Волзький торговий шлях (волго-балтійський, Балтійсько-Каспійський, «з варяг в араби») — торговий шлях, що сполучав Скандинавію з Халіфатом у ранньому середньовіччі (друга половина VIII — X ст.). Більш обґрунтованим є визначення «Балтійсько-Каспійський торговий шлях», в якому волзький відрізок був лише частиною торгової магістралі. Судячи зі знахідок дирхемів, склався раніше «дніпровського», але й своє міжнародне значення став втрачати раніше. Волзький торговельний шлях забезпечував економічний добробут Волзької Булгарії і Хозарського каганату, мав важливе економічне значення для розвитку торгово-ремісничих центрів на території балтійських племен, розвитку балтійських і західноєвропейських торгових зв'язків; про це свідчать величезні обсяги ввезеного в Європу із Середньої Азії монетного срібла (дирхамів) — у X ст. близько 375 тонн або 1 млн. 250 тис. монет. Волзький торговий шлях був поліетнічним, його комунікації і центри торгівлі змінювалися в часі, він був складною системою маршрутів, напрями та інтенсивність використання яких не були постійними, він практично не мав транзитного характеру і за даними археологічних досліджень складався з північної та південної зон, що з'єднували сфери балтійської і східної торгівлі.
Волзький торговий шлях | |
Країна | Росія |
---|
Механізм функціонування
Балтійсько-Каспійський торговий шлях в силу специфіки етнічної і природно-географічної характеристики території мав у VII—IX ст. скоріше естафетний, а не транзитний характер. Достовірно транзитний характер балтійсько-каспійської торгівлі підтверджується часом не раніше XI ст. Волзький торговий шлях був складною системою маршрутів. У сукупності торговельну магістраль склали: Балтійське море — Західна Двіна / Нарова / Луга / Нева — Волга — Кама-Біла / В'ятка / Ока-Дон — Чорне / Каспійське море. Напрями та інтенсивність використання маршрутів не залишалися незмінними. Існували сухопутні тракти, траси яких були пов'язані з вододілами і напрямами річкових долин. Основні дороги по великих річках мали відгалуження, з'єднувалися через вододіли. У більшості випадків практично неможливим був рух по річках проти течії. Навіть через тисячу років в інших економічних і соціальних умовах кінця XVIII — початку XIX ст. багато суден на Волзі та інших судноплавних річках ходили тільки за течією і назад не поверталися.
|
Найбільш ймовірними шляхами проникнення з Балтійського моря до внутрішньої водної системи Східної Європи були Західно-Двінський, Нарвський і Невський маршрути торгового шляху, що мали в більшості «морський» характер. Шляхами проникнення з Каспійського моря у внутрішню водну систему Східної Європи були Волзький, Камський і Донський маршрути. Сполучною ланкою між річковими басейнами Балтійської та Каспійської частин шляху була розгалужена система водних маршрутів і волокових переходів Верхньоволзького та Волго-Окського регіонів. Арабами Окський торговий маршрут (країна Вантіт) був освоєний в VIII ст. Найбільш ранні скандинавські знахідки в околицях м. Мурома відносяться до Х — початку XI ст., тому немає достатніх підстав говорити про якийсь вплив скандинавів в даному регіоні.
З моменту зародження шлях з Балтики в Каспій був поліетнічним. VII—VIII ст. стали часом активного проникнення в Прикам'я східних (согдійських і трохи пізніше арабських), потім булгарських купців, яких притягало хутро і «риб'ячий зуб». В VIII ст. арабськими і булгарським купцями освоюється маршрут по Оці. З кінця VIII — початку IX ст. Волзький шлях можна по праву називати «Арабським», хоча він і перебував під контролем Хазарії. Скандинави не мали безпосереднього доступу до арабського ринку, як не мали доступу в глибинні слов'янські і фіно-угорські землі східні торговці. В X—XI ст. скандинави досягли південно-східної ділянки шляху і були змушені включитися в налагоджену торгівлю між місцевим населенням і східними купцями.
Волгою до Волзької Булгарії сплавлялися такі північні товари, як хутро, мед і раби. Згодом цей шлях називали в літописах «із варяг у булгари» (у булгар як перевалочний пункт пізніше вела і сухопутна дорога з Києва). Місця найбільших скандинавських поселень на Верхній Волзі нині відзначають Сарське городище і Тімерьовські кургани. Втім, населення цих поселень було змішаним, включаючи значний слов'янський і мерянський компонент.
