Ukrcenter Примітки Ригор Бородулінбіл Рыгор Іванавіч Барадулін Ryhor Ivanavič BaradulinПоет на дачі в Ушачах за читанням

~~|Ukrcenter=~~ ~~|Примітки=~~

Ригор Бородулін

біл. Рыгор Іванавіч Барадулін
Ryhor Ivanavič Baradulin

Поет на дачі в Ушачах за читанням.

Ім'я при народженні

Ригор Іванович Бородулін

Псевдонім

Алесь Чабор, Авось Савось, Алесь Каліна

Народився

24 лютого 1935
Вересівка, Ушацький район, Вітебська область

Помер

2 березня 2014 (79 років)
Мінськ, Білорусь
·серцева недостатність

Поховання

Ушачі

Громадянство

СРСР, Білорусь

Діяльність

поет, есеїст, перекладач

Alma mater

філологічний факультет БДУ

Заклад

Радянська Білорусія, Q13028880?, Полымя (часопис), Видавництво «Білорусь» і Мастацкая літаратура

Мова творів

білоруська

Жанр

вірш, поема, есе,

Членство

Спілка білоруських письменників, Білоруський ПЕН-центр і Білоруський народний фронт «Відродження»

Партія

Білоруський народний фронт

Батько

^d

Мати

^d

У шлюбі з

Q15905006?

Діти

^d

Автограф

Нагороди

Орден Трьох зірок

Премії

Державна премія БРСР (1976), (1976)

Сайт: Офіційний сайт Ригора Бородуліна

Бородулін Ригор Іванович у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бородулін.

Ригор Іванович Бородулін (біл. Рыгор Іванавіч Барадулін, Ryhor Ivanavič Baradulin, 24 лютого 1935(19350224), хутір Верасовка, Ушацького району, Вітебська область — 2 березня 2014), відомий також як Дядько Ригор — білоруський поет, есеїст і перекладач. Останній Народний поет Білорусі.^[]

Біографія

Народився в сім'ї Івана Ригоровича і Акуліни Андреївни Бородуліної на хуторі Верасовка (офіційна назва натоді була «Городок ІІ Острів-Сорочинської сільради»), а в 1937 році хутір був зліквідований і сім'ю поета переселили в Ушачі. Дід поета по маминій лінії Андрей Гальвіньш був етнічним латишем. Батько загинув у 1944 році під час німецько-радянської війни у партизанському загоні. Після війни Ригор Бородулін навчався в Ушацькій середній школі (закінчив в 1954), відтак на філологічному факультеті БДУ (закінчив 1959 р.).

Працював редактором у різних періодичних виданнях: газеті «Советская Белоруссия», часописах «Бярозка», «Полымя», а також у видавництвах «Беларусь» (з 1969 р.), «Мастацкая літаратура» (з 1972 р.). Видавництву «Художня література» Ригор Бородулін віддав понад двадцять років, працював редактором, потім завідувачем редакції. У складі державної делегації БРСР брав участь у 39-й сесії Генеральної Асамблеї ООН (1984 р.).

Ригор Бородулін чинний член СБП, один із творців і активних учасників Білоруського ПЕН-центру (1989—1999 рр., президент з 1990 р., віце-президент з 1999 р.). Член Партії БНФ, член Сейму БНФ (з 1989 р.). У 1995—1997 рр.. був у керівництві Білоруського Фонду Сороса.

Одружений з Валянціною Михайлівною Бородуліною. Донька Ілона — художниця. Має онуку Дамініку. Колекціонує слонів і черепах. Ригор Бородулін визнає себе за уніата.

Погляди

Політичні

У школі Ригор Бородулін ухилився від участі в піонерському русі: під час запису в організацію Бородулін утік зі школи. Потім про той факт, що він не приєднався до піонерської організації, вчителі забули, тому Ригор Бородулін так і не став піонером. У юності приєднався до комсомолу. Під час трудової діяльності неодноразово відхиляв пропозиції приєднання до лав КПРС.

Наприкінці 1980-х років, під час Перебудови й розвитку пов'язаних із нею національно-відроджувальних рухів у республіках СРСР, був активним учасником громадського руху «Беларускі народны фронт „Адраджэньне“», потім приєднався до Партії БНФ, яка утворилася на фундаменті цього руху. На перших Президентських виборах в історії Білорусі (1994 р.) разом із Василем Биковим активно підтримував Зенона Позняка. Із другої половини 1990-х і дотепер активної участі в політиці не бере. Називає політику «брудною справою». В інтерв'ю висловлює різкі антикомуністичні (переважно антибільшовистські) погляди.

