Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Примітки Зоська ВєрасЗоська ВерасІм я при народженніЛюдвіка СівіцькаПсевдонімА Войцикова Мама Мірко Л Савицька Сіра Пташ

Зоська Верас

Зоська Верас

Зоська Вєрас
Зоська Верас
image
Ім'я при народженніЛюдвіка Сівіцька
ПсевдонімА. Войцикова, Мама, Мірко, Л. Савицька, Сіра Пташка
Народилася30 вересня 1892(1892-09-30)
Меджибіж, нині Україна
Померла8 жовтня 1991(1991-10-08) (99 років)
Вільнюс, Литва
Похованняd
Країнаimage Російська імперія
image Польська Республіка
image СРСР
Діяльністьпрозаїк, поетеса, перекладачка, редакторка,
Сфера роботилітература, ботаніка, d[1], публіцистика[1], соціальна активність[d][1], перекладацтво[d][1], d[1] і видавнича справа[1]
Мова творівбілоруська
Magnum opusQ121073701?
ЧленствоСпілка білоруських письменників і Q13030526?
Батькоd
Матиd
У шлюбі зШантир Фабіан Гилярович і d
Дітиd і Anton Shantyr[d]
image Зоська Верас у Вікісховищі

Зоська Ве́рас (біл. Зоська Верас, біл. лат. Zośka Wieras, лит. Zoska Veras, інші псевдоніми А. Войцикова, Мама, Мірко, Л. Савицька, Сіра Пташка, ім'я від народження Людвіка Сівіцька, у шлюбі Войцик; 30 вересня 1892(18920930), м. Меджибіж — 8 жовтня 1991, Вільнюс) — білоруська громадська діячка, редакторка та письменниця. Одна з чільних представниць руху білоруського національного відродження, під псевдонімом Мірко друкувалася в 1911 році в «Нашій Ниві», активна учасниця подій білоруської історії часів БНР. Авторка та упорядниця «Білорусько-польсько-російсько-латинського ботанічного словника» (1924), брошури «Історія вживання лікарських трав» (1934), книги віршів та оповідань для дітей «Колоски» (1985), перекладів білоруською мовою драматичних творів, видань своїх споминів тощо.

Сім'я

image
Емілія та Антон Сівіцькі, батьки

Народилася 30 вересня 1892 року в м. Меджибіж, нині Летичівський район, Хмельницька область, Україна (тоді Летичівський повіт, Подільська губернія, Російська імперія) у сім'ї військового Антона Сівіцького та Емілії Садовської, які походили з Городненщини, у 1892 році. Як і в багатьох інших шляхетських сім'ях, вдома розмовляли польською.

Історик Геннадій Кохановський зацікавився постаттю прадіда Людвіки Ігната Кулаковського, який ще в 1834 році у листі на ім'я російського міністра освіти писав про необхідність освіти для білоруського народу рос. «с учётом национальной самобытности здешних людей». Правнучка зберегла диплом про обрання дослідника білоруських старожитностей і педагога І. Кулаковського членом Наукового товариства у Данії. Він також був членом наукових товариств у Вільно, Варшаві, Петербурзі.

Дід Людвіки по материній лінії Людвік Садовський був знатним бортником та садівником, він навчався у Варшаві у К. Левицького, який пропагував конструкцію рамкового вулика-лежака, тому часто її називають його іменем. Людвік добре знав білоруську мову та послуговувався нею у розмовах з селянами.

Батько Людвіки, Антон Сівіцький, був родом із Городні, закінчив Городненську чоловічу гімназію, називав себе литовцем, він багато читав, любив поезію, його улюбленими поетами були Адам Міцкевич та Владислав Сирокомля.

Біографія

image
Зоська Вєрас у народному вбранні. 1913 рік
image
Фабіан Шантир
image
Посвідка члена Ради БНР на ім'я Людвіки Сівіцької

Початкову освіту, в тому числі і музичну, Зося отримала від батьків, а в 1904 році вступила у приватне торгове училище Л. Володкевича у Києві. У 1905 мешкала у Луцьку, на Волині. Після смерті батька у 1908 році разом з матір'ю переїхала у родовий маєток Вільховники (за іншими даними — маєток Криштопарова) Сокульського повіту. Закінчила приватну жіночу гімназію Катерини Барковської, яка розташовувалася у фортеці Стефана Баторія у Городні (1912), 10-місячні садівничо-городньо-бджолярські курси та 6-тижневі військові санітарні курси у Варшаві (1914).

З 1915 року мешкає в Мінську. Працювала секретаркою у Мінському відділі Білоруського товариства допомоги потерпілим від війни, Білоруському національному комітеті, в Центральній раді білоруських організацій, Білоруській соціалістичній громаді. У тому ж році познайомилася з Фабіаном Шантиром, який був на 5 років старшим від неї. У них зав'язалися романтичні відносини. Фабіан мешкав у Бобруйську, але часто навідувався у Мінськ. Він брав участь у роботі гуртка «Білоруська хатка» у 1916—1917 роках і був активним діячем громадського життя. Зоська також навідувала його у Бобруйську, навіть після арешту Фабіана, який стався у 1918 році, через що Шантир опинився у Бобруйській фортечній в'язниці. У своїх листах та згадках Зоська Вєрас називає Фабіана Шантира своїм чоловіком, але розписатися їм не вдалося. У листі до Ванди Левицької Зоська звинувачує у цьому Ромуальда Зямкевича, який, за її словами, звів наклеп на неї в очах Фабіана.

Наприкінці 1918 року Зоська Вєрас залишає Мінськ через хворобу матері та повертається до дідового маєтку — Вільховники. У 1919 році у Зоськи народився син Антон, його батько Фабіан Шантир був розстріляний у 1920 році. Фабіан Шантир став першою жертвою більшовицького терору як у білоруській політиці, так і в білоруській літературі. Мешкаючи у Вільховниках, Людвіка писала вірші, які найчастіше присвячувала малому синові. У 1922 році дідусь Людвіки помер, і маєток довелося продати.

