Хмелева́ — село Коломийського району Івано-Франківської області.
село Хмелева | |
---|---|
Вид на село з Дністра | |
Країна | Україна |
Область | Івано-Франківська область |
Район | Коломийський район |
Рада | Чернелицька селищна громада |
Код КАТОТТГ | UA26080250100087523 |
Облікова картка | картка |
Основні дані | |
Засноване | 1750 |
Населення | 299 |
Площа | 7,492 км² |
Густота населення | 39,91 осіб/км² |
Поштовий індекс | 78112 |
Телефонний код | +380 03430 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°51′15″ пн. ш. 25°27′44″ сх. д. / 48.85417° пн. ш. 25.46222° сх. д.Координати: 48°51′15″ пн. ш. 25°27′44″ сх. д. / 48.85417° пн. ш. 25.46222° сх. д. |
Водойми | Дністер |
Місцева влада | |
Адреса ради | 78112 Івано-Франківська область, Городенківський район, смт Чернелиця, вул. Незалежності, 19 |
Карта | |
Хмелева | |
Хмелева | |
Мапа | |
Хмелева у Вікісховищі |
Географія
Адміністративно належить до Чернелицької селищної громади, етнографічно — до регіону Покуття.
На протилежному (лівому) березі Дністра розташоване однойменне село Хмелева Заліщицького району Тернопільської області. Для того, щоби розрізняти поселення, у поточному мовленні вживають назви: Хмелева Городенківська, Покутська, Франківська, Правобережна, Долішня (на правому березі) та Хмелева Заліщицька, Подільська, Тернопільська, Лівобережна, Горішня (на лівому). Умовним кордоном між однойменними селами є ріка Дністер.
Відстань до найближчих населених пунктів Івано-Франківської області: Чернелиця — 7 км, Кунисівці і Вільхівці — 10 км, Копачинці (Копаченці) — 11 км, Дубка — 12 км. До районного центру Городенка — 30 км, до м. Коломия — 80 км, до обласного центру — 105 км.
Відстань до найближчих населених пунктів Тернопільської області: с. Хмелева Заліщицького району — 1,5 км, Свершківці — 2,5 км, Дорогичівка, Литячі, Берем'яни — 5 км, Товсте — 40 км, Чортків — 60 км (через Устечко та Товсте). До м. Тернопіль — 140 км (через смт Товсте, м. Чортків, м. Теребовля).
Відстань до м. Чернівці — 92 км.
На сучасних картах часто помилково позначено автомобільний міст через Дністер, який нібито з'єднує Хмелеву Івано-Франківської області та Хмелеву Тернопільської області. Насправді мосту тут нема й ніколи не було. Доїхати в Хмелеву (івано-франківську) з боку Тернопільської області можна через міст біля села Устечко в напрямку смт Чернелиця Городенківського району.
Хмелева Покутська розташована на території природного заповідника «Дністровський каньйон» (у долині Дністра, на пологих схилах каньйону). Тут мальовнича природа, м'який теплий клімат, багата флора та фауна. У навколишній місцевості є цікаві пам'ятки геології, історії, археології та культури.
На околицях села ростуть листяні ліси (дуб, граб, ясен, липа, береза, шипшина, терен, ліщина, ґлід, інші дерева та кущі. Багатими на рослинність є схили Дністровського каньйону, прибережні луки та поля (горицвіт, сон великий, ковила, первоцвіт, ясенець білий, мигдаль степовий, ромашка лікарська, молодило руське тощо).
Дністер дугою омиває Хмелеву, утворюючи півострів. Це добре видно, якщо піднятися на пагорб гори Причіва (Хмелівська Стінка, Червона гора), яка височіє над поселенням на лівому березі річки.
На вершині гори, розташованої між Хмелевою та с. Свершківці, крізь товщу білого каменю пробивається джерело. У мешканців навколишніх сіл його вода вважається надзвичайно помічною та корисною.
Біля Хмелеви, на лівому березі Дністра до 1940-х рр. були виноградники та . З місцевого винограду виготовляли соки та вино, які йшли на продаж. У радянський період виноградники були знищені. Згодом на полі над Дністром вирощували помідори, огірки, цибулю й інші овочі.
Загальна характеристика села
Населення — менше 300 осіб. За етнічним складом всі вважають себе українцями. Найпоширеніші прізвища: Лаврів, Давимука, Кловатий, Харук, Головецький, Нагірний, Випасняк, Василик.
Спілкуються мешканці села покутським діалектом. Старші люди користуються «місцевим часом», не переводячи годинники на літній чи зимовий.
Переважна більшість мешканців працює у приватних господарствах, частина — на будівництві, у сфері послуг і на різних сільськогосподарських роботах. Деякі хмелівчани влаштувались на роботу в країнах Євросоюзу.
У селі діяла школа-садок (1-4 клас) до 2017 року, клуб, бібліотека, медпункт, два магазини, туристичний комплекс. Також при бібліотеці діє музей, створений бібліотекарем Галиною Лаврів, у якому представлені різноманітні варіанти стародавньої покутської вишивки.
У селі є 5 вулиць, які крім офіційних назв (Незалежності, І.Франка, Т.Шевченка, Л.Українки, Дністровська), мають народні назви: Коржівка (Попри Церкву), Нагорінка, Цісарська, Семенівка, Долина.
У селі зафіксовано понад 60 топонімів: Горобки, Залужки, Березина, Дикунок, Сага, Котовиці, Чубури, Согрудок, Зарваниці, Рідке, Корчованка, Причіва, Сутки, Шкулко, Підпічірі, Каминовачка, Щовб, Пужєрниці, Козацький Брід, Жидівський Ліс, Панське Пійло, Червона гора, Загінский Провал та інші.
Майже всі сільські будинки стоять вікнами на південь. Від початку виникнення села хати будували з глини (інколи з дерева, каменю), використовуючи для кріплення дерев'яні стовпи. Дах робили зі солом'яних снопів. Тепер житлові будинки та господарські споруди збудовані з цегли та каменю, покриті бляхою та шифером. В селі збереглися старі кам'яні мури та елементи покутського архітектурного стилю.
Історія
Від праісторичних часів до козацьких
Хоча наукові археологічні дослідження у Хмелеві не проводились, проте підйомний археологічний матеріал (оброблені вручну кременеві пластини, скребачки, проколки, камені-нуклеуси) підтверджують, що люди селилися тут декілька тисяч років тому.
Поселення племен трипільської культури (5-3 тис. до н. е.) відкриті в сусідніх селах Чернелиця та Кунисівці.
Одним із перших поселенців, про якого згадує історичний документ (1447), був Іоан (Іван) Хмель — Johann Chmiel. Згідно з місцевим переказом, він збудував на березі Дністра дерев'яну хатину, розчистив невелику лісову ділянку для обробітку землі та почав господарювати. На запитання подорожніх «Чия це земля?» відповідали: «Хмелева».
Ще одне село під назвою «Хмелева» є у Золочівському районі Львівської області.
