Ядвігін Ш., справжнє ім'я Антон Іванович Левицький (4 січня 1869, маєток Добосна, зараз Кіровського району Могильовської області, Білорусь — 24 лютого 1922, Вільнюс) — білоруський прозаїк, публіцист, фейлетоніст, драматург, поет, літературознавець, політик, один із зачинателів білоруської художньої прози.
Ядвігін Ш. | |
---|---|
біл. Антон Іванавіч Лявіцкі | |
Псевдо | Ядвігін Ш. |
Народився | 4 (16) січня 1869 d, d, Рогачовський повіт, Могильовська губернія, Російська імперія |
Помер | 24 лютого 1922 (53 роки) Вільнюс, Віленське воєводство, Польська Республіка ·туберкульоз |
Поховання | цвинтар Расу |
Країна | Російська імперія Білоруська Народна Республіка Серединна Литва |
Діяльність | драматург, публіцист, літературознавець, перекладач, поет, журналіст |
Alma mater | d і d |
Знання мов | білоруська |
Партія | Q13028732? і Білоруська селянська партія Зеленого дуба |
У шлюбі з | d |
Діти | d, d і d |
|
Його літературна творчість багатожанрова. Відомий як автор байок у прозі, ліричного оповідання, сатиричної замальовки, дорожніх нотаток, фейлетону, художньої публіцистики, мемуарів. Велике значення для становлення великої прозової форми білоруської літератури мав його роман «Золото». Творчість Ядвігіна Ш. зіграла значну роль у формуванні норм білоруської літературної мови, вдосконалення системи її стилістичних засобів, розширення образотворчих можливостей.
Біографія
Ранні роки та освіта
Народився 4 січня 1869 року в маєтку Добосна Рогачовського повіту (нині Кіровський район) в родині Яна і Вольги Левицьких (мав сестру Еву), де його батько служив управителем маєтку. Пізніше в 1870-х роках він був лісничим графа Тишкевича і жив у Першаях нинішнього Воложинського району.
Незабаром сім'я Левицьких переїхала в Карпилівку під Радошковичами на Мінщині. Тут у 1877—1878 рр. Антон Левицький навчався в нелегальній школі в [be], яку організувала дочка Вінцента Дуніна-Мартинкевича — Каміла. Пізніше про цей період він згадував:
Шестеро нас там було… я був найменшим — років сім мав; вчила нас різних наук, навіть і музики. Наша вчителька (вічна їй пам'ять!) і її батьки так уміли заохотити нас до науки, що кожен з нас навперебій брався до неї… пам'ятаю цікаві оповідання про рідну батьківщину і про далекі холодні краї, куди зла доля заганяє багатьох людей…
Оригінальний текст (біл.)Шасцёра нас там было… я быў найменшым — гадкоў сем меў; вучылі нас розных навук, нават і музыкі. Наша вучыцелька (вечны ёй ужо пакой!) і яе бацькі так умелі падахвочываць нас да навукі, што кожны з нас наперабой браўся да яе… памятаю цікавыя апавяданні аб роднай бацькаўшчыне і аб далёкіх халодных краях, куды злая доля заганяе шмат людзей…
Потім успішно закінчив [be] і вступив на медичний факультет Московського університету.
8 березня 1890 року за участь у студентських заворушеннях Ядвігін Ш. заарештований і ув'язнений на кілька місяців у Бутирській тюрмі, чому послідувало виключення з університету. У в'язниці він переклав популярне на той час оповідання Всеволода Гаршина «Сигнал», видане у Москві в 1891 році. Під час ув'язнення стає свідком влаштованого студентами-арештантами концерту, на якому зі своїми національними піснями і танцями виступали росіяни, українці, литовці, латиші, кавказці і поляки. Після концерту члени Мінського земляцтва вирішують заснувати перший білоруський гурток молоді в Москві.
Після звільнення з в'язниці Ядвігін Ш. не домагається відновлення в університеті. Він здає іспит на аптекарського практиканта, проходить практику в одній з московських аптек і виїжджає на Білорусь, додому в фільварок Карпилівку. Тут від важкої хвороби помирає його батько, а незабаром трапляється пожежа, яка знищила батьківський дім. Ядвігін Ш. будує для сім'ї невеликий будиночок з двох кімнат та кухні, а сам їде у Мінськ і здає іспит на аптекаря. Після нетривалої практики переводиться в Радошковичі, де працює помічником провізора і будує Карпилівський дім.
Радошковицький гурток інтелігенції
У Радошковичах Ядвігін Ш. став членом гуртка місцевої інтелігенції, брав участь у літературних вечорах — декламував вірші Вінцента Дуніна-Мартинкевича і Францішка Богушевича. В 1892 році (за іншим даними в 1893) написав комедію «Злодій», яку з ініціативи [be], одного з організаторів Радошковицького гуртка білорусів-інтелігентів, передбачалося поставити на платній маївці, а збір з вистави передати на відкриття містечкової лікарні. Секретар Московського етнографічного товариства Микола Янчук, який сприяв справі культурного відродження білорусів і тримав зв'язок зі студентськими земляцтвами університету і сільськогосподарської академії (студентом останньої був Ядвігін Ш.), прагнув отримати дозвіл цензури на видання п'єси і на постановку її на сцені, проте так і не домігся цього. Тим не менш, в 1892 році було вирішено поставити п'єсу без цензурного дозволу.
За кілька днів до свят була призначена генеральна репетиція. Але до судового слідчого, нібито в гості, приїхав з Вілейки повітовий прокурор, який дізнався про постановку п'єси, що не пройшла цензури. Прокурор дав зрозуміти слідчому, що спектакль, ще й забороненою тоді білоруською мовою, може принести всій місцевій адміністрації великі прикрощі. Після такого попередження прокурора спектакль так і не відбувся. Сама комедія в свій час не була надрукована, а рукопис не зберігся. Як зазначав білоруський драматург Франтішек Олехнович у своїй монографії [be], рукопис комедії до Другої світової війни зберігався в архіві Ромуальда Зямкевіча.
Шлюб і повернення в Карпилівку
У 1894 році Антон Левицький побрався з радошковицькою швачкою Люцією Олександрівною Гнатовською, яка після вільнюської школи крою та шиття працювала в містечку. За спогадами дочки, [be], Люція була молодша за свого чоловіка на п'ять років. У шлюбі народилося четверо дітей: Ванда, Левон, Вацлав і Казимир.
Тим часом Антон Левицький вже завідував крамницею-кооперацією запасного насіння землевласників, оскільки від аптекарства змушений був відмовитися за станом здоров'я. Однак, прогорівши на посаді крамаря і доклавши чимало своїх грошей, щоб розрахуватися з кооперацією, Ядвігін Ш. переїхав назад у Карпилівку, де почав займатися садівництвом і літературною творчістю.
У 1903—1904 роках співпрацював з мінськими і віленськими прогресивними виданнями: виступав з розповідями, публіцистичними статтями і кореспонденціями місцевого характеру російською і польською мовами, де піднімав питання національного спрямування, проблему періодичних видань рідною мовою, селянського життя та ін., які, однак, особливої популярності йому не принесли. Перше оповідання Ядвігіна Ш. білоруською мовою під назвою «Суд» було надруковано в третьому номері газети «Наша доля» 20 вересня 1906 року, а в 1910 році перекладено українською мовою з прихильними відгуками про автора як про оригінального білоруського прозаїка. Також тогочасна білоруська критика відзначила в ньому талант сатирика і гумориста.