В 1923 році у лісовому масиві на Панарських пагорбах під Вільно разом з Антоном Войциком Зоська побудувала простору хатину з гілок дерев, обмазаних глиною так, як це робили в Україні. У 1926 році Зоська Верас одружилася з Антоном Войциком, молодята повінчалися у Віленському костьолі Святого Миколая. 1 липня 1927 року народила дочку Галину Войцик, у шлюбі Луцкевич.

У 1924—1929 роках працювала адміністратором редакції газет Білоруської селянсько-робочої громади, у 1927—1931 роках — редактор дитячого часопису «Зіронька», для якого писала оповідання, а в 1934—1935 роках — дитячого часопису «Проліски», у 1928—1939 роках — голова Білоруського кооперативного товариства «Бджола», одночасно (1934—1938) — редактор бджолярського часопису «Білоруський вулик» (Вільно).

У 1946 році Антона Шантира арештували і він був засуджений. Ні мати, ні сестра не знали, де перебуває Антон та що з ним відбувається. Після того, як у 1944 році була зачинена Віленська білоруська гімназія, у 1945 році ліквідований Білоруський музей імені І. Луцькевича, а у 1948 році раптово помер чоловік, у житті письменниці настав важкий період, який пізніше вона назвала «летаргійним сном».

У 1956 році Антон неочікувано повернувся додому зі сталінських таборів, важко хворий: 10 років він був позбавлений права листуватися з матір'ю.

У 1961 році Зоська була заново «відкрита» , який збирав у вільнюських архівах матеріал для своєї дисертації, після цього її почали відвідувати письменники, науковці, журналісти, студенти. Наприкінці 1980-х навколо Зоськи Вєрас гуртувалася білоруська інтелігенція Вільнюса. Стала членом Спілки письменників СРСР з 1982.

Померла у 1991 році, похована на Панарських могилках поруч з могилами матері, чоловіка та сина.

Громадська діяльність

image
Записка Максима Богдановича Зосьці Вєрас, написана під час розваг молоді на вечорницях, Мінськ, 1917 рік.
image
Гальяш Левчик, Зоська Верас,

Учасниця Городненського гуртка білоруської молоді (1909—1913), де працювала бібліотекарем та секретарем. Під час роботи у гуртку грала Пантурчиху у постановці п'єси «По ревізії» у лютому 1910 року, а в «Модному шляхтичеві» у лютому 1911 — Ганку. Показ останньої пройшов у неї на квартирі. Брала участь у виданні альманаху «Колос білоруської ниви» (Городня, 1913). Контактувала з газетою «Наша ніва», віленськими видавництвами, листувалася з Іваном Луцькевичем, Вацлавом Ластовським, .

Під час Першої світової війни разом з матір'ю, Емілією Сівіцькою, евакуювалася у Мінськ. Співпрацювала з «Білоруською хаткою», де познайомилася з Ядвігіним Ш. і його дочкою В. Лавицькою, а також з Аркадієм Смоличем та , заприятелювала з Максимом Богдановичем. У 1916—1917 роках працювала у Мінському відділі Білоруського товариства допомоги потерпілим від війни. У 1917 році Зоська Вєрас бере участь у Всебілоруському конгресі.

З 1923 року жила у Вільно. Опікувалася білоруськими політв'язнями, які сиділи у віленській в'язниці . Винесла з «Лукішок» вірші та видала за свої кошти його першу збірку «Малюнки» (1928). Друкує свої твори у часописах «Шлях молоді», «Студентська думка», де виступає разом з Наталією Арсенєвою.

Зоська Вєрас листувалася з багатьма білоруськими громадськими діячами та літераторами: , Янком Соломевичем, , , Ларисою Геніюш, , , Володимиром Содалем та іншими.

У «Лісовій хатці» бували письменники Володимир Короткевич, , Григорій Бородулін, Лариса Геніюш, Д. Бічель-Загнітава, , художники , Віктор Марковець, , , , А. Циркунов, вчені-літературознавці , , , .

Григорій Бородулін підкреслював непідробну цікавість Зоськи Вєрас до громадського життя протягом майже цілого століття такими рядками::

image Да часу маючы інтэрас,

Не зачыняючы дзьвярэй,
Гаворыць зь векам
Зоська Верас,
Як з братам,
Што крыху старэй.

image

У 1988 році Зоська Вєрас разом з зятем Левоном, сином Антона Луцкевича утворили спочатку клуб «Сябрына», а 4 лютого 1989 року було засновано Товариство білоруської культури у Литві.

Творчість

Дебютувала у 1907 році в київському часописі «Підсніжник». Білоруською мовою виступала з «твориками» під псевдонімом Мірко у 1911 році у газеті «Наша ніва». Під час евакуації у Мінську Зоська Вєрас пише вірші, ліричні твори. Автор «Білорусько-польсько-російсько-латинського словника» (Вільнюс, 1924, оригінал зберігається у Нью-Йорку), брошури «Історія вживання лікарських трав» (1934), книги віршів і оповідань для дітей «Колоски» (1985). Написала спогади про М. Богдановича («П'ять місяців у Мінську»), У. Голубка, Ядвігіна Ш. та інш. Для дитячого театру з української мови переклала п'єси Р. Завадовича «Князь Марципан», Ю. Ігорова «Сирота» (Вільно, 1929), з російської — «Лісові хатки» Віталія Біанкі (Вільно, 1931).

Ботанічна та бджолярська діяльність

Зоська Верас була рідкісною людиною, яка з метою збагачення білоруської науки займалася ботанікою. У своїй автобіографії вона відзначила, що зацікавлення ботанікою з'явилося ще у гімназії.

Після курсів «Городництва, садівництва та бджолярства», які Людвіка закінчила 1 липня 1914 року, вона отримала посвідчення «об'їздового інструктора». Практику вона проходила у свого діда, затятого садівника та бортника. Ще у 1912—1913 роках вона почала складати «Ботанічний травник», розміщуючи на першому місці назви рослин на білоруській мові. На батьківщині діда вона продовжувала і далі записувати назви рослин.

Під час роботи секретарем у «Комітеті Товариства допомоги учасникам війни», їй було доручено організувати вирощування капусти досить далеко від Мінська. Вона обрахувала кількість необхідної розсади, насіння, добрив, але, коли виїхала на місце, виявилося, що ґрунт там глинистий, води там немає і капуста там не виросте. На цьому «Капустяні проекти Олександра Власова», як вона їх називала, були згорнуті.

Зоська читала лекції на 45-денних курсах городництва та бджолярства для біженців з дозволу Міністерства Землеробства. У 1918 році повернулася у Вільховники, де прожила п'ять років. Там вона працювала над ботанічним словником, а разом з українським агрономом Михайлом Боровським над книгою «Медоносні рослини».

Навколо хатини Зоськи Вєрас у Вільно ріс багатий ботанічний сад, який мав багату колекцію рослин, зібраних Людвікою, там також була оранжерея з теплицею. Там росли унікальні види квітів, дерев, папороті, китайські, японські, голландські троянди, цитрини, лавр, горіхи. Квітами займалася Галина — дочка господині, а в теплиці працював Ярослав, син Галини, та Лев, її чоловік.

У 1924 році видала «Білорусько-польсько-російсько-латинський словник». У словник увійшли 302 рослини, які мали 424 білоруські назви. Це був перший білоруський словник такого типу. З 1928 року займає посаду голови Білоруського кооперативного товариства «Бджола». У 1935 році товариство «Бджола» організувало заочні курси по збору медоносно-лікарських та лікарських трав. Ці курси вона готувала вдвох зі студентом-медиком В. Тумашем.

Також для «Світанку», а потім і для «Проліска», письменниця писала науково-популярні статті на тему природи.

Свої статті про сільське господарство, бджолярство то городництво друкувала також в газетах «Білоруська нива» та «Народна справа», а поради на ці теми у Віленських білоруських відривних календарях, які вона видавала з 1926 до 1939 року.

Маючи великий авторитет в осередку художників, вона запрошувала їх до себе у сад замальовувати рослини і різні періоди вегетації, збирала та сушила трави, розфасовувала у скляні банки. Так вона порадила створити залу народної медицини у Гудевичах і сама робила експонати для відділу лікарських рослин Гудевицького шкільного музею. Одночасно створила рецепт збору трав. Її друг по Гродненському гуртку з Америки вислав книгу про лікарські рослини, і в свої 98 років вона ночами робили переклад цієї книги на білоруську мову.

Володимир Короткевич, звертаючись до Зоськи Вєрас у листуванні, називав її «шановний наш ботанічний бог»..

Онук Зоськи Вєрас, В'ячеслав Войцик, став ботаніком та природознавцем.

Вшанування пам'яті

image
Людвіка Сівіцька у віці п'яти років

Зосьці Вєрас присвятили вірші В. Шніп, Григорій Бородулін, С. Понизник, , вона ж разом з істориком Віталієм Скалабаном написала поему «Людвіка та Фабіан», присвячену коханню Людвіки та Фабіана Шантира.

Зосьці Вєрас присвячений фільм, знятий на «Білорусьфільмі». Галина Войцик написала книгу «Зоська Вєрас», що вийшла у 2002 році.

Лариса Геніюш писала:

image Вільня, Вільня, наша Мекка, вера,

Каліноўскага святая кроў.
Там жыве, бы ў казцы, Зоська Верас
ля высокіх віленскіх муроў...

image

Портрет Зоськи Вєрас написав А. З. Кривенко та вилив М. Л. Нестяревський. Іван Протасіня написав картину «Максим Богданович і Зоська Вєрас у Мінську. 1916 рік».

Екслібрис для Зоськи Вєрас створив В'ячка Целеш.

У 2013 році у книжковій серії «Городнеська Бібліотека» вийшла книга «Зоська Вєрас. Я пам'ятаю все». У книзі надруковані спогади Зоськи Вєрас, її приватна кореспонденція, світлини. Вперше опубліковані 367 листів, датованих 1967—1989 роками. Листи та спогади друзів, опрацював та уклав Михась Скобла.

Бібліографія

  • Беларуска-польска-расейска-лацінскі батанічны слоўнік. Вільня, 1924. [ 25 березня 2016 у Wayback Machine.] (біл.) (пол.) (рос.) (лат.)
  • Зоська Верас. Каласкі: вершы, апавяданні. Мінск, 1985. (біл.)
  • Зоська Верас. Пяць месяцаў у Мінску: з жыцця Максіма Багдановіча // Шлях паэта. / Склад. Н. Б. Ватацы. Мінск, 1975 [ 6 лютого 2016 у Wayback Machine.] (біл.)
  • (біл.)
  • Зоська Верас. Я помню ўсё: успаміны, лісты / Сабраў, апрацаваў і ўклаў Міхась Скобла. Гародня, 2013. (біл.)
  • Зоська Верас. Пакуль рука пяро трымае. Успаміны, лісты / Укладальнік Міхась Скобла. Мінск, 2015. (біл.)
  • Зоська Верас. Выбраныя творы / Уклад., прадм., камент. Ганны Запартыка. Мінск, 2015. (біл.)

