Санкт Петербурзький державний технологічний інститут технічний університет СПДТІ один з провідних вишів Російської Федер

Санкт-Петербурзький державний технологічний інститут (технічний університет), СПДТІ — один з провідних вишів Російської Федерації. Заснований 28 листопада (10 грудня) 1828 року у Санкт-Петербурзі, університет існує вже майже два століття, займаючись, в першу чергу, підготовкою кваліфікованих кадрів у галузі хімії, хімічної, нано- та біотехнологій, кібернетики й техніки.

Санкт-Петербурзький державний технологічний інститут (технічний університет)
СПДТІ (ТУ)\|день університету\|рівень акредитації

59°55′05″ пн. ш. 30°19′12″ сх. д. / 59.918300000027777230° пн. ш. 30.32000000002777895° сх. д.Координати: 59°55′05″ пн. ш. 30°19′12″ сх. д. / 59.918300000027777230° пн. ш. 30.32000000002777895° сх. д.
Країна	Росія
Розташування	Росія Санкт-Петербург
Засновано	1828
Президент	Дудирєв Анатолій Сергійович
Ректор	Лісіцин Микола Васильович (з 01.04.2010)
Студентів	Понад 5000
Докторів	125
Приналежність	^d^[3]
Випускники
Штаб-квартира	Санкт-Петербург
Адреса	Росія, 190013, Санкт-Петербург, Московський проспект, 26
Сайт	technolog.edu.ru
Нагороди

Saint Petersburg State Institute of Technology у Вікісховищі

Історія

Санкт-Петербурзький Практичний Технологічний інститут був заснований 28 листопада (10 грудня) 1828 року за наказом імператора . Указ було прийнято з подачі міністра фінансів .

Зокрема у «Положенні про Санкт-Петербурзький Практичний Технологічний інститут» було вказано:

рос. Цель Практического Технологического института есть та, чтобы приготовить людей, имеющих достаточные теоретические и практические познания для управления фабриками или отдельными частями оных..

Навчання вихованців у теоретичній частині має складатись із таких предметів:

Закон божий;
Чистописання;
Російська мова за правилами граматики, з практичними вправами, скільки потрібно, щоб вихованці могли ясно висловлювати свої думки;
Загальні пізнання географії й огляд Історії;
Начала Природничої Історії;
Малювання загалом й особливо машин, планів, будівель, узорів та прикрас;
Арифметика;
Алгебра до рівнянь;
Геометрія та деяке поняття про практичне вимірювання земель;
Потрібні частини прикладної математики;
Необхідні для ремесел та мистецтв пізнання фізики;
Основні пізнання практичної хімії щодо ремесел та мистецтв;
Курс технології, й особливо тих частин, які найближчим чином стосуються мети започаткування Інституту, як-то: а) красильного мистецтва, б) апертури тканих матерій, в) побудови різного роду машин, і при цьому загальні пізнання тих творів, які складають первинні матеріали фабрик.

У 1896 році інститут було перейменовано на «Технологічний Інститут Імператора Миколи I».

У 1930 році інститут отримав назву — Ленінградський Червонопрапорний хіміко-технологічний інститут.

У перші ж дні війни, за розпорядженням уряду, частину інституту було евакуйовано до Казані (в середині липня).

У березні 1942 року відбулась друга частина евакуації інституту. 12 березня припинились навчальні заняття.

Заняття відновились після повернення з евакуації інституту з Казани у 1944 році.

Міністерство вищої та середньої спеціальної освіти РРФСР. Ленінградський Ордена Жовтневої революції, Ордена Трудового червоного прапора Технологічний інститут імені Ленради

Технологічний інститут.
Заснований 1828 року

Музей історії інституту

Години роботи:
Щоденно з 10:00 до 17:00, окрім суботи та неділі. Є екскурсійне обслуговування за попередньою домовленістю..

Меморіальні дошки

«Технологи-революціонери, державні діячі» (у будівлі):

Мешаді Азізбеков 1876—1918,
1864—1937,
1872—1899,
1881—1953,
1892—1938,
Сергій Гусєв 1874—1933,
Петро Запорожець 1873—1905,
Леонід Красін 1870—1926,
Гліб Кржижановський 1872—1959,
Сергій Лазо 1894—1920,
1875—1948,
1892—1918,
1869—1911,
Михайло Сажин 1845—1934,
1869—1925

1978 р. Архітектор Милорадович. Матеріал — мармур. «Видатні вчені, що працювали в інституті» (в актовій залі):

1838—1906,
1831—1895,
Герман Гесс 1802—1850,
1898—1966,
1856—1929,
Сергій Лебедєв 1874—1934,
Дмитро Менделєєв 1834—1907,
1836—1920,
Олександр Порай-Кошиць 1877—1949,
1860—1945,
1873—1922,
1839—1921,
1841—1903,
1848—1924,
1860—1936

1978 р. Архітектор Милорадович. Матеріал — мармур.

меморіальна дошка (у будівлі) Багалу Л. І., «Тут у 1930—1969 роках працював найкрупніший спеціаліст, професор Л. І. Багал». 1978. Мармур.
меморіальна дошка (Ф-80) Бутлерову О. М., «О. М. Бутлеров. 1828—1886». 1960-ті рр. Метал.
меморіальна дошка (на будівлі кафедри технології резини) Бизову Б. В., «Тут у 1923—1934 роках працював найвидатніший спеціаліст у галузі хімії й технології каучуку та резини Б. В. Бизов». 1978. Мармур.
меморіальна дошка (Ф-4) Вариньському Л., «Тут, у Петербурзькому технологічному інституті, у 1874—1875 роках навчався Людвік Вариньський — діяч соціалістичного руху, засновник польської партії „Пролетаріат“ (1882). Загинув у Шліссельбурзькій фортеці у 1889 році». 1989. Архітектор . Граніт.
меморіальна дошка (в будівлі) Вуколову С. П., «Тут у 1932—1940 роках працював видатний спеціаліст, професор . 1978. Мармур.
меморіальна дошка , «Тут, у Технологічному інституті, у 1910—1917 роках навчався Микола Петрович Горбунов, радянський державний діяч, один з організаторів науки, академік». 1984. Архітектор Іванов В. М. Граніт.
…

Архітектура

Територія Технологічного інституту обмежена ділянкою на перетині й проспектів. Первинно його площа становила приблизно 31800 м². Після Указу про заснування 28 листопада 1828 року почалось зведення спеціальних будівель, й уже до серпня 1831 року був готовий триповерховий головний корпус, житлові будинки та деякі майстерні. Архітектори: Постников, Анерт. До 1834 року завершено будівництво «Гірського будинку», а у 1853 році зведено першу на території інституту Хімічну Лабораторія, у якій працювали Дмитро Менделєєв і (нині у цій будівлі розташовано кафедру загальної фізики). У той самий час будуються ливарня, житловий дерев'яний будинок, сараї й навіс (арх. Бекман).

Інститут було відкрито 11.10.1831. У 1930 році з боку Московського проспекту було зведено навчальний корпус за проектом Д. Л. Кричевського й .

У 1863—1885 роках будуються Механічна Лабораторія, студентська їдальня у 3 поверхи; формується музей, спальні вихованців, квартири.

У 1900-х роках, після великої перерви інститут значно розширює свої навчальні приміщення. Докорінним чином перебудовується Головний корпус.

Будівельну комісію очолюють викладачі інституту, цивільні інженери Л. П. Шишко та Максимов. Окрім зазначеного вище в інституті у цей час триває будівництво нових та перебудова старих будівель і лабораторій.

У 1913 році зводяться Інженерно-Механічна й Хіміко-Технічна лабораторії. У зв'язку з початком Першої світової війни інститут змушений будувати нові будівлі у й без того тісних дворах. У 1916 купується нова ділянка.

У 1990 році зводиться шестиповерхова будівля Фундаментальної бібліотеки СПДТІ (ТУ), що є однією з найбільших бібліотек ВНЗ.

