Анатолій Федорович Шеховцов (* 25 листопада 1930, Харків — † 14 серпня 2012, Харків) — радянський та український вчений та організатор науки, завідувач кафедри двигунів внутрішнього згоряння Харківського політехнічного інституту (1970–2001). Доктор технічних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України.
Анатолій Федорович Шеховцов | |
---|---|
Народився | 25 листопада 1930 Харків |
Помер | 14 серпня 2012 (81 рік) Харків |
Країна | Україна |
Діяльність | науковець |
Alma mater | Харківський політехнічний інститут |
Галузь | Двигуни внутрішнього згоряння |
Заклад | Харківський політехнічний інститут |
Вчене звання | Професор |
Науковий ступінь | Доктор технічних наук |
Відомий завдяки: | Завідувач кафедри двигунів внутрішнього згоряння Харківського політехнічного інституту (1970–2001) |
У шлюбі з | Валентина Анатоліївна (1932–2002), вчений у галузі технології кераміки та вогнетривких матеріалів |
Нагороди |
Життєпис
Народився у Харкові у робочій сім'ї, виховувався без батька. Мати — Анна Іллінічна Шеховцова (1904–1982), швачка швейної фабрики ім. Тінякова, була членом ВУЦВК. Під час окупації Харкова залишався з матір'ю на окупованій території, після визволення мати була виключена з партії та керівних органів як така, що не змогла евакуюватись.
У 1949 році закінчив з золотою медаллю 4-ту залізничну середню школу та вступив до Харківського механіко-машинобудівного інституту (цікавився міжнародною політикою та розглядав можливість вступу до Московського інституту міжнародних відносин, але внаслідок перебування в окупації вступ до цього вишу був для нього забороненим). Після об'єднання механіко-машинобудівного інституту з Харківським політехнічним інститутом закінчив цей виш з відзнакою у 1954 році та залишився там працювати. Займав посади керівників комсомольської та партійної організації ХПІ, був організатором участі студентів та співробітників вишу у освоєнні цілини, командиром інститутського студентського загону, нагороджений медаллю «За освоєння цілинних земель».
З 1970 по 2001 рік був завідувачем кафедри двигунів внутрішнього згоряння Харківського політехнічного інституту. За цей час перетворив кафедру у провідний заклад з навчання спеціалістів відповідного профілю, підготовив до захисту 18 кандидатів та 6 докторів технічних наук. У 2001 році перейшов на посаду професора тієї ж кафедри. Загальний трудовий стаж в ХПІ — понад 50 років.
У 1963 році захистив кандидатську дисертацію, а у 1979 — докторську. Тема докторської дисертації — «Дослідження нестаціонарних теплових режимів поршнів перспективних тракторних дизелей». Наукові напрямки роботи: проблеми теорії, конструювання, технології та експлуатації двигунів внутрішнього згоряння, дослідження довготермінової міцності деталей камер згоряння ДВЗ та оптимізація процесів теплообміну, комп'ютерні системи управління в ДВЗ, робота ДВЗ в різноманітних климатичних умовах тощо.
Нагороди та досягнення
Заслужений діяч науки і техніки України (1985), академік Академії наук вищої школи України по відділенню механики та машинобудування (1993). Відмінник освіти України (2000). Нагороджений медалями "За освоєння цілинних земель" (1958), "За трудову доблесть" (1976).
У 1970-90 роки - головний редактор республиканського науково-технічного збірника "Двигуни внутрішнього згоряння". Автор понад 300 наукових праць, ініціатор створення, редактор та основний співавтор шеститомного підручника «Двигуни внутрішнього згоряння» (2005), який є базовим у системі підготовки спеціалістів відповідного профілю у вишах України. У 2008 році колектив авторів підручника був відзначений Державною премією України в галузі науки і техніки. за цей цикл підручників.
За фундаментальні розробки по створенню перспективных дизелей отримав Нагороду Ярослава Мудрого АН вищої школи України.
Особисте життя
Дружина — Валентина Анатоліївна (1932–2002), науковець, старший науковий співробітник Харківського політехнічного інституту. Донька, син, два онуки.
Посилання
- Особистість. Вчений. Суспільний діяч. Вчитель [ 29 листопада 2014 у Wayback Machine.] // А. П. Марченко: Політехнік, 17.12.2012, #17-18 (російськ.)
- Становлення та розвиток кафедри ДВЗ ХПІ [ 29 листопада 2014 у Wayback Machine.], Політехнік, 5.10.2011, #18-19 (російськ.)
- Кафедра двигунів внутрішнього згоряння НТУ ХПІ: Історія та сучасність кафедри [ 29 листопада 2014 у Wayback Machine.], перевірено 18.11.2014
- . Архів оригіналу за 18 серпня 2016. Процитовано 27 липня 2016.
