Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Виникнення і розбудова монетного ринку на українських землях в період V IX стПісля масового надходження на український г

Монети Київської Русі

Монети Київської Русі

Виникнення і розбудова монетного ринку на українських землях в період V — IX ст

Після масового надходження на український грошовий ринок римських денаріїв їхнє місце певною мірою посіли візантійські монети. Економічне та політичне піднесення Візантійської імперії V — VI ст. сприяло поширенню її грошових номіналів серед сусідніх країн. Таким чином, візантійська монета солідус потрапила до нас. На українських землях візантійська золота монета отримала нову назву — «златник». Інколи знаходять цілі скарби цих монет. Рідше в Україні можна знайти мідну візантійську монету — нумію.

«Чужі» гроші потрапляли до Русі завдяки торгівлі з іншими країнами. Зокрема, і торговий шлях зі Скандинавії до Константинополя — «із варяг у греки». Певна частина монет потрапляла завдяки походам на Балканський півострів.

З розвитком торгівлі із країнами Сходу, до Русі надходили монети сасанідського Ірану. Правителі цієї держави, яка існувала у III — середині VII ст., емітували велику кількість високопробних срібних драхм вагою близько 4 г. Також карбувалися срібні (тетрадрахми, півдрахми, оболи (1/6 драхми) двооболи (1/3 драхми), золоті (1/6, 1/3, 1, 3/2, 2 денарії — динари) та мідні номінали. Один із найбільших скарбів, що складався з понад 2 тис. монет, виявлено неподалік білоруського міста Могильов.

Зазвичай, на сасанідських драхмах того часу, розташований профіль правителя та вислови побажального характеру. Наприклад, на драхмах Хосрова II Парвеза (561 — 628 рр.) читаємо лише його ім'я та вислів «Зростаюча слава». Державною релігією Ірану був маздеїзм — поклоніння вогню. Саме тому на реверсі сасанідських драхм зображено вівтар з полум'ям і напис . У Ірані була така церемонія: коли цар посідав трон, вогонь запалювали, а коли правитель вмирав — гасили.

Через війни з Візантією, держава ослабла і не змогла протистояти натиску арабських завойовникам. Останній сасанідський правитель Язгард III (632 — 651 рр.) був убитий неподалік середньоазійського міста Мерв, а його держава перестала існувати.

У VIII ст. в Східній Європі та на українських землях, поширюється велика кількість арабських куфічних дірхемів. Назва цих монет походить від типу арабського письма «куфі», яке виникло в іракському місті аль-Куфа наприкінці VII ст. В цих монетах, згідно з Кораном, містилися лише написи. Монети легенди містили вислови з Корану, датування (за мусульманським літочисленням), а також місце карбування. Дещо пізніше на монетах з'явилися імена правителів — халіфів та їхніх намісників.

Завдяки своїй якості, дірхеми швидко поширилися в Арабському халіфаті: Індії, Бактрії, Іспанії, Франції та далеко за межами халіфату. У VII ст. вони вже почали з'являтися на східнослов'янському грошовому ринку.

Ахмад ібн Фадлан розповідав проте, що слов'янські жінки носили , що свідчило про заможність чоловіка: якщо чоловік мав статок у 10 тис. дірхемів, він дарував своїй жінці намисто в один ряд монет, 20 тис. — два ряди і т. д.

У «Книзі дорогоцінних намист» ібн Руста (близько 923 р.) описав поховальну церемонію руського купця, у могилу якого, крім одягу, їжі та зброї, поклали золоті прикраси та срібні дірхеми.

Можливо, зменшення і потім припинення надходження арабських куфічних дірхемів на землі Київської Русі було спричинене т. зв. «кризою срібла», яка почалася на Сході у X ст.

Монетне карбування на території Київської держави у X — XI ст

У період становлення Київської Русі на її землях поширились візантійські монети. Згодом візантійська монета стала зразком для перших монет київських князів — златників та срібників. Перші знахідки золотих та срібних монет із відкарбованим на них ім'ям Володимира Святославовича (980 — 1015) з'явилися наприкінці XVIII ст.


image
Срібляник Святополка

Златники

Златники Володимира були одними з найперших монет київського карбування. Вони діляться на два типи. На аверсі першого типу монет вміщено напис «Владимир, а се его злато». На монетах другого типу інший напис: «Владимир на столе». У центральній частині аверсу зображення князя, зі скіпетром й хрестом. Над лівим плечем Володимира знак роду Рюриковичів — тризуб. На реверсі (реверс монет обох типів однаковий) повне ім'я Ісуса Христа та його зображення.

