Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», до 1929 Харківський технологічний інститут, з 1975 Харківський ордена Леніна політехнічний інститут імені В. І. Леніна — заснований в 1885 році в Харкові. Другий за часом відкриття технологічний інститут в Україні після Львівської технічної академії (1844). В даний час — найбільший навчальний центр східної України і найбільший ВНЗ міста Харкова. В університеті навчаються приблизно 26 тисяч студентів.
Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» | |
---|---|
НТУ ХПІ | |
Україна, Харків | |
50°00′00″ пн. ш. 36°15′00″ сх. д. / 50.000000000028° пн. ш. 36.250000000028° сх. д.Координати: 50°00′00″ пн. ш. 36°15′00″ сх. д. / 50.000000000028° пн. ш. 36.250000000028° сх. д. | |
Назва латиною | NTU "KhPI" |
Тип | видавець відкритого доступу[d][1] |
Країна | Україна[1] |
Назва на честь | Ленін Володимир Ілліч і Олександр III[2] |
Засновано | 1885 |
Ректор | Сокол Євген Іванович |
Бюджет | Державна форма власності |
Студентів | приблизно 12 тис. (2019 рік) |
Співробітників | близько 1700 (2011 рік) |
Аспірантів | 430 |
Докторів | 190 (2011 рік) |
Кандидатів | 800 |
Членство у | Асоціація університетів Європи[3] |
Випускники | |
Штаб-квартира | Харків |
Адреса | 61002, Харків, вул. Кирпичова, 21, Україна |
Сайт | kpi.kharkov.ua |
Нагороди | |
Kharkiv Polytechnical Institute у Вікісховищі |
В університеті здійснюється підготовка фахівців за трьома кваліфікаційними рівнями. Перший рівень — навчання 4 роки з наданням кваліфікації бакалавр, другий і третій — навчання 5,5 років з наданням кваліфікації інженер або магістр — 6 років.
Історія
ХТІ — перший технічний виш в українських губерніях Російської імперії та другий технологічний інститут імперії. Рішення про відкриття прийнято в 1870-х роках.
Інститут урочисто відкрито 14 (27) вересня 1885 як практичний технологічний інститут з двома відділеннями — механічним та хімічним, на які приймалося всього 125 чоловік. Організатором і першим директором інституту був відомий вчений у галузі механіки та опору матеріалів, заслужений професор В. Л. Кирпичов. На момент відкриття в інституті було 17 викладачів, 10 професорів і 7 ад'юнкт-професорів. В 1898 році ХПТІ у зв'язку з поглибленням теоретичної освіти перейменований в технологічний інститут імператора Олександра III. В 1921 році при інституті було відкрито перший в Україні робочий факультет. В 1923 році йому дали ім'я В. І. Леніна. В 1929 році технологічний інститут ім. В. І. Леніна перетворюється в політехнічний інститут імені Леніна.
У 1930 році на базі окремих факультетів інституту було створено п'ять самостійних вишів: механічно-машинобудівний (незабаром об'єднаний з інститутом), електротехнічний (також об'єднаний), хімічно-технологічний (також об'єднаний), інженерно-будівельний (ХІБІ рос. ХИСИ), авіаційний (ХАІ).
У роки Другої світової війни понад три тисячі викладачів, студентів і співробітників інститутів пішли до лав Радянської Армії. В евакуації (м. Красноуфимськ і м. Чирчик) інститут не тільки продовжував підготовку інженерних кадрів, але й вирішував важливі наукові проблеми, пов'язані зі зміцненням обороноздатності країни. Так, професор Носков Б. О. в роки війни працював головним металургом заводу. За розробку сталі для танку Т-34 він отримав Державну премію СРСР, яку вніс до фонду оборони.
В 1949 році чотири вищі: механічно-машинобудівний, хімічно-технологічний, електротехнічний і інститут цементної промисловості були об'єднані і на їх основі відновлений політехнічний інститут ім. В. І. Леніна. Ректором був призначений Семко М. Ф., доктор технічних наук, професор, Герой соціалістичної праці, який пропрацював на цій посаді наступні 30 років.
За роки радянської влади інститут підготував понад 120 тисяч фахівців (до революції — 2400). Багато випускників інституту стали Героями Радянського Союзу та Соціалістичної Праці, видатними вченими та державними діячами.
В квітні 1994 року Кабінет Міністрів України надав Харківському політехнічному інституту статус Державного політехнічного університету.
В 2000 році за наказом Президента Україні ХДПУ отримав статус Національного (та став НТУ «ХПІ»)
НТУ «ХПІ» має найвищій, IV рівень акредитації, та здійснює підготовку фахівців з 96 спеціальностями на денній та заочній формах навчання.
Сьогодні НТУ «ХПІ» має найвищі в східній та південній Україні обсяги ліцензованого прийому і держзамовлення.
В 2007 році університет отримав премію в'єтнамського президента Нгуєн Чи Тхань.
Президент Республіки Таджикистан Емомалі Рахмон 5 грудня 2008 р., перебуваючи в Харкові, зазначив, що 2009 року в столиці Душанбе планується відкрити філіал НТУ «ХПІ».
З 2010 до 2014 р. мав статус самоврядного (автономного) дослідницького національного університету.
У квітні 2019 року на території студентського містечка було встановлене «сонячне дерево» за проектом кафедри промислової та біомедичної електроніки університету, яке має сонячні панелі, від яких студенти можуть підзаряджати свої гаджети, а вночі виступає як світильник. Воно стало першим експонатом парку науки і техніки «STEAMPARK», який реалізується спільно з Харківською державною академією дизайну та мистецтв. Планується встановити ще 3 таких об'єкти.
Структура університету
Університет складається з багатьох підрозділів, які займаються усіма аспектами навчальної діяльності, дозвілля та життя студентів та викладачів. Це кафедри та факультети, адміністративні підрозділи, відділі з роботи з іноземними студентами, спорткомплекс та бази відпочинку, та інше.
Університет має як окремі підрозділи:
| Університету підпорядковані деякі навчальні заклади:
|
Спорт та культура:
| Науково-дослідницькі інститути:
|
Університет також утримує гуртожитки і житлові будинки, а на його території розташований дитячий садок.
Факультети та кафедри
В університеті працюють 24 основних факультети, на яких базуються 93 кафедри. Вони здійснюють підготовку за 96 спеціальностями.
|
|
Керівництво університету
Ректор — Сокол Євген Іванович, лауреат премії НАН України, доктор технічних наук.
Проректори з науково-педагогічної роботи:
- Товажнянський Леонід Леонідович, доктор технічних наук, професор.