Хмелева (Городенківського району) вперше згадується 1456 року в «Актах гродських і земських». Однойменне село, розташоване на лівому березі Дністра (за 1,5 км від берега Дністра), датується 1456 і 1424 роками. Визначити, котре з сіл є давнішим, складно, бо за даними археологів, люди селилися на Придністров'ї з часів палеоліту, причому найперше освоювали землі в долинах річок, а вже згодом — на відкритих полях і луках.
У письмових джерелах 17-19 ст. назву села писали: Chmielowa, Chmielewa, Хмѣлева, Хмелева. Мешканці обох згаданих сіл відносно один одного використовують також топонім «Хмелівка». Тут, напевно, відіграє роль топонімічний фактор применшення жителями кожного зі сіл важливості однойменного населеного пункту.
Як і решта покутян, хмелевчани вели натуральне сільське господарство. Із ремесел розвивалося ткацтво, були поширені писанкарство та вишивка. Місцеві селяни їздили на ярмарки до Чернелиці та Золотого Потоку.
Найтрагічнішими сторінками історії Покуття були татарсько-турецькі напади 15-17 ст. Дотепер у Хмелеві зберігся переказ про селянина, який потрапив у полон і повернувся до рідної хати лише через 30 років.
У часи Хмельниччини запорозькі козаки переправлялися через Дністер Козацьким бродом біля Хмелеви (1648 року вони взяли штурмом замок у Городенці, а 1657-го — взяли в облогу Раковецький замок).
За даними історика В.Грабовецького, у козацькому реєстрі 17 ст. були прізвища Давимука та Мелимука, дуже поширені тепер у Хмелевій та Чернелиці. Можливо, вихідці з цих сіл служили у козацькому війську або ж хтось із козаків оселився на Дністрі. У Хмелеві дотепер збереглись три «козацькі» могили з кам'яними хрестами. Під час будівельних робіт селянин Давимука Іван Гнатович знайшов на своєму подвір'ї останки двох людей, при яких були шабля, металева люлька, два перстені, сережки, намисто. Це могли бути козаки.
XVII—XIX століття
У Хмелеві зі 17 століття діяла греко-католицька парафія. Історичних даних про старий храм не збереглося. За переказом, він був дерев'яний, покритий ґонтом, привезеним із Гуцульщини. Можливо, він стояв поряд або на місці сучасної церкви Покрови Пресвятої Богородиці (Покрови Пресвятої Діви Марії). Теперішній храм збудовали 1859 року. За розповідями старожилів, церкву будували кілька років із місцевого каменю. На горищі храму знайдено дерев'яний хрест з написом «1821». Ця знахідка є певним підтвердженням, що храм у селі існував до 1859.
При церкві діяла початкова парафіяльна школа («дяківка»).
Відомий науковець і священик Яків Головацький з 1846 року проживав у лівобережній Хмелеві. Збираючи місцевий фольклор, він бував у Хмелеві Покутській. У сусідньому селі Свершківці поховані два його сини, померлі 1847 року. У Хмелеві Городенківській багато жителів мають подібне прізвище — Головецький.
У Хмелеві на вулиці Незалежності зберігся кам'яний хрест, встановлений з нагоди скасування (знесення) панщини 1848 року.
На високій лівобережній горі навпроти села видніється кількаметровий хрест. Його встановили на місці давнього язичницького святилища. Місцеві мешканці здавна відвідували це місце, вважаючи його святим. І в наші дні, коли довго нема дощу чи є інша потреба, селяни Хмелеви (Горішньої) зі священиком ідуть сюди з хресним ходом і проводять богослужіння.
У Хмелеві з 2-ї половини XIX ст. діяли читальня «Просвіти» та філія товариства «Рідна школа». Хмелівчани створили аматорський драматичний гурток, проводили вечорниці. Також у Хмелеві діяли невеликі спортивні гуртки, які свої тренування та змагання проводили на великому піщаному острові вище села, на крутих схилах каньйону і на річці Дністер.
Від початку Першої до початку Другої світової війни
З початком Першої світової війни у 1914 Хмелева та її околиці стали ареною боїв російської й австро-угорської армій. На берегах Дністра було вирито багатокілометрові окопи, збудовано залізобетонні доти, 4 з яких досі збереглися на околиці села. Внаслідок воєнних дій багато хат у селі було поруйновано та спалено.
Навесні 1915 року (під час австро-угорського наступу) в село вступила австро-угорська рота, частина її солдатів розквартирувалась у селянських хатах. У пам'ять тих подій одна з вулиць Хмелеви до тепер має місцеву назву Цісарська.
Декілька хмелівчан вступили у легіон Українських Січових Стрільців. Деякі січовики загинули на фронті, інші повернулись в рідне село, дехто прийшов додому інвалідом.
У 1922 зусиллями громади збудовано нове приміщення початкової школи. Навчання проводилось польською мовою, хоча основну більшість населення села становили українці.
Після 1925 молодь місцевого товариства «Луг» проводила культурно-мистецькі заходи і «Лугові свята» спільно з молоддю містечка Чернелиця та сусідніх сіл.
У Хмелевій в 1920—1930 рр. тривало активне життя української громади, зокрема діяло товариство «Сільський господар». Жінки та дівчата об'єднались у спілку «Союз українок», яка організовувала курси крою та шиття одягу, вишивання, писанкарства, кулінарії. Хмелівчанки щомісяця влаштовували концерти, вечорниці. Особливо популярними були «Свято матері», великодні гаївки, Свято Урожаю. Під час польових робіт жінки організовували дитячий садок.
Молодь Хмелеви створила театрально-драматичний гурток (понад 30 членів). Ставили переважно п'єси українських класиків: «Назар Стодоля» Т.Шевченка, «Наталка-Полтавка» І.Котляревського, «Украдене щастя» І.Франка, «Безталанна» І.Карпенка-Карого тощо.
1925 — на Городенківщині утворили відділення УНДО. До цієї партії вступили декілька мешканців Хмелеви.
У 2-й половині 1930-х — на поч. 1940-х рр. понад два десятки хмелівчан вступило до ОУН.
Основним видом діяльності хмелівчан у 1920—1930 рр. залишалося сільське господарство. У цей час з'явилися механічні молотарки та січкарні. Мололи зерно жорнами або їздили через Дністер до млина на хуторі Стрипа або до Чернелиці.
Великий панський господарський двір на полі «Рідке» був зруйнований у роки Першої світової війни, відтак двір пана Стригавки стояв на Лугах. Багато місцевих селян працювало в пана в наймах. Власницею хмелівських земель у 1930 рр. була також поміщиця Петровичка з Чернелиці.
Великий піщаний острів вище села належав селянам. На ньому вирощували тютюн. Тепер тут громадське пасовище. На березі висохлої річечки Сага ростуть старезні верби, вік яких — понад 300 років.
Кількість жителів Хмелеви, за даними 1925 року, становила 570 греко-католиків (тепер менше 300 жителів), діяло церковне братство. У селі було декілька польських і єврейських сімей. Сільську громаду очолював війт. Він стежив за громадськими роботами (ремонт доріг, мостів) і порядком у селі. За словами старожилів, у селі було чисто й охайно, побілені вапном були навіть кам'яні мури біля селянських хатинок. Добрими війтами Хмелеви були Григорій Лаврів і Микита Давимука.
У 1935–1936 для переправи через Дністер збудовано пором. Він працював без мотора і рухався за допомогою сили річкової води. На пором одночасно могло поміститись 3-4 підводи з кіньми. У вересні 1939 декілька днів ним переправлялись через Дністер радянські війська (солдати, підводи, автомашини, гармати), які прийшли в Галичину. Пором у 1941 був пошкоджений великою повінню й остаточно зруйнований у наступні (воєнні) роки. Збереглися лише залишки кам'яного муру та пристані. Згодом основним засобом переправи через річку був дерев'яний човен.
Від початку Другої світової до колективізації
Згідно з німецько-радянським договором і таємним протоколом до «пакту Ріббентропа—Молотова», Європу було поділено на сфери впливу Німеччини і Радянського Союзу. У вересні 1939 року війська Третього Рейху вторглися у Польщу. А 17 вересня Червона армія, перейшовши кордон на Збручі, почала «визволяти Західну Україну від польського поневолення». Протягом 600 років українці прагнули возз'єднання всіх своїх земель у єдину українську державу. Але радість деякої частини галичан з нагоди приходу «братів зі Сходу», швидко змінилася розчаруванням. Нова влада заборонила діяльність українських партій і громадських організацій, почались репресії проти населення.
У Хмелеві закрили читальню «Просвіти», молодіжне товариство «Луг» і драмгурток. Книги сільської читальні, заховані селянами у лісі (на схилі гори Причіва), знайшли НКВДисти та спалили їх. Могилу Українських січових стрільців та воїнів УГА комуністи зруйнували. Селян агітували та примушували записуватись у колгосп. Але ці процеси були перервана 22 червня 1941 початком німецько-радянської війни. Городенківщина, зокрема Хмелева, з липня 1941 була окупована угорським військом. Невдовзі прийшли німці.
30 червня 1941 року у Львові, окупованім німцями, ОУН під проводом Степана Бандери та Українські Національні Збори урочисто проголосили Акт відновлення Української Держави. Головою Українського Державного Правління (згодом Української Національної Ради) був призначений Ярослав Стецько. Але нацистська Німеччина сприймала Галичину і всю Україну як свою колонію. Степан Бандера, Ярослав Стецько та інші керівники ОУН були арештовані і відправлені в німецький концтабір Заксенгаузен.
Після факичного скасування німцями Акту відновлення Української Держави, проголошеного 30 червня 1941 у Львові, нова окупаційна влада утворила «дистрикт Галичина» у складі Генеральної губернії. Було введено т. зв. «новий порядок» з тотальним контролем, реквізиціями та репресіями проти населення. Було встановлено примусову здачу (зерна, м'яса, молока та інших продуктів). Без дозволу німецької влади заборонялось справляти весілля, молоти в млині чи колоти свиню.
Кількох хмелівських юнаків і дівчат насильно вивезли на працю до Німеччини. ОУН, яка активізувала свою діяльність, намагалась перешкодити вивезенню молоді. Юнаки і чоловіки відмовлялись служити у місцевій поліції, працювати на примусових громадських роботах. Вони йшли у придністровські ліси воювати проти німецько-угорських окупантів.
У 1942—1943 розгорнувся рух опору — Українська Народна Самооборона, згодом формувалася Українська Повстанська Армія. У грудні 1943 загони місцевої народної самооборони об'єдналися у військову групу «УПА-Захід» під командою полковника В.Сидора. Головним Командиром УПА став генерал Роман Шухевич (родом з села Тишківці на Городенківщині).
У 1944 Червона армія вибила німців із Хмелеви. Жорстокі бої в околицях села призвели до загибелі мирних жителів і зруйнування багатьох сільських хат. Комуністична влада відновила свій репресивний режим. Багатьох хмелівчан примусово мобілізували у Червону армію, інші пішли в підпілля.
У цей час у придністровських лісах від Незвиська до Заліщиків діяли сотні УПА «Дністер», «Сірі вовки», «Хмеля», «Скуби» й інші. Крім повстанських сотень, на теренах Покуття діяли численні спецбоївки (теренові, СБ ОУН, охоронні), Самооборонні Кущові Відділи, станиці.
Великі бої загонів УПА проти винищувальних батальйонів МГБ («стрибків») і внутрішніх військ відбулися біля сіл Корнів і Репужинці Чернелицького району, у лісах біля гирла Стрипа. Основна діяльність ОУН-УПА у повоєнний період була спрямована на зрив радянізації краю та колективізації селянських господарств.
У Хмелеві діяв районовий провід ОУН, очолюваний (псевдо «Мирон»). Багато хмелевчан загинули в лавах УПА (див. розділ «Персоналії»).
ОУН/УПА мали велику підтримку серед місцевих жителів, які допомагали продуктами, одягом, переховували їх під час облав. За розповідями старожилів села, у 1944 на дводенний постій у Хмелеву прибуло дві сотні повстанців. У невеликій Хмелеві й околицях було 10 криївок (бункерів). Деякі з них мали по три приміщення. В одній із криївок певний час діяв лазарет (шпиталь) для поранених воїнів УПА. Багатьох симпатиків ОУН більшовики вбили чи вивезли у спецтабори Сибіру.
Окремі боївки УПА діяли на Подністров'ї ще в 1951–1956. До січня 1957 протрималися у лісових криївках і придністровських селах підпільники ОУН Чернелицького району. У лютому того ж року в Станіславові відбувся закритий суд над групою оунівців. Один із них був засуджений до розстрілу, інші — засуджені на терміни від 10 до 25 років концтаборів. Лише деякі з них після заслання повернулись додому.
Внаслідок злиденного існування та комуністичних репресій населення Хмелеви значно зменшилось порівняно з довоєнним часом. Майже 30 чоловіків, примусово забраних у Червону армію, не повернулися з війни. Більше двох десятків загинули, воюючи у лавах ОУН -УПА чи внаслідок репресій з боку каральних органів сталінського тоталітарного режиму. Декілька жителів села у роки війни та після неї емігрували на Захід.
Від 1949 року і дотепер
1949 — як і по всій Західній Україні, в Хмелеві почалася насильницька колективізація. У селі утворили колгосп імені Богдана Хмельницького, згодом його приєднали до колгоспу імені В.Чапаєва (Чернелиця). Почалось будівництво господарських споруд. Сільгосптехніки на початку 1950-х років майже не було, більшість робіт колгоспники виконували вручну за «трудодні». Виїхати на роботу в місто без спеціального дозволу та паспорта, якого селянам не видавали, було неможливо.
Певні позитивні зміни у житті хмелевчан відбулися на межі 1950-1960-х років. Село електрифікували, проведено водопровід, 1961 року збудовано приміщення клубу (зусиллями місцевих жителів), відкрили бібліотеку та медпункт. В селі діяла початкова школа (4 класи), а діти 5-10 класів ходили за 7 км — в Чернелицьку середню школу.
Водночас за «антирадянську діяльність» були заарештовані Іван Давимука та Іван Пастух. Відбувши термін ув'язнення, вони повернулись у село.
На початку 1960-х років Храм Покрови Пресвятої Богородиці був закритий. Хмелівчани ходили на богослужіння до чернелицького храму, який став належати до Руської православної церкви, адже Українська греко-католицька церква з 1946 року була заборонена сталінським режимом. Прояви релігійності та святкування Різдва Христового, Великодня, Покрови переслідувались радянською владою. Дітям і молоді забороняли ходити до храму, на різдвяну коляду та гаївки біля церкви. Місцевий священик Юрій Мелимука був заарештований, але після заслання повернувся до Чернелиці.
У тогочасній Хмелевій діяли хор, дівочий вокальний ансамбль, аматорський драмгурток. У селі були свої весільні музиканти. Встановили пам'ятник односельцям, загиблим на фронтах Другої світової війни та солдатам Червоної армії, які відновлювали тут у 1944 владу СРСР.
1969 — внаслідок тривалих злив Дністер вийшов із берегів. Майже два десятки сільських хатин були підтоплені. Велика повінь затопила городи і сади хмелівчан.
1970—1980 роки — значна частина сільської молоді виїхала до міст, не бажаючи гнути спину на колгоспних плантаціях тютюну, буряка, картоплі чи працювати на фермах за невелику зарплату. За мінімальні кошти чи безоплатно до цих робіт залучали школярів, навіть у навчальний період.
Влітку 1990 в Хмелеві (як і в решті населених пунктів Галичини) встановили національний прапор. Акт проголошення незалежності України 1991 хмелівчани підтримали на грудневому референдумі стовідсотковим «так». Власними зусиллями та коштами вони відремонтували храм, збудували каплицю, встановили хрест на полі Рідке.
2008 — внаслідок великої повені Дністер підтопив декілька садиб, було знищено фруктові дерева й угіддя селян.
Школа не працює з 14.09.2016.
Під теперішню пору при сільському клубі діють хор, жіночий вокальний ансамбль, чоловічий квартет. Улюбленим рукоділлям жінок є вишивання рушників, серветок, подушок.
Молодь села навчається у вищих і середньо-спеціальних навчальних закладах Івано-Франківська, Львова, Чернівців, інших міст.
Розташоване у мальовничому Дністровському каньйоні, село поступово стає осередком сільського зеленого туризму. Щороку дедалі більше туристів, сплавляючись на рафтах, катамаранах, плотах, байдарках по Дністру, відвідує Хмелеву.
Відомі люди
- Випасняк Онуфрій Никифорович — член ОУН.
- Давимука Варвара Микитівна (псевдо «Калина») — станична ОУН, мешкає тепер у Хмелеві.
- Давимука Йосип Васильович — член ОУН.
- Захаріїв Іван Степанович (підпільні псевдоніми «Мазепа», «Мирон») — у міжвоєнний час очолював у селі «Просвіту». Під час війни — районовий провідник Чернелицького райпроводу ОУН, у 1944—1946 — повітовий господарчий референт ОУН; у 1946-1948 — районовий провідник ОУН Снятинського району, у 1948 — жовтні 1949 — районовий провідник Городенківського району, одночасно з серпня 1949 референт пропаганди Городенківського надрайонного проводу ОУН. Загинув 24 жовтня у бою проти загону МГБ разом з трьома бойовими побратимами у с. Серафинці.
- Кловатий Петро Якимович — член ОУН.
- Лаврів Іван Григорович («Карпо») — бойовик райбоївки СБ ОУН. Загинув 19 листопада 1945 в рідному селі.
- Лаврів Петро Григорович («Тарас») — Господарчий референт Чернелицького райпроводу ОУН. Загинув 8 лютого 1946 у селі Вільхівці
- Оленкевич Іван Петрович (《Стріла》) — кущовий провідник ОУН. 31 березня 1950, щоби не здатися живим МГБістам, застрелився останнім патроном у бункері.
- Стасюк Микола Ількович — зв'язковий ОУН, загинув 16-річним у криївці (1945).
- Харук Василь Юркович (псевдо «Вихор») — стрілець боївки ОУН, кущовий провідник ОУН, загинув 21 листопада 1951 у криївці)
- Харук Іван Захарієвич — член ОУН.
Примітки
- Група компаній «Хмелева»
- Д.Бучко. Походження назв населених пунктів Покуття
- . Архів оригіналу за 2 грудня 2021. Процитовано 8 грудня 2020.
Посилання
- Chmielowa // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 591. (пол.)
- Група компаній «Хмелева»
- Юрій Андрухович. Школа звуків // ТСН, 12 грудня 2011[недоступне посилання з травня 2019]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Hmeleva Hmeleva selo Kolomijskogo rajonu Ivano Frankivskoyi oblasti selo Hmeleva Vid na selo z DnistraVid na selo z Dnistra Krayina Ukrayina Oblast Ivano Frankivska oblast Rajon Kolomijskij rajon Rada Chernelicka selishna gromada Kod KATOTTG UA26080250100087523 Oblikova kartka kartka Osnovni dani Zasnovane 1750 Naselennya 299 Plosha 7 492 km Gustota naselennya 39 91 osib km Poshtovij indeks 78112 Telefonnij kod 380 03430 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 51 15 pn sh 25 27 44 sh d 48 85417 pn sh 25 46222 sh d 48 85417 25 46222 Koordinati 48 51 15 pn sh 25 27 44 sh d 48 85417 pn sh 25 46222 sh d 48 85417 25 46222 Vodojmi Dnister Misceva vlada Adresa radi 78112 Ivano Frankivska oblast Gorodenkivskij rajon smt Chernelicya vul Nezalezhnosti 19 Karta Hmeleva Hmeleva Mapa Hmeleva u VikishovishiGeografiyaAdministrativno nalezhit do Chernelickoyi selishnoyi gromadi etnografichno do regionu Pokuttya Na protilezhnomu livomu berezi Dnistra roztashovane odnojmenne selo Hmeleva Zalishickogo rajonu Ternopilskoyi oblasti Dlya togo shobi rozriznyati poselennya u potochnomu movlenni vzhivayut nazvi Hmeleva Gorodenkivska Pokutska Frankivska Pravoberezhna Dolishnya na pravomu berezi ta Hmeleva Zalishicka Podilska Ternopilska Livoberezhna Gorishnya na livomu Umovnim kordonom mizh odnojmennimi selami