Примітки

  1. Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  2. . Архів оригіналу за 2 лютого 2015. Процитовано 2 лютого 2015.
  3. . Архів оригіналу за 4 квітня 2016. Процитовано 24 березня 2016.
  4. . Архів оригіналу за 5 квітня 2016. Процитовано 24 березня 2016.
  5. . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 31 січня 2015.
  6. . Архів оригіналу за 2 березня 2012. Процитовано 31 січня 2015.
  7. . Архів оригіналу за 7 квітня 2016. Процитовано 24 березня 2016.
  8. . Архів оригіналу за 12 лютого 2011. Процитовано 31 січня 2015.
  9. Старая Гродзенская патрыётка Зоська Верас!
  10. Архів оригіналу за 15 вересня 2009. Процитовано 1 червня 2019.
  11. . Архів оригіналу за 5 квітня 2016. Процитовано 24 березня 2016.
  12. Обретение Вильни [ 3 лютого 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
  13. . Архів оригіналу за 3 лютого 2015. Процитовано 31 січня 2015.
  14. Боль воспоминаний[недоступне посилання з липня 2019] (рос.)
  15. . Архів оригіналу за 8 березня 2016. Процитовано 1 лютого 2015.
  16. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 23 вересня 2015. Процитовано 2 лютого 2015.
  17. . Архів оригіналу за 2 лютого 2015. Процитовано 2 лютого 2015.
  18. Бяседа[недоступне посилання з липня 2019]
  19. . Архів оригіналу за 24 лютого 2010. Процитовано 2 лютого 2015.
  20. т. 5. Биографический справочник. Мн: Издательство «Белорусская советская энциклопедия» имени Петруся Бровки, 1982. 29 с.
  21. . Архів оригіналу за 5 лютого 2015. Процитовано 2 лютого 2015.
  22. . Архів оригіналу за 19 червня 2013. Процитовано 3 лютого 2015.
  23. . Архів оригіналу за 3 лютого 2015. Процитовано 3 лютого 2015.
  24. . Архів оригіналу за 30 червня 2012. Процитовано 3 лютого 2015.
  25. Ліст У. Караткевіча да беларускай пісьменніцы Зоські Верас. 6 жніўня 1980 г.[недоступне посилання з липня 2019]
  26. . Архів оригіналу за 3 лютого 2015. Процитовано 3 лютого 2015.
  27. . Архів оригіналу за 3 лютого 2015. Процитовано 3 лютого 2015.
  28. . Архів оригіналу за 3 лютого 2015. Процитовано 3 лютого 2015.
  29. . Архів оригіналу за 2 березня 2012. Процитовано 3 лютого 2015.
  30. . Архів оригіналу за 3 лютого 2015. Процитовано 3 лютого 2015.
  31. Советская Белоруссия № 52 (23443). Вторник, 23 марта 2010 года[недоступне посилання з квітня 2019]
  32. Ад архіўнага дакумента — да мастацкага твора[недоступне посилання з червня 2019]
  33. . Архів оригіналу за 25 серпня 2011. Процитовано 3 лютого 2015.
  34. . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 3 лютого 2015.
  35. . Архів оригіналу за 4 лютого 2015. Процитовано 3 лютого 2015.
  36. . Архів оригіналу за 4 лютого 2015. Процитовано 3 лютого 2015.
  37. Мастак Іван Пратасеня са сваёй карцінай «Максім Багдановіч і Зоська Верас у Мінску. 1916 год»[недоступне посилання з липня 2019]
  38. . Архів оригіналу за 4 лютого 2015. Процитовано 4 лютого 2015.
  39. Экслібрыс З. Верас[недоступне посилання з липня 2019]
  40. . Архів оригіналу за 4 лютого 2015. Процитовано 4 лютого 2015.

Література

  • Верас Зоська // Беларускія пісьменнікі: Біябібліяграфічны слоўнік. У 6 т. / пад рэд. А. І. Мальдзіса. Мн.: БелЭн, 1992—1995. (біл.)
  • Верас Зоська // Беларускія пісьменнікі (1917—1990): Даведнік; Склад. А. К. Гардзіцкі. Нав. рэд. А. Л. Верабей. — Мн.: Мастацкая літаратура, 1994. — 653 с.: іл. (біл.)
  • Галіна Войцік. Зоська Верас (сэрыя «Партрэты Віленчукоў»). Вільня, 2002. [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (біл.)
  • Krystyna Szcześniak. Fiołki czy bratki. Rozważania na temat nazw roślin na podstawie słowniczka Zośki Wieras // Studia Russica, XVIII (Budapest 2000), pp. 254—261. (пол.)
  • Krystyna Szcześniak. Białoruskie nazwy roślin w słowniczku Zośki Wieras // Dialektologia jako dziedzina językoznawstwa i przedmiot dydaktyki: księga jubileuszowa dedykowana profesorowi Karolowi Dejnie. Łódź, 2002. S. 509—515. (пол.)
  • Наталля Лобань. Батанічны слоўнік Зоські Верас: Да 90-годдзя выпуску ў свет // Роднае слова. — 2014. — № 9. [ 6 квітня 2016 у Wayback Machine.] (біл.)
  • Лис М. М. Из творческого наследия Зоськи Верас (по материалам личного архива из фондов ЦНБ НАН Беларуси) // Библиотеки национальных академий наук: проблемы функционирования, тенденции развития. — 2013. — Вып. 11. — С. 305—314. [ 6 березня 2022 у Wayback Machine.] (рос.)

