Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Пелла (грец. Πέλλα; івр. פחל; араб. يلاب) — елліністичне та ранньовізантійське місто, руїни якого лежать за 130 км на північний захід від Амману, столиці Йорданії, в районі селища Табака-ель-Фахль.
Історія Пелли
Заснування Пелли
У 330-х роках до н. е. разом з усією Перською імперією Александр Македонський завоював і долину річки Йордан. На її східному краю за чотири десятки кілометрів на північ від устя річки Яббок, під уривом Зайорданського плато лежав пагорб, де колись існувало ханаанське поселення Пахіл. За 3000 років до н. е. це було велике, оточене фортечними мурами місто, яке розвивалося до середини XIII ст. до н. е. В Залізну добу Пахіл занепав, а приблизно 800 р. до н. е., ймовірно, сильно постраждав внаслідок землетрусу.
У III ст. до н. е. за дев'ять кілометрів західніше, на протилежному березі Йордану, на місці зруйнованого ще ассирійським царем Тиглатпаласаром III Бейт-Шеана, заснували елліністичне місто Скифополіс (в подальшому разом з Пеллою належало до Десятимістя). А за сотню метрів на південь від пагорбу з руїнами Пахілу, на горі Тель-Хосн, з'явилось невелике укріплення, котре ймовірно виконувало функцію сторожової вежі для гарнізону Скіфополісу, з якої велось спостереження за йорданською долиною. Воно отримало назву Пелла — таку саме, як одна зі столиць стародавньої Македонії. Втім, такий спосіб найменування був не характерний для елліністичних держав, тому існує версія, що Пелла насправді є греко-македонським варіантом старої назви Пахіл.
За район між Єгиптом та Сирією, котрий первісно відійшов до єгипетських володарів з династії Птолемеїв, точилась тривала боротьба. Як повідомляє давньогрецький історик Полібій, в 218 р. до н. е. (під час 4-ї Сирійської війни) цар Антіох III з династії Селевкидів прибув на північ Палестини, де серед інших місць захопив Пеллу. Цю оповідь підтверджують розкопки на горі Тель-Хосн, де виявили датовані кінцем 3 ст. до н. е. сліди руйнувань Втім, вже наступного року після поразки у битві при Рафії Антіох втратив свої завоювання у Палестині. Йому довелось чекати ще два десятиліття, допоки у 198 році до н. е. перемога в битві при Паніоні (5-та Сирійська війна) нарешті віддала у руки сирійського царя так довго бажані ними території.
Саме з переходом під владу Селевкідів пов'язане перетворення Пелли на справжнє елліністичне місто. Хоча мешканці останнього називали засновником самого Александра Македонського, проте немає жодних підтверджень цього. Так само не відзначено серйозної активності на городищі й у часи Птолемеїв, зате археологи знайшли суттєвий культурний шар селевкідського періоду та припускають виникнення Пелли як міста (а не лише сторожового поста) невдовзі після зазначеної вище паніонської битви.
Боротьба з Юдеєю
Всього за кілька десятків років після виникнення для Пелли намітилась серйозна загроза. Після поразки від римлян у 190 р. до н. е. царство Селевкідів почало невпинно слабнути, так що вже у середині того століття з-під їх влади змогла звільнитись Юдея. Остання повела вперту боротьбу з насадженими на її території еліністичними містами, можливість інтеграції яких в юдейську державу ускладнювалась принципово різними релігійними концепціями язичництва та єдинобожжя. До кінця століття Хасмонеї змогли ліквідувати всі оплоти еллінізму на захід від Йордану (за виключенням приморських міст), зокрема, в 107 р. до н. е. Іоханан Гіркан захопив та зруйнував Скіфополіс.
