Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Філадельфія (Декаполіс) — елліністичне, римське та ранньовізантійське місто, що існувало на території столиці сучасної Йорданії з 3 століття до н. е. по 7 століття н. е. Філадельфійський період є складовою частиною історії Амману.
Історія Філадельфії
Ранній елліністичний період
У 330-х роках до н. е. разом з усією Перською імперією Александр Македонський завоював і колишню столицю невеликої семітської держави Аммон — місто Раббат-Аммон. Після смерті Александра його полководці розділили державу, при цьому Зайордання відійшло до царства єгипетських Птолемеїв. У середині 3 століття до н. е. другий правитель цієї династії Птолемей Філадельф (помер у 246 році до н. е.) перезаснував Раббат-Аммон під назвою Філадельфія. Точна дата цієї події невідома, проте один з чиновників Птолемея ІІ, який відвідав місто у 259/258 році до н. е., ще іменує його в своєму листуванні старою назвою. В подальшому мешканці міста висували претензії на заснування Філадельфії самим Александром Македонським, проте які-небудь підтвердження цього відсутні.
Можливо відзначити, що елліністичні правителі широко використовували практику перезаснування східних міст під новими назвами. Багато з них дійсно перетворились на грецькі осередки, проте інші могли залишатись осадженими переважно негрецьким населенням. Саме таке припускають по відношенню до Філадельфії, котра продовжувала бути семітським поселенням, хоч і підпалим під вплив еллінської культури. Греко-римський географ Страбон, який писав свою книгу на рубежі нової ери, характеризував філадельфійців як суміш єгипетських, арабських та фінікійських племен.
За кілька десятиліть після (пере)заснування із Філадельфією виявився пов'язаним епізод конфлікту Селевкідів (столиці останніх розташовувались в сусідній із Зайорданням Сирії) та Птолемеїв, відомого як 4-та Сирійська війна. У 218 році до н. е. сюди зібралось чимало єгипетських загонів, котрі рятувались від селевкідської армії Антіоха ІІІ, яка вторглась до Палестини. Єгиптяни здійснювали напади на землі союзних Антіоху арабів, про що й доповіли сирійському царю. Останній виступив на Філадельфію та після непростої облоги змусив її капітулювати. Оповідь про цю облогу дійшла до нас завдяки давньогрецькому історику Полібію, який жив у середині наступного, 2-го століття до н. е. та все ще за звичкою використовував назву Раббат-Амман, що додатково свідчить про відсутність у місті значної грецької колонізації.
Втім, вже наступного року після поразки у битві при Рафії Антіох ІІІ втратив свої завоювання у Палестині. Йому довелось чекати ще два десятиліття, допоки у 200 році до н. е. перемога в битві при Паніоні (5-та Сирійська війна) нарешті віддала у руки Селевкідів так довго бажані ними території (і Філадельфію в тому числі).
Боротьба з Юдеєю
Менш ніж за десять років після звитяжної війни з Єгиптом новий володар Філадельфії Антіох ІІІ зазнав нищівної поразки від римлян, що знаменувало початок занепаду царства Селевкідів. У середині того ж 2 ст. до н. е. ця держава заслабла достатньо, щоб з-під її контролю звільнилась Юдея. Остання вирізнялась серед оточуючих язичницьких народів своєю релігійною концепцією єдинобожжя, що створювало потужну перешкоду для співіснування з еліністичними містами. Втім, до кінця століття юдейська держава Хасмонеїв була зайнята боротьбою на захід від Йордану, за виключенням захоплення фортеці Мадаба, розташованої у трьох десятках кілометрів на південний захід від Філадельфії, на межі з юдейскою Переєю. Це завоювання у 128 (за іншими даними — 110) році до н. е. здійснив Іоханан Гіркан. При цьому з оповіді Йосипа Флавія нам також відомо, що в той період Філадельфією правив тиран Зенон на прізвисько Котіл, до якого у 135 році втік Птолемей-бен-Хавуву — правитель Єрихону, одночасно зять та вбивця Симона Гіркана, батька Іоханана.
Зате у першій чверті наступного століття Зайордання перетворилось на один з головних фронтів війни, котру продовжив син Іоханана Александр Яннай. Першим пов'язаним з Філадельфією епізодом бойових дій стала облога фортеці Амафунт, розташованої на східному березі Йордану між устям Яббоку на півдні та ще одним важливим елліністичним містом Пелла на півночі. Після того як Яннай оволодів фортецею та захопив розміщену тут скарбницю філадельфійського тирана Теодора, сина Зенона, його спіткала невдача — Теодор несподівано напав на юдейську армію, завдав їй великих втрат та розграбував обоз.
Втім, Александр в своїй війні багаторазово терпів поразки (за виключенням епізоду під Амафунтом, всі вони були завдані арміями сусідніх царів), проте не полишав своєї боротьби з елліністичними містами. Зокрема, після успішного походу проти моавітян (регіон на схід від Мертвого моря) він повернувся до Амафунту та зруйнував його, причому на цей раз Теодор не протидіяв.
Через певний час Яннай обложив ще одну скарбницю Теодора у Ессі (Себонітіс, Хешбон), розташованій за 9 км на північ від Мадаби. Спершу він організував облогу, оточивши фортецю потрійним кільцем осадних споруд, а потім оволодів нею.
З урахуванням втрати укріплень, а також падіння цілого ряду інших елліністичних міст Зайордання, становище Філадельфії ставало все більш загрозливим, проте у 76 році до н. е. під час облоги фортеці Рагаба, розташованої на північний захід від Філадельфії у землях Гераси (відомий своїми вражаючими руїнами сучасний Джераш), Яннай помер. Хоча його жінка довела ту облогу до кінця, проте наступники Александра захопились внутрішньою боротьбою, так що у підсумку Філадельфія стала одним з небагатьох елліністичних міста на території сучасних Ізраїлю та Йорданії, котрі не були підкорені Хасмонеями (а якщо звістки про захоплення Яннаєм Гераси правдиві — то одним з двох поряд із приморським Акко).
Римський та ранньовізантійський періоди
У 64 році до н. е. в Палестину прибуло римське військо, котре не стало відроджувати державу Селевкідів, незадовго до того захоплену ворогом римлян вірменським царем Тиграном. Римський провідник Помпей організував найпівденніший регіон нової провінції Сирія у вигляді Десятимістя (Декаполісу), в якому Філадельфія у свою чергу була найпівденнішим містом. Також Помпей наказав зруйнувати «гнізда розбійників та скарбниці тиранів», серед яких були «ті, що коло Філадельфії» (більш конкретних деталей це повідомлення Страбона не містить). Зазначені події знайшли своє відбиття у запровадженні в місті нової ери, відлік якої вівся з моменту переходу під владу та опікування римлян.
З урахуванням не вельми вдалого походу залишеного у Сирії легата Скавра на столицю арабського набатейського царства Петру (62 рік до н. е.), у східному прийорданні певний період спостерігався суттєвий вплив набатеїв. Так, коли у 31 році до н. е. юдейський правитель Ірод Великий провадив свою другу кампанію проти арабського царя , бойові дії розгорнулись неподалік від Філадельфії (та завершились повною перемогою Ірода, котрий таким чином відомстив за свою нещодавню поразку під Канатою).
Можливо відзначити, що всі наведені вище відомості про зіткнення філадельфійців та юдеїв надійшли до нас завдяки творам Йосипа Флавія. Він же повідомляє про ще два епізоди, які відносяться вже до 1 століття нашої ери. Так, у середині 40-х років прокуратор Куспій Фад зайнявся розслідуванням спровокованих територіальною суперечкою зіткнень між Філадельфією та юдеями Переї. Останні взялись до зброї та встигли перебити чимало філадельфійців, допоки розлючений самоуправством Фад не наказав схопити їх провідників. А на початку Першої Юдейської війни 66-73 років повсталі організували спустошливі напади на землі сусідніх міст, серед яких була і Філадельфія.
Розквіт римської імперії, який тривав до середини 3 ст. н. е., вкрай позитивно відбився на Зайорданні. Розташовані тут міста отримували зиск від караванної торгівлі зі сходом, масштаби якої визначались попитом з боку багатої держави, що охопила та замирила все Середземномор'я. Товари надходили до Філадельфії з півдня зі сторони Петри, після чого могли спрямовуватись у двох напрямках — на північний захід через Герасу та Пеллу до розташованої на узбережжі Птолемаїди (Акко), або на північний схід до Босри і далі у Сирію. Після анексії Траяном Набатейського царства від Акабської затоки проклали дорогу Via Traiana Nova, котра прямувала через Петру та Філадельфію до Босри. Тоді ж Філадельфію вилучили зі складу Сирії та передали у новостворену провінцію Аравія.
Починаючи з правління імператора Веспасіана та до часів Елагабала Філадельфія друкувала монети. На їх реверсі зображували Геракла (найшанованіший у місті бог, якого ототожнювали із фінікійським Мелькартом), а також Афіну, Тіхе, Деметру, Астерію, Ніку та Диоскурів.
В 390 році н. е. відбулась ще одна реформа адміністративного устрою, за якою Філадельфія опинилась у складі провінції Палестина Секунда (Палестина ІІ) зі столицею на західному березі Йордану в Скіфополісі. На той час Філадельфія вже більш ніж півстоліття була центром християнської єпархії. Першим відомим нам філадельфійським єпископіом був Кирій, учасник Нікейського (325) та Антиохійського (341) соборів. Наступного століття єпископ Євлогій брав участь у Халкедонському соборі (451).
З різних джерел нам відомі ще кілька предстоятелів філадельфійської єпархії, три з яких діяли вже під владою мусульманських правителів, котрі володіли містом із 636 року. При цьому з настанням арабської епохи в Зайорданні саму Філадельфію переменували на Амман, що означало повернення до старої (хоча й урізаної) семітської назви.
Топографія та план міста
На планування античного міста наклала сильний відбиток топографія цього району, головним гідрографічним елементом на території якого виступала орієнтована з південного заходу на північний схід долина Ваді-Амман — пересихаючого потоку, котрий в період дощів перетворювався на витік річки Яббок (Ез-Зарка, північніше від Амману завертає на захід та впадає ліворуч до Йордану посередині між його устям у Мертвому морі та Пеллою). Філадельфія витягнулась по дну цієї долини та схилах оточуючих її пагорбів Джабаль-Амман, Джабаль-Каср (на лівобережжі Ваді-Амман), Джабаль-Ашрафія, Джабаль-аль-Джофах і Джабаль-аль-Тадж (права сторона долини).
Ліворуч до Ваді-Амман (русло якої наразі забране в колектор під вулицями Курайш та Аль-Хашемі) впадав ще один пересихаючий за відсутності дощів потік Місдар-ель-Мадхене (передував сучасним вулицям Короля Фейсала, Ар-Реда та Халіль-ас-Сауд), який розділяв Джабаль-Амман та Джабаль-Каср. Ця коротка — біля півкілометра — долина у верхній частині розгалужувалась на східну та західну гілки, котрі відокремлювали Джабаль-Кала та Джабаль-Амман від ще одного пагорбу Джабаль-аль-Лвейбде.
У відповідності до класичного планування римських міст, вони мали дві головні вулиці — декуманус максимус та кардо максимус, котрі пролягали у широтному та меридіональному напрямках відповідно та перетинались в центрі поселення. Враховуючи описану вище топографію району Філадельфії, реалізація цього будівельного принципу мала певні особливості. Декуманус проклали по лівобережжю Ваді-Амман (де була більша відстань від пагорбів до русла), тобто з північного сходу на південний захід, тоді як під кардо використали долину Місдар-ель-Мадхене. При цьому, враховуючи обмежений простір для будівництва на правобережжі Ваді-Амман, кардо не перетинала декуманус, а починалась від нього в районі, де зараз розташована мечеть Аль-Хусейні. Спершу вона прямувала по правобережжю Місдар-ель-Мадхене, після чого переходила на лівий берег та завершувалась біля західних воріт, облаштованих у східній гілці цієї ваді між пагорбами Джабаль-Кала та Джабаль-Лвейбде.
Як цитадель ще з аммонітських часів використовували пагорб Джабаль-Кала, обмежений Ваді-Амман з півдня, Місдар-ель-Мадхене та її східним витоком з південного заходу та заходу і Ваді Ал-Хаддада (ще одна ліва притока Ваді-Амман) з північного сходу. Перешийок на північному заході пагорбу між долинами Ваді-ал-Хаддада та східним витоком Місдар-ал-Мадхене захищали найпотужніші укріплення цитаделі.
Збережені та втрачені споруди
Споруди Філадельфії, покинутої мешканцями у 8-му або на початку 9-го століття, мали гарні шанси зберегтись до теперішніх часів. Проте у 1880-х роках влада Османської імперії поселила тут черкесів, вимушених полишити рідні краї після їх захоплення росіянами. Колишні мешканці Кавказу почали використовувати наявний матеріал старовинних будівель для спорудження власних осель, а у наступному столітті Амман обрали під розміщення своєї столиці Хашиміти, що призвело до перетворення черкеського селища на величезне місто, населення якого наразі сягнуло 4 млн осіб. Під час цього процесу ті залишки Філадельфії, яким пощастило уникнути розбирання на будівельний матеріал, опинились під сучасною забудовою. Втім, кілька наймасштабніших споруд були збережені та придатні для огляду туристами.
Серед відомих (але не обов'язково існуючих зараз) споруд Філадельфії можливо вказати на наступні:
- колонада в районі східних воріт, наявність якої відмітив на своєму плані швейцарський мандрівник Буркхарт, котрий подорожував тут у 1812 році (не збереглась);
- римський форум, розташований на правому березі Ваді-Амман, між її руслом та театром. Цей майдан (наразі в основному поглинутий Хашемітською площею), мав площу 7600 м2, а його північна частина включала штучну платформу, під якою в тунелі пропустили потік. З боків форум оточували колонади, південна з яких, що прилягає до театру, частково відновлена;
- споруджений на південь від форуму великий театр;
- розташований на східному боці форуму гарно відновлений одеон (споруда для виступів ораторів та поетів);
- пропілеї (парадний вхід) храму Геркулеса, котрі знаходились на північній стороні декуманусу. Від них по схилу Джабаль-Кала вели сходи до храму, розташованого у комплексі споруд цитаделі. Хоча пропілеї існували ще відносно недавно та встигли потрапити на фотознімки, наразі вони повністю втрачені;
- арковий міст над Ваді-Амман (між пропілеями та зазначеним нижче німфеєм), котрий проіснував до 1947 року;
- розташована на південній стороні декуманусу прямо над устям Місдар-ель-Мадхене площа з монументальним німфеєм;
- руїни храму та базиліки, котрі знаходились на лівобережжі Ваді-Амман вище від впадіння Місдар-ель-Мадхене. Відомості про них залишив той же Буркхарт, проте наразі цей район повністю поглинутий забудовою;
- залишки південних воріт (поглинуті забудовою);
- акведук, який починався від накопичувального басейну джерела Рас-ал-Айн, котре вважалось початком Ваді-Амман (втім, верхнє продовження долини, що носить назву Ваді-Абдун, також могло перетворюватись на русло під час дощів). Споруда, відома арабським мешканцям саме як «римський акведук», мала водяний канал з перетином 1х1 метр та тягнулась уздовж східного схилу Джабаль-Амман до району мечеті Аль-Хусейні, де розташовувався великий розподільчий резервуар, а неподалік колись знаходились римські лазні. У підсумку акведук протримався до середини 20 століття, після чого був зруйнований;
- залишки західних воріт (доля така саме, як і у інших споруд на в'їздах до міста);
- виявлене археологічними дослідженнями місце розташування церки Святого Георгія (6-7 століття), спорудженої в районі Джабаль-Лвейбде на майданчику старого храму;
- візантійська церква на верхній терасі цитаделі. Наразі тут можливо побачити частково відновлені колони з коринфськими капітелями (останні при будівництві базиліки «запозичили» з язичницького Храму Геркулесу);
- святилище богині Тихе у завершальній північно-західній частині цитаделі. Споруда була зруйнована ще в стародавні часи, а її наявність виводять із знайденої тут мармурової голови богині;
- фортечні мури цитаделі, зведені у римський період та суттєво перебудовані під час правління Омеядів. Загальна довжина цих укріплень становила 1680 метрів.
Декуманус та кардо були прикрашені протяжними колонадами, зведення яких відносять до періоду інтенсивної розбудови міста у 2 ст. н.е (ймовірно після правління імператора Адріана).
Примітки
- Lion Tracks Photo QnA -- Philadelphia of the Decapolis (the other Philadelphia in Bible times) and Rabbah of the Ammonites. Amman of modern Jordan. bibleistrue.com. Процитовано 8 квітня 2019.
- Freedman, David Noel; Myers, Allen C. (31 грудня 2000). Eerdmans Dictionary of the Bible (англ.). Amsterdam University Press. ISBN .
- . in.visitjordan.com. Архів оригіналу за 22 березня 2019. Процитовано 8 квітня 2019.
- PhiladelphiaACHIM LICHTENBERGER.
- Finney (2017). The Eerdmans Encyclopedia of Early Christian Art and Archaeology (англ.). Wm. B. Eerdmans Publishing. ISBN .
- Altman, Jack (2000-03). Jordan (англ.). Hunter Publishing, Inc. ISBN .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Filadelfiya Filadelfiya Dekapolis ellinistichne rimske ta rannovizantijske misto sho isnuvalo na teritoriyi stolici suchasnoyi Jordaniyi z 3 stolittya do n e po 7 stolittya n e Filadelfijskij period ye skladovoyu chastinoyu istoriyi Ammanu Teatr odeon livoruch ta forum plosha u centri znimku Viglyad z pidjomu na zamkovu goruIstoriya FiladelfiyiRannij ellinistichnij period U 330 h rokah do n e razom z usiyeyu Perskoyu imperiyeyu Aleksandr Makedonskij zavoyuvav i kolishnyu stolicyu nevelikoyi semitskoyi derzhavi Ammon misto Rabbat Ammon Pislya smerti Aleksandra jogo polkovodci rozdilili derzhavu pri comu Zajordannya vidijshlo do carstva yegipetskih Ptolemeyiv U seredini 3 stolittya do n e drugij pravitel ciyeyi dinastiyi Ptolemej Filadelf pomer u 246 roci do n e perezasnuvav Rabbat Ammon pid nazvoyu Filadelfiya Tochna data ciyeyi podiyi nevidoma prote odin z chinovnikiv Ptolemeya II yakij vidvidav misto u 259 258 roci do n e she imenuye jogo v svoyemu listuvanni staroyu nazvoyu V podalshomu meshkanci mista visuvali pretenziyi na zasnuvannya Filadelfiyi samim Aleksandrom Makedonskim prote yaki nebud pidtverdzhennya cogo vidsutni Mozhlivo vidznachiti sho ellinistichni praviteli shiroko vikoristovuvali praktiku perezasnuvannya shidnih mist pid novimi nazvami Bagato z nih dijsno peretvorilis na grecki oseredki prote inshi mogli zalishatis osadzhenimi perevazhno negreckim naselennyam Same take pripuskayut po vidnoshennyu do Filadelfiyi kotra prodovzhuvala buti semitskim poselennyam hoch i pidpalim pid vpliv ellinskoyi kulturi Greko rimskij geograf Strabon yakij pisav svoyu knigu na rubezhi novoyi eri harakterizuvav filadelfijciv yak sumish yegipetskih arabskih ta finikijskih plemen Pivnichno zahidne zavershennya fortechnih stinDokladnishe Obloga Filadelfiyi Za kilka desyatilit pislya pere zasnuvannya iz Filadelfiyeyu viyavivsya pov yazanim epizod konfliktu Selevkidiv stolici ostannih roztashovuvalis v susidnij iz Zajordannyam Siriyi ta Ptolemeyiv vidomogo yak 4 ta Sirijska vijna U 218 roci do n e syudi zibralos chimalo yegipetskih zagoniv kotri ryatuvalis vid selevkidskoyi armiyi Antioha III yaka vtorglas do Palestini Yegiptyani zdijsnyuvali napadi na zemli soyuznih Antiohu arabiv pro sho j dopovili sirijskomu caryu Ostannij vistupiv na Filadelfiyu ta pislya neprostoyi oblogi zmusiv yiyi kapitulyuvati Opovid pro cyu oblogu dijshla do nas zavdyaki davnogreckomu istoriku Polibiyu yakij zhiv u seredini nastupnogo 2 go stolittya do n e ta vse she za zvichkoyu vikoristovuvav nazvu Rabbat Amman sho dodatkovo svidchit pro vidsutnist u misti znachnoyi greckoyi kolonizaciyi Vtim vzhe nastupnogo roku pislya porazki u bitvi pri Rafiyi Antioh III vtrativ svoyi zavoyuvannya u Palestini Jomu dovelos chekati she dva desyatilittya dopoki u 200 roci