Посилання

image Зовнішні відеофайли
image «Зоська Верас. 1892-1991», документальний фільм / Белсат, 17 лютого 2014
  • Васіль Дэ Эм: 20 незвычайных фактаў пра Зоську Верас [ 5 квітня 2016 у Wayback Machine.] (біл.)
  • Галіна Войцік: «Ня ведаю, што будзе з архівамі Зоські Верас» [ 5 квітня 2016 у Wayback Machine.] (біл.)
  • Хто вучыў Караткевіча мове [ 3 квітня 2016 у Wayback Machine.] (біл.)
  • Ала Петрушкевіч. Зоська Верас: ахвярніца беларускай справы [ 14 лютого 2016 у Wayback Machine.] (біл.)
  • Vytautas Žeimantas. Zoska Veras: baltarusių poetė, rašytoja, redaktorė [ 10 березня 2016 у Wayback Machine.] (лит.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Primitki Zoska VyerasZoska VerasIm ya pri narodzhenniLyudvika SivickaPsevdonimA Vojcikova Mama Mirko L Savicka Sira PtashkaNarodilasya30 veresnya 1892 1892 09 30 Medzhibizh nini UkrayinaPomerla8 zhovtnya 1991 1991 10 08 99 rokiv Vilnyus LitvaPohovannyadKrayina Rosijska imperiya Polska Respublika SRSRDiyalnistprozayik poetesa perekladachka redaktorka Sfera robotiliteratura botanika d 1 publicistika 1 socialna aktivnist d 1 perekladactvo d 1 d 1 i vidavnicha sprava 1 Mova tvorivbiloruskaMagnum opusQ121073701 ChlenstvoSpilka biloruskih pismennikiv i Q13030526 BatkodMatidU shlyubi zShantir Fabian Gilyarovich i dDitid i Anton Shantyr d Zoska Veras u Vikishovishi Zoska Ve ras bil Zoska Veras bil lat Zoska Wieras lit Zoska Veras inshi psevdonimi A Vojcikova Mama Mirko L Savicka Sira Ptashka im ya vid narodzhennya Lyudvika Sivicka u shlyubi Vojcik 30 veresnya 1892 18920930 m Medzhibizh 8 zhovtnya 1991 Vilnyus biloruska gromadska diyachka redaktorka ta pismennicya Odna z chilnih predstavnic ruhu biloruskogo nacionalnogo vidrodzhennya pid psevdonimom Mirko drukuvalasya v 1911 roci v Nashij Nivi aktivna uchasnicya podij biloruskoyi istoriyi chasiv BNR Avtorka ta uporyadnicya Bilorusko polsko rosijsko latinskogo botanichnogo slovnika 1924 broshuri Istoriya vzhivannya likarskih trav 1934 knigi virshiv ta opovidan dlya ditej Koloski 1985 perekladiv biloruskoyu movoyu dramatichnih tvoriv vidan svoyih spominiv tosho Sim yaEmiliya ta Anton Sivicki batki Narodilasya 30 veresnya 1892 roku v m Medzhibizh nini Letichivskij rajon Hmelnicka oblast Ukrayina todi Letichivskij povit Podilska guberniya Rosijska imperiya u sim yi vijskovogo Antona Sivickogo ta Emiliyi Sadovskoyi yaki pohodili z Gorodnenshini u 1892 roci Yak i v bagatoh inshih shlyahetskih sim yah vdoma rozmovlyali polskoyu Istorik Gennadij Kohanovskij zacikavivsya postattyu pradida Lyudviki Ignata Kulakovskogo yakij she v 1834 roci u listi na im ya rosijskogo ministra osviti pisav pro neobhidnist osviti dlya biloruskogo narodu ros s uchyotom nacionalnoj samobytnosti zdeshnih lyudej Pravnuchka zberegla diplom pro obrannya doslidnika biloruskih starozhitnostej i pedagoga I Kulakovskogo chlenom Naukovogo tovaristva u Daniyi Vin takozh buv chlenom naukovih tovaristv u Vilno Varshavi Peterburzi Did Lyudviki po materinij liniyi Lyudvik Sadovskij buv znatnim bortnikom ta sadivnikom vin navchavsya u Varshavi u K Levickogo yakij propaguvav konstrukciyu ramkovogo vulika lezhaka tomu chasto yiyi nazivayut jogo imenem Lyudvik dobre znav bilorusku movu ta poslugovuvavsya neyu u rozmovah z selyanami Batko Lyudviki Anton Sivickij buv rodom iz Gorodni zakinchiv Gorodnensku cholovichu gimnaziyu nazivav sebe litovcem vin bagato chitav lyubiv poeziyu jogo ulyublenimi poetami buli Adam Mickevich ta Vladislav Sirokomlya BiografiyaZoska Vyeras u narodnomu vbranni 1913 rik Fabian Shantir Posvidka chlena Radi BNR na im ya Lyudviki Sivickoyi Pochatkovu osvitu v tomu chisli i muzichnu Zosya otrimala vid batkiv a v 1904 roci vstupila u privatne torgove uchilishe L Volodkevicha u Kiyevi U 1905 meshkala u Lucku na Volini Pislya smerti batka u 1908 roci razom z matir yu pereyihala u rodovij mayetok Vilhovniki za inshimi danimi mayetok Krishtoparova Sokulskogo povitu Zakinchila privatnu zhinochu gimnaziyu Katerini Barkovskoyi yaka roztashovuvalasya u forteci Stefana Batoriya u Gorodni 1912 10 misyachni sadivnicho gorodno bdzholyarski kursi ta 6 tizhnevi vijskovi sanitarni kursi u Varshavi 1914 Z 1915 roku meshkaye v Minsku Pracyuvala sekretarkoyu u Minskomu viddili Biloruskogo tovaristva dopomogi poterpilim vid vijni Biloruskomu nacionalnomu komiteti v Centralnij radi biloruskih organizacij Biloruskij socialistichnij gromadi U tomu zh roci poznajomilasya z Fabianom Shantirom yakij buv na 5 rokiv starshim vid neyi U nih zav yazalisya romantichni vidnosini Fabian meshkav u Bobrujsku ale chasto naviduvavsya u Minsk Vin brav uchast u roboti gurtka Biloruska hatka u 1916 1917 rokah i buv aktivnim diyachem gromadskogo zhittya Zoska takozh naviduvala jogo u Bobrujsku navit pislya areshtu Fabiana yakij stavsya u 1918 roci cherez sho Shantir opinivsya u Bobrujskij fortechnij v yaznici U svoyih