- Кравець Валерій Олексійович, к.т. н., професор.
- Романовський Олександр Георгійович, к.т. н., доктор педагогічних наук.
- Гринь Григорій Іванович, к.т. н., професор.
- Сакара Юрій Дмитрович, к.т. н., професор.
Проректор з наукової роботи — Марченко Андрій Петрович, академік АН ВШ України, доктор технічних наук, професор.
Проректор з адміністративно-господарчої робот — Чеботарьов Микола Корнійович.
В 1915—1918 роках ректором був заслужений професор Осипов Іван Павлович.
Корпуси
Університет складається з приблизно 20 корпусів. Більша частина корпусів зосереджені компактно — по лінії станцій метро Пушкінська і Архітектора Бекетова. Корпуси різко відрізняються за часом побудови — старі корпуси будувалися, як правило, в XIX столітті, і функціонували з самого моменту заснування інституту. Ці корпуси побудовані з цегли, і мають велику архітектурну і навіть історичну цінність. Нові корпуси будувалися в радянську епоху, і за габаритами відповідають бетонним будинкам, побудованим в той час. Час їх побудови — 60-80-ті роки XX століття.
У-1
У-1 — найвищій корпус університету і один з найбільших. Корпус має прямокутну форму в основі. Він має значну площу скління. Корпус є не тільки найвищим в університеті, але й є одним з найвищих будівель міста, до того ж він розташований на височині. З цього корпусу видно значну частину міста — весь Нагірний район і прилеглі сусідні, Холодна гора, Салтівка, Нові Дома. Корпус був зданий в експлуатацію в 1974 р. У корпусі функціюють шість ліфтів, з них два — швидкісні, які починають працювати за 10 хвилин до початку лекції і вимикаються з початком. Також в корпусі є двоє сходів. У корпусі розташовано безліч кафедр, деканатів та аудиторій.
- Висота: 60 м
- Кількість поверхів: 14
- Закінчення будівництва: 1974 рік
У-2
У-2 — другий за висотою (після У-1) і найбільший за розмірами корпус університету. Як і У-1, є будівлею, спорудженою в період масового будівництва за типовими проектами. Форма у корпусу прямокутна. Корпус пов'язаний підземним переходом з фізичним корпусом. Архітектурне рішення оригінальніше, ніж в У-1, наприклад, сходи вимощені мармуром. Як і в У-1, в корпусі є 4 ліфта. Корпус має цокольний поверх, на якому проводяться повноцінні заняття, і з урахуванням цього поверху корпус має вісім поверхів. В У-1 теж є підвал, але на відміну від У-2, в ньому організований склад і там заняття не проводяться. У корпусі знаходиться кафедра загальної та експериментальної фізики і безліч інших, приймальна комісія університету, редакції університетських газет, буфет. Технічний стан корпуса порівняно високий. У корпусі розташовано одне з відділень місцевої інтернет-мережі. На першому поверсі розташований Орган студентського самоврядування «Студентський Альянс» НТУ «ХПІ»
- Висота: 32—34 м
- Кількість поверхів: 7 (8 з нульовим поверхом)
- Закінчення будівництва: 1982 рік
ГАК
ГАК (Головний Аудиторний Корпус) — найбільший зі старих корпусів інституту. Корпус викладений з цегли, а час його будівництва — друга половина XIX століття. У корпусі розташовано низка кафедр, деканатів і різних приміщень. Форма корпусу — прямокутна, корпус має два внутрішніх дворика. Також в корпусі знаходиться бібліотека інституту, читальну залу, а також великий підвал. Архітектурної особливістю корпусу є архітектурне оформлення сходів. Поверховість корпусу мала, однак висота поверхів велика (4,5 метрів).
Тривалий час ГАК був (до будівництва висотних У-1 і У-2) головним корпусом університету. За період довгого існування корпусу (понад 100 років) в корпусі працювало багато відомих людей, нині на їх честь біля входу в корпус розташовані меморіальні дошки. Також навпроти корпусу розташований пам'ятник на честь загиблих у роки Великої Вітчизняної війни. Сам корпус вирізняється наявністю в ньому різних картин про життя інституту в різні епохи, а також стенд пам'яті героїв Великої Вітчизняної війни на другому поверсі. Зовні корпус багато прикрашений архітектурними формами.
- Висота: 17 м
- Кількість поверхів: 3
- Закінчення будівництва: 1885 рік
Спортивний комплекс
Палац Спорту ХПІ — споруда, розташована поза основної групи корпусів, а саме в Молодіжному парку (недалеко від метро Пушкінська, але в іншому напрямку від інших корпусів). Побудований з бетонних блоків у 80-ті роки XX століття. Спортивний комплекс має безліч приміщень, залів і спортивних об'єктів. В ньому проводяться різні змагання між вишами Україні, між факультетами університету. Також в ньому проходять заняття з фізкультури. Спорткомплекс обладнаний сучасними роздягальнями, і є однією з найкращих будівель університету, а також він є другим за розміром корпусом інституту після У-2. Форма корпусу досить різноманітна, конкретну форму будівлі визначити складно. При вході в корпус знаходяться дві полиці з нагородами, які завоював інститут в різні роки.
24 червня 2022 року частково зруйнований російським обстрілом.
- Висота: 16 м
- Кількість поверхів: 3
- Закінчення будівництва: кінець 80-х років XX століття.
Радіокорпус
Радіокорпус (розмовна назва), справжня назва — Центр Інтегрованих технологій НТУ «ХПІ» — чотириповерхова бетонна будівля, один з «нових корпусів» університету. В цьому відносно невеликому будинку знаходяться різні лабораторії і обладнання, комп'ютерні класи. Вікна нижнього поверху корпусу захищені решітками. В корпусі є підвальний поверх, з його урахуванням корпус п'ятиповерховий. Корпус має вантажний ліфт, а переміщення між поверхами здійснюються на великих панорамних сходах. Серед корпусів, побудованих в радянські роки епохи 60-70х має найменшу кількість поверхів. У корпусі 3 та 4 поверхи займає науково-дослідний інститут — Інститут іоносфери НАН України.
- Висота: 16 м
- Кількість поверхів: 4 (5 з підвалом)
- Закінчення будівництва: 60-70-ті роки XX століття.
Хімкорпус
Хімкорпус — другий за розмірами та значимістю старий корпус університету. Подібно до ГАКу, він побудований в середині XIX століття і є одним з найстаріших корпусів інституту. У корпусі знаходиться більшість хімічних лабораторій і розташований деканат факультету технологій органічних речовин. Корпус має подібно до ГАКу квадратну форму і має в центрі внутрішній двір, але все ж корпус трохи менше, ніж ГАК. У корпусі (на 3-му поверсі) знаходиться Велика Хімічна Аудиторія, яка є однією з найбільших аудиторій інституту. Також корпус має два входи — зовнішній і внутрішній. Добудова двох поверхів до корпусу неабияк попсувала його зовнішній вигляд.
- Висота: 18 м
- Кількість поверхів: 4 (деколи 3)
- Закінчення будівництва: Друга половина-кінець XIX століття.
Електрокорпус
Електрокорпус — деякий час був окремим Електротехнічним інститутом, виділеним з ХТІ. Побудований за проектом Бекетова в 1930-ті та є прикладом архітектури конструктивізму. У корпусі розташовані технічні кафедри і деканати. Корпус є одним з найдовших в інституті, має кілька входів і виходів (окрім головного). Головний вхід в корпус архітектурно оформлений у вигляді колонади при відновленні після війни в стилі сталінського ампіру. Корпус відіграє важливу роль в житті інституту, поблизу нього (або перед пам'ятником) проводяться різні заходи, перед картою електрифікації прощаються з професорами, крім цього, в корпусі знаходиться дослідний завод «Молнія»
Палац студентів ХПІ
Палац студентів ХПІ — підрозділ НТУ «ХПІ», розташований в одному з корпусів студентського містечка «Гігант», який виконує функцію головного культурного центру вишу. На базі Палацу студентів займаються 24 творчих колективи, а також проводиться майже 200 культурно-масових щорічних заходів. Має зал для глядачів на 1200 місць. Виступи в Палаці багатьом учасникам відкрили дорогу в професійне мистецтво, наприклад, Аркадію Ініну, [ru], Володимиру Фокіну, Ірині Борисовій та іншим.
Інноваційний кампус
В 2018 розпочинається будівництво нового корпусу за адресою Пушкінська 79/2, навчання в якому будуть проходити найуспішніші студенти з використанням дуальної освіти.
Відомі випускники та вчені ХПІ
Випускники
- Аваков Арсен Борисович — голова Харківської обласної державної адміністрації, з лютого 2005 по лютий 2010, міністр внутрішніх справ України з лютого 2014.
- Айзенберг Яків Ейнович — генеральний конструктор систем керування космічними ракетами.
- Артеменко Григорій Петрович (* 1952) — майстер спорту по альпінізму, інструктор-методист першої категорії.
- Бабаєв Рустам Усманович (* 1982) — український рукоборець, заслужений майстер спорту України.
- Віногоров Владислав (справжнє ім'я Владислав Олександрович Рябенко, народився в 1970) — письменник, автор романів в жанрі наукової фантастики
- Гуревич Михайло Йосипович — радянський авіаконструктор, лауреат Ленінської премії
- Зіньковський Анатолій Павлович — український науковець в галузі механіки, педагог, доктор технічних наук.
- Камчатний Валерій Григорович — народний депутат України 5-го, 6-го скликань.
- Кашкадамов Борис Павлович - конструктор автобусів ЛАЗ, директор Львівського автобусного заводу
- Коваленко Алла Арестівна — Герой України
- Крамаренко Олександр Павлович — журналіст, головний редактор тижневика Деньги.ua
- Красін Леонід Борисович — російський винахідник, революціонер, нарком фінансів РСФСР
- Ліфшиць Євген і Ліфшиць Ілля — фізики-теоретики, лауреати Ленінської премії
- Левко Мацієвич — засновник російських підводних човнів.
- Рижкова Олександра Юріївна (* 1980) — українська спортсменка-спринтерка.
- Семко Михайло Федорович — професор, інженер-механік.
- Черноусенко Олег Іванович — український політичний діяч, Народний депутат України 2-го скликання, генерал-майор СБУ.
- Якір Йона Еммануїлович — командарм РСЧА.
- Абрамчук Федір Іванович — механік, Доктор технічних наук (1993).
- Аврамов Віталій Прокопович — фахівець у галузі гусеничних машин. Доктор технічних наук (1971), професор (1972).
- Любчик Леонід Михайлович — учений у галузі теорії керування та машинного навчання, доктор технічних наук, професор, академік АН вищої школи України за науковим відділенням інформатики та системного аналізу.
Вчені
- Бекетов Олексій Миколайович — видатний архітектор
- Белькінд Лев Давидович — професор, доктор технічних наук, інженер та історик, один з основоположників вітчизняної світлотехніки.
- Дабагян Арег Вагаршакович — радянський і український вчений, доктор технічних наук, професор, заслужений працівник народної освіти України, почесний доктор НТУ «Харківський політехнічний інститут», завідувач кафедри динаміки машин і управління (1947—1977), кафедри АСК (1977—1990).
- Живов Лев Іванович — технолог-машинобудівник, доктор технічних наук, професор кафедри обробки металів тиском (1951—1964).
- Кирпичов Віктор Львович — засновник університету.
- Комнік Юрій Федорович — доктор фізико-математичних наук, професор, лауреат Державної премії УРСР в галузі науки і техніки.
- Кулик Михайло Миколайович — академік Національної академії наук України
- Ландау Лев Давидович — лауреат Нобелівської премії, завідував кафедрою теоретичної фізики Харківського механічно-машинобудівного інституту з 1933 по 1937.
- Морозов Олександр Олександрович — конструктор танків, лауреат Ленінської премії. Заснував кафедру.
- Палатник Лев Самійлович — доктор фізико-математичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України.
- Проскура Георгій Федорович;— видатний вчений у галузі аерогідродинаміки і гідромашинобудування.
- Суходуб Леонід Федорович — член-кореспондент Національної академії наук України, доктор фізико-математичних наук
- Термен Лев Сергійович — винахідник терменвоксу.
- Шевченко Сергій Юрійович — професор, доктор технічних наук, завідувач кафедри «Передача електричної енергії»
- Шеховцов Анатолій Федорович — доктор технічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, завідувач кафедри двигунів внутрішнього згоряння з 1970 по 2001.
- Шнее Яків Ісидорович — науковець радянських часів царини турбінобудування, доктор технічних наук, професор.
Почесні доктори
- академік Патон Б. Е.
- академік Шидловський А. К.
- академік Кафаров В. В. (Росія)
- академік Згуровський М. З.
- академік Рвачов В. Л.
- академік Ференц Ковач (Угорщина)
- академік Семіноженко В. П.
- академік Саркісов П. Д. (Росія)
- академік Ягодин Г. А. (Росія)
- академік Стогній Б. С.
- проф. Ніколає Іліаш (Румунія)
- проф. Мішель Фютен (Франція)
- проф. Вольфганг Керстен (Німеччина)
- проф. Дитер Шнайдер (Австрія)
- проф. Тільман Ройтер (Австрія)
- проф. Дабагян Арег Вагаршакович
Нагороди та репутація
Дослідницький центр QS Quacquarelli Symonds оприлюднив щорічний рейтинг найкращих університетів Європи, Середньої Азії та країн, що розвиваються, на 2022 рік. Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» зайняв 105 місце.
У відомих рейтингах вишів України 2012 року Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» увійшов у першу десятку лідерів.
Так, за рейтингом технічних вишів України 2012 року журналу «Деньги» ХПІ посів третє місце, в зведеному рейтингу ВНЗ «Компас» — 6 місце, в рейтингу вишів України за напрямом «інженерно-технічні спеціальності» — третє місце, у рейтингу ВНЗ України «Компас 2012» — IT спеціальності — 3 місце, у рейтингу ВНЗ України «Компас 2012» — Східний регіон — перше місце, у рейтингу ВНЗ України ЮНЕСКО «Топ 200» — 6 місце, Webometrics Ranking of World Universities: світовому — 2092, європейський — 798.
Примітки
- Directory of Open Access Journals — 2003.
- http://www.kpi.kharkov.ua/ukr/ntu-hpi/istoriya-universitetu/2/
- https://eua.eu/about/member-directory.html
- У Душанбе планують відкрити філіал НТУ «ХПІ»
- Павел Федосенко (28 квітня 2019). В харьковском вузе создали уникальное "солнечное дерево". NewsRoom. Процитовано 30 квітня 2019. (рос.)
- Руины вместо спорткомплекса ХПИ: очередное военное преступление РФ против харьковчан (фото). Медиа группа «Объектив». 24 червня 2022.
- Российская ракета разрушила спортивный комплекс в центре Харькова. KharkivToday. 24 червня 2022.
- Зимові канікули, рейтинг вишів та суди через відсторонення вчителів – підсумки тижня в освіті. 24 Канал (укр.). Процитовано 17 грудня 2021.
Джерела
- Офіційний сайт НТУ «ХПІ»
- Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут». Історія розвитку. 1885—2010 / уклад.: В. І. Ніколаєнко, В. В. Кабачек, С. І. Мєшковая [та інш.]; за ред. В. І. Ніколаєнка. — Харків: НТУ «ХПІ». 2010. — 408 с.
- Мусієнко І. В., Ткаченко С. С. Передумови виникнення вищої технічної освіти в Україні // Дослідження з історії техніки: Зб. наук. пр. — Київ: ІВЦ "Видавництво «Політехніка», 2005. — Вип. 6. — С. 103—115.
- Харьковский политехнический: Выпускники — гордость и слава / Сост.: Л. Л. Товажнянский, В. И. Николаенко, В. В. Морозов и др.; М-во образования и науки Украины, Харьковский гос. Политехнический ун-т. — Х.: Прапор, 2000. — 83 с.: ил.
- Харьковский политехнический. 1895—1985: История развития / Ред. К. К. Гулый; Зав. ред. В. Н. Гвоздей. — Х.: Изд-во при Харьк. ун-те изд. объединения «Вища шк.», 1985. — 224 с.: ил. — Библиогр.: с. 211—218.
- Харьковский политехнический: ученые и педагоги / Ю. Т. Костенко, В. В. Морозов, В. И. Николаенко и др.; Харьковский гос. политех. ун-т. — Х.: Прапор, 1999. — 351 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nacionalnij tehnichnij universitet Harkivskij politehnichnij institut do 1929 Harkivskij tehnologichnij institut z 1975 Harkivskij ordena Lenina politehnichnij institut imeni V I Lenina zasnovanij v 1885 roci v Harkovi Drugij za chasom vidkrittya tehnologichnij institut v Ukrayini pislya Lvivskoyi tehnichnoyi akademiyi 1844 V danij chas najbilshij navchalnij centr shidnoyi Ukrayini i najbilshij VNZ mista Harkova V universiteti navchayutsya priblizno 26 tisyach studentiv Nacionalnij tehnichnij universitet Harkivskij politehnichnij institut NTU HPI den universitetu riven akreditaciyiUkrayina Harkiv50 00 00 pn sh 36 15 00 sh d 50 000000000028 pn sh 36 250000000028 sh d 50 000000000028 36 250000000028 Koordinati 50 00 00 pn sh 36 15 00 sh d 50 000000000028 pn sh 36 250000000028 sh d 50 000000000028 36 250000000028Nazva latinoyuNTU KhPI Tipvidavec vidkritogo dostupu d 1 Krayina Ukrayina 1 Nazva na chestLenin Volodimir Illich i Oleksandr III 2 Zasnovano1885RektorSokol Yevgen IvanovichByudzhetDerzhavna forma vlasnostiStudentivpriblizno 12 tis 2019 rik Spivrobitnikivblizko 1700 2011 rik Aspirantiv430Doktoriv190 2011 rik Kandidativ800Chlenstvo uAsociaciya universitetiv Yevropi 3 VipusknikiKategoriya Vipuskniki Harkivskogo politehnichnogo institutuShtab kvartiraHarkivAdresa61002 Harkiv vul Kirpichova 21 UkrayinaSajtkpi kharkov uaNagorodi Kharkiv Polytechnical Institute u Vikishovishi V universiteti zdijsnyuyetsya pidgotovka fahivciv za troma kvalifikacijnimi rivnyami Pershij riven navchannya 4 roki z nadannyam kvalifikaciyi bakalavr drugij i tretij navchannya 5 5 rokiv z nadannyam kvalifikaciyi inzhener abo magistr 6 rokiv IstoriyaHTI pershij tehnichnij vish v ukrayinskih guberniyah Rosijskoyi imperiyi ta drugij tehnologichnij institut imperiyi Rishennya pro vidkrittya prijnyato v 1870 h rokah Institut urochisto vidkrito 14 27 veresnya 1885 yak praktichnij tehnologichnij institut z dvoma viddilennyami mehanichnim ta himichnim na yaki prijmalosya vsogo 125 cholovik Organizatorom i pershim direktorom institutu buv vidomij vchenij u galuzi mehaniki ta oporu materialiv zasluzhenij profesor V L Kirpichov Na moment vidkrittya v instituti bulo 17 vikladachiv 10 profesoriv i 7 ad yunkt profesoriv V 1898 roci HPTI u zv yazku z pogliblennyam teoretichnoyi osviti perejmenovanij v tehnologichnij institut imperatora Oleksandra III V 1921 roci pri instituti bulo vidkrito pershij v Ukrayini robochij fakultet V 1923 roci jomu dali im ya V I Lenina V 1929 roci tehnologichnij institut im V I Lenina peretvoryuyetsya v politehnichnij institut imeni Lenina Harkivskij tehnologichnij institut U 1930 roci na bazi okremih fakultetiv institutu bulo stvoreno p yat samostijnih vishiv mehanichno mashinobudivnij nezabarom ob yednanij z institutom elektrotehnichnij takozh ob yednanij himichno tehnologichnij takozh ob yednanij inzhenerno budivelnij HIBI ros HISI aviacijnij HAI U roki Drugoyi svitovoyi vijni ponad tri tisyachi vikladachiv studentiv i spivrobitnikiv institutiv pishli do lav Radyanskoyi Armiyi V evakuaciyi m Krasnoufimsk i m Chirchik institut ne tilki prodovzhuvav pidgotovku inzhenernih kadriv ale j virishuvav vazhlivi naukovi problemi pov yazani zi zmicnennyam oboronozdatnosti krayini Tak profesor Noskov B O v roki vijni pracyuvav golovnim metalurgom zavodu Za rozrobku stali dlya tanku T 34 vin otrimav Derzhavnu premiyu SRSR yaku vnis do fondu oboroni V 1949 roci chotiri vishi mehanichno mashinobudivnij himichno tehnologichnij elektrotehnichnij i institut cementnoyi promislovosti buli ob yednani i na yih osnovi vidnovlenij politehnichnij institut im V I Lenina Rektorom buv priznachenij Semko M F doktor tehnichnih nauk profesor Geroj socialistichnoyi praci yakij propracyuvav na cij posadi nastupni 30 rokiv Ogoloshennya Pershij nabir na specialnist robototehnika 1983 g Za roki radyanskoyi vladi institut pidgotuvav ponad 120 tisyach fahivciv do revolyuciyi 2400 Bagato vipusknikiv institutu stali Geroyami Radyanskogo Soyuzu ta Socialistichnoyi Praci vidatnimi vchenimi ta derzhavnimi diyachami V kvitni 1994 roku Kabinet Ministriv Ukrayini nadav Harkivskomu politehnichnomu institutu status Derzhavnogo politehnichnogo universitetu V 2000 roci za nakazom Prezidenta Ukrayini HDPU otrimav status Nacionalnogo ta stav NTU HPI NTU HPI maye najvishij IV riven akreditaciyi ta zdijsnyuye pidgotovku fahivciv z 96 specialnostyami na dennij ta zaochnij formah navchannya Sogodni NTU HPI maye najvishi v shidnij ta pivdennij Ukrayini obsyagi licenzovanogo prijomu i derzhzamovlennya V 2007 roci universitet otrimav premiyu v yetnamskogo prezidenta Nguyen Chi Than Prezident Respubliki Tadzhikistan Emomali Rahmon 5 grudnya 2008 r perebuvayuchi v Harkovi zaznachiv sho 2009 roku v stolici Dushanbe planuyetsya vidkriti filial NTU HPI Z 2010 do 2014 r mav status samovryadnogo avtonomnogo doslidnickogo nacionalnogo universitetu U kvitni 2019 roku na teritoriyi studentskogo mistechka bulo vstanovlene sonyachne derevo za proektom kafedri promislovoyi ta biomedichnoyi elektroniki universitetu yake maye sonyachni paneli vid yakih studenti mozhut pidzaryadzhati svoyi gadzheti a vnochi vistupaye yak svitilnik Vono stalo pershim eksponatom parku nauki i tehniki STEAMPARK yakij realizuyetsya spilno z Harkivskoyu derzhavnoyu akademiyeyu dizajnu ta mistectv Planuyetsya vstanoviti she 3 takih ob yekti Struktura universitetuUniversitet skladayetsya z bagatoh pidrozdiliv yaki zajmayutsya usima aspektami navchalnoyi diyalnosti dozvillya ta zhittya studentiv ta vikladachiv Ce kafedri ta fakulteti administrativni pidrozdili viddili z roboti z inozemnimi studentami sportkompleks ta bazi vidpochinku ta inshe Universitet maye yak okremi pidrozdili navchalno metodichne upravlinnya doktoranturu i aspiranturu naukovo doslidnu chastinu naukovo tehnichnu biblioteku naukovo tehnichnij i navchalnij ta navchalno virobnichij centri Vijskovij oblikovij stil Centr pidgotovki inozemnih gromadyan Fakultet distancijnogo ta douniversitetskogo navchannya Centr novih informacijnih tehnologij Universitetu pidporyadkovani deyaki navchalni zakladi Harkivskij verstatoinstrumentalnij tehnikum Poltavskij politehnichnij koledzh Institut tankovih vijsk im Verhovnoyi Radi Ukrayini Vijskovij koledzh serzhantskogo skladu Sport ta kultura Sportivnij kompleks Sportivno ozdorovchij tabir v m Alushta Sportivno ozdorovchij tabir v m Chuguyiv Korpus v sanatoriyi Berminvodi Muzej Naukovo doslidnicki instituti Naukovo doslidnij i proektno konstruktorskij institut Molniya Naukovo doslidnij institut ionosferi Mizhgaluzevij institut pislyadiplomnoyi osviti Universitet takozh utrimuye gurtozhitki i zhitlovi budinki a na jogo teritoriyi roztashovanij dityachij sadok Fakulteti ta kafedriDokladnishe V universiteti pracyuyut 24 osnovnih fakulteti na yakih bazuyutsya 93 kafedri Voni zdijsnyuyut pidgotovku za 96 specialnostyami Avtomatiki ta priladobuduvannya AP Biznesu ta finansiv BF Vijskovoyi pidgotovki Ekonomichnij EK Ekonomichnoyi informatiki ta menedzhmentu EiM Elektroenergetichnij E Elektromashinobudivnij EMB Energomashinobudivnij EM Inzhenerno fizichnij i Integralnoyi pidgotovki fahivciv Integrovani tehnologiyi ta himichna tehnika iT Komp yuternih nauk i programnoyi inzheneriyi KN Komp yuterni ta informacijni tehnologiyi KiT Mashinobudivnij MSh Mehaniko tehnologichnij MT Mizhnarodnoyi osviti MO Nimeckij tehnichnij NTF Socialno gumanitarnih tehnologij SGT Tehnologiyi neorganichnih rechovin TNR Tehnologiyi organichnih