Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ві́ктор Льво́вич Кирпичо́в (нар. 26 вересня (8 жовтня) 1845, Петербург –1913) — заслужений професор, один з найвидатніших учених-механіків, талановитий інженер і педагог, організатор вищої технічної освіти та відомий громадський діяч, засновник і перший директор Харківського технологічного інституту (1885–1898), засновник і перший директор Київського політехнічного інституту (1898–1902). Почесний член Російського технічного товариства, засновник і голова Південноросійського товариства технологів, у подальшому — почесний його член (1895—1898).
| Кирпичов Віктор Львович | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| 1885 — 1898 | ||
| ||
| 1898 — 1902 | ||
| Народження: | 26 вересня (8 жовтня) 1845 Санкт-Петербург, Російська імперія[1] | |
| Смерть: | 7 (20) жовтня 1913 (68 років) Санкт-Петербург, Російська імперія[1] | |
| Поховання: | d | |
| Країна: | Російська імперія | |
| Освіта: | Михайлівська військова артилерійська академія і Санкт-Петербурзький державний політехнічний університет Петра Великого[2] | |
| Шлюб: | d | |
| Діти: | d і Q123273157? | |
| Нагороди: |    | |
| | ||
|
| ||
Біографія
1845 — 8 жовтня (26 вересня) народився в Петербурзі.
1862 — закінчив Полоцький кадетський корпус.
1863 — закінчив Михайлівське артилерійське училище.
1863-1865 — служба (стажування) у Кронштадтській фортечній артилерії.
1865-1868 — навчання в Михайлівській артилерійській академії.
1869-1870 — виконав першу наукову роботу (спільно з акад. Гадоліним А. В.) з механічних випробувань сталі, обробленої за способом Чернова Д. К.
1870 — обрано за конкурсом викладачем механіки Петербурзького технологічного інституту.
1873 — стажувався в Німеччині (у Гейдельберзі), де слухав лекції та навчався у відомого фізика Г. Кірхгофа.
1874 — виступив на засіданні Російського фізико-хімічного товариства з доповіддю щодо доведення теореми подібності теорії пружності стосовно явищ пружності.
1876 — відвідав виставку наукових приладів, що відкрилася в Кенсінгтонському музеї у Лондоні. Одружився на Матильді Карлівні Циглер. Обрано професором Петербурзького технологічного інституту.
1881-1887 — член ради Російського технічного товариства; а з 1907 р. — почесний член цього товариства.
1882 — виступив на засіданні Російського технічного товариства з першою у Росії доповіддю про охорону робітників від нещасних випадків.
1884 — разом з І. О. Вишнеградським брав активну участь у розробці проєкту розвитку професійної освіти в Росії.
1885-1898 — організатор і директор Харківського технологічного інституту.
1888 — обрано почесним членом Політехнічного товариства при Московському технічному училищі.
1893 — був експертом на Всесвітній промисловій виставці у Чикаго. Ознайомився з американськими машинобудівними заводами.
1895-1898 — один із засновників і голова Південно-Російського товариства технологів; згодом — почесний член цього ж товариства.
1897 — брав участь у Комісії з питань про вищі технічні навчальні заклади.
1898-1902 — організатор і директор Київського політехнічного інституту. Вийшов друком перший том курсу «Сопротивление материалов».
189? — вийшов друком другий том курсу «Сопротивление материалов».
1902 — звільнено з посади директора КПІ за підтримку революційного руху студентства. Видав курс «Основания графической статики» (надалі вийшли друком шість перевидань).
1903 — голова будівельної комісії Петербурзького політехнічного інституту. З осені почав викладати в цьому інституті курс прикладної та будівельної механіки. Вийшла друком праця «Лишние неизвестные в строительной механике» (друге видання — у 1934 р.).
1907 — вийшла у світ книга «Беседы о механике» (чотири з п'яти її видань було підготовано значно пізніше).
1910 — почесний член Першого з'їзду діячів гірничої справи, металургії та машинобудування. Головував на Другому з'їзді діячів гірничої справи, металургії та машинобудування.
1913 — написав останні праці — «Оптическое изучение упругих деформаций» та «Об усталости металлов».
1913 — 20 (7) жовтня помер у Петербурзі.
Наукова діяльність
Основні напрями наукової діяльності — дослідження з опору матеріалів, будівельної і технічної механіки, міцності машин та конструкцій. Уперше в Росії видав найповніші курси з опору матеріалів і статики споруд. Розробив методи розрахунку різних статично невизначених конструкцій. Його роботи з будівельної механіки не мали собі рівних в європейській науково-технічній літературі за оригінальністю й виразністю викладу. Ідею використання теореми взаємності разом з поняттям узагальнених сил пристосував для побудови ліній впливу в різноманітних задачах, що стосуються простих і нерозрізних балок і арок. Провів експериментальні дослідження з вивчення напруженого стану в елементах конструкцій з використанням поляризаційно-оптичного методу. Вказав на перспективність оптичних методів при дослідженні пружних деформацій і виготовленні деталей машин. Проводив дослідження утоми металів на основі їх кристалічної будови. Відкрив закон подібності в механіці. Своєю цілеспрямованою енергійною науково-організаційною і громадською діяльністю зробив величезний внесок у розвиток вітчизняного машинобудування на початку століття в дореволюційній Росії, вказав шляхи його подальшого розвитку з урахуванням сучасного науково-технічного прогресу країн Європи і Північної Америки.
Велика заслуга науковця полягає у створенні при Київському політехнічному інституті першої Київської наукової школи механіки в галузі динамічної і статичної міцності машинобудівного напряму, яка відігравала значну роль у розвитку вітчизняної науки і техніки.
У своїй успішній педагогічній діяльності сповідував принцип поєднання теоретичної підготовки з лабораторними заняттями й виробничою практикою, на той час нетиповий. Велику увагу приділяв розвиткові у майбутніх інженерів навичок до самостійної творчої (винахідницької) роботи. У 1896 виступив на другому з'їзді російських діячів з технічної та професійної освіти з доповіддю «Експериментальна механіка та механічні лабораторії у вищих спеціальних школах». Свої ідеї втілив у життя в Київському політехнічному інституті. Восени 1900 після закінчення будівництва головного корпусу почав організовувати механічну лабораторію, підпорядковану директорові інституту. Брав активну участь у Комісії І. О. Вишнеградського з розробки проекту загального комплексного плану розвитку промисловості та професійної освіти у Росії (1884), у Комісії з питань про вищі технічні навчальні заклади (1897), головував на другому з'їзді з гірничої справи, металургії і машинобудування (1910). У 1893 — секретар експертної комісії на Всесвітній промисловій виставці у Чикаго, знайомився з американськими машинобудівними заводами.
Перспективне значення для подальшого прогресу вищої технічної освіти мали думки В. Л. Кирпичова про роль математики у вихованні інженерного мислення. Він розглядав математику не лише як важливий допоміжний засіб при розрахуванні машин, механізмів та споруд, але й як «єдиний спосіб кваліфікованої підготовки інженерів». Це стверджувалося задовго до активного впровадження математичних методів в інженерію, до розгортання процесів математизації природознавства. Завдяки В. Л. Кирпичову на етапі становлення вищої технічної освіти математична освіта стала серцевиною підготовки кваліфікованих інженерів. Перспективною виявилася ідея В. Л. Кирпичова про необхідність прищепити у вищій школі майбутнім фахівцям уміння користуватися лічильною та обчислювальною технікою. На той час ця техніка була примітивною, але сама ідея передбачила видатну роль обчислювальної техніки та інформатики в інженерній діяльності. Основоположного значення він надавав графічним і графоаналітичним методам та технічному кресленню: інженер повинен уміти читати технічні креслення, володіти основами графічного мистецтва, вміти малювати. В. Л. Кирпичов ішов далі у вимогах розвивати такий хист у майбутнього фахівця в галузі техніки. Він став одним з основоположників нової науки — графічної статики, яку він трактував як інженерну науку, вважаючи, що за допомогою її методів можна вирішити багато інженерних завдань, які важко вирішуються аналітичними методами. Причому ці рішення набувають наочного й вишуканого вигляду, тому методи графічної статики широко застосовуються в інженерній практиці.
Використав теорему взаємності разом із поняттям узагальнених сил для побудови ліній впливу у різноманітних задачах, що стосуються простих і нерозрізних балок і арок.
Цілісності висунутій В. Л. Кирпичовим системі вищої технічної освіти надавали і його думки про роль естетичного виховання майбутнього інженера, виховання художнього смаку з реалізацією його в інженерних розробках, засвоєнні елементів майбутнього дизайну. Він вважав, що швидкі успіхи техніки майже повністю позбавили інженерів та техніків будь-якого художнього чуття, і це призводить до деградації культурної цінності продуктів технології. Він визнавав таке становище лихом і застерігав про поширення цієї тенденції на сферу вищої технічної освіти. Широка наукова й загальнокультурна підготовка має сприяти виробленню у майбутнього інженера навичок винахідливості, творчої уяви, технічної фантазії, оригінальності рішень. У праці «Значення фантазії для інженера»(1903) він писав, що без уміння вносити у будь-яку справу елемент фантазії технічний фахівець не буде справжнім творцем і залишиться звичайним коментатором науки і техніки. Технічну фантазію він пов'язував з винахідницькою діяльністю, вважаючи, що лише за допомогою фантазії можна подолати шаблони, стереотипи, готові зразки і технічні рецепти. Ця проблема поєднувалася з вихованням у студентів навичок самостійної роботи.
Розроблені В. Л. Кирпичовим методи викладання механіки, його навчальні посібники мали великий вплив на навчання вчених-механіків та інженерів у всьому світі. Йому вдалося досягти не лише фундаментальних наукових результатів, а й сформувати нові методи викладання та створити підручники, спрямовані на те, щоб «наблизити викладання механіки до потреб інженерів».
У своєму виступі... 27 травня 1895 р., В. Л. Кирпичов зазначив: «У науковій сфері, подібно до інших областей духовної діяльності людини, існує спадкоємна передача духовних дарів від учителя до учня, щось подібне до посвячення на розумову діяльність». Такий імпульс В. Л. Кирпичов прийняв від І. О. Вишнеградського. Такі напутні побажання від В. Л. Кирпичова отримали С. П. Тимошенко, Д. С. Зернов, І. І. Бобариков, Б. Г. Гальоркін, О. М. Динник, О. О. Радціг, М. М. Давиденков, Л. М. Мацієвич, Г. Ф. Бураков, П. М. Мухачов, Г. М. Хоткевич, М. І. Карташов, В. М. Маковський, Л. В. Ассур та багато інших.
Наукові праці
Автор 40 наукових праць, серед яких основні:
- «Деталі машин» (1898),
- «Опір матеріалів» (І т-1898, II т-1900),
- «Зайві невідомі в будівельній механіці» (1903),
- «Лекції з механіки» (1907),
- «Оптичне вивчення пружних деформацій» (1913),
- «Машинобудування у Росії» (1884).
Нагороди
- орден Св. Станіслава (1894)
- орден Св. Володимира (1890)
- орден Св. Анни (1878).
Пам'ять
Кожного, хто приходить до КПІ, нині зустрічає бронзове погруддя першого ректора (скульптор Наталія Дерегус, архітектор Борис Писаренко), встановлене перед історичним першим корпусом. Його було урочисто відкрито 31 серпня 1998 року – у день відзначення сторічного ювілею тепер уже університету – найбільшого і одного з найвідоміших українських закладів вищої технічної освіти.
У вестибюлі Ректорського корпусу Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» встановлено пам'ятник В. Л. Кирпичову.
Пам'ятна дошка шанованому в Україні та за її межами видатному науковцю, талановитому педагогу й організатору науки та вищої технічної школи встановлена в 1985 р. на стіні Головного аудиторного корпусу. Дошка виконана з бронзи та мармуру. Автор меморіальної дошки — заслужений діяч мистецтв УРСР, лауреат Державної премії УРСР імені Тараса Шевченка, харківський скульптур М. Ф. Овсянкін.
На честь вшанування пам'яті цієї Людини, Вчителя та Вченого, який «творив техніку як науку», у Національному технічному університеті «Харківський політехнічний інститут» проводяться щорічні наукові «Кирпичовські читання».
На сайті науково-технічної бібліотеки розміщено біографію, бібліографію праць В. Л. Кирпичова, список публікацій про життя та наукову діяльність у проєкті «Ректори (директори) НТУ «ХПІ» [ХПТІ, ХТІ, XXТІ, ХММІ, ХЕТІ, ХПІ]»
Примітки
- Кирпичёв Виктор Львович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- . library.kpi.kharkov.ua. Архів оригіналу за 25 Травня 2021. Процитовано 3 червня 2021.
- Енциклопедія Сучасної України (укр) . Т. 13 : Киї - Кок. Київ: Преса України. 2013. с. 75. ISBN .
- . kpi.ua. Архів оригіналу за 3 Червня 2021. Процитовано 3 червня 2021.
- . library.kpi.kharkov.ua. Архів оригіналу за 25 Травня 2021. Процитовано 3 червня 2021.
- . kpi.ua. Архів оригіналу за 3 Червня 2021. Процитовано 3 червня 2021.
- Товажнянський, Л. Л.; Ніколаєнко, В. І.; Сакара, Ю. Д. (2014). Навіки в пам’яті. Меморіальні дошки НТУ «ХПІ» (укр.) . Харків: НТУ «ХПІ». с. 28—29.
- . library.kpi.kharkov.ua (укр.). 10 листопада 2016. Архів оригіналу за 3 Червня 2021. Процитовано 3 червня 2021.
Джерела та література
- Л. О. Гаврилюк. Кирпичов Віктор Львович [ 17 Серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 302. — .
- М. І. Бобир. Кирпичов Віктор Львович [ 18 Серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — .
- Кирпичов Віктор Львович [ 28 Лютого 2009 у Wayback Machine.]
- Мошинська К. С. Організатор вузівської науки в Україні — видатний вчений у галузі механіки та опору матеріалів Віктор Кирпичов (8.10. 1845 — 20.10. 1913) // Дослідження з історії техніки: Зб. наук. пр. / Головний редактор М. Ю. Ільченко; Відп. редактор С. М. Ховрич. — К.: ІВЦ "Видавництво «Політехніка», 2007. — Вип. 10. — С. 140—166.
- Сокол Є. І. та ін. Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут": історія і сучасність. — Київ : Логос, 2017. — С. 56. — ISBN .
- Посвячення на розумову діяльність http://library.kpi.kharkov.ua/vustavki/Kirpichev_uk.html [ 25 Травня 2021 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vi ktor Lvo vich Kirpicho v nar 26 veresnya 8 zhovtnya 1845 18451008 Peterburg 1913 zasluzhenij profesor odin z najvidatnishih uchenih mehanikiv talanovitij inzhener i pedagog organizator vishoyi tehnichnoyi osviti ta vidomij gromadskij diyach zasnovnik i pershij direktor Harkivskogo tehnologichnogo institutu 1885 1898 zasnovnik i pershij direktor Kiyivskogo politehnichnogo institutu 1898 1902 Pochesnij chlen Rosijskogo tehnichnogo tovaristva zasnovnik i golova Pivdennorosijskogo tovaristva tehnologiv u podalshomu pochesnij jogo chlen 1895 1898 Kirpichov Viktor LvovichKirpichov Viktor Lvovich direktor Harkivskogo politehnichnogo institutu 1885 1898 direktor Kiyivskogo politehnichnogo institutu 1898 1902 Narodzhennya 26 veresnya 8 zhovtnya 1845 Sankt Peterburg Rosijska imperiya 1 Smert 7 20 zhovtnya 1913 68 rokiv Sankt Peterburg Rosijska imperiya 1 Pohovannya dKrayina Rosijska imperiyaOsvita Mihajlivska vijskova artilerijska akademiya i Sankt Peterburzkij derzhavnij politehnichnij universitet Petra Velikogo 2 Shlyub dDiti d i Q123273157 Nagorodi Mediafajli b u Vikishovishi Vislovlyuvannya u Vikicitatah U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kirpichov Biografiya Kirpichov Viktor Lvovich poshtova marka Ukrayini 2010 1845 8 zhovtnya 26 veresnya narodivsya v Peterburzi 1862 zakinchiv Polockij kadetskij korpus 1863 zakinchiv Mihajlivske artilerijske uchilishe 1863 1865 sluzhba stazhuvannya u Kronshtadtskij fortechnij artileriyi 1865 1868 navchannya v Mihajlivskij artilerijskij akademiyi 1869 1870 vikonav pershu naukovu robotu spilno z akad Gadolinim A V z mehanichnih viprobuvan stali obroblenoyi za sposobom Chernova D K 1870 obrano za konkursom vikladachem mehaniki Peterburzkogo tehnologichnogo institutu 1873 stazhuvavsya v Nimechchini u Gejdelberzi de sluhav lekciyi ta navchavsya u vidomogo fizika G Kirhgofa 1874 vistupiv na zasidanni Rosijskogo fiziko himichnogo tovaristva z dopoviddyu shodo dovedennya teoremi podibnosti teoriyi pruzhnosti stosovno yavish pruzhnosti 1876 vidvidav vistavku naukovih priladiv sho vidkrilasya v Kensingtonskomu muzeyi u Londoni Odruzhivsya na Matildi Karlivni Cigler Obrano profesorom Peterburzkogo tehnologichnogo institutu 1881 1887 chlen radi Rosijskogo tehnichnogo tovaristva a z 1907 r pochesnij chlen cogo tovaristva 1882 vistupiv na zasidanni Rosijskogo tehnichnogo tovaristva z pershoyu u Rosiyi dopoviddyu pro ohoronu robitnikiv vid neshasnih vipadkiv 1884 razom z I O Vishnegradskim brav aktivnu uchast u rozrobci proyektu rozvitku profesijnoyi osviti v Rosiyi 1885 1898 organizator i direktor Harkivskogo tehnologichnogo institutu 1888 obrano pochesnim chlenom Politehnichnogo tovaristva pri Moskovskomu tehnichnomu uchilishi 1893 buv ekspertom na Vsesvitnij promislovij vistavci u Chikago Oznajomivsya z amerikanskimi mashinobudivnimi zavodami 1895 1898 odin iz zasnovnikiv i golova Pivdenno Rosijskogo tovaristva tehnologiv zgodom pochesnij chlen cogo zh tovaristva 1897 brav uchast u Komisiyi z pitan pro vishi tehnichni navchalni zakladi 1898 1902 organizator i direktor Kiyivskogo politehnichnogo institutu Vijshov drukom pershij tom kursu Soprotivlenie materialov 189 vijshov drukom drugij tom kursu Soprotivlenie materialov 1902 zvilneno z posadi direktora KPI za pidtrimku revolyucijnogo ruhu studentstva Vidav kurs Osnovaniya graficheskoj statiki nadali vijshli drukom shist perevidan 1903 golova budivelnoyi komisiyi Peterburzkogo politehnichnogo institutu Z oseni pochav vikladati v comu instituti kurs prikladnoyi ta budivelnoyi mehaniki Vijshla drukom pracya Lishnie neizvestnye v stroitelnoj mehanike druge vidannya u 1934 r 1907 vijshla u svit kniga Besedy o mehanike chotiri z p yati yiyi vidan bulo pidgotovano znachno piznishe 1910 pochesnij chlen Pershogo z yizdu diyachiv girnichoyi spravi metalurgiyi ta mashinobuduvannya Golovuvav na Drugomu z yizdi diyachiv girnichoyi spravi metalurgiyi ta mashinobuduvannya 1913 napisav ostanni praci Opticheskoe izuchenie uprugih deformacij ta Ob ustalosti metallov 1913 20 7 zhovtnya pomer u Peterburzi Naukova diyalnistOsnovni napryami naukovoyi diyalnosti doslidzhennya z oporu materialiv budivelnoyi i tehnichnoyi mehaniki micnosti mashin ta konstrukcij Upershe v Rosiyi vidav najpovnishi kursi z oporu materialiv i statiki sporud Rozrobiv metodi rozrahunku riznih statichno neviznachenih konstrukcij Jogo roboti z budivelnoyi mehaniki ne mali sobi rivnih v yevropejskij naukovo tehnichnij literaturi za originalnistyu j