Срібляники

Одночасно із златниками почалося виготовлення срібляників. Срібло у монетах не завжди було чисте, скоріше сплави. Срібляники на відміну від златників, зазнали змін: на реверсі був тризуб, на аверсі напис "Владимиръ на столе, а се его сребро ". До срібляників Святополка подібні монети (відомі 4 типи монет) з іменем «ПЕТРОС» та зображенням апостола Петра на аверсі. На реверсі — двозуб, княжий знак Святополка, дає змогу датувати монети 1016 — 1028 р. Це підтверджується тим фактом, що Святополк при хрещенні отримав ім'я Петро.

На монетах Ярослава Мудрого вміщено погруддя св. Георгія, навколо якого напис «ЯРОСЛАВЛЕ СРЕБРО». За вартістю, срібляники відповідали ногатам південноруської монетно-вагової системи X ст.

Ще існують монети карбовані у XI ст. сином чернігівського князя Святослава Ярославича, тмутараканським князем Олегом-Михаїлом. Відомі срібні, білонні та мідні екземпляри. На їх аверсі вміщено зображення архангела Михаїла, а на реверсі — легенду «Господи, помози Михаилу».

Нумізматична спадщина Київської Русі становить майже 340 монет. відкарбованих з використанням 220 штемпелів. Діяльність монетарень Києва та Новгорода продовжувалася до кінця другого десятиліття XI ст. Сировиною для них слугували іноземні монети — арабські дірхеми та західноєвропейські денарії. Погіршення якості цих монет та зменшення їх надходження на руський грошовий ринок спричинили випуск низькопробних монет на Київській Русі. Більша частина карбованих монет йшла не на міжнародну торгівлю, а на місцевий ринок. Відтак монетні майстри виробили власний стиль монетних зображень і написів. Завдяки цьому златники та срібляники володарів Київської держави стали важливими пам'ятками її політичної та економічної історії, духовно-релігійного життя, культури, мови, письма та мистецтва.

Виникнення та розвиток монетно-грошової системи Київської Русі

image
Срібляник Володимира Великого

Писемні пам'ятки руського права неодноразово згадують грошові одиниці, якими користувалося населення Русі: гривна, куна, різана, векша або вівериця. Адже в цих одиницях у статті редакції «Руської Правди» так описували вартість втрати худоби: «А за княжого коня, якщо він з плямою, 3 гривни, а за смердового 2 гривни, за кобилу 60 різан, а за вола гривну, а за корову 40 різан, а за трирічного лошака 15 кун, а за річне лоша пів гривни, а за теля 5 різан, за ягня ногата, за барана ногата». звідси:

Аналіз цього та інших історико-правових документів дає змогу відтворити руську монетно-грошову систему X ст.: 1 гривна = 20 ногатам = 25 кунам = 50 різанам = 150 векшам (віверицям).

Термін «гривня» вживався для позначення вагової, грошово-вагової та грошово-лічильної одиниць Київської Русі. Термін «гривня» походить від назви прикраси — шийної гривни. За іншою версією, спочатку гривною називали голову худоби (гриву), що була еквівалентом вартості. Вперше гривна згадується у договорі Русі з Візантією IX ст.

Упродовж X ст. у процесі обігу дірхеми постійно псувалися, в результаті чого їх почали приймати за вагу, виходячи з вмісту в них чистого срібла. Саме тоді з'явився термін «ногата», який вживався для позначення високопробних диргемів (дірхемів) попереднього карбування. З міжнародною торгівлею пов'язують виникнення ще одної одиниці — куни. Її використовували для позначення вартості шкірки куниці, що становила приблизно 8 г срібла.

Найменшою одиницею, про яку згадується у документах Київської Русі, була векша (вівериця). Різана була обрізком диргема (дірхема) або його фрагментом, вагою у 1 г.

«Безмонетний період» в історії грошового обігу Київської Русі (кінець XI — початок XIV ст.)

Через «кризу срібла» на Сході у X ст., до Русі не надходили куфічні дірхеми. Цю прогалину певною мірою заповнили західноєвропейські денарії, однак грошовий ринок південно-руських земель їх не сприйняв.