rechovin TOR Transportnogo mashinobuduvannya TM Fiziko tehnichnij FT Fizichnogo vihovannya ta sportuKerivnictvo universitetuRektor Sokol Yevgen Ivanovich laureat premiyi NAN Ukrayini doktor tehnichnih nauk Prorektori z naukovo pedagogichnoyi roboti Tovazhnyanskij Leonid Leonidovich doktor tehnichnih nauk profesor Kravec Valerij Oleksijovich k t n profesor Romanovskij Oleksandr Georgijovich k t n doktor pedagogichnih nauk Grin Grigorij Ivanovich k t n profesor Sakara Yurij Dmitrovich k t n profesor Prorektor z naukovoyi roboti Marchenko Andrij Petrovich akademik AN VSh Ukrayini doktor tehnichnih nauk profesor Prorektor z administrativno gospodarchoyi robot Chebotarov Mikola Kornijovich V 1915 1918 rokah rektorom buv zasluzhenij profesor Osipov Ivan Pavlovich KorpusiUniversitet skladayetsya z priblizno 20 korpusiv Bilsha chastina korpusiv zoseredzheni kompaktno po liniyi stancij metro Pushkinska i Arhitektora Beketova Korpusi rizko vidriznyayutsya za chasom pobudovi stari korpusi buduvalisya yak pravilo v XIX stolitti i funkcionuvali z samogo momentu zasnuvannya institutu Ci korpusi pobudovani z cegli i mayut veliku arhitekturnu i navit istorichnu cinnist Novi korpusi buduvalisya v radyansku epohu i za gabaritami vidpovidayut betonnim budinkam pobudovanim v toj chas Chas yih pobudovi 60 80 ti roki XX stolittya U 1 U 1 najvishij korpus universitetu i odin z najbilshih Korpus maye pryamokutnu formu v osnovi Vin maye znachnu ploshu sklinnya Korpus ye ne tilki najvishim v universiteti ale j ye odnim z najvishih budivel mista do togo zh vin roztashovanij na visochini Z cogo korpusu vidno znachnu chastinu mista ves Nagirnij rajon i prilegli susidni Holodna gora Saltivka Novi Doma Korpus buv zdanij v ekspluataciyu v 1974 r U korpusi funkciyuyut shist liftiv z nih dva shvidkisni yaki pochinayut pracyuvati za 10 hvilin do pochatku lekciyi i vimikayutsya z pochatkom Takozh v korpusi ye dvoye shodiv U korpusi roztashovano bezlich kafedr dekanativ ta auditorij Visota 60 m Kilkist poverhiv 14 Zakinchennya budivnictva 1974 rik U 2 Korpus U 2 U 2 drugij za visotoyu pislya U 1 i najbilshij za rozmirami korpus universitetu Yak i U 1 ye budivleyu sporudzhenoyu v period masovogo budivnictva za tipovimi proektami Forma u korpusu pryamokutna Korpus pov yazanij pidzemnim perehodom z fizichnim korpusom Arhitekturne rishennya originalnishe nizh v U 1 napriklad shodi vimosheni marmurom Yak i v U 1 v korpusi ye 4 lifta Korpus maye cokolnij poverh na yakomu provodyatsya povnocinni zanyattya i z urahuvannyam cogo poverhu korpus maye visim poverhiv V U 1 tezh ye pidval ale na vidminu vid U 2 v nomu organizovanij sklad i tam zanyattya ne provodyatsya U korpusi znahoditsya kafedra zagalnoyi ta eksperimentalnoyi fiziki i bezlich inshih prijmalna komisiya universitetu redakciyi universitetskih gazet bufet Tehnichnij stan korpusa porivnyano visokij U korpusi roztashovano odne z viddilen miscevoyi internet merezhi Na pershomu poversi roztashovanij Organ studentskogo samovryaduvannya Studentskij Alyans NTU HPI Visota 32 34 m Kilkist poverhiv 7 8 z nulovim poverhom Zakinchennya budivnictva 1982 rik GAK Centralna chastina golovnogo auditornogo korpusu Zala zasidan u golovnomu auditornomu korpusi GAK Golovnij Auditornij Korpus najbilshij zi starih korpusiv institutu Korpus vikladenij z cegli a chas jogo budivnictva druga polovina XIX stolittya U korpusi roztashovano nizka kafedr dekanativ i riznih primishen Forma korpusu pryamokutna korpus maye dva vnutrishnih dvorika Takozh v korpusi znahoditsya biblioteka institutu chitalnu zalu a takozh velikij pidval Arhitekturnoyi osoblivistyu korpusu ye arhitekturne oformlennya shodiv Poverhovist korpusu mala odnak visota poverhiv velika 4 5 metriv Trivalij chas GAK buv do budivnictva visotnih U 1 i U 2 golovnim korpusom universitetu Za period dovgogo isnuvannya korpusu ponad 100 rokiv v korpusi pracyuvalo bagato vidomih lyudej nini na yih chest bilya vhodu v korpus roztashovani memorialni doshki Takozh navproti korpusu roztashovanij pam yatnik na chest zagiblih u roki Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni Sam korpus viriznyayetsya nayavnistyu v nomu riznih kartin pro zhittya institutu v rizni epohi a takozh stend pam yati geroyiv Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni na drugomu poversi Zovni korpus bagato prikrashenij arhitekturnimi formami Visota 17 m Kilkist poverhiv 3 Zakinchennya budivnictva 1885 rik Sportivnij kompleks Palac sportu NTU HPI v Molodizhnomu parku Palac Sportu HPI sporuda roztashovana poza osnovnoyi grupi korpusiv a same v Molodizhnomu parku nedaleko vid metro Pushkinska ale v inshomu napryamku vid inshih korpusiv Pobudovanij z betonnih blokiv u 80 ti roki XX stolittya Sportivnij kompleks maye bezlich primishen zaliv i sportivnih ob yektiv V nomu provodyatsya rizni zmagannya mizh vishami Ukrayini mizh fakultetami universitetu Takozh v nomu prohodyat zanyattya z fizkulturi Sportkompleks obladnanij suchasnimi rozdyagalnyami i ye odniyeyu z najkrashih budivel universitetu a takozh vin ye drugim za rozmirom korpusom institutu pislya U 2 Forma korpusu dosit riznomanitna konkretnu formu budivli viznachiti skladno Pri vhodi v korpus znahodyatsya dvi