Юрій Пилипович Висоцький нар 10 лютого 1950 19500210 село Вакханка Середньоканського району Хабаровський край РРФСР укра

Юрій Пилипович Висоцький (нар. 10 лютого 1950(19500210), село Вакханка Середньоканського району, Хабаровський край, РРФСР) — український актор театру, кіно та дубляжу, режисер, заслужений діяч мистецтв України, професор, декан факультету театрального мистецтва та завідувач Другої кафедри акторського мистецтва та режисури драми Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого.

Юрій ВисоцькийІм'я при народженніЮрій Пилипович ВисоцькийДата народження10 лютого 1950 (74 роки)Місце народженняХабаровський край, РРФСРГромадянство

УкраїнаНаціональністьукраїнецьAlma materКиївський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-КарогоПрофесіяактор, режисерКар'єра1980—н.ч.Нагороди

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Висоцький.

Біографія

Народився 10 лютого 1950 року у селі Вакханка Середньоканського району Хабаровського краю. Після закінчення у 1967 році Вінницької середньої школи № 1 вступив на акторське відділення Київського державного інституту театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого. У 1971 році закінчив з відзнакою інститут, отримавши кваліфікацію «актора драматичного театру і кіно».

У 1971—1972 роках працював актором Донецького обласного театру юного глядача (м. Макіївка). У 1972—1973 рр. проходив строкову військову службу. У жовтні 1973 року вступив до асистентури-стажування КДІТМ ім. І. К. Карпенка-Карого.

З 2 січня 1974 року зарахований на посаду викладача зазначеного інституту, де працює і по теперішній час. У 1976 році після успішного завершення навчання в асистентурі-стажуванні переведений на посаду старшого викладача. У 1982—1984 роках був відряджений Міністерством культури СРСР до Монголії, де викладав майстерність актора. Після повернення в Україну з грудня 1984 року працював на посаді доцента кафедри акторського мистецтва та режисури драми.

У 1985—1988 роках виконував обов'язки завідувача Другої кафедри акторського мистецтва та режисури драми. У 1989 році отримав вчене звання доцента. З 1997 року художній керівник акторського курсу. У жовтні 1999 року призначений на посаду декана факультету театрального мистецтва КДІТМ імені Івана Карпенка-Карого.

У 2003 році Юрію Висоцькому було присвоєно почесне звання заслуженого діяча мистецтв України. З 2004 року Юрій Висоцький завідувач другої кафедри акторського мистецтва та режисури драми. За час педагогічної роботи брав участь у підготовці 12 акторських курсів. Як режисер поставив понад двадцять вистав як на професійній сцені, так і на сцені Навчального театру Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого.

Як актор брав участь у численних радіопостановках, що здійснювалися на Національному радіо, працював диктором багатьох документальних стрічок, знімався у фільмах.

Є автором близько 40 публікацій з проблем теорії акторського мистецтва та сценічної педагогіки.

Основна сфера наукових і творчих інтересів – різноманітні аспекти теорії акторського мистецтва, дослідження теоретичної спадщини К. С. Станіславського.

Праці

Урахування індивідуальності студента у процесі виховання актора // Театр. культура: Респ. міжвідом. наук. зб. К., 1980. Вип. 6;
І знову про творчий максималізм // УТ. 1982. № 2; Професія – театральний педагог // Мистецтвознавство України: Зб. наук. пр. К., 2004. Вип. 4.
Проблемні питання методики виховання актора / Юрій Пилипович Висоцький // Науковий вісник Київського національного університету театру, кіно і телебачення ім. І. К. Карпенка-Карого: зб. наук. пр. Вип. 1. — К. : Компас, 2007. — 304 с.
Наближення до Мольєра (Про деякі змістовні аспекти роботи над дипломною виставою на акторському курсі) [Текст] / Юрій Висоцький // Наук. вісн. Київ. нац. ун-ту театру, кіно і телебачення ім. І. К. Карпенка-Карого: зб. наук. пр.— Черкаси: Чабаненко Ю. А., 2009. — Вип. 4/5. — С. 450—468.

Театральні роботи

Донецький обласний ТЮГ

Ісаак Шварц «Два клени»…Баба Яга;
Андрій Глоба «Пушкін»…Карл Брюллов;
Олександр Фадєєв «Молода гвардія» …Балдер .

Режисерські роботи

Генрік Ібсен «Нора» (Монгольський Національний театр ім. Г. Нацакдоржа);
Едуардо де Філіппо «Вертеп пана Куп'єло» (1976);
Артур Міллер «Вид з мосту» (1985);
Жан Ануй «Жайворонок» (1998);
Ліна Костенко «Маруся Чурай» (2002);
Мольєр «Тартюф»;
Ежен Йонеско «Урок»;
Віктор Розов «У пошуках радості»;
Альберто Моравіа «Я не кажу ні».

Фільмографія

Таємничий острів (2008)
Тривожна відпустка адвоката Лариної (2009)
При загадкових обставинах (2009)
„Кедр“ пронизує небо (2011)
Острів непотрібних людей (2011)
Дорога у порожнечу (2012)
Подвійне життя (2013)
Жіночий лікар-2 (2013)
Параджанов (2013)
Сашка (2013—2014)
Білі вовки-2 (2014)
Дворяжка Ляля (2014)
Особиста справа (2014)
Небезпечне кохання (2014)
Тільки не відпускай мене (2014)
Останній яничар (2015)
Відділ 44 (2015)
Я з тобою (2016)
Громадянин Ніхто (2016)
На лінії життя (2016)
Співачка (2016)
Поганий хороший коп (2016)
Чорна квітка (2016)
Артистка (2017)
Коли мене кохаєш ти (2017)
Невиправні (2017)
Відчайдуший домогосподар (2017)
Скарбниця життя (2018)
Краще всіх (2018)
Одна за двох (2018)
Соломонове рішення (2018)
Я, ти, він, вона (2018)
Інша (2019)
Капітанша-2 (2019)
Пристрасті по Зінаїді (2019)
Спадкоємці (2019)
По різних берегах (2019)
Дільничний з ДВРЗ (2020)
День Святого Валентина (2020)
Час йти, час повертатися (2020)
Мить, вкрадена у щастя (2020)
Ворожка (2021)
Моя улюблена Страшко (2021)
Провінціал (2021)