Якщо на північ від Булгарії основними торговими агентами в IX—X ст. виступали варяги, то на Нижній Волзі основною політичною й економічною силою виступала Хазарія. На Волзі стояв найбільше місто держави — Ітіль. Перешийок між Волгою і Доном захищала могутня фортеця Саркел. Про нижні ділянки Волзького торгового шляху відомо з описів арабських географів Ібн Хордадбеха (в «Книзі шляхів і країн» IX століття він описує торговельний маршрут руських купців униз по Дніпру в Чорне море, вгору по Дону і вниз по Волзі в Каспійське море і на верблюдах до Багдаду) і Ібн Руста, а також за відомостями Ібн Фадлана, що пройшов вгору по Волзі аж до Булгарії в 921–922 роках.
Досягнувши Каспійського моря, купці висаджувалися на його південних берегах і на верблюдах відправлялися далі в Багдад, Балх і Мавераннахр. Автор «Книги шляхів і країн» Ібн Хордадбех (який мав провід як управитель пошти в перської області Джабал) повідомляв, що в його час купці- доходили «до кочовищ Тогуз-гузів, а потім і до Китаю».
У другій половині Х — на початку ХІ ст., коли Київська держава починає серйозно опановувати території півночі та сходу, торговельна активність на Волзькому шляху затухає і практично припиняють існування протоміські центри дальньої торгівлі й з'являються їхні двійники (Городище — Новгород, Гньоздово — Смоленськ, Сарське — Ярославль тощо), розташовані хоча й неподалік від старих, але засновані вже на зовсім іншій системі політичних і економічних відносин, та інших напрямах торгівлі.
Значення
Волзький торговельний шлях, будучи елементом складної системи транс'європейських торговельних відносин, відігравав важливу роль для Північної і Західної Європи, Волзької Булгарії і Хозарського каганату. Балтійсько-Каспійським шляхом були пов'язані тісним та активним торговим співробітництвом скандинави, ільменські словіни, кривичі, весь, карели, вепси, саами, ести, латгальці, меря, мурома, мордва, булгари, хозари, буртаси, араби. Торгівля велася рабами, хутром, медом, воском, різноманітними ковальськими і ювелірними виробами, тканиною, одягом, посудом, продуктами. Але головним було монетне срібло. Для Східної та Північної Європи срібні дирхеми, що надходили більш ніж два сторіччя в період другої половини VIII—X ст., служили основним джерелом дорогоцінного металу, а самі монети з вагового розрахунку були універсальним засобом платежів та обміну.
Волзький торговий шлях знаходився трохи осторонь від території становлення початкової східно-слов'янської держави. На думку Толочко О. П. і Толочко П. П. до історії Русі як такої, тобто Київської держави, прокладення і організація скандинавами торговельних магістралей, заснування ними поселень протоміського типу, тамтешні процеси етнічної конвергенції тощо не мають жодного стосунку.
Див. також
- Торговий шлях
- Шлях із варягів у греки
- Волго-Балтійський водний шлях — система каналів, і озер на північному заході Російської Федерації.
- Руський Каганат
Примітки
- Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 30 серпня 2014.
- Леонтьев А. Е., Носов Е. Н. Восточноевропейские пути сообщения и торговые святи в конце VIII—X в. // Русь в IX—XI веках: археологическая панорама / Ин-т археологии РАН; отв. ред. Н. А. Макаров. — Москва; Вологда: Древности Севера, 2012.[недоступне посилання з квітня 2019] — С. 383—401.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 13 липня 2018. Процитовано 24 лютого 2015.
- Стальсберг А. О скандинавских погребениях с лодками эпохи викингов на территории Древней Руси // Историческая археология. Традиции и перспективы. К 80-летию со дня рождения Д.А. Авдусина. М., 1998. — C. 278.
- Толочко О. П., Толочко П. П. Київська Русь. — К., Видавничий дім «Альтернативи», 1998. — С. 24.