polici z nagorodami yaki zavoyuvav institut v rizni roki 24 chervnya 2022 roku chastkovo zrujnovanij rosijskim obstrilom Visota 16 m Kilkist poverhiv 3 Zakinchennya budivnictva kinec 80 h rokiv XX stolittya Radiokorpus Radiokorpus suchasna nazva Centr Integrovanih tehnologij NTU HPI Radiokorpus rozmovna nazva spravzhnya nazva Centr Integrovanih tehnologij NTU HPI chotiripoverhova betonna budivlya odin z novih korpusiv universitetu V comu vidnosno nevelikomu budinku znahodyatsya rizni laboratoriyi i obladnannya komp yuterni klasi Vikna nizhnogo poverhu korpusu zahisheni reshitkami V korpusi ye pidvalnij poverh z jogo urahuvannyam korpus p yatipoverhovij Korpus maye vantazhnij lift a peremishennya mizh poverhami zdijsnyuyutsya na velikih panoramnih shodah Sered korpusiv pobudovanih v radyanski roki epohi 60 70h maye najmenshu kilkist poverhiv U korpusi 3 ta 4 poverhi zajmaye naukovo doslidnij institut Institut ionosferi NAN Ukrayini Visota 16 m Kilkist poverhiv 4 5 z pidvalom Zakinchennya budivnictva 60 70 ti roki XX stolittya Himkorpus Himichnij korpus odin z najstarishih v universiteti Himkorpus drugij za rozmirami ta znachimistyu starij korpus universitetu Podibno do GAKu vin pobudovanij v seredini XIX stolittya i ye odnim z najstarishih korpusiv institutu U korpusi znahoditsya bilshist himichnih laboratorij i roztashovanij dekanat fakultetu tehnologij organichnih rechovin Korpus maye podibno do GAKu kvadratnu formu i maye v centri vnutrishnij dvir ale vse zh korpus trohi menshe nizh GAK U korpusi na 3 mu poversi znahoditsya Velika Himichna Auditoriya yaka ye odniyeyu z najbilshih auditorij institutu Takozh korpus maye dva vhodi zovnishnij i vnutrishnij Dobudova dvoh poverhiv do korpusu neabiyak popsuvala jogo zovnishnij viglyad Visota 18 m Kilkist poverhiv 4 dekoli 3 Zakinchennya budivnictva Druga polovina kinec XIX stolittya Elektrokorpus Elektrokorpus HPI odin z najbagatolyudnishih korpusiv universitetu Elektrokorpus deyakij chas buv okremim Elektrotehnichnim institutom vidilenim z HTI Pobudovanij za proektom Beketova v 1930 ti ta ye prikladom arhitekturi konstruktivizmu U korpusi roztashovani tehnichni kafedri i dekanati Korpus ye odnim z najdovshih v instituti maye kilka vhodiv i vihodiv okrim golovnogo Golovnij vhid v korpus arhitekturno oformlenij u viglyadi kolonadi pri vidnovlenni pislya vijni v stili stalinskogo ampiru Korpus vidigraye vazhlivu rol v zhitti institutu poblizu nogo abo pered pam yatnikom provodyatsya rizni zahodi pered kartoyu elektrifikaciyi proshayutsya z profesorami krim cogo v korpusi znahoditsya doslidnij zavod Molniya Palac studentiv HPI Dokladnishe Palac studentiv HPI Palac studentiv HPI pidrozdil NTU HPI roztashovanij v odnomu z korpusiv studentskogo mistechka Gigant yakij vikonuye funkciyu golovnogo kulturnogo centru vishu Na bazi Palacu studentiv zajmayutsya 24 tvorchih kolektivi a takozh provoditsya majzhe 200 kulturno masovih shorichnih zahodiv Maye zal dlya glyadachiv na 1200 misc Vistupi v Palaci bagatom uchasnikam vidkrili dorogu v profesijne mistectvo napriklad Arkadiyu Ininu ru Volodimiru Fokinu Irini Borisovij ta inshim Innovacijnij kampus V 2018 rozpochinayetsya budivnictvo novogo korpusu za adresoyu Pushkinska 79 2 navchannya v yakomu budut prohoditi najuspishnishi studenti z vikoristannyam dualnoyi osviti Vidomi vipuskniki ta vcheni HPILev Landau Leonid Krasin Poshtovij blok prisvyachenij vidatnim vchenim NTU HPI Vipuskniki Avakov Arsen Borisovich golova Harkivskoyi oblasnoyi derzhavnoyi administraciyi z lyutogo 2005 po lyutij 2010 ministr vnutrishnih sprav Ukrayini z lyutogo 2014 Ajzenberg Yakiv Ejnovich generalnij konstruktor sistem keruvannya kosmichnimi raketami Artemenko Grigorij Petrovich 1952 majster sportu po alpinizmu instruktor metodist pershoyi kategoriyi Babayev Rustam Usmanovich 1982 ukrayinskij rukoborec zasluzhenij majster sportu Ukrayini Vinogorov Vladislav spravzhnye im ya Vladislav Oleksandrovich Ryabenko narodivsya v 1970 pismennik avtor romaniv v zhanri naukovoyi fantastiki Gurevich Mihajlo Josipovich radyanskij aviakonstruktor laureat Leninskoyi premiyi Zinkovskij Anatolij Pavlovich ukrayinskij naukovec v galuzi mehaniki pedagog doktor tehnichnih nauk Kamchatnij Valerij Grigorovich narodnij deputat Ukrayini 5 go 6 go sklikan Kashkadamov Boris Pavlovich konstruktor avtobusiv LAZ direktor Lvivskogo avtobusnogo zavodu Kovalenko Alla Arestivna Geroj Ukrayini Kramarenko Oleksandr Pavlovich zhurnalist golovnij redaktor tizhnevika Dengi ua Krasin Leonid Borisovich rosijskij vinahidnik revolyucioner narkom finansiv RSFSR Lifshic Yevgen i Lifshic Illya fiziki teoretiki laureati Leninskoyi premiyi Levko Maciyevich zasnovnik rosijskih pidvodnih chovniv Rizhkova Oleksandra Yuriyivna 1980 ukrayinska sportsmenka sprinterka Semko Mihajlo Fedorovich profesor inzhener mehanik Chernousenko Oleg Ivanovich ukrayinskij politichnij diyach Narodnij deputat Ukrayini 2 go sklikannya general major SBU Yakir Jona Emmanuyilovich komandarm RSChA Abramchuk Fedir Ivanovich mehanik Doktor tehnichnih nauk 1993 Avramov Vitalij Prokopovich fahivec u galuzi gusenichnih mashin Doktor tehnichnih nauk 1971 profesor 1972 Lyubchik Leonid Mihajlovich uchenij u