Релігійні

У дитинстві Григорій Бородулін був похрещений римсько-католицьким священиком. З кінця 1980-х років Бородулін відносить себе до вірян Білоруського Греко-Католицької Церкви (уніатів). При цьому стверджує, що питання конфесійної приналежності не є суттєвим, позаяк «Бог для всіх один». 28 червня 2004 разом з архімандритом Сергієм Гаєком мав особисту авдієнцію з Папою Римським Іоанном Павлом II. Активно працює в жанрі духової лірики.

Бібліографія

Збірки поезії

Маладзік над стэпам. Мн., 1959 (перавыд. 2010, Мінск);
Рунець, красаваць, налівацца! Мн., 1961;
Мех шэрых, мех белых. Мн., 1963;
Нагбом. Мн., 1963;
Дойны конь. Мн., 1965;
Красавік. Мн., 1965;
Неруш. Мн., 1966;
Адам і Ева. Мн., 1968;
Лінія перамены дат. Мн., 1969;
Экзамен. Мн., 1969;
Ай! Не буду! Не хачу! Мн., 1971;
Вяртанне ў першы снег. Мн., 1972;
Журавінка. Мн., 1973;
Рум. Мн., 1974;
Свята пчалы. Мн., 1975;
Суровая вымова. Мн., 1976;
Прынамсі… Мн., 1977;
Што было б тады, калі б? Мн., 1977;
Абсяг. Мн., 1978;
Белая яблыня грому. Мн., 1979;
Вечалле. Мн., 1980;
Ці пазяхае бегемот? Мн., 1981;
Паэма прызнання. Мн., 1982;
Амплітуда смеласці. Мн., 1983;
Выбраныя творы: У 2 т. Мн., 1984;
Абразы без абразы. Мн., 1985;
Азбука не забаўка. Мн., 1985;
Індыкала-кудыкала. МН., 1986;
Маўчанне Перуна. Мн., 1986;
Парастак радка, галінка верша: Артыкулы, эсэ. Мн., 1987;
Бервенізацыя. Мн., 1988;
Мудрэц са ступаю. Мн., 1988;
Вяртанне. Разам з В. Ждановічам. Мн., 1988;
Кобра ў торбе. Мн., 1989;
Самота паломніцтва. Мн., 1990;
Міласэрнасць плахі. Мн., 1992;
Трэба дома бываць часцей. Мн., 1993;
Азбука — вясёлы вулей. Мн., 1994;
Асобы рознай пробы. Мн., 1994;
Евангелле ад Мамы. Мн., 1995;
Аратай, які пасвіць аблокі: Эсэ і некананізаваныя ўспаміны. Мн., 1995;
Слаўлю чысты абрус. Мн., 1996;
Грышка, Мішка і Шчыпай ехалі на чоўне. Мн., 1996;
Здубавецце. Мн., 1996;
Збор твораў: У 4 т. Мн., «Мастацкая літаратура»: т. І — 1996, т. ІІ — 1998, т. ІІІ — 1999, т. IV — 2002;
Ішоў коця па канапе. Мн., 1997;
Як воўк калядаваў. Мн., 2000;
Лісты ў Хельсінкі. Мн., 2000;
Зорка спагады. Мн., 2000;
Босая зорка. Мн., 2001;
Калі рукаюцца душы: Паэзія з прозай. З Васілём Быкавым. Мн., 2003;
Дуліна ад Барадуліна. Радыё Свабодная Еўропа. Радыё Свабода, 2004;
Сама пайду дарогаю, голас пашлю дуброваю: Песні матчыны з Вушаччыны. Мн., 2005;
Ксты. Мн., 2005;
Ксты/Ksty. Мн., 2006;
Быць!/To Be! Мн., 2006;
Рымскі дыпціх. Полацк, 2006;
Рымскі трыпціх. Роздумы. Полацк, 2006;
Руны Перуновы. Мн., 2006;
Ксты. Выданне другое, дапоўненае. Мн., 2006;
Ксты/Ksty. Выданне другое, дапоўненае. Мн., 2007;
Выбраныя творы. Беларускі кнігазбор. Мн., 2008;
Выпаў грук у грома з рук. Мн., 2009;
Навошта. Мн., 2009;
Ксты. Выданне трэцяе, дапоўненае. Мн., 2009;
Халодная памяць вады. Мн., 2010;
Перакуленае/Опрокинутое. М., 2010;
«Вяльмуе Бог абраннікаў сваіх». Полацк, 2011;
Толькі б яўрэі былі!.. Мн., 2011;
Anima. Мн., 2011;
Сябры. Мн., 2013;
Лепей: Рукапісы 1952—2013. Мн., 2013.

Твори Ригора Бородуліна, перекладені російською мовою

Аист на крыше: Стихи. М., 1966;
Избранная лирика. М., 1969;
Раскидач: Весёлые стихи. Мн., 1969;
Баллада Брестской крепости. Мн., 1975;
Небо твоих очей: Стихи и поэма. М., 1976;
Озеро у горизонта: Стихи. М., 1979;
Праздник пчелы. М., 1980;
Поэма признания: Стихи и поэмы. Мн., 1982;
Каждый четвёртый. Стихи. М., 1984;
Избранное: Стихотворения. Поэмы. 1955—1983. М., 1985;
Кошки в лукошке: Весёлые стихи и сказки. Мн., 1985;
Белая яблоня грома: Стихи. М., 1989.

Твори Ригора Бородуліна, перакладені на інші мови

Siena laiks. Латиською мовою. Rīga, 1967;
Kas jōehobu naigutab? Естонською мовою. Tallinn, 1976;
Свято бджоли. Українською мовою. Київ, 1978;
Gandras ant stogo. Литовською мовою. Vilnius, 1981;
Small Anthology of the Poetry by Ryhor Baradulin/Transl. G. Wallace, V. Rich, W. May, P. Tempest. New York, 1984;
Ei buey negro de mis cuitas… Іспанською мовою. Мн., 1985;
Święto pszczoły. Польською мовою. Łódź, 1986;
Valoda. Латишською мовою. Rīga, 1987;
Järv silmapiiril. Естонською мовою. Tallinn, 1988;
Трофейная тръба: Лірика. Болгарською мовою. Софія, 1988;
Ситораи дидор. таджицькою мовою. Душанбе, 1989;
Kiedy witają się dusze. Annus Albaruthenicus. Год беларускі 2005, ред. С. Яновіч. Крынкі, 2005, с. 315—330. Переклад на польську мову Ч. Сенюха. Лісты 1-22;
Gdy witają się dusze. Poezija i proza. З Васілём Быкавым. Польською мовою. Переклад Ч. Сенюха. Лісты 1-22;
Žit! Чеською мовою. Переклад Ф. Соколової. Передмова Вацлава Гавела. Praha, 2006;
祈りの風 (Молитва вітру). японською мовою. Переклад Кашина Гоу. Йокогама, 2007.

Епістолярій

Листи до Василя Бикова. У кн.: Дажыць да зялёнай травы… Львів, 2008;
Паслаў бы табе душу… Ліставанне Рыгора Барадуліна з мамай (1954—1971). Мн., 2009.

Навуково-популярні видання Ригора Бородуліна

Вушацкі словазбор Рыгора Барадуліна. Мн., 2013.

Примітки

Памёр Рыгор Барадулін^{[недоступне посилання з червня 2019]}
Тры мяхі дзядзькі Рыгора, альбо Сам-насам з Барадуліным / Сяргей Шапран — Мінск: Логвінаў, 2011. — 362 с. — (Кнігарня "Наша Ніва).
Дзядзьку Рыгору — 75^{[недоступне посилання з червня 2019]}
З днём народзінаў, Дзядзька Рыгор!^{[недоступне посилання з червня 2019]}
Бородулин Рыгор (Григорий Иванович) // Биографический справочник. — Мн. : «Белорусская советская энциклопедия» имени Петруся Бровки, 1982. — Т. 5. — С. 77.

[1] Памёр Рыгор Барадулін^{[недоступне посилання з червня 2019]}

[Shapran-2] Тры мяхі дзядзькі Рыгора, альбо Сам-насам з Барадуліным / Сяргей Шапран — Мінск: Логвінаў, 2011. — 362 с. — (Кнігарня "Наша Ніва).

[3] Дзядзьку Рыгору — 75^{[недоступне посилання з червня 2019]}

[4] З днём народзінаў, Дзядзька Рыгор!^{[недоступне посилання з червня 2019]}

[БС-5] Бородулин Рыгор (Григорий Иванович) // Биографический справочник. — Мн. : «Белорусская советская энциклопедия» имени Петруся Бровки, 1982. — Т. 5. — С. 77.