Через це у перших десятиліттях XII ст. монети замінили гривни — злитки срібла чи золота певної ваги та форми. Найпоширенішою на території Русі була новгородська гривна-паличка, яка була дещо прогнута. Саме тому їх називають «лад'єподібними» (тобто човноподібними).

Найбільш загадковим типом руських гривень є чернігівський тип срібних зливків. Вони мають неправильну форму і виконані доволі неохайно на відміну від інших. Карбування цих гривень відбувалося періодично, залежно від потреби. Місцем їх карбування могли бути не тільки міста, а й сільські поселення.

На початку «безмонетного періоду» на руському ринку певну роль відігравали західноєвропейські денарії. Інколи вони потрапляли на Русь через торговий шлях «із варяг у греки». Прикордонні регіони Київської Русі також отримували монети від прилеглих країн. Через завоювання Русі монголами, кількість населення держави зменшилося, торгові шляхи розпалися. Руський народ був змушений платити данину Золотій Орді, що зумовило зменшення кількості срібла в державі. Монгольські хани почали карбувати власні монети — «теньгу». Саме від татар ми отримали всім відоме російське слово — «деньги». Також випускалися зливки срібла, які мали човниковоподібний вигляд із жолобком зверху — «суми». Ці так звані «суми» вироблялися зі срібла, зібраного на руських землях. Золотоординські монети були поширені у Середньому Подніпров'ї, степових районах Русі, а також у Криму. Тим часом, Галицько-Волинська держава, яка спромоглася зберегти незалежність, вела активну торгівлю з країнами Європи. Вона володіла значними грошовими засобами.

У першій половині XIV ст. на грошовому ринку західноукраїнських земель поширюються монети іноземного карбування. Переважно це польський денарій та празький грош. У грамоті на війтівство у м. Санок останній галицько-волинський князь Юрій II (1323 — 1340) встановив оплату за розгляд судових справ — по два денарії до княжої скарбниці і один війтові.

Поширення у XIV ст. на українському грошовому ринку іноземних монет, зумовило кінець «безмонетного періоду» грошового господарства Київської Русі.

Сайти

  • Одеський музей нумізматики [ 6 липня 2006 у Wayback Machine.]

Джерела

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Viniknennya i rozbudova monetnogo rinku na ukrayinskih zemlyah v period V IX stPislya masovogo nadhodzhennya na ukrayinskij groshovij rinok rimskih denariyiv yihnye misce pevnoyu miroyu posili vizantijski moneti Ekonomichne ta politichne pidnesennya Vizantijskoyi imperiyi V VI st spriyalo poshirennyu yiyi groshovih nominaliv sered susidnih krayin Takim chinom vizantijska moneta solidus potrapila do nas Na ukrayinskih zemlyah vizantijska zolota moneta otrimala novu nazvu zlatnik Inkoli znahodyat cili skarbi cih monet Ridshe v Ukrayini mozhna znajti midnu vizantijsku monetu numiyu Chuzhi groshi potraplyali do Rusi zavdyaki torgivli z inshimi krayinami Zokrema i torgovij shlyah zi Skandinaviyi do Konstantinopolya iz varyag u greki Pevna chastina monet potraplyala zavdyaki pohodam na Balkanskij pivostriv Z rozvitkom torgivli iz krayinami Shodu do Rusi nadhodili moneti sasanidskogo Iranu Praviteli ciyeyi derzhavi yaka isnuvala u III seredini VII st emituvali veliku kilkist visokoprobnih sribnih drahm vagoyu blizko 4 g Takozh karbuvalisya sribni tetradrahmi pivdrahmi oboli 1 6 drahmi dvooboli 1 3 drahmi zoloti 1 6 1 3 1 3 2 2 denariyi dinari ta midni nominali Odin iz najbilshih skarbiv sho skladavsya z ponad 2 tis monet viyavleno nepodalik biloruskogo mista Mogilov Zazvichaj na sasanidskih drahmah togo chasu roztashovanij profil pravitelya ta vislovi pobazhalnogo harakteru Napriklad na drahmah Hosrova II Parveza 561 628 rr chitayemo lishe jogo im ya ta visliv Zrostayucha slava Derzhavnoyu religiyeyu Iranu buv mazdeyizm pokloninnya vognyu Same tomu na reversi sasanidskih drahm zobrazheno vivtar z polum yam i napis U Irani bula taka ceremoniya koli car posidav tron vogon zapalyuvali a koli pravitel vmirav gasili Cherez vijni z Vizantiyeyu derzhava oslabla i ne zmogla protistoyati natisku arabskih zavojovnikam Ostannij sasanidskij pravitel Yazgard III 632 651 rr buv ubitij nepodalik serednoazijskogo mista Merv a jogo derzhava perestala isnuvati U VIII st v Shidnij Yevropi ta na ukrayinskih zemlyah poshiryuyetsya velika kilkist arabskih kufichnih dirhemiv Nazva cih monet pohodit vid tipu arabskogo pisma kufi yake viniklo v irakskomu misti al Kufa naprikinci VII st V cih monetah zgidno z Koranom mistilisya lishe napisi Moneti legendi mistili vislovi z Koranu datuvannya za musulmanskim litochislennyam a takozh misce karbuvannya Desho piznishe na monetah z yavilisya imena praviteliv halifiv ta yihnih namisnikiv Zavdyaki svoyij yakosti dirhemi shvidko poshirilisya v Arabskomu halifati Indiyi Baktriyi Ispaniyi Franciyi ta daleko za mezhami halifatu U VII st voni vzhe pochali z yavlyatisya na shidnoslov yanskomu groshovomu rinku Ahmad ibn Fadlan rozpovidav prote sho slov yanski zhinki nosili sho svidchilo pro zamozhnist cholovika yaksho cholovik mav statok u 10 tis dirhemiv vin daruvav svoyij zhinci namisto v odin ryad monet 20 tis dva ryadi i t d U Knizi dorogocinnih namist ibn Rusta blizko 923 r opisav pohovalnu ceremoniyu ruskogo kupcya u mogilu yakogo krim odyagu yizhi ta zbroyi poklali zoloti prikrasi ta sribni dirhemi Mozhlivo zmenshennya i potim pripinennya nadhodzhennya arabskih kufichnih dirhemiv na zemli Kiyivskoyi Rusi bulo sprichinene t zv krizoyu sribla yaka pochalasya na Shodi u X st Monetne karbuvannya na teritoriyi Kiyivskoyi derzhavi u X XI stU period stanovlennya Kiyivskoyi Rusi na yiyi zemlyah poshirilis vizantijski moneti Zgodom vizantijska moneta stala zrazkom dlya pershih monet kiyivskih knyaziv zlatnikiv ta sribnikiv Pershi znahidki zolotih ta sribnih monet iz vidkarbovanim na nih im yam Volodimira Svyatoslavovicha 980 1015 z yavilisya naprikinci XVIII st Sriblyanik SvyatopolkaZlatniki Zlatniki Volodimira buli odnimi z najpershih monet kiyivskogo karbuvannya Voni