Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Пахіл (можливо, Піхілум) — ханаанське місто у Зайорданні, руїни якого знаходяться за шість десятків кілометрів на північний захід від столиці сучасної Йорданії Амману. Вже після занепаду Пахілу на його території виникло еліністичне місто Пела, котре відоме своєю належністю до Десятимістя та як місце однієї з перших битв між візантійцями та арабами.
Рання історія
Перші сліди перебування людей на пагорбі, де розташовувався Пахіл, відносяться до періоду неоліту та мають вік приблизно 8 тисяч років. На початку Бронзової доби (3 тисячі років до н. е.) тут вже існувало не просто селище, а місто, до того ж, ймовірно, з сильною владою (царем). Останнє виводять з наявності оборонних стін (наразі збереглися їх залишки висотою біля одного метра), для зведення яких було необхідно централізувати значні ресурси.
Крім того, на горі Тель-Хосн, що здимається над пагорбом за сотню метрів південніше (на протилежній стороні невеликої долини) виявлено масивну кам'яну платформу. Остання також відноситься до Ранньої Бронзової доби та напевно виконувала функцію підмурівку для фортечних стін.
У Середню Бронзову добу (приблизно 1900 р. до н. е) Пахіл досяг максимального розміру та багатства. Його оточувала оборонна стіна із цегли-сирцю, деякі залишки якої мають наразі висоту до семи метрів. Приблизно 1650 р. до н. е. тут звели храм, розміщений на платформі із великих кам'яних блоків довжиною один метр, при цьому на одній із сторін платформи її висота сягає 4 метрів. Як вважають археологи, храм був присвяченим головному ханаанському богу на ім'я Ел. Саму споруду дослідники наразі іменують семітським словом Мигдол — «башта», «фортеця».
На початку Пізньої Бронзової доби (1500 р. до н. е.), Пахіл продовжував процвітати. На південному боці пагорбу розкопки виявили велику резиденцію «царського» рівня, котра мала стіни з масивних кам'яних блоків та штукатурену підлогу. З іншого боку долини на схилі Тель-Хосн була відкрита багата гробниця, знов таки, гідна царя (при цьому біля входу до неї виявили зв'язаного та заколотого раба, котрий мав прислужувати господарю і на тому світі).
Підкорення єгиптянами
На зламі 16 та 15 століть до н. е. Єгипет, який за кілька десятиліть до того звільнився з-під панування азійських кочовиків-гіксосів, звернув свою увагу на землі Ханаану, Фінікії та Сирії. Фараон Тутмос I пройшов через них походом аж до Євфрату та розбив мітаннійців — на той час головних конкурентів за вплив у Леванті. Втім, до стійкого панування фараонів призвели вже походи його онука, Тутмоса III. У створених на відзначення його діянь топографічних списках підкорених міст зустрічається і Пахіл (причому дослідники вважають, що написам цього фараона властивий зв'язок із справжніми шляхами його походів — на відміну від деяких більш пізніх правителів, котрі могли копіювати свої списки зі зразків попередників).
Розкопки у Пахілі надали численні свідчення єгипетського впливу, на відміну від ряду інших поселень у Зайорданні. Останнє дає змогу припускати, що саме Пахіл став місцем перебування агентів уряду фараонів і східним форпостом на головній переправі через Йордан, якою торгові каравани прямували до або з Амманського плато, що лежить далі на схід.
Цар Мутбалу
Наступні згадки про Пахіл дійшли до нас з амарнського архіву фараона-реформатора Ехнатона (1353—1336 рр. до н. е.), відомого своєю першою в історії спробою запровадження єдинобожжя. На час його правління єгипетське домінування в Ханаані ще ніхто не заперечував, проте спокій порушували чвари місцевих правителів.
Один із знайдених в Амарні листів належить пахільському царю Мутбалу (Mut-ba'lu), єдиному відомому нам на ім'я правителю цього міста, та розповідає про конфлікт з царем міста Хацор (на півночі теперішнього Ізраїлю у Галілеї) та конфедерацією із семи міст землі Гашур (територія Голанських висот). Союзником Мутбалу при цьому виступає Аяб, правитель Аштароту — міста на схід від Голан (одне з можливих місць розташування еліністичної Рафани, котра належала до Десятимістя разом з наступником Пахілу містом Пелла). Мутбалу запевняє єгипетського намісника, що не ухиляється від зустрічі з ним, а також виправдовує Аяба, котрий начебто втік зі своїх земель та переховується у Пахілі. Насправді ж, як стверджує Мутбалу, вороги почали кампанію і змогли захопити міста Хаяну та Ябіліма (припускають, що це Абіла на півдороги між Пахілом та Аштаротом), проте Аяб прибув на допомогу. Наразі ж правителя Аштароту немає в Пеллі вже більше двох місяців, при цьому Мутбалу, отримавши попередження про майбутнє прибуття намісника, послав Аябу повідомлення та не сумнівається, що той з'явиться в Пахіл. Лист також свідчить про принизливе становище дрібних ханаанських царів — Мутбалу називає себе «слугою» єгипетського намісника та «падає до ніг господаря».
В амарнському архіві є ще один лист від Мутбалу, і знов-таки з приниженими виправдовуваннями. На цей раз цар Пахілу запевняє безпосередньо фараона, що він не чинить жодних перешкод відправці караванів до Мітанні та Вавилонії. Мутбалу, «слуга, пилюка під ногами [[господаря]], багнюка, яку ти попираєш» при цьому падає до ніг свого господаря «сім разів, сім разів» та вигукує — «хто я такий, щоб затримувати твої каравани!».
Втім, іноземне володарювання на тлі розквіту караванної торгівлі не означало економічного занепаду. Так, біля 1350 р. до н. е. відбулась масштабна перебудова храму, ймовірно, викликана серйозними пошкодженнями внаслідок землетрусу. Первісне приміщення з сирцевої цегли повністю знесли, а на звільненій кам'яній платформі звели нову будівлю, схожу за конструкцією на знайдені в нільській дельті храми.
Руйнування в добу пізньої бронзи
В одному з шарів, що відносяться до пізньої бронзової доби, археологи натрапили на слід масштабних руйнувань. Останні простежувались в усьому розкопі площею 300 м2 та, ймовірно, охоплюють значно більшу територію. Одним з можливих пояснень цієї події виступають каральні походи фараонів Сеті I (1294—1279 рр. до н. е.) та його наступника Рамзеса II (правив до 1224 р. до н. е), котрі повертали палестинські території, втрачені в часи послаблення Єгипту за підсумками першої спроби запровадження єдинобожжя.
В цілому ряді написів Сеті І, зокрема, двох виконаних у славнозвісному Карнакському храмі, Пахіл згадується у списках підкорених міст. А стела з ізраїльського Бейт-Шеану (пізніше під назвою Скіфополіс так само входив до згаданого вище Десятимістя) дає більш детальну інформацію про бойові дії цього фараону в Ханаані. Згідно з нею, проти єгиптян спалахнув заколот у Хаматі, який перекинувся на розташований трохи північніше Бейт-Шеан. Повсталі мали підстави розраховувати на допомогу з боку Пахілу, активний виступ якого значно ускладнив би ситуацію. Однак єгипетський воєначальник вислав загони до двох згаданих першими міст, а також до розташованого у Зайорданні Єноаму (Yeno'am), котрі швидко («за один день») придушили повстання. Хоча Пахіл і згадується в цій оповіді як місце, де співчували заколотникам, проте її характер не дає підстав приписувати масштабні руйнування поселення саме Сеті Першому.
Пахіл входить і до розміщених в карнакському храмі списків міст, підкорених наступним фараоном Рамзесом ІІ. Також відомо, що в 1270/1269 р. до н. е. цей правитель провадив військову кампанію у розташованому трохи південніше за Пахіл Моаві (область на схід від Мертвого моря). Оскільки з часів Рамзеса ІІ не дійшло додаткових свідчень про перебіг його ханаанської кампанії (як то сталось із Сеті І завдяки бейт-шеанській стелі), це дає аргументи прихильникам думки про руйнування Пахілу саме Рамзесом.
В контексті прив'язки дати спустошення міста до правління Сеті І або Рамзеса ІІ згадують і про розквіт розташованого на тому ж східному березі Йордану, але за два десятки кілометрів південніше, поселення на пагорбі Tell es-Sa'idiyeh. Зазначається, що розвиток останнього міг бути наслідком зміщення сюди переправи через річку на торгівельному шляху на схід, який раніше контролював Пахіл.
Втім, отримані археологами дані дозволяють припускати і більш пізній період спустошення Пахілу — кінець 13-го або навіть початок 12 ст. до н. е. При цьому достеменно відомо про похід у Ханаан фараона Мернептаха (1212—1202 рр. до н. е.), що засвідчує знайдена у Фівах стела (відома зокрема першим згадуванням Ізраїлю в історичному джерелі). Але хоча він і добрався до Зайордання, де зруйнував вже згадуваний вище Єноам, проте опис походу не містить жодних згадок про Пахіл.
Нарешті, не виключене руйнування міста не єгиптянами, а якимось іншим супротивником імперії, що почала слабнути (до речі, на період правління цариці Таусерт — 1188—1186 рр. до н. е. — припадає знищення невідомими воїтелями розташованого за три десятки кілометрів південніше від Пахілу святилища на пагорбі Дейр-Алла). На цю роль пропонуються «народи моря» (хоча для них східний берег Йордану був доволі віддаленим районом) або кочовики з пустелі. При цьому захоплення Пахілу в добу пізньої бронзи спрощувала відсутність укріплень (відомо, що єгиптяни з метою запобігання повстанням практикували руйнацію фортифікаційних споруд у підкорених містах).
У всякому разі, єгипетське панування на східній околиці Середземномор'я завершилось у середині 12 століття до н. е. Що ж стосується Пахіла, розкопки вказують на відбудову міста після навали (причому лінії вулиць і стін нових будівель здебільшого повторюють старі).
Післяєгипетський період
Занепад Єгипту в кінці Нового царства створив вакуум влади у Леванті. Роздроблений на безліч дрібних володінь Ханаан не зміг протидіяти кочовим народам — арамеям, що насувалися сюди з північного сходу, та євреям зі східної пустелі.
За твердженням Біблії, район, де розташовувався Пахіл, належав аморейському царю Сигону. Хоча володіння останнього лежали переважно на південь від Яббоку (впадає ліворуч до Йордану за кілька десятків кілометрів південніше від Пахіла), проте він також володарював над прийорданською рівниною аж до Тиверіадського озера. У підсумку «І не дав Сиго́н Ізраїлеві перейти в границі його. І зібрав Сигон увесь свій народ, та й вийшов навпроти Ізраїля на пустині, і прибув до Йогці, і воював з Ізраїлем. І вдарив його Ізраїль ві́стрям меча, і посів край його». Зайняте євреями Зайордання отримало назву Гілеад (Галаад).
Яка була доля Пахілу в часи єврейського панування достеменно невідомо. Зазначений вище храм виявився зруйнований біля 1150 р. до н. е. внаслідок пожежі. На той час економічі можливості мешканців були значно меншими, аніж трьома сотнями років раніше, тому споруда два з половиною століття проіснувала в напівзруйнованому стані з окремими ознаками відновлення. Лише біля 900 р. до н. е. тут провели більш масштабні роботи зі зведення нового храму, який, втім, був утричі менший за попередників. Він мав змінену орієнтацію та значно примітивнішу конструкцію. До храму прилягав комплекс із двох десятків кімнат, ймовірно храмових майстерень, багато з яких були відведені для зберігання рідких продуктів та бобів.
З розколом давньоєврейської держави землі за Йорданом відійшли до Північно-Ізраїльського царства, котре повело тривалу боротьбу з арамейськими правителями Дамаску. Цар останнього Хазаель, період правління якого визначають між 842 та 796 роками до н. е., зміг захопити Галаад. При цьому біля 800 р. до н. е. Пахіл зазнав серйозних руйнувань, котрі археологи пов'язують з черговим землетрусом.
У другій половині 8 століття до н. е. ассирійський володар Тіглатпаласар III, котрий поклав край існуванню Дамаського царства та наніс важку поразку Північно-Ізраїльській державі, створив у Зайорданні провінцію Gal'azu (тобто Гілеад). Трохи більш ніж за сотню років по тому владу над територією перебрали вавилоняни, які невдовзі поступились персам. Нарешті, у другій половині 4 століття до н. е. Зайордання разом з усією Перською імперією опинилось під владою Александра Македонського. З цього почався елліністичний період, під час якого на місці, де колись був Пахіл, виникло місто Пелла.
Варто наголосити, що наведені дані про події в Зайорданні у післяєгипетський період стосуються історії цієї території в цілому, а не безпосередньо Пахілу. Письмові звістки про це місто перериваються ще на часах фараона Рамзеса ІІ, а дані археологічних розкопок наразі засвідчують лише існування під час Залізної доби збіднілого поселення на пагорбі.
Розкопки
Перше невелике дослідження на місці розташування Пахілу провели у 1958 році під егідою Американської школи східних досліджень. Влітку 1966-го тут стартував масштабний проект Коледжу Вустера (штат Огайо), проте через Шестиденну війну не вдалось почати навіть другий сезон розкопок. Після поліпшення безпекової ситуації в Йорданії роботи відновились у 1979-му. До 1985-го їх вели спільно Коледж Вустера та Сіднейський університет, після чого останній перебрав на себе всі польові роботи.
Примітки
- Steen, E. J. Van Der; Steen, Eveline J. van der (2004). Tribes and Territories in Transition: The Central East Jordan Valley in the Late Bronze Age and Early Iron Age : a Study of the Sources (англ.). Peeters Publishers. ISBN .
- Hasel, Michael G. (1 січня 1998). Domination and Resistance: Egyptian Military Activity in the Southern Levant, Ca. 1300-1185 B.C. (англ.). BRILL. ISBN .
- Korpel, Marjo; Grabbe, Lester L. (18 червня 2015). Open-Mindedness in the Bible and Beyond: A Volume of Studies in Honour of Bob Becking (англ.). Bloomsbury Publishing. ISBN .
- Arav, Rami; Freund, Richard A. (1 листопада 2004). Bethsaida: A City by the North Shore of the Sea of Galilee, vol. 3 (англ.). Truman State University Press. ISBN .
- Australian archaeologist unravelling origins of ancient city of Pella. Jordan Times (англ.). 30 березня 2017. Процитовано 23 квітня 2019.
- Pella's Canaanite Temple. www.astarte.com.au. Процитовано 23 квітня 2019.
- Pella in Jordan Booklet (PDF).
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pahil mozhlivo Pihilum hanaanske misto u Zajordanni ruyini yakogo znahodyatsya za shist desyatkiv kilometriv na pivnichnij zahid vid stolici suchasnoyi Jordaniyi Ammanu Vzhe pislya zanepadu Pahilu na jogo teritoriyi viniklo elinistichne misto Pela kotre vidome svoyeyu nalezhnistyu do Desyatimistya ta yak misce odniyeyi z pershih bitv mizh vizantijcyami ta arabami Rannya istoriyaZagalnij viglyad miscevosti zi shodu Pravoruch pagorb z gorodishem Pahila livoruch gora Tel Hosn Pershi slidi perebuvannya lyudej na pagorbi de roztashovuvavsya Pahil vidnosyatsya do periodu neolitu ta mayut vik priblizno 8 tisyach rokiv Na pochatku Bronzovoyi dobi 3 tisyachi rokiv do n e tut vzhe isnuvalo ne prosto selishe a misto do togo zh jmovirno z silnoyu vladoyu carem Ostannye vivodyat z nayavnosti oboronnih stin narazi zbereglisya yih zalishki visotoyu bilya odnogo metra dlya zvedennya yakih bulo neobhidno centralizuvati znachni resursi Krim togo na gori Tel Hosn sho zdimayetsya nad pagorbom za sotnyu metriv pivdennishe na protilezhnij storoni nevelikoyi dolini viyavleno masivnu kam yanu platformu Ostannya takozh vidnositsya do Rannoyi Bronzovoyi dobi ta napevno vikonuvala funkciyu pidmurivku dlya fortechnih stin Rozkopki Migdolu U Serednyu Bronzovu dobu priblizno 1900 r do n e Pahil dosyag maksimalnogo rozmiru ta bagatstva Jogo otochuvala oboronna stina iz cegli sircyu deyaki zalishki yakoyi mayut narazi visotu do semi metriv Priblizno 1650 r do n e tut zveli hram rozmishenij na platformi iz velikih kam yanih blokiv dovzhinoyu odin metr pri comu na odnij iz storin platformi yiyi visota syagaye 4 metriv Yak vvazhayut arheologi hram buv prisvyachenim golovnomu hanaanskomu bogu na im ya El Samu sporudu doslidniki narazi imenuyut semitskim slovom Migdol bashta fortecya Na pochatku Piznoyi Bronzovoyi dobi 1500 r do n e Pahil prodovzhuvav procvitati Na pivdennomu boci pagorbu rozkopki viyavili veliku rezidenciyu carskogo rivnya kotra mala stini z masivnih kam yanih blokiv ta shtukaturenu pidlogu Z inshogo boku dolini na shili Tel Hosn bula vidkrita bagata grobnicya znov taki gidna carya pri comu bilya vhodu do neyi viyavili zv yazanogo ta zakolotogo raba kotrij mav prisluzhuvati gospodaryu i na tomu sviti Pidkorennya yegiptyanamiVid na Migdol z gori Tel Hosn Na zlami 16 ta 15 stolit do n e Yegipet yakij za kilka desyatilit do togo zvilnivsya z pid panuvannya azijskih kochovikiv giksosiv zvernuv svoyu uvagu na zemli Hanaanu Finikiyi ta Siriyi Faraon Tutmos I projshov cherez nih pohodom azh do Yevfratu ta rozbiv mitannijciv na toj chas golovnih konkurentiv za vpliv u Levanti Vtim do stijkogo panuvannya faraoniv prizveli vzhe pohodi jogo onuka Tutmosa III U stvorenih na vidznachennya jogo diyan topografichnih spiskah pidkorenih mist zustrichayetsya i Pahil prichomu doslidniki vvazhayut sho napisam cogo faraona vlastivij zv yazok iz spravzhnimi shlyahami jogo pohodiv na vidminu vid deyakih bilsh piznih praviteliv kotri mogli kopiyuvati svoyi spiski zi zrazkiv poperednikiv Rozkopki u Pahili nadali chislenni svidchennya yegipetskogo vplivu na vidminu vid ryadu inshih poselen u Zajordanni Ostannye daye zmogu pripuskati sho same Pahil stav miscem perebuvannya agentiv uryadu faraoniv i shidnim forpostom na golovnij perepravi cherez Jordan yakoyu torgovi karavani pryamuvali do abo z Ammanskogo plato sho lezhit dali na shid Car MutbaluNastupni zgadki pro Pahil dijshli do nas z amarnskogo arhivu faraona reformatora Ehnatona 1353 1336 rr do n e vidomogo svoyeyu pershoyu v istoriyi sproboyu zaprovadzhennya yedinobozhzhya Na chas jogo pravlinnya yegipetske dominuvannya v Hanaani she nihto ne zaperechuvav prote spokij porushuvali chvari miscevih praviteliv Odin iz znajdenih v Amarni listiv nalezhit pahilskomu caryu Mutbalu Mut ba lu yedinomu vidomomu nam na im ya pravitelyu cogo mista ta rozpovidaye pro konflikt z carem mista Hacor na pivnochi teperishnogo Izrayilyu u Galileyi ta konfederaciyeyu iz semi mist zemli Gashur teritoriya Golanskih visot Soyuznikom Mutbalu pri comu vistupaye Ayab pravitel Ashtarotu mista na shid vid Golan odne z mozhlivih misc roztashuvannya elinistichnoyi Rafani kotra nalezhala do Desyatimistya razom z nastupnikom Pahilu mistom Pella Mutbalu zapevnyaye yegipetskogo namisnika sho ne uhilyayetsya vid zustrichi z nim a takozh vipravdovuye Ayaba kotrij nachebto vtik zi svoyih zemel ta perehovuyetsya u Pahili Naspravdi zh yak stverdzhuye Mutbalu vorogi pochali kampaniyu i zmogli zahopiti mista Hayanu ta Yabilima pripuskayut sho ce Abila na pivdorogi mizh Pahilom ta Ashtarotom prote Ayab pribuv na dopomogu Narazi zh pravitelya Ashtarotu nemaye v Pelli vzhe bilshe dvoh misyaciv pri comu Mutbalu otrimavshi poperedzhennya pro majbutnye pributtya namisnika poslav Ayabu povidomlennya ta ne sumnivayetsya sho toj z yavitsya v Pahil List takozh svidchit pro prinizlive stanovishe dribnih hanaanskih cariv Mutbalu nazivaye sebe slugoyu yegipetskogo namisnika ta padaye do nig gospodarya Shidna chastina gorodisha V amarnskomu arhivi ye she odin list vid Mutbalu i znov taki z prinizhenimi vipravdovuvannyami Na cej raz car Pahilu zapevnyaye bezposeredno faraona sho vin ne chinit zhodnih pereshkod vidpravci karavaniv do Mitanni ta Vaviloniyi Mutbalu sluga pilyuka pid nogami gospodarya bagnyuka yaku ti popirayesh pri comu padaye do nig svogo gospodarya sim raziv sim raziv ta vigukuye hto ya takij shob zatrimuvati tvoyi karavani Vtim inozemne volodaryuvannya na tli rozkvitu karavannoyi torgivli ne oznachalo ekonomichnogo zanepadu Tak bilya 1350 r do n e vidbulas masshtabna perebudova hramu jmovirno viklikana serjoznimi poshkodzhennyami vnaslidok zemletrusu Pervisne primishennya z sircevoyi cegli povnistyu znesli a na zvilnenij kam yanij platformi zveli novu budivlyu shozhu za konstrukciyeyu na znajdeni v nilskij delti hrami Rujnuvannya v dobu piznoyi bronziV odnomu z shariv sho vidnosyatsya do piznoyi bronzovoyi dobi arheologi natrapili na slid masshtabnih rujnuvan Ostanni prostezhuvalis v usomu rozkopi plosheyu 300 m2 ta jmovirno ohoplyuyut znachno bilshu teritoriyu Odnim z mozhlivih poyasnen ciyeyi podiyi vistupayut karalni pohodi faraoniv Seti I 1294 1279 rr do n e ta jogo nastupnika Ramzesa II praviv do 1224 r do n e kotri povertali palestinski teritoriyi vtracheni v chasi poslablennya Yegiptu za pidsumkami pershoyi sprobi zaprovadzhennya yedinobozhzhya V cilomu ryadi napisiv Seti I zokrema dvoh vikonanih u slavnozvisnomu Karnakskomu hrami Pahil zgaduyetsya u spiskah pidkorenih mist A stela z izrayilskogo Bejt Sheanu piznishe pid nazvoyu Skifopolis tak samo vhodiv do zgadanogo vishe Desyatimistya daye bilsh detalnu informaciyu pro bojovi diyi cogo faraonu v Hanaani Zgidno z neyu proti yegiptyan spalahnuv zakolot u Hamati yakij perekinuvsya na roztashovanij trohi pivnichnishe Bejt Shean Povstali mali pidstavi rozrahovuvati na dopomogu z boku Pahilu aktivnij vistup yakogo znachno uskladniv bi situaciyu Odnak yegipetskij voyenachalnik vislav zagoni do dvoh zgadanih pershimi mist a takozh do roztashovanogo u Zajordanni Yenoamu Yeno am kotri shvidko za odin den pridushili povstannya Hocha Pahil i zgaduyetsya v cij opovidi yak misce de spivchuvali zakolotnikam prote yiyi harakter ne daye pidstav pripisuvati masshtabni rujnuvannya poselennya same Seti Pershomu Pahil vhodit i do rozmishenih v karnakskomu hrami spiskiv mist pidkorenih nastupnim faraonom Ramzesom II Takozh vidomo sho v 1270 1269 r do n e cej pravitel provadiv vijskovu kampaniyu u roztashovanomu trohi pivdennishe za Pahil Moavi oblast na shid vid Mertvogo morya Oskilki z chasiv Ramzesa II ne dijshlo dodatkovih svidchen pro perebig jogo hanaanskoyi kampaniyi yak to stalos iz Seti I zavdyaki bejt sheanskij steli ce daye argumenti prihilnikam dumki pro rujnuvannya Pahilu same Ramzesom V konteksti priv yazki dati spustoshennya mista do pravlinnya Seti I abo Ramzesa II zgaduyut i pro rozkvit roztashovanogo na tomu zh shidnomu berezi Jordanu ale za dva desyatki kilometriv pivdennishe poselennya na pagorbi Tell es Sa idiyeh Zaznachayetsya sho rozvitok ostannogo mig buti naslidkom zmishennya syudi perepravi cherez richku na torgivelnomu shlyahu na shid yakij ranishe kontrolyuvav Pahil Vtim otrimani arheologami dani dozvolyayut pripuskati i bilsh piznij period spustoshennya Pahilu kinec 13 go abo navit pochatok 12 st do n e Pri comu dostemenno vidomo pro pohid u Hanaan faraona Merneptaha 1212 1202 rr do n e sho zasvidchuye znajdena u Fivah stela vidoma zokrema pershim zgaduvannyam Izrayilyu v istorichnomu dzhereli Ale hocha vin i dobravsya do Zajordannya de zrujnuvav vzhe zgaduvanij vishe Yenoam prote opis pohodu ne mistit zhodnih zgadok pro Pahil Nareshti ne viklyuchene rujnuvannya mista ne yegiptyanami a yakimos inshim suprotivnikom imperiyi sho pochala slabnuti do rechi na period pravlinnya carici Tausert 1188 1186 rr do n e pripadaye znishennya nevidomimi voyitelyami roztashovanogo za tri desyatki kilometriv pivdennishe vid Pahilu svyatilisha na pagorbi Dejr Alla Na cyu rol proponuyutsya narodi morya hocha dlya nih shidnij bereg Jordanu buv dovoli viddalenim rajonom abo kochoviki z pusteli Pri comu zahoplennya Pahilu v dobu piznoyi bronzi sproshuvala vidsutnist ukriplen vidomo sho yegiptyani z metoyu zapobigannya povstannyam praktikuvali rujnaciyu fortifikacijnih sporud u pidkorenih mistah U vsyakomu razi yegipetske panuvannya na shidnij okolici Seredzemnomor ya zavershilos u seredini 12 stolittya do n e Sho zh stosuyetsya Pahila rozkopki vkazuyut na vidbudovu mista pislya navali prichomu liniyi vulic i stin novih budivel zdebilshogo povtoryuyut stari Pislyayegipetskij periodKarta Zajordannya periodu prihodu yevreyiv Amorejske carstvo Sigona vidileno zelenim Rozpodil zahoplenih zemel mizh izrayilskimi plemenami Pahil opinivsya na teritoriyi kolina Manassiyi Zanepad Yegiptu v kinci Novogo carstva stvoriv vakuum vladi u Levanti Rozdroblenij na bezlich dribnih volodin Hanaan ne zmig protidiyati kochovim narodam arameyam sho nasuvalisya syudi z pivnichnogo shodu ta yevreyam zi shidnoyi pusteli Za tverdzhennyam Bibliyi rajon de roztashovuvavsya Pahil nalezhav amorejskomu caryu Sigonu Hocha volodinnya ostannogo lezhali perevazhno na pivden vid Yabboku vpadaye livoruch do Jordanu za kilka desyatkiv kilometriv pivdennishe vid Pahila prote vin takozh volodaryuvav nad prijordanskoyu rivninoyu azh do Tiveriadskogo ozera U pidsumku I ne dav Sigo n Izrayilevi perejti v granici jogo I zibrav Sigon uves svij narod ta j vijshov navproti Izrayilya na pustini i pribuv do Jogci i voyuvav z Izrayilem I vdariv jogo Izrayil vi stryam mecha i posiv kraj jogo Zajnyate yevreyami Zajordannya otrimalo nazvu Gilead Galaad Yaka bula dolya Pahilu v chasi yevrejskogo panuvannya dostemenno nevidomo Zaznachenij vishe hram viyavivsya zrujnovanij bilya 1150 r do n e vnaslidok pozhezhi Na toj chas ekonomichi mozhlivosti meshkanciv buli znachno menshimi anizh troma sotnyami rokiv ranishe tomu sporuda dva z polovinoyu stolittya proisnuvala v napivzrujnovanomu stani z okremimi oznakami vidnovlennya Lishe bilya 900 r do n e tut proveli bilsh masshtabni roboti zi zvedennya novogo hramu yakij vtim buv utrichi menshij za poperednikiv Vin mav zminenu oriyentaciyu ta znachno primitivnishu konstrukciyu Do hramu prilyagav kompleks iz dvoh desyatkiv kimnat jmovirno hramovih majsteren bagato z yakih buli vidvedeni dlya zberigannya ridkih produktiv ta bobiv Damaskij car Hazael Asirijskij car Tiglatpalasar III Z rozkolom davnoyevrejskoyi derzhavi zemli za Jordanom vidijshli do Pivnichno Izrayilskogo carstva kotre povelo trivalu borotbu z aramejskimi pravitelyami Damasku Car ostannogo Hazael period pravlinnya yakogo viznachayut mizh 842 ta 796 rokami do n e zmig zahopiti Galaad Pri comu bilya 800 r do n e Pahil zaznav serjoznih rujnuvan kotri arheologi pov yazuyut z chergovim zemletrusom U drugij polovini 8 stolittya do n e assirijskij volodar Tiglatpalasar III kotrij poklav kraj isnuvannyu Damaskogo carstva ta nanis vazhku porazku Pivnichno Izrayilskij derzhavi stvoriv u Zajordanni provinciyu Gal azu tobto Gilead Trohi bilsh nizh za sotnyu rokiv po tomu vladu nad teritoriyeyu perebrali vavilonyani yaki nevdovzi postupilis persam Nareshti u drugij polovini 4 stolittya do n e Zajordannya razom z usiyeyu Perskoyu imperiyeyu opinilos pid vladoyu Aleksandra Makedonskogo Z cogo pochavsya ellinistichnij period pid chas yakogo na misci de kolis buv Pahil viniklo misto Pella Varto nagolositi sho navedeni dani pro podiyi v Zajordanni u pislyayegipetskij period stosuyutsya istoriyi ciyeyi teritoriyi v cilomu a ne bezposeredno Pahilu Pismovi zvistki pro ce misto pererivayutsya she na chasah faraona Ramzesa II a dani arheologichnih rozkopok narazi zasvidchuyut lishe isnuvannya pid chas Zaliznoyi dobi zbidnilogo poselennya na pagorbi RozkopkiPershe nevelike doslidzhennya na misci roztashuvannya Pahilu proveli u 1958 roci pid egidoyu Amerikanskoyi shkoli shidnih doslidzhen Vlitku 1966 go tut startuvav masshtabnij proekt Koledzhu Vustera shtat Ogajo prote cherez Shestidennu vijnu ne vdalos pochati navit drugij sezon rozkopok Pislya polipshennya bezpekovoyi situaciyi v Jordaniyi roboti vidnovilis u 1979 mu Do 1985 go yih veli spilno Koledzh Vustera ta Sidnejskij universitet pislya chogo ostannij perebrav na sebe vsi polovi roboti PrimitkiSteen E J Van Der Steen Eveline J van der 2004 Tribes and Territories in Transition The Central East Jordan Valley in the Late Bronze Age and Early Iron Age a Study of the Sources angl Peeters Publishers ISBN 9789042913851 Hasel Michael G 1 sichnya 1998 Domination and Resistance Egyptian Military Activity in the Southern Levant Ca 1300 1185 B C angl BRILL ISBN 9789004109841 Korpel Marjo Grabbe Lester L 18 chervnya 2015 Open Mindedness in the Bible and Beyond A Volume of Studies in Honour of Bob Becking angl Bloomsbury Publishing ISBN 9780567663795 Arav Rami Freund Richard A 1 listopada 2004 Bethsaida A City by the North Shore of the Sea of Galilee vol 3 angl Truman State University Press ISBN 9781931112390 Australian archaeologist unravelling origins of ancient city of Pella Jordan Times angl 30 bereznya 2017 Procitovano 23 kvitnya 2019 Pella s Canaanite Temple www astarte com au Procitovano 23 kvitnya 2019 Pella in Jordan Booklet PDF