Жермен Анрі Гесс (фр. Germain Heinrich Hess, 1802—1850) — швейцарсько-російський хімік, академік Петербурзької Академії наук (1830).
Жермен Анрі Гесс | |
---|---|
фр. Germain Henri Hess | |
Народився | 26 липня (7 серпня) 1802[1] Женева, Женева, Швейцарія[2] |
Помер | 30 листопада (12 грудня) 1850[3] (48 років) Санкт-Петербург, Російська імперія[2] |
Поховання | d |
Країна | Женева Російська імперія |
Діяльність | хімік, лікар, мінералог |
Alma mater | d Стокгольмський університет Санкт-Петербурзький державний технологічний інститут |
Галузь | хімія і мінералогія |
Заклад | d Санкт-Петербурзький гірничий інститут[d] |
Відомі учні | Олександр II Воскресенський Олександр Абрамович |
Аспіранти, докторанти | Воскресенський Олександр Абрамович |
Членство | Петербурзька академія наук |
Нагороди | |
Жермен Анрі Гесс у Вікісховищі |
Біографія
Народився 7 серпня 1802 року у Женеві. Був сином художника, тому все життя, окрім хімії, займався живописом.
У Росію приїхав з батьками у 1805 році; у 15 років Герман Гесс виїхав у Дерпт. Там він спершу навчався у приватній школі, потім у гімназії, котру закінчив у 1822 році.
Після гімназії навчався на медичнім факультеті Дерптского університету, де вивчав хімію у професора Готфрида Озанна. По закінченні університету у 1825 році він захистив дисертацію на ступінь доктора медицини «Вивчення хімічного складу і лікувального дії мінеральних вод Росії» (написана і видана на латині у 1825 році) і отримав за допомогою Готтфрида Озанна піврічне відрядження у лабораторію Йёнса Берцеліуса у Стокгольмі. Там Герман Гесс закінчив початий ним у університетській лабораторії аналіз хімічного складу мінералу вулканіческого походження обсидіана.
Після прибуття в Дерпт зі Стокгольма він був відряджений до Іркутська, де поєднував роботу лікаря-фахівця з різних хвороб, за участю в експедиції, що збирала мінерали досить далеко від місця його основної роботи — на схилах Уральських гір. Наукові статті, які Гесс посилав в провідні столичні журнали, привернули увагу відомих фахівців. Ретельно проаналізувавши видобуту в Іркутській губернії кухонну сіль, він показав, що її низька якість викликана присутністю сторонніх солей кальцію, магнію і алюмінію. А за прислане в Академію наук дослідження місцевих мінеральних вод Гесс в 1828 році отримав звання ад'юнкта академії. Незабаром, в серпні 1830 року, він був обраний в «екстраординарні» ад'юнкти Академії (до 1912 року це було «проміжне» звання між ад'юнктом і дійсним членом) і переїхав до Петербурга. У тому ж році він отримав кафедру хімії в Петербурзькому технологічному інституті, розробивши курс практичної і теоретичної хімії і обладнавши хімічну лабораторію; в 1831—1833 роках був в інституті інспектором класів. У травні 1834 року М. І. Гесс був обраний ординарним академіком.
У січні 1832 року Гесс був призначений ординарним професором хімії і технології у Головний педагогічний інститут і у листопаді того ж року зайняв кафедру хімії у Гірському інституті, де ввів систематичні заняття по аналітичній хімії, на котру у інституті майже не звертали уваги, і невдовзі домігся того, що хімія стала тут одним з головних предметів викладання.
З 1832 по 1836 роки Герман Гесс навчав основам технології і хімії майбутнього імператора Олександра II.
Також, з 1838 року він викладав у Артилерійському училищі, відкривши у 1839 році новий офіцерський клас для практичних робіт з аналітичної хімії.
Поряд з хімічними дослідженнями, Гесс займався літературною діяльністю. У Петербурзі він подружився з . Разом вони друкувалися в журналі «Соврємєннік». Гесс намагався популяризувати хімію як науку в Росії.
Головним чином Гесс відомий як один з основоположників термохімії. Задовго до і Ю. Томсена представив положення, відповідно до якого мірою хімічної спорідненості можуть бути величини теплових ефектів реакції (1840). У тому ж році відкрив закон сталості сум тепла (закон Гесса). У 1842 році встановив правило термонейтральності, згідно з яким при змішуванні сольових розчинів не відбувається виділення тепла. Встановив, що при нейтралізації 1 моля еквівалента будь-якої сильної кислоти сильною основою завжди виділяється однакова кількість тепла (13,5 ккал). Відкрив і потім визначив (в 1830—1834 роках) склад чотирьох нових мінералів — фольбортита, , гідробораціта і уваровіта. Запропонував в 1833 році спосіб отримання телуру з телуриду срібла — мінералу, який був їм вперше вивчений.
Герман Гесс також багато працював в області геохімії, вивчав ряд природних мінералів (один з яких, , в його честь названий гесситом), склад бакинської нафти.
Герман Гесс займався питаннями методики викладання хімії. Його підручник «Підстави чистої хімії» (1831 рік) був перевиданий сім разів (останнє — в 1849 році). У цьому підручнику вчений використовував розроблену ним російську хімічну номенклатуру. Під назвою «Короткий огляд хімічної номенклатури» вона вийшла окремим виданням в 1835 році (в роботі якої брали також участь С. А. Нечаєв з Медико-хірургічної академії, М. Ф. Соловйов з Петербурзького університету і П. Г. Соболевський з Гірського інституту). Потім ця номенклатура була доповнена Дмитром Івановичем Менделєєвим і багато в чому збереглася до наших днів.
У 1840-х роках Гесс за дорученням російського уряду займався питаннями спиртометром. Йому належить конструкція спиртометра, яка протягом багатьох років використовувалася в Російській імперії; міцність напоїв вимірювалася в , нульовою точкою відліку шкали був (38 % спирту за об'ємом).
У 1847 році Г. І. Гесс прийняв російське підданство. За станом здоров'я він був змушений в 1848 році залишити професуру в Головному педагогічному інституті, а в наступному році він залишив артилерійське училище і їздив на південь Росії для огляду щойно основаних там цукрових заводів.
Помер 30 листопада (12 грудня) 1850 року в Санкт-Петербурзі. Похований на в Санкт-Петербурзі.
Адреси в Санкт-Петербурзі
- 1830 — 30.11.1850 року — Миколаївська набережна, 1.
Примітки
- Енциклопедія Брокгауз
- Гесс Герман Иванович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- https://ru.wikisource.org/wiki/%D0%A0%D0%91%D0%A1/%D0%92%D0%A2/%D0%93%D0%B5%D1%81%D1%81,_%D0%93%D0%B5%D1%80%D0%BC%D0%B0%D0%BD_%D0%98%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87
- При государе наследнике, цесаревиче великом князе Александре Николаевиче: // Придворный штат // Месяцослов и общий штат Российской империи на 1836. Часть первая. — СПб. : Типография при , 1836. — С. 43.
Джерела
- Гесс, Герман Иванович // Чины пятого класса // Список гражданским чинам первых шести классов по старшинству. 1850. Состояние чинов по 20-е декабря 1849 г. — СПб. : Типография II отделения , 1850. — С. 149.
- Ельницкий А. Гесс, Герман Иванович // Русский биографический словарь : в 25 т. — СПб.—М., 1896—1918. (рос.)
- Гесс, Герман Генрих // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- І. А. Леенсон. Про що міг прочитати Петрушка в підручнику хімії [ 11 січня 2012 у Wayback Machine.] // " Хімія і життя ". — № 2. — 2010
Посилання
- Біографія Г. [ 3 листопада 2009 у Wayback Machine.] І. [ 3 листопада 2009 у Wayback Machine.] Гесса [ 3 листопада 2009 у Wayback Machine.]
- Г. [ 18 липня 2020 у Wayback Machine.] І. [ 18 липня 2020 у Wayback Machine.] Гесс на сайті «Академік» [ 18 липня 2020 у Wayback Machine.]