listah ta zgadkah Zoska Vyeras nazivaye Fabiana Shantira svoyim cholovikom ale rozpisatisya yim ne vdalosya U listi do Vandi Levickoyi Zoska zvinuvachuye u comu Romualda Zyamkevicha yakij za yiyi slovami zviv naklep na neyi v ochah Fabiana Naprikinci 1918 roku Zoska Vyeras zalishaye Minsk cherez hvorobu materi ta povertayetsya do didovogo mayetku Vilhovniki U 1919 roci u Zoski narodivsya sin Anton jogo batko Fabian Shantir buv rozstrilyanij u 1920 roci Fabian Shantir stav pershoyu zhertvoyu bilshovickogo teroru yak u biloruskij politici tak i v biloruskij literaturi Meshkayuchi u Vilhovnikah Lyudvika pisala virshi yaki najchastishe prisvyachuvala malomu sinovi U 1922 roci didus Lyudviki pomer i mayetok dovelosya prodati V 1923 roci u lisovomu masivi na Panarskih pagorbah pid Vilno razom z Antonom Vojcikom Zoska pobuduvala prostoru hatinu z gilok derev obmazanih glinoyu tak yak ce robili v Ukrayini U 1926 roci Zoska Veras odruzhilasya z Antonom Vojcikom molodyata povinchalisya u Vilenskomu kostoli Svyatogo Mikolaya 1 lipnya 1927 roku narodila dochku Galinu Vojcik u shlyubi Luckevich U 1924 1929 rokah pracyuvala administratorom redakciyi gazet Biloruskoyi selyansko robochoyi gromadi u 1927 1931 rokah redaktor dityachogo chasopisu Zironka dlya yakogo pisala opovidannya a v 1934 1935 rokah dityachogo chasopisu Proliski u 1928 1939 rokah golova Biloruskogo kooperativnogo tovaristva Bdzhola odnochasno 1934 1938 redaktor bdzholyarskogo chasopisu Biloruskij vulik Vilno U 1946 roci Antona Shantira areshtuvali i vin buv zasudzhenij Ni mati ni sestra ne znali de perebuvaye Anton ta sho z nim vidbuvayetsya Pislya togo yak u 1944 roci bula zachinena Vilenska biloruska gimnaziya u 1945 roci likvidovanij Biloruskij muzej imeni I Luckevicha a u 1948 roci raptovo pomer cholovik u zhitti pismennici nastav vazhkij period yakij piznishe vona nazvala letargijnim snom U 1956 roci Anton neochikuvano povernuvsya dodomu zi stalinskih taboriv vazhko hvorij 10 rokiv vin buv pozbavlenij prava listuvatisya z matir yu U 1961 roci Zoska bula zanovo vidkrita yakij zbirav u vilnyuskih arhivah material dlya svoyeyi disertaciyi pislya cogo yiyi pochali vidviduvati pismenniki naukovci zhurnalisti studenti Naprikinci 1980 h navkolo Zoski Vyeras gurtuvalasya biloruska inteligenciya Vilnyusa Stala chlenom Spilki pismennikiv SRSR z 1982 Pomerla u 1991 roci pohovana na Panarskih mogilkah poruch z mogilami materi cholovika ta sina Gromadska diyalnistZapiska Maksima Bogdanovicha Zosci Vyeras napisana pid chas rozvag molodi na vechornicyah Minsk 1917 rik Galyash Levchik Zoska Veras Uchasnicya Gorodnenskogo gurtka biloruskoyi molodi 1909 1913 de pracyuvala bibliotekarem ta sekretarem Pid chas roboti u gurtku grala Panturchihu u postanovci p yesi Po reviziyi u lyutomu 1910 roku a v Modnomu shlyahtichevi u lyutomu 1911 Ganku Pokaz ostannoyi projshov u neyi na kvartiri Brala uchast u vidanni almanahu Kolos biloruskoyi nivi Gorodnya 1913 Kontaktuvala z gazetoyu Nasha niva vilenskimi vidavnictvami listuvalasya z Ivanom Luckevichem Vaclavom Lastovskim Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni razom z matir yu Emiliyeyu Sivickoyu evakuyuvalasya u Minsk Spivpracyuvala z Biloruskoyu hatkoyu de poznajomilasya z Yadviginim Sh i jogo dochkoyu V Lavickoyu a takozh z Arkadiyem Smolichem ta zapriyatelyuvala z Maksimom Bogdanovichem U 1916 1917 rokah pracyuvala u Minskomu viddili Biloruskogo tovaristva dopomogi poterpilim vid vijni U 1917 roci Zoska Vyeras bere uchast u Vsebiloruskomu kongresi Z 1923 roku zhila u Vilno Opikuvalasya biloruskimi politv yaznyami yaki sidili u vilenskij v yaznici Vinesla z Lukishok virshi ta vidala za svoyi koshti jogo pershu zbirku Malyunki 1928 Drukuye svoyi tvori u chasopisah Shlyah molodi Studentska dumka de vistupaye razom z Nataliyeyu Arsenyevoyu Zoska Vyeras listuvalasya z bagatma biloruskimi gromadskimi diyachami ta literatorami Yankom Solomevichem Larisoyu Geniyush Volodimirom Sodalem ta inshimi U Lisovij hatci buvali pismenniki Volodimir Korotkevich Grigorij Borodulin Larisa Geniyush D Bichel Zagnitava hudozhniki Viktor Markovec A Cirkunov vcheni literaturoznavci Grigorij Borodulin pidkreslyuvav nepidrobnu cikavist Zoski Vyeras do gromadskogo zhittya protyagom majzhe cilogo stolittya takimi ryadkami Da chasu mayuchy interas Ne zachynyayuchy dzvyarej Gavoryc z vekam Zoska Veras Yak z bratam Shto kryhu starej U 1988 roci Zoska Vyeras razom z zyatem Levonom sinom Antona Luckevicha utvorili spochatku klub Syabryna a 4 lyutogo 1989 roku bulo zasnovano Tovaristvo biloruskoyi kulturi u Litvi TvorchistDebyutuvala u 1907 roci v kiyivskomu chasopisi Pidsnizhnik Biloruskoyu movoyu vistupala z tvorikami pid psevdonimom Mirko u 1911 roci u gazeti Nasha niva Pid chas evakuaciyi u Minsku Zoska Vyeras pishe virshi lirichni tvori Avtor Bilorusko polsko rosijsko latinskogo slovnika