dilyatsya na dva tipi Na aversi pershogo tipu monet vmisheno napis Vladimir a se ego zlato Na monetah drugogo tipu inshij napis Vladimir na stole U centralnij chastini aversu zobrazhennya knyazya zi skipetrom j hrestom Nad livim plechem Volodimira znak rodu Ryurikovichiv trizub Na reversi revers monet oboh tipiv odnakovij povne im ya Isusa Hrista ta jogo zobrazhennya Sriblyaniki Odnochasno iz zlatnikami pochalosya vigotovlennya sriblyanikiv Sriblo u monetah ne zavzhdi bulo chiste skorishe splavi Sriblyaniki na vidminu vid zlatnikiv zaznali zmin na reversi buv trizub na aversi napis Vladimir na stole a se ego srebro Do sriblyanikiv Svyatopolka podibni moneti vidomi 4 tipi monet z imenem PETROS ta zobrazhennyam apostola Petra na aversi Na reversi dvozub knyazhij znak Svyatopolka daye zmogu datuvati moneti 1016 1028 r Ce pidtverdzhuyetsya tim faktom sho Svyatopolk pri hreshenni otrimav im ya Petro Na monetah Yaroslava Mudrogo vmisheno pogruddya sv Georgiya navkolo yakogo napis YaROSLAVLE SREBRO Za vartistyu sriblyaniki vidpovidali nogatam pivdennoruskoyi monetno vagovoyi sistemi X st She isnuyut moneti karbovani u XI st sinom chernigivskogo knyazya Svyatoslava Yaroslavicha tmutarakanskim knyazem Olegom Mihayilom Vidomi sribni bilonni ta midni ekzemplyari Na yih aversi vmisheno zobrazhennya arhangela Mihayila a na reversi legendu Gospodi pomozi Mihailu Numizmatichna spadshina Kiyivskoyi Rusi stanovit majzhe 340 monet vidkarbovanih z vikoristannyam 220 shtempeliv Diyalnist monetaren Kiyeva ta Novgoroda prodovzhuvalasya do kincya drugogo desyatilittya XI st Sirovinoyu dlya nih sluguvali inozemni moneti arabski dirhemi ta zahidnoyevropejski denariyi Pogirshennya yakosti cih monet ta zmenshennya yih nadhodzhennya na ruskij groshovij rinok sprichinili vipusk nizkoprobnih monet na Kiyivskij Rusi Bilsha chastina karbovanih monet jshla ne na mizhnarodnu torgivlyu a na miscevij rinok Vidtak monetni majstri virobili vlasnij stil monetnih zobrazhen i napisiv Zavdyaki comu zlatniki ta sriblyaniki volodariv Kiyivskoyi derzhavi stali vazhlivimi pam yatkami yiyi politichnoyi ta ekonomichnoyi istoriyi duhovno religijnogo zhittya kulturi movi pisma ta mistectva Viniknennya ta rozvitok monetno groshovoyi sistemi Kiyivskoyi RusiSriblyanik Volodimira Velikogo Pisemni pam yatki ruskogo prava neodnorazovo zgaduyut groshovi odinici yakimi koristuvalosya naselennya Rusi grivna kuna rizana veksha abo vivericya Adzhe v cih odinicyah u statti redakciyi Ruskoyi Pravdi tak opisuvali vartist vtrati hudobi A za knyazhogo konya yaksho vin z plyamoyu 3 grivni a za smerdovogo 2 grivni za kobilu 60 rizan a za vola grivnu a za korovu 40 rizan a za tririchnogo loshaka 15 kun a za richne losha piv grivni a za telya 5 rizan za yagnya nogata za barana nogata zvidsi grivnya za richne losha piv grivni za vola grivnyu za smerdovogo konya 2 grivni za knyazhogo konya yaksho vin z plyamoyu 3 grivni kuna za tririchnogo loshaka 15 kun rizana za telya 5 rizan za korovu 40 rizan za kobilu 60 rizan nogata za yagnya odna nogata za barana odna nogata Analiz cogo ta inshih istoriko pravovih dokumentiv daye zmogu vidtvoriti rusku monetno groshovu sistemu X st 1 grivna 20 nogatam 25 kunam 50 rizanam 150 veksham vivericyam Termin grivnya vzhivavsya dlya poznachennya vagovoyi groshovo vagovoyi ta groshovo lichilnoyi odinic Kiyivskoyi Rusi Termin grivnya pohodit vid nazvi prikrasi shijnoyi grivni Za inshoyu versiyeyu spochatku grivnoyu nazivali golovu hudobi grivu sho bula ekvivalentom vartosti Vpershe grivna zgaduyetsya u dogovori Rusi z Vizantiyeyu IX st Uprodovzh X st u procesi obigu dirhemi postijno psuvalisya v rezultati chogo yih pochali prijmati za vagu vihodyachi z vmistu v nih chistogo sribla Same todi z yavivsya termin nogata yakij vzhivavsya dlya poznachennya visokoprobnih dirgemiv