Дублювання та озвучення українською

Піноккіо (1940) — Джеппето (дубляж студії «Le Doyen»)
Меч у камені (1963) — Мерлін (дубляж студії «Le Doyen»)
Мері Поппінс (1964) — Доуз-старший (дубляж студії «Le Doyen»)
Зоряні війни: Імперія завдає удару у відповідь (1980) — Обі-Ван Кенобі (дубляж студії «Le Doyen»)
Зоряні війни: Повернення джедая (1983) — Обі-Ван Кенобі (дубляж студії «Le Doyen»)
Легенда про княгиню Ольгу (1983) — Воєвода Новгородський (дубляж студії «KWA Sound Production» на замовлення телеканалу «ICTV»)
Русалонька (1989) — Король Тритон (дубляж студії «Le Doyen»)
Русалонька (1992—1994) — Король Тритон (дубляж студії «Le Doyen»)
Аладдін (1994—1995) — Фазір, Султан (2 сезон) (дубляж студії «Le Doyen»)
Золоте око (1995) — К’ю (багатоголосе закадрове озвучення студії «1+1»)
Титанік (1997) — Спайсер Лавджой (дубляж студії «Постмодерн»)
Південний парк (1997—) — Марвін Марш (23 сезон) (багатоголосе закадрове озвучення студії «1+1»)
Пригоди Фліка (1998) — (дубляж студії «Le Doyen»)
Зоряні війни. Епізод I. Прихована загроза (1999) — Сайлас Карсон (дубляж студії «Постмодерн»)
Альоша Попович і Тугарин Змій (2004) — Тихон (старий дубляж студії «Постмодерн»)
Свинка Пеппа (2004—2016) — Дідусь Свин (дубляж студії «1+1»)
Санта Клаус 3 (2006) — Батечко Час (дубляж студії «1+1»)
Фінеас і Ферб (2007—2015) — Реджинальд Флетчер (2, 4 сезони) (дубляж студії «1+1»)
Операція Валькірія (2008) — Ґенерал Фрідріх Ольбріхт (старий дубляж студії «Постмодерн»)
Індіана Джонс і королівство кришталевого черепа (2008) — Дін Чарльз Стенфорт (дубляж студії «Постмодерн»)
Старі пси (2009) — Нішамура (дубляж студії «Le Doyen»)
Привиди колишніх подружок (2009) — Дядько Вейн (дубляж студії «Cinetype»)
Монстри проти чужих (2009) — Галаксар (дубляж студії «Постмодерн»)
Трансформери: Помста полеглих (2009) — Ґенерал Моршавер (дубляж студії «Постмодерн»)
Шерлок (2010—) — (дубляж студії «1+1»)
My Little Pony: Дружба — це диво (2010—) — Ґранд Пеа, Дідусь Ґруф (дубляж студії «1+1»)
Людина-вовк (2010) — Сер Джон Телбот (дубляж студії «Le Doyen»)
Межа (2010) — (багатоголосе закадрове озвучення студії «1+1»)
Аліса в Країні Чудес (2010) — Лорд Ескот (дубляж студії «Le Doyen»)
Запасний план (2010) — Артур (дубляж студії «Le Doyen»)
Залізна людина 2 (2010) — Сенатор Стерн (дубляж студії «Постмодерн»)
Останній володар стихій (2010) — Рендолл Дук Кім (дубляж студії «Le Doyen»)
Учень чаклуна (2010) — Мерлін (дубляж студії «Le Doyen»)
Гаррі Поттер і Смертельні реліквії: Частина 1 (2010) — Руфус Скрімджер (дубляж студії «Cinetype»)
Справжня мужність (2010) — Шериф (дубляж студії «Le Doyen»)
Лего ніндзяґо: майстри спінджицу (2011—) — Сенсей Ву (дубляж студії «Le Doyen»)
Червона шапочка (2011) — Господар таверни (дубляж студії «Постмодерн»)
Гаррі Поттер і Смертельні реліквії: Частина 2 (2011) — Олівандер (дубляж студії «Постмодерн»)
Перший месник (2011) — Сенатор Бранд (дубляж студії «Постмодерн»)
Шерлок Голмс: Гра тіней (2011) — Вольф Калер (дубляж студії «Постмодерн»)
Джон Картер: між двох світів (2012) — Томпсон (дубляж студії «Le Doyen»)
Маленький зоомагазин (2012—2014) — Швидкий Шелберг (дубляж студії «1+1»)
Крижане серце (2013) — Єпископ (дубляж студії «Le Doyen»)
Залізна людина 3 (2013) — Мандарин (дубляж студії «Le Doyen»)
Гранд-реванш (2013) — (дубляж студії «Постмодерн»)
Турбо (2013) — Боббі (дубляж студії «Постмодерн»)
Самотній рейнджер (2013) — Телеграфіст (дубляж студії «Le Doyen»)
Порятунок містера Бенкса (2014) — Містер Белатчет (дубляж студії «Le Doyen»)
Феї: Таємниця Піратського Острова (2014) — Оппенгаймер (дубляж студії «Le Doyen»)
Перший месник: Друга війна (2014) — Роквел (дубляж студії «Le Doyen»)
Літачки: Рятувальний загін (2014) — Гарві (дубляж студії «Le Doyen»)
Вихід: Боги та царі (2014) — (дубляж студії «Постмодерн»)
Космічна місія (2015) — (дубляж студії «Le Doyen»)
Зоряні війни: Пробудження Сили (2015) — епізоди (дубляж студії «Le Doyen»)
Наші пані у Варшаві (2015—2019) — (дубляж студії «1+1»)
Едді «Орел» (2016) — (дубляж студії «Постмодерн»)
День незалежності: Відродження (2016) — (дубляж студії «Постмодерн»)
Микита Кожум'яка (2016) — Дід Данило (дубляж студій «Постмодерн» і «Pie Post Production»)
Вбивство у «Східному експресі» (2017) — камердинер у потязі (дубляж студії «Постмодерн»)
Війна за планету мавп (2017) — (дубляж студії «Постмодерн»)
Пригоди Паддінгтона 2 (2017) — (дубляж студії «Постмодерн»)
Логан: Росомаха (2017) — Чарлз Ксав'єр (дубляж студії «Постмодерн»)
Тачки 3 (2017) — Домкрат (дубляж студії «Le Doyen»)
Красуня і Чудовисько (2017) — Моріс (дубляж студії «Le Doyen»)
Вартові галактики 2 (2017) — Стен Лі (дубляж студії «Le Doyen»)
Пірати Карибського моря: Помста Салазара (2017) — Дядько Джек (дубляж студії «Le Doyen»)
Людина-мураха та Оса (2018) — Стен Лі (дубляж студії «Le Doyen»)
Мері Поппінс повертається (2018) — Містер Доуз-молодший (дубляж студії «Le Doyen»)
Астерікс і таємне зілля (2018) — (дубляж студії «Постмодерн»)
Розкрадачка гробниць: Лара Крофт (2018) — (старий дубляж студії «Постмодерн»)
Наркокур'єр (2018) — (дубляж студії «Постмодерн»)
Крістофер Робін (2018) — (дубляж студії «Le Doyen»)
Аеронавти (2019) — (дубляж студії «CinemaSound Production»)
Історія іграшок 4 (2019) — Годинник (дубляж студії «Le Doyen»)
Капітан Марвел (2019) — Стен Лі (дубляж студії «Le Doyen»)
Месники: Завершення (2019) — Стен Лі (дубляж студії «Le Doyen»)
Покемон. Детектив Пікачу (2019) — (дубляж студії «Постмодерн»)
Чорнобиль (2019) — (дубляж студії «1+1»)
Підлітки-мутанти Черепашки-ніндзя: Погром мутантів (2023) — Сплінтер (дубляж студії «Le Doyen»)

Дублювання та озвучення російською

Офіцер і шпигун (2019) — (російський дубляж студії «CinemaSound Production»)
Перекладачі (2019) — (російський дубляж студії «CinemaSound Production»)
Мала з характером (2020) — (російський дубляж студії «CinemaSound Production»)
Гренландія (2020) — (російський дубляж студії «CinemaSound Production»)
Кодекс кілера (2021) — (російський дубляж студії «CinemaSound Production»)

Примітки

. Архів оригіналу за 19 грудня 2018. Процитовано 16 січня 2016.
Юрій Висоцький: Станіславський сказав усе^{[недоступне посилання]}

Джерела

Висоцький Ю.П. [ 10 вересня 2021 у Wayback Machine.]// Енциклопедія сучасної України

Посилання

Сайт Київського національного університету театру, кіно і телебачення [ 10 вересня 2021 у Wayback Machine.]

[1] . Архів оригіналу за 19 грудня 2018. Процитовано 16 січня 2016.

[2] Юрій Висоцький: Станіславський сказав усе^{[недоступне посилання]}