viraznistyu vikladu Ideyu vikoristannya teoremi vzayemnosti razom z ponyattyam uzagalnenih sil pristosuvav dlya pobudovi linij vplivu v riznomanitnih zadachah sho stosuyutsya prostih i nerozriznih balok i arok Proviv eksperimentalni doslidzhennya z vivchennya napruzhenogo stanu v elementah konstrukcij z vikoristannyam polyarizacijno optichnogo metodu Vkazav na perspektivnist optichnih metodiv pri doslidzhenni pruzhnih deformacij i vigotovlenni detalej mashin Provodiv doslidzhennya utomi metaliv na osnovi yih kristalichnoyi budovi Vidkriv zakon podibnosti v mehanici Svoyeyu cilespryamovanoyu energijnoyu naukovo organizacijnoyu i gromadskoyu diyalnistyu zrobiv velicheznij vnesok u rozvitok vitchiznyanogo mashinobuduvannya na pochatku stolittya v dorevolyucijnij Rosiyi vkazav shlyahi jogo podalshogo rozvitku z urahuvannyam suchasnogo naukovo tehnichnogo progresu krayin Yevropi i Pivnichnoyi Ameriki Velika zasluga naukovcya polyagaye u stvorenni pri Kiyivskomu politehnichnomu instituti pershoyi Kiyivskoyi naukovoyi shkoli mehaniki v galuzi dinamichnoyi i statichnoyi micnosti mashinobudivnogo napryamu yaka vidigravala znachnu rol u rozvitku vitchiznyanoyi nauki i tehniki U svoyij uspishnij pedagogichnij diyalnosti spoviduvav princip poyednannya teoretichnoyi pidgotovki z laboratornimi zanyattyami j virobnichoyu praktikoyu na toj chas netipovij Veliku uvagu pridilyav rozvitkovi u majbutnih inzheneriv navichok do samostijnoyi tvorchoyi vinahidnickoyi roboti U 1896 vistupiv na drugomu z yizdi rosijskih diyachiv z tehnichnoyi ta profesijnoyi osviti z dopoviddyu Eksperimentalna mehanika ta mehanichni laboratoriyi u vishih specialnih shkolah Svoyi ideyi vtiliv u zhittya v Kiyivskomu politehnichnomu instituti Voseni 1900 pislya zakinchennya budivnictva golovnogo korpusu pochav organizovuvati mehanichnu laboratoriyu pidporyadkovanu direktorovi institutu Brav aktivnu uchast u Komisiyi I O Vishnegradskogo z rozrobki proektu zagalnogo kompleksnogo planu rozvitku promislovosti ta profesijnoyi osviti u Rosiyi 1884 u Komisiyi z pitan pro vishi tehnichni navchalni zakladi 1897 golovuvav na drugomu z yizdi z girnichoyi spravi metalurgiyi i mashinobuduvannya 1910 U 1893 sekretar ekspertnoyi komisiyi na Vsesvitnij promislovij vistavci u Chikago znajomivsya z amerikanskimi mashinobudivnimi zavodami Perspektivne znachennya dlya podalshogo progresu vishoyi tehnichnoyi osviti mali dumki V L Kirpichova pro rol matematiki u vihovanni inzhenernogo mislennya Vin rozglyadav matematiku ne lishe yak vazhlivij dopomizhnij zasib pri rozrahuvanni mashin mehanizmiv ta sporud ale j yak yedinij sposib kvalifikovanoyi pidgotovki inzheneriv Ce stverdzhuvalosya zadovgo do aktivnogo vprovadzhennya matematichnih metodiv v inzheneriyu do rozgortannya procesiv matematizaciyi prirodoznavstva Zavdyaki V L Kirpichovu na etapi stanovlennya vishoyi tehnichnoyi osviti matematichna osvita stala sercevinoyu pidgotovki kvalifikovanih inzheneriv Perspektivnoyu viyavilasya ideya V L Kirpichova pro neobhidnist prishepiti u vishij shkoli majbutnim fahivcyam uminnya koristuvatisya lichilnoyu ta obchislyuvalnoyu tehnikoyu Na toj chas cya tehnika bula primitivnoyu ale sama ideya peredbachila vidatnu rol obchislyuvalnoyi