dirhemiv poperednogo karbuvannya Z mizhnarodnoyu torgivleyu pov yazuyut viniknennya she odnoyi odinici kuni Yiyi vikoristovuvali dlya poznachennya vartosti shkirki kunici sho stanovila priblizno 8 g sribla Najmenshoyu odiniceyu pro yaku zgaduyetsya u dokumentah Kiyivskoyi Rusi bula veksha vivericya Rizana bula obrizkom dirgema dirhema abo jogo fragmentom vagoyu u 1 g Bezmonetnij period v istoriyi groshovogo obigu Kiyivskoyi Rusi kinec XI pochatok XIV st Cherez krizu sribla na Shodi u X st do Rusi ne nadhodili kufichni dirhemi Cyu progalinu pevnoyu miroyu zapovnili zahidnoyevropejski denariyi odnak groshovij rinok pivdenno ruskih zemel yih ne sprijnyav Cherez ce u pershih desyatilittyah XII st moneti zaminili grivni zlitki sribla chi zolota pevnoyi vagi ta formi Najposhirenishoyu na teritoriyi Rusi bula novgorodska grivna palichka yaka bula desho prognuta Same tomu yih nazivayut lad yepodibnimi tobto chovnopodibnimi Najbilsh zagadkovim tipom ruskih griven ye chernigivskij tip sribnih zlivkiv Voni mayut nepravilnu formu i vikonani dovoli neohajno na vidminu vid inshih Karbuvannya cih griven vidbuvalosya periodichno zalezhno vid potrebi Miscem yih karbuvannya mogli buti ne tilki mista a j silski poselennya Na pochatku bezmonetnogo periodu na ruskomu rinku pevnu rol vidigravali zahidnoyevropejski denariyi Inkoli voni potraplyali na Rus cherez torgovij shlyah iz varyag u greki Prikordonni regioni Kiyivskoyi Rusi takozh otrimuvali moneti vid prileglih krayin Cherez zavoyuvannya Rusi mongolami kilkist naselennya derzhavi zmenshilosya torgovi shlyahi rozpalisya Ruskij narod buv zmushenij platiti daninu Zolotij Ordi sho zumovilo zmenshennya kilkosti sribla v derzhavi Mongolski hani pochali karbuvati vlasni moneti tengu Same vid tatar mi otrimali vsim vidome rosijske slovo dengi Takozh vipuskalisya zlivki sribla yaki mali chovnikovopodibnij viglyad iz zholobkom zverhu sumi Ci tak zvani sumi viroblyalisya zi sribla zibranogo na ruskih zemlyah Zolotoordinski moneti buli poshireni u Serednomu Podniprov yi stepovih rajonah Rusi a takozh u Krimu Tim chasom Galicko Volinska derzhava yaka spromoglasya zberegti nezalezhnist vela aktivnu torgivlyu z krayinami Yevropi Vona volodila znachnimi groshovimi zasobami U pershij polovini XIV st na groshovomu rinku zahidnoukrayinskih zemel poshiryuyutsya moneti inozemnogo karbuvannya Perevazhno ce polskij denarij ta prazkij grosh U gramoti na vijtivstvo u m Sanok ostannij galicko volinskij knyaz Yurij II 1323 1340 vstanoviv oplatu za rozglyad sudovih sprav po dva denariyi do knyazhoyi skarbnici i odin vijtovi Poshirennya u XIV st na ukrayinskomu groshovomu rinku inozemnih monet zumovilo kinec bezmonetnogo periodu groshovogo gospodarstva Kiyivskoyi Rusi SajtiOdeskij muzej numizmatiki 6 lipnya 2006 u Wayback Machine DzherelaNapisi na knyazhih monetah kincya H pochatku HI st Nimchuk V Istoriya ukrayinskoyi movi Hrestomatiya H HIII st 5 lipnya 2019 u Wayback Machine NAN Ukrayini Institut ukrayinskoyi movi Zhitomir Polissya 2015 S 27 28 Dribni velikoknyazivski napisi pochatku XI v Moneti vel kn Volodimira Svyatogo Svyatopolkova moneta Shahmatov O Krimskij A Narisi z istoriyi ukrayinskoyi movi ta hrestomatiya z pam yatnikiv pismenskoyi staro ukrayinshini XI XVIII v v Kiyiv vid Drukar 1922 S 141 Bojko Gagarin A S K voprosu o falsifikatah denezhno vesovyh slitkov griven v Kievskoj Rusi Numizmatika i Faleristika 3 Kiev 2015 S 18 19 Kotlyar M F Groshovij obig Rusi 2 lyutogo 2017 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2004 T 2 G D S 224 ISBN 966 00 0405 2 Shust Roman Numizmatika istoriya groshovogo obigu ta monetnoyi spravi v Ukrayini Navchalnij posibnik 2006 Zvarich V V avtor sostavitel Numizmaticheskij slovar Lvov izdatelstvo pri LGU obedinenie Visha shshkola 1975 156 s 292 il ros

Дата публікації:
Топ