Факультети й відділення

7-й факультет: економіки й менеджменту (денне та вечірнє відділення)
Фізико-математичне відділення^{[недоступне посилання з квітня 2019]}

Кафедри

1-й факультет: Хімічної технології неорганічних речовин та матеріалів
- Кафедра технології неорганічних речовин та мінеральних добрив
- Кафедра технології каталізаторів
- Кафедра технології скла й загальної технології силікатів
- Кафедра хімічної технології будівельних та спеціальних зв'язувальних речовин
- Кафедра хімічної технології високотемпературних матеріалів
- Кафедра хімічної технології тонкої технічної кераміки
2-й факультет: Тонкого органічного й мікробіологічного синтезу
- Кафедра хімії й технології органічних сполучень азоту
- Кафедра хімії й технології синтетичних біологічно активних речовин
- Кафедра хімічної технології органічних барвників та фототропних сполучень
- Кафедра молекулярної біотехнології
3-й факультет: Інженерно-кібернетичний
- Кафедра обладнання й робототехніки переробки пластмас
- Кафедра машин та апаратів хімічних виробництв
- Кафедра оптимізації хімічної та біотехнологічної апаратури
4-й факультет: Технології органічного синтезу й полімерних матеріалів
- Кафедра технології нефто- й вуглехімічних виробництв
- Кафедра хімічної технології пластмас
- Кафедра хімічної технології органічних покриттів
- Кафедра хімії й технології високомолекулярних сполучень
- Кафедра хімії й технології каучуку та резини
- Кафедра хімії й технології переробки еластомірів
- Кафедра технологій збереження ресурсів
5-й факультет: Наукомістких технологій
- Кафедра технології електротермічних та плазмохімічних виробництв
- Кафедра технології електрохімічних виробництв
- Кафедра хімічної нанотехнології й матеріалів електронної техніки
- Кафедра радіаційної технології
- Кафедра технології рідкісних елементів та наноматеріалів на їхній основі
- Кафедра високоенергетичних процесів
6-й факультет: Захисту довкілля
- Кафедра інженерного захисту довкілля
- Кафедра хімічної технології матеріалів та виробів сорбціонної техніки
- Кафедра інженерної радіоекології та радіохімічної технології
- Кафедра хімічної енергетики
- Кафедра забезпечення життєдіяльності й охорони праці
7-й факультет: Економіки й менеджменту (денне та вечірнє відділення)
- Кафедра менеджменту й маркетингу
- Кафедра економіки й організації виробництва
- Кафедра управління персоналом та реклами
- Кафедра фінансів та статистики
- Кафедра економіки й логістики
8-й факультет: Інформатики й управління
- Кафедра автоматизації процесів хімічної промисловості (АПХП)
- Кафедра автоматизованих технологічних комплексів та мікропроцесорних систем (АТК та МПС)
- Кафедра систем автоматизованого проектування (САПР)
- Кафедра інформаційних систем у хімічній технології (ІСХТ)
Гуманітарне відділення
- Кафедра історії Вітчизни, науки та культури
- Кафедра іноземних мов
- Секція російської мови (при кафедрі іноземних мов)
- Кафедра соціології
- Кафедра фізичного виховання
- Кафедра філософії
Фізико-математичне відділення
- Кафедра вищої математики
- Кафедра прикладної математики
- Кафедра математичного моделювання й оптимізації хіміко-технологічних процесів
- Кафедра загальної фізики
- Кафедра електротехніки та електроніки
- Кафедра теоретичної механіки
Хімічне відділення
- Кафедра неорганічної хімії
- Кафедра фізичної хімії
- Кафедра органічної хімії
- Кафедра аналітичної хімії
- Кафедра колоїдної хімії
Загальноінженерне відділення
- Кафедра інженерного проектування
- Кафедра теоретичних основ хімічного машинобудування
- Кафедра процесів та апаратів
- Кафедра теоретичних основ матеріалознавства

Професорсько-викладацький склад

В інституті:

28 академіків і членів-кореспондентів російських та міжнародних академій наук
10 лауреатів Державних премій та премій Ради Міністрів
12 заслужених діячів науки й техніки
125 професорів та докторів наук
560 доцентів та кандидатів наук
Понад 5 тис. студентів
8 факультетів
4 відділення
59 кафедр

Фундаментальна бібліотека

Фундаментальна бібліотека Технологічного інституту — одна з найстаріших хімічних бібліотек у Росії. За 170 років існування вона зібрала у своїх фондах близько мільйона томів. У бібліотеці представлена література з хімії та хімічної технології, фізики, математики, економіки та інших дисциплін.

У 1990 році бібліотека переїхала до нової будівлі, зведеної спеціально для неї у дворі інституту. На шести поверхах бібліотеки розміщено 4 читацьких зали, 5 абонементів, каталоги, книгосховища, службові приміщення.

Газета «Технолог»

Газета Санкт-Петербурзького державного технологічного інституту (технічного університету)

Виходить з жовтня 1926 року.

Відомі випускники

Сокович Євген Олександрович (*1864 — †1946 рр.) — міністр (залізничних) шляхів уряду УНР.
Семен Альтов (нар. 1945) — радянський та російський письменник-сатирик
Мамед Гасан Гаджинський (1875—1931) — азербайджанський державний діяч, перший міністр закордонних справ, п'ятий міністр внутрішніх справ, третій голова Ради Міністрів Азербайджанської Демократичної Республіки
(1871—1945), Інженер-генерал-лейтенант, академік, доктор математики й технічних наук (автор теорії пружності пластин)
Володимир Зворикін (1889—1982) — російський інженер, один з винахідників сучасного телебачення
(1880—1960) — видатний фізик, «батько» радянської фізики
Гліб Кржижановський (1872—1959) — інженер-енергетик, діяч більшовицького руху
(1867—1934) — російський інженер, автор паровоза , одного з найкращих російських кур'єрських локомотивів, що подолав швидкісний рубіж 100 км/год
(1931—2005) — російський фізико-хімік, спеціаліст у галузі технології оптичного та спеціального скла, академік Російської академії наук
(1877—1949), академік, хімік-органік
Сергій Прокудін-Горський (1863—1944) — фотограф, піонер .
(1840—1870) — російський ботанік
(1876—1957) — російський інженер, один з винахідників сучасного дизельного двигуна
(1880—?) — ректор Донського політехнічного інституту

Відомі викладачі

(1828—1892), Генерал від артилерії, академік, професор кристалохімії та мінералогії, заслужений професор Михайлівської Артилерійської Академії

(1833—1905?), інженер-генерал, професор Миколаївської Інженерної Академії та Технологічного інституту, спеціаліст із вентиляції та опалення, архітектор
(1822—1889), інженер-генерал-лейтенант, інженер-будівельник, Міністр шляхів сполучення
(1795—1880), інженер-генерал-майор, гірничий інженер, батько Петра Ілліча Чайковського
(1841—1903), інженер-генерал-майор, «батько» російського цементу, професор хімії, дослідник нітросполук, сполук кремнію, вибухових речовин, матеріалів будівельної хімії, заслужений професор Миколаївської інженерної Академії
(1844—1913), таємний радник (повний статський генерал), професор Технологічного інституту з прикладної механіки. Читав курси опору будівельних матеріалів, вантажопідйомних машин та побудови деталей машин, керував проектами з механіки. Засновник і перший ректор Харківського технологічного інституту й Київського політехнічного інституту. З 1903 року — професор ТІ та Політехнічного інституту.
Дмитро Менделєєв (1834—1907) — вчений та громадський діяч світового рівня. Член-кореспондент Імператорської Санкт-Петербурзької Академії наук, член багатьох Європейських Академій наук, професор Санкт-Петербурзького університету з хімічної технології та загальної хімії, енциклопедист: хімік, фізик, метролог, економіст, технолог, геолог, метеоролог, педагог, повітроплавець, мандрівник, інженер, приладобудівник, філософ й футуролог. Один із засновників Російського фізико-хімічного товариства. Керував хімічною лабораторією у Технологічному інституті у 1863—1866 роках, викладав органічну хімію до 1872 року; одночасно викладав у Миколаївських інженерних Академії та Училищі, в інституті корпусу інженерів шляхів сполучення.
Крупський Олександр Кирилович (*1845—†1911) — хімік-технолог.
— професор, викладав у 1916—1918 роках
Олексій Степанов (1866—1937), автор «Основ теорії ламп».
— професор, керував хімічною лабораторією з 1866 року.
Борис Розінг — викладав в інституті з 1892 року.
(1877—1949), академік, ординарний професор (1917) за спеціальністю «Хімія і технологія фарбуючих та волокнистих речовин». Автор анілінофарбової промисловості у Росії. Один із авторів Російського інституту прикладної хімії (1919).
(1883, Санкт-Петербург — 1961, Ленінград) — видатний хімік-технолог, спеціаліст у галузі оптичного скла, один з перших російських розробників технології його варки та засновник теорії його холодної обробки (шліфування та полірування), організатор науки та виробництва, організатор художнього склоробства. Лауреат Сталінської премії другого ступеня (1947), член-кореспондент АН СРСР (1933).
(1919—2006) — фізикохімік, директор (1972—1998), дійсний член АН СРСР (1979, з 1991 — РАН), Герой Соціалістичної Праці (1991), почесний професор Технологічного інституту (1998), де викладав наприкінці XX — початку XXI століття.

Коти

На території Технологічного інституту мешкає безліч котів, яких доглядають співробітники вишу. Поблизу вахтерської будки знаходиться ящик із написом «на корм котам», до якого кожен може кинути гроші.

Примітки

Привітання^{[недоступне посилання з липня 2019]}
. Архів оригіналу за 24 квітня 2011. Процитовано 19 травня 2011.
Unified State Register of Legal Entities
d:Track:Q27890430
. Архів оригіналу за 15 травня 2011. Процитовано 19 травня 2011.
. Архів оригіналу за 25 травня 2011. Процитовано 19 травня 2011.
Технологічний інститут. Історія й фото будівлі Технологічного інституту — Прогулянки Петербургом
Сайт інституту
. Архів оригіналу за 6 червня 2011. Процитовано 19 травня 2011.

Джерела

«Санкт-Петербурзький державний технологічний інститут (технічний університет). 1828—1998». 1998 р., ISBN 230-09624-1
«Санкт-Петербурзький державний технологічний інститут. 1828—2003». 2003 р.,
«150 років Ленінградського ордену Трудового Червоного Прапора Технологічного інституту ім. Ленради».
«Технологічний інститут. Спогади ректора».
«Технологічний інститут імені Ленінградської ради робітничих, селянських і солдатських депутатів»: у 2 т. Л., 1928 р.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Санкт-Петербурзький державний технологічний інститут
Історія інженерної справи Росії — коротка історична довідка
SAPPER MUSEUM Віртуальний Музей інженерних військ згадує Технологічний інститут під час опису історії військово-інженерної справи Росії
Офіційний сайт факультету економіки й менеджменту СПДТІ (ТУ)
Енциклопедія СПб
Меморіальні дошки тощо
На Yandex карті

[Призначення_А.С._Дудирєва_Президентом_СПДТІ_(ТУ)-1] Привітання^{[недоступне посилання з липня 2019]}

[Про_інститут-2] . Архів оригіналу за 24 квітня 2011. Процитовано 19 травня 2011.

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q1394657_citetype_Q166140"_data-entity-id="Q27890430">Unified_State_Register_of_Legal_Entities<span_class="wef_low_priority_links"></span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q27890430]]</div>-3] Unified State Register of Legal Entities
d:Track:Q27890430

[4] . Архів оригіналу за 15 травня 2011. Процитовано 19 травня 2011.

[5] . Архів оригіналу за 25 травня 2011. Процитовано 19 травня 2011.

[autogenerated1-6] Технологічний інститут. Історія й фото будівлі Технологічного інституту — Прогулянки Петербургом

[7] Сайт інституту

[8] . Архів оригіналу за 6 червня 2011. Процитовано 19 травня 2011.

[3]