Наступного десятиліття син Іоханана Александр Яннай перейшов до активних дій у Зайорданні. Спершу він захопив розташовану за два з половиною десятки кілометрів північніше Гадару (ще одне місто майбутнього Декаполісу), після чого оволодів розташованою між Пеллою та устям Яббоку фортецею Амафунт. Таким чином, юдеї вже підкорили укріплення на півдні, заході та півночі від Пелли, проте останню на певний час врятувала череда сприятливих подій — спершу тиран Філадельфії Теодор, котрий і був володарем Амафунта, наніс юдейському війську важкі втрати, за цим під Гадарою цар набатеїв завдав Яннаю ще однієї важкої поразки, а потім в Юдеї почалась громадянська війна, котра тривала шість років. Втім, Александр вийшов з неї переможцем, після чого відновив свій натиск на Зайордання, спрямувавши свій перший удар саме на Пеллу. За свідченням античного історика Йосипа Флавія, захопивши місто він зруйнував його, оскільки жителі відмовились прийняти юдейські звичаї. Ця подія припала на другу половину 80-х років до н. е.
Римський період
Менш ніж за два десятки років, у 64-му до н. е., до Палестини прибуло римське військо, яке незадовго перед тим вигнало вірменського царя Тиграна із захопленої у Селевкідів Сирії та перетворило її на провінцію Рима. Провідник римлян Помпей оголосив про відновлення автономії зруйнованих та підкорених юдеями міст, до числа яких потрапила і Пелла. Вона ж стала одним з епонімних міст Десятимістя (Декаполісу), у вигляді якого Помпей організував найпівденніший регіон провінції Сирія.
Втім, самого лише оголошення про відновлення Пелли виявилось недостатньо. Археологічні дослідження, що виявили на городищі ознаки масштабного руйнування наприкінці елліністичного періоду (тобто підтвердили оповідь Йосипа Флавія), не зафіксували слідів активної діяльності в наступні півтора століття. Лише на вершині гори Тель-Хосн певний час мешкали люди (ймовірно залишки пеллійців, котрі після повернення обрали найукріпленіше природою місце), проте у тому ж 1 ст. до н. е. життя тут затухло.
Відродилася Пелла лише в другій половині наступного століття, після юдейського повстання 66—73 років. По його придушенню римляни вжили заходів, спрямованих на додаткову колонізацію Палестини та Зайордання лояльними до імперії жителями і саме в останній третині I століття на території Пелли починається активне будівництво. Серед мешканців міста була й община перших християн, які напередодні захоплення Єрусалима римлянами отримали божественне одкровення, котре вказувало на необхідність покинути приречене місто та переселитись у Пеллу (за твердженням історика церкви Євсевія Кесарійського). Втім, біля 130 року община повернулась до Єрусалима.
Свідченням розвитку міста в цей період також є карбування ним грошей. Перша відома пеллійська монета належить до 82/83 року нашої ери, тобто періоду правління імператора Доміціана, при цьому використовувалась так звана помпейська ера, в якій відлік вели від 64/63 р. до н.е. Випуск грошей продовжувався до першої чверті 3 століття — часів імператорів Каракалли (211—217) та Елагабала (218—222).
Ранньовізантійський період
У ранньовізантійський період Пелла, яка з 390 року входила до складу нової провінції Палестина Секунда (Палестина ІІ), залишалась одним з основних центрів Зайордання. В цей час тут провадилось активне ремоделювання старої забудови, що призвело до зникнення більшості споруд римського періоду. Натомість з'явились три християнські церкви, а не вершині гори Тель-Хосн розташувалась потужна фортеця. Від останньої зберігся виконаний з каменю перший поверх, тоді як розташована вище цегляна надбудова не дійшла до наших часів. У фортеці стояв кавалерійський загін, про що свідчать численні стайні для коней.
У 634 році об'єднані під знаменами ісламу араби почали завоювання Палестини. 23 січня 635-го відбулась битва під Пеллою, в якій візантійське військо зазнало поразки та відступило на північ. Міське ополчення замкнулось у Пеллі, проте невдовзі здалось завойовникам на умовах збереження майна при виплаті подушної та поземельної податі.