Це незавершена стаття з історії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Volzkij torgovij shlyah volgo baltijskij Baltijsko Kaspijskij z varyag v arabi torgovij shlyah sho spoluchav Skandinaviyu z Halifatom u rannomu serednovichchi druga polovina VIII X st Bilsh obgruntovanim ye viznachennya Baltijsko Kaspijskij torgovij shlyah v yakomu volzkij vidrizok buv lishe chastinoyu torgovoyi magistrali Sudyachi zi znahidok dirhemiv sklavsya ranishe dniprovskogo ale j svoye mizhnarodne znachennya stav vtrachati ranishe Volzkij torgovelnij shlyah zabezpechuvav ekonomichnij dobrobut Volzkoyi Bulgariyi i Hozarskogo kaganatu mav vazhlive ekonomichne znachennya dlya rozvitku torgovo remisnichih centriv na teritoriyi baltijskih plemen rozvitku baltijskih i zahidnoyevropejskih torgovih zv yazkiv pro ce svidchat velichezni obsyagi vvezenogo v Yevropu iz Serednoyi Aziyi monetnogo sribla dirhamiv u X st blizko 375 tonn abo 1 mln 250 tis monet Volzkij torgovij shlyah buv polietnichnim jogo komunikaciyi i centri torgivli zminyuvalisya v chasi vin buv skladnoyu sistemoyu marshrutiv napryami ta intensivnist vikoristannya yakih ne buli postijnimi vin praktichno ne mav tranzitnogo harakteru i za danimi arheologichnih doslidzhen skladavsya z pivnichnoyi ta pivdennoyi zon sho z yednuvali sferi baltijskoyi i shidnoyi torgivli Volzkij torgovij shlyah Krayina Rosiya Osnovni napryami volzkogo poznacheno chervonim i dniprovskogo poznacheno fioletovim torgovih shlyahiv Mehanizm funkcionuvannyaBaltijsko Kaspijskij torgovij shlyah v silu specifiki etnichnoyi i prirodno geografichnoyi harakteristiki teritoriyi mav u VII IX st skorishe estafetnij a ne tranzitnij harakter Dostovirno tranzitnij harakter baltijsko kaspijskoyi torgivli pidtverdzhuyetsya chasom ne ranishe XI st Volzkij torgovij shlyah buv skladnoyu sistemoyu marshrutiv U sukupnosti torgovelnu magistral sklali Baltijske more Zahidna Dvina Narova Luga Neva Volga Kama Bila V yatka Oka Don Chorne Kaspijske more Napryami ta intensivnist vikoristannya marshrutiv ne zalishalisya nezminnimi Isnuvali suhoputni trakti trasi yakih buli pov yazani z vododilami i napryamami richkovih dolin Osnovni dorogi po velikih richkah mali vidgaluzhennya z yednuvalisya cherez vododili U bilshosti vipadkiv praktichno nemozhlivim buv ruh po richkah proti techiyi Navit cherez tisyachu rokiv v inshih ekonomichnih i socialnih umovah kincya XVIII pochatku XIX st bagato suden na Volzi ta inshih sudnoplavnih richkah hodili tilki za techiyeyu i nazad ne povertalisya Naprochud nezdolannim ye uyavlennya pro te sho skandinavi plavali na svoyih morskih korablyah po richkah nezvazhayuchi na te sho do budivnictva kanaliv i shlyuziv taki korabli ne mogli prohoditi cherez richkovi porogi i yih navryad chi volochili cherez bagatokilometrovi voloki shob plisti dali po milkovodnih inodi richkah Najbilsh jmovirnimi shlyahami proniknennya z Baltijskogo morya do vnutrishnoyi vodnoyi sistemi Shidnoyi Yevropi buli Zahidno Dvinskij Narvskij i Nevskij marshruti torgovogo shlyahu sho mali v bilshosti morskij harakter Shlyahami proniknennya z Kaspijskogo morya u vnutrishnyu vodnu sistemu Shidnoyi Yevropi buli Volzkij Kamskij i Donskij marshruti Spoluchnoyu lankoyu mizh richkovimi basejnami Baltijskoyi ta Kaspijskoyi chastin shlyahu bula rozgaluzhena sistema vodnih marshrutiv i volokovih perehodiv Verhnovolzkogo ta Volgo Okskogo regioniv Arabami Okskij torgovij marshrut krayina Vantit buv osvoyenij v VIII st Najbilsh ranni skandinavski znahidki v okolicyah m Muroma vidnosyatsya do H pochatku XI st tomu nemaye dostatnih pidstav govoriti pro yakijs vpliv skandinaviv v danomu regioni Z momentu zarodzhennya shlyah z Baltiki v Kaspij buv polietnichnim VII VIII st stali chasom aktivnogo proniknennya v Prikam ya shidnih sogdijskih i trohi piznishe arabskih potim bulgarskih kupciv yakih prityagalo hutro i rib yachij zub V VIII st arabskimi i bulgarskim kupcyami osvoyuyetsya marshrut po Oci Z kincya VIII pochatku IX st Volzkij shlyah mozhna po pravu nazivati Arabskim hocha vin i perebuvav pid kontrolem Hazariyi Skandinavi ne mali bezposerednogo dostupu do arabskogo rinku yak ne mali dostupu v glibinni slov yanski i fino ugorski zemli shidni torgovci V X XI st skandinavi dosyagli pivdenno shidnoyi