Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Японський енцефаліт (англ. encephalitis japonica, Japanese encephalitis) — гостре ендемічне арбовірусне інфекційне захворювання вірусної етіології з переважним ураженням нервової системи у вигляді енцефаліту. Є однією з найтяжчих трансмісивних нейроінфекцій людини.
| Японський енцефаліт | |
|---|---|
 | |
| Спеціальність | інфекційні хвороби |
| Симптоми | гарячка[1], озноб[1], артралгія[1], перевтома[1], головний біль[1], блювання[2], ригідність потиличних м'язів[1], сплутаність свідомості[d][3] і кома[3] |
| Причини | d |
| Метод діагностики | люмбальна пункція, МРТ, КТ, ЕЕГ, ІФА, ПЛР і реакція імунофлюоресценції |
| Ведення | d, діуретик, ноотропні препарати і антиоксиданти |
| Препарати | фуросемід, торасемід, неостигмін, пірацетам і манітол |
| Класифікація та зовнішні ресурси | |
| МКХ-11 | 1C85 |
| МКХ-10 | A83.0 |
| DiseasesDB | 7036 |
| eMedicine | med/3158 |
| MeSH | D004672 |
 Japanese encephalitis у Вікісховищі | |
Актуальність
Щорічно в світі реєструють 68 тисяч випадків хвороби, летальність досягає 30 %. Стійкі неврологічні або психіатричні наслідки можуть виникнути у 30-50 % осіб з цим захворюванням. Поширений японський енцефаліт у 24 країнах Південно-Східної Азії та Західного Тихоокеанського регіону (2022 року зафіксовано спалах в Австралії).
Історичні факти
Перший випадок хвороби було задокументовано в Японії 1871 року. Перші публікації, присвячені клінічній картині хвороби, з'явилися в 1924 році, під час епідемії, що охопила 7000 осіб і стала національним лихом для Японії. Близько вісімдесяти відсотків хворих загинули. Японські дослідники описували цю форму нейроінфекцій під назвою «йошиварська застуда», «японський енцефаліт», «літній енцефаліт», «енцефаліт Б», комариний енцефаліт, літньо-осінній комариний енцефаліт тощо. Невдовзі за цією формою нейроінфекцій закріпилося загальноприйнята назва — японський енцефаліт (encephalitis japonica). Надалі виявилося, що хвороба є природно-осередковим вірусним захворюванням, яке трапляється не тільки в Японії, але і в інших країнах Тихоокеанського регіону.
Етіологія
| Японський енцефаліт | ||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| ||||||||
| Класифікація вірусів | ||||||||
| ||||||||
Посилання | ||||||||
|
Збудник хвороби належить до РНК-вмісних вірусів з роду , комплексу японського енцефаліту, який включає 9 антигенно подібних вірусів, зокрема збудники гарячки денге, жовтої гарячки, гарячки Західного Нілу. Вірус інактивується при впливі етеру, дезоксихолату натрію, високих температур (при 56-60°С гине протягом 30 хвилин). Добре зберігається при низьких температурах, у ліофілізованому вигляді. Одноланцюговий геном РНК упакований у капсид, утворений капсидним білком. Зовнішня оболонка утворена білком і є протективним антигеном. Він допомагає ввести вірус у внутрішню частину сприйнятливої клітини. Геном також кодує кілька неструктурних білків (NS1, NS2a, NS2b, NS3, N4a, NS4b, NS5). NS1 виробляється також як секреторна форма. NS3 — це геліказа, а NS5 — вірусна полімераза. Відзначено, що вірус інфікує просвіт ендоплазматичного ретикулуму клітини і швидко накопичує там значні кількості вірусних білків. Має 5 генотипів, які розійшлись від базового вірусу у середині 1500-х років з середньою еволюційною швидкістю 4,35 × 10−4 (діапазон: 3,4906 × 10−4 до 5,303 × 10−4) заміщення нуклеотидів сайту в рік..