Хоча в халіфаті Омеядів ставлення до християн було доволі лояльним, проте зміщення торгівельних шляхів призвело до економічного занепаду Пелли та, відповідно, скорочення населення. Біля 700 року з ужитку вийшла східна базиліка. Західну базиліку перетворили на стайні. Найдовше як місце християнського богослужіння протрималась центральна з церков, проте частину її комплексу відвели під загін для верблюдів. У підсумку все завершилось з катастрофічним землетрусом 747 року, після якого поселення (котре з приходом арабів отримало назву Фахл) перемістилось на північний захід, де зараз розташоване селище Табака-ель-Фахль.
Топографія та пам'ятки міста
Центр еліністичної Пелли знаходився у верхній частині Ваді-Джірм, обмеженій з півдня горою Тель-Хосн, з півночі пагорбом, де колись розташовувалось ханаанейське місто Пахіл, та зі сходу горою Джебель-Абу-ель-Хас. Посеред цієї ваді наявне джерело, а на захід йде пониження в бік долини Йордану. Наразі найкраще збереженими спорудами римських часів тут є невеликий одеон (приміщення для виступів та засідань) і руїни бань. Вони залишились лише тому, що під час масштабної перебудови у ранньовізантійський період були інтегровані з комплексом споруд розташованої трохи вище базиліки. Останню звели на території святилища Серапісу, від якого залишились тільки парадні сходи. Наразі відвідувачі можуть побачити в базиліці два ряди колон з коринфськими капітелями, а перед входом до неї — перистильний (оточений колонадою) майданчик.
Із зображень на пеллійських монетах нам відомо, що в місті були й такі характерні для багатого римського поселення об'єкти, як оточена колонадами центральна вулиця та німфей (монументальний фонтан). Так само на монетах зображений великий храм з гексастильним (шестиколонним) портиком на фасаді, до якого по схилу ведуть високі парадні сходи. Вважається, що він стояв на вершині гори Тель-Хосн, проте станом на середину 2010-х так і не вдалося знайти сліди цього комплексу (ані самого храму, ані сходів). Тому наразі не виключають, що викарбувана на монеті картина є перебільшенням, а зображені на ній сходи — не що інше, як парадний вхід згаданого вище святилища Серапісу.
Кажучи про релігійний аспект життя Пелли, можливо відзначити пошановування тут Зевса Ареса. У цьому випадку імовірно зустрічається двоступеневе накладання грецьких релігійних уявлень на вірування нелінійованих східних провінцій. Так, у Палестині греки співвідносили зі своїм богом війни Аресом арабського Душару (Theus Ares). А оскільки в пантеоні арабів-набатеїв (столицею яких була славнозвісна Петра) Душара займав головне місце, його, вже поіменованого як Арес, могли зіставити з верховним грецьким богом Зевсом.
У візантійські часи мешканці Пелли перейшли до сповідування християнства. Окрім згаданої вище центральної базиліки, тут виявили ще дві — одну на відрозі гори Джебель-Абу-ель-Хас (наразі залишки височіють на малодоступному схилі неподалік від входу на територію розкопок) та другу за кілька сотень метрів на північний захід від пагорбу, де стояв стародавній Пахіл (по суті, в межах сучасного арабського селища Табака-ель-Фахль).
Примітки
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 1 серпня 2019.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 2 березня 2019.
- Freedman, David Noel; Myers, Allen C. (31 грудня 2000). Eerdmans Dictionary of the Bible (англ.). Amsterdam University Press. ISBN .
- Cohen, Getzel M. (1995). The Hellenistic Settlements in Europe, the Islands, and Asia Minor (англ.). University of California Press. ISBN .
- Ball, Warwick (10 червня 2016). Rome in the East: The Transformation of an Empire (англ.). Routledge. ISBN .
- Parker, Robert (23 травня 2017). Greek Gods Abroad: Names, Natures, and Transformations (англ.). Univ of California Press. ISBN .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Pella znachennya Pella grec Pella ivr פחל arab يلاب ellinistichne ta rannovizantijske misto ruyini yakogo lezhat za 130 km na pivnichnij zahid vid Ammanu stolici Jordaniyi v rajoni selisha Tabaka el Fahl Panoramnij viglyad Pelli z roztashovanoyi na shodi gori Dzhebel Abu el Has V centri gora Tell Hosn u pravij chastini znimku vidno plaskij pagorb z gorodishem Pahilu a mizh nimi dolina Vadi Dzhirm z centralnoyu bazilikoyu Livoruch vidniyutsya zalishki shidnoyi bazilikiIstoriya PelliZasnuvannya Pelli U 330 h rokah do n e razom z usiyeyu Perskoyu imperiyeyu Aleksandr Makedonskij zavoyuvav i dolinu richki Jordan Na yiyi shidnomu krayu za chotiri desyatki kilometriv na pivnich vid ustya richki Yabbok pid urivom Zajordanskogo plato lezhav pagorb de kolis isnuvalo hanaanske poselennya Pahil Za 3000 rokiv do n e ce bulo velike otochene fortechnimi murami misto yake rozvivalosya do seredini XIII st do n e V Zaliznu dobu Pahil zanepav a priblizno 800 r do n e jmovirno silno postrazhdav vnaslidok zemletrusu Dokladnishe Pahil Centralna bazilika livoruch ta perestilnij majdanchik pered neyu U III st do n e za dev yat kilometriv zahidnishe na protilezhnomu berezi Jordanu na misci zrujnovanogo she assirijskim carem Tiglatpalasarom III Bejt Sheana zasnuvali ellinistichne misto Skifopolis v podalshomu razom z Pelloyu nalezhalo do Desyatimistya A za sotnyu metriv na pivden vid pagorbu z ruyinami Pahilu na gori Tel Hosn z yavilos nevelike ukriplennya kotre jmovirno vikonuvalo funkciyu storozhovoyi vezhi dlya garnizonu Skifopolisu z yakoyi velos sposterezhennya za jordanskoyu dolinoyu Vono otrimalo nazvu Pella taku same yak odna zi stolic starodavnoyi Makedoniyi Vtim takij sposib najmenuvannya buv ne harakternij dlya ellinistichnih derzhav tomu isnuye versiya sho Pella naspravdi ye greko makedonskim variantom staroyi nazvi Pahil Za rajon mizh Yegiptom ta Siriyeyu kotrij pervisno vidijshov do yegipetskih volodariv z dinastiyi Ptolemeyiv tochilas trivala borotba Yak povidomlyaye davnogreckij istorik Polibij v 218 r do n e pid chas 4 yi Sirijskoyi vijni car Antioh III z dinastiyi Selevkidiv pribuv na pivnich Palestini de sered inshih misc zahopiv Pellu Cyu opovid pidtverdzhuyut rozkopki na gori Tel Hosn de viyavili datovani kincem 3 st do n e slidi rujnuvan Vtim vzhe nastupnogo roku pislya porazki u bitvi pri Rafiyi Antioh vtrativ svoyi zavoyuvannya u Palestini Jomu dovelos chekati she dva desyatilittya dopoki u 198 roci do n e peremoga v bitvi pri Panioni 5 ta Sirijska vijna nareshti viddala u ruki sirijskogo carya tak dovgo bazhani nimi teritoriyi Same z perehodom pid vladu Selevkidiv pov yazane peretvorennya Pelli na spravzhnye ellinistichne misto Hocha meshkanci ostannogo nazivali zasnovnikom samogo Aleksandra Makedonskogo prote nemaye zhodnih pidtverdzhen cogo Tak samo ne vidznacheno serjoznoyi aktivnosti na gorodishi j u chasi Ptolemeyiv zate arheologi znajshli suttyevij kulturnij shar selevkidskogo periodu ta pripuskayut viniknennya Pelli yak mista a ne lishe storozhovogo posta nevdovzi pislya zaznachenoyi vishe panionskoyi bitvi Karta Zajordannya ta Palestini iz vkazanim roztashuvannyam Pelli a takozh zgadanih u teksti Gadari Skifopolya Filadelfiyi ta richki Yabbok Borotba z Yudeyeyu Vsogo za kilka desyatkiv rokiv pislya viniknennya dlya Pelli namitilas serjozna zagroza Pislya porazki vid rimlyan u 190 r do n e carstvo Selevkidiv pochalo nevpinno slabnuti tak sho vzhe u seredini togo stolittya z pid yih vladi zmogla zvilnitis Yudeya Ostannya povela vpertu borotbu z nasadzhenimi na yiyi teritoriyi elinistichnimi mistami mozhlivist integraciyi yakih v yudejsku derzhavu uskladnyuvalas principovo riznimi religijnimi koncepciyami yazichnictva ta yedinobozhzhya Do kincya stolittya Hasmoneyi zmogli likviduvati vsi oploti ellinizmu na zahid vid Jordanu za viklyuchennyam primorskih mist zokrema v 107 r do n e Iohanan Girkan zahopiv ta zrujnuvav Skifopolis Nastupnogo desyatilittya sin Iohanana Aleksandr Yannaj perejshov do aktivnih dij u Zajordanni Spershu vin zahopiv roztashovanu za dva z polovinoyu desyatki kilometriv pivnichnishe Gadaru she odne misto majbutnogo Dekapolisu pislya chogo ovolodiv roztashovanoyu mizh Pelloyu ta ustyam Yabboku forteceyu Amafunt Takim chinom yudeyi vzhe pidkorili ukriplennya na pivdni zahodi ta pivnochi vid Pelli prote ostannyu na pevnij chas vryatuvala chereda spriyatlivih podij spershu tiran Filadelfiyi Teodor kotrij i buv volodarem Amafunta nanis yudejskomu vijsku vazhki vtrati za cim pid Gadaroyu car nabateyiv zavdav Yannayu she odniyeyi vazhkoyi porazki a potim v Yudeyi pochalas gromadyanska vijna kotra trivala shist rokiv Vtim Aleksandr vijshov z neyi peremozhcem pislya chogo vidnoviv svij natisk na Zajordannya spryamuvavshi svij pershij udar same na Pellu Za svidchennyam antichnogo istorika Josipa Flaviya zahopivshi misto vin zrujnuvav jogo oskilki zhiteli vidmovilis prijnyati yudejski zvichayi Cya podiya pripala na drugu polovinu 80 h rokiv do n e Rimskij period Oporna stina platformi na yakij stoyala centralna bazilika Mensh nizh za dva desyatki rokiv u 64 mu do n e do Palestini pribulo rimske vijsko yake nezadovgo pered tim vignalo virmenskogo carya Tigrana iz zahoplenoyi u Selevkidiv Siriyi ta peretvorilo yiyi na provinciyu Rima Providnik rimlyan Pompej ogolosiv pro vidnovlennya avtonomiyi zrujnovanih ta pidkorenih yudeyami mist do chisla yakih potrapila i Pella Vona zh stala odnim z eponimnih mist Desyatimistya Dekapolisu u viglyadi yakogo Pompej organizuvav najpivdennishij region provinciyi Siriya Vtim samogo lishe ogoloshennya pro vidnovlennya Pelli viyavilos nedostatno Arheologichni doslidzhennya sho viyavili na gorodishi oznaki masshtabnogo rujnuvannya naprikinci ellinistichnogo periodu tobto pidtverdili opovid Josipa Flaviya ne zafiksuvali slidiv aktivnoyi diyalnosti v nastupni pivtora stolittya Lishe na vershini gori Tel Hosn pevnij chas meshkali lyudi jmovirno zalishki pellijciv kotri pislya povernennya obrali najukriplenishe