Маєток Ядвігіна Ш. часто відвідував син сусіда-орендаря Домініка Луцкевича на ім'я Ян, який пізніше стане найбільшим російськомовним поетом XX століття під псевдонімом Янка Купала. Про зустріч з Антоном Левицьким він пізніше згадував:
У період 1904—1906 рр. …я познайомився з Ядвігіним Ш. (жили ми по сусідству). Це була для мене велика подія. Я вперше зіткнувся з людиною, яка була не лише письменником, а ще й писала по-білоруськи. З ним я дуже зблизився. Він мені багато розповідав про невідомі мені до того письменницькі справи і т. д. Людиною він був з вищою освітою (щоправда, університету через революційні справи не закінчив), і дуже цікавим і дотепним співрозмовником.
Оригінальний текст (біл.)У перыяд 1904—1906 гг. …я пазнаёміўся з Ядвігіным Ш. (жылі мы па суседстве). Гэта была для мяне вялікая падзея. Я ўпершыню сутыкнуўся з чалавекам, які быў не толькі пісьменнікам, але і пісаў па–беларуску. 3 ім я вельмі зблізіўся. Ён мне шмат расказваў пра незнаёмыя мне дагэтуль пісьменніцкія справы і г. д. Чалавек ён быў з вышэйшай адукацыяй (праўда, універсітэту з-за рэвалюцыйных справаў не закончыў), прытым вельмі цікавым і дасціпным субяседнікам.
Єдина дочка Ядвігіна Ш., Ванда Левицька, про зустріч її батька з Янкою Купалою згадувала:
Купала приходив до нас брати книги. Читав татові свої вірші і невдовзі почав друкувати їх у «Нашій ниві». З татом вони вели довгі розмови…
Оригінальний текст (біл.)Купала прыходзіў да нас браць кнігі. Чытаў тату свае вершы і ў хуткасці стаў друкаваць іх у «Нашай ніве». 3 татам яны вялі доўгія гутаркі…
Постійна літературна діяльність
У 1909—1910 р. жив у Вільнюсі, працював секретарем, а потім завідувачем літературного відділу «Нашої ниви». Багато писав і друкувався. У 1913 р. працював у редакції газети [be]. На цей час припадає найбільш плідний у житті письменника період 1906—1914 років.
Навесні 1910 року письменник здійснює свою давню мрію — подорожувати пішки по Білорусі. Він пішки з Вільнюса до Карпилівки проходить понад 500 км. У своїх подорожніх нотатках, опублікованих у «Нашій Ниві» під назвою «Листи з дороги», Ядвігін Ш. розповідає про містечка і села, цікавих людей, що зустрічалися йому на шляху, а також розмірковує над економічними і соціальними проблемами білоруського селянства, висловлює багато думок про рідну мову і народне просвіту.
Одна за одною вийшли дві збірки оповідань письменника: у 1912 році «Берізки», а в 1914 році «Волошки». Остання з них видана в друкарні Мартина Кухти за грошової підтримки княгині Магдалени Радзивілл
З листопада 1913 по січень 1915 року Ядвігін Ш. переїжджає з Вільнюса в Мінськ, де організовує і стає технічним редактором щомісячних білоруських журналів: сільськогосподарського «» і для дітей і молоді [be].
Під час Першої світової війни працює в Мінському центральному бюро праці та керівником швацьких майстерень військового спорядження. Організував білоруське товариство допомоги жертвам війни, де познайомився з Максимом Богдановичем, ставив вистави.
З осені 1916 до лютого 1917 року Ядвігін Ш. і Максим Богданович зустрічалися майже щодня: в білоруському книжковому магазині, в [be] і на вулицях Мінська. Пізніше він відвідав маєток письменника в Карпілівці. М. Богданович перекладав українською мовою твори Ядвігіна Ш.: «Зарабляюць», «З бальнічнага жыцця», «Падласы», «Рабы», «Вяселле», «Скакатушка», «Васількі», «Гадунец», «Чортава ласка», «Дачэсныя», «Ліст сабакі» до редакції «Нашої Ниви», «Сіло», «Награда» і «Сабачая служба».
Під час Першої світової війни в Карпилівці працював притулок для дітей біженців, де вся робота з дітьми велася по-білоруськи. Є думка, що саме поїздка в Карпилівку підштовхнула Максима Богдановича до початку роботи з написання білоруського букваря.
Під час війни Ядвігін Ш. захворів на туберкульоз горла. У 1918 році його стан різко погіршився, що змусило його лягти на лікування в Мінський госпіталь, а потім виїхати на проживання в Карпилівку. Через деякий час письменник починає співпрацювати з газетою «Білорус», друкує там свій роман [be] (1920) — один з перших творів великого епічного жанру в білоруській літературі. Восени 1920 року Ядвігін Ш. приїжджає у Вільнюс і готує до видання свої «Спогади», першу частину яких видає в 1921 році.
На початку 1922 року здоров'я письменника значно погіршується і 24 лютого він помирає в одному з госпіталів Вільнюса.
Похований у Вільнюсі на кладовищі Расу на літераторській гірці.
Політична діяльність
У березні 1917 року Антон Левицький брав участь у [be], працював у його комісії друку і земській комісії. У липні 1917 року — активний учасник З'їзду білоруських організацій і партій, обраний у виконавчий комітет Центральної ради білоруських організацій. У жовтні 1917 року став членом виконавчого комітету Великої Білоруської Ради. З березня 1918 року — член Ради БНР.
Один із засновників [be] та Білоруська селянська партія Зелений Дуб.
Псевдонім
Походження псевдоніма Антона Левицького — Ядвігін Ш. — ще в 1968 році розкрила дочка письменника [be]. На запитання про псевдонім вона повідомила, що в молодості батько був сильно закоханий у Ядвігу Шабуневич з Радошковичів. Пізніше вони розійшлися. Перша любов назавжди осіла і коли він почав друкуватися, не роздумуючи взяв собі за псевдонім ім'я та скорочене до однієї літери прізвище колишньої коханої.
Втім, у літературознавстві існували й інші версії щодо походження псевдоніма письменника. За словами Володимира Содаля, після публікації оповідання «Суд», на запитання, чому він підписаний таким псевдонімом, автор жартівливо відповідав: «Ось я вам кажу в хаті — ша! Так і — Ша…».
Хороша приятелька Антона Левицького Зоська Верас розповідала, що нібито йому дуже подобалася одна з онучок Вінцента Дуніна-Мартинкевича чи хтось інша в Люцинці, кого звали Ядвіга. Закохавшись ще в роки навчання в школі Каміли Марцинкевич, вже парубком він нібито навідувався до тієї Ядвіги. Найчастіше пізно ввечері, коли в будинку всі спали. Потривожена Ядвіга крізь сон запитувала «Хто тут?». Молодий Левицький, приклавши палець до губ шепотів «Ядвіга, ша, тихо… Це я…».
Так само пояснює історію псевдоніма Левицького і [be], автор книги «Антон Левицький. Життя і літературна творчість». Згадуючи записки Ядвігіна Ш. у «Листах з дороги», дослідник звертає увагу на цікаве зізнання Левицького:
Буває находять такі думки — якогось разу веселі, то знову сумні, але такі дорогі, такі потаємні, що аж озираєшся, ніби боїшся, щоб ніхто не підслухав, не підгледів, не здогадався про них, бо їх знати ніхто не повинен.
Оригінальний текст (біл.)Бывае находзяць думкі — іншы раз вясёлыя, то зноў сумныя, але такія дарагія, такія патайныя, што ажно аглядаешся, быццам баішся, каб хто не падслухаў, не падгледзеў, не дагадаўся іх, бо іх ведаць ніхто не павінен.
Перечитуючи згадану записку Левицького, Федір Ільяшевич висловив думку:
Останні слова дають привід думати, що майбутній письменник… пережив у Люцинці щось глибоке. Може, це було перше дитяче кохання? Може тут вже зачарували його, «як волошки», очі? Може, це була Ядвіга? І звіси повстане псевдонім письменника?