Епідеміологічні особливості
Джерела та резервуар інфекції
Крім людини, джерелами та резервуарами вірусу японського енцефаліту є птахи, свині, мавпи, коні, корови, кози, вівці. Сприйнятливими також є лабораторні пацюки, білі миші тощо. Людина, велика рогата худоба та коні є тупиковими джерелами, тому що хвороба в них проявляється смертельним енцефалітом. Свині є резервуаром і відіграють дуже важливу роль в епідеміологічному ланцюгу захворювання. Зараження свиней є безсимптомним, за винятком вагітних свиноматок, коли аборти та аномалії плода є частими. Потужним резервуаром є птахи.
Механізм передачі та переносники
Японський енцефаліт передається за допомогою трансмісивного механізму передачі інфекції, поширюється шляхом укусів комарів роду Culex, найчастіше виду Culex tritaeniorhynchus, який схильний до живлення на людях, рідше інших родів — Aedes, Anopheles, Armigeres, Mansonia. Не виключають також можливість того, що й кліщі Ixodes putus та I. signatus, Haemaphisalis japonica здатні передавати вірус при укусі. Характерна сезонність, пов'язана з часом виплоду комарів, хоча у країнах Південно-Східної Азії хворобу реєструють протягом усього року.
Сприйнятливість
Хворіють переважно люди молодого віку, що працюють в заболочених місцях.
Патогенез
Розвиток хвороби перш за все залежить від стану організму, а також від кількості вірусу, що потрапив, його вірулентності та штамових властивостей. Часто при попаданні в організм людини вірус гине вже в місці його інтродукції. Можливо через те, що в результаті тривалості перебування у епідемічному осередку у людини розвивається резистентність до дії вірусу. Поширення збудника в організмі може відбуватися як гематогенним, так і невральним шляхом. Проникність гематоенцефалічного бар'єра для вірусу залежить від багатьох факторів, у першу чергу, від підвищення температури організму, при якому хвороба розвивається швидше. Вогнищеву неврологічну симптоматику, ймовірно, обумовлюють судинні реакції, які виникають через опосередкований вплив вірусу на кровоносні судини. У результаті їхня проникність підвищується, розвиваються порушення мікроциркуляції, набряк, крововиливи. Ці зміни відбуваються не тільки в нервовій системі, але й у інших органах і тканинах. Подолавши гематоенцефалічний бар'єр, вірус проникає в паренхіму мозку, де загалом і відбувається його розмноження. При тяжкому перебігу захворювання відбувається генералізація збудника в організмі та репродукція вірусу не тільки в нервовій системі, так і поза нею. Проникнення вірусу в район мозку та інтенсивне його розмноження вважається суттєвим патогенетичним моментом. Інтенсивність розвитку і розмноження вірусу в нервовій системі підтверджується патоморфологічними змінами. Розмноження вірусів призводить до пошкодження та загибелі нейронів, що супроводжується набряково-судинними реакціями і проліферацією глії. Хвороба являє собою генералізований капіляротоксикоз, з ексудативно-проліферативним процесом у мозку. Разом з тим, він істотно відрізняється від геморагічних гарячок. При японському енцефаліті найбільші зміни відзначаються в базальних гангліях, крім того, інтенсивно страждає кора великих півкуль головного мозку і вегетативні центри. Манифестна стадія хвороби за часом збігається з термінами максимальної концентрації вірусу в мозку та появою виразних запальних змін там.
Клінічні ознаки
Згідно з Міжнародним класифікатором хвороб 10-го перегляду хворобу класифікують до групи «Вірусні інфекції центральної нервової системи» під кодом A83.0. Інкубаційний період триває від 5 до 15 днів. Клінічний перебіг варіює від безсимптомних (найчастіше) і загальногарячкових форм до енцефаліту.
Захворювання починається з різко нарастаючих загальноінфекційних симптомів. При цьому багато пацієнтів можуть назвати точно час початку своєї хвороби. У той же час, за 1 -2 дня до розвитку маніфестної форми захворювання можуть спостерігатися продромальні явища у вигляді швидкої втомлюваності, загальної слабкості, сонливості, зниження працездатності тощо. У тяжких випадках захворювання починається одразу з появи гарячки, головного болю, блювання, в подальшому можуть приєднатися симптоми ураження центральної нервової системи (менінгеальні симптоми, вогнищеві). Характерні ранні порушення свідомості, розлади психіки (неадекватна поведінка, галюцинації). Часто реєструють запальні зміни в легенях, гепатоспленомегалію (збільшення печінки та селезінки), порушення сну за летаргічним типом. З черепних нервів частіше уражені лицьовий і окоруховий, можливе ураження блукаючого нерва, стовбура мозку, шийного відділу спинного мозку (відбуваються мляві парези м'язів шиї і плечового пояса), пірамідної системи (спастичні парези та паралічі). Розвиток коматозного стану супроводжується якісними та кількісними змінами свідомості. Якісні проявляються сплутаністю свідомості, деліріозними або аментивними станами з маячнею та руховим збудженням. Іноді виникають епілептичні припадки. Для кількісних змін свідомості характерні оглушення із , сопор чи кома. Частими ознаками гострого періоду є міоклонічні фібриллярні та фасцикулярні посмикування у різних м'язових групах, в особливості на обличчі і кінцівках, грубий неритмичний тремор рук, що посилюється при рухах. Іноді спостерігається нерясний петехіальний висип. Гарячка триває протягом 7 -10 днів.
Період реконвалесценції тривалий, приблизно 33-50 % мають серйозні неврологічні та психіатричні наслідки.
Діагностика
Люмбальну пункцію виконують для отримання спинномозкової рідини. Тиск рідини може бути високим, рівень білка підвищений, тоді як рівень глюкози в ній часто є нормальним. У клінічному аналізі крові може бути незначний лейкоцитоз. Магнітно-резонансна томографія та КТ-сканування головного мозку можуть показати двосторонні пошкодження кори з крововиливами там. Електроенцефалографія (ЕЕГ) показує дифузне уповільнення сигналів. Виявлення IgM в імуноферментному аналізі (ІФА) та РНК вірусу в полімеразній ланцюговій реакції (ПЛР) у сироватці крові або спинномозковій рідині є стандартним діагностичним тестом для цієї хвороби. Ізоляція вірусів ускладнена, оскільки вірусемія у людей є тимчасовою та низької інтенсивності. Вірусний антиген може бути виявлено у тканинах за допомогою реакції імунофлюоресценції
Лікування
Етіотропних засобів не винайдено. Терапія в значній мірі патогенетична. Використовують протинабрякові засоби (маннітол, салуретики тощо), 40 % розчин глюкози з аскорбіновою кислотою, вітаміни групи В, ноотропні препарати, засоби, що поліпшують трофіку і кровопостачання головного мозку, антигіпоксанти та антиоксиданти. При психомоторному збудженні застосовують літичні суміші. У періоді реконвалесценції продовжують активне відновлювальне лікування, ГАМКергічні засоби, прозерин, біогенні стимулятори.
Профілактика
Необхідно вживати заходів, спрямованих на запобігання укусів комарів, зменшення їхньої популяції та поширення вірусу. Проводять боротьбу з виплодом комарів у водоймах.
Специфічна профілактика розроблена, розроблені вакцини двох типів — отримані внаслідок культивування у мозку мишей та в клітинній культурі in vitro. Доступні три вакцини: SA14-14-2 (вільна від тіомерсалів), IC51 (має назву JESPECT в Австралії та Новій Зеландії; IXIARO — в інших країнах) та ChimeriVax-JE (відома під назвою IMOJEV). Усі ці вакцини базуються на III генотипі вірусу. Віруснейтралізуючі антитіла з'являються після введення вакцини наприкінці першого тижня і зберігаються у захисному титрі протягом 2-3-х років, через що існує необхідність ревакцинації у тих людей, що продовжують бути на ендемічних територіях.
Примітки
- WikiSkripta — 2008. — ISSN 1804-6517
- https://www.cdc.gov/japaneseencephalitis/symptoms/
- Disease Ontology — 2016.
- Japanese encephalitis — Australia. 28 April 2022 [1] (англ.)
- Mohammed MA, Galbraith SE, Radford AD, Dove W, Takasaki T, Kurane I, Solomon T (July 2011). «Molecular phylogenetic and evolutionary analyses of Muar strain of Japanese encephalitis virus reveal it is the missing fifth genotype». Infect Genet Evol. 11 (5): 855–62. (англ.)
- Schiøler KL, Samuel M, Wai KL (2007). «Vaccines for preventing Japanese encephalitis». Cochrane Database Syst Rev (3): CD004263. doi:10.1002/14651858.CD004263.pub2. PMID 17636750 (англ.)
Джерела
- Інфекційні хвороби: енциклопедичний довідник / за ред. Крамарьова С. О., Голубовської О. А. — К.: ТОВ «Гармонія», 2-е видання доповнене та перероблене. 2019. — 712 с. (Крамарьов С. О., Голубовська О. А., Шкурба А. В. та ін.) / С. 654—657.
- Возіанова Ж. І. Інфекційні і паразитарні хвороби: У 3 т. — К.: Здоров'я, 2002. — Т. 2. — 658 с. ISBN 5-311-01249
- Antonette B Climaco, Katherine Talcott Melhado Japanese Encephalitis. Updated: May 07, 2016 Medscape. Infectious Diseases Sections. Viral Infections (Chief Editor: Burke A Cunha). [2] [ 10 жовтня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
- WHO. Japanese encephalitis. Fact sheet No 386. December 2015 [3] [ 13 липня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
- Centers for Disease Control and Prevention (CDC). Japanese Encephalitis August 5, 2015 [4] [ 24 травня 2017 у Wayback Machine.]
- Руководство по инфекционным болезням / Военно-мед. акад.; Под ред. Ю. В. Лобзина. — 3-е изд., доп. и перераб. — СПб.: Фолиант, 2003. — часть 2, с. 156-60. (рос.)
- Руководство по инфекционным болезням / Под ред. В. М. Семенова. — М.: МИА, 2008. — 745 с. (рос.)
Література
- Лобан К. М., Лобзин Ю. В., Лукин Е. П. Риккетсиозы человека (руководство для врачей). — СПб.: ЭЛБИ, 2002. — 473 с. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Encefalit Yaponskij encefalit angl encephalitis japonica Japanese encephalitis gostre endemichne arbovirusne infekcijne zahvoryuvannya virusnoyi etiologiyi z perevazhnim urazhennyam nervovoyi sistemi u viglyadi encefalitu Ye odniyeyu z najtyazhchih transmisivnih nejroinfekcij lyudini Yaponskij encefalitSpecialnist infekcijni hvorobiSimptomi garyachka 1 oznob 1 artralgiya 1 perevtoma 1 golovnij bil 1 blyuvannya 2 rigidnist potilichnih m yaziv 1 splutanist svidomosti d 3 i koma 3 Prichini dMetod diagnostiki lyumbalna punkciya MRT KT EEG IFA PLR i reakciya imunoflyuorescenciyiVedennya d diuretik nootropni preparati i antioksidantiPreparati furosemid torasemid neostigmin piracetam i manitolKlasifikaciya ta zovnishni resursiMKH 11 1C85MKH 10 A83 0DiseasesDB 7036eMedicine med 3158MeSH D004672 Japanese encephalitis u VikishovishiAktualnistMapa geografichnogo poshirennya yaponskogo encefalitu i chastoti rozpodilu v riznih krayinah Shorichno v sviti reyestruyut 68 tisyach vipadkiv hvorobi letalnist dosyagaye 30 Stijki nevrologichni abo psihiatrichni naslidki mozhut viniknuti u 30 50 osib z cim zahvoryuvannyam Poshirenij yaponskij encefalit u 24 krayinah Pivdenno Shidnoyi Aziyi ta Zahidnogo Tihookeanskogo regionu 2022 roku zafiksovano spalah v Avstraliyi Istorichni faktiPershij vipadok hvorobi bulo zadokumentovano v Yaponiyi 1871 roku Pershi publikaciyi prisvyacheni klinichnij kartini hvorobi z yavilisya v 1924 roci pid chas epidemiyi sho ohopila 7000 osib i stala nacionalnim lihom dlya Yaponiyi Blizko visimdesyati vidsotkiv hvorih zaginuli Yaponski doslidniki opisuvali cyu formu nejroinfekcij pid nazvoyu joshivarska zastuda yaponskij encefalit litnij encefalit encefalit B komarinij encefalit litno osinnij komarinij encefalit tosho Nevdovzi za ciyeyu formoyu nejroinfekcij zakripilosya zagalnoprijnyata nazva yaponskij encefalit encephalitis japonica Nadali viyavilosya sho hvoroba ye prirodno oseredkovim virusnim zahvoryuvannyam yake traplyayetsya ne tilki v Yaponiyi ale i v inshih krayinah Tihookeanskogo regionu Etiologiya Yaponskij encefalit Klasifikaciya virusiv Grupa iv Rodina Rid Vid Japanese encephalitis virus Posilannya Vikishovishe Japanese encephalitis Zbudnik hvorobi nalezhit do RNK vmisnih virusiv z rodu kompleksu yaponskogo encefalitu yakij vklyuchaye 9 antigenno podibnih virusiv zokrema zbudniki garyachki denge zhovtoyi garyachki garyachki Zahidnogo Nilu Virus inaktivuyetsya pri vplivi eteru dezoksiholatu natriyu visokih temperatur pri 56 60 S gine protyagom 30 hvilin Dobre zberigayetsya pri nizkih temperaturah u liofilizovanomu viglyadi Odnolancyugovij genom RNK upakovanij u kapsid utvorenij kapsidnim bilkom Zovnishnya obolonka utvorena bilkom i ye protektivnim antigenom Vin dopomagaye vvesti virus u vnutrishnyu chastinu sprijnyatlivoyi klitini Genom takozh koduye kilka nestrukturnih bilkiv NS1 NS2a NS2b NS3 N4a NS4b NS5 NS1 viroblyayetsya takozh yak sekretorna forma NS3 ce gelikaza a NS5 virusna polimeraza Vidznacheno sho virus infikuye prosvit endoplazmatichnogo retikulumu klitini i shvidko nakopichuye tam znachni kilkosti virusnih bilkiv Maye 5 genotipiv yaki rozijshlis vid bazovogo virusu u seredini 1500 h rokiv z serednoyu evolyucijnoyu shvidkistyu 4 35 10 4 diapazon 3 4906 10 4 do 5 303 10 4 zamishennya nukleotidiv sajtu v rik Epidemiologichni osoblivostiDzherela ta rezervuar infekciyi Krim lyudini dzherelami ta rezervuarami virusu yaponskogo encefalitu ye ptahi svini mavpi koni korovi kozi vivci Sprijnyatlivimi takozh ye laboratorni pacyuki bili mishi tosho Lyudina velika rogata hudoba ta koni ye tupikovimi dzherelami tomu sho hvoroba v nih proyavlyayetsya smertelnim encefalitom Svini ye rezervuarom i vidigrayut duzhe vazhlivu rol v epidemiologichnomu lancyugu zahvoryuvannya Zarazhennya svinej ye bezsimptomnim za vinyatkom vagitnih svinomatok koli aborti ta anomaliyi ploda ye chastimi Potuzhnim rezervuarom ye ptahi Mehanizm peredachi ta perenosniki Yaponskij encefalit peredayetsya za dopomogoyu transmisivnogo mehanizmu peredachi infekciyi poshiryuyetsya shlyahom ukusiv komariv rodu Culex najchastishe vidu Culex tritaeniorhynchus yakij shilnij do zhivlennya na lyudyah ridshe inshih rodiv Aedes Anopheles Armigeres Mansonia Ne viklyuchayut takozh mozhlivist togo sho j klishi Ixodes putus ta I signatus Haemaphisalis japonica zdatni peredavati virus pri ukusi Harakterna sezonnist pov yazana z chasom viplodu komariv hocha u krayinah Pivdenno Shidnoyi Aziyi hvorobu reyestruyut protyagom usogo roku Sprijnyatlivist Hvoriyut perevazhno lyudi molodogo viku sho pracyuyut v zabolochenih miscyah PatogenezRozvitok hvorobi persh za vse zalezhit vid stanu organizmu a takozh vid kilkosti virusu sho potrapiv jogo virulentnosti ta shtamovih vlastivostej Chasto pri popadanni v organizm lyudini virus gine vzhe v misci jogo introdukciyi Mozhlivo cherez te sho v rezultati trivalosti perebuvannya u epidemichnomu oseredku u lyudini rozvivayetsya rezistentnist do diyi virusu Poshirennya zbudnika v organizmi mozhe vidbuvatisya yak gematogennim tak i nevralnim shlyahom Proniknist gematoencefalichnogo bar yera dlya virusu zalezhit vid bagatoh faktoriv u pershu chergu vid pidvishennya temperaturi organizmu pri yakomu hvoroba rozvivayetsya shvidshe Vognishevu nevrologichnu simptomatiku jmovirno obumovlyuyut sudinni reakciyi yaki vinikayut cherez oposeredkovanij vpliv virusu na krovonosni sudini U rezultati yihnya proniknist pidvishuyetsya rozvivayutsya porushennya mikrocirkulyaciyi nabryak krovovilivi Ci zmini vidbuvayutsya ne tilki v nervovij sistemi ale j u inshih organah i tkaninah Podolavshi gematoencefalichnij bar yer virus pronikaye v parenhimu mozku de zagalom i vidbuvayetsya jogo rozmnozhennya Pri tyazhkomu perebigu zahvoryuvannya vidbuvayetsya generalizaciya zbudnika v organizmi ta reprodukciya virusu ne tilki v nervovij sistemi tak i poza neyu Proniknennya virusu v rajon mozku ta intensivne jogo rozmnozhennya vvazhayetsya suttyevim patogenetichnim momentom Intensivnist rozvitku i rozmnozhennya virusu v nervovij sistemi pidtverdzhuyetsya patomorfologichnimi zminami Rozmnozhennya virusiv prizvodit do poshkodzhennya ta zagibeli nejroniv sho suprovodzhuyetsya nabryakovo sudinnimi reakciyami i proliferaciyeyu gliyi Hvoroba yavlyaye soboyu generalizovanij kapilyarotoksikoz z eksudativno proliferativnim procesom u mozku Razom z tim vin istotno vidriznyayetsya vid gemoragichnih garyachok Pri yaponskomu encefaliti najbilshi zmini vidznachayutsya v bazalnih gangliyah krim togo intensivno strazhdaye kora velikih pivkul golovnogo mozku i vegetativni centri Manifestna stadiya hvorobi za chasom zbigayetsya z terminami maksimalnoyi koncentraciyi virusu v mozku ta poyavoyu viraznih zapalnih zmin tam Klinichni oznakiZgidno z Mizhnarodnim klasifikatorom hvorob 10 go pereglyadu hvorobu klasifikuyut do grupi Virusni infekciyi centralnoyi nervovoyi sistemi pid kodom A83 0 Inkubacijnij period trivaye vid 5 do 15 dniv Klinichnij perebig variyuye vid bezsimptomnih najchastishe i zagalnogaryachkovih form do encefalitu Zahvoryuvannya pochinayetsya z rizko narastayuchih zagalnoinfekcijnih simptomiv Pri comu bagato paciyentiv mozhut nazvati tochno chas pochatku svoyeyi hvorobi U toj zhe chas za 1 2 dnya do rozvitku manifestnoyi formi zahvoryuvannya mozhut sposterigatisya prodromalni yavisha u viglyadi shvidkoyi vtomlyuvanosti zagalnoyi slabkosti sonlivosti znizhennya pracezdatnosti tosho U tyazhkih vipadkah zahvoryuvannya pochinayetsya odrazu z poyavi garyachki golovnogo bolyu blyuvannya v podalshomu mozhut priyednatisya simptomi urazhennya centralnoyi nervovoyi sistemi meningealni simptomi vognishevi Harakterni ranni porushennya svidomosti rozladi psihiki neadekvatna povedinka galyucinaciyi Chasto reyestruyut zapalni zmini v legenyah gepatosplenomegaliyu zbilshennya pechinki ta selezinki porushennya snu za letargichnim tipom Z cherepnih nerviv chastishe urazheni licovij i okoruhovij mozhlive urazhennya blukayuchogo nerva stovbura mozku shijnogo viddilu spinnogo mozku vidbuvayutsya mlyavi parezi m yaziv shiyi i plechovogo poyasa piramidnoyi sistemi spastichni parezi ta paralichi Rozvitok komatoznogo stanu suprovodzhuyetsya yakisnimi ta kilkisnimi zminami svidomosti Yakisni proyavlyayutsya splutanistyu svidomosti delirioznimi abo amentivnimi stanami z mayachneyu ta ruhovim zbudzhennyam Inodi vinikayut epileptichni pripadki Dlya kilkisnih zmin svidomosti harakterni oglushennya iz sopor chi koma Chastimi oznakami gostrogo periodu ye mioklonichni fibrillyarni ta fascikulyarni posmikuvannya u riznih m yazovih grupah v osoblivosti na oblichchi i kincivkah grubij neritmichnij tremor ruk sho posilyuyetsya pri ruhah Inodi sposterigayetsya neryasnij petehialnij visip Garyachka trivaye protyagom 7 10 dniv Period rekonvalescenciyi trivalij priblizno 33 50 mayut serjozni nevrologichni ta psihiatrichni naslidki DiagnostikaLyumbalnu punkciyu vikonuyut dlya otrimannya spinnomozkovoyi ridini Tisk ridini mozhe buti visokim riven bilka pidvishenij todi yak riven glyukozi v nij chasto ye normalnim U klinichnomu analizi krovi mozhe buti neznachnij lejkocitoz Magnitno rezonansna tomografiya ta KT skanuvannya golovnogo mozku mozhut pokazati dvostoronni poshkodzhennya kori z krovovilivami tam Elektroencefalografiya EEG pokazuye difuzne upovilnennya signaliv Viyavlennya IgM v imunofermentnomu analizi IFA ta RNK virusu v polimeraznij lancyugovij reakciyi PLR u sirovatci krovi abo spinnomozkovij ridini ye standartnim diagnostichnim testom dlya ciyeyi hvorobi Izolyaciya virusiv uskladnena oskilki virusemiya u lyudej ye timchasovoyu ta nizkoyi intensivnosti Virusnij antigen mozhe buti viyavleno u tkaninah za dopomogoyu reakciyi imunoflyuorescenciyi Vakcina proti yaponskogo encefalituLikuvannyaEtiotropnih zasobiv ne vinajdeno Terapiya v znachnij miri patogenetichna Vikoristovuyut protinabryakovi