Чирчик (узб. Chirchiq, Чірчіқ) — місто Ташкентської області Республіки Узбекистан. Місто Чирчик отримало свою назву від однойменної річки — Чирчик, на березі якої і розташоване. Залізнична станція за 32 км на північний схід від центру Ташкента.
Чирчик узб. Chirchiq, Чірчіқ | ||||
---|---|---|---|---|
| ||||
Основні дані | ||||
41°28′00″ пн. ш. 69°35′00″ сх. д. / 41.4666666666947776320739649° пн. ш. 69.58333333336078396769153187° сх. д.Координати: 41°28′00″ пн. ш. 69°35′00″ сх. д. / 41.4666666666947776320739649° пн. ш. 69.58333333336078396769153187° сх. д. | ||||
Країна | Узбекистан | |||
Регіон | Ташкентська область | |||
Засновано | 1935 | |||
Статус міста | 1935 | |||
Площа | 34 км² | |||
Населення | 143 600 осіб (2010) | |||
· густота | 4224 осіб/км² | |||
Висота НРМ | 582 м | |||
Часовий пояс | ||||
GeoNames | 1514210 | |||
Поштові індекси | 111700 | |||
Міська влада | ||||
Мер міста | Ф. Х. Хайруллаєв | |||
Мапа | ||||
Чирчик Чирчик (Узбекистан) | ||||
| ||||
| ||||
Чирчик у Вікісховищі |
Географія
Місто розташоване на півночі Узбекистану в долині найбагатоводнішої річки Ташкентської області — Чирчик (у перекладі «шумлива», «гучна»). Долина річки має тектонічне походження і розташована між відрогами Каржантау і Чаткальського хребта.
Історія
На карті 1926 року сел. Троїцький входить до складу Ташкентського району Ташкентського округу.
Історія будівництва міста Чирчик починається з 28 квітня 1932 коли Рада Праці і Оборони СРСР своєю постановою почало будівництво електрохімкомбінату (нині ВАТ «Maxam-Chirchik») і Чирчик-Бозсуйського каскаду ГЕС. 1 травня 1934 року відбулася церемонія закладки міста, 27 квітня 1934 року постановою Президії ЦВК Узбецької РСР була утворена Чирчицька міська рада. Офіційним днем народження міста вважається дата 1 травня 1935 року.
У роки німецько-радянської війни 1941—1945 років місто стало центром машинобудування. На базі обладнання евакуйованих підприємств були побудовані заводи «Чирчиксельмаш», «Узбекхіммаш», трансформаторний завод, комбінат тугоплавких і жароміцних металів «УзКТЖМ».
Економіка
У місті знаходяться підприємства будіндустрії, легка і харчова промисловість представлена взуттєвою і швейною фабриками, м'ясокомбінатом тошо. Машинобудівна галузь представлена Чирчицьким трансформаторним заводом. Також у місті є великий хімічний завод ВАТ «Maxam-Chirchiq» (колишній «Електрохімпром»). У середині 1940-х років це підприємство виконувало вельми складні і відповідальні роботи в рамках науково-дослідних і проектно-технічних робіт, що велися в СРСР з атомного проекту під керівництвом академіка Ігоря Курчатова.
З об'єктів оборонної галузі у місті є Чирчицький авіаційно-ремонтно-механічний завод, який займається ремонтом та реставрацією військових вертольотів Мі-8 і Мі-9 (Мі-8ІВ).
У гаю західніше танкового училища є Чирчицький танкоремонтний завод. Також у межах міста розташовані 15 ДШБр (розгорнута в 9 мкрн. На базі колишнього 467 УП СпП ГРУ МО СРСР), бригада важкої гаубичної артилерії, полк охорони аеродрому, танкова бригада, в селищі (4 км від межі міста у бік трансформаторного заводу) на базі легендарної 15 обрСпН розгорнутий навчальний антитерористичний центр, на виїзді з міста на північний схід (за 3 мкрн.) розташований діючий аеродром базування штурмової та винищувальної авіації (у тому числі вертолітної). Велика тюремна зона суворого режиму «Таваксай» (знаходиться на території Бостанликського району в селищі за 15 км від межі міста).
Населення
У місті в основному проживають узбеки. Також є киргизи, таджики, росіяни, українці, вірмени, татари, корейці, євреї, казахи, та інші народності.
Освіта
- Чирчицьке вище танкове командне інженерне училище (ЧВТКІУ), за Радянської влади, носило ім'я маршала Рибалко. (Спочатку училище було ТВТКУ — Ташкентським вищим танковим командним училищем)
- Вечірній факультет Ташкентського політехнічного інституту (з 1995 року — Чирчицький державний технічний коледж. Втратив статус ВНЗ, нині — ССУЗ)
- Академічний ліцей
- Чирчицький соціально-економічний коледж
- Індустріальний технікум
- Медичне училище
- 26 середніх шкіл
- Дитяча школа мистецтв № 3 ім. М.Ашрафі
- Дитяча школа мистецтв № 15 ім. П. І. Чайковського
- Дитяча школа мистецтв № 7 ім. Хамзи
ЗМІ
- Газета «Чирчик» (російською мовою)
- Газета «Хімік» (друковане видання ВАТ «Maxam-Chirchiq»).
Транспорт
Основним засобом пересування містом є приватні маршрутні таксі та автобуси , всього близько 20 міських маршрутів. На міжміських маршрутах у Ташкент, Газалкент, , Янгибазар використовуються автобуси, на невеликих за протяжністю маршрутах використовуються мікровени Daewoo Damas. Через Чирчик проходить залізнична гілка Ташкент — . У самому місті розташовано 3 залізничні станції «Боз-су», «Чирчик» і «Аранчі» і два зупинних пункти, які активно використовуються для доставки і відправлення сировини та продукції підприємств «Максам-Чирчик» і «Чирчицького трансформаторного заводу». Для перевезення пасажирів використовується електричка «Ташкент — Ходжікена».
Архітектура та міське планування
Чирчик — місто з прямокутною сіткою вулиць, широкими магістралями, типовими житловими будинками (генеральні плани: 1933—1936, «ГІДРОБУДПРОЕКТ», Москва, архітектори Г. М. Орлов, М. І. Тараканов, В. А. Лавров і ін, при консультації В. А. Весніна; 1964, «Уздержпроект», головний архітектор П. А. Дуда-Дудинський.
Пам'ятки
- Краєзнавчий музей.
- Церква Георгія Побідоносця в Троїцькому.
- Стела «Журавлі».
- Пам'ятник Алішеру Навої
- Пам'ятник Бабуру
- Пам'ятник Вальдемару Шаландіну
- Пам'ятник Воїну інтернаціоналісту
Особи
Галерея
- Церква Святої Троїці.
- Алея в центрі міста
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Чирчик (місто) |
- Офіційний сайт міста Чирчик
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chirchik uzb Chirchiq Chirchik misto Tashkentskoyi oblasti Respubliki Uzbekistan Misto Chirchik otrimalo svoyu nazvu vid odnojmennoyi richki Chirchik na berezi yakoyi i roztashovane Zaliznichna stanciya za 32 km na pivnichnij shid vid centru Tashkenta Chirchik uzb Chirchiq ChirchikChirchikOsnovni dani41 28 00 pn sh 69 35 00 sh d 41 4666666666947776320739649 pn sh 69 58333333336078396769153187 sh d 41 4666666666947776320739649 69 58333333336078396769153187 Koordinati 41 28 00 pn sh 69 35 00 sh d 41 4666666666947776320739649 pn sh 69 58333333336078396769153187 sh d 41 4666666666947776320739649 69 58333333336078396769153187Krayina UzbekistanRegion Tashkentska oblastZasnovano 1935Status mista 1935Plosha 34 km Naselennya 143 600 osib 2010 gustota 4224 osib km Visota NRM 582 mChasovij poyas UTC 5GeoNames 1514210Poshtovi indeksi 111700Miska vladaMer mista F H HajrullayevMapaChirchikChirchik Uzbekistan Chirchik u VikishovishiGeografiyaMisto roztashovane na pivnochi Uzbekistanu v dolini najbagatovodnishoyi richki Tashkentskoyi oblasti Chirchik u perekladi shumliva guchna Dolina richki maye tektonichne pohodzhennya i roztashovana mizh vidrogami Karzhantau i Chatkalskogo hrebta IstoriyaNa karti 1926 roku sel Troyickij vhodit do skladu Tashkentskogo rajonu Tashkentskogo okrugu Istoriya budivnictva mista Chirchik pochinayetsya z 28 kvitnya 1932 koli Rada Praci i Oboroni SRSR svoyeyu postanovoyu pochalo budivnictvo elektrohimkombinatu nini VAT Maxam Chirchik i Chirchik Bozsujskogo kaskadu GES 1 travnya 1934 roku vidbulasya ceremoniya zakladki mista 27 kvitnya 1934 roku postanovoyu Prezidiyi CVK Uzbeckoyi RSR bula utvorena Chirchicka miska rada Oficijnim dnem narodzhennya mista vvazhayetsya data 1 travnya 1935 roku U roki nimecko