tehniki ta informatiki v inzhenernij diyalnosti Osnovopolozhnogo znachennya vin nadavav grafichnim i grafoanalitichnim metodam ta tehnichnomu kreslennyu inzhener povinen umiti chitati tehnichni kreslennya voloditi osnovami grafichnogo mistectva vmiti malyuvati V L Kirpichov ishov dali u vimogah rozvivati takij hist u majbutnogo fahivcya v galuzi tehniki Vin stav odnim z osnovopolozhnikiv novoyi nauki grafichnoyi statiki yaku vin traktuvav yak inzhenernu nauku vvazhayuchi sho za dopomogoyu yiyi metodiv mozhna virishiti bagato inzhenernih zavdan yaki vazhko virishuyutsya analitichnimi metodami Prichomu ci rishennya nabuvayut naochnogo j vishukanogo viglyadu tomu metodi grafichnoyi statiki shiroko zastosovuyutsya v inzhenernij praktici Vikoristav teoremu vzayemnosti razom iz ponyattyam uzagalnenih sil dlya pobudovi linij vplivu u riznomanitnih zadachah sho stosuyutsya prostih i nerozriznih balok i arok Cilisnosti visunutij V L Kirpichovim sistemi vishoyi tehnichnoyi osviti nadavali i jogo dumki pro rol estetichnogo vihovannya majbutnogo inzhenera vihovannya hudozhnogo smaku z realizaciyeyu jogo v inzhenernih rozrobkah zasvoyenni elementiv majbutnogo dizajnu Vin vvazhav sho shvidki uspihi tehniki majzhe povnistyu pozbavili inzheneriv ta tehnikiv bud yakogo hudozhnogo chuttya i ce prizvodit do degradaciyi kulturnoyi cinnosti produktiv tehnologiyi Vin viznavav take stanovishe lihom i zasterigav pro poshirennya ciyeyi tendenciyi na sferu vishoyi tehnichnoyi osviti Shiroka naukova j zagalnokulturna pidgotovka maye spriyati viroblennyu u majbutnogo inzhenera navichok vinahidlivosti tvorchoyi uyavi tehnichnoyi fantaziyi originalnosti rishen U praci Znachennya fantaziyi dlya inzhenera 1903 vin pisav sho bez uminnya vnositi u bud yaku spravu element fantaziyi tehnichnij fahivec ne bude spravzhnim tvorcem i zalishitsya zvichajnim komentatorom nauki i tehniki Tehnichnu fantaziyu vin pov yazuvav z vinahidnickoyu diyalnistyu vvazhayuchi sho lishe za dopomogoyu fantaziyi mozhna podolati shabloni stereotipi gotovi zrazki i tehnichni recepti Cya problema poyednuvalasya z vihovannyam u studentiv navichok samostijnoyi roboti Rozrobleni V L Kirpichovim metodi vikladannya mehaniki jogo navchalni posibniki mali velikij vpliv na navchannya vchenih mehanikiv ta inzheneriv u vsomu sviti Jomu vdalosya dosyagti ne lishe fundamentalnih naukovih rezultativ a j sformuvati novi metodi vikladannya ta stvoriti pidruchniki spryamovani na te shob nabliziti vikladannya mehaniki do potreb inzheneriv U svoyemu vistupi 27 travnya 1895 r V L Kirpichov zaznachiv U naukovij sferi podibno do inshih oblastej duhovnoyi diyalnosti lyudini isnuye spadkoyemna peredacha duhovnih dariv vid uchitelya do uchnya shos podibne do posvyachennya na rozumovu diyalnist Takij impuls V L Kirpichov prijnyav vid I O Vishnegradskogo Taki naputni pobazhannya vid V L Kirpichova otrimali S P Timoshenko D S Zernov I I Bobarikov B G Galorkin O M Dinnik O O Radcig M M Davidenkov L M Maciyevich G F Burakov P M Muhachov G M Hotkevich M I Kartashov V M Makovskij L V Assur ta bagato inshih Naukovi praciAvtor 40 naukovih prac sered yakih osnovni Detali mashin 1898 Opir materialiv I t 1898 II t 1900 Zajvi nevidomi v budivelnij