Vilnyus 1924 original zberigayetsya u Nyu Jorku broshuri Istoriya vzhivannya likarskih trav 1934 knigi virshiv i opovidan dlya ditej Koloski 1985 Napisala spogadi pro M Bogdanovicha P yat misyaciv u Minsku U Golubka Yadvigina Sh ta insh Dlya dityachogo teatru z ukrayinskoyi movi pereklala p yesi R Zavadovicha Knyaz Marcipan Yu Igorova Sirota Vilno 1929 z rosijskoyi Lisovi hatki Vitaliya Bianki Vilno 1931 Botanichna ta bdzholyarska diyalnist Zoska Veras bula ridkisnoyu lyudinoyu yaka z metoyu zbagachennya biloruskoyi nauki zajmalasya botanikoyu U svoyij avtobiografiyi vona vidznachila sho zacikavlennya botanikoyu z yavilosya she u gimnaziyi Pislya kursiv Gorodnictva sadivnictva ta bdzholyarstva yaki Lyudvika zakinchila 1 lipnya 1914 roku vona otrimala posvidchennya ob yizdovogo instruktora Praktiku vona prohodila u svogo dida zatyatogo sadivnika ta bortnika She u 1912 1913 rokah vona pochala skladati Botanichnij travnik rozmishuyuchi na pershomu misci nazvi roslin na biloruskij movi Na batkivshini dida vona prodovzhuvala i dali zapisuvati nazvi roslin Pid chas roboti sekretarem u Komiteti Tovaristva dopomogi uchasnikam vijni yij bulo dorucheno organizuvati viroshuvannya kapusti dosit daleko vid Minska Vona obrahuvala kilkist neobhidnoyi rozsadi nasinnya dobriv ale koli viyihala na misce viyavilosya sho grunt tam glinistij vodi tam nemaye i kapusta tam ne viroste Na comu Kapustyani proekti Oleksandra Vlasova yak vona yih nazivala buli zgornuti Zoska chitala lekciyi na 45 dennih kursah gorodnictva ta bdzholyarstva dlya bizhenciv z dozvolu Ministerstva Zemlerobstva U 1918 roci povernulasya u Vilhovniki de prozhila p yat rokiv Tam vona pracyuvala nad botanichnim slovnikom a razom z ukrayinskim agronomom Mihajlom Borovskim nad knigoyu Medonosni roslini Navkolo hatini Zoski Vyeras u Vilno ris bagatij botanichnij sad yakij mav bagatu kolekciyu roslin zibranih Lyudvikoyu tam takozh bula oranzhereya z tepliceyu Tam rosli unikalni vidi kvitiv derev paporoti kitajski yaponski gollandski troyandi citrini lavr gorihi Kvitami zajmalasya Galina dochka gospodini a v teplici pracyuvav Yaroslav sin Galini ta Lev yiyi cholovik U 1924 roci vidala Bilorusko polsko rosijsko latinskij slovnik U slovnik uvijshli 302 roslini yaki mali 424 biloruski nazvi Ce buv pershij biloruskij slovnik takogo tipu Z 1928 roku zajmaye posadu golovi Biloruskogo kooperativnogo tovaristva Bdzhola U 1935 roci tovaristvo Bdzhola organizuvalo zaochni kursi po zboru medonosno likarskih ta likarskih trav Ci kursi vona gotuvala vdvoh zi studentom medikom V Tumashem Takozh dlya Svitanku a potim i dlya Proliska pismennicya pisala naukovo populyarni statti na temu prirodi Svoyi statti pro silske gospodarstvo bdzholyarstvo to gorodnictvo drukuvala takozh v gazetah Biloruska niva ta Narodna sprava a poradi na ci temi u Vilenskih biloruskih vidrivnih kalendaryah yaki vona vidavala z 1926 do 1939 roku Mayuchi velikij avtoritet v oseredku hudozhnikiv vona zaproshuvala yih do sebe u sad zamalovuvati roslini i rizni periodi vegetaciyi zbirala ta sushila travi rozfasovuvala u sklyani banki Tak vona poradila stvoriti zalu narodnoyi medicini u Gudevichah i sama robila eksponati dlya viddilu likarskih roslin Gudevickogo shkilnogo muzeyu Odnochasno stvorila recept zboru trav Yiyi drug po Grodnenskomu gurtku z Ameriki vislav knigu pro likarski roslini i v svoyi 98 rokiv vona nochami robili pereklad ciyeyi knigi na bilorusku movu Volodimir Korotkevich zvertayuchis do Zoski Vyeras u listuvanni nazivav yiyi shanovnij nash botanichnij bog Onuk Zoski Vyeras V yacheslav Vojcik stav botanikom ta prirodoznavcem Vshanuvannya pam yatiLyudvika Sivicka u vici p yati rokiv Zosci Vyeras prisvyatili virshi V Shnip Grigorij Borodulin S Poniznik vona zh razom z istorikom Vitaliyem Skalabanom napisala poemu Lyudvika ta Fabian prisvyachenu kohannyu Lyudviki ta Fabiana Shantira Zosci Vyeras prisvyachenij film znyatij na Bilorusfilmi Galina Vojcik napisala knigu Zoska Vyeras sho vijshla u 2002 roci Larisa Geniyush pisala Vilnya Vilnya nasha Mekka vera Kalinoyskaga svyataya kroy Tam zhyve by y kazcy Zoska Veras lya vysokih vilenskih muroy Portret Zoski Vyeras napisav A Z Krivenko ta viliv M L Nestyarevskij Ivan Protasinya napisav kartinu Maksim Bogdanovich i Zoska Vyeras u Minsku 1916 rik Ekslibris dlya Zoski Vyeras stvoriv V yachka Celesh U 2013 roci u knizhkovij seriyi Gorodneska Biblioteka vijshla kniga Zoska Vyeras Ya pam yatayu vse U knizi nadrukovani spogadi Zoski Vyeras yiyi privatna korespondenciya svitlini Vpershe opublikovani 367 listiv datovanih 1967 1989 rokami Listi ta spogadi druziv opracyuvav ta uklav Mihas Skobla BibliografiyaBelaruska polska rasejska lacinski batanichny sloynik Vilnya 1924 25 bereznya 2016 u Wayback Machine bil pol ros lat Zoska Veras Kalaski vershy apavyadanni Minsk 1985 bil Zoska Veras Pyac mesyacay u Minsku z