Оригінальний текст (біл.)Апошнія словы даюць повад думаць, што будучы пісьменнік… перажыў у Люцінцы нешта глыбокае. Можа гэта было першае дзіцячае каханне? Можа тут ужо зачаравалі яго, «як васількі», вочы? Можа гэта была Ядвіга? І адсюль паўстане псеўданім пісьменніка?
Іноді Ядвгін Ш. варіював свій псевдонім, скорочував його до ініціалів, підписував твори і різні повідомлення одними лише ініціалами — «Я. Ш.», «Ja.», «Sz.», «Ja.», «Š», «Ša», «Sz». Як зазначає [be], цікавим фактом є те, що деякі чиновники Міністерства культури помилково вимовляли його псевдонім як Ядвігін Третій.
Родина
З дружиною Люцією Олександрівною Левицькою (уроджена Гнатовська; 1874, Вільнюс — пом. 20 квітня 1945 року, Ніжин) мали чотирьох дітей: Ванду, Левона, Вацлава і Казимира.
Після смерті письменника в 1928 році його дружину розкуркулили, вона померла у 1945 році в злиднях у Нвжині. Сини Ядвігіна Ш. — Вацлав і Казимир — були заслані і у Білорусь не поверталися. Старший син Леонід загинув під час Другої світової війни. Єдина дочка письменника, [be], яка восени 1917 року одружилася з білоруським національним діячем Язепом Льосіком, загиблим у 1940 році у саратовській в'язниці, поїхала за чоловіком у заслання. У них було троє дітей: Юрась, інженер-енергетик, жив в Армавірі; Олеся, вчителька — в містечку [ru]Ставропольського краю; Люція, вчителька, — у Липецьку.
Хрещеним батьком дітей Ванди — Люції та Олесі — був Янка Купала. У 1992 році Люція й Олеся приїжджали на місце колишнього родового маєтку Карпилівки.
Творчість
Духовний світ письменника наповнений почуттям національної самосвідомості. Ще у камері Бутирської в'язниці, під білоруські пісні студентів Мінського і Вільнюського земляцтв, за його словами, «відчув я себе білорусом». 3 захопленням він писав про «прекрасні вірші Янки Лучини» і «чудові вірші «Білоруської дудки»». Думку про те, що жива білоруська мова «гладенька, співуча, лірична, багата на слова та обігу, яких вистачає передати навіть такі чарівні твори, як Міцкевича», Ядвігін Ш. підтвердив своєю художньою творчістю.
Літературну діяльність почав у в'язниці: переклав російською мовою оповідання Всеволода Гаршина «Сигнал» (видане в Москві у 1891). У 1892 написав комедію «Злодій» (постановка заборонена поліцією, рукопис загубився). Перше оповідання білоруською мовою «Суд» опублікував у 1906 («Наша доля»). Автор збірок оповідань «Берізка» (Вільнюс, 1912, 1923), «Волошки» (Вільнюс, 1914), «Оповідання» (1940, 1946), подорожнього нарису «Дід Завала» (Вільнюс, 1910), книги «Спогади» (Вільнюс, 1921), незавершеного роману «Золото». Також автор ряду рецензій та літературно-критичних статей.
Ядвігін Ш. увійшов у білоруську літературу як новеліст, нарисовець, фейлетоніст, перекладач, автор одного з перших білоруських романів. Писав білоруською, польською та російською мовами.
Перші оповідання письменника вважаються художніми обробками, інтерпретаціями народних жартів, анекдотів, розмов, казок, нагадують байки в прозі і характеризуються гострою сатиричною спрямованістю. В них розкриваються заздрість, жадібність, надмірна цікавість, забобонність і інші вади людської натури. Їхніми персонажами здебільшого є прості люди, селяни, яким автор співчуває і яких повчає з позицій народної моралі. Так, у серії гумористичних новел «Вчений бик», «З маленьким квиточком», «Позика», «Заморський звір», «Цирк» селяни потрапляють у досить курйозні ситуації міського життя, де поводяться по-дитячому наївно, довірливо, нерозважливо, іноді без усякої логіки. Оповідання «Раби» є гострою критикою на людське хамство, недалекоглядне життя, «Падласенькі» — сатирою на тих представників інтелігенції, які, вивчившись на батьківські гроші, відреклися від них, «Поважна фіга» — висміюванням злих і сварливих свекрух, «Дачэсныя» — викриттям жадібності, нечесності, невдячності, обдурювання.
Більш пізні твори письменника характеризуються більшою реалістичністю, соціальною загостреністю. Важка доля сільської жінки показується в оповіданнях «Сумна» (про багатостраждальне життя Томачихи), «Берізка» (про шлюб з нелюбим і гірку долі Мариськи), «Щаслива» (про жадібну дружину, яка, обдурена чоловіком, вмирає з думкою про золото у горщику, де насправді було всіляке сміття).
Казковий сюжет, зачин і повтори, розповідна манера письма і багато інших ознак фольклорної поетики, психологічна заглибленість, притчева форма осмислення проблем людського буття органічно поєднуються в оповіданні «Дуб-дідусь». Зміст твору становить сон-символ. Змучений важкою роботою селянин приліг відпочити в тіні дуба і заснув. Уві сні він шукає воду старому дубові. Пошуки приводять селянина до трьох озер, біля яких він зустрічає трьох бабусь — Працю, Біду і Терпіння. Бабусі хочуть допомогти людям, але їхні великі зусилля не можуть позбавити людину поту, сліз і крові. В оповіданні показується важка доля білоруського селянина, висловлюється щире співчуття народу, мрія про краще майбутнє.
Роман Ядвігіна Ш. «Золото» поєднує в собі реалістичні, романтичні і детективні прийоми і засоби і розкриває тему влади грошей, їхнього згубного впливу на людину.
Новаторський вплив Ядвігіна Ш. зробив і на розвиток жанру мемуарів. В особі оповідача читач бачить не байдужого фактографа, а людину, охоплену різними почуттями: то світлою журбою, то пафосом народного заступництва, то дотепним гумором. В розмовний плин оповіді природно вплетені фразеологізми.
Ядвігіну Ш. властива своєрідна стильова манера, для якої характерні чуйність до народного слова і образу, динамічні, не застиглі у своїх зв'язках і значеннях слова, змістовність форми. Своєю творчістю Ядвігін Ш., письменник з «достовірно викристалізованою індивідуальністю і для білоруської літератури характерною», заклав традиції, які знайшли подальший розвиток у творах майстрів художнього слова.
Бібліографія
- Сігнал. Переклад Всеволода Гаршина. (Москва, 1891).
- «Злодзей» (комедія, 1892, не збереглася)
- «Суд» (оповідання, 20 вересня 1906)
- Дзед Завала. (нарис, Вільнюс, 1910).
- «Лісты з дарогі» (1910)
- Збірка оповідань «Бярозка». (Вільнюс, 1912, 1923).
- Збірка оповідань «Васількі». (Вільнюс, 1914).
- Збірка оповідань «Беларускія жарты». (1914).
- «Золата» (роман, 1920)
- Успаміны. (Вільнюс, 1921).
- Збірка «Апавяданні». (1940, 1946).
- Выбраныя творы. (1976).
- Выбраныя творы. (Мінск: Мастацкая літаратура, 2006. 289 с.)
Пам'ять
Портрет Ядвігіна Ш. у 1994 році створив .
Примітки
- Биографический справочник. — Мн. : «Белорусская советская энциклопедия» имени Петруся Бровки, 1982. — Т. 5. — 737 с.
- Содаль. У. Вугельчыкі з попелу // Роднае слова. — Мн., 1999. — № 12.