zasobi mannitol saluretiki tosho 40 rozchin glyukozi z askorbinovoyu kislotoyu vitamini grupi V nootropni preparati zasobi sho polipshuyut trofiku i krovopostachannya golovnogo mozku antigipoksanti ta antioksidanti Pri psihomotornomu zbudzhenni zastosovuyut litichni sumishi U periodi rekonvalescenciyi prodovzhuyut aktivne vidnovlyuvalne likuvannya GAMKergichni zasobi prozerin biogenni stimulyatori ProfilaktikaNeobhidno vzhivati zahodiv spryamovanih na zapobigannya ukusiv komariv zmenshennya yihnoyi populyaciyi ta poshirennya virusu Provodyat borotbu z viplodom komariv u vodojmah Specifichna profilaktika rozroblena rozrobleni vakcini dvoh tipiv otrimani vnaslidok kultivuvannya u mozku mishej ta v klitinnij kulturi in vitro Dostupni tri vakcini SA14 14 2 vilna vid tiomersaliv IC51 maye nazvu JESPECT v Avstraliyi ta Novij Zelandiyi IXIARO v inshih krayinah ta ChimeriVax JE vidoma pid nazvoyu IMOJEV Usi ci vakcini bazuyutsya na III genotipi virusu Virusnejtralizuyuchi antitila z yavlyayutsya pislya vvedennya vakcini naprikinci pershogo tizhnya i zberigayutsya u zahisnomu titri protyagom 2 3 h rokiv cherez sho isnuye neobhidnist revakcinaciyi u tih lyudej sho prodovzhuyut buti na endemichnih teritoriyah PrimitkiWikiSkripta 2008 ISSN 1804 6517 d Track Q9049250 https www cdc gov japaneseencephalitis symptoms Disease Ontology 2016 d Track Q4117183d Track Q5282129 Japanese encephalitis Australia 28 April 2022 1 angl Mohammed MA Galbraith SE Radford AD Dove W Takasaki T Kurane I Solomon T July 2011 Molecular phylogenetic and evolutionary analyses of Muar strain of Japanese encephalitis virus reveal it is the missing fifth genotype Infect Genet Evol 11 5 855 62 angl Schioler KL Samuel M Wai KL 2007 Vaccines for preventing Japanese encephalitis Cochrane Database Syst Rev 3 CD004263 doi 10 1002 14651858 CD004263 pub2 PMID 17636750 angl DzherelaInfekcijni hvorobi enciklopedichnij dovidnik za red Kramarova S O Golubovskoyi O A K TOV Garmoniya 2 e vidannya dopovnene ta pereroblene 2019 712 s ISBN 978 966 2165 52 4 Kramarov S O Golubovska O A Shkurba A V ta in S 654 657 Vozianova Zh I Infekcijni i parazitarni hvorobi U 3 t K Zdorov ya 2002 T 2 658 s ISBN 5 311 01249 Antonette B Climaco Katherine Talcott Melhado Japanese Encephalitis Updated May 07 2016 Medscape Infectious Diseases Sections Viral Infections Chief Editor Burke A Cunha 2 10 zhovtnya 2017 u Wayback Machine angl WHO Japanese encephalitis Fact sheet No 386 December 2015 3 13 lipnya 2017 u Wayback Machine angl Centers for Disease Control and Prevention CDC Japanese Encephalitis August 5 2015 4 24 travnya 2017 u Wayback Machine Rukovodstvo po infekcionnym boleznyam Voenno med akad Pod red Yu V Lobzina 3 e izd dop i pererab SPb Foliant 2003 chast 2 s 156 60 ros Rukovodstvo po infekcionnym boleznyam Pod red V M Semenova M MIA 2008 745 s ros LiteraturaLoban K M Lobzin Yu V Lukin E P Rikketsiozy cheloveka rukovodstvo dlya vrachej SPb ELBI 2002 473 s ros