mehanici 1903 Lekciyi z mehaniki 1907 Optichne vivchennya pruzhnih deformacij 1913 Mashinobuduvannya u Rosiyi 1884 Nagorodiorden Sv Stanislava 1894 orden Sv Volodimira 1890 orden Sv Anni 1878 Pam yatKozhnogo hto prihodit do KPI nini zustrichaye bronzove pogruddya pershogo rektora skulptor Nataliya Deregus arhitektor Boris Pisarenko vstanovlene pered istorichnim pershim korpusom Jogo bulo urochisto vidkrito 31 serpnya 1998 roku u den vidznachennya storichnogo yuvileyu teper uzhe universitetu najbilshogo i odnogo z najvidomishih ukrayinskih zakladiv vishoyi tehnichnoyi osviti U vestibyuli Rektorskogo korpusu Nacionalnogo tehnichnogo universitetu Harkivskij politehnichnij institut vstanovleno pam yatnik V L Kirpichovu Pam yatna doshka shanovanomu v Ukrayini ta za yiyi mezhami vidatnomu naukovcyu talanovitomu pedagogu j organizatoru nauki ta vishoyi tehnichnoyi shkoli vstanovlena v 1985 r na stini Golovnogo auditornogo korpusu Doshka vikonana z bronzi ta marmuru Avtor memorialnoyi doshki zasluzhenij diyach mistectv URSR laureat Derzhavnoyi premiyi URSR imeni Tarasa Shevchenka harkivskij skulptur M F Ovsyankin Na chest vshanuvannya pam yati ciyeyi Lyudini Vchitelya ta Vchenogo yakij tvoriv tehniku yak nauku u Nacionalnomu tehnichnomu universiteti Harkivskij politehnichnij institut provodyatsya shorichni naukovi Kirpichovski chitannya Na sajti naukovo tehnichnoyi biblioteki rozmisheno biografiyu bibliografiyu prac V L Kirpichova spisok publikacij pro zhittya ta naukovu diyalnist u proyekti Rektori direktori NTU HPI HPTI HTI XXTI HMMI HETI HPI PrimitkiKirpichyov Viktor Lvovich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 library kpi kharkov ua Arhiv originalu za 25 Travnya 2021 Procitovano 3 chervnya 2021 Enciklopediya Suchasnoyi Ukrayini ukr T 13 Kiyi Kok Kiyiv Presa Ukrayini 2013 s 75 ISBN 978 966 02 6814 2 kpi ua Arhiv originalu za 3 Chervnya 2021 Procitovano 3 chervnya 2021 library kpi kharkov ua Arhiv originalu za 25 Travnya 2021 Procitovano 3 chervnya 2021 kpi ua Arhiv originalu za 3 Chervnya 2021 Procitovano 3 chervnya 2021 Tovazhnyanskij L L Nikolayenko V I Sakara Yu D 2014 Naviki v pam yati Memorialni doshki NTU HPI ukr Harkiv NTU HPI s 28 29 library kpi kharkov ua ukr 10 listopada 2016 Arhiv originalu za 3 Chervnya 2021 Procitovano 3 chervnya 2021 Dzherela ta literaturaL O Gavrilyuk Kirpichov Viktor Lvovich 17 Serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2007 T 4 Ka Kom S 302 ISBN 978 966 00 0692 8 M I Bobir Kirpichov Viktor Lvovich 18 Serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X Kirpichov Viktor Lvovich 28 Lyutogo 2009 u Wayback Machine Moshinska K S Organizator vuzivskoyi nauki v Ukrayini vidatnij vchenij u galuzi mehaniki ta oporu materialiv Viktor Kirpichov 8 10 1845 20 10 1913 Doslidzhennya z istoriyi tehniki Zb nauk pr Golovnij redaktor M Yu Ilchenko Vidp redaktor S M Hovrich K IVC Vidavnictvo Politehnika 2007 Vip 10 S 140 166 Sokol Ye I ta in Nacionalnij tehnichnij universitet Harkivskij politehnichnij institut istoriya i suchasnist Kiyiv Logos 2017 S 56 ISBN ISBN 978 966 97440 8 1 Posvyachennya na rozumovu diyalnist http library kpi kharkov ua vustavki Kirpichev uk html 25 Travnya 2021 u Wayback Machine