dilyanki shlyahu i buli zmusheni vklyuchitisya v nalagodzhenu torgivlyu mizh miscevim naselennyam i shidnimi kupcyami Volgoyu do Volzkoyi Bulgariyi splavlyalisya taki pivnichni tovari yak hutro med i rabi Zgodom cej shlyah nazivali v litopisah iz varyag u bulgari u bulgar yak perevalochnij punkt piznishe vela i suhoputna doroga z Kiyeva Miscya najbilshih skandinavskih poselen na Verhnij Volzi nini vidznachayut Sarske gorodishe i Timerovski kurgani Vtim naselennya cih poselen bulo zmishanim vklyuchayuchi znachnij slov yanskij i meryanskij komponent Yaksho na pivnich vid Bulgariyi osnovnimi torgovimi agentami v IX X st vistupali varyagi to na Nizhnij Volzi osnovnoyu politichnoyu j ekonomichnoyu siloyu vistupala Hazariya Na Volzi stoyav najbilshe misto derzhavi Itil Pereshijok mizh Volgoyu i Donom zahishala mogutnya fortecya Sarkel Pro nizhni dilyanki Volzkogo torgovogo shlyahu vidomo z opisiv arabskih geografiv Ibn Hordadbeha v Knizi shlyahiv i krayin IX stolittya vin opisuye torgovelnij marshrut ruskih kupciv uniz po Dnipru v Chorne more vgoru po Donu i vniz po Volzi v Kaspijske more i na verblyudah do Bagdadu i Ibn Rusta a takozh za vidomostyami Ibn Fadlana sho projshov vgoru po Volzi azh do Bulgariyi v 921 922 rokah Dosyagnuvshi Kaspijskogo morya kupci visadzhuvalisya na jogo pivdennih beregah i na verblyudah vidpravlyalisya dali v Bagdad Balh i Maverannahr Avtor Knigi shlyahiv i krayin Ibn Hordadbeh yakij mav provid yak upravitel poshti v perskoyi oblasti Dzhabal povidomlyav sho v jogo chas kupci dohodili do kochovish Toguz guziv a potim i do Kitayu U drugij polovini H na pochatku HI st koli Kiyivska derzhava pochinaye serjozno opanovuvati teritoriyi pivnochi ta shodu torgovelna aktivnist na Volzkomu shlyahu zatuhaye i praktichno pripinyayut isnuvannya protomiski centri dalnoyi torgivli j z yavlyayutsya yihni dvijniki Gorodishe Novgorod Gnozdovo Smolensk Sarske Yaroslavl tosho roztashovani hocha j nepodalik vid starih ale zasnovani vzhe na zovsim inshij sistemi politichnih i ekonomichnih vidnosin ta inshih napryamah torgivli ZnachennyaVolzkij torgovelnij shlyah buduchi elementom skladnoyi sistemi trans yevropejskih torgovelnih vidnosin vidigravav vazhlivu rol dlya Pivnichnoyi i Zahidnoyi Yevropi Volzkoyi Bulgariyi i Hozarskogo kaganatu Baltijsko Kaspijskim shlyahom buli pov yazani tisnim ta aktivnim torgovim spivrobitnictvom skandinavi ilmenski slovini krivichi ves kareli vepsi saami esti latgalci merya muroma mordva bulgari hozari burtasi arabi Torgivlya velasya rabami hutrom medom voskom riznomanitnimi kovalskimi i yuvelirnimi virobami tkaninoyu odyagom posudom produktami Ale golovnim bulo monetne sriblo Dlya Shidnoyi ta Pivnichnoyi Yevropi sribni dirhemi sho nadhodili bilsh nizh dva storichchya v period drugoyi polovini VIII X st sluzhili osnovnim dzherelom dorogocinnogo metalu a sami moneti z vagovogo rozrahunku buli universalnim zasobom platezhiv ta obminu Volzkij torgovij shlyah znahodivsya trohi ostoron vid teritoriyi stanovlennya pochatkovoyi shidno slov yanskoyi derzhavi Na dumku Tolochko O P i Tolochko P P do istoriyi Rusi yak takoyi tobto Kiyivskoyi derzhavi prokladennya i organizaciya skandinavami torgovelnih magistralej zasnuvannya nimi poselen protomiskogo tipu tamteshni procesi etnichnoyi konvergenciyi tosho ne mayut zhodnogo stosunku Div takozhTorgovij shlyah Shlyah iz varyagiv u greki Volgo Baltijskij vodnij shlyah sistema kanaliv i ozer na pivnichnomu zahodi Rosijskoyi Federaciyi Ruskij KaganatPrimitkiArhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 30 serpnya 2014 Leontev A E Nosov E N Vostochnoevropejskie puti soobsheniya i torgovye svyati v konce VIII X v Rus v IX XI vekah arheologicheskaya panorama In t arheologii RAN otv red N A Makarov Moskva Vologda Drevnosti Severa 2012 nedostupne posilannya z kvitnya 2019 S 383 401 PDF Arhiv originalu PDF za 13 lipnya 2018 Procitovano 24 lyutogo 2015 Stalsberg A O skandinavskih pogrebeniyah s lodkami epohi vikingov na territorii Drevnej Rusi Istoricheskaya arheologiya Tradicii i perspektivy K 80 letiyu so dnya rozhdeniya D A Avdusina M 1998 C 278 Tolochko O P Tolochko P P Kiyivska Rus K Vidavnichij dim Alternativi 1998 S 24 Ce nezavershena stattya z istoriyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi