Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Литваки (від їд. ליטוואַק — Літвак або літвек) — територіально-лінгвістична підгрупа ашкеназьких євреїв та історично пов'язана з ними ортодоксальна течія в юдаїзмі. Наразі, здебільшого проживають у США та Ізраїлі.
| Загальна чисельність | |
|---|---|
| 2'000 (тільки в Литві) на 2005 рік |
Відмінні особливості
Мова
Литваки як територіально-лінгвістична підгрупа ашкеназських євреїв були носіями північно-східного діалекту їдишу, в розмовній мові звичайно іменованого «литовським» (їд. ליטוויש, літвіш). Цей діалект був історично поширений на території більшої частини сучасної Білорусі, Литви, Латвії, України деяких прилеглих районах Росії та Польщі. Це поширення північно-східного діалекту їдишу в єврейських джерелах відповідно іменується «Литвою» (їд. ליטע, літе), а його символічна столиця — Вільно. Як етнолінгвістична підгрупа, євреї-літваки крім власного діалекту їдишу володіли також деякими особливостями традиційної кухні, певними релігійними та культурними відмінностями.
Історія
Назва «литвак» спочатку походить від слов'янського назви Литовської держави — Литва. Литваками називали тих євреїв, які прибули з Німеччини, Чехії, Польщі, осіли і глибоко вкоренилися в білоруських і литовських, українських регіонах Великого князівства Литовського. Поступово з прибульців розвивався і формувався єдиний тип євреїв зі своєрідним релігійним і життєвим укладом. Такий тип набув характерних рис, які в історії позначені як «Нусах Літі» (побут, спосіб, манера Литви). Євреїв з Литви за цими ознаками стали називати «шейвет літвакес» (з їдишу — «плем'я, коліно Літваков»). Найважливішими причинами, що сприяли появі та стрімкому розвитку «шейвет літвакес» були, на думку С. М. Дубнова і С.Атамука:
1) Гостра потреба Великого Князівства Литовського у досвідчених торговцях, фінансистах, ремісниках. В середині XIV ст. Великий князь Литовський Гядімінас запросив таких людей оселитися і розвивати господарську діяльність на приналежних йому землях. Він дуже толерантно ставився до таких людей, надаючи їм різноманітні привілеї та послаблення. Зважаючи ж на сильний релігійний тиск на євреїв у Західній Європі та їх поступове просування на Схід, велика країна, яка потребувала євреїв та могла їх захистити, виглядала дуже привабливо.
2) Широка національно-релігійна автономія, правовий захист з боку держави, багатогранні можливості брати участь в господарському житті держави, які були надані євреям Вітовтом Великим (1350—1430) і його послідовниками в привілеї 1388—1389 рр.
3) Подальше стрімке зростання і розширення єврейських громад, різноманітність їх діяльності.
4) Створення наприкінці XVI ст., їх подальша активна діяльність комітету єврейських громад в Польщі, в якому також брали участь і представники литовських громад, а пізніше, в 1623—1764 рр., — створення власного польсько-литовського комітету громад (Ваад чотирьох земель), який міг гідно представляти та захищати їх інтереси.
У XVII—XVIII ст. все більше євреїв осідає в етнографічних межах Литви, де вони стають певною рушійної силою, яка піднімає міське господарство, торгівлю, ремесло, що, природно, сприяє зростанню і розвитку старих і нових міст і містечок. Із плином часу духовний центр Литваків все помітніше переходить від Бреста до Вільнюсу — столиці Великого князівства Литовського. У Вільнюсі зростає єврейська громада, а в ній — кількість релігійних вчених. Євреї в Речі Посполитої були прирівняні до стану, нарівні з монахами, міщанами та селянам, а отже, отримали певну власну станову автономію. Це дало їм правову основу жити серед християнського населення в своїх кварталах і мати своє самоврядування, що спирається на «єврейське право». Дана система та діяльність органів єврейської автономії та самоврядування створили для єврейського народу поле для їх власної політичної і громадської діяльності, дали йому можливість сформувати авторитетну національну адміністрацію на чолі з великими особистостями, талановитими організаторами релігійної, соціально-громадського, мистецькому життя всередині громади.
Яскравим представником такої адміністрації є Віленський Гаон|Віленський Гаон Еліяг бен Залман (1720—1797). Він став широко визнаним знавцем і коментатором Тори і Талмуда в новий час, піонером запровадження нових, раціональних шляхів вивчення і глибокого засвоєння священних книг. Про нього сказано: «Гаон ширше розкрив ворота Талмуда і Танаха». Гаон приділяв велику увагу світських наук і закликав опановувати їх. Зараз використовувана система єшив та релігійної освіті ашкеназського єврейства належить його авторству.
З кінця XVIII в. (1792—1795) територія Литви увійшла до складу Російської імперії. Єврейське життя у ній було обмежене й литовськими, білоруськими, українськими губерніями, так званою, «смугою осілості». Цю обмежену територію з декількома мільйонами єврейського населення називали також «Ідішланд» («країна євреїв»). У Російській імперії поняття «Литвак» означало особливий спосіб життя, навчання, мислення. Всі хлопчики з 6 до 13 років повинні були вчитися в хедері. Старші вчилися в ешіботах. Майже вся молодь і чоловіки були грамотні.
Ядро литовської релігійної та соціального життя — литовські єшива|єшиви, основа організованої освіти у тогочасному єврейському світі — не ставили перед собою завдання після декількох років навчання обов'язково зробити всіх учнів рабинами. Навчання, на їхню думку була це творчим процесом, який повинен був перетворитися в ступені до найвищих вершин знання і розуміння досягнень людського розуму.
З середини XIX століття послідовниками Віленського Гаона („ha’Gaon mi’Vilna”) була розвинена власна система релігійної освіти, центрами якої стали єшиви Міра, Воложина і Поневежа, звані звичайно єшивами литовського напрямку. Вже на початку XX століття філії цих навчальних закладів почали з'являтися в Америці, а після руйнування традиційних центрів релігійної освіти литовських євреїв і самі єшиви були відтворені в США (штатах Нью-Йорк та Нью-Джерсі) і Ізраїлі (Єрусалим та Бней-Брак). Ці єшиви об'єднує традиційна литовська методика навчання, розроблена наприкінці XIX — початку XX століття.
Найбільші литовські громади знаходяться в самому Вільнюсі, в Москві (об'єднати навколо єшиви «Торат Хаїм» і Московської хоральної синагоги) і в Одесі («Тіква-Ор Самеах»).
Пов'язані прізвища
Ашкеназське прізвище Літвак (варіант: Літваков) звичайно надавалося носіям північно-східного єврейського діалекту, які жили поза його історичним ареалом, наприклад в Україні.
Література
- Dov Levin, Adam Teller, The Litvaks: A Short History of the Jews of Lithuania, Berghahn Books, 2001.
- Alvydas Nikžentaitis, Stefan Schreiner, Darius Staliūnas, Leonidas Donskis, The Vanished World of Lithuanian Jews, Rodopi, 2004.
- Dovid Katz, Lithuanian Jewish Culture. Вільнюс: Baltos lankos, 2004.
- — . — Ростов-на-Дону: Феникс, 1997. —
Посилання
- Хіршадовід Кац «7 царств Літваком» [ 23 липня 2011 у Wayback Machine.]
- Соломон Атамук — ЄВРЕЇ У ЛИТВІ XIV-ХХ століття [ 12 травня 2017 у Wayback Machine.]
- Хасиди и литваки [ 24 червня 2017 у Wayback Machine.]
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Litvaki vid yid ליטווא ק Litvak abo litvek teritorialno lingvistichna pidgrupa ashkenazkih yevreyiv ta istorichno pov yazana z nimi ortodoksalna techiya v yudayizmi Narazi zdebilshogo prozhivayut u SShA ta Izrayili Litvaki LitvakiZagalna chiselnist2 000 tilki v Litvi na 2005 rikVidminni osoblivostiIstorichnij areal litvakiv The great synagogue of Vilna Vilenska sinagoga u 1934 r Inter yer vilenskoyi sinagogi The Holy Ark of the Great Synagogue in Vilna Mova Litvaki yak teritorialno lingvistichna pidgrupa ashkenazskih yevreyiv buli nosiyami pivnichno shidnogo dialektu yidishu v rozmovnij movi zvichajno imenovanogo litovskim yid ליטוויש litvish Cej dialekt buv istorichno poshirenij na teritoriyi bilshoyi chastini suchasnoyi Bilorusi Litvi Latviyi Ukrayini deyakih prileglih rajonah Rosiyi ta Polshi Ce poshirennya pivnichno shidnogo dialektu yidishu v yevrejskih dzherelah vidpovidno imenuyetsya Litvoyu yid ליטע lite a jogo simvolichna stolicya Vilno Yak etnolingvistichna pidgrupa yevreyi litvaki krim vlasnogo dialektu yidishu volodili takozh deyakimi osoblivostyami tradicijnoyi kuhni pevnimi religijnimi ta kulturnimi vidminnostyami IstoriyaPinski yevreyi chitayut Mishnu Fragment fotopraci Pinski portreti Pinsk Pinsk sinagoga Stolinska sinagoga Poch HH st be Bilorus Budivlya pochatkovoyi shkoli na misci staroyi sinagogi Na perednomu plani pam yatnik Vilenskomu Gaonu Derzhavnij yevrejskij muzej Vilenskogo Gaona u Vilnyusi Nazva litvak spochatku pohodit vid slov yanskogo nazvi Litovskoyi derzhavi Litva Litvakami nazivali tih yevreyiv yaki pribuli z Nimechchini Chehiyi Polshi osili i gliboko vkorenilisya v biloruskih i litovskih ukrayinskih regionah Velikogo knyazivstva Litovskogo Postupovo z pribulciv rozvivavsya i formuvavsya yedinij tip yevreyiv zi svoyeridnim religijnim i zhittyevim ukladom Takij tip nabuv harakternih ris yaki v istoriyi poznacheni yak Nusah Liti pobut sposib manera Litvi Yevreyiv z Litvi za cimi oznakami stali nazivati shejvet litvakes z yidishu plem ya kolino Litvakov Najvazhlivishimi prichinami sho spriyali poyavi ta strimkomu rozvitku shejvet litvakes buli na dumku S M Dubnova i S Atamuka 1 Gostra potreba Velikogo Knyazivstva Litovskogo u dosvidchenih torgovcyah finansistah remisnikah V seredini XIV st Velikij knyaz Litovskij Gyadiminas zaprosiv takih lyudej oselitisya i rozvivati gospodarsku diyalnist na prinalezhnih jomu zemlyah Vin duzhe tolerantno stavivsya do takih lyudej nadayuchi yim riznomanitni privileyi ta poslablennya Zvazhayuchi zh na silnij religijnij tisk na yevreyiv u Zahidnij Yevropi ta yih postupove prosuvannya na Shid velika krayina yaka potrebuvala yevreyiv ta mogla yih zahistiti viglyadala duzhe privablivo 2 Shiroka nacionalno religijna avtonomiya pravovij zahist z boku derzhavi bagatogranni mozhlivosti brati uchast v gospodarskomu zhitti derzhavi yaki buli nadani yevreyam Vitovtom Velikim 1350 1430 i jogo poslidovnikami v privileyi 1388 1389 rr 3 Podalshe strimke zrostannya i rozshirennya yevrejskih gromad riznomanitnist yih diyalnosti 4 Stvorennya naprikinci XVI st yih podalsha aktivna diyalnist komitetu yevrejskih gromad v Polshi v yakomu takozh brali uchast i predstavniki litovskih gromad a piznishe v 1623 1764 rr stvorennya vlasnogo polsko litovskogo komitetu gromad Vaad chotiroh zemel yakij mig gidno predstavlyati ta zahishati yih interesi U XVII XVIII st vse bilshe yevreyiv osidaye v etnografichnih mezhah Litvi de voni stayut pevnoyu rushijnoyi siloyu yaka pidnimaye miske gospodarstvo torgivlyu remeslo sho prirodno spriyaye zrostannyu i rozvitku starih i novih mist i mistechok Iz plinom chasu duhovnij centr Litvakiv vse pomitnishe perehodit vid Bresta do Vilnyusu stolici Velikogo knyazivstva Litovskogo U Vilnyusi zrostaye