Арег Вагаршакович Дабагян (28 травня 1920 м. Тифліс — 26 вересня 2005, Харків) — радянський і український вчений у галузі кібернетики, механіки, динаміки машин, прикладної теорії коливань і систем управління, член міжнародної федерації з автоматичного управління і контролю (ІФАК) від СРСР, дійсний член академії технічної кібернетики, заслужений працівник народної освіти України, почесний доктор НТУ «Харківський політехнічний інститут», професор (1963), доктор технічних наук (1962).
Дабагян Арег Вагаршакович | |
---|---|
вірм. Արեգ Վաղարշակի Դաբաղյան | |
Народився | 28 травня 1920 Тифліс, Грузинська Демократична Республіка |
Помер | 26 вересня 2005 (85 років) Харків, Україна |
Країна | Грузинська Демократична Республіка СРСР Україна |
Діяльність | науковець |
Alma mater | НТУ «ХПІ» |
Галузь | кібернетика, механіка, Теорія коливань і система керування |
Заклад | НТУ «ХПІ» |
Науковий ступінь | доктор технічних наук |
Біографія
Син більшовика, учасника Громадянської війни, партійного діяча Вагаршака Шаміровича Дабагяна (1899—1938). Середню школу закінчив із золотою медаллю. У 1936 р. без вступних іспитів був прийнятий у Московський авіаційний інститут (МАІ). Займаючись в МАІ, одночасно відвідував лекції в Медичному інституті, а також лекції з математики в Московському університеті.
Після арешту батька в 1938 р., як син «ворога народу», був підрахований з вузу і комсомолу, перебивався випадковими заробітками. Від нервових потрясінь і важких побутових умов у А. В. Дабагяна почався туберкульоз легенів і кілька місяців він пролежав у лікарні.
Після того, як у 1938 році в газеті «Правда» було опубліковано знаменитий «лист товариша Сталіна товаришу Іванову», в якому було сказано, що «син за батька не відповідає», він звернувся з проханням про поновлення на навчання в МАІ, але отримав відмову. А. Дабагяну запропонували вибрати з декількох ВНЗ не в столиці, і він вирішив навчатися у Харківському механіко-машинобудівному інституті (ХММІ). З вересня 1939 р. А. В. Дабагян — студент автотракторного факультету за спеціальністю «Динаміка і міцність машин» (ДПМ).
Після початку Великої Вітчизняної війни, він разом з усіма однокурсниками в повному складі подав заяву до військкомату з проханням відправити на фронт. Але отримав направлення на навчання в Академію бронетанкових і механізованих військ. Після короткого, напруженого навчання, у вересні 1941 р. курсантам академії видали довідки про закінчення інституту без захисту дипломного проекту. Кращі випускники були спрямовані викладачами в танкові училища. У їх число потрапив і Арег Вагаршакович, який отримав призначення в Київське танкове технічне училище, яке знаходилося тоді на Уралі в місті Кунгур. У лютому 1944 р. був призначений викладачем кафедри танків Академії бронетанкових і механізованих військ.
У 1945 р. переведений на кафедру електротехніки Владивостоцького вищого морехідного училища. Кафедра електротехніки тільки створювалася, на ній не було ні одного викладача, і Арег Вагаршакович був призначений виконуючим обов'язки завідувача. Йому було поставлено завдання: протягом року обладнати кафедру і обов'язково захистити кандидатську дисертацію.
В Академії бронетанкових і механізованих військ А. В. Дабагян займався дослідженнями коливань підвіски танків і опублікував на кафедрі танків дві роботи з грифом «Для службового користування»: «Аналіз роботи танкових амортизаторів, встановлених на танках, які застосовувалися у Вітчизняній війні» та «Ходова система танків (Аналіз танків, які застосовувалися у Вітчизняній війні)».
У 1947 р. у ХММІ захистив кандидатську дисертацію на тему «Електричне моделювання коливань танка при русі по пересіченій місцевості» та запрошений на кафедру теоретичної механіки ХММІ (Харків).
У 1964 р. на інженерно-фізичному факультеті на основі тісної співпраці КБ Електроприладобудування» і ХПІ була відкрита нова спеціальність — «Динаміка польоту та управління рухом ракет і космічних апаратів» та кафедра «Автоматичне управління рухом», якій доручена підготовка фахівців за вказаним напрямом. Завідувачем кафедри став доктор технічних наук, професор А. В. Дабагян. В тому ж році між КБ «Електроприладобудування» і ХПІ укладається договір про цільову підготовку інститутом для КБ інженерів-дослідників за спеціальністю «Динаміка польоту та управління».
В 1972 р. на кафедрі АУР була відкрита нова спеціальність — автоматизовані системи управління виробництвом (АСУВ). У 1977 р. ця спеціальність виділилася в окрему кафедру, завідувачем якої став професор Дабагян. За всіма зазначеними спеціалізаціями були створені оригінальні навчальні плани і пакети програм. Сам Дабагян читав курси «Теорія коливань», «Теорія управління», «Методи експериментальних досліджень», а також оригінальні курси «Проектування країн техніко-економічних систем» та «Інтелект людини та штучний інтелект». Професор Дабагян був членом редакційної колегії та редакційної ради міжнародного журналу «Engineering & automation».
Працював: завідувачем кафедри динаміки машин і управління (1947-1977) та кафедрою АСК (1977-1990), професор (з 1990).
А. В. Дабагян завідував кафедрою до 1990 р., а лекції читав до 1998-го. У 1998 р. в результаті важкої хвороби Арег Вагаршакович втратив ногу, але наукову роботу не залишав до кінця днів. Вже, будучи прикутим до інвалідного крісла, він створив нову теорію хвильових процесів у політико-економічних системах, яку опублікував у монографії.
Наукова діяльність
Вніс великий внесок у дослідження динамічних процесів роторів турбогенераторів. Вивчаючи динамічні процеси, що відбуваються в роторі і лопатковому апараті турбіни, а також в її системі управління, він по-новому глянув на проблеми динаміки і міцності турбомашин. З 1951 р. вчений вів дослідження в галузі електромеханічних коливань роторів гідро - і турбогенераторних установок.
Докторська дисертація на тему «Деякі коливальні процеси в роторах турбо - і гідрогенераторних установок при несиметричних і асинхронних режимах роботи генератора» була захищена у січні 1961 р. Працюючи над нею, А. В. Дабагян відвідував великі заводи Харкова, брав участь в урядових комісіях, аналізував причини аварій на гідравлічних і теплових електростанціях.
Досліджував питання технічної кібернетики і її застосування в різних галузях науки, освіти і виробництва.
Автор 12 монографій, 117 написаних без співавторів статей, їм отримано 10 авторських свідоцтв.
Педагог, серед його учнів 51 кандидат наук, 10 — докторів наук. 24 з його учнів стали викладачами ХПІ, п'ятеро стали завідувачами кафедр.
Вибрані праці
- Оптимальне проектування машин і складних пристроїв / А. В. Дабагян. — Москва, 1979. — 279 с.
- Проектування технічних систем / А. В. Дабагян. — М. : Машиностроение. — 1986. — 251,[1] с.
- Принципи автоматизованого проектування систем машин і технологічних процесів : Навч. посібник / А. В. Дабагян ; Харк. політехн. ін-т ім. В. І. Леніна, 1987. — 65 с.
- Моделювання процесів розвитку і реконструкції гнучких виробничих систем / А. В. Дабагян, В. В. Кононенко, Харків : Вища шк.; Вид-во при Харк. держ. ун-ті, 1989. — 155 с.
- Формалізована модель інваріантної частин заробітної плати спеціалістів, які працюють за наймом / А. В. Дабагян. — Київ : ІК, 1990. — 52 с.
- Шляхи узгодження досягнень науково-технічного прогресу і соціально-економічних проблем в умовах глибокої кризи / А. В. Дабагян. — Х., 1994 (у співавт.)
- Вдосконалення професійної підготовки та перепідготовки фахівців у сучасних умовах [Текст] / А. В. Дабагян, А. М. Михайліченко. — Х. : [б.в.], 1996. — 296 с.
- Людина, її свідомість та культура в павутині електронно-цифрових мереж [Текст] / А. В. Дабагян. — Х. : Торсінг, 2003. — 336 с.
Джерела
- Дабагян Арег Вагаршакович [ 11 листопада 2019 у Wayback Machine.]
- Дабагян Арег Вагаршакович [ 30 листопада 2020 у Wayback Machine.]
Примітки
- Дабагян Арег Вагаршакович http://zhzh.info/publ/9-1-0-7654 [ 11 листопада 2019 у Wayback Machine.]
- ЗАЖЕЧЬ ЛУЧИНУ http://www.noravank.am/rus/articles/detail.php?ELEMENT_ID=13431
- Биографические сведения http://users.kpi.kharkov.ua/dav/about.htm [ 30 листопада 2020 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Areg Vagarshakovich Dabagyan 28 travnya 1920 m Tiflis 26 veresnya 2005 Harkiv radyanskij i ukrayinskij vchenij u galuzi kibernetiki mehaniki dinamiki mashin prikladnoyi teoriyi kolivan i sistem upravlinnya chlen mizhnarodnoyi federaciyi z avtomatichnogo upravlinnya i kontrolyu IFAK vid SRSR dijsnij chlen akademiyi tehnichnoyi kibernetiki zasluzhenij pracivnik narodnoyi osviti Ukrayini pochesnij doktor NTU Harkivskij politehnichnij institut profesor 1963 doktor tehnichnih nauk 1962 Dabagyan Areg Vagarshakovichvirm Արեգ Վաղարշակի ԴաբաղյանNarodivsya28 travnya 1920 1920 05 28 Tiflis Gruzinska Demokratichna RespublikaPomer26 veresnya 2005 2005 09 26 85 rokiv Harkiv UkrayinaKrayina Gruzinska Demokratichna Respublika SRSR UkrayinaDiyalnistnaukovecAlma materNTU HPI Galuzkibernetika mehanika Teoriya kolivan i sistema keruvannyaZakladNTU HPI Naukovij stupindoktor tehnichnih naukBiografiyaSin bilshovika uchasnika Gromadyanskoyi vijni partijnogo diyacha Vagarshaka Shamirovicha Dabagyana 1899 1938 Serednyu shkolu zakinchiv iz zolotoyu medallyu U 1936 r bez vstupnih ispitiv buv prijnyatij u Moskovskij aviacijnij institut MAI Zajmayuchis v MAI odnochasno vidviduvav lekciyi v Medichnomu instituti a takozh lekciyi z matematiki v Moskovskomu universiteti Pislya areshtu batka v 1938 r yak sin voroga narodu buv pidrahovanij z vuzu i komsomolu perebivavsya vipadkovimi zarobitkami Vid nervovih potryasin i vazhkih pobutovih umov u A V Dabagyana pochavsya tuberkuloz legeniv i kilka misyaciv vin prolezhav u likarni Pislya togo yak u 1938 roci v gazeti Pravda bulo opublikovano znamenitij list tovarisha Stalina tovarishu Ivanovu v yakomu bulo skazano sho sin za batka ne vidpovidaye vin zvernuvsya z prohannyam pro ponovlennya na navchannya v MAI ale otrimav vidmovu A Dabagyanu zaproponuvali vibrati z dekilkoh VNZ ne v stolici i vin virishiv navchatisya u Harkivskomu mehaniko mashinobudivnomu instituti HMMI Z veresnya 1939 r A V Dabagyan student avtotraktornogo fakultetu za specialnistyu Dinamika i micnist mashin DPM Pislya pochatku Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni vin razom z usima odnokursnikami v povnomu skladi podav zayavu do vijskkomatu z prohannyam vidpraviti na front Ale otrimav napravlennya na navchannya v Akademiyu bronetankovih i mehanizovanih vijsk Pislya korotkogo napruzhenogo navchannya u veresni 1941 r kursantam akademiyi vidali dovidki pro zakinchennya institutu bez zahistu diplomnogo proektu Krashi vipuskniki buli spryamovani vikladachami v tankovi uchilisha U yih chislo potrapiv i Areg Vagarshakovich yakij otrimav priznachennya v Kiyivske tankove tehnichne uchilishe yake znahodilosya todi na Urali v misti Kungur U lyutomu 1944 r buv priznachenij vikladachem kafedri tankiv Akademiyi bronetankovih i mehanizovanih vijsk U 1945 r perevedenij na kafedru elektrotehniki Vladivostockogo vishogo morehidnogo uchilisha Kafedra elektrotehniki tilki stvoryuvalasya na nij ne bulo ni odnogo vikladacha i Areg Vagarshakovich buv priznachenij vikonuyuchim obov yazki zaviduvacha Jomu bulo postavleno zavdannya protyagom roku obladnati kafedru i obov yazkovo zahistiti kandidatsku disertaciyu V Akademiyi bronetankovih i mehanizovanih vijsk A V Dabagyan zajmavsya doslidzhennyami kolivan pidviski tankiv i opublikuvav na kafedri tankiv dvi roboti z grifom Dlya sluzhbovogo koristuvannya Analiz roboti tankovih amortizatoriv vstanovlenih na tankah yaki zastosovuvalisya u Vitchiznyanij vijni ta Hodova sistema tankiv Analiz tankiv yaki zastosovuvalisya u Vitchiznyanij vijni U 1947 r u HMMI zahistiv kandidatsku disertaciyu na temu Elektrichne modelyuvannya kolivan tanka pri rusi po peresichenij miscevosti ta zaproshenij na kafedru teoretichnoyi mehaniki HMMI Harkiv U 1964 r na inzhenerno fizichnomu fakulteti na osnovi tisnoyi spivpraci KB Elektropriladobuduvannya i HPI bula vidkrita nova specialnist Dinamika polotu ta upravlinnya ruhom raket i kosmichnih aparativ ta kafedra Avtomatichne upravlinnya ruhom yakij doruchena pidgotovka fahivciv za vkazanim napryamom Zaviduvachem kafedri stav doktor tehnichnih nauk profesor A V Dabagyan V tomu zh roci mizh KB Elektropriladobuduvannya i HPI ukladayetsya dogovir pro cilovu pidgotovku institutom dlya KB inzheneriv doslidnikiv za specialnistyu Dinamika polotu ta upravlinnya V 1972 r na kafedri AUR bula vidkrita nova specialnist avtomatizovani sistemi upravlinnya virobnictvom ASUV U 1977 r cya specialnist vidililasya v okremu kafedru zaviduvachem yakoyi stav profesor Dabagyan Za vsima zaznachenimi specializaciyami buli stvoreni originalni navchalni plani i paketi program Sam Dabagyan chitav kursi Teoriya kolivan Teoriya upravlinnya Metodi eksperimentalnih doslidzhen a takozh originalni kursi Proektuvannya krayin tehniko ekonomichnih sistem ta Intelekt lyudini ta shtuchnij intelekt Profesor Dabagyan buv chlenom redakcijnoyi kolegiyi ta redakcijnoyi radi mizhnarodnogo zhurnalu Engineering amp automation Pracyuvav zaviduvachem kafedri dinamiki mashin i upravlinnya 1947 1977 ta kafedroyu ASK 1977 1990 profesor z 1990 A V Dabagyan zaviduvav kafedroyu do 1990 r a lekciyi chitav do 1998 go U 1998 r v rezultati vazhkoyi hvorobi Areg Vagarshakovich vtrativ nogu ale naukovu robotu ne zalishav do kincya dniv Vzhe buduchi prikutim do invalidnogo krisla vin stvoriv novu teoriyu hvilovih procesiv u politiko ekonomichnih sistemah yaku opublikuvav u monografiyi Naukova diyalnistVnis velikij vnesok u doslidzhennya dinamichnih procesiv rotoriv turbogeneratoriv Vivchayuchi dinamichni procesi sho vidbuvayutsya v rotori i lopatkovomu aparati turbini a takozh v yiyi sistemi upravlinnya vin po novomu glyanuv na problemi dinamiki i micnosti turbomashin Z 1951 r vchenij viv doslidzhennya v galuzi elektromehanichnih kolivan rotoriv gidro i turbogeneratornih ustanovok Doktorska disertaciya na temu Deyaki kolivalni procesi v rotorah turbo i gidrogeneratornih ustanovok pri nesimetrichnih i asinhronnih rezhimah roboti generatora bula zahishena u sichni 1961 r Pracyuyuchi nad neyu A V Dabagyan vidviduvav veliki zavodi Harkova brav uchast v uryadovih komisiyah analizuvav prichini avarij na gidravlichnih i teplovih elektrostanciyah Doslidzhuvav pitannya tehnichnoyi kibernetiki i yiyi zastosuvannya v riznih galuzyah nauki osviti i virobnictva Avtor 12 monografij 117 napisanih bez spivavtoriv statej yim otrimano 10 avtorskih svidoctv Pedagog sered jogo uchniv 51 kandidat nauk 10 doktoriv nauk 24 z jogo uchniv stali vikladachami HPI p yatero stali zaviduvachami kafedr Vibrani praciOptimalne proektuvannya mashin i skladnih pristroyiv A V Dabagyan Moskva 1979 279 s Proektuvannya tehnichnih sistem A V Dabagyan M Mashinostroenie 1986 251 1 s Principi avtomatizovanogo proektuvannya sistem mashin i tehnologichnih procesiv Navch posibnik A V Dabagyan Hark politehn in t im V I Lenina 1987 65 s Modelyuvannya procesiv rozvitku i rekonstrukciyi gnuchkih virobnichih sistem A V Dabagyan V V Kononenko Harkiv Visha shk Vid vo pri Hark derzh un ti 1989 155 s Formalizovana model invariantnoyi chastin zarobitnoyi plati specialistiv yaki pracyuyut za najmom A V Dabagyan Kiyiv IK 1990 52 s Shlyahi uzgodzhennya dosyagnen naukovo tehnichnogo progresu i socialno ekonomichnih problem v umovah glibokoyi krizi A V Dabagyan H 1994 u spivavt Vdoskonalennya profesijnoyi pidgotovki ta perepidgotovki fahivciv u suchasnih umovah Tekst A V Dabagyan A M Mihajlichenko H b v 1996 296 s Lyudina yiyi svidomist ta kultura v pavutini elektronno cifrovih merezh Tekst A V Dabagyan H Torsing 2003 336 s DzherelaDabagyan Areg Vagarshakovich 11 listopada 2019 u Wayback Machine Dabagyan Areg Vagarshakovich 30 listopada 2020 u Wayback Machine PrimitkiDabagyan Areg Vagarshakovich http zhzh info publ 9 1 0 7654 11 listopada 2019 u Wayback Machine ZAZhECh LUChINU http www noravank am rus articles detail php ELEMENT ID 13431 Biograficheskie svedeniya http users kpi kharkov ua dav about htm 30 listopada 2020 u Wayback Machine