Гераса — античне місто у Зайорданні, яке передувало сучасному Джерашу. Знаходиться за три з половиною десятки кілометрів на північ від столиці Йорданії Амману.
Історія міста
Заснування та боротьба з Хасмонеями
Після завоювання імперії Ахеменідів Александром Македонським у Зайорданні виник цілий ряд елліністичних міст. Карбовані у пізній період (правління імператорів Септимія Севера та Елагабала) герасенські монети містять зображення цього великого завойовника та стверджують, що саме він був фундатором міста. Втім, офіційна грецька назва поселення – «Антиохія-на-Хрисорроасі, колишня Гераса» – дозволяє з достатнім рівнем впевненості відносити заснування тут елліністичного полісу на період після захоплення Зайордання сирійськими Селевкідами, котрі відвоювали ці землі у єгипетських Птолемеїв в 200 році до н.е. Найімовірніше, це відбулось за правління Антиоха IV Епіфана (175-164 рр. до н.е.), причому на той момент тут вже існувало достатньо значне поселення, щоб його назва була включена до зазначеної вище формули. Воно мало семітське походження, та, у відповідності до знайденого набатейського напису 1 століття до н.е., носило найменування Гаршу.
Всього за кілька десятків років після появи Антиохії-на-Хрисорроасі для неї, які і для всіх елліністичних міст Палестини, намітилась серйозна загроза. Стрімко слабнуча держава Селевкідів не змогла втримати контролю над Юдеєю, котра під проводом Хасмонеїв почала відвойовувати свої старовинні землі. До кінця 2 століття до н.е. ця боротьба протікала майже виключно на захід від Йордану (за виключенням захоплення Йохананом Гірканом Мадаби – поселення за шість десятків кілометрів на південь від Гераси, у землях Філадельфії). Зате у першій чверті наступного століття юдейський цар Александр Яннай зробив Зайордання одним з головних фронтів тієї війни. Не без складнощів йому вдалось зруйнувати фортецю Амафунт, котра розташовувалась на східному березі Йордану на захід від Гераси та належала філадельфійському тирану Теодору (вважається, що останній також мав під своєю владою і герасенців). Потім Александра відволікла шестирічна громадянська війна, проте у другій половині 80-х років до н.е. він повернувся і зруйнував місто Пела – велике еліністичне поселення північно-західніше Гераси. За цим черговим кроком був успішний похід на Діон, розташований на північ від земель герасенців.
На жаль, наступний (та найбільш цікавий з точки зору історії Гераси) крок Янная достеменно невідомий, оскільки історик Йосип Флавій (завдяки якому до нас взагалі дійшли відомості про війни цього юдейського правителя) наводить дві різні версії подій. У «Юдейській війні» він пише, що “Александр ... маючи жагу до скарбів Теодора вирушив до Гераси, обвів її потрійним валом та узяв місто штурмом» (але при цьому не згадує Герасу у розміщеному далі переліку міст, котрі в подальшому римляни вивели з-під влади юдеїв та віддали попереднім мешканцям). Тоді як у «Юдейських старожитностях» Йосип зазначає, що «Александр ... пішов на Весу, де в той час знаходились головні скарби Зенона [батька Теодора]. Оточивши це місто потрійною стіною, він оволодів ним», після чого згадує у переліку завоювань Янная серед іншого «моавітське місто Ессевон» (але не каже нічого про Герасу). Без сумніву, мова йде про одне й те саме захоплене місто, тільки в одному випадку це Гераса, а в іншому – Есса (Веса, Себонітіс, Хешбон), розташована південніше від Філадельфії у напрямку земель колишнього Моаву. Прояснити ситуацію могло б, наприклад, віднайдення при розкопках Гераси слідів руйнувань (пожеж), котрі відносились би до першої половини 1 століття до н.е. (такі сліди, зокрема, існують у згаданій вище Пелі), проте наразі їх не виявлено. Як наслідок, одні дослідники вважають Герасу захопленою Яннаєм, тоді як інші не погоджуються з цим.
У 76 р. до н.е. Яннай помер при облозі фортеці Рагава, котра знаходилась на землях герасенців. За цим Рагава все-таки була здобута дружиною покійного царя, проте подальші завоювання Хасмонеїв припинились через внутрішні чвари, а вже у 64/63 р. до н.е. сюди прибули римляни під провідництвом Помпея. Він включив елліністичні міста Зайордання до складу нової римської провінції Сирія, об’єднавши їх при цьому під назвою Десятиграддя. Гераса стала одним з епонімних міст останнього та, на знак подяки за позбавлення від юдейської загрози, започаткувала нову еру свого літочислення – помпейську, з початком відліку у 64/63 р. до н.е.
Розквіт під владою Риму
На початку юдейської війни 66-73 років повсталі «спустошили сирійські селища та розташовані поблизу кордону міста: Філадельфію, Себонітіс, Герасу, Пелу та Скифополь». При цьому щодо Гераси мова навряд чи йшла про захоплення самого населеного пункту, оскільки майже одразу Йосип Флавій зазначає, що у розгорнувшихся у відповідь репресіях «герасенці теж не завдавали шкоди залишившимся у них юдеям, а тих, хто за власним бажанням покидав місто, вони навіть проводжали до самого кордону».
У 106 році імператор Траян анексував Набатейське царство та створив на його основі провінцію Аравія, до складу якої передали Герасу (а також ще два міста зі складу тепер вже колишнього Декаполісу – Філадельфію та Канату). Як наслідок, у написах герасенців почали зустрічатись присвяти на честь губернаторів Аравії, котрі, зокрема, мали відношення до спорудження північних воріт (Клавдій Север), мацеллуму (Тиберій Юлій Юліан Александр) та пропілеїв Храму Артеміди (Луцій Аттидій Корнеліан). Виявлено також напис від 125/126 р. н.е., яким мешканці міста висловлюють подяку Тиберію Юлію Юліану Александру за відновлення громадянського спокою у Герасі (на жаль, нічого більш детального про ці заворушення невідомо).
А в 130-му місто відвідав імператор Адріан, котрий в середині свого правління здійснив багаторічну поїздку по східним провінціям Риму. Наслідком цього стали численні монументи, споруджені містами, котрим випала честь приймати в себе повелителя. Не залишилась осторонь і Гераса, яка звела монументальну трипрольотну арку Адріана. Місце для неї обрали за межами міських укріплень, на кілька сотень метрів південніше від Південних воріт – ймовірно, з розрахунку на подальше розширення Гераси, чого втім так і не відбулось.
Підстави ж очікувати на розширення у герасенців були. Розквіт римської імперії, який тривав до середини 3 ст. н. е., вкрай позитивно відбився на Зайорданні. Розташовані тут міста отримували зиск від караванної торгівлі зі сходом, масштаби якої визначались попитом з боку багатої держави, котра охопила та замирила все Середземномор'я. Хоча Гераса залишилась дещо осторонь прокладеної на початку століття дороги Via Traiana Nova (з’єднала Червоне море із Філадельфією та Босрою), проте через місто проходив шлях від Філадельфії на Пелу та далі до середземноморських портів Птолемаїда і Кесарія (ця дорога, ймовірно, була облаштована римлянами ще при Флавіях та реконструйована невдовзі після утворення провінції Аравія). Крім того, в 120 році проклали римську дорогу на Адраа, звідки шлях вів далі на Дамаск. Як наслідок, місто багатіло, зводило численні монументальні споруди та карбувало власну монету. Останнє вперше зафіксували при Нероні, проте основний період випуску грошей припав на період від Адріана до Елагабала.
Чисельність населення Гераси (без урахування підлеглої сільськогосподарської округи) станом на 175 р. н.е. оцінюють від 10 до 25 тисяч осіб. У місті існувало дві основні групи мешканців, одна з яких продовжувала стару семітську традицію та використовувала назву «Гераса», тоді як інша мала елліністичний світогляд та віддавала перевагу згаданій на початку формулі «Антиохія-на-Хрисорроасі, колишня Гераса». При цьому відбувалось одночасне карбування монет з обома формулами, а групи конкурували у пишності головних святилищ – семітська розвивала комплекс Храму Артеміди (ідентифікувавши під цим іменем якусь місцеву східну богиню), тоді як їх суперники розбудовували Храм Зевса. Серед інших богів, котрим поклонялись герасенці, можна згадати Геру та Пакейдаса («охоронця, захисника» - це ім’я, ймовірно, було еллінізацією якогось арабського бога). У підсумку ж на період правління Елагабала (218-222) або семітська община отримала первагу в місті, або це суперництво стихло.
Припускають, що саме при Елагабалі Гераса отримала почесний статус римської колонії та найменування Aurealia Antoniniana. Втім, на думку різних дослідників це також може відноситись до правління Каракалли (211-217) або Марка Аврелія Антоніна (161-180 рр.)
Занепад міста
Криза Римської імперії у середині 3 століття (яка на сході супроводжувалась вторгненням персів у Сирію) суттєво підірвала благополуччя жителів Зайордання. У цей період практично припинилось зведення герасенцями монументальних споруд, так, на 3 ст. припадає поява лише великих лазень у східній частині міста та спорудження за його межами у Біркетейні театру для проведення фестивалів.
Адміністративна реформа Діоклетіана (біля 290 року) не зачепила Герасу, котра і в 6 столітті залишалась у складі провінції Аравія. Зате сила та стабільність, повернута на певний час Діоклетіаном імперії, сприяла певному відновленню міста, що засвідчують ознаки відновлювальних робіт на окремих спорудах.
У 4 столітті в Герасі поширилось християнство та з'явилась єпископська кафедра. Відомо, що в 359 році єпископ Ексересій (Exeresius) приймав у часть у Селевкійському соборі. Пізніше, в 451-му, герасенський єпископ був учасником Халкедонського собору. На кінець 6 століття в місті було півтора десятка християнських церков, при зведенні яких активно використовували частини існуючих споруд чи матеріал з них.
Велась у візантійський період і певна цивільна будівельна активність. Так, в 454-455 спорудили лазні Плаккія. У тому ж столітті неподалік з'явилась затишна площа з фонтаном. Втім, до колишнього розквіту місту було далеко. Численні монументальні споруди занедбали або перетворили на ремеслені зони (наприклад, мацеллум чи Північний театр), припинились колишні забіги на іподромі, який перебудували на невеликий амфітеатр. Зруйнований землетрусом у 6 столітті північний міст так і не відновили. Археологи виявили сліди руйнувань і на інших спорудах – чи то внаслідок вторгнення персів у 614 році, чи через землетрус 631/632 років.
У підсумку в 630-х Гераса потрапила під владу арабських завойовників та стала іменуватись Джерашем. Після 16 століття руїни міста були остаточно закинуті, що зберегло їх для сьогодення. Наразі розкопаний та відновлений ансамбль споруд Гераси є одним з найкращих серед існуючих взірців античних міст.
План міста та туристичні споруди Гераси
Гераса розташовувалась по обох берегах Хрисорроасу («золотого потоку»), правого допливу Яббоку. В районі міста ця річечка тече у південному напрямку, ділячи його територію приблизно навпіл. Східну частину займала переважно житлова та господарська забудова, котра до того ж майже повністю скрита під сучасним Джерашем – наразі тут розкопані лише залишки церкви Прокопія та східні лазні. В останніх збереглись доволі суттєві залишки стін та арок, при цьому у другій половині 2010-х на території лазень продовжувались активні археологічні дослідження. Під час них в одному з басейнів знайшли 27 скульптур, скиданих туди у візантійський період в межах підготовки для знищення (переробки). Серед них були гігантські зображення Афродіти (із славнозвісного пентелійського мармуру) та Зевсу (із мармуру, видобутого в північній Греції) , а також скульптури муз, котрі сидять на тронах.
Оборонні стіни міста, периметр яких нараховував 3,45 км, мали більше ніж сто веж. У двох місцях вони переходили через Хрисорроас, що потребувало облаштування специфічних засобів захисту. Так, в місці виходу річки з Гераси звели дві великі башти та шлюз, пройшовши який вода падала з висоти десять метрів. Як саме захистили місце входу потоку до міста наразі нічого невідомо.
У західній частині Гераси знаходився центр її суспільного та культурного життя. Відповідно, тут зосереджені майже всі монументальні споруди та наразі знаходиться основна територія розкопок (археологічного заповідника). Вхід до неї облаштували з південної сторони, де першою трапляється відвідувачам Арка Адріана. За цим вони минають іподром та Південні ворота, підходячи, таким чином, до комплексу Храма Зевса (одного з двох головних святилищ античного міста). Поряд із комплексом розташовані Південний театр та оточена колонадами площа незвичної форми, відома через це як Овальна.
Від Овальної площі на північ тягнеться головна вулиця стародавнього міста, наразі відкрита для відвідування на всю свою довжину у 800 метрів. Уздовж неї збереглися великі ділянки колонад, котрі колись прикрашали цю кардо (вулиця напрямку північ-південь у містах римської імперії) та розташовані численні інші споруди. Так, при русі по кардо від Овальної площі відвідувач спершу минає розташований ліворуч мацеллум. Далі на перехресті з південним декуманусом (вулиця напрямку схід-захід) знаходяться залишки подіумів Південного тетракоініона. У стародавні часи рухаючись праворуч по цьому декуманусу можна було потрапити на південний міст, наразі ж на підході до долини річки прохід перекриває огорожа основної території розкопок (відвідати відновлений міст можливо лише покинувши її).
За сотню метрів на північ від тетракоініона ліворуч знаходяться пропілеї (парадний вхід) колишнього храму Діоніса (котрий був зруйнований та перетворений на церкву ще у римські часи). Продовжуючи рух та поминувши розкішний німфей, відвідувач опиниться біля перетину кардо та Священної дороги до Храму Артеміди (друге головне святилище міста). Праворуч тут знаходиться Церква біля пропілеїв, апсида якої перекриває колишній прохід до північного мосту (зруйнованого землетрусом ще у візантійські часи), ліворуч же підносяться монументальні колони та ворота пропілеїв храму.
Центральний сектор кардо завершає Північний тетрапілон, котрий хоча й поступався у художньому плані загаданому вище тетракіоніону, проте наразі знаходить у набагато кращому стані. За дві з лишком сотні метрів від нього далі по вулиці знаходяться Північні ворота (станом на кінець 2010-х відносились до системи огорожі основної території розкопок, без виходу за яку могли бути оглянуті лише з внутрішньої сторони).
Рухаючись від Північного тетрапілону на захід по північному декуманусу можна невдовзі досягти площі з монументальними портиками на вході до Північного театру. Піднявшись через останній можливо відвідати залишки церкви єпископа Ісаї (від якої наразі залишились лише напольні мозаїки) або перейти до Храму Артеміди, котрий наразі є однією з «візитівок» античного міста. З південної сторони цього святилища стоять колони церкви святого Теодора, одна зі сторін якої (протилежна від входу) виходить до затишної площі з фонтаном. Повернувшись на дорогу від Храму Артеміди до Південного театру, можливо оглянути ще кілька мозаїк у залишках візантійських церков (зокрема, у церкві Козьми та Даміана).
За межами основної території розкопок окрім зазначеного вище південного мосту знаходяться кілька споруд у Біркетейні (за 1,6 км на північ від Північних воріт). Тут споруджений малий театр та великий прямокутний басейн, призначенням якого у античні часи, найімовірніше, було проведення водних вистав під час фестивалів.
Примітки
- Rami Khouri. Jerash. A frontier city of the Roman East / Longman group, 1986.
- . Ancient History Encyclopedia (англ.). Архів оригіналу за 22 жовтня 2019. Процитовано 22 жовтня 2019.
- Schürer, Emil; Vermes, Geza; Millar, Fergus (30 січня 2014). The History of the Jewish People in the Age of Jesus Christ: (англ.). A&C Black. ISBN .
- Kaizer, Ted (25 червня 2008). The Variety of Local Religious Life in the Near East: In the Hellenistic and Roman Periods (англ.). BRILL. ISBN .
- Sartre, Maurice (2005). The Middle East Under Rome (англ.). Harvard University Press. ISBN .
- Trends in the Urban History of Eastern Palaestina Secunda during the Late Antique - Early Islamic Transition.
- Kennedy, David (20 листопада 2013). Gerasa and the Decapolis (англ.). Bloomsbury Publishing. ISBN .
- . Jordan Times (англ.). 31 жовтня 2018. Архів оригіналу за 22 жовтня 2019. Процитовано 22 жовтня 2019.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gerasa antichne misto u Zajordanni yake pereduvalo suchasnomu Dzherashu Znahoditsya za tri z polovinoyu desyatki kilometriv na pivnich vid stolici Jordaniyi Ammanu Propileyi Hramu ArtemidiIstoriya mistaZasnuvannya ta borotba z Hasmoneyami Pislya zavoyuvannya imperiyi Ahemenidiv Aleksandrom Makedonskim u Zajordanni vinik cilij ryad ellinistichnih mist Karbovani u piznij period pravlinnya imperatoriv Septimiya Severa ta Elagabala gerasenski moneti mistyat zobrazhennya cogo velikogo zavojovnika ta stverdzhuyut sho same vin buv fundatorom mista Vtim oficijna grecka nazva poselennya Antiohiya na Hrisorroasi kolishnya Gerasa dozvolyaye z dostatnim rivnem vpevnenosti vidnositi zasnuvannya tut ellinistichnogo polisu na period pislya zahoplennya Zajordannya sirijskimi Selevkidami kotri vidvoyuvali ci zemli u yegipetskih Ptolemeyiv v 200 roci do n e Najimovirnishe ce vidbulos za pravlinnya Antioha IV Epifana 175 164 rr do n e prichomu na toj moment tut vzhe isnuvalo dostatno znachne poselennya shob jogo nazva bula vklyuchena do zaznachenoyi vishe formuli Vono malo semitske pohodzhennya ta u vidpovidnosti do znajdenogo nabatejskogo napisu 1 stolittya do n e nosilo najmenuvannya Garshu Arka Adriana Vsogo za kilka desyatkiv rokiv pislya poyavi Antiohiyi na Hrisorroasi dlya neyi yaki i dlya vsih ellinistichnih mist Palestini namitilas serjozna zagroza Strimko slabnucha derzhava Selevkidiv ne zmogla vtrimati kontrolyu nad Yudeyeyu kotra pid provodom Hasmoneyiv pochala vidvojovuvati svoyi starovinni zemli Do kincya 2 stolittya do n e cya borotba protikala majzhe viklyuchno na zahid vid Jordanu za viklyuchennyam zahoplennya Johananom Girkanom Madabi poselennya za shist desyatkiv kilometriv na pivden vid Gerasi u zemlyah Filadelfiyi Zate u pershij chverti nastupnogo stolittya yudejskij car Aleksandr Yannaj zrobiv Zajordannya odnim z golovnih frontiv tiyeyi vijni Ne bez skladnoshiv jomu vdalos zrujnuvati fortecyu Amafunt kotra roztashovuvalas na shidnomu berezi Jordanu na zahid vid Gerasi ta nalezhala filadelfijskomu tiranu Teodoru vvazhayetsya sho ostannij takozh mav pid svoyeyu vladoyu i gerasenciv Potim Aleksandra vidvolikla shestirichna gromadyanska vijna prote u drugij polovini 80 h rokiv do n e vin povernuvsya i zrujnuvav misto Pela velike elinistichne poselennya pivnichno zahidnishe Gerasi Za cim chergovim krokom buv uspishnij pohid na Dion roztashovanij na pivnich vid zemel gerasenciv Hram Zevsa Na zhal nastupnij ta najbilsh cikavij z tochki zoru istoriyi Gerasi krok Yannaya dostemenno nevidomij oskilki istorik Josip Flavij zavdyaki yakomu do nas vzagali dijshli vidomosti pro vijni cogo yudejskogo pravitelya navodit dvi rizni versiyi podij U Yudejskij vijni vin pishe sho Aleksandr mayuchi zhagu do skarbiv Teodora virushiv do Gerasi obviv yiyi potrijnim valom ta uzyav misto shturmom ale pri comu ne zgaduye Gerasu u rozmishenomu dali pereliku mist kotri v podalshomu rimlyani viveli z pid vladi yudeyiv ta viddali poperednim meshkancyam Todi yak u Yudejskih starozhitnostyah Josip zaznachaye sho Aleksandr pishov na Vesu de v toj chas znahodilis golovni skarbi Zenona batka Teodora Otochivshi ce misto potrijnoyu stinoyu vin ovolodiv nim pislya chogo zgaduye u pereliku zavoyuvan Yannaya sered inshogo moavitske misto Essevon ale ne kazhe nichogo pro Gerasu Bez sumnivu mova jde pro odne j te same zahoplene misto tilki v odnomu vipadku ce Gerasa a v inshomu Essa Vesa Sebonitis Heshbon roztashovana pivdennishe vid Filadelfiyi u napryamku zemel kolishnogo Moavu Proyasniti situaciyu moglo b napriklad vidnajdennya pri rozkopkah Gerasi slidiv rujnuvan pozhezh kotri vidnosilis bi do pershoyi polovini 1 stolittya do n e taki slidi zokrema isnuyut u zgadanij vishe Peli prote narazi yih ne viyavleno Yak naslidok odni doslidniki vvazhayut Gerasu zahoplenoyu Yannayem todi yak inshi ne pogodzhuyutsya z cim U 76 r do n e Yannaj pomer pri oblozi forteci Ragava kotra znahodilas na zemlyah gerasenciv Za cim Ragava vse taki bula zdobuta druzhinoyu pokijnogo carya prote podalshi zavoyuvannya Hasmoneyiv pripinilis cherez vnutrishni chvari a vzhe u 64 63 r do n e syudi pribuli rimlyani pid providnictvom Pompeya Vin vklyuchiv ellinistichni mista Zajordannya do skladu novoyi rimskoyi provinciyi Siriya ob yednavshi yih pri comu pid nazvoyu Desyatigraddya Gerasa stala odnim z eponimnih mist ostannogo ta na znak podyaki za pozbavlennya vid yudejskoyi zagrozi zapochatkuvala novu eru svogo litochislennya pompejsku z pochatkom vidliku u 64 63 r do n e Ovalna plosha Rozkvit pid vladoyu Rimu Na pochatku yudejskoyi vijni 66 73 rokiv povstali spustoshili sirijski selisha ta roztashovani poblizu kordonu mista Filadelfiyu Sebonitis Gerasu Pelu ta Skifopol Pri comu shodo Gerasi mova navryad chi jshla pro zahoplennya samogo naselenogo punktu oskilki majzhe odrazu Josip Flavij zaznachaye sho u rozgornuvshihsya u vidpovid represiyah gerasenci tezh ne zavdavali shkodi zalishivshimsya u nih yudeyam a tih hto za vlasnim bazhannyam pokidav misto voni navit provodzhali do samogo kordonu Odna iz sekcij kardo U 106 roci imperator Trayan aneksuvav Nabatejske carstvo ta stvoriv na jogo osnovi provinciyu Araviya do skladu yakoyi peredali Gerasu a takozh she dva mista zi skladu teper vzhe kolishnogo Dekapolisu Filadelfiyu ta Kanatu Yak naslidok u napisah gerasenciv pochali zustrichatis prisvyati na chest gubernatoriv Araviyi kotri zokrema mali vidnoshennya do sporudzhennya pivnichnih vorit Klavdij Sever macellumu Tiberij Yulij Yulian Aleksandr ta propileyiv Hramu Artemidi Lucij Attidij Kornelian Viyavleno takozh napis vid 125 126 r n e yakim meshkanci mista vislovlyuyut podyaku Tiberiyu Yuliyu Yulianu Aleksandru za vidnovlennya gromadyanskogo spokoyu u Gerasi na zhal nichogo bilsh detalnogo pro ci zavorushennya nevidomo A v 130 mu misto vidvidav imperator Adrian kotrij v seredini svogo pravlinnya zdijsniv bagatorichnu poyizdku po shidnim provinciyam Rimu Naslidkom cogo stali chislenni monumenti sporudzheni mistami kotrim vipala chest prijmati v sebe povelitelya Ne zalishilas ostoron i Gerasa yaka zvela monumentalnu triprolotnu arku Adriana Misce dlya neyi obrali za mezhami miskih ukriplen na kilka soten metriv pivdennishe vid Pivdennih vorit jmovirno z rozrahunku na podalshe rozshirennya Gerasi chogo vtim tak i ne vidbulos Kolonada pivdennogo dekumanusu Pidstavi zh ochikuvati na rozshirennya u gerasenciv buli Rozkvit rimskoyi imperiyi yakij trivav do seredini 3 st n e vkraj pozitivno vidbivsya na Zajordanni Roztashovani tut mista otrimuvali zisk vid karavannoyi torgivli zi shodom masshtabi yakoyi viznachalis popitom z boku bagatoyi derzhavi kotra ohopila ta zamirila vse Seredzemnomor ya Hocha Gerasa zalishilas desho ostoron prokladenoyi na pochatku stolittya dorogi Via Traiana Nova z yednala Chervone more iz Filadelfiyeyu ta Bosroyu prote cherez misto prohodiv shlyah vid Filadelfiyi na Pelu ta dali do seredzemnomorskih portiv Ptolemayida i Kesariya cya doroga jmovirno bula oblashtovana rimlyanami she pri Flaviyah ta rekonstrujovana nevdovzi pislya utvorennya provinciyi Araviya Krim togo v 120 roci proklali rimsku dorogu na Adraa zvidki shlyah viv dali na Damask Yak naslidok misto bagatilo zvodilo chislenni monumentalni sporudi ta karbuvalo vlasnu monetu Ostannye vpershe zafiksuvali pri Neroni prote osnovnij period vipusku groshej pripav na period vid Adriana do Elagabala Nimfej Chiselnist naselennya Gerasi bez urahuvannya pidlegloyi silskogospodarskoyi okrugi stanom na 175 r n e ocinyuyut vid 10 do 25 tisyach osib U misti isnuvalo dvi osnovni grupi meshkanciv odna z yakih prodovzhuvala staru semitsku tradiciyu ta vikoristovuvala nazvu Gerasa todi yak insha mala ellinistichnij svitoglyad ta viddavala perevagu zgadanij na pochatku formuli Antiohiya na Hrisorroasi kolishnya Gerasa Pri comu vidbuvalos odnochasne karbuvannya monet z oboma formulami a grupi konkuruvali u pishnosti golovnih svyatilish semitska rozvivala kompleks Hramu Artemidi identifikuvavshi pid cim imenem yakus miscevu shidnu boginyu todi yak yih superniki rozbudovuvali Hram Zevsa Sered inshih bogiv kotrim poklonyalis gerasenci mozhna zgadati Geru ta Pakejdasa ohoroncya zahisnika ce im ya jmovirno bulo ellinizaciyeyu yakogos arabskogo boga U pidsumku zh na period pravlinnya Elagabala 218 222 abo semitska obshina otrimala pervagu v misti abo ce supernictvo stihlo Pripuskayut sho same pri Elagabali Gerasa otrimala pochesnij status rimskoyi koloniyi ta najmenuvannya Aurealia Antoniniana Vtim na dumku riznih doslidnikiv ce takozh mozhe vidnositis do pravlinnya Karakalli 211 217 abo Marka Avreliya Antonina 161 180 rr Zanepad mista Zalishki Zahidnih lazen Na perednomu plani vidno bazi ta ulamki kolon portikiv kotri otochuvali vnutrishnij dvir lazen Kriza Rimskoyi imperiyi u seredini 3 stolittya yaka na shodi suprovodzhuvalas vtorgnennyam persiv u Siriyu suttyevo pidirvala blagopoluchchya zhiteliv Zajordannya U cej period praktichno pripinilos zvedennya gerasencyami monumentalnih sporud tak na 3 st pripadaye poyava lishe velikih lazen u shidnij chastini mista ta sporudzhennya za jogo mezhami u Birketejni teatru dlya provedennya festivaliv Administrativna reforma Diokletiana bilya 290 roku ne zachepila Gerasu kotra i v 6 stolitti zalishalas u skladi provinciyi Araviya Zate sila ta stabilnist povernuta na pevnij chas Diokletianom imperiyi spriyala pevnomu vidnovlennyu mista sho zasvidchuyut oznaki vidnovlyuvalnih robit na okremih sporudah Pivnichnij tetrapilon U 4 stolitti v Gerasi poshirilos hristiyanstvo ta z yavilas yepiskopska kafedra Vidomo sho v 359 roci yepiskop Ekseresij Exeresius prijmav u chast u Selevkijskomu sobori Piznishe v 451 mu gerasenskij yepiskop buv uchasnikom Halkedonskogo soboru Na kinec 6 stolittya v misti bulo pivtora desyatka hristiyanskih cerkov pri zvedenni yakih aktivno vikoristovuvali chastini isnuyuchih sporud chi material z nih Velas u vizantijskij period i pevna civilna budivelna aktivnist Tak v 454 455 sporudili lazni Plakkiya U tomu zh stolitti nepodalik z yavilas zatishna plosha z fontanom Vtim do kolishnogo rozkvitu mistu bulo daleko Chislenni monumentalni sporudi zanedbali abo peretvorili na remesleni zoni napriklad macellum chi Pivnichnij teatr pripinilis kolishni zabigi na ipodromi yakij perebuduvali na nevelikij amfiteatr Zrujnovanij zemletrusom u 6 stolitti pivnichnij mist tak i ne vidnovili Arheologi viyavili slidi rujnuvan i na inshih sporudah chi to vnaslidok vtorgnennya persiv u 614 roci chi cherez zemletrus 631 632 rokiv U pidsumku v 630 h Gerasa potrapila pid vladu arabskih zavojovnikiv ta stala imenuvatis Dzherashem Pislya 16 stolittya ruyini mista buli ostatochno zakinuti sho zbereglo yih dlya sogodennya Narazi rozkopanij ta vidnovlenij ansambl sporud Gerasi ye odnim z najkrashih sered isnuyuchih vzirciv antichnih mist Plan mista ta turistichni sporudi GerasiKarta Gerasi pivnich pravoruch Gerasa roztashovuvalas po oboh beregah Hrisorroasu zolotogo potoku pravogo doplivu Yabboku V rajoni mista cya richechka teche u pivdennomu napryamku dilyachi jogo teritoriyu priblizno navpil Shidnu chastinu zajmala perevazhno zhitlova ta gospodarska zabudova kotra do togo zh majzhe povnistyu skrita pid suchasnim Dzherashem narazi tut rozkopani lishe zalishki cerkvi Prokopiya ta shidni lazni V ostannih zbereglis dovoli suttyevi zalishki stin ta arok pri comu u drugij polovini 2010 h na teritoriyi lazen prodovzhuvalis aktivni arheologichni doslidzhennya Pid chas nih v odnomu z basejniv znajshli 27 skulptur skidanih tudi u vizantijskij period v mezhah pidgotovki dlya znishennya pererobki Sered nih buli gigantski zobrazhennya Afroditi iz slavnozvisnogo pentelijskogo marmuru ta Zevsu iz marmuru vidobutogo v pivnichnij Greciyi a takozh skulpturi muz kotri sidyat na tronah Oboronni stini mista perimetr yakih narahovuvav 3 45 km mali bilshe nizh sto vezh U dvoh miscyah voni perehodili cherez Hrisorroas sho potrebuvalo oblashtuvannya specifichnih zasobiv zahistu Tak v misci vihodu richki z Gerasi zveli dvi veliki bashti ta shlyuz projshovshi yakij voda padala z visoti desyat metriv Yak same zahistili misce vhodu potoku do mista narazi nichogo nevidomo Pivnichni vorota U zahidnij chastini Gerasi znahodivsya centr yiyi suspilnogo ta kulturnogo zhittya Vidpovidno tut zoseredzheni majzhe vsi monumentalni sporudi ta narazi znahoditsya osnovna teritoriya rozkopok arheologichnogo zapovidnika Vhid do neyi oblashtuvali z pivdennoyi storoni de pershoyu traplyayetsya vidviduvacham Arka Adriana Za cim voni minayut ipodrom ta Pivdenni vorota pidhodyachi takim chinom do kompleksu Hrama Zevsa odnogo z dvoh golovnih svyatilish antichnogo mista Poryad iz kompleksom roztashovani Pivdennij teatr ta otochena kolonadami plosha nezvichnoyi formi vidoma cherez ce yak Ovalna Pivnichnij teatr Vid Ovalnoyi ploshi na pivnich tyagnetsya golovna vulicya starodavnogo mista narazi vidkrita dlya vidviduvannya na vsyu svoyu dovzhinu u 800 metriv Uzdovzh neyi zbereglisya veliki dilyanki kolonad kotri kolis prikrashali cyu kardo vulicya napryamku pivnich pivden u mistah rimskoyi imperiyi ta roztashovani chislenni inshi sporudi Tak pri rusi po kardo vid Ovalnoyi ploshi vidviduvach spershu minaye roztashovanij livoruch macellum Dali na perehresti z pivdennim dekumanusom vulicya napryamku shid zahid znahodyatsya zalishki podiumiv Pivdennogo tetrakoiniona U starodavni chasi ruhayuchis pravoruch po comu dekumanusu mozhna bulo potrapiti na pivdennij mist narazi zh na pidhodi do dolini richki prohid perekrivaye ogorozha osnovnoyi teritoriyi rozkopok vidvidati vidnovlenij mist mozhlivo lishe pokinuvshi yiyi Hram Artemidi Za sotnyu metriv na pivnich vid tetrakoiniona livoruch znahodyatsya propileyi paradnij vhid kolishnogo hramu Dionisa kotrij buv zrujnovanij ta peretvorenij na cerkvu she u rimski chasi Prodovzhuyuchi ruh ta pominuvshi rozkishnij nimfej vidviduvach opinitsya bilya peretinu kardo ta Svyashennoyi dorogi do Hramu Artemidi druge golovne svyatilishe mista Pravoruch tut znahoditsya Cerkva bilya propileyiv apsida yakoyi perekrivaye kolishnij prohid do pivnichnogo mostu zrujnovanogo zemletrusom she u vizantijski chasi livoruch zhe pidnosyatsya monumentalni koloni ta vorota propileyiv hramu Mozayichna pidloga iz cerkvi Kozmi ta Damiana Centralnij sektor kardo zavershaye Pivnichnij tetrapilon kotrij hocha j postupavsya u hudozhnomu plani zagadanomu vishe tetrakionionu prote narazi znahodit u nabagato krashomu stani Za dvi z lishkom sotni metriv vid nogo dali po vulici znahodyatsya Pivnichni vorota stanom na kinec 2010 h vidnosilis do sistemi ogorozhi osnovnoyi teritoriyi rozkopok bez vihodu za yaku mogli buti oglyanuti lishe z vnutrishnoyi storoni Vidnovlenij pivdennij mist Ruhayuchis vid Pivnichnogo tetrapilonu na zahid po pivnichnomu dekumanusu mozhna nevdovzi dosyagti ploshi z monumentalnimi portikami na vhodi do Pivnichnogo teatru Pidnyavshis cherez ostannij mozhlivo vidvidati zalishki cerkvi yepiskopa Isayi vid yakoyi narazi zalishilis lishe napolni mozayiki abo perejti do Hramu Artemidi kotrij narazi ye odniyeyu z vizitivok antichnogo mista Z pivdennoyi storoni cogo svyatilisha stoyat koloni cerkvi svyatogo Teodora odna zi storin yakoyi protilezhna vid vhodu vihodit do zatishnoyi ploshi z fontanom Povernuvshis na dorogu vid Hramu Artemidi do Pivdennogo teatru mozhlivo oglyanuti she kilka mozayik u zalishkah vizantijskih cerkov zokrema u cerkvi Kozmi ta Damiana Za mezhami osnovnoyi teritoriyi rozkopok okrim zaznachenogo vishe pivdennogo mostu znahodyatsya kilka sporud u Birketejni za 1 6 km na pivnich vid Pivnichnih vorit Tut sporudzhenij malij teatr ta velikij pryamokutnij basejn priznachennyam yakogo u antichni chasi najimovirnishe bulo provedennya vodnih vistav pid chas festivaliv PrimitkiRami Khouri Jerash A frontier city of the Roman East Longman group 1986 Ancient History Encyclopedia angl Arhiv originalu za 22 zhovtnya 2019 Procitovano 22 zhovtnya 2019 Schurer Emil Vermes Geza Millar Fergus 30 sichnya 2014 The History of the Jewish People in the Age of Jesus Christ angl A amp C Black ISBN 9781472558299 Kaizer Ted 25 chervnya 2008 The Variety of Local Religious Life in the Near East In the Hellenistic and Roman Periods angl BRILL ISBN 9789047433538 Sartre Maurice 2005 The Middle East Under Rome angl Harvard University Press ISBN 9780674016835 Trends in the Urban History of Eastern Palaestina Secunda during the Late Antique Early Islamic Transition Kennedy David 20 listopada 2013 Gerasa and the Decapolis angl Bloomsbury Publishing ISBN 9781472537744 Jordan Times angl 31 zhovtnya 2018 Arhiv originalu za 22 zhovtnya 2019 Procitovano 22 zhovtnya 2019