yevrejska gromada a v nij kilkist religijnih vchenih Yevreyi v Rechi Pospolitoyi buli pririvnyani do stanu narivni z monahami mishanami ta selyanam a otzhe otrimali pevnu vlasnu stanovu avtonomiyu Ce dalo yim pravovu osnovu zhiti sered hristiyanskogo naselennya v svoyih kvartalah i mati svoye samovryaduvannya sho spirayetsya na yevrejske pravo Dana sistema ta diyalnist organiv yevrejskoyi avtonomiyi ta samovryaduvannya stvorili dlya yevrejskogo narodu pole dlya yih vlasnoyi politichnoyi i gromadskoyi diyalnosti dali jomu mozhlivist sformuvati avtoritetnu nacionalnu administraciyu na choli z velikimi osobistostyami talanovitimi organizatorami religijnoyi socialno gromadskogo misteckomu zhittya vseredini gromadi Yaskravim predstavnikom takoyi administraciyi ye Vilenskij Gaon Vilenskij Gaon Eliyag ben Zalman 1720 1797 Vin stav shiroko viznanim znavcem i komentatorom Tori i Talmuda v novij chas pionerom zaprovadzhennya novih racionalnih shlyahiv vivchennya i glibokogo zasvoyennya svyashennih knig Pro nogo skazano Gaon shirshe rozkriv vorota Talmuda i Tanaha Gaon pridilyav veliku uvagu svitskih nauk i zaklikav opanovuvati yih Zaraz vikoristovuvana sistema yeshiv ta religijnoyi osviti ashkenazskogo yevrejstva nalezhit jogo avtorstvu Z kincya XVIII v 1792 1795 teritoriya Litvi uvijshla do skladu Rosijskoyi imperiyi Yevrejske zhittya u nij bulo obmezhene j litovskimi biloruskimi ukrayinskimi guberniyami tak zvanoyu smugoyu osilosti Cyu obmezhenu teritoriyu z dekilkoma miljonami yevrejskogo naselennya nazivali takozh Idishland krayina yevreyiv U Rosijskij imperiyi ponyattya Litvak oznachalo osoblivij sposib zhittya navchannya mislennya Vsi hlopchiki z 6 do 13 rokiv povinni buli vchitisya v hederi Starshi vchilisya v eshibotah Majzhe vsya molod i choloviki buli gramotni Yadro litovskoyi religijnoyi ta socialnogo zhittya litovski yeshiva yeshivi osnova organizovanoyi osviti u togochasnomu yevrejskomu sviti ne stavili pered soboyu zavdannya pislya dekilkoh rokiv navchannya obov yazkovo zrobiti vsih uchniv rabinami Navchannya na yihnyu dumku bula ce tvorchim procesom yakij povinen buv peretvoritisya v stupeni do najvishih vershin znannya i rozuminnya dosyagnen lyudskogo rozumu Z seredini XIX stolittya poslidovnikami Vilenskogo Gaona ha Gaon mi Vilna bula rozvinena vlasna sistema religijnoyi osviti centrami yakoyi stali yeshivi Mira Volozhina i Ponevezha zvani zvichajno yeshivami litovskogo napryamku Vzhe na pochatku XX stolittya filiyi cih navchalnih zakladiv pochali z yavlyatisya v Americi a pislya rujnuvannya tradicijnih centriv religijnoyi osviti litovskih yevreyiv i sami yeshivi buli vidtvoreni v SShA shtatah Nyu Jork ta Nyu Dzhersi i Izrayili Yerusalim ta Bnej Brak Ci yeshivi ob yednuye tradicijna litovska metodika navchannya rozroblena naprikinci XIX pochatku XX stolittya Najbilshi litovski gromadi znahodyatsya v samomu Vilnyusi v Moskvi ob yednati navkolo yeshivi Torat Hayim i Moskovskoyi horalnoyi sinagogi i v Odesi Tikva Or Sameah Pov yazani prizvishaAshkenazske prizvishe Litvak variant Litvakov zvichajno nadavalosya nosiyam pivnichno shidnogo yevrejskogo dialektu yaki zhili poza jogo istorichnim arealom napriklad v Ukrayini LiteraturaDov Levin Adam Teller The Litvaks A Short History of the Jews of Lithuania Berghahn Books 2001 Alvydas Nikzentaitis Stefan Schreiner Darius Staliunas Leonidas Donskis The Vanished World of Lithuanian Jews Rodopi 2004 Dovid Katz Lithuanian Jewish Culture Vilnyus Baltos lankos 2004 Rostov na Donu Feniks 1997 ISBN 5 85880 440 3PosilannyaHirshadovid Kac 7 carstv Litvakom 23 lipnya 2011 u Wayback Machine Solomon Atamuk YeVREYi U LITVI XIV HH stolittya 12 travnya 2017 u Wayback Machine Hasidi i litvaki 24 chervnya 2017 u Wayback Machine Div takozhStara sinagoga Vilnyus Vilenskij Gaon Eliezer Menahem Shah en