угорським (1370–1382) та його намісником у Галичині — Володиславом Опольським (1372—1378), а також за Володислава Ягайла (1386–1434). Одночасно, останній з них карбував і т. зв. «львівські квартники» — півгроші з написом «moneta lembergensis», які випускались до 1414 р. Після встановлення у середині 14 ст. литовського панування на основній частині українських земель, у Київському удільному князівстві випускав власну монету князь Володимир Ольгердович (1362–1394). Крім нього, відомі карбовані на Чернігівщині монети князя Дмитра Корибута. Припускають, що емісію вели і інші удільні князі.
У другій половині 14-15 ст. панівне становище на грошовому ринку посіли празькі гроші,- монети, що карбувалися у величезній кількості чеськими королями, починаючи з 1300 р. Найпоширенішими на українських землях є гроші Вацлава IV (1378–1419). Останні з монет цього типу датуються першою половиною 16 ст. Крім празьких грошів, у монетних скарбах цього часу бачимо продукцію польських; литовських, золотоординських, московських монетних дворів. При проведенні значних фінансових операцій використовувались золоті дукати (3,48 г), переважно угорського карбування. Одиницями грошової лічби були копа, що дорівнювала 60 грошам (1 гріш = 10 денаріїв (пенязів), яка використовувалась у Великому князівстві Литовському, та гривна (48 грошів, 1 гріш = 18 денаріїв), що домінувала в Галичині.
У 16 ст., внаслідок грошової реформи Сигізмунда 1526–1528 рр. грошове господарство українських земель зазнає суттєвих змін. На ринку з'являються нові номінали: шостак — 6 грошів, трояк — 3 гроші, гріш, тернарій (третяк) — 3 денарії, солід (шеляг) — 6 денаріїв тощо. Основною лічильною одиницею стає злотий, що дорівнював 30 грошам. Зростав і кількість та асортимент крупної монети з'являються срібні талери (близько 28 г.) та їх фракції 1/2 та 1/4. Карбувались вони переважно на монетарних Голландії, Південних Нідерландів, різних володінь Німеччини, рідше Польщі. Серед золотих дукатів переважають, голландські та угорські, а також венеційські «цехіни». У 16 ст. співвідношення талера і дуката переважно становило 3:2.
У 17 ст. з'являються нові номінали монет — це орти (1/4 талера) та півтораки (1 1/2 Кредитні гроша) — низькопробні «тинфи», номінальна вартість яких дорівнювала 1 злотому (30 грошів), а реальна не перевищувала 12, та мідні соліди — «боратинки». В цей час було відкрито Львівський монетний двір, який функціонував у 1656–1663 рр. (з перервами). Тут випускались переважно срібні орти та шостаки, а також невелика кількість талерів та золотих монет.
Дискусійним залишається і питання проведення грошового карбування Богданом Хмельницьким. Більшість дослідників не схильні підтримувати цієї думки, але дехто (зокрема акад. І. П. Крип'якевич) її схвалює. Є також дані про карбування півтораків — чехів гетьманом П. Дорошенком у м. Лисянка.
Новий час
На українських землях, які після укладення Андрусівського перемир'я 1667, залишилися у складі Речі Посполитої, до першого її поділу (1772) грошове господарство залишилося практично без змін.
Іншою була картина, на землях, що відійшли до Російської держави. Тут відразу ж почали поширюватися російська монета, яку населення не завжди хотіло приймати. В документах тих часів згадуються гривні, рублі, алтини, деньги і копійки.
Після Полтавської битви 1709 Петро I заборонив використовувати іноземну монету в Україні, але вона ще зустрічалась на ринку до 30-х рр. 18 ст. Впродовж 18 ст. і до революції 1917 тут домінували російський рубль та копійка (1/100 рубля).
Внаслідок першого поділу Речі Посполитої (1772) Галичина відійшла до складу Австрійської імперії. У 1774 вона захопила і Буковину. На цих землях австрійський уряд запровадив власну грошову систему: 1 гульден (флорин) дорівнював 60 крейцерам. Деякий час велося карбування мідних монет для Галичини номіналом 1 шилінг, та 3 крейцари. З 1857 гульден став дорівнювати 100 крейцерам. Внаслідок грошової реформи 1892 у Австро-Угорщині було запроваджено золотий монометалізм і основною грошовою одиницею стала корона (крона), яка ділилася на 100 геллерів (філлерів).
Від УНР до розпаду СРСР
Після відновлення української національної державності 1917 р. з'явилась необхідність випустити власні гроші. Ухвалою Української Центральної Ради від 19.12.1917 року було вирішено випустити перші кредитні білети номінальною вартістю 100 карбованців. Вони були віддруковані в одній з українських друкарень Києва і з'явилися в обігу вже 24 грудня того ж року. Це були перші паперові Гроші, на яких було поміщено зображення державного герба України — тризуба і написи українською мовою. Одночасно на банкнотах цієї емісії бачимо написи російською, єврейською та польською мовами.
Законом Української Народної Республіки від 1.03.1918 р. грошовою одиницею стала гривня, яка дорівнювала 1/2 карбованця і ділилася на 100 шагів. В обігу перебували грошові знаки вартістю 10, 25, 50, 100, 250, 1000 карбованців, а також 2, 5, 100, 500, 1000 і 2000 гривень. Гривні всіх номіналів, крім 5 гривень були надруковані у Берліні, 5 гривень випускались у Станіславі (тепер м. Івано-Франківськ). Карбованцеві купюри друкувались у Києві, Кам'янці Подільському та в деяких інших містах. Поліграфічний рівень їх виконання значно гірший і у зв'язку з цим їх часто підробляли. Розмінна монета — шаги, випускались у вигляді поштових марок, номінальною вартістю 10, 20, 30, 40 та 50 шагів.
Грошові знаки часів Української Центральної Ради, Гетьманату та Директорії УНР мають високу мистецьку вартість. У їх проектуванні брали участь відомі митці: Нарбут, Модзалевський, Красівський, Приходько, Романовський, Середа, .
Під час першої світової війни та визвольних змагань українського народу у зв'язку з браком розмінної монети з'явилась велика кількість міських та регіональних грошових знаків т. зв. бон, чеків, розмінних знаків тощо. Зокрема на Волині вони випускались у Кременці, Дубно, Луцьку, Острозі, Житомир, Рівному та ін, а в Галичині — у Львові, Дрогобичі, Бродах, Золочеві, Тернополі, Збаражі, Сокалі
Після встановлення на українських землях більшовицького режиму, а згодом і включення їх до складу СРСР тут були поширені знаки радянського зразка. На західноукраїнських землях у міжвоєнний період використовувались гроші держав, до складу яких вони входили: у Галичині польська марка, а з 1924 — злотий, що дорівнював 100 грошів, на Закарпатті — чехословацька крона, яка ділилася на 100 геллерів, а на Буковині — румунська лея, що складалася з 100 бані.
Під час 2-ї світової війни більша частина території України знаходилася под німецькою окупацією. На землях Райхскомісаріату Україна в обігу був окупаційний карбованець, а також дрібні радянські банкноти; в магазинах "тільки для німців" в обігу була спеціальна райсхмарка для окупованих територій. У дистрикті Галичина натомість ходив польський злотий (як довоєнні банкноти, так і спеціальний окупаційний випуск). На півдні, у румунській зоні окупації (Трансністрія), ходила не румунська валюта, а німецька марка, а також спеціальні бони, номіновані як в леях, так і в марках. Закарпаття було включено у склад Угорщини, і там ходив угорський пенге.
Після 1945 р. на всіх українських землях в обігу був радянський рубль. У зв'язку з дефіцитом товарної маси з 1990 р. запровадили товарні купони для тих, хто мав постійне працевлаштування в УРСР; їх відрізали в магазинах, які торгували за державними цінами. З 1991 р. в обіг увійшли купони-карбованці, які поступово замінили радянський рубль.
Новітній час
Після відновлення державної незалежності України 1991 р. взято курс на запровадження в обіг власної грошової одиниці — гривні, яку було введено у вересні 1996: комуністи виступали за збереження спільної з росією та Білоруссю валюти - рубля, та після дебатів як національну українську валюту було вибрано гривню. 1992 року в Канаді були надруковані перші українські гривні. Банкноти більшого номіналу: 50, 100, 200 гривень друкувались у Великій Британії.
Згідно з політикою тодішнього голови НБУ - Віктора Ющенка та віце-прем'єра Віктора Пинзеника було проведено реформу та потужну піар-компанію, що дозволило обмінювати гроші в обігу на гривні аж до 1998 року.
Виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою збуту, а також збут підробленої національної валюти України у виді банкнот чи металевої монети, іноземної валюти є кримінально караним.
Див. також
Посилання
- Валентина Дубіцька. Гроші Київської Русі [ 15 травня 2014 у Wayback Machine.]
- Віталій Черноіваненко . Історія паперових грошей України 1917—1920 років [ 9 квітня 2014 у Wayback Machine.]
- https://www.radiosvoboda.org/a/istoriya-ukrayinskoyi-hryvni-vid-chasiv-ukrayiny-rusi/31435746.html
- Д. Литов. Історія грошей в Україні (презентація).
Література
- . Київ-Львів, 2000.
- Котляр М. Ф. Нариси історії обігу й лічби монет на Україні XIV-XVIII ст. / Відп. ред. І. С. Слабєєв. АН УРСР. Інститут історії. — К.: Видавництво «Наукова думка», 1981. — 240 с.
- Метёлкин Н. В. Сокровища и ненайденные клады Украины. М. 2006.
- Шуст Р. Нумізматика: історія грошового обігу та монетної справи в Україні. К. 2009.
Примітки
- свідчення Унковського про карбування Б.Хмельницьким власної монети
- Газета Схід now (укр.) . №04. травень 2023. с. 2—3.
{{}}:|first=з пропущеним|last=()
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Groshi nacionalni znaki vartosti yaki vipuskaye derzhava primusovim kursom zamist povnocinnih zolotih groshej dlya pokrittya svoyih vitrat Moneta 6 st do n e LidiyaAntichnij periodNajdavnishimi monetami vidkarbovanimi na ukrayinskih zemlyah buli emisiyi greckih kolonij zasnovanih na pivnichnomu uzberezhzhi Chornogo morya Olviya Tira Hersones Pantikapej ta in Vipuskalis voni vprodovzh 6 st do n e 4 st n e Odnak areal yih rozpovsyudzhennya ye neznachnim Odnochasno poshiryuvalis i moneti karbovani na monetnih dvorah materikovoyi Greciyi ta ostroviv Egejskogo morya i Maloyi Aziyi Znachno chastishe zustrichayetsya na ukrayinskih zemlyah monetna produkciya starodavnogo Rimu Nasampered ce sribni denariyi imperatorskoyi epohi osoblivo chasiv panuvannya imperatoriv Trayana Adriana Luciya Vera Marka Avreliya ta Kommoda 2 st n e Ci moneti perebuvali v obigu do 5 st Znahidki piznishogo chasu ye ridkimi Masshtabi vikoristannya rimskih denariyiv buli duzhe znachnimi Inkoli u skarbah fiksuyetsya po dekilka tisyach cih monet a vsogo monetnih znahidok u yakih voni prisutni zafiksovano blizko 1500 U 6 7 st na zemlyah Ukrayini z yavilasya nevelika kilkist