Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Фригійська література мала стародавня література Анатолії нині Туреччина яка створювалася фригійською мовою ізольована м

Фригійська література

Фригійська література

Фригійська література — «мала» стародавня література Анатолії (нині Туреччина), яка створювалася фригійською мовою (ізольована мова індоєвропейської родини) і народом фригійців, що емігрували із Балкан в Анатолію.

image
Фригійський напис на могилі Мідаса

Тексти засвідчені написами від 800 до Р.Х. до 400 після Р.Х., вони зроблені особливим алфавітом, який споріднений із давньогрецьким. Написи поділяються на дві доби: давньофригійські (8-4 століття до Р.Х., бл. 400 написів) та новофригійські (1-4 століття після Р.Х., бл. 113 написів).

Однак більший слід у літературі лишили не вцілілі фригійські тексти, а легендарні фригійські царі: Гордій, чий Гордієвий вузол розрубав Александр Македонський, та Мідас, що у грецькому міфі перетворював усе на золото доторком своєї чарівної руки.

Фригія і фригійці

Докладніше: Фригія та фригійці
image
Фригія на Анатолійському півосторові

Назви «Фригія» та «фригійці» походять із грецької мови, фригійською назва народу мала би звучати *bruges, що співвідносять із назвою балканського племені бригів. За легендою Геродота, фригійці емігрували в Анатолію з Македонії у часи Троянської війни. Сучасні вчені визначають орієнтовним часом прибуття фригійців 10 століття до Р. Х. Іноді їх асоціюють із народом мушкі, які згадуються в ассирійських текстах.

У другій половині 8 століття до Р.Х. Фригійське царство було незалежною та багатою державою на чолі з легендарним царем Мідасом, але близько 695 року воно було сплюндроване кімерійцями і згодом стало частиною Лідії (7-6 століття до Р.Х.). Після цього Фригія була областю Перської імперії (6-4 століття до Р.Х.), держави Александра Македонського (4 століття до Р.Х.) і Пергамського царства (2 століття до Р.Х.). Після втрати незалежності і процвітання фригійці не зникли, а продовжували культурно впливати на весь регіон. У 133 до Р.Х. Фригія увійшла до складу Римської імперії, спершу як окрема провінція, а потім у складі провінції Азія.

Давня столиця Фригії — Гордіон, де Александр Македонський розрубав знаменитий вузол на шляху в Єгипет. Інші значні міста: Мідас, Даскілеон та Дорілей.

image
Руїни Гордіона, столиці Фригії

Мова

Докладніше: Фригійська мова

Фригійська мова є окремою групою (ізолятом) в індоєвропейській мовній родині, із мовами анатолійської групи (хетською, лувійською, лікійською, лідійською тощо) вона не споріднена, хоча вони існували на одній території (або поруч) і майже в один час. Фригійська найближча до давньогрецької та давньомакедонської мов, однак для об’єднання їх в одну групу матеріалу недостатньо.

У фригійській мові використовувався особливий алфавіт, що, імовірно, походив від давньогрецького. Текст записувався або справа наліво, або бустрофедоном (один рядок справа наліво, а наступний зліва направо і т.д.). Слова відділялися один від одного знаком, що складався з трьох або чотирьох точок. У новофригійський час використовувався грецький алфавіт без поділу на слова. Існує також гіпотеза, що фригійський та давньогрецький алфавіти є нащадками одного алфавіту, який виник у першій половині 8 століття до Р.Х. в Анатолії як адаптація семітського письма.

Через македонське завоювання у 4 столітті до Р.Х. і вторгнення галатів, ареал розповсюдження фригійської швидко зменшився. Також фригійська еліта швидко еллінізувалася і фригійською продовжували користуватися тільки селяни. Існують письмові джерела фригійської до 5 століття після Р.Х., але мова цілком могла проіснувати як усна аж до арабських завоювань 7 століття після Р.Х.

Корпус текстів

Корпус текстів власне фригійської мови складається з трьох джерел. Близько 400 давньофригійських написів та графіті 8-4 століття до Р.Х., що написані давньофригійським алфавітом. 114 новофригійських написів були записані вже грецьким алфавітом у 1-4 столітті після Р.Х. Третім джерелом є глоси і цитати у давньогрецьких авторів, а також словник .

Більшість давньофригійських написів походять з північного заходу Фригії. Переважно вони дуже короткі та фрагментарні. Близько 100 зроблені на камінні, а решта на гончарних виробах та інших невеликих об’єктах. Стандартне видання давньофригійських написів здійснено К.Бріксом та М.Леженом (1984), і згодом доповнювалося К.Бріксом.

Новофригійські написи було знайдено у гірській місцевості між Ескішехіром та Конією. Єдиного повного видання не існує, вони розподілені по численним окремим публікаціям.

Особливості

image
Фригійська статуя богині Кібели

Давньофригійські написи є різними за жанром: культовими текстами, присвятами царю, замовляннями, підписами власників, а також позначками про подарунки. Очевидно, що далеко не все з цього може складати інтерес для літературознавчого аналізу, до того ж далеко не всі написи повністю розшифровані.

Новофригійські написи зазвичай слідують за грецькою епітафією і є прокляттями, що починаються зі слів «хто б не завдав шкоди цій могилі». Зрідка зустрічаються суто фригійські епітафії.

Повноцінних літературознавчих досліджень цих текстів не проводилося, займаються ними переважно лінгвісти.

Згадки і впливи

image
Цар Мідас (ілюстрація 1893 року)

Як і у випадку з лікійською та лідійською літературою, більший інтерес представляють впливи гіпотетичних фригійських сюжетів на давньогрецьку літературу, аніж аналіз знайдених текстів фригійською. Давня Греція мала тісні зв’язки з Фригією, давньогрецькі письменники часто писали про фригійців. Іноді згадували й фригійські літературні твори чи сюжети, питання лише в достовірності цих згадок. Цікаво також, настільки відображення Фригії та фригійців у грецькій літературі має зв’язок із реальною державою і її народом.

Із Фригією пов’язано багато відомих давньогрецьких літературних та міфічних сюжетів. Окрім оповіді про царя Мідаса, рука якого перетворювала все на золото і доля якого закінчилася трагічно, коли він торкнувся власної доньки, а також легенди про те, як Александр Македонський розрубав Гордіїв вузол фригійського царя Гордія, з Фригією також міцно пов’язувався байкар Езоп і міф про сатира Марсія. Аріанський єпископ Сократ мав матір фригійку. Нерідко «фригійський» було синонімом слова «троянський». Однак всі ці сюжети та відомості дуже важко простежити до якихось реальних витоків у фригійській культурі. Греки могли просто приписувати їх цій території.

Фригійці у грецькій літературі представлені неоднозначно. З одного боку, це дуже древній народ, мова якого, можливо, є «першою людською мовою», який асоціюється з якимись особливими релігійними традиціями, магією, чудовою музикою, і отримує певну пошану (можливо через те, що греки зіткнулися з фригійцями у добу найбільшого розквіту їхньої держави). З іншого боку, фригійці часто представляються як дуже боягузливі і водночас жорстокі, тісно асоціюються з рабством. Важко сказати, що з цих уявлень відображає реальний характер цього народу і його культури, а що є просто проєкцією стереотипів, як звично для образів «варварських народів» у грецькій літературі.

«Фригійські оповідки»

У грецькій літературній традиції існують згадки про якісь фригійські історії або «слова» (logoi), усі з яких докладно аналізуються Дж. Рівзом.

Одне з найбільш ранніх посилань на фригійську літературу є у (270-220 до Р.Х.), який пише про поему «Фригійці», яку на «архаїчній мові та архаїчним алфавітом» написав поет . Схолія до Аполлонія Родоського з цитатою (бл. 200 до Р.Х.) згадує анонімні «Фригійські слова», де містилася генеалогія деяких богів та героїв. Цицерон у праці «Про природу богів» згадує, що існує ще один відомий Геркулес, «єгиптянин, вроджений Нілом, який, як кажуть, укладав фригійські писання», схожі «Фригійські писання» та Геркулеса згадує і Плутарх у «Про Ізіду та Осіріса».

Плутарх також перелічує в одному з діалогів різні релігійні традиції: зороастрійську, орфічну, єгипетську та фригійську, тобто він вирізняє фригійські культові тексти або літературу мудрості окремо, що може свідчити про його знайомство з нею, або про її побутування у той час.

Згадує фригійську релігію та їхні «Слова» і ранньохристиянський письменник Татіан: «Діагор був афінянином, то чому ж ви не мстилися йому, коли він висміював афінські містерії, і, хоч ви читали його фригійські оповідки, чомусь ненавидите нас?» Увесь цей текст є відповіддю на звинувачення християн у безбожності і, судячи з інших літературних паралелей, які наводить Татіан, «Фригійські оповідки» висміювали грецьку релігію та богів. Імовірно, автор цих текстів був невідомий, їх приписували Діагору просто тому, що той був знаний як «атеїст».

«Фригійські слова» згадуються також у Демокріта та Дамаска. Утім, навряд чи у всіх цих свідченнях мова іде про якийсь один твір, оскільки ця назва могла стосуватися будь-якої оповіді, що якимось чином пов’язана з Фригією.

Стосовно змісту цих імовірних текстів, то Дж.Рівз доходить висновку, що їх можна розділити на два типи. Перший тип — це альтернативні генеалогії богів, а також давні грецькі міфи, які інтерпретуються у вигляді історій про земних царів та героїв. Другий тип можна визначити як алегоричні інтерпретації міфів, де надприродне вважається записами про фізичний світ. Це може свідчити як про характер втрачених фригійських текстів, так і про прагнення якихось грецьких авторів, які критично інтерпретували грецьку релігію, «замаскуватися» під стародавніх фригійців (у деяких грецьких текстах фригійська фігурує як «перша мова людей») і подати свої погляди як «давню мудрість». У будь-якому разі, питання «Фригійських оповідок» лишається відкритим.

Література

Дослідження

  • Blažek, Václav. Paleo-Balkanian Languages I: Hellenic Languages // Sborník prací Filozofické fakulty brněnské univerzity N 10. — Brno: Masarykova univerzita, 2005. — s. 15-33. — ;
  • Brixhe C. Phrygian // The Ancient Languages of Asia Minor. — New York: Cambridge University Press, 2008. — P. 72.
  • Rives, J.B. Phrygian Tales // Greek, Roman and Byzantine Studies 45. — 2005. — P. 223-244.
  • Young R. S. Old Phrygian Inscriptions from Gordion: Toward a History of the Phrygian Alphabet // Hesperia. — 1969. — Vol. 38, № 2. — P. 252—296.
  • Roller, Lynn. Phrygian Myth and Cult // Source: Notes in the History of Art. — Vol. VII, Nos. 3/4. — P. 43-50.
  • Кузьменко, Д. Фригійська література // Δημήτρός γραφεύς. — 9 березня 2018.
  • Лигорио О., Лубоцкий А. Фригийский язык // Языки мира: Реликтовые индоевропейские языки Передней и Центральной Азии. — М.: Academia, 2013. — С. 180—195. — (Языки мира). — .

Тексти

  • Brixhe C., Lejeune M. Corpus des inscriptions paléo-phrygiennes. (2. vols.) — Paris, 1984.
  • Brixhe C. Corpus des inscriptions paléo-phrygiennes. Supplément I // Kadmos, 2002, Bd. 41.
  • Brixhe C. Corpus des inscriptions paléo-phrygiennes. Supplément II // Kadmos, 2004, Bd. 43.
  • Haas, O. Die phrygischen Sprachdenkmaler. — Sofia, 1966.

Примітки

  1. Blažek, Václav. Paleo-Balkanian Languages I: Hellenic Languages // Sborník prací Filozofické fakulty brněnské univerzity N 10. — Brno: Masarykova univerzita, 2005. — s. 17; Лигорио О., Лубоцкий А. Фригийский язык // Языки мира: Реликтовые индоевропейские языки Передней и Центральной Азии. — М.: Academia, 2013. — С. 180—195. — (Языки мира). — .
  2. Brixhe C. Phrygian // The Ancient Languages of Asia Minor. — New York: Cambridge University Press, 2008. — P. 69.
  3. Лигорио, с. 180.
  4. Brixhe, p. 72.
  5. Brixhe, p. 73.
  6. Young R. S. Old Phrygian Inscriptions from Gordion: Toward a History of the Phrygian Alphabet // Hesperia. — 1969. — Vol. 38, № 2. — P. 252—296.
  7. Blažek, 17.
  8. Brixhe C., Lejeune M. Corpus des inscriptions paléo-phrygiennes. (2. vols.) — Paris, 1984 ; Brixhe C. Corpus des inscriptions paléo-phrygiennes. Supplément I // Kadmos, 2002, Bd. 41; Brixhe C. Corpus des inscriptions paléo-phrygiennes. Supplément II // Kadmos, 2004, Bd. 43.
  9. Див. бібліографію у Лигорио, с. 182.
  10. Brixhe, 70.
  11. Лигорио, с. 182.
  12. Rives, J.B. Phrygian Tales // Greek, Roman and Byzantine Studies 45. — 2005. — P. 224-225.
  13. Rives, p. 225-226.
  14. Rives, p. 226-227.
  15. Rives, p. 229-230.
  16. Rives, p. 231-232.
  17. Rives, p. 232-233.
  18. Rives, p. 224-244.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Frigijska literatura mala starodavnya literatura Anatoliyi nini Turechchina yaka stvoryuvalasya frigijskoyu movoyu izolovana mova indoyevropejskoyi rodini i narodom frigijciv sho emigruvali iz Balkan v Anatoliyu Frigijskij napis na mogili Midasa Teksti zasvidcheni napisami vid 800 do R H do 400 pislya R H voni zrobleni osoblivim alfavitom yakij sporidnenij iz davnogreckim Napisi podilyayutsya na dvi dobi davnofrigijski 8 4 stolittya do R H bl 400 napisiv ta novofrigijski 1 4 stolittya pislya R H bl 113 napisiv Odnak bilshij slid u literaturi lishili ne vcilili frigijski teksti a legendarni frigijski cari Gordij chij Gordiyevij vuzol rozrubav Aleksandr Makedonskij ta Midas sho u greckomu mifi peretvoryuvav use na zoloto dotorkom svoyeyi charivnoyi ruki Frigiya i frigijciDokladnishe Frigiya ta frigijci Frigiya na Anatolijskomu pivostorovi Nazvi Frigiya ta frigijci pohodyat iz greckoyi movi frigijskoyu nazva narodu mala bi zvuchati bruges sho spivvidnosyat iz nazvoyu balkanskogo plemeni brigiv Za legendoyu Gerodota frigijci emigruvali v Anatoliyu z Makedoniyi u chasi Troyanskoyi vijni Suchasni vcheni viznachayut oriyentovnim chasom pributtya frigijciv 10 stolittya do R H Inodi yih asociyuyut iz narodom mushki yaki zgaduyutsya v assirijskih tekstah U drugij polovini 8 stolittya do R H Frigijske carstvo bulo nezalezhnoyu ta bagatoyu derzhavoyu na choli z legendarnim carem Midasom ale blizko 695 roku vono bulo splyundrovane kimerijcyami i zgodom stalo chastinoyu Lidiyi 7 6 stolittya do R H Pislya cogo Frigiya bula oblastyu Perskoyi imperiyi 6 4 stolittya do R H derzhavi Aleksandra Makedonskogo 4 stolittya do R H i Pergamskogo carstva 2 stolittya do R H Pislya vtrati nezalezhnosti i procvitannya frigijci ne znikli a prodovzhuvali kulturno vplivati na ves region U 133 do R H Frigiya uvijshla do skladu Rimskoyi imperiyi spershu yak okrema provinciya a potim u skladi provinciyi Aziya Davnya stolicya Frigiyi Gordion de Aleksandr Makedonskij rozrubav znamenitij vuzol na shlyahu v Yegipet Inshi znachni mista Midas Daskileon ta Dorilej Ruyini Gordiona stolici FrigiyiMovaDokladnishe Frigijska mova Frigijska mova ye okremoyu grupoyu izolyatom v indoyevropejskij movnij rodini iz movami anatolijskoyi grupi hetskoyu luvijskoyu likijskoyu lidijskoyu tosho vona ne sporidnena hocha voni isnuvali na odnij teritoriyi abo poruch i majzhe v odin chas Frigijska najblizhcha do davnogreckoyi ta davnomakedonskoyi mov odnak dlya ob yednannya yih v odnu grupu materialu nedostatno U frigijskij movi vikoristovuvavsya osoblivij alfavit sho imovirno pohodiv vid davnogreckogo Tekst zapisuvavsya abo sprava nalivo abo bustrofedonom odin ryadok sprava nalivo a nastupnij zliva napravo i t d Slova viddilyalisya odin vid odnogo znakom sho skladavsya z troh abo chotiroh tochok U novofrigijskij chas vikoristovuvavsya greckij alfavit bez podilu na slova Isnuye takozh gipoteza sho frigijskij ta davnogreckij alfaviti ye nashadkami odnogo alfavitu yakij vinik u pershij polovini 8 stolittya do R H v Anatoliyi yak adaptaciya semitskogo pisma Cherez makedonske zavoyuvannya u 4 stolitti do R H i vtorgnennya galativ areal rozpovsyudzhennya frigijskoyi shvidko zmenshivsya Takozh frigijska elita shvidko ellinizuvalasya i frigijskoyu prodovzhuvali koristuvatisya tilki selyani Isnuyut pismovi dzherela frigijskoyi do 5 stolittya pislya R H ale mova cilkom mogla proisnuvati yak usna azh do arabskih zavoyuvan 7 stolittya pislya R H Korpus tekstivKorpus tekstiv vlasne frigijskoyi movi skladayetsya z troh dzherel Blizko 400 davnofrigijskih napisiv ta grafiti 8 4 stolittya do R H sho napisani davnofrigijskim alfavitom 114 novofrigijskih napisiv buli zapisani vzhe greckim alfavitom u 1 4 stolitti pislya R H Tretim dzherelom ye glosi i citati u davnogreckih avtoriv a takozh slovnik Bilshist davnofrigijskih napisiv pohodyat z pivnichnogo zahodu Frigiyi Perevazhno voni duzhe korotki ta fragmentarni Blizko 100 zrobleni na kaminni a reshta na goncharnih virobah ta inshih nevelikih ob yektah Standartne vidannya davnofrigijskih napisiv zdijsneno K Briksom ta M Lezhenom 1984 i zgodom dopovnyuvalosya K Briksom Novofrigijski napisi bulo znajdeno u girskij miscevosti mizh Eskishehirom ta Koniyeyu Yedinogo povnogo vidannya ne isnuye voni rozpodileni po chislennim okremim publikaciyam OsoblivostiFrigijska statuya bogini Kibeli Davnofrigijski napisi ye riznimi za zhanrom kultovimi tekstami prisvyatami caryu zamovlyannyami pidpisami vlasnikiv a takozh poznachkami pro podarunki Ochevidno sho daleko ne vse z cogo mozhe skladati interes dlya literaturoznavchogo analizu do togo zh daleko ne vsi napisi povnistyu rozshifrovani Novofrigijski napisi zazvichaj sliduyut za greckoyu epitafiyeyu i ye proklyattyami sho pochinayutsya zi sliv hto b ne zavdav shkodi cij mogili Zridka zustrichayutsya suto frigijski epitafiyi Povnocinnih literaturoznavchih doslidzhen cih tekstiv ne provodilosya zajmayutsya nimi perevazhno lingvisti Zgadki i vpliviCar Midas ilyustraciya 1893 roku Yak i u vipadku z likijskoyu ta lidijskoyu literaturoyu bilshij interes predstavlyayut vplivi gipotetichnih frigijskih syuzhetiv na davnogrecku literaturu anizh analiz znajdenih tekstiv frigijskoyu Davnya Greciya mala tisni zv yazki z Frigiyeyu davnogrecki pismenniki chasto pisali pro frigijciv Inodi zgaduvali j frigijski literaturni tvori chi syuzheti pitannya lishe v dostovirnosti cih zgadok Cikavo takozh nastilki vidobrazhennya Frigiyi ta frigijciv u greckij literaturi maye zv yazok iz realnoyu derzhavoyu i yiyi narodom Iz Frigiyeyu pov yazano bagato vidomih davnogreckih literaturnih ta mifichnih syuzhetiv Okrim opovidi pro carya Midasa ruka yakogo peretvoryuvala vse na zoloto i dolya yakogo zakinchilasya tragichno koli vin torknuvsya vlasnoyi donki a takozh legendi pro te yak Aleksandr Makedonskij rozrubav Gordiyiv vuzol frigijskogo carya Gordiya z Frigiyeyu takozh micno pov yazuvavsya bajkar Ezop i mif pro satira Marsiya Arianskij yepiskop Sokrat mav matir frigijku Neridko frigijskij bulo sinonimom slova troyanskij Odnak vsi ci syuzheti ta vidomosti duzhe vazhko prostezhiti do yakihos realnih vitokiv u frigijskij kulturi Greki mogli prosto pripisuvati yih cij teritoriyi Frigijci u greckij literaturi predstavleni neodnoznachno Z odnogo boku ce duzhe drevnij narod mova yakogo mozhlivo ye pershoyu lyudskoyu movoyu yakij asociyuyetsya z yakimis osoblivimi religijnimi tradiciyami magiyeyu chudovoyu muzikoyu i otrimuye pevnu poshanu mozhlivo cherez te sho greki zitknulisya z frigijcyami u dobu najbilshogo rozkvitu yihnoyi derzhavi Z inshogo boku frigijci chasto predstavlyayutsya yak duzhe boyaguzlivi i vodnochas zhorstoki tisno asociyuyutsya z rabstvom Vazhko skazati sho z cih uyavlen vidobrazhaye realnij harakter cogo narodu i jogo kulturi a sho ye prosto proyekciyeyu stereotipiv yak zvichno dlya obraziv varvarskih narodiv u greckij literaturi Frigijski opovidki U greckij literaturnij tradiciyi isnuyut zgadki pro yakis frigijski istoriyi abo slova logoi usi z yakih dokladno analizuyutsya Dzh Rivzom Odne z najbilsh rannih posilan na frigijsku literaturu ye u 270 220 do R H yakij pishe pro poemu Frigijci yaku na arhayichnij movi ta arhayichnim alfavitom napisav poet Sholiya do Apolloniya Rodoskogo z citatoyu bl 200 do R H zgaduye anonimni Frigijski slova de mistilasya genealogiya deyakih bogiv ta geroyiv Ciceron u praci Pro prirodu bogiv zgaduye sho isnuye she odin vidomij Gerkules yegiptyanin vrodzhenij Nilom yakij yak kazhut ukladav frigijski pisannya shozhi Frigijski pisannya ta Gerkulesa zgaduye i Plutarh u Pro Izidu ta Osirisa Plutarh takozh perelichuye v odnomu z dialogiv rizni religijni tradiciyi zoroastrijsku orfichnu yegipetsku ta frigijsku tobto vin viriznyaye frigijski kultovi teksti abo literaturu mudrosti okremo sho mozhe svidchiti pro jogo znajomstvo z neyu abo pro yiyi pobutuvannya u toj chas Zgaduye frigijsku religiyu ta yihni Slova i rannohristiyanskij pismennik Tatian Diagor buv afinyaninom to chomu zh vi ne mstilisya jomu koli vin vismiyuvav afinski misteriyi i hoch vi chitali jogo frigijski opovidki chomus nenavidite nas Uves cej tekst ye vidpoviddyu na zvinuvachennya hristiyan u bezbozhnosti i sudyachi z inshih literaturnih paralelej yaki navodit Tatian Frigijski opovidki vismiyuvali grecku religiyu ta bogiv Imovirno avtor cih tekstiv buv nevidomij yih pripisuvali Diagoru prosto tomu sho toj buv znanij yak ateyist Frigijski slova zgaduyutsya takozh u Demokrita ta Damaska Utim navryad chi u vsih cih svidchennyah mova ide pro yakijs odin tvir oskilki cya nazva mogla stosuvatisya bud yakoyi opovidi sho yakimos chinom pov yazana z Frigiyeyu Stosovno zmistu cih imovirnih tekstiv to Dzh Rivz dohodit visnovku sho yih mozhna rozdiliti na dva tipi Pershij tip ce alternativni genealogiyi bogiv a takozh davni grecki mifi yaki interpretuyutsya u viglyadi istorij pro zemnih cariv ta geroyiv Drugij tip mozhna viznachiti yak alegorichni interpretaciyi mifiv de nadprirodne vvazhayetsya zapisami pro fizichnij svit Ce mozhe svidchiti yak pro harakter vtrachenih frigijskih tekstiv tak i pro pragnennya yakihos greckih avtoriv yaki kritichno interpretuvali grecku religiyu zamaskuvatisya pid starodavnih frigijciv u deyakih greckih tekstah frigijska figuruye yak persha mova lyudej i podati svoyi poglyadi yak davnyu mudrist U bud yakomu razi pitannya Frigijskih opovidok lishayetsya vidkritim LiteraturaDoslidzhennya Blazek Vaclav Paleo Balkanian Languages I Hellenic Languages Sbornik praci Filozoficke fakulty brnenske univerzity N 10 Brno Masarykova univerzita 2005 s 15 33 ISBN 80 210 3784 9 Brixhe C Phrygian The Ancient Languages of Asia Minor New York Cambridge University Press 2008 P 72 Rives J B Phrygian Tales Greek Roman and Byzantine Studies 45 2005 P 223 244 Young R S Old Phrygian Inscriptions from Gordion Toward a History of the Phrygian Alphabet Hesperia 1969 Vol 38 2 P 252 296 Roller Lynn Phrygian Myth and Cult Source Notes in the History of Art Vol VII Nos 3 4 P 43 50 Kuzmenko D Frigijska literatura Dhmhtros grafeys 9 bereznya 2018 Ligorio O Lubockij A Frigijskij yazyk Yazyki mira Reliktovye indoevropejskie yazyki Perednej i Centralnoj Azii M Academia 2013 S 180 195 Yazyki mira ISBN 978 5 87444 370 2 Teksti Brixhe C Lejeune M Corpus des inscriptions paleo phrygiennes 2 vols Paris 1984 Brixhe C Corpus des inscriptions paleo phrygiennes Supplement I Kadmos 2002 Bd 41 Brixhe C Corpus des inscriptions paleo phrygiennes Supplement II Kadmos 2004 Bd 43 Haas O Die phrygischen Sprachdenkmaler Sofia 1966 PrimitkiBlazek Vaclav Paleo Balkanian Languages I Hellenic Languages Sbornik praci Filozoficke fakulty brnenske univerzity N 10 Brno Masarykova univerzita 2005 s 17 Ligorio O Lubockij A Frigijskij yazyk Yazyki mira Reliktovye indoevropejskie yazyki Perednej i Centralnoj Azii M Academia 2013 S 180 195 Yazyki mira ISBN 978 5 87444 370 2 Brixhe C Phrygian The Ancient Languages of Asia Minor New York Cambridge University Press 2008 P 69 Ligorio s 180 Brixhe p 72 Brixhe p 73 Young R S Old Phrygian Inscriptions from Gordion Toward a History of the Phrygian Alphabet Hesperia 1969 Vol 38 2 P 252 296 Blazek 17 Brixhe C Lejeune M Corpus des inscriptions paleo phrygiennes 2 vols Paris 1984 Brixhe C Corpus des inscriptions paleo phrygiennes Supplement I Kadmos 2002 Bd 41 Brixhe C Corpus des inscriptions paleo phrygiennes Supplement II Kadmos 2004 Bd 43 Div bibliografiyu u Ligorio s 182 Brixhe 70 Ligorio s 182 Rives J B Phrygian Tales Greek Roman and Byzantine Studies 45 2005 P 224 225 Rives p 225 226 Rives p 226 227 Rives p 229 230 Rives p 231 232 Rives p 232 233 Rives p 224 244

Дата публікації:
Топ