radyanskoyi vijni 1941 1945 rokiv misto stalo centrom mashinobuduvannya Na bazi obladnannya evakujovanih pidpriyemstv buli pobudovani zavodi Chirchikselmash Uzbekhimmash transformatornij zavod kombinat tugoplavkih i zharomicnih metaliv UzKTZhM EkonomikaU misti znahodyatsya pidpriyemstva budindustriyi legka i harchova promislovist predstavlena vzuttyevoyu i shvejnoyu fabrikami m yasokombinatom tosho Mashinobudivna galuz predstavlena Chirchickim transformatornim zavodom Takozh u misti ye velikij himichnij zavod VAT Maxam Chirchiq kolishnij Elektrohimprom U seredini 1940 h rokiv ce pidpriyemstvo vikonuvalo velmi skladni i vidpovidalni roboti v ramkah naukovo doslidnih i proektno tehnichnih robit sho velisya v SRSR z atomnogo proektu pid kerivnictvom akademika Igorya Kurchatova Z ob yektiv oboronnoyi galuzi u misti ye Chirchickij aviacijno remontno mehanichnij zavod yakij zajmayetsya remontom ta restavraciyeyu vijskovih vertolotiv Mi 8 i Mi 9 Mi 8IV U gayu zahidnishe tankovogo uchilisha ye Chirchickij tankoremontnij zavod Takozh u mezhah mista roztashovani 15 DShBr rozgornuta v 9 mkrn Na bazi kolishnogo 467 UP SpP GRU MO SRSR brigada vazhkoyi gaubichnoyi artileriyi polk ohoroni aerodromu tankova brigada v selishi 4 km vid mezhi mista u bik transformatornogo zavodu na bazi legendarnoyi 15 obrSpN rozgornutij navchalnij antiteroristichnij centr na viyizdi z mista na pivnichnij shid za 3 mkrn roztashovanij diyuchij aerodrom bazuvannya shturmovoyi ta vinishuvalnoyi aviaciyi u tomu chisli vertolitnoyi Velika tyuremna zona suvorogo rezhimu Tavaksaj znahoditsya na teritoriyi Bostanlikskogo rajonu v selishi za 15 km vid mezhi mista NaselennyaU misti v osnovnomu prozhivayut uzbeki Takozh ye kirgizi tadzhiki rosiyani ukrayinci virmeni tatari korejci yevreyi kazahi ta inshi narodnosti OsvitaChirchicke vishe tankove komandne inzhenerne uchilishe ChVTKIU za Radyanskoyi vladi nosilo im ya marshala Ribalko Spochatku uchilishe bulo TVTKU Tashkentskim vishim tankovim komandnim uchilishem Vechirnij fakultet Tashkentskogo politehnichnogo institutu z 1995 roku Chirchickij derzhavnij tehnichnij koledzh Vtrativ status VNZ nini SSUZ Akademichnij licej Chirchickij socialno ekonomichnij koledzh Industrialnij tehnikum Medichne uchilishe 26 serednih shkil Dityacha shkola mistectv 3 im M Ashrafi Dityacha shkola mistectv 15 im P I Chajkovskogo Dityacha shkola mistectv 7 im HamziZMIGazeta Chirchik rosijskoyu movoyu Gazeta Himik drukovane vidannya VAT Maxam Chirchiq TransportOsnovnim zasobom peresuvannya mistom ye privatni marshrutni taksi ta avtobusi vsogo blizko 20 miskih marshrutiv Na mizhmiskih marshrutah u Tashkent Gazalkent Yangibazar vikoristovuyutsya avtobusi na nevelikih za protyazhnistyu marshrutah vikoristovuyutsya mikroveni Daewoo Damas Cherez Chirchik prohodit zaliznichna gilka Tashkent U samomu misti roztashovano 3 zaliznichni stanciyi Boz su Chirchik i Aranchi i dva zupinnih punkti yaki aktivno vikoristovuyutsya dlya dostavki i vidpravlennya sirovini ta produkciyi pidpriyemstv Maksam Chirchik i Chirchickogo transformatornogo zavodu Dlya perevezennya pasazhiriv vikoristovuyetsya elektrichka Tashkent Hodzhikena Arhitektura ta miske planuvannyaChirchik misto z pryamokutnoyu sitkoyu vulic shirokimi magistralyami tipovimi zhitlovimi budinkami generalni plani 1933 1936 GIDROBUDPROEKT Moskva arhitektori G M Orlov M I Tarakanov V A Lavrov i in pri konsultaciyi V A Vesnina 1964 Uzderzhproekt golovnij arhitektor P A Duda Dudinskij Pam yatkiKrayeznavchij muzej Cerkva Georgiya Pobidonoscya v Troyickomu Stela Zhuravli Pam yatnik Alisheru Navoyi Pam yatnik Baburu Pam yatnik Valdemaru Shalandinu Pam yatnik Voyinu internacionalistuOsobiTashilov Viktor Vasilovich Ablayev Enver NazimovichGalereyaCerkva Svyatoyi Troyici Aleya v centri mistaPosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Chirchik misto Oficijnij sajt mista Chirchik