ye rika Dnister Vidstan do najblizhchih naselenih punktiv Ivano Frankivskoyi oblasti Chernelicya 7 km Kunisivci i Vilhivci 10 km Kopachinci Kopachenci 11 km Dubka 12 km Do rajonnogo centru Gorodenka 30 km do m Kolomiya 80 km do oblasnogo centru 105 km Vidstan do najblizhchih naselenih punktiv Ternopilskoyi oblasti s Hmeleva Zalishickogo rajonu 1 5 km Svershkivci 2 5 km Dorogichivka Lityachi Berem yani 5 km Tovste 40 km Chortkiv 60 km cherez Ustechko ta Tovste Do m Ternopil 140 km cherez smt Tovste m Chortkiv m Terebovlya Vidstan do m Chernivci 92 km Na suchasnih kartah chasto pomilkovo poznacheno avtomobilnij mist cherez Dnister yakij nibito z yednuye Hmelevu Ivano Frankivskoyi oblasti ta Hmelevu Ternopilskoyi oblasti Naspravdi mostu tut nema j nikoli ne bulo Doyihati v Hmelevu ivano frankivsku z boku Ternopilskoyi oblasti mozhna cherez mist bilya sela Ustechko v napryamku smt Chernelicya Gorodenkivskogo rajonu Hmeleva Pokutska roztashovana na teritoriyi prirodnogo zapovidnika Dnistrovskij kanjon u dolini Dnistra na pologih shilah kanjonu Tut malovnicha priroda m yakij teplij klimat bagata flora ta fauna U navkolishnij miscevosti ye cikavi pam yatki geologiyi istoriyi arheologiyi ta kulturi Na okolicyah sela rostut listyani lisi dub grab yasen lipa bereza shipshina teren lishina glid inshi dereva ta kushi Bagatimi na roslinnist ye shili Dnistrovskogo kanjonu priberezhni luki ta polya goricvit son velikij kovila pervocvit yasenec bilij migdal stepovij romashka likarska molodilo ruske tosho Dnister dugoyu omivaye Hmelevu utvoryuyuchi pivostriv Ce dobre vidno yaksho pidnyatisya na pagorb gori Prichiva Hmelivska Stinka Chervona gora yaka visochiye nad poselennyam na livomu berezi richki Na vershini gori roztashovanoyi mizh Hmelevoyu ta s Svershkivci kriz tovshu bilogo kamenyu probivayetsya dzherelo U meshkanciv navkolishnih sil jogo voda vvazhayetsya nadzvichajno pomichnoyu ta korisnoyu Bilya Hmelevi na livomu berezi Dnistra do 1940 h rr buli vinogradniki ta Z miscevogo vinogradu vigotovlyali soki ta vino yaki jshli na prodazh U radyanskij period vinogradniki buli znisheni Zgodom na poli nad Dnistrom viroshuvali pomidori ogirki cibulyu j inshi ovochi Zagalna harakteristika selaNaselennya menshe 300 osib Za etnichnim skladom vsi vvazhayut sebe ukrayincyami Najposhirenishi prizvisha Lavriv Davimuka Klovatij Haruk Goloveckij Nagirnij Vipasnyak Vasilik Spilkuyutsya meshkanci sela pokutskim dialektom Starshi lyudi koristuyutsya miscevim chasom ne perevodyachi godinniki na litnij chi zimovij Perevazhna bilshist meshkanciv pracyuye u privatnih gospodarstvah chastina na budivnictvi u sferi poslug i na riznih silskogospodarskih robotah Deyaki hmelivchani vlashtuvalis na robotu v krayinah Yevrosoyuzu U seli diyala shkola sadok 1 4 klas do 2017 roku klub biblioteka medpunkt dva magazini turistichnij kompleks Takozh pri biblioteci diye muzej stvorenij bibliotekarem Galinoyu Lavriv u yakomu predstavleni riznomanitni varianti starodavnoyi pokutskoyi vishivki U seli ye 5 vulic yaki krim oficijnih nazv Nezalezhnosti I Franka T Shevchenka L Ukrayinki Dnistrovska mayut narodni nazvi Korzhivka Popri Cerkvu Nagorinka Cisarska Semenivka Dolina U seli zafiksovano ponad 60 toponimiv Gorobki Zaluzhki Berezina Dikunok Saga Kotovici Chuburi Sogrudok Zarvanici Ridke Korchovanka Prichiva Sutki Shkulko Pidpichiri Kaminovachka Shovb Puzhyernici Kozackij Brid Zhidivskij Lis Panske Pijlo Chervona gora Zaginskij Proval ta inshi Majzhe vsi silski budinki stoyat viknami na pivden Vid pochatku viniknennya sela hati buduvali z glini inkoli z dereva kamenyu vikoristovuyuchi dlya kriplennya derev yani stovpi Dah robili zi solom yanih snopiv Teper zhitlovi budinki ta gospodarski sporudi zbudovani z cegli ta kamenyu pokriti blyahoyu ta shiferom V seli zbereglisya stari kam yani muri ta elementi pokutskogo arhitekturnogo stilyu IstoriyaVid praistorichnih chasiv do kozackih Hocha naukovi arheologichni doslidzhennya u Hmelevi ne provodilis prote pidjomnij arheologichnij material obrobleni vruchnu kremenevi plastini skrebachki prokolki kameni nukleusi pidtverdzhuyut sho lyudi selilisya tut dekilka tisyach rokiv tomu Poselennya plemen tripilskoyi kulturi 5 3 tis do n e vidkriti v susidnih selah Chernelicya ta Kunisivci Odnim iz pershih poselenciv pro yakogo zgaduye istorichnij dokument 1447 buv Ioan Ivan Hmel Johann Chmiel Zgidno z miscevim perekazom vin zbuduvav na berezi Dnistra derev yanu hatinu rozchistiv neveliku lisovu dilyanku dlya obrobitku zemli ta pochav gospodaryuvati Na zapitannya podorozhnih Chiya ce zemlya vidpovidali Hmeleva She odne selo pid nazvoyu Hmeleva ye u Zolochivskomu rajoni Lvivskoyi oblasti Hmeleva Gorodenkivskogo rajonu vpershe zgaduyetsya 1456 roku v Aktah grodskih i zemskih Odnojmenne selo roztashovane na livomu berezi Dnistra za 1 5 km vid berega Dnistra datuyetsya 1456 i 1424 rokami Viznachiti kotre z sil ye davnishim skladno bo za danimi arheologiv lyudi selilisya na Pridnistrov yi z chasiv paleolitu prichomu najpershe osvoyuvali zemli v dolinah richok a vzhe zgodom na vidkritih polyah i lukah U pismovih dzherelah 17 19 st nazvu sela pisali Chmielowa Chmielewa Hmѣleva Hmeleva Meshkanci oboh zgadanih sil vidnosno odin odnogo vikoristovuyut takozh toponim Hmelivka Tut napevno vidigraye rol toponimichnij faktor primenshennya zhitelyami kozhnogo zi sil vazhlivosti odnojmennogo naselenogo punktu Yak i reshta pokutyan hmelevchani veli naturalne silske gospodarstvo Iz remesel rozvivalosya tkactvo buli poshireni pisankarstvo ta vishivka Miscevi selyani yizdili na yarmarki do Chernelici ta Zolotogo Potoku Najtragichnishimi storinkami istoriyi Pokuttya buli tatarsko turecki napadi 15 17 st Doteper u Hmelevi zberigsya perekaz pro selyanina yakij potrapiv u polon i povernuvsya do ridnoyi hati lishe cherez 30 rokiv U chasi Hmelnichchini zaporozki kozaki perepravlyalisya cherez Dnister Kozackim brodom bilya Hmelevi 1648 roku voni vzyali shturmom zamok u Gorodenci a 1657 go vzyali v oblogu Rakoveckij zamok Za danimi istorika V Graboveckogo u kozackomu reyestri 17 st buli prizvisha Davimuka ta Melimuka duzhe poshireni teper u Hmelevij ta Chernelici Mozhlivo vihidci z cih sil sluzhili u kozackomu vijsku abo zh htos iz kozakiv oselivsya na Dnistri U Hmelevi doteper zbereglis tri kozacki mogili z kam yanimi hrestami Pid chas budivelnih robit selyanin Davimuka Ivan Gnatovich znajshov na svoyemu podvir yi ostanki dvoh lyudej pri yakih buli shablya metaleva lyulka dva persteni serezhki namisto Ce mogli buti kozaki XVII XIX stolittya U Hmelevi zi 17 stolittya diyala greko katolicka parafiya Istorichnih danih pro starij hram ne zbereglosya Za perekazom vin buv derev yanij pokritij gontom privezenim iz Guculshini Mozhlivo vin stoyav poryad abo na misci suchasnoyi cerkvi Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici Pokrovi Presvyatoyi Divi Mariyi Teperishnij hram zbudovali 1859 roku Za rozpovidyami starozhiliv cerkvu buduvali kilka rokiv iz miscevogo kamenyu Na gorishi hramu znajdeno derev yanij hrest z napisom 1821 Cya znahidka ye pevnim pidtverdzhennyam sho hram u seli isnuvav do 1859 Pri cerkvi diyala pochatkova parafiyalna shkola dyakivka Vidomij naukovec i svyashenik Yakiv Golovackij z 1846 roku prozhivav u livoberezhnij Hmelevi Zbirayuchi miscevij folklor vin buvav u Hmelevi Pokutskij U susidnomu seli Svershkivci pohovani dva jogo sini pomerli 1847 roku U Hmelevi Gorodenkivskij bagato zhiteliv mayut podibne prizvishe Goloveckij U Hmelevi na vulici Nezalezhnosti zberigsya kam yanij hrest vstanovlenij z nagodi skasuvannya znesennya panshini 1848 roku Na visokij livoberezhnij gori navproti sela vidniyetsya kilkametrovij hrest Jogo vstanovili na misci davnogo yazichnickogo svyatilisha Miscevi meshkanci zdavna vidviduvali ce misce vvazhayuchi jogo svyatim I v nashi dni koli dovgo nema doshu chi ye insha potreba selyani Hmelevi Gorishnoyi zi svyashenikom idut syudi z hresnim hodom i provodyat bogosluzhinnya U Hmelevi z 2 yi polovini XIX st diyali chitalnya Prosviti ta filiya tovaristva Ridna shkola Hmelivchani stvorili amatorskij dramatichnij gurtok provodili vechornici Takozh u Hmelevi diyali neveliki sportivni gurtki yaki svoyi trenuvannya ta zmagannya provodili na velikomu pishanomu ostrovi vishe sela na krutih shilah kanjonu i na richci Dnister Vid pochatku Pershoyi do pochatku Drugoyi svitovoyi vijni Z pochatkom Pershoyi svitovoyi vijni u 1914 Hmeleva ta yiyi okolici stali arenoyu boyiv rosijskoyi j avstro ugorskoyi armij Na beregah Dnistra bulo virito bagatokilometrovi okopi zbudovano zalizobetonni doti 4 z yakih dosi zbereglisya na okolici sela Vnaslidok voyennih dij bagato hat u seli bulo porujnovano ta spaleno Navesni 1915 roku pid chas avstro ugorskogo nastupu v selo vstupila avstro ugorska rota chastina yiyi soldativ rozkvartiruvalas u selyanskih hatah U pam yat tih podij odna z vulic Hmelevi do teper maye miscevu nazvu Cisarska Dekilka hmelivchan vstupili u legion Ukrayinskih Sichovih Strilciv Deyaki sichoviki zaginuli na fronti inshi povernulis v ridne selo dehto prijshov dodomu invalidom U 1922 zusillyami gromadi zbudovano nove primishennya pochatkovoyi shkoli Navchannya provodilos polskoyu movoyu hocha osnovnu bilshist naselennya sela stanovili ukrayinci Pislya 1925 molod miscevogo tovaristva Lug provodila kulturno mistecki zahodi i Lugovi svyata spilno z moloddyu mistechka Chernelicya ta susidnih sil U Hmelevij v 1920 1930 rr trivalo aktivne zhittya ukrayinskoyi gromadi zokrema diyalo tovaristvo Silskij gospodar Zhinki ta divchata ob yednalis u spilku Soyuz ukrayinok yaka organizovuvala kursi kroyu ta shittya odyagu vishivannya pisankarstva kulinariyi Hmelivchanki shomisyacya vlashtovuvali koncerti vechornici Osoblivo populyarnimi buli Svyato materi velikodni gayivki Svyato Urozhayu Pid chas polovih robit zhinki organizovuvali dityachij sadok Molod Hmelevi stvorila teatralno dramatichnij gurtok ponad 30 chleniv Stavili perevazhno p yesi ukrayinskih klasikiv Nazar Stodolya T Shevchenka Natalka Poltavka I Kotlyarevskogo Ukradene shastya I Franka Beztalanna I Karpenka Karogo tosho 1925 na Gorodenkivshini utvorili viddilennya UNDO Do ciyeyi partiyi vstupili dekilka meshkanciv Hmelevi U 2 j polovini 1930 h na poch 1940 h rr ponad dva desyatki hmelivchan vstupilo do OUN Osnovnim vidom diyalnosti hmelivchan u 1920 1930 rr zalishalosya silske gospodarstvo U cej chas z yavilisya mehanichni molotarki ta sichkarni Mololi zerno zhornami abo yizdili cherez Dnister do mlina na hutori Stripa abo do Chernelici Velikij panskij gospodarskij dvir na poli Ridke buv zrujnovanij u roki Pershoyi svitovoyi vijni vidtak dvir pana Strigavki stoyav na Lugah Bagato miscevih selyan pracyuvalo v pana v najmah Vlasniceyu hmelivskih zemel u 1930 rr bula takozh pomishicya Petrovichka z Chernelici Velikij pishanij ostriv vishe sela nalezhav selyanam Na nomu viroshuvali tyutyun Teper tut gromadske pasovishe Na berezi visohloyi richechki Saga rostut starezni verbi vik yakih ponad 300 rokiv Kilkist zhiteliv Hmelevi za danimi 1925 roku stanovila 570 greko katolikiv teper menshe 300 zhiteliv diyalo cerkovne bratstvo U seli bulo dekilka polskih i yevrejskih simej Silsku gromadu ocholyuvav vijt Vin stezhiv za gromadskimi robotami remont dorig mostiv i poryadkom u seli Za slovami starozhiliv u seli bulo chisto j ohajno pobileni vapnom buli navit kam yani muri bilya selyanskih hatinok Dobrimi vijtami Hmelevi buli Grigorij Lavriv i Mikita Davimuka U 1935 1936 dlya perepravi cherez Dnister zbudovano porom Vin pracyuvav bez motora i ruhavsya za dopomogoyu sili richkovoyi vodi Na porom odnochasno moglo pomistitis 3 4 pidvodi z kinmi U veresni 1939 dekilka dniv nim perepravlyalis cherez Dnister radyanski vijska soldati pidvodi avtomashini garmati yaki prijshli v Galichinu Porom u 1941 buv poshkodzhenij velikoyu povinnyu j ostatochno zrujnovanij u nastupni voyenni roki Zbereglisya lishe zalishki kam yanogo muru ta pristani Zgodom osnovnim zasobom perepravi cherez richku buv derev yanij choven Vid pochatku Drugoyi svitovoyi do kolektivizaciyi Zgidno z nimecko radyanskim dogovorom i tayemnim protokolom do paktu Ribbentropa Molotova Yevropu bulo podileno na sferi vplivu Nimechchini i Radyanskogo Soyuzu U veresni 1939 roku vijska Tretogo Rejhu vtorglisya u Polshu A 17 veresnya Chervona armiya perejshovshi kordon na Zbruchi pochala vizvolyati Zahidnu Ukrayinu vid polskogo ponevolennya Protyagom 600 rokiv ukrayinci pragnuli vozz yednannya vsih svoyih zemel u yedinu ukrayinsku derzhavu Ale radist deyakoyi chastini galichan z nagodi prihodu brativ zi Shodu shvidko zminilasya rozcharuvannyam Nova vlada zaboronila diyalnist ukrayinskih partij i gromadskih organizacij pochalis represiyi proti naselennya U Hmelevi zakrili chitalnyu Prosviti molodizhne tovaristvo Lug i dramgurtok Knigi silskoyi chitalni zahovani selyanami u lisi na shili gori Prichiva znajshli NKVDisti ta spalili yih Mogilu Ukrayinskih sichovih strilciv ta voyiniv UGA komunisti zrujnuvali Selyan agituvali ta primushuvali zapisuvatis u kolgosp Ale ci procesi buli perervana 22 chervnya 1941 pochatkom nimecko radyanskoyi vijni Gorodenkivshina zokrema Hmeleva z lipnya 1941 bula okupovana ugorskim vijskom Nevdovzi prijshli nimci 30 chervnya 1941 roku u Lvovi okupovanim nimcyami OUN pid provodom Stepana Banderi ta Ukrayinski Nacionalni Zbori urochisto progolosili Akt vidnovlennya Ukrayinskoyi Derzhavi Golovoyu Ukrayinskogo Derzhavnogo Pravlinnya zgodom Ukrayinskoyi Nacionalnoyi Radi buv priznachenij Yaroslav Stecko Ale nacistska Nimechchina sprijmala Galichinu i vsyu Ukrayinu yak svoyu koloniyu Stepan Bandera Yaroslav Stecko ta inshi kerivniki OUN buli areshtovani i vidpravleni v nimeckij konctabir Zaksengauzen Pislya fakichnogo skasuvannya nimcyami Aktu vidnovlennya Ukrayinskoyi Derzhavi progoloshenogo 30 chervnya 1941 u Lvovi nova okupacijna vlada utvorila distrikt Galichina u skladi Generalnoyi guberniyi Bulo vvedeno t zv novij poryadok z totalnim kontrolem rekviziciyami ta represiyami proti naselennya Bulo vstanovleno primusovu zdachu zerna m yasa moloka ta inshih produktiv Bez dozvolu nimeckoyi vladi zaboronyalos spravlyati vesillya moloti v mlini chi koloti svinyu Kilkoh hmelivskih yunakiv i divchat nasilno vivezli na pracyu do Nimechchini OUN yaka aktivizuvala svoyu diyalnist namagalas pereshkoditi vivezennyu molodi Yunaki i choloviki vidmovlyalis sluzhiti u miscevij policiyi pracyuvati na primusovih gromadskih robotah Voni jshli u pridnistrovski lisi voyuvati proti nimecko ugorskih okupantiv U 1942 1943 rozgornuvsya ruh oporu Ukrayinska Narodna Samooborona zgodom formuvalasya Ukrayinska Povstanska Armiya U grudni 1943 zagoni miscevoyi narodnoyi samooboroni ob yednalisya u vijskovu grupu UPA Zahid pid komandoyu polkovnika V Sidora Golovnim Komandirom UPA stav general Roman Shuhevich rodom z sela Tishkivci na Gorodenkivshini U 1944 Chervona armiya vibila nimciv iz Hmelevi Zhorstoki boyi v okolicyah sela prizveli do zagibeli mirnih zhiteliv i zrujnuvannya bagatoh silskih hat Komunistichna vlada vidnovila svij represivnij rezhim Bagatoh hmelivchan primusovo mobilizuvali u Chervonu armiyu inshi pishli v pidpillya U cej chas u pridnistrovskih lisah vid Nezviska do Zalishikiv diyali sotni UPA Dnister Siri vovki Hmelya Skubi j inshi Krim povstanskih soten na terenah Pokuttya diyali chislenni specboyivki terenovi SB OUN ohoronni Samooboronni Kushovi Viddili stanici Veliki boyi zagoniv UPA proti vinishuvalnih bataljoniv MGB stribkiv i vnutrishnih vijsk vidbulisya bilya sil Korniv i Repuzhinci Chernelickogo rajonu u lisah bilya girla Stripa Osnovna diyalnist OUN UPA u povoyennij period bula spryamovana na zriv radyanizaciyi krayu ta kolektivizaciyi selyanskih gospodarstv U Hmelevi diyav rajonovij provid OUN ocholyuvanij psevdo Miron Bagato hmelevchan zaginuli v lavah UPA div rozdil Personaliyi OUN UPA mali veliku pidtrimku sered miscevih zhiteliv yaki dopomagali produktami odyagom perehovuvali yih pid chas oblav Za rozpovidyami starozhiliv sela u 1944 na dvodennij postij u Hmelevu pribulo dvi sotni povstanciv U nevelikij Hmelevi j okolicyah bulo 10 kriyivok bunkeriv Deyaki z nih mali po tri primishennya V odnij iz kriyivok pevnij chas diyav lazaret shpital dlya poranenih voyiniv UPA Bagatoh simpatikiv OUN bilshoviki vbili chi vivezli u spectabori Sibiru Okremi boyivki UPA diyali na Podnistrov yi she v 1951 1956 Do sichnya 1957 protrimalisya u lisovih kriyivkah i pridnistrovskih selah pidpilniki OUN Chernelickogo rajonu U lyutomu togo zh roku v Stanislavovi vidbuvsya zakritij sud nad grupoyu ounivciv Odin iz nih buv zasudzhenij do rozstrilu inshi zasudzheni na termini vid 10 do 25 rokiv konctaboriv Lishe deyaki z nih pislya zaslannya povernulis dodomu Vnaslidok zlidennogo isnuvannya ta komunistichnih represij naselennya Hmelevi znachno zmenshilos porivnyano z dovoyennim chasom Majzhe 30 cholovikiv primusovo zabranih u Chervonu armiyu ne povernulisya z vijni Bilshe dvoh desyatkiv zaginuli voyuyuchi u lavah OUN UPA chi vnaslidok represij z boku karalnih organiv stalinskogo totalitarnogo rezhimu Dekilka zhiteliv sela u roki vijni ta pislya neyi emigruvali na Zahid Vid 1949 roku i doteper 1949 yak i po vsij Zahidnij Ukrayini v Hmelevi pochalasya nasilnicka kolektivizaciya U seli utvorili kolgosp imeni Bogdana Hmelnickogo zgodom jogo priyednali do kolgospu imeni V Chapayeva Chernelicya Pochalos budivnictvo gospodarskih sporud Silgosptehniki na pochatku 1950 h rokiv majzhe ne bulo bilshist robit kolgospniki vikonuvali vruchnu za trudodni Viyihati na robotu v misto bez specialnogo dozvolu ta pasporta yakogo selyanam ne vidavali bulo nemozhlivo Pevni pozitivni zmini u zhitti hmelevchan vidbulisya na mezhi 1950 1960 h rokiv Selo elektrifikuvali provedeno vodoprovid 1961 roku zbudovano primishennya klubu zusillyami miscevih zhiteliv vidkrili biblioteku ta medpunkt V seli diyala pochatkova shkola 4 klasi a diti 5 10 klasiv hodili za 7 km v Chernelicku serednyu shkolu Vodnochas za antiradyansku diyalnist buli zaareshtovani Ivan Davimuka ta Ivan Pastuh Vidbuvshi termin uv yaznennya voni povernulis u selo Na pochatku 1960 h rokiv Hram Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici buv zakritij Hmelivchani hodili na bogosluzhinnya do chernelickogo hramu yakij stav nalezhati do Ruskoyi pravoslavnoyi cerkvi adzhe Ukrayinska greko katolicka cerkva z 1946 roku bula zaboronena stalinskim rezhimom Proyavi religijnosti ta svyatkuvannya Rizdva Hristovogo Velikodnya Pokrovi peresliduvalis radyanskoyu vladoyu Dityam i molodi zaboronyali hoditi do hramu na rizdvyanu kolyadu ta gayivki bilya cerkvi Miscevij svyashenik Yurij Melimuka buv zaareshtovanij ale pislya zaslannya povernuvsya do Chernelici U togochasnij Hmelevij diyali hor divochij vokalnij ansambl amatorskij dramgurtok U seli buli svoyi vesilni muzikanti Vstanovili pam yatnik odnoselcyam zagiblim na frontah Drugoyi svitovoyi vijni ta soldatam Chervonoyi armiyi yaki vidnovlyuvali tut u 1944 vladu SRSR 1969 vnaslidok trivalih zliv Dnister vijshov iz beregiv Majzhe dva desyatki silskih hatin buli pidtopleni Velika povin zatopila gorodi i sadi hmelivchan 1970 1980 roki znachna chastina silskoyi molodi viyihala do mist ne bazhayuchi gnuti spinu na kolgospnih plantaciyah tyutyunu buryaka kartopli chi pracyuvati na fermah za neveliku zarplatu Za minimalni koshti chi bezoplatno do cih robit zaluchali shkolyariv navit u navchalnij period Vlitku 1990 v Hmelevi yak i v reshti naselenih punktiv Galichini vstanovili nacionalnij prapor Akt progoloshennya nezalezhnosti Ukrayini 1991 hmelivchani pidtrimali na grudnevomu referendumi stovidsotkovim tak Vlasnimi zusillyami ta koshtami voni vidremontuvali hram zbuduvali kaplicyu vstanovili hrest na poli Ridke 2008 vnaslidok velikoyi poveni Dnister pidtopiv dekilka sadib bulo znisheno fruktovi dereva j ugiddya selyan Shkola ne pracyuye z 14 09 2016 Pid teperishnyu poru pri silskomu klubi diyut hor zhinochij vokalnij ansambl cholovichij kvartet Ulyublenim rukodillyam zhinok ye vishivannya rushnikiv servetok podushok Molod sela navchayetsya u vishih i seredno specialnih navchalnih zakladah Ivano Frankivska Lvova Chernivciv inshih mist Roztashovane u malovnichomu Dnistrovskomu kanjoni selo postupovo staye oseredkom silskogo zelenogo turizmu Shoroku dedali bilshe turistiv splavlyayuchis na raftah katamaranah plotah bajdarkah po Dnistru vidviduye Hmelevu Vidomi lyudiVipasnyak Onufrij Nikiforovich chlen OUN Davimuka Varvara Mikitivna psevdo Kalina stanichna OUN meshkaye teper u Hmelevi Davimuka Josip Vasilovich chlen OUN Zahariyiv Ivan Stepanovich pidpilni psevdonimi Mazepa Miron u mizhvoyennij chas ocholyuvav u seli Prosvitu Pid chas vijni rajonovij providnik Chernelickogo rajprovodu OUN u 1944 1946 povitovij gospodarchij referent OUN u 1946 1948 rajonovij providnik OUN Snyatinskogo rajonu u 1948 zhovtni 1949 rajonovij providnik Gorodenkivskogo rajonu odnochasno z serpnya 1949 referent propagandi Gorodenkivskogo nadrajonnogo provodu OUN Zaginuv 24 zhovtnya u boyu proti zagonu MGB razom z troma bojovimi pobratimami u s Serafinci Klovatij Petro Yakimovich chlen OUN Lavriv Ivan Grigorovich Karpo bojovik rajboyivki SB OUN Zaginuv 19 listopada 1945 v ridnomu seli Lavriv Petro Grigorovich Taras Gospodarchij referent Chernelickogo rajprovodu OUN Zaginuv 8 lyutogo 1946 u seli Vilhivci Olenkevich Ivan Petrovich Strila kushovij providnik OUN 31 bereznya 1950 shobi ne zdatisya zhivim MGBistam zastrelivsya ostannim patronom u bunkeri Stasyuk Mikola Ilkovich zv yazkovij OUN zaginuv 16 richnim u kriyivci 1945 Haruk Vasil Yurkovich psevdo Vihor strilec boyivki OUN kushovij providnik OUN zaginuv 21 listopada 1951 u kriyivci Haruk Ivan Zahariyevich chlen OUN PrimitkiGrupa kompanij Hmeleva D Buchko Pohodzhennya nazv naselenih punktiv Pokuttya Arhiv originalu za 2 grudnya 2021 Procitovano 8 grudnya 2020 PosilannyaChmielowa Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1880 T I S 591 pol Grupa kompanij Hmeleva Yurij Andruhovich Shkola zvukiv TSN 12 grudnya 2011 nedostupne posilannya z travnya 2019