prirodoyu misce prote u tomu zh 1 st do n e zhittya tut zatuhlo Vidrodilasya Pella lishe v drugij polovini nastupnogo stolittya pislya yudejskogo povstannya 66 73 rokiv Po jogo pridushennyu rimlyani vzhili zahodiv spryamovanih na dodatkovu kolonizaciyu Palestini ta Zajordannya loyalnimi do imperiyi zhitelyami i same v ostannij tretini I stolittya na teritoriyi Pelli pochinayetsya aktivne budivnictvo Sered meshkanciv mista bula j obshina pershih hristiyan yaki naperedodni zahoplennya Yerusalima rimlyanami otrimali bozhestvenne odkrovennya kotre vkazuvalo na neobhidnist pokinuti prirechene misto ta pereselitis u Pellu za tverdzhennyam istorika cerkvi Yevseviya Kesarijskogo Vtim bilya 130 roku obshina povernulas do Yerusalima Svidchennyam rozvitku mista v cej period takozh ye karbuvannya nim groshej Persha vidoma pellijska moneta nalezhit do 82 83 roku nashoyi eri tobto periodu pravlinnya imperatora Domiciana pri comu vikoristovuvalas tak zvana pompejska era v yakij vidlik veli vid 64 63 r do n e Vipusk groshej prodovzhuvavsya do pershoyi chverti 3 stolittya chasiv imperatoriv Karakalli 211 217 ta Elagabala 218 222 Rannovizantijskij period Peristilnij majdanchik pered centralnoyu bazilikoyu U rannovizantijskij period Pella yaka z 390 roku vhodila do skladu novoyi provinciyi Palestina Sekunda Palestina II zalishalas odnim z osnovnih centriv Zajordannya V cej chas tut provadilos aktivne remodelyuvannya staroyi zabudovi sho prizvelo do zniknennya bilshosti sporud rimskogo periodu Natomist z yavilis tri hristiyanski cerkvi a ne vershini gori Tel Hosn roztashuvalas potuzhna fortecya Vid ostannoyi zberigsya vikonanij z kamenyu pershij poverh todi yak roztashovana vishe ceglyana nadbudova ne dijshla do nashih chasiv U forteci stoyav kavalerijskij zagin pro sho svidchat chislenni stajni dlya konej U 634 roci ob yednani pid znamenami islamu arabi pochali zavoyuvannya Palestini 23 sichnya 635 go vidbulas bitva pid Pelloyu v yakij vizantijske vijsko zaznalo porazki ta vidstupilo na pivnich Miske opolchennya zamknulos u Pelli prote nevdovzi zdalos zavojovnikam na umovah zberezhennya majna pri viplati podushnoyi ta pozemelnoyi podati Dokladnishe Bitva pid Peloyu Hocha v halifati Omeyadiv stavlennya do hristiyan bulo dovoli loyalnim prote zmishennya torgivelnih shlyahiv prizvelo do ekonomichnogo zanepadu Pelli ta vidpovidno skorochennya naselennya Bilya 700 roku z uzhitku vijshla shidna bazilika Zahidnu baziliku peretvorili na stajni Najdovshe yak misce hristiyanskogo bogosluzhinnya protrimalas centralna z cerkov prote chastinu yiyi kompleksu vidveli pid zagin dlya verblyudiv U pidsumku vse zavershilos z katastrofichnim zemletrusom 747 roku pislya yakogo poselennya kotre z prihodom arabiv otrimalo nazvu Fahl peremistilos na pivnichnij zahid de zaraz roztashovane selishe Tabaka el Fahl Topografiya ta pam yatki mistaDokladnishe Odeon u Peli Plan mista Dolina Vadi Dzhirm po centru v pivdennij chastina zaznachena gora Tel Hosn Centr elinistichnoyi Pelli znahodivsya u verhnij chastini Vadi Dzhirm obmezhenij z pivdnya goroyu Tel Hosn z pivnochi