vizantijskih monet sribnih ta bronzovih ridshe zolotih Period RusiDokladnishe Moneti Kiyivskoyi Rusi Moneti drevnoyi Rusi dirhemi kuni nogati grivni Vprodovzh 8 11 st na groshovomu rinku Kiyivskoyi derzhavi dominuyut arabski vidkarbovani na chiselnih dvorah Arabskogo halifatu u Serednij Aziyi Irani Pivnichnij Africi na Blizkomu Shodi i navit na Pirenejskomu pivostrovi Na Rus voni pronikali dvoma osnovnimi shlyahami Volzkim ta shlyahom z varyag u greki Prichomu intensivnishim buv pershij Odnochasno potrebi rinku obslugovuvali vizantijski sribni miliarisiyi ta zahidnoyevropejski moneti denariyevogo tipu Ale vpliv cih groshovih odinic na ekonomichne zhittya buv mizernim V epohu najbilshoyi mogutnosti Kiyivskoyi derzhavi knyazi rozpochali vlasne monetne karbuvannya Tak Volodimir Svyatoslavich Velikij 980 1015 vipuskav t zv zlatniki ta sriblyaniki zoloti ta sribni moneti na licevomu boci yakih rozmisheno zobrazhennya knyazya z usima regaliyami a na zvorotnomu knyazhij gerb trizub Pislya Volodimira Velikogo sribnu monetu karbuvali knyazi 1015 1019 Yaroslav Mudrij 1019 1054 ta mozhlivo tmutarakanskij knyaz Oleg Mihayil Deyaki z nih vikonani na visokomu misteckomu rivni i ye cinnimi pam yatkami nashoyi istoriyi Sriblyanik Yaroslava Mudrogo 1019 1054 Licova sv Yurij Zmiyeborec zvorotna trizubec U drugij polovini 11 st u zv yazku z pripinennyam masovogo vvezennya inozemnih monet i vidsutnistyu vlasnih pokladiv sribla Rus Ukrayina vstupaye u t zv bezmonetnij period Ye pripushennya sho todi rol zasobiv obigu vikonuvali hutra zviriv nasampered kunici Martes ta vivirki Sciurus Voni vikoristovuvalisya paralelno z arabskimi monetami U pismovih dzherelah zgaduyutsya taki nominali togochasnoyi groshovoyi sistemi kuna nogata veksha grivna Spivvidnoshennya mizh nimi na osnovi rozrahunkiv zdijsnenih za Korotkoyu redakciyeyu Ruskoyi Pravdi viglyadaye tak 1 grivna 20 nogatam 25 kunam 50 ryezanam 150 veksham U 12 13 st pri provedenni znachnih finansovih operacij shiroko vikoristovuvalis sribni zlitki grivni Rozriznyayut dekilka yih tipiv osnovnimi z yakih ye kiyivski chernigivski ta novgorodski Riznoyu bula i vaga griven Teoretichno vona stanovila 204 756 g sribla SerednovichchyaU 14 st monetne karbuvannya na ukrayinskih zemlyah vidnovlyuyetsya Pislya zavoyuvannya Galichini polyakami korol Kazimir III Velikij 1333 1370 rozpochav tut emisiyu t zv kvartnikiv pivgroshiv zi sribla ta midnih puliv Pershi z nih nesut zobrazhennya gerba Galichini krokuyuchogo leva ta napis moneta russiae Moneta cogo tipu karbuvalis u Lvovi i nastupnikami Kazimira III Lyudovikom Ugorskim 1370 1382 ta jogo namisnikom u Galichini Volodislavom Opolskim 1372 1378 a takozh za Volodislava Yagajla 1386 1434 Odnochasno ostannij z nih karbuvav i t zv lvivski kvartniki pivgroshi z napisom moneta lembergensis yaki vipuskalis do 1414 r Pislya vstanovlennya u seredini 14 st litovskogo panuvannya na osnovnij chastini ukrayinskih zemel u Kiyivskomu udilnomu knyazivstvi vipuskav vlasnu monetu knyaz Volodimir Olgerdovich 1362 1394 Krim nogo vidomi karbovani na Chernigivshini moneti knyazya Dmitra Koributa Pripuskayut sho emisiyu veli i inshi udilni knyazi U drugij polovini 14 15 st panivne stanovishe na groshovomu rinku posili prazki groshi moneti sho karbuvalisya u velicheznij kilkosti cheskimi korolyami pochinayuchi z 1300 r Najposhirenishimi na ukrayinskih zemlyah ye groshi Vaclava IV 1378 1419 Ostanni z monet cogo tipu datuyutsya pershoyu polovinoyu 16 st Krim prazkih groshiv u monetnih skarbah cogo chasu bachimo produkciyu polskih litovskih zolotoordinskih moskovskih monetnih dvoriv Pri provedenni znachnih finansovih operacij vikoristovuvalis zoloti dukati 3 48 g perevazhno ugorskogo karbuvannya Odinicyami groshovoyi lichbi buli kopa sho dorivnyuvala 60 grosham 1 grish 10 denariyiv penyaziv yaka vikoristovuvalas u Velikomu knyazivstvi Litovskomu ta grivna 48 groshiv 1 grish 18 denariyiv sho dominuvala v Galichini U 16 st vnaslidok groshovoyi reformi Sigizmunda 1526 1528 rr groshove gospodarstvo ukrayinskih zemel zaznaye suttyevih zmin Na rinku z yavlyayutsya novi nominali shostak 6 groshiv troyak 3 groshi grish ternarij tretyak 3 denariyi solid shelyag 6 denariyiv tosho Osnovnoyu lichilnoyu odiniceyu staye zlotij sho dorivnyuvav 30 grosham Zrostav i kilkist ta asortiment krupnoyi moneti z yavlyayutsya sribni taleri blizko 28 g ta yih frakciyi 1 2 ta 1 4 Karbuvalis voni perevazhno na monetarnih Gollandiyi Pivdennih Niderlandiv riznih volodin Nimechchini ridshe Polshi Sered zolotih dukativ perevazhayut gollandski ta ugorski a takozh venecijski cehini U 16 st spivvidnoshennya talera i dukata perevazhno stanovilo 3 2 U 17 st z yavlyayutsya novi nominali monet ce orti 1 4 talera ta pivtoraki 1 1 2 Kreditni grosha nizkoprobni tinfi nominalna vartist yakih dorivnyuvala 1 zlotomu 30 groshiv a realna ne perevishuvala 12 ta midni solidi boratinki V cej chas bulo vidkrito Lvivskij monetnij dvir yakij funkcionuvav u 1656 1663 rr z perervami Tut vipuskalis perevazhno sribni orti ta shostaki a takozh nevelika kilkist taleriv ta zolotih monet Diskusijnim zalishayetsya i pitannya provedennya groshovogo karbuvannya Bogdanom Hmelnickim Bilshist doslidnikiv ne shilni pidtrimuvati ciyeyi dumki ale dehto zokrema akad I P Krip yakevich yiyi shvalyuye Ye takozh dani pro karbuvannya pivtorakiv chehiv getmanom P Doroshenkom u m Lisyanka Novij chasNa ukrayinskih zemlyah yaki pislya ukladennya Andrusivskogo peremir ya 1667 zalishilisya u skladi Rechi Pospolitoyi do pershogo yiyi podilu 1772 groshove gospodarstvo zalishilosya praktichno bez zmin Inshoyu bula kartina na zemlyah sho vidijshli do Rosijskoyi derzhavi Tut vidrazu zh pochali poshiryuvatisya rosijska moneta yaku naselennya ne zavzhdi hotilo prijmati V dokumentah tih chasiv zgaduyutsya grivni rubli altini dengi i kopijki Pislya Poltavskoyi bitvi 1709 Petro I zaboroniv vikoristovuvati inozemnu monetu v Ukrayini ale vona she zustrichalas na rinku do 30 h rr 18 st Vprodovzh 18 st i do revolyuciyi 1917 tut dominuvali rosijskij rubl ta kopijka 1 100 rublya Vnaslidok pershogo podilu Rechi Pospolitoyi 1772 Galichina vidijshla do skladu Avstrijskoyi imperiyi U 1774 vona zahopila i Bukovinu Na cih zemlyah avstrijskij uryad zaprovadiv vlasnu groshovu sistemu 1 gulden florin dorivnyuvav 60 krejceram Deyakij chas velosya karbuvannya midnih monet dlya Galichini nominalom 1 shiling ta 3 krejcari Z 1857 gulden stav dorivnyuvati 100 krejceram Vnaslidok groshovoyi reformi 1892 u Avstro Ugorshini bulo zaprovadzheno zolotij monometalizm i osnovnoyu groshovoyu odiniceyu stala korona krona yaka dililasya na 100 gelleriv filleriv Vid UNR do rozpadu SRSRPislya vidnovlennya ukrayinskoyi nacionalnoyi derzhavnosti 1917 r z yavilas neobhidnist vipustiti vlasni groshi Uhvaloyu Ukrayinskoyi Centralnoyi Radi vid 19 12 1917 roku bulo virisheno vipustiti pershi kreditni bileti nominalnoyu vartistyu 100 karbovanciv Voni buli viddrukovani v odnij z ukrayinskih drukaren Kiyeva i z yavilisya v obigu vzhe 24 grudnya togo zh roku Ce buli pershi paperovi Groshi na yakih bulo pomisheno zobrazhennya derzhavnogo gerba Ukrayini trizuba i napisi ukrayinskoyu movoyu Odnochasno na banknotah ciyeyi emisiyi bachimo napisi rosijskoyu yevrejskoyu ta polskoyu movami 100 griven Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki 1918 Zakonom Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki vid 1 03 1918 r groshovoyu odiniceyu stala grivnya yaka dorivnyuvala 1 2 karbovancya i dililasya na 100 shagiv V obigu perebuvali groshovi znaki vartistyu 10 25 50 100 250 1000 karbovanciv a takozh 2 5 100 500 1000 i 2000 griven Grivni vsih nominaliv krim 5 griven buli nadrukovani u Berlini 5 griven vipuskalis u Stanislavi teper m Ivano Frankivsk Karbovancevi kupyuri drukuvalis u Kiyevi Kam yanci Podilskomu ta v deyakih inshih mistah Poligrafichnij riven yih vikonannya znachno girshij i u zv yazku z cim yih chasto pidroblyali Rozminna moneta shagi vipuskalis u viglyadi poshtovih marok nominalnoyu vartistyu 10 20 30 40 ta 50 shagiv Groshovi znaki chasiv Ukrayinskoyi Centralnoyi Radi Getmanatu ta Direktoriyi UNR mayut visoku mistecku vartist U yih proektuvanni brali uchast vidomi mitci Narbut Modzalevskij Krasivskij Prihodko Romanovskij Sereda Pid chas pershoyi svitovoyi vijni ta vizvolnih zmagan ukrayinskogo narodu u zv yazku z brakom rozminnoyi moneti z yavilas velika kilkist miskih ta regionalnih groshovih znakiv t zv bon chekiv rozminnih znakiv tosho Zokrema na Volini voni vipuskalis u Kremenci Dubno Lucku Ostrozi Zhitomir Rivnomu ta in a v Galichini u Lvovi Drogobichi Brodah Zolochevi Ternopoli Zbarazhi Sokali Pislya vstanovlennya na ukrayinskih zemlyah bilshovickogo rezhimu a zgodom i vklyuchennya yih do skladu SRSR tut buli poshireni znaki radyanskogo zrazka Na zahidnoukrayinskih zemlyah u mizhvoyennij period vikoristovuvalis groshi derzhav do skladu yakih voni vhodili u Galichini polska marka a z 1924 zlotij sho dorivnyuvav 100 groshiv na Zakarpatti chehoslovacka krona yaka dililasya na 100 gelleriv a na Bukovini rumunska leya sho skladalasya z 100 bani Pid chas 2 yi svitovoyi vijni bilsha chastina teritoriyi Ukrayini znahodilasya pod nimeckoyu okupaciyeyu Na zemlyah Rajhskomisariatu Ukrayina v obigu buv okupacijnij karbovanec a takozh dribni radyanski banknoti v magazinah tilki dlya nimciv v obigu bula specialna rajshmarka dlya okupovanih teritorij U distrikti Galichina natomist hodiv polskij zlotij yak dovoyenni banknoti tak i specialnij okupacijnij vipusk Na pivdni u rumunskij zoni okupaciyi Transnistriya hodila ne rumunska valyuta a nimecka marka a takozh specialni boni nominovani yak v leyah tak i v markah Zakarpattya bulo vklyucheno u sklad Ugorshini i tam hodiv ugorskij penge Pislya 1945 r na vsih ukrayinskih zemlyah v obigu buv radyanskij rubl U zv yazku z deficitom tovarnoyi masi z 1990 r zaprovadili tovarni kuponi dlya tih hto mav postijne pracevlashtuvannya v URSR yih vidrizali v magazinah yaki torguvali za derzhavnimi cinami Z 1991 r v obig uvijshli kuponi karbovanci yaki postupovo zaminili radyanskij rubl Novitnij chasPislya vidnovlennya derzhavnoyi nezalezhnosti Ukrayini 1991 r vzyato kurs na zaprovadzhennya v obig vlasnoyi groshovoyi odinici grivni yaku bulo vvedeno u veresni 1996 komunisti vistupali za zberezhennya spilnoyi z rosiyeyu ta Bilorussyu valyuti rublya ta pislya debativ yak nacionalnu ukrayinsku valyutu bulo vibrano grivnyu 1992 roku v Kanadi buli nadrukovani pershi ukrayinski grivni Banknoti bilshogo nominalu 50 100 200 griven drukuvalis u Velikij Britaniyi Zgidno z politikoyu todishnogo golovi NBU Viktora Yushenka ta vice prem yera Viktora Pinzenika bulo provedeno reformu ta potuzhnu piar kompaniyu sho dozvolilo obminyuvati groshi v obigu na grivni azh do 1998 roku Vigotovlennya zberigannya pridbannya perevezennya peresilannya vvezennya v Ukrayinu z metoyu zbutu a takozh zbut pidroblenoyi nacionalnoyi valyuti Ukrayini u vidi banknot chi metalevoyi moneti inozemnoyi valyuti ye kriminalno karanim Div takozhGroshovij obig v Ukrayini 14 19 stolitPosilannyaValentina Dubicka Groshi Kiyivskoyi Rusi 15 travnya 2014 u Wayback Machine Vitalij Chernoivanenko Istoriya paperovih groshej Ukrayini 1917 1920 rokiv 9 kvitnya 2014 u Wayback Machine https www radiosvoboda org a istoriya ukrayinskoyi hryvni vid chasiv ukrayiny rusi 31435746 html D Litov Istoriya groshej v Ukrayini prezentaciya Literatura Kiyiv Lviv 2000 Kotlyar M F Narisi istoriyi obigu j lichbi monet na Ukrayini XIV XVIII st Vidp red I S Slabyeyev AN URSR Institut istoriyi K Vidavnictvo Naukova dumka 1981 240 s Metyolkin N V Sokrovisha i nenajdennye klady Ukrainy M 2006 Shust R Numizmatika istoriya groshovogo obigu ta monetnoyi spravi v Ukrayini K 2009 Primitkisvidchennya Unkovskogo pro karbuvannya B Hmelnickim vlasnoyi moneti Gazeta Shid now ukr 04 traven 2023 s 2 3 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a first z propushenim last dovidka