Ця стаття про воєводство в період між І і ІІ світовими війнами. Про воєводство у Великому князівстві Литовському дивіться статтю Віленське воєводство.
Віленське воєводство Województwo wileńskie | |||
---|---|---|---|
— Воєводство — | |||
| |||
Країна | Друга Річ Посполита | ||
Адм. центр | Вільно | ||
Повіт | 9 повітів, 9 міст | ||
Площа | |||
- Всього | 29,011 км² | ||
Населення (1931) | |||
- Всього | 1,276,000 | ||
- Густота | 44/км² | ||
* ділиться на хутори та колонії. | |||
Віленське воєводство на мапі Другої Річі Посполитої | |||
Мапа підрозділів воєводства | |||
Віленське воєводство (пол. Województwo wileńskie, біл. Віленскае ваяводзтва, лит. Vilniaus vaivadija) було одним з воєводств Польщі з 1925 до анексії області Радянським Союзом і передачі її Литві у вересні 1939 року.
Його площа становила 29, 011 км² (було четвертим за площею польським воєводством) і з населенням (згідно з Польським переписом 1931) — 1 276 000. Було створене як польське воєводство в міжвоєнний період, у 1923, з об'єднання земель Серединної Литви і департаменту Вільно що було створено у 1920. Населення переважно поляки і білоруси, зі значною часткою етнічних меншин — польських і литовських євреїв, росіян і литовців.
Розташування
Воєводство було розташоване в північно-східноій частині країни, і межувало з Радянським Союзом на сході, Литвою на заході, Латвією на півночі, Новгородським воєводством з півдня і Білостоцьким воєводством з південного заходу. Ландшафт плоский і місцями горбистий, з декількома озерами (найбільше озеро у міжвоєнній Польщі, було саме у цьому воєводстві). На 1 січня, 1937, лісові масиви складали 21,2% площі області (з національною середньою величиною 22,2%)
Міста і адміністративний поділ
У 1922–1939 роки ділилося на 9 повітів:
- Браславський повіт (площа 4 217 км², населення 143 100),
- Дісненський повіт (площа 3 968 км², населення 159 900),
- Молодечненський повіт (площа 1 898 км², населення 91 300),
- Ошмянський повіт (площа 2 362 км², населення 104 600),
- Поставський повіт (площа 3 050 км², населення 99 900),
- Свенцянський повіт (площа 4 017 км², населення 136 500),
- Вілейський повіт (Площа 3 427 км², населення 131 100),
- місто Вільно (з 1930) (площа 105 км², населення 195 100),
- Вільно — Тракайський повіт (Площа 5 967 км², населення 214 500.)
У 1931, найбільшим містом воєводства (і найбільшим в північно-східній Польщі) було Вільно, з 195 100 мешканцями. Більш віддалені території воєводства від Вільно були рідко населені і була відчутна нестача великих міських центрів. Всі інші міста були дуже маленькими, жодне з них не мало населення, більше, ніж 10 000 (до 1931).
Населення
У 1931 воєводство мало населення 1 276 000 осіб. Більшість населення були поляками (59.7% її вважали за рідну мову). Меншини: Білоруси (22.7%), Росіяни (3.4%), Євреї (8.5%) і Литовці (5.5%). Щільність населення склала 44 осіб/км².
Кінець воєводства
Після зайняття Червоною армією у 1939 році, воєводство було поділене між Литвою та новоствореною Вілейською областю Білорусі.
Див. також
Джерела
- Maly Rocznik Statystyczny, Warszawa 1939 (Concise Statistical Year-Book of Poland, Warsaw 1939).
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya pro voyevodstvo v period mizh I i II svitovimi vijnami Pro voyevodstvo u Velikomu knyazivstvi Litovskomu divitsya stattyu Vilenske voyevodstvo Vilenske voyevodstvo Wojewodztwo wilenskie Voyevodstvo Gerb KrayinaDruga Rich Pospolita Adm centr VilnoPovit 9 povitiv 9 mist BraslavDzisnaMolodechnoOshmyaniPostaviSvechyaniVilejkaVilnoTroki Plosha Vsogo 29 011 km Naselennya 1931 Vsogo 1 276 000 Gustota 44 km dilitsya na hutori ta koloniyi Vilenske voyevodstvo na mapi Drugoyi Richi PospolitoyiVilenske voyevodstvo na mapi Drugoyi Richi Pospolitoyi Mapa pidrozdiliv voyevodstvaMapa pidrozdiliv voyevodstva Vilenske voyevodstvo pol Wojewodztwo wilenskie bil Vilenskae vayavodztva lit Vilniaus vaivadija bulo odnim z voyevodstv Polshi z 1925 do aneksiyi oblasti Radyanskim Soyuzom i peredachi yiyi Litvi u veresni 1939 roku Jogo plosha stanovila 29 011 km bulo chetvertim za plosheyu polskim voyevodstvom i z naselennyam zgidno z Polskim perepisom 1931 1 276 000 Bulo stvorene yak polske voyevodstvo v mizhvoyennij period u 1923 z ob yednannya zemel Seredinnoyi Litvi i departamentu Vilno sho bulo stvoreno u 1920 Naselennya perevazhno polyaki i bilorusi zi znachnoyu chastkoyu etnichnih menshin polskih i litovskih yevreyiv rosiyan i litovciv RoztashuvannyaVoyevodstvo bulo roztashovane v pivnichno shidnoij chastini krayini i mezhuvalo z Radyanskim Soyuzom na shodi Litvoyu na zahodi Latviyeyu na pivnochi Novgorodskim voyevodstvom z pivdnya i Bilostockim voyevodstvom z pivdennogo zahodu Landshaft ploskij i miscyami gorbistij z dekilkoma ozerami najbilshe ozero u mizhvoyennij Polshi bulo same u comu voyevodstvi Na 1 sichnya 1937 lisovi masivi skladali 21 2 ploshi oblasti z nacionalnoyu serednoyu velichinoyu 22 2 Mista i administrativnij podilU 1922 1939 roki dililosya na 9 povitiv Braslavskij povit plosha 4 217 km naselennya 143 100 Disnenskij povit plosha 3 968 km naselennya 159 900 Molodechnenskij povit plosha 1 898 km naselennya 91 300 Oshmyanskij povit plosha 2 362 km naselennya 104 600 Postavskij povit plosha 3 050 km naselennya 99 900 Svencyanskij povit plosha 4 017 km naselennya 136 500 Vilejskij povit Plosha 3 427 km naselennya 131 100 misto Vilno z 1930 plosha 105 km naselennya 195 100 Vilno Trakajskij povit Plosha 5 967 km naselennya 214 500 U 1931 najbilshim mistom voyevodstva i najbilshim v pivnichno shidnij Polshi bulo Vilno z 195 100 meshkancyami Bilsh viddaleni teritoriyi voyevodstva vid Vilno buli ridko naseleni i bula vidchutna nestacha velikih miskih centriv Vsi inshi mista buli duzhe malenkimi zhodne z nih ne malo naselennya bilshe nizh 10 000 do 1931 NaselennyaKilkist naselennya vvazhavshih polsku za ridnu U 1931 voyevodstvo malo naselennya 1 276 000 osib Bilshist naselennya buli polyakami 59 7 yiyi vvazhali za ridnu movu Menshini Bilorusi 22 7 Rosiyani 3 4 Yevreyi 8 5 i Litovci 5 5 Shilnist naselennya sklala 44 osib km Kinec voyevodstvaPislya zajnyattya Chervonoyu armiyeyu u 1939 roci voyevodstvo bulo podilene mizh Litvoyu ta novostvorenoyu Vilejskoyu oblastyu Bilorusi Div takozhVilenske voyevodstvo VKLDzherelaMaly Rocznik Statystyczny Warszawa 1939 Concise Statistical Year Book of Poland Warsaw 1939