pagorbom de kolis roztashovuvalos hanaanejske misto Pahil ta zi shodu goroyu Dzhebel Abu el Has Posered ciyeyi vadi nayavne dzherelo a na zahid jde ponizhennya v bik dolini Jordanu Narazi najkrashe zberezhenimi sporudami rimskih chasiv tut ye nevelikij odeon primishennya dlya vistupiv ta zasidan i ruyini ban Voni zalishilis lishe tomu sho pid chas masshtabnoyi perebudovi u rannovizantijskij period buli integrovani z kompleksom sporud roztashovanoyi trohi vishe baziliki Ostannyu zveli na teritoriyi svyatilisha Serapisu vid yakogo zalishilis tilki paradni shodi Narazi vidviduvachi mozhut pobachiti v bazilici dva ryadi kolon z korinfskimi kapitelyami a pered vhodom do neyi peristilnij otochenij kolonadoyu majdanchik Shodi sho kolis veli do hramu Serapisa a v piznij period do centralnoyi baziliki Iz zobrazhen na pellijskih monetah nam vidomo sho v misti buli j taki harakterni dlya bagatogo rimskogo poselennya ob yekti yak otochena kolonadami centralna vulicya ta nimfej monumentalnij fontan Tak samo na monetah zobrazhenij velikij hram z geksastilnim shestikolonnim portikom na fasadi do yakogo po shilu vedut visoki paradni shodi Vvazhayetsya sho vin stoyav na vershini gori Tel Hosn prote stanom na seredinu 2010 h tak i ne vdalosya znajti slidi cogo kompleksu ani samogo hramu ani shodiv Tomu narazi ne viklyuchayut sho vikarbuvana na moneti kartina ye perebilshennyam a zobrazheni na nij shodi ne sho inshe yak paradnij vhid zgadanogo vishe svyatilisha Serapisu Kazhuchi pro religijnij aspekt zhittya Pelli mozhlivo vidznachiti poshanovuvannya tut Zevsa Aresa U comu vipadku imovirno zustrichayetsya dvostupeneve nakladannya greckih religijnih uyavlen na viruvannya nelinijovanih shidnih provincij Tak u Palestini greki spivvidnosili zi svoyim bogom vijni Aresom arabskogo Dusharu Theus Ares A oskilki v panteoni arabiv nabateyiv stoliceyu yakih bula slavnozvisna Petra Dushara zajmav golovne misce jogo vzhe poimenovanogo yak Ares mogli zistaviti z verhovnim greckim bogom Zevsom Vse sho zalishilos vid zahidnoyi baziliki U vizantijski chasi meshkanci Pelli perejshli do spoviduvannya hristiyanstva Okrim zgadanoyi vishe centralnoyi baziliki tut viyavili she dvi odnu na vidrozi gori Dzhebel Abu el Has narazi zalishki visochiyut na malodostupnomu shili nepodalik vid vhodu na teritoriyu rozkopok ta drugu za kilka soten metriv na pivnichnij zahid vid pagorbu de stoyav starodavnij Pahil po suti v mezhah suchasnogo arabskogo selisha Tabaka el Fahl Primitki PDF Arhiv originalu PDF za 1 serpnya 2019 PDF Arhiv originalu PDF za 2 bereznya 2019 Freedman David Noel Myers Allen C 31 grudnya 2000 Eerdmans Dictionary of the Bible angl Amsterdam University Press ISBN 9789053565032 Cohen Getzel M 1995 The Hellenistic Settlements in Europe the Islands and Asia Minor angl University of California Press ISBN 9780520083295 Ball Warwick 10 chervnya 2016 Rome in the East The Transformation of an Empire angl Routledge ISBN 9781317296355 Parker Robert 23 travnya 2017 Greek Gods Abroad Names Natures and Transformations angl Univ of California Press ISBN 9780520967250