Ця стаття про воєводство в період між І і ІІ світовими війнами Про воєводство у Великому князівстві Литовському дивіться

Ця стаття про воєводство в період між І і ІІ світовими війнами. Про воєводство у Великому князівстві Литовському дивіться статтю Віленське воєводство.

Віленське воєводство

Województwo wileńskie

— Воєводство —

Герб

Країна

Друга Річ Посполита

Адм. центр

Вільно

Повіт

9 повітів, 9 міст

Площа

- Всього

29,011 км²

Населення (1931)

- Всього

1,276,000

- Густота

44/км²

* ділиться на хутори та колонії.

Віленське воєводство на мапі
Другої Річі Посполитої

Мапа підрозділів воєводства

Віленське воєводство (пол. Województwo wileńskie, біл. Віленскае ваяводзтва, лит. Vilniaus vaivadija) було одним з воєводств Польщі з 1925 до анексії області Радянським Союзом і передачі її Литві у вересні 1939 року.

Його площа становила 29, 011 км² (було четвертим за площею польським воєводством) і з населенням (згідно з Польським переписом 1931) — 1 276 000. Було створене як польське воєводство в міжвоєнний період, у 1923, з об'єднання земель Серединної Литви і департаменту Вільно що було створено у 1920. Населення переважно поляки і білоруси, зі значною часткою етнічних меншин — польських і литовських євреїв, росіян і литовців.

Розташування

Воєводство було розташоване в північно-східноій частині країни, і межувало з Радянським Союзом на сході, Литвою на заході, Латвією на півночі, Новгородським воєводством з півдня і Білостоцьким воєводством з південного заходу. Ландшафт плоский і місцями горбистий, з декількома озерами (найбільше озеро у міжвоєнній Польщі, було саме у цьому воєводстві). На 1 січня, 1937, лісові масиви складали 21,2% площі області (з національною середньою величиною 22,2%)

Міста і адміністративний поділ

У 1922–1939 роки ділилося на 9 повітів:

Браславський повіт (площа 4 217 км², населення 143 100),
Дісненський повіт (площа 3 968 км², населення 159 900),
Молодечненський повіт (площа 1 898 км², населення 91 300),
Ошмянський повіт (площа 2 362 км², населення 104 600),
Поставський повіт (площа 3 050 км², населення 99 900),
Свенцянський повіт (площа 4 017 км², населення 136 500),
Вілейський повіт (Площа 3 427 км², населення 131 100),
місто Вільно (з 1930) (площа 105 км², населення 195 100),
Вільно — Тракайський повіт (Площа 5 967 км², населення 214 500.)

У 1931, найбільшим містом воєводства (і найбільшим в північно-східній Польщі) було Вільно, з 195 100 мешканцями. Більш віддалені території воєводства від Вільно були рідко населені і була відчутна нестача великих міських центрів. Всі інші міста були дуже маленькими, жодне з них не мало населення, більше, ніж 10 000 (до 1931).

Населення

У 1931 воєводство мало населення 1 276 000 осіб. Більшість населення були поляками (59.7% її вважали за рідну мову). Меншини: Білоруси (22.7%), Росіяни (3.4%), Євреї (8.5%) і Литовці (5.5%). Щільність населення склала 44 осіб/км².

Кінець воєводства

Після зайняття Червоною армією у 1939 році, воєводство було поділене між Литвою та новоствореною Вілейською областю Білорусі.

Див. також

Віленське воєводство ВКЛ

Джерела

Maly Rocznik Statystyczny, Warszawa 1939 (Concise Statistical Year-Book of Poland, Warsaw 1939).