do n e peremoga v bitvi pri Panioni 5 ta Sirijska vijna nareshti viddala u ruki Selevkidiv tak dovgo bazhani nimi teritoriyi i Filadelfiyu v tomu chisli Borotba z Yudeyeyu Mensh nizh za desyat rokiv pislya zvityazhnoyi vijni z Yegiptom novij volodar Filadelfiyi Antioh III zaznav nishivnoyi porazki vid rimlyan sho znamenuvalo pochatok zanepadu carstva Selevkidiv U seredini togo zh 2 st do n e cya derzhava zaslabla dostatno shob z pid yiyi kontrolyu zvilnilas Yudeya Ostannya viriznyalas sered otochuyuchih yazichnickih narodiv svoyeyu religijnoyu koncepciyeyu yedinobozhzhya sho stvoryuvalo potuzhnu pereshkodu dlya spivisnuvannya z elinistichnimi mistami Vtim do kincya stolittya yudejska derzhava Hasmoneyiv bula zajnyata borotboyu na zahid vid Jordanu za viklyuchennyam zahoplennya forteci Madaba roztashovanoyi u troh desyatkah kilometriv na pivdennij zahid vid Filadelfiyi na mezhi z yudejskoyu Pereyeyu Ce zavoyuvannya u 128 za inshimi danimi 110 roci do n e zdijsniv Iohanan Girkan Pri comu z opovidi Josipa Flaviya nam takozh vidomo sho v toj period Filadelfiyeyu praviv tiran Zenon na prizvisko Kotil do yakogo u 135 roci vtik Ptolemej ben Havuvu pravitel Yerihonu odnochasno zyat ta vbivcya Simona Girkana batka Iohanana Karta Zajordannya ta Palestini iz vkazanim roztashuvannyam Filadelfiyi Gerasi Pelli Skifopolya ta richki Yabbok yaki zgaduyutsya u statti Zate u pershij chverti nastupnogo stolittya Zajordannya peretvorilos na odin z golovnih frontiv vijni kotru prodovzhiv sin Iohanana Aleksandr Yannaj Pershim pov yazanim z Filadelfiyeyu epizodom bojovih dij stala obloga forteci Amafunt roztashovanoyi na shidnomu berezi Jordanu mizh ustyam Yabboku na pivdni ta she odnim vazhlivim ellinistichnim mistom Pella na pivnochi Pislya togo yak Yannaj ovolodiv forteceyu ta zahopiv rozmishenu tut skarbnicyu filadelfijskogo tirana Teodora sina Zenona jogo spitkala nevdacha Teodor nespodivano napav na yudejsku armiyu zavdav yij velikih vtrat ta rozgrabuvav oboz Vtim Aleksandr v svoyij vijni bagatorazovo terpiv porazki za viklyuchennyam epizodu pid Amafuntom vsi voni buli zavdani armiyami susidnih cariv prote ne polishav svoyeyi borotbi z ellinistichnimi mistami Zokrema pislya uspishnogo pohodu proti moavityan region na shid vid Mertvogo morya vin povernuvsya do Amafuntu ta zrujnuvav jogo prichomu na cej raz Teodor ne protidiyav Cherez pevnij chas Yannaj oblozhiv she odnu skarbnicyu Teodora u Essi Sebonitis Heshbon roztashovanij za 9 km na pivnich vid Madabi Spershu vin organizuvav oblogu otochivshi fortecyu potrijnim kilcem osadnih sporud a potim ovolodiv neyu Z urahuvannyam vtrati ukriplen a takozh padinnya cilogo ryadu inshih ellinistichnih mist Zajordannya stanovishe Filadelfiyi stavalo vse bilsh zagrozlivim prote u 76 roci do n e pid chas oblogi forteci Ragaba roztashovanoyi na pivnichnij zahid vid Filadelfiyi u zemlyah Gerasi vidomij svoyimi vrazhayuchimi ruyinami suchasnij Dzherash Yannaj pomer Hocha jogo zhinka dovela tu oblogu do kincya prote nastupniki Aleksandra zahopilis vnutrishnoyu borotboyu tak sho u pidsumku Filadelfiya stala odnim z nebagatoh ellinistichnih mista na teritoriyi suchasnih Izrayilyu ta Jordaniyi kotri ne buli pidkoreni Hasmoneyami a yaksho zvistki pro zahoplennya Yannayem Gerasi pravdivi to odnim z dvoh poryad iz primorskim Akko Rimskij ta rannovizantijskij periodi U 64 roci do n e v Palestinu pribulo rimske vijsko kotre ne stalo vidrodzhuvati derzhavu Selevkidiv nezadovgo do togo zahoplenu vorogom rimlyan virmenskim carem Tigranom Rimskij providnik Pompej organizuvav najpivdennishij region novoyi provinciyi Siriya u viglyadi Desyatimistya Dekapolisu v yakomu Filadelfiya u svoyu chergu bula najpivdennishim mistom Takozh Pompej nakazav zrujnuvati gnizda rozbijnikiv ta skarbnici tiraniv sered yakih buli ti sho kolo Filadelfiyi bilsh konkretnih detalej ce povidomlennya Strabona ne mistit Zaznacheni podiyi znajshli svoye vidbittya u zaprovadzhenni v misti novoyi eri vidlik yakoyi vivsya z momentu perehodu pid vladu ta opikuvannya rimlyan Z urahuvannyam ne velmi vdalogo pohodu zalishenogo u Siriyi legata Skavra na stolicyu arabskogo nabatejskogo carstva Petru 62 rik do n e u shidnomu prijordanni pevnij period sposterigavsya suttyevij vpliv nabateyiv Tak koli u 31 roci do n e yudejskij pravitel Irod Velikij provadiv svoyu drugu kampaniyu proti arabskogo carya bojovi diyi rozgornulis nepodalik vid Filadelfiyi ta zavershilis povnoyu peremogoyu Iroda kotrij takim chinom vidomstiv za svoyu neshodavnyu porazku pid Kanatoyu Mozhlivo vidznachiti sho vsi navedeni vishe vidomosti pro zitknennya filadelfijciv ta yudeyiv nadijshli do nas zavdyaki tvoram Josipa Flaviya Vin zhe povidomlyaye pro she dva epizodi yaki vidnosyatsya vzhe do 1 stolittya nashoyi eri Tak u seredini 40 h rokiv prokurator Kuspij Fad zajnyavsya rozsliduvannyam sprovokovanih teritorialnoyu superechkoyu zitknen mizh Filadelfiyeyu ta yudeyami Pereyi Ostanni vzyalis do zbroyi ta vstigli perebiti chimalo filadelfijciv dopoki rozlyuchenij samoupravstvom Fad ne nakazav shopiti yih providnikiv A na pochatku Pershoyi Yudejskoyi vijni 66 73 rokiv povstali organizuvali spustoshlivi napadi na zemli susidnih mist sered yakih bula i Filadelfiya Rozkvit rimskoyi imperiyi yakij trivav do seredini 3 st n e vkraj pozitivno vidbivsya na Zajordanni Roztashovani tut mista otrimuvali zisk vid karavannoyi torgivli zi shodom masshtabi yakoyi viznachalis popitom z boku bagatoyi derzhavi sho ohopila ta zamirila vse Seredzemnomor ya Tovari nadhodili do Filadelfiyi z pivdnya zi storoni Petri pislya chogo mogli spryamovuvatis u dvoh napryamkah na pivnichnij zahid cherez Gerasu ta Pellu do roztashovanoyi na uzberezhzhi Ptolemayidi Akko abo na pivnichnij shid do Bosri i dali u Siriyu Pislya aneksiyi Trayanom Nabatejskogo carstva vid Akabskoyi zatoki proklali dorogu Via Traiana Nova kotra pryamuvala cherez Petru ta Filadelfiyu do Bosri Todi zh Filadelfiyu viluchili zi skladu Siriyi ta peredali u novostvorenu provinciyu Araviya Pochinayuchi z pravlinnya imperatora Vespasiana ta do chasiv Elagabala Filadelfiya drukuvala moneti Na yih reversi zobrazhuvali Gerakla najshanovanishij u misti bog yakogo ototozhnyuvali iz finikijskim Melkartom a takozh Afinu Tihe Demetru Asteriyu Niku ta Dioskuriv V 390 roci n e vidbulas she odna reforma administrativnogo ustroyu za yakoyu Filadelfiya opinilas u skladi provinciyi Palestina Sekunda Palestina II zi stoliceyu na zahidnomu berezi Jordanu v Skifopolisi Na toj chas Filadelfiya vzhe bilsh nizh pivstolittya bula centrom hristiyanskoyi yeparhiyi Pershim vidomim nam filadelfijskim yepiskopiom buv Kirij uchasnik Nikejskogo 325 ta Antiohijskogo 341 soboriv Nastupnogo stolittya yepiskop Yevlogij brav uchast u Halkedonskomu sobori 451 Z riznih dzherel nam vidomi she kilka predstoyateliv filadelfijskoyi yeparhiyi tri z yakih diyali vzhe pid vladoyu musulmanskih praviteliv kotri volodili mistom iz 636 roku Pri comu z nastannyam arabskoyi epohi v Zajordanni samu Filadelfiyu peremenuvali na Amman sho oznachalo povernennya do staroyi hocha j urizanoyi semitskoyi nazvi Topografiya ta plan mistaKarta Filadelfiyi Na zahodi pagorb Dzhebal Amman na pivnochi Dzhebal Kala mizh nimi na pivnichnomu zahodi vklinyuyetsya Dzhabal al Lvejbde Na planuvannya antichnogo mista naklala silnij vidbitok topografiya cogo rajonu golovnim gidrografichnim elementom na teritoriyi yakogo vistupala oriyentovana z pivdennogo zahodu na pivnichnij shid dolina Vadi Amman peresihayuchogo potoku kotrij v period doshiv peretvoryuvavsya na vitik richki Yabbok Ez Zarka pivnichnishe vid Ammanu zavertaye na zahid ta vpadaye livoruch do Jordanu poseredini mizh jogo ustyam u Mertvomu mori ta Pelloyu Filadelfiya vityagnulas po dnu ciyeyi dolini ta shilah otochuyuchih yiyi pagorbiv Dzhabal Amman Dzhabal Kasr na livoberezhzhi Vadi Amman Dzhabal Ashrafiya Dzhabal al Dzhofah i Dzhabal al Tadzh prava storona dolini Livoruch do Vadi Amman ruslo yakoyi narazi zabrane v kolektor pid vulicyami Kurajsh ta Al Hashemi vpadav she odin peresihayuchij za vidsutnosti doshiv potik Misdar el Madhene pereduvav suchasnim vulicyam Korolya Fejsala Ar Reda ta Halil as Saud yakij rozdilyav Dzhabal Amman ta Dzhabal Kasr Cya korotka bilya pivkilometra dolina u verhnij chastini rozgaluzhuvalas na shidnu ta zahidnu gilki kotri vidokremlyuvali Dzhabal Kala ta Dzhabal Amman vid she odnogo pagorbu Dzhabal al Lvejbde U vidpovidnosti do klasichnogo planuvannya rimskih mist voni mali dvi golovni vulici dekumanus maksimus ta kardo maksimus kotri prolyagali u shirotnomu ta meridionalnomu napryamkah vidpovidno ta peretinalis v centri poselennya Vrahovuyuchi opisanu vishe topografiyu rajonu Filadelfiyi realizaciya cogo budivelnogo principu mala pevni osoblivosti Dekumanus proklali po livoberezhzhyu Vadi Amman de bula bilsha vidstan vid pagorbiv do rusla tobto z pivnichnogo shodu na pivdennij zahid todi yak pid kardo vikoristali dolinu Misdar el Madhene Pri comu vrahovuyuchi obmezhenij prostir dlya budivnictva na pravoberezhzhi Vadi Amman kardo ne peretinala dekumanus a pochinalas vid nogo v rajoni de zaraz roztashovana mechet Al Husejni Spershu vona pryamuvala po pravoberezhzhyu Misdar el Madhene pislya chogo perehodila na livij bereg ta zavershuvalas bilya zahidnih vorit oblashtovanih u shidnij gilci ciyeyi vadi mizh pagorbami Dzhabal Kala ta Dzhabal Lvejbde Yak citadel she z ammonitskih chasiv vikoristovuvali pagorb Dzhabal Kala obmezhenij Vadi Amman z pivdnya Misdar el Madhene ta yiyi shidnim vitokom z pivdennogo zahodu ta zahodu i Vadi Al Haddada she odna liva pritoka Vadi Amman z pivnichnogo shodu Pereshijok na pivnichnomu zahodi pagorbu mizh dolinami Vadi al Haddada ta shidnim vitokom Misdar al Madhene zahishali najpotuzhnishi ukriplennya citadeli Zberezheni ta vtracheni sporudiDokladnishe Nimfej u Filadelfiyi Dokladnishe Hram Gerkulesa u Filadelfiyi Dokladnishe Antichnij teatr u Filadelfiyi Dokladnishe Odeon u Filadelfiyi Viglyad selisha Amman u 1918 roci Sporudi Filadelfiyi pokinutoyi meshkancyami u 8 mu abo na pochatku 9 go stolittya mali garni shansi zberegtis do teperishnih chasiv Prote u 1880 h rokah vlada Osmanskoyi imperiyi poselila tut cherkesiv vimushenih polishiti ridni krayi pislya yih zahoplennya rosiyanami Kolishni meshkanci Kavkazu pochali vikoristovuvati nayavnij material starovinnih budivel dlya sporudzhennya vlasnih osel a u nastupnomu stolitti Amman obrali pid rozmishennya svoyeyi stolici Hashimiti sho prizvelo do peretvorennya cherkeskogo selisha na velichezne misto naselennya yakogo narazi syagnulo 4 mln osib Pid chas cogo procesu ti zalishki Filadelfiyi yakim poshastilo uniknuti rozbirannya na budivelnij material opinilis pid suchasnoyu zabudovoyu Vtim kilka najmasshtabnishih sporud buli zberezheni ta pridatni dlya oglyadu turistami Sered vidomih ale ne obov yazkovo isnuyuchih zaraz sporud Filadelfiyi mozhlivo vkazati na nastupni Vidnovlena chastina kolonadi navkolo forumuZnajdena na nizhnij terasi citadeli statuya Dedala Jordanskij arheologichnij muzej na teritoriyi citadeli kolonada v rajoni shidnih vorit nayavnist yakoyi vidmitiv na svoyemu plani shvejcarskij mandrivnik Burkhart kotrij podorozhuvav tut u 1812 roci ne zbereglas rimskij forum roztashovanij na pravomu berezi Vadi Amman mizh yiyi ruslom ta teatrom Cej majdan narazi v osnovnomu poglinutij Hashemitskoyu plosheyu mav ploshu 7600 m2 a jogo pivnichna chastina vklyuchala shtuchnu platformu pid yakoyu v tuneli propustili potik Z bokiv forum otochuvali kolonadi pivdenna z yakih sho prilyagaye do teatru chastkovo vidnovlena sporudzhenij na pivden vid forumu velikij teatr roztashovanij na shidnomu boci forumu garno vidnovlenij odeon sporuda dlya vistupiv oratoriv ta poetiv propileyi paradnij vhid hramu Gerkulesa kotri znahodilis na pivnichnij storoni dekumanusu Vid nih po shilu Dzhabal Kala veli shodi do hramu roztashovanogo u kompleksi sporud citadeli Hocha propileyi isnuvali she vidnosno nedavno ta vstigli potrapiti na fotoznimki narazi voni povnistyu vtracheni arkovij mist nad Vadi Amman mizh propileyami ta zaznachenim nizhche nimfeyem kotrij proisnuvav do 1947 roku roztashovana na pivdennij storoni dekumanusu pryamo nad ustyam Misdar el Madhene plosha z monumentalnim nimfeyem ruyini hramu ta baziliki kotri znahodilis na livoberezhzhi Vadi Amman vishe vid vpadinnya Misdar el Madhene Vidomosti pro nih zalishiv toj zhe Burkhart prote narazi cej rajon povnistyu poglinutij zabudovoyu zalishki pivdennih vorit poglinuti zabudovoyu Vizantijska cerkva u citadeli akveduk yakij pochinavsya vid nakopichuvalnogo basejnu dzherela Ras al Ajn kotre vvazhalos pochatkom Vadi Amman vtim verhnye prodovzhennya dolini sho nosit nazvu Vadi Abdun takozh moglo peretvoryuvatis na ruslo pid chas doshiv Sporuda vidoma arabskim meshkancyam same yak rimskij akveduk mala vodyanij kanal z peretinom 1h1 metr ta tyagnulas uzdovzh shidnogo shilu Dzhabal Amman do rajonu mecheti Al Husejni de roztashovuvavsya velikij rozpodilchij rezervuar a nepodalik kolis znahodilis rimski lazni U pidsumku akveduk protrimavsya do seredini 20 stolittya pislya chogo buv zrujnovanij zalishki zahidnih vorit dolya taka same yak i u inshih sporud na v yizdah do mista viyavlene arheologichnimi doslidzhennyami misce roztashuvannya cerki Svyatogo Georgiya 6 7 stolittya sporudzhenoyi v rajoni Dzhabal Lvejbde na majdanchiku starogo hramu vizantijska cerkva na verhnij terasi citadeli Narazi tut mozhlivo pobachiti chastkovo vidnovleni koloni z korinfskimi kapitelyami ostanni pri budivnictvi baziliki zapozichili z yazichnickogo Hramu Gerkulesu svyatilishe bogini Tihe u zavershalnij pivnichno zahidnij chastini citadeli Sporuda bula zrujnovana she v starodavni chasi a yiyi nayavnist vivodyat iz znajdenoyi tut marmurovoyi golovi bogini fortechni muri citadeli zvedeni u rimskij period ta suttyevo perebudovani pid chas pravlinnya Omeyadiv Zagalna dovzhina cih ukriplen stanovila 1680 metriv Dekumanus ta kardo buli prikrasheni protyazhnimi kolonadami zvedennya yakih vidnosyat do periodu intensivnoyi rozbudovi mista u 2 st n e jmovirno pislya pravlinnya imperatora Adriana PrimitkiLion Tracks Photo QnA Philadelphia of the Decapolis the other Philadelphia in Bible times and Rabbah of the Ammonites Amman of modern Jordan bibleistrue com Procitovano 8 kvitnya 2019 Freedman David Noel Myers Allen C 31 grudnya 2000 Eerdmans Dictionary of the Bible angl Amsterdam University Press ISBN 9789053565032 in visitjordan com Arhiv originalu za 22 bereznya 2019 Procitovano 8 kvitnya 2019 PhiladelphiaACHIM LICHTENBERGER Finney 2017 The Eerdmans Encyclopedia of Early Christian Art and Archaeology angl Wm B Eerdmans Publishing ISBN 9780802890160 Altman Jack 2000 03 Jordan angl Hunter Publishing Inc ISBN 9782884521116