Це незавершена стаття про українського науковця. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Shehovcov Anatolij Fedorovich Shehovcov 25 listopada 1930 Harkiv 14 serpnya 2012 Harkiv radyanskij ta ukrayinskij vchenij ta organizator nauki zaviduvach kafedri dviguniv vnutrishnogo zgoryannya Harkivskogo politehnichnogo institutu 1970 2001 Doktor tehnichnih nauk profesor Zasluzhenij diyach nauki i tehniki Ukrayini Anatolij Fedorovich ShehovcovNarodivsya25 listopada 1930 1930 11 25 HarkivPomer14 serpnya 2012 2012 08 14 81 rik HarkivKrayina UkrayinaDiyalnistnaukovecAlma materHarkivskij politehnichnij institutGaluzDviguni vnutrishnogo zgoryannyaZakladHarkivskij politehnichnij institutVchene zvannyaProfesorNaukovij stupinDoktor tehnichnih naukVidomij zavdyaki Zaviduvach kafedri dviguniv vnutrishnogo zgoryannya Harkivskogo politehnichnogo institutu 1970 2001 U shlyubi zValentina Anatoliyivna 1932 2002 vchenij u galuzi tehnologiyi keramiki ta vognetrivkih materialivNagorodiZhittyepisNarodivsya u Harkovi u robochij sim yi vihovuvavsya bez batka Mati Anna Illinichna Shehovcova 1904 1982 shvachka shvejnoyi fabriki im Tinyakova bula chlenom VUCVK Pid chas okupaciyi Harkova zalishavsya z matir yu na okupovanij teritoriyi pislya vizvolennya mati bula viklyuchena z partiyi ta kerivnih organiv yak taka sho ne zmogla evakuyuvatis U 1949 roci zakinchiv z zolotoyu medallyu 4 tu zaliznichnu serednyu shkolu ta vstupiv do Harkivskogo mehaniko mashinobudivnogo institutu cikavivsya mizhnarodnoyu politikoyu ta rozglyadav mozhlivist vstupu do Moskovskogo institutu mizhnarodnih vidnosin ale vnaslidok perebuvannya v okupaciyi vstup do cogo vishu buv dlya nogo zaboronenim Pislya ob yednannya mehaniko mashinobudivnogo institutu z Harkivskim politehnichnim institutom zakinchiv cej vish z vidznakoyu u 1954 roci ta zalishivsya tam pracyuvati Zajmav posadi kerivnikiv komsomolskoyi ta partijnoyi organizaciyi HPI buv organizatorom uchasti studentiv ta spivrobitnikiv vishu u osvoyenni cilini komandirom institutskogo studentskogo zagonu nagorodzhenij medallyu Za osvoyennya cilinnih zemel Z 1970 po 2001 rik buv zaviduvachem kafedri dviguniv vnutrishnogo zgoryannya Harkivskogo politehnichnogo institutu Za cej chas peretvoriv kafedru u providnij zaklad z navchannya specialistiv vidpovidnogo profilyu pidgotoviv do zahistu 18 kandidativ ta 6 doktoriv tehnichnih nauk U 2001 roci perejshov na posadu profesora tiyeyi zh kafedri Zagalnij trudovij stazh v HPI ponad 50 rokiv U 1963 roci zahistiv kandidatsku disertaciyu a u 1979 doktorsku Tema doktorskoyi disertaciyi Doslidzhennya nestacionarnih teplovih rezhimiv porshniv perspektivnih traktornih dizelej Naukovi napryamki roboti problemi teoriyi konstruyuvannya tehnologiyi ta ekspluataciyi dviguniv vnutrishnogo zgoryannya doslidzhennya dovgoterminovoyi micnosti detalej kamer zgoryannya DVZ ta optimizaciya procesiv teploobminu komp yuterni sistemi upravlinnya v DVZ robota DVZ v riznomanitnih klimatichnih umovah tosho Nagorodi ta dosyagnennyaZasluzhenij diyach nauki i tehniki Ukrayini 1985 akademik Akademiyi nauk vishoyi shkoli Ukrayini po viddilennyu mehaniki ta mashinobuduvannya 1993 Vidminnik osviti Ukrayini 2000 Nagorodzhenij medalyami Za osvoyennya cilinnih zemel 1958 Za trudovu doblest 1976 U 1970 90 roki golovnij redaktor respublikanskogo naukovo tehnichnogo zbirnika Dviguni vnutrishnogo zgoryannya Avtor ponad 300 naukovih prac iniciator stvorennya redaktor ta osnovnij spivavtor shestitomnogo pidruchnika Dviguni vnutrishnogo zgoryannya 2005 yakij ye bazovim u sistemi pidgotovki specialistiv vidpovidnogo profilyu u vishah Ukrayini U 2008 roci kolektiv avtoriv pidruchnika buv vidznachenij Derzhavnoyu premiyeyu Ukrayini v galuzi nauki i tehniki za cej cikl pidruchnikiv Za fundamentalni rozrobki po stvorennyu perspektivnyh dizelej otrimav Nagorodu Yaroslava Mudrogo AN vishoyi shkoli Ukrayini Osobiste zhittyaDruzhina Valentina Anatoliyivna 1932 2002 naukovec starshij naukovij spivrobitnik Harkivskogo politehnichnogo institutu Donka sin dva onuki PosilannyaOsobistist Vchenij Suspilnij diyach Vchitel 29 listopada 2014 u Wayback Machine A P Marchenko Politehnik 17 12 2012 17 18 rosijsk Stanovlennya ta rozvitok kafedri DVZ HPI 29 listopada 2014 u Wayback Machine Politehnik 5 10 2011 18 19 rosijsk Kafedra dviguniv vnutrishnogo zgoryannya NTU HPI Istoriya ta suchasnist kafedri 29 listopada 2014 u Wayback Machine perevireno 18 11 2014 Arhiv originalu za 18 serpnya 2016 Procitovano 27 lipnya 2016 Ce nezavershena stattya pro ukrayinskogo naukovcya Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi