Шен (кит. 笙, піньїнь: shēng) — китайський духовий язичковий музичний інструмент, губний орган (рід губної гармоніки з резонаторними трубками). Застосовується як сольний, ансамблевий і оркестровий музичний інструмент. Про цей стародавньо-китайський інструмент є записи на черепахових панцирах давніх часів та у «Ши цзін» («Книга пісень», 11—6 ст. до н. е.). За часів епохи Воюючих царств і наступних династій Цінь і Хань, був дуже поширеним у народу Китаю. Нині поширений у Тибеті, М'янмі, Лаосі. Різновиди шена зустрічаються в народів Південно-Східної Азії.
Шен - Азійсько-Тихоокеанський музей у Варшаві | |
Класифікація | духовий музичний інструмент Аерофон |
---|---|
Класифікація Горнбостеля-Закса | 412.132 |
Подібні інструменти | сьо [en] [vi] губна гармоніка |
Шен у Вікісховищі |
Історія
Шен — перший відомий давньосхідний інструмент з язичковим принципом звуковидобування (виник у М'янмі, Тибеті, Лаосі та Китаї). Точна дата, коли цей інструмент створено, невідома, але йому, як вважають, понад 2 000 років. Він згадується в книзі пісень «Ши цзін» («Книга пісень», 11—6 ст. до н.е). Вчені встановили, що найдавніша назва інструменту — ю. Потім він став називатися чао, хо, шен — в залежності від форми та матеріалу, з якого його виготовлено. Відомі також і інші різновиди шена — чонофуй, або гонофуй (Японія), кен (Лаос), лушен і хулушен (Південно-Західний Китай).
Європейські країни цей музичний інструмент називали іноді китайським губним органам. Він вважався «чистим» інструментом, тобто придатним для виконання священної музики. Приблизно в 700 р. н. е. шен був вдосконаленим популярним музичним інструментом, на якому можна було грати в 12 тональностях. Спеціально для цих інструментів створено підручник гармонії. Зазвичай на шен грали акордами, затискуючи одночасно кілька отворів внизу трубок. Шен набув популярності в епоху правління династії Чжоу, бо його часто використовували, як акомпанементний інструмент для придворних співаків і танцюристів. Згодом він перетворився на звичайний музичний інструмент для публічних концертів, ярмарків, різних народних урочистостей та інших подій.
Попри те, що шен мав просту конструкцію, він служив свого роду «першою скрипкою» — за ним налаштовувалися інші музичні інструменти. Фактично він був одним з найраніших предків органа, баяна, тобто одним з перших багатозвучних духових інструментів. Це дозволяє припустити, що тоді, як майже всюди в стародавньому світі, музика була одноголосною, в давньокитайській музиці існували вже елементи багатоголосся.
Будова
Шен складається з корпусного резервуара, виготовленого з гарбуза (пізніше використовували дерево та метал), зазвичай 17-ти (іноді 13,19,24) бамбукових, або очеретяних трубок з мідними язичками, боковими отворами і прорізами, мундштуком, прилаштованим збоку. У нижньому кінці бамбукової трубочки приладнано мідну пластинку (язичок), трубочки встановлено в ряд у правильному порядку на дерев'яній або металевій підставці, подібно курильної трубки. Повітря вільно виходить через трубки за допомогою мундштука. Трубки в шенах по висоті розташовані попарно, обидві сторони симетричні, що надає інструменту гарної форми.
Для звуковидобування отвір у нижній частині відповідної трубки закривають пальцем, пластинка (язичок) коливається і виникають звуки різного регістру і тембру. Шен має розміри від 400 до 800 мм. Сучасн шени діляться на три основних види: великий — дашен — 800 мм від основи, середній — гжуншен — 430 мм, малий — сяошен — 405 мм. Шен є обов'язковим музичним інструментом у ритуальних весільних та похоронних обрядах.
Особливості звучання
Музичний інструмент утворює як окремі звуки, так і квінтові й квінтово-квартові співзвуччя. Стрій ґрунтується на системі люй-люй. У сучасному шені з 17 трубок звучать зазвичай 12-13, інші мають декоративне призначення. Інструмент належить до групи аерофонів. Це означає, що звуки виробляються за допомогою вібрації повітряного стовпа. Сучасні шени — вже на 21, 24, 36 пластинок — язичкові духові сопілки. На відміну від інших музичних інструментів, при талановитому виконанні чується мелодійність і гармонія звуків, ніби грає невеличкий оркестр, а не окремий інструмент.
Шен видає співучі плавні звуки. Зазвичай застосовується для сольного виступу або як акомпанемент спільно з іншими інструментами: соною (хай-ді, лаба), китайським кларнетом, ді, китайською флейтою (з бамбука та 8 отворами). Шен відрізняється яскравою виразністю і варіативністю. У чистому, яскравому, виразному звучанні інструменту переважають високі тони, верхні — дзвінкіші, альт повніший і м'якший, а баз низький і глибокий. Діапазон інструменту досить широкий — до півтори октави. Це дозволяє виконувати на ньому різноманітні твори та імпровізації.