- Профіль Германа Івановича Гесса на офіційному сайті РАН
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zhermen Anri Gess fr Germain Heinrich Hess 1802 1850 shvejcarsko rosijskij himik akademik Peterburzkoyi Akademiyi nauk 1830 Zhermen Anri Gessfr Germain Henri HessNarodivsya26 lipnya 7 serpnya 1802 1 Zheneva Zheneva Shvejcariya 2 Pomer30 listopada 12 grudnya 1850 3 48 rokiv Sankt Peterburg Rosijska imperiya 2 PohovannyadKrayina Zheneva Rosijska imperiyaDiyalnisthimik likar mineralogAlma materd Stokgolmskij universitet Sankt Peterburzkij derzhavnij tehnologichnij institutGaluzhimiya i mineralogiyaZakladd Sankt Peterburzkij girnichij institut d Vidomi uchniOleksandr II Voskresenskij Oleksandr AbramovichAspiranti doktorantiVoskresenskij Oleksandr AbramovichChlenstvoPeterburzka akademiya naukNagorodi Zhermen Anri Gess u VikishovishiBiografiyaNarodivsya 7 serpnya 1802 roku u Zhenevi Buv sinom hudozhnika tomu vse zhittya okrim himiyi zajmavsya zhivopisom U Rosiyu priyihav z batkami u 1805 roci u 15 rokiv German Gess viyihav u Derpt Tam vin spershu navchavsya u privatnij shkoli potim u gimnaziyi kotru zakinchiv u 1822 roci Pislya gimnaziyi navchavsya na medichnim fakulteti Derptskogo universitetu de vivchav himiyu u profesora Gotfrida Ozanna Po zakinchenni universitetu u 1825 roci vin zahistiv disertaciyu na stupin doktora medicini Vivchennya himichnogo skladu i likuvalnogo diyi mineralnih vod Rosiyi napisana i vidana na latini u 1825 roci i otrimav za dopomogoyu Gottfrida Ozanna pivrichne vidryadzhennya u laboratoriyu Jyonsa Berceliusa u Stokgolmi Tam German Gess zakinchiv pochatij nim u universitetskij laboratoriyi analiz himichnogo skladu mineralu vulkanicheskogo pohodzhennya obsidiana Pislya pributtya v Derpt zi Stokgolma vin buv vidryadzhenij do Irkutska de poyednuvav robotu likarya fahivcya z riznih hvorob za uchastyu v ekspediciyi sho zbirala minerali dosit daleko vid miscya jogo osnovnoyi roboti na shilah Uralskih gir Naukovi statti yaki Gess posilav v providni stolichni zhurnali privernuli uvagu vidomih fahivciv Retelno proanalizuvavshi vidobutu v Irkutskij guberniyi kuhonnu sil vin pokazav sho yiyi nizka yakist viklikana prisutnistyu storonnih solej kalciyu magniyu i alyuminiyu A za prislane v Akademiyu nauk doslidzhennya miscevih mineralnih vod Gess v 1828 roci otrimav zvannya ad yunkta akademiyi Nezabarom v serpni 1830 roku vin buv obranij v ekstraordinarni ad yunkti Akademiyi do 1912 roku ce bulo promizhne zvannya mizh ad yunktom i dijsnim chlenom i pereyihav do Peterburga U tomu zh roci vin otrimav kafedru himiyi v Peterburzkomu tehnologichnomu instituti rozrobivshi kurs praktichnoyi i teoretichnoyi himiyi i obladnavshi himichnu laboratoriyu v 1831 1833 rokah buv v instituti inspektorom klasiv U travni 1834 roku M I Gess buv obranij ordinarnim akademikom U sichni 1832 roku Gess buv priznachenij ordinarnim profesorom himiyi i tehnologiyi u Golovnij pedagogichnij institut i u listopadi togo zh roku zajnyav kafedru himiyi u Girskomu instituti de vviv sistematichni zanyattya po analitichnij himiyi na kotru u instituti majzhe ne zvertali uvagi i nevdovzi domigsya togo sho himiya stala tut odnim z golovnih predmetiv vikladannya Z 1832 po 1836 roki German Gess navchav osnovam tehnologiyi i himiyi majbutnogo imperatora Oleksandra II Takozh z 1838 roku vin vikladav u Artilerijskomu uchilishi vidkrivshi u 1839 roci novij oficerskij klas dlya praktichnih robit z analitichnoyi himiyi Poryad z himichnimi doslidzhennyami Gess zajmavsya literaturnoyu diyalnistyu U Peterburzi vin podruzhivsya z Razom voni drukuvalisya v zhurnali Sovryemyennik Gess namagavsya populyarizuvati himiyu yak nauku v Rosiyi Golovnim chinom Gess vidomij yak odin z osnovopolozhnikiv termohimiyi Zadovgo do i Yu Tomsena predstaviv polozhennya vidpovidno do yakogo miroyu himichnoyi sporidnenosti mozhut buti velichini teplovih efektiv reakciyi 1840 U tomu zh roci vidkriv zakon stalosti sum tepla zakon Gessa U 1842 roci vstanoviv pravilo termonejtralnosti zgidno z yakim pri zmishuvanni solovih rozchiniv ne vidbuvayetsya vidilennya tepla Vstanoviv sho pri nejtralizaciyi 1 molya ekvivalenta bud yakoyi silnoyi kisloti silnoyu osnovoyu zavzhdi vidilyayetsya odnakova kilkist tepla 13 5 kkal Vidkriv i potim viznachiv v 1830 1834 rokah sklad chotiroh novih mineraliv folbortita gidroboracita i uvarovita Zaproponuvav v 1833 roci sposib otrimannya teluru z teluridu sribla mineralu yakij buv yim vpershe vivchenij German Gess takozh bagato pracyuvav v oblasti geohimiyi vivchav ryad prirodnih mineraliv odin z yakih v jogo chest nazvanij gessitom sklad bakinskoyi nafti German Gess zajmavsya pitannyami metodiki vikladannya himiyi Jogo pidruchnik Pidstavi chistoyi himiyi 1831 rik buv perevidanij sim raziv ostannye v 1849 roci U comu pidruchniku vchenij vikoristovuvav rozroblenu nim rosijsku himichnu nomenklaturu Pid nazvoyu Korotkij oglyad himichnoyi nomenklaturi vona vijshla okremim vidannyam v 1835 roci v roboti yakoyi brali takozh uchast S A Nechayev z Mediko hirurgichnoyi akademiyi M F Solovjov z Peterburzkogo universitetu i P G Sobolevskij z Girskogo institutu Potim cya nomenklatura bula dopovnena Dmitrom Ivanovichem Mendelyeyevim i bagato v chomu zbereglasya do nashih dniv U 1840 h rokah Gess za doruchennyam rosijskogo uryadu zajmavsya pitannyami spirtometrom Jomu nalezhit konstrukciya spirtometra yaka protyagom bagatoh rokiv vikoristovuvalasya v Rosijskij imperiyi micnist napoyiv vimiryuvalasya v nulovoyu tochkoyu vidliku shkali buv 38 spirtu za ob yemom U 1847 roci G I Gess prijnyav rosijske piddanstvo Za stanom zdorov ya vin buv zmushenij v 1848 roci zalishiti profesuru v Golovnomu pedagogichnomu instituti a v nastupnomu roci vin zalishiv artilerijske uchilishe i yizdiv na pivden Rosiyi dlya oglyadu shojno osnovanih tam cukrovih zavodiv Pomer 30 listopada 12 grudnya 1850 roku v Sankt Peterburzi Pohovanij na v Sankt Peterburzi Adresi v Sankt Peterburzi1830 30 11 1850 roku Mikolayivska naberezhna 1 PrimitkiEnciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Gess German Ivanovich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 https ru wikisource org wiki D0 A0 D0 91 D0 A1 D0 92 D0 A2 D0 93 D0 B5 D1 81 D1 81 D0 93 D0 B5 D1 80 D0 BC D0 B0 D0 BD D0 98 D0 B2 D0 B0 D0 BD D0 BE D0 B2 D0 B8 D1 87 Pri gosudare naslednike cesareviche velikom knyaze Aleksandre Nikolaeviche Pridvornyj shtat Mesyacoslov i obshij shtat Rossijskoj imperii na 1836 Chast pervaya SPb Tipografiya pri 1836 S 43 DzherelaGess German Ivanovich Chiny pyatogo klassa Spisok grazhdanskim chinam pervyh shesti klassov po starshinstvu 1850 Sostoyanie chinov po 20 e dekabrya 1849 g SPb Tipografiya II otdeleniya 1850 S 149 Elnickij A Gess German Ivanovich Russkij biograficheskij slovar v 25 t SPb M 1896 1918 ros Gess German Genrih Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref I A Leenson Pro sho mig prochitati Petrushka v pidruchniku himiyi 11 sichnya 2012 u Wayback Machine Himiya i zhittya 2 2010PosilannyaBiografiya G 3 listopada 2009 u Wayback Machine I 3 listopada 2009 u Wayback Machine Gessa 3 listopada 2009 u Wayback Machine G 18 lipnya 2020 u Wayback Machine I 18 lipnya 2020 u Wayback Machine Gess na sajti Akademik 18 lipnya 2020 u Wayback Machine Profil Germana Ivanovicha Gessa na oficijnomu sajti RAN