- Дышлевіч, А. А. На пераломе стагоддзяў. Жыццё і творчасць Ядвігіна Ш. // Роднае слова. — Мн., 1994. — № 1.
- (23 лютага 2009). Ядвигин Третий и единственный (рос.). Советская Белоруссия.
{{}}
: Cite має пусті невідомі параметри:|імя=
,|каментарый=
,|фармат=
,|аўтарlink=
,|суаўтары=
,|прозвішча=
та|назва праекту=
() - Дышлевіч, А. А. На пераломе стагоддзяў. Жыццё і творчасць Ядвігіна Ш. // Роднае слова. — Мн., 1994. — № 1.
- Гісторыя беларускай літаратуры: XIX — пачатак XX ст.: Падруч. для філал. фак. пед. ВНУ / І. Э. Багдановіч, У. В. Гніламёдаў, Л. С. Голубева і інш.; Пад агул. рэд. М. А. Лазарука, А. А. Семяновіча. — 2-е выд., дапрац. — Мн. : Выш. шк, 1998. — 560 с. — 7000 прим. — .
- За старим стилем
- Язэп Дыла. Творы. — Мн. : Маст. літ., 1981. — 351 с.
- Аляхновіч, Ф.. Беларускі тэатр // Спадчына. — Мн.: 1991. — № 1. — С. 37.
- Беларускі тэатр
- Ядвігін Ш. // [be] Рэпрэсаваныя літаратары, навукоўцы, работнікі асветы, грамадскія і культурныя дзеячы Беларусі, 1794—1991. Энц. даведнік. У 10 т. — Т. 2. — Мн:, 2003.
- Купала Я. Зб. тв.: У 7т. Т. 7.С. 431—432
- Дышлевіч, А. А. На пераломе стагоддзяў. Жыццё і творчасць Ядвігіна Ш. // Роднае слова. — Мн., 1994. — № 1.
- Уладзімір Содаль (2 жніўня 2011). Ядвігін Ш. і Максім Багдановіч. .
{{}}
:|archive-date=
вимагає|archive-url=
(); Cite має пусті невідомі параметри:|каментарый=
,|імя=
,|фармат=
,|аўтарlink=
,|суаўтары=
,|прозвішча=
та|назва праекту=
(); Проігноровано невідомий параметр|archive=
()[недоступне посилання з травня 2019] - Беларуская літаратура: Падручнік для 10 кл. /В. Я. Ляшук, А. А. Майсейчык, К. М. Мароз і інш. Пад рэд. В. Я. Ляшук. — Мн.: Рэдакцыя часопіса «Крыніца», 1997. — 608 с.: іл.
- Гісторыя беларускай літаратуры: XIX — пачатак XX ст.: Падруч. для філал. фак. пед. ВНУ / І. Э. Багдановіч, У. В. Гніламёдаў, Л. С. Голубева і інш.; Пад агул. рэд. М. А. Лазарука, А. А. Семяновіча. — 2-е выд., дапрац. — Мн. : Выш. шк, 1998. — 560 с. — 7000 прим. — .
- Яны былі першыя: Антон Лявіцкі. Радыё Свабода (біл.). Процитовано 4 січня 2019.
- Янка Саламевіч. Ядвігін Ш.. — Мн., 2009. — № 1.
- Уладзімір Содаль. Летуценнік з Карпілаўкі // Роднае слова. — 1994. — № 1.
- Уладзімір Содаль. Летуценнік з карпілаўкі // Роднае слова. — 1994. — № 1.
- Ільяшэвіч Х. Антон Лявіцкі. Жыццё і літаратурная творчасць — Вільня, 1933. — С. 11.
- Ядвигин Ш. // spadchyna.net
- Содаль, У. Летуценнік з Карпілаўкі // Роднае слова. — 1994. — № 1.
- Багдановіч М. Зб. тв. — Мн., 1968. Т. 2. С. 125
- Ядвигин Ш.
Література
- Дышлевіч А. А. На пераломе стагоддзяў. Жыццё і творчасць Ядвігіна Ш. // Роднае слова. — Мн.: 1994. — № 1. — С. 10.
- Лойка А. А. Ядвігін Ш. (1868—1922) // Гісторыя беларускай літаратуры: Дакастр. перыяд. 2 выд. — Мн., 1989. Ч. 2.
- Праскаловіч В. У. Ядвігін Ш. // Беларуская літаратура: вучэб. дапам. для 9-га кл. устаноў агул. сярэд. адукацыі з беларус. і рус. мовамі навучання / пад рэд. В. П. Рагойшы. — Мн.: Нац. ін-т адукацыі, 2011. — 320 с.
- Пятуховіч М. Ядвігін Ш. (Антон Лявіцкі): Жыцьцё і літаратурная дзейнасьць // Запіскі аддзелу гуманітарных навук Інстытуту Беларускае Культуры. Кн. 2. Працы клясы філёлёгіі. Т. 1. Менск, 1928. С. 276—290.
- Содаль. У. Вугельчыкі з попелу: Малавядомыя старонкі з біяграфіі Ядвігіна Ш. // Роднае слова. — Мн., 1999. — № 12.
- Старычонак В. Дз. Беларуская літаратура ад А да Я. — Мн.: Выш. шк., 1998. с. 510—512.
- Шкраба І. Ядвігін Ш. // Беларуская мова: Энцыклапедыя / Беларус. Энцыкл.; пад. рэд. А. Я. Міхневіча; рэдкал Б. І. Сачанка (гал. рэд.) і інш. — Мн.: БелЭн, 1994. С. 642—644
- Ядвігін Ш. // Беларускія пісьменнікі (1917—1990): Даведнік; Склад. А. К. Гардзіцкі. Нав. рэд. А. Л. Верабей. — Мн.: Мастацкая літаратура, 1994. — 653 с.: іл.
- Ядвігін Ш. // Беларускія пісьменнікі: Біябібліяграфічны слоўнік. У 6 т. / пад рэд. А. І. Мальдзіса. — Мн.: БелЭн, 1992—1995.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Levickij Yadvigin Sh spravzhnye im ya Anton Ivanovich Levickij 4 sichnya 1869 18690104 mayetok Dobosna zaraz Kirovskogo rajonu Mogilovskoyi oblasti Bilorus 24 lyutogo 1922 Vilnyus biloruskij prozayik publicist fejletonist dramaturg poet literaturoznavec politik odin iz zachinateliv biloruskoyi hudozhnoyi prozi Yadvigin Sh bil Anton Ivanavich LyavickiPsevdoYadvigin Sh Narodivsya4 16 sichnya 1869 d d Rogachovskij povit Mogilovska guberniya Rosijska imperiyaPomer24 lyutogo 1922 1922 02 24 53 roki Vilnyus Vilenske voyevodstvo Polska Respublika tuberkulozPohovannyacvintar RasuKrayina Rosijska imperiya Biloruska Narodna Respublika Seredinna LitvaDiyalnistdramaturg publicist literaturoznavec perekladach poet zhurnalistAlma materd i dZnannya movbiloruskaPartiyaQ13028732 i Biloruska selyanska partiya Zelenogo dubaU shlyubi zdDitid d i d Mediafajli u Vikishovishi Jogo literaturna tvorchist bagatozhanrova Vidomij yak avtor bajok u prozi lirichnogo opovidannya satirichnoyi zamalovki dorozhnih notatok fejletonu hudozhnoyi publicistiki memuariv Velike znachennya dlya stanovlennya velikoyi prozovoyi formi biloruskoyi literaturi mav jogo roman Zoloto Tvorchist Yadvigina Sh zigrala znachnu rol u formuvanni norm biloruskoyi literaturnoyi movi vdoskonalennya sistemi yiyi stilistichnih zasobiv rozshirennya obrazotvorchih mozhlivostej BiografiyaRanni roki ta osvita Pagorb poblizu sadibi Levickih Malyunok zroblenij Vladislavom Golubkom 14 listopada 1916 roku Narodivsya 4 sichnya 1869 roku v mayetku Dobosna Rogachovskogo povitu nini Kirovskij rajon v rodini Yana i Volgi Levickih mav sestru Evu de jogo batko sluzhiv upravitelem mayetku Piznishe v 1870 h rokah vin buv lisnichim grafa Tishkevicha i zhiv u Pershayah ninishnogo Volozhinskogo rajonu Nezabarom sim ya Levickih pereyihala v Karpilivku pid Radoshkovichami na Minshini Tut u 1877 1878 rr Anton Levickij navchavsya v nelegalnij shkoli v be yaku organizuvala dochka Vincenta Dunina Martinkevicha Kamila Piznishe pro cej period vin zgaduvav Shestero nas tam bulo ya buv najmenshim rokiv sim mav vchila nas riznih nauk navit i muziki Nasha vchitelka vichna yij pam yat i yiyi batki tak umili zaohotiti nas do nauki sho kozhen z nas navperebij bravsya do neyi pam yatayu cikavi opovidannya pro ridnu batkivshinu i pro daleki holodni krayi kudi zla dolya zaganyaye bagatoh lyudej Originalnij tekst bil Shascyora nas tam bylo ya byy najmenshym gadkoy sem mey vuchyli nas roznyh navuk navat i muzyki Nasha vuchycelka vechny yoj uzho pakoj i yae backi tak umeli padahvochyvac nas da navuki shto kozhny z nas naperaboj braysya da yae pamyatayu cikavyya apavyadanni ab rodnaj backayshchyne i ab dalyokih halodnyh krayah kudy zlaya dolya zaganyae shmat lyudzej Potim uspishno zakinchiv be i vstupiv na medichnij fakultet Moskovskogo universitetu Obkladinka knigi Vsevoloda Garshina Signal z avtografom Yadvigina Sh Mikoli Yanchuku 8 bereznya 1890 roku za uchast u studentskih zavorushennyah Yadvigin Sh zaareshtovanij i uv yaznenij na kilka misyaciv u Butirskij tyurmi chomu posliduvalo viklyuchennya z universitetu U v yaznici vin pereklav populyarne na toj chas opovidannya Vsevoloda Garshina Signal vidane u Moskvi v 1891 roci Pid chas uv yaznennya staye svidkom vlashtovanogo studentami areshtantami koncertu na yakomu zi svoyimi nacionalnimi pisnyami i tancyami vistupali rosiyani ukrayinci litovci latishi kavkazci i polyaki Pislya koncertu chleni Minskogo zemlyactva virishuyut zasnuvati pershij biloruskij gurtok molodi v Moskvi Pislya zvilnennya z v yaznici Yadvigin Sh ne domagayetsya vidnovlennya v universiteti Vin zdaye ispit na aptekarskogo praktikanta prohodit praktiku v odnij z moskovskih aptek i viyizhdzhaye na Bilorus dodomu v filvarok Karpilivku Tut vid vazhkoyi hvorobi pomiraye jogo batko a nezabarom traplyayetsya pozhezha yaka znishila batkivskij dim Yadvigin Sh buduye dlya sim yi nevelikij budinochok z dvoh kimnat ta kuhni a sam yide u Minsk i zdaye ispit na aptekarya Pislya netrivaloyi praktiki perevoditsya v Radoshkovichi de pracyuye pomichnikom provizora i buduye Karpilivskij dim Radoshkovickij gurtok inteligenciyi Pam yatna doshka na chest pismennika v Radoshkovichah Napis U Radoshkovichah u 1891 1897 rr zhiv i pracyuvav pomichnikom aptekarya vidomij biloruskij pismennik odin iz zachinateliv nacionalnoyi hudozhnoyi prozi Yadvigin Sh Anton Ivanovich Levickij 1868 1922 rr U Radoshkovichah Yadvigin Sh stav chlenom gurtka miscevoyi inteligenciyi brav uchast u literaturnih vechorah deklamuvav virshi Vincenta Dunina Martinkevicha i Francishka Bogushevicha V 1892 roci za inshim danimi v 1893 napisav komediyu Zlodij yaku z iniciativi be odnogo z organizatoriv Radoshkovickogo gurtka bilorusiv inteligentiv peredbachalosya postaviti na platnij mayivci a zbir z vistavi peredati na vidkrittya mistechkovoyi likarni Sekretar Moskovskogo etnografichnogo tovaristva Mikola Yanchuk yakij spriyav spravi kulturnogo vidrodzhennya bilorusiv i trimav zv yazok zi studentskimi zemlyactvami universitetu i silskogospodarskoyi akademiyi studentom ostannoyi buv Yadvigin Sh pragnuv otrimati dozvil cenzuri na vidannya p yesi i na postanovku yiyi na sceni prote tak i ne domigsya cogo Tim ne mensh v 1892 roci bulo virisheno postaviti p yesu bez cenzurnogo dozvolu Za kilka dniv do svyat bula priznachena generalna repeticiya Ale do sudovogo slidchogo nibito v gosti priyihav z Vilejki povitovij prokuror yakij diznavsya pro postanovku p yesi sho ne projshla cenzuri Prokuror dav zrozumiti slidchomu sho spektakl she j zaboronenoyu todi biloruskoyu movoyu mozhe prinesti vsij miscevij administraciyi veliki prikroshi Pislya takogo poperedzhennya prokurora spektakl tak i ne vidbuvsya Sama komediya v svij chas ne bula nadrukovana a rukopis ne zberigsya Yak zaznachav biloruskij dramaturg Frantishek Olehnovich u svoyij monografiyi be rukopis komediyi do Drugoyi svitovoyi vijni zberigavsya v arhivi Romualda Zyamkevicha Shlyub i povernennya v Karpilivku Vesilne foto Antona i Lyuciyi U 1894 roci Anton Levickij pobravsya z radoshkovickoyu shvachkoyu Lyuciyeyu Oleksandrivnoyu Gnatovskoyu yaka pislya vilnyuskoyi shkoli kroyu ta shittya pracyuvala v mistechku Za spogadami dochki be Lyuciya bula molodsha za svogo cholovika na p yat rokiv U shlyubi narodilosya chetvero ditej Vanda Levon Vaclav i Kazimir Tim chasom Anton Levickij vzhe zaviduvav kramniceyu kooperaciyeyu zapasnogo nasinnya zemlevlasnikiv oskilki vid aptekarstva zmushenij buv vidmovitisya za stanom zdorov ya Odnak progorivshi na posadi kramarya i doklavshi chimalo svoyih groshej shob rozrahuvatisya z kooperaciyeyu Yadvigin Sh pereyihav nazad u Karpilivku de pochav zajmatisya sadivnictvom i literaturnoyu tvorchistyu U 1903 1904 rokah spivpracyuvav z minskimi i vilenskimi progresivnimi vidannyami vistupav z rozpovidyami publicistichnimi stattyami i korespondenciyami miscevogo harakteru rosijskoyu i polskoyu movami de pidnimav pitannya nacionalnogo spryamuvannya problemu periodichnih vidan ridnoyu movoyu selyanskogo zhittya ta in yaki odnak osoblivoyi populyarnosti jomu ne prinesli Pershe opovidannya Yadvigina Sh biloruskoyu movoyu pid nazvoyu Sud bulo nadrukovano v tretomu nomeri gazeti Nasha dolya 20 veresnya 1906 roku a v 1910 roci perekladeno ukrayinskoyu movoyu z prihilnimi vidgukami pro avtora yak pro originalnogo biloruskogo prozayika Takozh togochasna biloruska kritika vidznachila v nomu talant satirika i gumorista Mayetok Yadvigina Sh chasto vidviduvav sin susida orendarya Dominika Luckevicha na im ya Yan yakij piznishe stane najbilshim rosijskomovnim poetom XX stolittya pid psevdonimom Yanka Kupala Pro zustrich z Antonom Levickim vin piznishe zgaduvav U period 1904 1906 rr ya poznajomivsya z Yadviginim Sh zhili mi po susidstvu Ce bula dlya mene velika podiya Ya vpershe zitknuvsya z lyudinoyu yaka bula ne lishe pismennikom a she j pisala po biloruski Z nim ya duzhe zblizivsya Vin meni bagato rozpovidav pro nevidomi meni do togo pismennicki spravi i t d Lyudinoyu vin buv z vishoyu osvitoyu shopravda universitetu cherez revolyucijni spravi ne zakinchiv i duzhe cikavim i dotepnim spivrozmovnikom Originalnij tekst bil U peryyad 1904 1906 gg ya paznayomiysya z Yadviginym Sh zhyli my pa susedstve Geta byla dlya myane vyalikaya padzeya Ya ypershynyu sutyknuysya z chalavekam yaki byy ne tolki pismennikam ale i pisay pa belarusku 3 im ya velmi zbliziysya Yon mne shmat raskazvay pra neznayomyya mne dagetul pismennickiya spravy i g d Chalavek yon byy z vyshejshaj adukacyyaj prayda universitetu z za revalyucyjnyh spravay ne zakonchyy prytym velmi cikavym i dascipnym subyasednikam Yedina dochka Yadvigina Sh Vanda Levicka pro zustrich yiyi batka z Yankoyu Kupaloyu zgaduvala Kupala prihodiv do nas brati knigi Chitav tatovi svoyi virshi i nevdovzi pochav drukuvati yih u Nashij nivi Z tatom voni veli dovgi rozmovi Originalnij tekst bil Kupala pryhodziy da nas brac knigi Chytay tatu svae vershy i y hutkasci stay drukavac ih u Nashaj nive 3 tatam yany vyali doygiya gutarki Postijna literaturna diyalnist Yadvigin Sh u 1894 rociDochka Yadvigina Sh Vanda Levicka z cholovikom Yazepom Losikom i ditmi Yurasem Lyuciyeyu ta Oleseyu U 1909 1910 r zhiv u Vilnyusi pracyuvav sekretarem a potim zaviduvachem literaturnogo viddilu Nashoyi nivi Bagato pisav i drukuvavsya U 1913 r pracyuvav u redakciyi gazeti be Na cej chas pripadaye najbilsh plidnij u zhitti pismennika period 1906 1914 rokiv Navesni 1910 roku pismennik zdijsnyuye svoyu davnyu mriyu podorozhuvati pishki po Bilorusi Vin pishki z Vilnyusa do Karpilivki prohodit ponad 500 km U svoyih podorozhnih notatkah opublikovanih u Nashij Nivi pid nazvoyu Listi z dorogi Yadvigin Sh rozpovidaye pro mistechka i sela cikavih lyudej sho zustrichalisya jomu na shlyahu a takozh rozmirkovuye nad ekonomichnimi i socialnimi problemami biloruskogo selyanstva vislovlyuye bagato dumok pro ridnu movu i narodne prosvitu Odna za odnoyu vijshli dvi zbirki opovidan pismennika u 1912 roci Berizki a v 1914 roci Voloshki Ostannya z nih vidana v drukarni Martina Kuhti za groshovoyi pidtrimki knyagini Magdaleni Radzivill Z listopada 1913 po sichen 1915 roku Yadvigin Sh pereyizhdzhaye z Vilnyusa v Minsk de organizovuye i staye tehnichnim redaktorom shomisyachnih biloruskih zhurnaliv silskogospodarskogo i dlya ditej i molodi be Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni pracyuye v Minskomu centralnomu byuro praci ta kerivnikom shvackih majsteren vijskovogo sporyadzhennya Organizuvav biloruske tovaristvo dopomogi zhertvam vijni de poznajomivsya z Maksimom Bogdanovichem staviv vistavi Z oseni 1916 do lyutogo 1917 roku Yadvigin Sh i Maksim Bogdanovich zustrichalisya majzhe shodnya v biloruskomu knizhkovomu magazini v be i na vulicyah Minska Piznishe vin vidvidav mayetok pismennika v Karpilivci M Bogdanovich perekladav ukrayinskoyu movoyu tvori Yadvigina Sh Zarablyayuc Z balnichnaga zhyccya Padlasy Raby Vyaselle Skakatushka Vasilki Gadunec Chortava laska Dachesnyya List sabaki do redakciyi Nashoyi Nivi Silo Nagrada i Sabachaya sluzhba Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni v Karpilivci pracyuvav pritulok dlya ditej bizhenciv de vsya robota z ditmi velasya po biloruski Ye dumka sho same poyizdka v Karpilivku pidshtovhnula Maksima Bogdanovicha do pochatku roboti z napisannya biloruskogo bukvarya Pid chas vijni Yadvigin Sh zahvoriv na tuberkuloz gorla U 1918 roci jogo stan rizko pogirshivsya sho zmusilo jogo lyagti na likuvannya v Minskij gospital a potim viyihati na prozhivannya v Karpilivku Cherez deyakij chas pismennik pochinaye spivpracyuvati z gazetoyu Bilorus drukuye tam svij roman be 1920 odin z pershih tvoriv velikogo epichnogo zhanru v biloruskij literaturi Voseni 1920 roku Yadvigin Sh priyizhdzhaye u Vilnyus i gotuye do vidannya svoyi Spogadi pershu chastinu yakih vidaye v 1921 roci Na pochatku 1922 roku zdorov ya pismennika znachno pogirshuyetsya i 24 lyutogo vin pomiraye v odnomu z gospitaliv Vilnyusa Pohovanij u Vilnyusi na kladovishi Rasu na literatorskij girci Politichna diyalnist U berezni 1917 roku Anton Levickij brav uchast u be pracyuvav u jogo komisiyi druku i zemskij komisiyi U lipni 1917 roku aktivnij uchasnik Z yizdu biloruskih organizacij i partij obranij u vikonavchij komitet Centralnoyi radi biloruskih organizacij U zhovtni 