Серед традиційних китайських музичних інструментів, тільки шен можна використовувати в ансамблі з іншими інструментами для гармонізації тембру і збагачення звучання оркестру. У великому симфонічному оркестрі національних музичних інструментів іноді вживають «шен-альт» і «шен-бас». Шен є складовою фольклорних концертів для духових і ударних інструментів. Він може виступати соло, в ансамблі або ж акомпанувати співу.
Галерея
Література
- А. Мирек Справочник по гармоникам. М., 1968. — 131с.
- Алендер И. З. Музыкальные инструменты Китая: илюстр.очерк. — М.: 1958.- 52 с.
Примітки
- Словник музичних термінів. — Київ : Видавець Карпенко В.М, 2017. — С. 293. — .
- . https://www.liveinternet.ru/. Архів оригіналу за 24 січня 2017. Процитовано 29 січня 2021 року.(рос.)
- Юцевич Ю.Є. Музика-довідник. — Тернопіль : Навчальна книга – Богдан, 2003. — С. 316. — .
- Большая советская энциклопедия:в 62 томах / глав.ред. А. М. Прохоров. — М : "Советская єнциклопедия", 1978. — Т. 29. — С. 525. (рос.)
- Музыкальный энциклопедический словарь / гл.ред. Г.В. Келдыш. — М : Советская энциклопедия, 1990. — С. 649. (рос.)
- . https://eomi.ru/. Архів оригіналу за 8 лютого 2021. Процитовано 29 січня 2021 року.(рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shen kit 笙 pinyin sheng kitajskij duhovij yazichkovij muzichnij instrument gubnij organ rid gubnoyi garmoniki z rezonatornimi trubkami Zastosovuyetsya yak solnij ansamblevij i orkestrovij muzichnij instrument Pro cej starodavno kitajskij instrument ye zapisi na cherepahovih pancirah davnih chasiv ta u Shi czin Kniga pisen 11 6 st do n e Za chasiv epohi Voyuyuchih carstv i nastupnih dinastij Cin i Han buv duzhe poshirenim u narodu Kitayu Nini poshirenij u Tibeti M yanmi Laosi Riznovidi shena zustrichayutsya v narodiv Pivdenno Shidnoyi Aziyi ShenShen Azijsko Tihookeanskij muzej u VarshaviShen Azijsko Tihookeanskij muzej u VarshaviKlasifikaciyaduhovij muzichnij instrument AerofonKlasifikaciya Gornbostelya Zaksa412 132Podibni instrumentiso en vi gubna garmonika Shen u VikishovishiIstoriyaKitajskij rotovij organ shen Ilyustraciya na shpalerah pohoronna procesiya Period Cyanlun priblizno 1780 rik Muzej Kassel Nimechchina Hej Myao Chotiri choloviki z plemeni Hej Myao Chornij Myao sho grayut na rotovih organah Azijska kolekciya Shen pershij vidomij davnoshidnij instrument z yazichkovim principom zvukovidobuvannya vinik u M yanmi Tibeti Laosi ta Kitayi Tochna data koli cej instrument stvoreno nevidoma ale jomu yak vvazhayut ponad 2 000 rokiv Vin zgaduyetsya v knizi pisen Shi czin Kniga pisen 11 6 st do n e Vcheni vstanovili sho najdavnisha nazva instrumentu yu Potim vin stav nazivatisya chao ho shen v zalezhnosti vid formi ta materialu z yakogo jogo vigotovleno Vidomi takozh i inshi riznovidi shena chonofuj abo gonofuj Yaponiya ken Laos lushen i hulushen Pivdenno Zahidnij Kitaj Yevropejski krayini cej muzichnij instrument nazivali inodi kitajskim gubnim organam Vin vvazhavsya chistim instrumentom tobto pridatnim dlya vikonannya svyashennoyi muziki Priblizno v 700 r n e shen buv vdoskonalenim populyarnim muzichnim instrumentom na yakomu mozhna bulo grati v 12 tonalnostyah Specialno dlya cih instrumentiv stvoreno pidruchnik garmoniyi Zazvichaj na shen grali akordami zatiskuyuchi odnochasno kilka otvoriv vnizu trubok Shen nabuv populyarnosti v epohu pravlinnya dinastiyi Chzhou bo jogo chasto vikoristovuvali yak akompanementnij instrument dlya pridvornih spivakiv i tancyuristiv Zgodom vin peretvorivsya na zvichajnij muzichnij instrument dlya publichnih koncertiv yarmarkiv riznih narodnih urochistostej ta inshih podij Popri te sho shen mav prostu konstrukciyu vin sluzhiv svogo rodu pershoyu skripkoyu za nim nalashtovuvalisya inshi muzichni instrumenti Faktichno vin buv odnim z najranishih predkiv organa bayana tobto odnim z pershih bagatozvuchnih duhovih instrumentiv Ce dozvolyaye pripustiti sho todi yak majzhe vsyudi v starodavnomu sviti muzika bula odnogolosnoyu v davnokitajskij muzici isnuvali vzhe elementi bagatogolossya BudovaShen Avtor Robert Zhen Huang Shen skladayetsya z korpusnogo rezervuara vigotovlenogo z garbuza piznishe vikoristovuvali derevo ta metal zazvichaj 17 ti inodi 13 19 24 bambukovih abo ocheretyanih trubok z midnimi yazichkami bokovimi otvorami i prorizami mundshtukom prilashtovanim zboku U nizhnomu kinci bambukovoyi trubochki priladnano midnu plastinku yazichok trubochki vstanovleno v ryad u pravilnomu poryadku na derev yanij abo metalevij pidstavci podibno kurilnoyi trubki Povitrya vilno vihodit cherez trubki za dopomogoyu mundshtuka Trubki v shenah po visoti roztashovani poparno obidvi storoni simetrichni sho nadaye instrumentu garnoyi formi Dlya zvukovidobuvannya otvir u nizhnij chastini vidpovidnoyi trubki zakrivayut palcem plastinka yazichok kolivayetsya i vinikayut zvuki riznogo registru i tembru Shen maye rozmiri vid 400 do 800 mm Suchasn sheni dilyatsya na tri osnovnih vidi velikij dashen 800 mm vid osnovi serednij gzhunshen 430 mm malij syaoshen 405 mm Shen ye obov yazkovim muzichnim instrumentom u ritualnih vesilnih ta pohoronnih obryadah Osoblivosti zvuchannya source source Zvuchit soprano shen Shen alt Avtor Huang Zhen Shen bas Avtor Huang Zhen Muzichnij instrument utvoryuye yak okremi zvuki tak i kvintovi j kvintovo kvartovi spivzvuchchya Strij gruntuyetsya na sistemi lyuj lyuj U suchasnomu sheni z 17 trubok zvuchat zazvichaj 12 13 inshi mayut dekorativne priznachennya Instrument nalezhit do grupi aerofoniv Ce oznachaye sho zvuki viroblyayutsya za dopomogoyu vibraciyi povitryanogo stovpa Suchasni sheni vzhe na 21 24 36 plastinok yazichkovi duhovi sopilki Na vidminu vid inshih muzichnih instrumentiv pri talanovitomu vikonanni chuyetsya melodijnist i garmoniya zvukiv nibi graye nevelichkij orkestr a ne okremij instrument Shen vidaye spivuchi plavni zvuki Zazvichaj zastosovuyetsya dlya solnogo vistupu abo yak akompanement spilno z inshimi instrumentami sonoyu haj di laba kitajskim klarnetom di kitajskoyu flejtoyu z bambuka ta 8 otvorami Shen vidriznyayetsya yaskravoyu viraznistyu i variativnistyu U chistomu yaskravomu viraznomu zvuchanni instrumentu perevazhayut visoki toni verhni dzvinkishi alt povnishij i m yakshij a baz nizkij i glibokij Diapazon instrumentu dosit shirokij do pivtori oktavi Ce dozvolyaye vikonuvati na nomu riznomanitni tvori ta improvizaciyi Sered tradicijnih kitajskih muzichnih instrumentiv tilki shen mozhna vikoristovuvati v ansambli z inshimi instrumentami dlya garmonizaciyi tembru i zbagachennya zvuchannya orkestru U velikomu simfonichnomu orkestri nacionalnih muzichnih instrumentiv inodi vzhivayut shen alt i shen bas Shen ye skladovoyu folklornih koncertiv dlya duhovih i udarnih instrumentiv Vin mozhe vistupati solo v ansambli abo zh akompanuvati spivu GalereyaLiteraturaA Mirek Spravochnik po garmonikam M 1968 131s Alender I Z Muzykalnye instrumenty Kitaya ilyustr ocherk M 1958 52 s PrimitkiSlovnik muzichnih terminiv Kiyiv Vidavec Karpenko V M 2017 S 293 ISBN 978 617 7071 50 0 https www liveinternet ru Arhiv originalu za 24 sichnya 2017 Procitovano 29 sichnya 2021 roku ros Yucevich Yu Ye Muzika dovidnik Ternopil Navchalna kniga Bogdan 2003 S 316 ISBN 966 7924 10 6 Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 62 tomah glav red A M Prohorov M Sovetskaya yenciklopediya 1978 T 29 S 525 ros Muzykalnyj enciklopedicheskij slovar gl red G V Keldysh M Sovetskaya enciklopediya 1990 S 649 ros https eomi ru Arhiv originalu za 8 lyutogo 2021 Procitovano 29 sichnya 2021 roku ros