galuzi teoriyi keruvannya ta mashinnogo navchannya doktor tehnichnih nauk profesor akademik AN vishoyi shkoli Ukrayini za naukovim viddilennyam informatiki ta sistemnogo analizu Vcheni Beketov Oleksij Mikolajovich vidatnij arhitektor Belkind Lev Davidovich profesor doktor tehnichnih nauk inzhener ta istorik odin z osnovopolozhnikiv vitchiznyanoyi svitlotehniki Dabagyan Areg Vagarshakovich radyanskij i ukrayinskij vchenij doktor tehnichnih nauk profesor zasluzhenij pracivnik narodnoyi osviti Ukrayini pochesnij doktor NTU Harkivskij politehnichnij institut zaviduvach kafedri dinamiki mashin i upravlinnya 1947 1977 kafedri ASK 1977 1990 Zhivov Lev Ivanovich tehnolog mashinobudivnik doktor tehnichnih nauk profesor kafedri obrobki metaliv tiskom 1951 1964 Kirpichov Viktor Lvovich zasnovnik universitetu Komnik Yurij Fedorovich doktor fiziko matematichnih nauk profesor laureat Derzhavnoyi premiyi URSR v galuzi nauki i tehniki Kulik Mihajlo Mikolajovich akademik Nacionalnoyi akademiyi nauk Ukrayini Landau Lev Davidovich laureat Nobelivskoyi premiyi zaviduvav kafedroyu teoretichnoyi fiziki Harkivskogo mehanichno mashinobudivnogo institutu z 1933 po 1937 Morozov Oleksandr Oleksandrovich konstruktor tankiv laureat Leninskoyi premiyi Zasnuvav kafedru Palatnik Lev Samijlovich doktor fiziko matematichnih nauk profesor zasluzhenij diyach nauki i tehniki Ukrayini Proskura Georgij Fedorovich vidatnij vchenij u galuzi aerogidrodinamiki i gidromashinobuduvannya Suhodub Leonid Fedorovich chlen korespondent Nacionalnoyi akademiyi nauk Ukrayini doktor fiziko matematichnih nauk Termen Lev Sergijovich vinahidnik termenvoksu Shevchenko Sergij Yurijovich profesor doktor tehnichnih nauk zaviduvach kafedri Peredacha elektrichnoyi energiyi Shehovcov Anatolij Fedorovich doktor tehnichnih nauk profesor zasluzhenij diyach nauki i tehniki Ukrayini zaviduvach kafedri dviguniv vnutrishnogo zgoryannya z 1970 po 2001 Shnee Yakiv Isidorovich naukovec radyanskih chasiv carini turbinobuduvannya doktor tehnichnih nauk profesor Pochesni doktoriakademik Paton B E akademik Shidlovskij A K akademik Kafarov V V Rosiya akademik Zgurovskij M Z akademik Rvachov V L akademik Ferenc Kovach Ugorshina akademik Seminozhenko V P akademik Sarkisov P D Rosiya akademik Yagodin G A Rosiya akademik Stognij B S prof Nikolaye Iliash Rumuniya prof Mishel Fyuten Franciya prof Volfgang Kersten Nimechchina prof Diter Shnajder Avstriya prof Tilman Rojter Avstriya prof Dabagyan Areg VagarshakovichNagorodi ta reputaciyaDoslidnickij centr QS Quacquarelli Symonds oprilyudniv shorichnij rejting najkrashih universitetiv Yevropi Serednoyi Aziyi ta krayin sho rozvivayutsya na 2022 rik Nacionalnij tehnichnij universitet Harkivskij politehnichnij institut zajnyav 105 misce U vidomih rejtingah vishiv Ukrayini 2012 roku Nacionalnij tehnichnij universitet Harkivskij politehnichnij institut uvijshov u pershu desyatku lideriv Tak za rejtingom tehnichnih vishiv Ukrayini 2012 roku zhurnalu Dengi HPI posiv tretye misce v zvedenomu rejtingu VNZ Kompas 6 misce v rejtingu vishiv Ukrayini za napryamom inzhenerno tehnichni specialnosti tretye misce u rejtingu VNZ Ukrayini Kompas 2012 IT specialnosti 3 misce u rejtingu VNZ Ukrayini Kompas 2012 Shidnij region pershe misce u rejtingu VNZ Ukrayini YuNESKO Top 200 6 misce Webometrics Ranking of World Universities svitovomu 2092 yevropejskij 798 PrimitkiNTU HPI u socialnih merezhah NTU HPI na sajti Facebook NTU HPI na sajti Twitter NTU HPI na sajti YouTube NTU HPI na sajti Instagram NTU HPI na sajti Quora NTU HPI na sajti LinkedIn Directory of Open Access Journals 2003 d Track Q1227538 http www kpi kharkov ua ukr ntu hpi istoriya universitetu 2 https eua eu about member directory html U Dushanbe planuyut vidkriti filial NTU HPI Pavel Fedosenko 28 kvitnya 2019 V harkovskom vuze sozdali unikalnoe solnechnoe derevo NewsRoom Procitovano 30 kvitnya 2019 ros Ruiny vmesto sportkompleksa HPI ocherednoe voennoe prestuplenie RF protiv harkovchan foto Media gruppa Obektiv 24 chervnya 2022 Rossijskaya raketa razrushila sportivnyj kompleks v centre Harkova KharkivToday 24 chervnya 2022 Zimovi kanikuli rejting vishiv ta sudi cherez vidstoronennya vchiteliv pidsumki tizhnya v osviti 24 Kanal ukr Procitovano 17 grudnya 2021 DzherelaOficijnij sajt NTU HPI Nacionalnij tehnichnij universitet Harkivskij politehnichnij institut Istoriya rozvitku 1885 2010 uklad V I Nikolayenko V V Kabachek S I Myeshkovaya ta insh za red V I Nikolayenka Harkiv NTU HPI 2010 408 s Musiyenko I V Tkachenko S S Peredumovi viniknennya vishoyi tehnichnoyi osviti v Ukrayini Doslidzhennya z istoriyi tehniki Zb nauk pr Kiyiv IVC Vidavnictvo Politehnika 2005 Vip 6 S 103 115 Harkovskij politehnicheskij Vypuskniki gordost i slava Sost L L Tovazhnyanskij V I Nikolaenko V V Morozov i dr M vo obrazovaniya i nauki Ukrainy Harkovskij gos Politehnicheskij un t H Prapor 2000 83 s il Harkovskij politehnicheskij 1895 1985 Istoriya razvitiya Red K K Gulyj Zav red V N Gvozdej H Izd vo pri Hark un te izd obedineniya Visha shk 1985 224 s il Bibliogr s 211 218 Harkovskij politehnicheskij uchenye i pedagogi Yu T Kostenko V V Morozov V I Nikolaenko i dr Harkovskij gos politeh un t H Prapor 1999 351 s