1917 roku stav chlenom vikonavchogo komitetu Velikoyi Biloruskoyi Radi Z bereznya 1918 roku chlen Radi BNR Odin iz zasnovnikiv be ta Biloruska selyanska partiya Zelenij Dub PsevdonimPohodzhennya psevdonima Antona Levickogo Yadvigin Sh she v 1968 roci rozkrila dochka pismennika be Na zapitannya pro psevdonim vona povidomila sho v molodosti batko buv silno zakohanij u Yadvigu Shabunevich z Radoshkovichiv Piznishe voni rozijshlisya Persha lyubov nazavzhdi osila i koli vin pochav drukuvatisya ne rozdumuyuchi vzyav sobi za psevdonim im ya ta skorochene do odniyeyi literi prizvishe kolishnoyi kohanoyi Vtim u literaturoznavstvi isnuvali j inshi versiyi shodo pohodzhennya psevdonima pismennika Za slovami Volodimira Sodalya pislya publikaciyi opovidannya Sud na zapitannya chomu vin pidpisanij takim psevdonimom avtor zhartivlivo vidpovidav Os ya vam kazhu v hati sha Tak i Sha Horosha priyatelka Antona Levickogo Zoska Veras rozpovidala sho nibito jomu duzhe podobalasya odna z onuchok Vincenta Dunina Martinkevicha chi htos insha v Lyucinci kogo zvali Yadviga Zakohavshis she v roki navchannya v shkoli Kamili Marcinkevich vzhe parubkom vin nibito naviduvavsya do tiyeyi Yadvigi Najchastishe pizno vvecheri koli v budinku vsi spali Potrivozhena Yadviga kriz son zapituvala Hto tut Molodij Levickij priklavshi palec do gub shepotiv Yadviga sha tiho Ce ya Tak samo poyasnyuye istoriyu psevdonima Levickogo i be avtor knigi Anton Levickij Zhittya i literaturna tvorchist Zgaduyuchi zapiski Yadvigina Sh u Listah z dorogi doslidnik zvertaye uvagu na cikave ziznannya Levickogo Buvaye nahodyat taki dumki yakogos razu veseli to znovu sumni ale taki dorogi taki potayemni sho azh ozirayeshsya nibi boyishsya shob nihto ne pidsluhav ne pidglediv ne zdogadavsya pro nih bo yih znati nihto ne povinen Originalnij tekst bil Byvae nahodzyac dumki inshy raz vyasyolyya to znoy sumnyya ale takiya daragiya takiya patajnyya shto azhno aglyadaeshsya byccam baishsya kab hto ne padsluhay ne padgledzey ne dagadaysya ih bo ih vedac nihto ne pavinen Perechituyuchi zgadanu zapisku Levickogo Fedir Ilyashevich visloviv dumku Ostanni slova dayut privid dumati sho majbutnij pismennik perezhiv u Lyucinci shos gliboke Mozhe ce bulo pershe dityache kohannya Mozhe tut vzhe zacharuvali jogo yak voloshki ochi Mozhe ce bula Yadviga I zvisi povstane psevdonim pismennika Originalnij tekst bil Aposhniya slovy dayuc povad dumac shto buduchy pismennik perazhyy u Lyucincy neshta glybokae Mozha geta bylo pershae dzicyachae kahanne Mozha tut uzho zacharavali yago yak vasilki vochy Mozha geta byla Yadviga I adsyul paystane pseydanim pismennika Inodi Yadvgin Sh variyuvav svij psevdonim skorochuvav jogo do inicialiv pidpisuvav tvori i rizni povidomlennya odnimi lishe inicialami Ya Sh Ja Sz Ja S Sa Sz Yak zaznachaye be cikavim faktom ye te sho deyaki chinovniki Ministerstva kulturi pomilkovo vimovlyali jogo psevdonim yak Yadvigin Tretij RodinaZnimok Vaclava Levickogo pravoruch z darchim napisom po biloruski Na pam yat dorogij mamochci vid V Levickogo 38 roku X 26 Z druzhinoyu Lyuciyeyu Oleksandrivnoyu Levickoyu urodzhena Gnatovska 1874 Vilnyus pom 20 kvitnya 1945 roku Nizhin mali chotiroh ditej Vandu Levona Vaclava i Kazimira Pislya smerti pismennika v 1928 roci jogo druzhinu rozkurkulili vona pomerla u 1945 roci v zlidnyah u Nvzhini Sini Yadvigina Sh Vaclav i Kazimir buli zaslani i u Bilorus ne povertalisya Starshij sin Leonid zaginuv pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Yedina dochka pismennika be yaka voseni 1917 roku odruzhilasya z biloruskim nacionalnim diyachem Yazepom Losikom zagiblim u 1940 roci u saratovskij v yaznici poyihala za cholovikom u zaslannya U nih bulo troye ditej Yuras inzhener energetik zhiv v Armaviri Olesya vchitelka v mistechku ru Stavropolskogo krayu Lyuciya vchitelka u Lipecku Hreshenim batkom ditej Vandi Lyuciyi ta Olesi buv Yanka Kupala U 1992 roci Lyuciya j Olesya priyizhdzhali na misce kolishnogo rodovogo mayetku Karpilivki TvorchistDuhovnij svit pismennika napovnenij pochuttyam nacionalnoyi samosvidomosti She u kameri Butirskoyi v yaznici pid biloruski pisni studentiv Minskogo i Vilnyuskogo zemlyactv za jogo slovami vidchuv ya sebe bilorusom 3 zahoplennyam vin pisav pro prekrasni virshi Yanki Luchini i chudovi virshi Biloruskoyi dudki Dumku pro te sho zhiva biloruska mova gladenka spivucha lirichna bagata na slova ta obigu yakih vistachaye peredati navit taki charivni tvori yak Mickevicha Yadvigin Sh pidtverdiv svoyeyu hudozhnoyu tvorchistyu Literaturnu diyalnist pochav u v yaznici pereklav rosijskoyu movoyu opovidannya Vsevoloda Garshina Signal vidane v Moskvi u 1891 U 1892 napisav komediyu Zlodij postanovka zaboronena policiyeyu rukopis zagubivsya Pershe opovidannya biloruskoyu movoyu Sud opublikuvav u 1906 Nasha dolya Avtor zbirok opovidan Berizka Vilnyus 1912 1923 Voloshki Vilnyus 1914 Opovidannya 1940 1946 podorozhnogo narisu Did Zavala Vilnyus 1910 knigi Spogadi Vilnyus 1921 nezavershenogo romanu Zoloto Takozh avtor ryadu recenzij ta literaturno kritichnih statej Obkladinka knigi Voloshki Yadvigin Sh uvijshov u bilorusku literaturu yak novelist narisovec fejletonist perekladach avtor odnogo z pershih biloruskih romaniv Pisav biloruskoyu polskoyu ta rosijskoyu movami Pershi opovidannya pismennika vvazhayutsya hudozhnimi obrobkami interpretaciyami narodnih zhartiv anekdotiv rozmov kazok nagaduyut bajki v prozi i harakterizuyutsya gostroyu satirichnoyu spryamovanistyu V nih rozkrivayutsya zazdrist zhadibnist nadmirna cikavist zabobonnist i inshi vadi lyudskoyi naturi Yihnimi personazhami zdebilshogo ye prosti lyudi selyani yakim avtor spivchuvaye i yakih povchaye z pozicij narodnoyi morali Tak u seriyi gumoristichnih novel Vchenij bik Z malenkim kvitochkom Pozika Zamorskij zvir Cirk selyani potraplyayut u dosit kurjozni situaciyi miskogo zhittya de povodyatsya po dityachomu nayivno dovirlivo nerozvazhlivo inodi bez usyakoyi logiki Opovidannya Rabi ye gostroyu kritikoyu na lyudske hamstvo nedalekoglyadne zhittya Padlasenki satiroyu na tih predstavnikiv inteligenciyi yaki vivchivshis na batkivski groshi vidreklisya vid nih Povazhna figa vismiyuvannyam zlih i svarlivih svekruh Dachesnyya vikrittyam zhadibnosti