zhyccya Maksima Bagdanovicha Shlyah paeta Sklad N B Vatacy Minsk 1975 6 lyutogo 2016 u Wayback Machine bil bil Zoska Veras Ya pomnyu ysyo uspaminy listy Sabray apracavay i yklay Mihas Skobla Garodnya 2013 ISBN 8378 931 04 8 bil Zoska Veras Pakul ruka pyaro trymae Uspaminy listy Ukladalnik Mihas Skobla Minsk 2015 ISBN 978 985 6968 49 8 bil Zoska Veras Vybranyya tvory Uklad pradm kament Ganny Zapartyka Minsk 2015 ISBN 978 985 08 1928 4 bil PrimitkiCzech National Authority Database d Track Q13550863 Arhiv originalu za 2 lyutogo 2015 Procitovano 2 lyutogo 2015 Arhiv originalu za 4 kvitnya 2016 Procitovano 24 bereznya 2016 Arhiv originalu za 5 kvitnya 2016 Procitovano 24 bereznya 2016 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 31 sichnya 2015 Arhiv originalu za 2 bereznya 2012 Procitovano 31 sichnya 2015 Arhiv originalu za 7 kvitnya 2016 Procitovano 24 bereznya 2016 Arhiv originalu za 12 lyutogo 2011 Procitovano 31 sichnya 2015 Staraya Grodzenskaya patryyotka Zoska Veras Arhiv originalu za 15 veresnya 2009 Procitovano 1 chervnya 2019 Arhiv originalu za 5 kvitnya 2016 Procitovano 24 bereznya 2016 Obretenie Vilni 3 lyutogo 2015 u Wayback Machine ros Arhiv originalu za 3 lyutogo 2015 Procitovano 31 sichnya 2015 Bol vospominanij nedostupne posilannya z lipnya 2019 ros Arhiv originalu za 8 bereznya 2016 Procitovano 1 lyutogo 2015 PDF Arhiv originalu PDF za 23 veresnya 2015 Procitovano 2 lyutogo 2015 Arhiv originalu za 2 lyutogo 2015 Procitovano 2 lyutogo 2015 Byaseda nedostupne posilannya z lipnya 2019 Arhiv originalu za 24 lyutogo 2010 Procitovano 2 lyutogo 2015 t 5 Biograficheskij spravochnik Mn Izdatelstvo Belorusskaya sovetskaya enciklopediya imeni Petrusya Brovki 1982 29 s Arhiv originalu za 5 lyutogo 2015 Procitovano 2 lyutogo 2015 Arhiv originalu za 19 chervnya 2013 Procitovano 3 lyutogo 2015 Arhiv originalu za 3 lyutogo 2015 Procitovano 3 lyutogo 2015 Arhiv originalu za 30 chervnya 2012 Procitovano 3 lyutogo 2015 List U Karatkevicha da belaruskaj pismennicy Zoski Veras 6 zhniynya 1980 g nedostupne posilannya z lipnya 2019 Arhiv originalu za 3 lyutogo 2015 Procitovano 3 lyutogo 2015 Arhiv originalu za 3 lyutogo 2015 Procitovano 3 lyutogo 2015 Arhiv originalu za 3 lyutogo 2015 Procitovano 3 lyutogo 2015 Arhiv originalu za 2 bereznya 2012 Procitovano 3 lyutogo 2015 Arhiv originalu za 3 lyutogo 2015 Procitovano 3 lyutogo 2015 Sovetskaya Belorussiya 52 23443 Vtornik 23 marta 2010 goda nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Ad arhiynaga dakumenta da mastackaga tvora nedostupne posilannya z chervnya 2019 Arhiv originalu za 25 serpnya 2011 Procitovano 3 lyutogo 2015 Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 3 lyutogo 2015 Arhiv originalu za 4 lyutogo 2015 Procitovano 3 lyutogo 2015 Arhiv originalu za 4 lyutogo 2015 Procitovano 3 lyutogo 2015 Mastak Ivan Pratasenya sa svayoj karcinaj Maksim Bagdanovich i Zoska Veras u Minsku 1916 god nedostupne posilannya z lipnya 2019 Arhiv originalu za 4 lyutogo 2015 Procitovano 4 lyutogo 2015 Ekslibrys Z Veras nedostupne posilannya z lipnya 2019 Arhiv originalu za 4 lyutogo 2015 Procitovano 4 lyutogo 2015 LiteraturaVeras Zoska Belaruskiya pismenniki Biyabibliyagrafichny sloynik U 6 t pad red A I Maldzisa Mn BelEn 1992 1995 bil Veras Zoska Belaruskiya pismenniki 1917 1990 Davednik Sklad A K Gardzicki Nav red A L Verabej Mn Mastackaya litaratura 1994 653 s il ISBN 5 340 00709 X bil Galina Vojcik Zoska Veras seryya Partrety Vilenchukoy Vilnya 2002 5 bereznya 2016 u Wayback Machine ISBN 9955 427 03 5 bil Krystyna Szczesniak Fiolki czy bratki Rozwazania na temat nazw roslin na podstawie slowniczka Zoski Wieras Studia Russica XVIII Budapest 2000 pp 254 261 pol Krystyna Szczesniak Bialoruskie nazwy roslin w slowniczku Zoski Wieras Dialektologia jako dziedzina jezykoznawstwa i przedmiot dydaktyki ksiega jubileuszowa dedykowana profesorowi Karolowi Dejnie Lodz 2002 S 509 515 pol Natallya Loban Batanichny sloynik Zoski Veras Da 90 goddzya vypusku y svet Rodnae slova 2014 9 6 kvitnya 2016 u Wayback Machine bil Lis M M Iz tvorcheskogo naslediya Zoski Veras po materialam lichnogo arhiva iz fondov CNB NAN Belarusi Biblioteki nacionalnyh akademij nauk problemy funkcionirovaniya tendencii razvitiya 2013 Vyp 11 S 305 314 6 bereznya 2022 u Wayback Machine ros PosilannyaZovnishni videofajli Zoska Veras 1892 1991 dokumentalnij film Belsat 17 lyutogo 2014 Vasil De Em 20 nezvychajnyh faktay pra Zosku Veras 5 kvitnya 2016 u Wayback Machine bil Galina Vojcik Nya vedayu shto budze z arhivami Zoski Veras 5 kvitnya 2016 u Wayback Machine bil Hto vuchyy Karatkevicha move 3 kvitnya 2016 u Wayback Machine bil Ala Petrushkevich Zoska Veras ahvyarnica belaruskaj spravy 14 lyutogo 2016 u Wayback Machine bil Vytautas Zeimantas Zoska Veras baltarusiu poete rasytoja redaktore 10 bereznya 2016 u Wayback Machine lit

Дата публікації:
Топ