nechesnosti nevdyachnosti obduryuvannya Bilsh pizni tvori pismennika harakterizuyutsya bilshoyu realistichnistyu socialnoyu zagostrenistyu Vazhka dolya silskoyi zhinki pokazuyetsya v opovidannyah Sumna pro bagatostrazhdalne zhittya Tomachihi Berizka pro shlyub z nelyubim i girku doli Mariski Shasliva pro zhadibnu druzhinu yaka obdurena cholovikom vmiraye z dumkoyu pro zoloto u gorshiku de naspravdi bulo vsilyake smittya Kazkovij syuzhet zachin i povtori rozpovidna manera pisma i bagato inshih oznak folklornoyi poetiki psihologichna zagliblenist pritcheva forma osmislennya problem lyudskogo buttya organichno poyednuyutsya v opovidanni Dub didus Zmist tvoru stanovit son simvol Zmuchenij vazhkoyu robotoyu selyanin prilig vidpochiti v tini duba i zasnuv Uvi sni vin shukaye vodu staromu dubovi Poshuki privodyat selyanina do troh ozer bilya yakih vin zustrichaye troh babus Pracyu Bidu i Terpinnya Babusi hochut dopomogti lyudyam ale yihni veliki zusillya ne mozhut pozbaviti lyudinu potu sliz i krovi V opovidanni pokazuyetsya vazhka dolya biloruskogo selyanina vislovlyuyetsya shire spivchuttya narodu mriya pro krashe majbutnye Roman Yadvigina Sh Zoloto poyednuye v sobi realistichni romantichni i detektivni prijomi i zasobi i rozkrivaye temu vladi groshej yihnogo zgubnogo vplivu na lyudinu Novatorskij vpliv Yadvigina Sh zrobiv i na rozvitok zhanru memuariv V osobi opovidacha chitach bachit ne bajduzhogo faktografa a lyudinu ohoplenu riznimi pochuttyami to svitloyu zhurboyu to pafosom narodnogo zastupnictva to dotepnim gumorom V rozmovnij plin opovidi prirodno vpleteni frazeologizmi Yadviginu Sh vlastiva svoyeridna stilova manera dlya yakoyi harakterni chujnist do narodnogo slova i obrazu dinamichni ne zastigli u svoyih zv yazkah i znachennyah slova zmistovnist formi Svoyeyu tvorchistyu Yadvigin Sh pismennik z dostovirno vikristalizovanoyu individualnistyu i dlya biloruskoyi literaturi harakternoyu zaklav tradiciyi yaki znajshli podalshij rozvitok u tvorah majstriv hudozhnogo slova BibliografiyaSignal Pereklad Vsevoloda Garshina Moskva 1891 Zlodzej komediya 1892 ne zbereglasya Sud opovidannya 20 veresnya 1906 Dzed Zavala naris Vilnyus 1910 Listy z darogi 1910 Zbirka opovidan Byarozka Vilnyus 1912 1923 Zbirka opovidan Vasilki Vilnyus 1914 Zbirka opovidan Belaruskiya zharty 1914 Zolata roman 1920 Uspaminy Vilnyus 1921 Zbirka Apavyadanni 1940 1946 Vybranyya tvory 1976 Vybranyya tvory Minsk Mastackaya litaratura 2006 289 s Pam yatPortret Yadvigina Sh u 1994 roci stvoriv PrimitkiBiograficheskij spravochnik Mn Belorusskaya sovetskaya enciklopediya imeni Petrusya Brovki 1982 T 5 737 s Sodal U Vugelchyki z popelu Rodnae slova Mn 1999 12 Dyshlevich A A Na peralome stagoddzyay Zhyccyo i tvorchasc Yadvigina Sh Rodnae slova Mn 1994 1 23 lyutaga 2009 Yadvigin Tretij i edinstvennyj ros Sovetskaya Belorussiya a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pusti nevidomi parametri imya kamentaryj farmat aytarlink suaytary prozvishcha ta nazva praektu dovidka Dyshlevich A A Na peralome stagoddzyay Zhyccyo i tvorchasc Yadvigina Sh Rodnae slova Mn 1994 1 Gistoryya belaruskaj litaratury XIX pachatak XX st Padruch dlya filal fak ped VNU I E Bagdanovich U V Gnilamyoday L S Golubeva i insh Pad agul red M A Lazaruka A A Semyanovicha 2 e vyd daprac Mn Vysh shk 1998 560 s 7000 prim ISBN 985 06 0304 6 Za starim stilem Yazep Dyla Tvory Mn Mast lit 1981 351 s Alyahnovich F Belaruski teatr Spadchyna Mn 1991 1 S 37 Belaruski teatr Yadvigin Sh be Represavanyya litaratary navukoycy rabotniki asvety gramadskiya i kulturnyya dzeyachy Belarusi 1794 1991 Enc davednik U 10 t T 2 Mn 2003 ISBN 985 6374 04 9 Kupala Ya Zb tv U 7t T 7 S 431 432 Dyshlevich A A Na peralome stagoddzyay Zhyccyo i tvorchasc Yadvigina Sh Rodnae slova Mn 1994 1 Uladzimir Sodal 2 zhniynya 2011 Yadvigin Sh i Maksim Bagdanovich a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a archive date vimagaye archive url dovidka Cite maye pusti nevidomi parametri kamentaryj imya farmat aytarlink suaytary prozvishcha ta nazva praektu dovidka Proignorovano nevidomij parametr archive dovidka nedostupne posilannya z travnya 2019 Belaruskaya litaratura Padruchnik dlya 10 kl V Ya Lyashuk A A Majsejchyk K M Maroz i insh Pad red V Ya Lyashuk Mn Redakcyya chasopisa Krynica 1997 608 s il Gistoryya belaruskaj litaratury XIX pachatak XX st Padruch dlya filal fak ped VNU I E Bagdanovich U V Gnilamyoday L S Golubeva i insh Pad agul red M A Lazaruka A A Semyanovicha 2 e vyd daprac Mn Vysh shk 1998 560 s 7000 prim ISBN 985 06 0304 6 Yany byli pershyya Anton Lyavicki Radyyo Svaboda bil Procitovano 4 sichnya 2019 Yanka Salamevich Yadvigin Sh Mn 2009 1 Uladzimir Sodal Letucennik z Karpilayki Rodnae slova 1994 1 Uladzimir Sodal Letucennik z karpilayki Rodnae slova 1994 1 Ilyashevich H Anton Lyavicki Zhyccyo i litaraturnaya tvorchasc Vilnya 1933 S 11 Yadvigin Sh spadchyna net Sodal U Letucennik z Karpilayki Rodnae slova 1994 1 Bagdanovich M Zb tv Mn 1968 T 2 S 125 Yadvigin Sh LiteraturaDyshlevich A A Na peralome stagoddzyay Zhyccyo i tvorchasc Yadvigina Sh Rodnae slova Mn 1994 1 S 10 Lojka A A Yadvigin Sh 1868 1922 Gistoryya belaruskaj litaratury Dakastr peryyad 2 vyd Mn 1989 Ch 2 Praskalovich V U Yadvigin Sh Belaruskaya litaratura vucheb dapam dlya 9 ga kl ustanoy agul syared adukacyi z belarus i rus movami navuchannya pad red V P Ragojshy Mn Nac in t adukacyi 2011 320 s ISBN 978 985 465 898 8 Pyatuhovich M Yadvigin Sh Anton Lyavicki Zhyccyo i litaraturnaya dzejnasc Zapiski addzelu gumanitarnyh navuk Instytutu Belaruskae Kultury Kn 2 Pracy klyasy filyolyogii T 1 Mensk 1928 S 276 290 Sodal U Vugelchyki z popelu Malavyadomyya staronki z biyagrafii Yadvigina Sh Rodnae slova Mn 1999 12 Starychonak V Dz Belaruskaya litaratura ad A da Ya Mn Vysh shk 1998 s 510 512 Shkraba I Yadvigin Sh Belaruskaya mova Encyklapedyya Belarus Encykl pad red A Ya Mihnevicha redkal B I Sachanka gal red i insh Mn BelEn 1994 S 642 644 ISBN 5 85700 126 9 Yadvigin Sh Belaruskiya pismenniki 1917 1990 Davednik Sklad A K Gardzicki Nav red A L Verabej Mn Mastackaya litaratura 1994 653 s il ISBN 5 340 00709 X Yadvigin Sh Belaruskiya pismenniki Biyabibliyagrafichny sloynik U 6 t pad red A I Maldzisa Mn BelEn 1992 1995