Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Лікійська література мала стародавня література Анатолії нині Туреччина що створювалася лікійською мовою і частково збер

Лікійська література

Лікійська література

Лікійська література — «мала» стародавня література Анатолії (нині Туреччина), що створювалася лікійською мовою і частково збереглася у монументальних написах 500-300 до н. е. на території Лікії (Лукка). Також вціліло кілька віршованих написів на близькоспорідненій мілійській мові (лікійській Б), які теж можна зарахувати до лікійської літератури. Література і мова зникають у 3 столітті до н. е. після завоювання території Александром Македонським.

image
Лікійський напис із

Основний масив лідійської літератури, що безпосередньо дійшов до нас, складають епітафії та посвячення — загалом близько 170 написів.

Лікія і лікійці

image
Розташування Лікії на Анатолійському півострові (500 до н. е.)
Докладніше: Лікія та Лікійці

Лікійці проживали впродовж I тисячоліття до н. е. у Лікії, південно-західному регіоні Анатолії, що нині є територією Туреччини приблизно між містами Фетхіє та Анталія.

Свою країну вони називали Trm̃mis але сусіди називали цю територію Лукка, як свідчать хетські, лувійські, угаритські та єгипетські джерела. Лукку також пов’язували з народами моря (12-11 століття до н. е.), але у час існування лікійської писемності, вона вже не була окремою державою.

Мова

Докладніше: Лікійська мова

Лікійська мова належить до лувійської підгрупи анатолійської групи індоєвропейської родини мов. Найближчими її родичами є мілійська (раніше розглядалася як архаїчний діалект лікійської, але нині вважається окремою мовою, синхронною за часом лікійській), лувійська, карійська і, ймовірно, сідетська.

Для запису використовувався особливий лікійський алфавіт, близький до інших малоазійських алфавітів.

Судячи з характеру двомовних написів, лікійська була головною мовою регіону. Переклади на грецьку є скороченнями, часто в них пропускається політична інформація стосовно правителів, і лишається тільки присвята богам.

Корпус текстів

image
Лікійський саркофаг у місті Каш

Як і у випадку з лідійською літературою, основна частина пам’яток є короткими епітафіями на надгробках:

Могильний пам’ятник зробив Пандрама

Для братів та племінників своїх, На ложі жрець нехай лежить Пандрама,

А більше тут ніхто лежать не має.

Однак уціліло й кілька історичних текстів, які схожі на урядові едикти, а також присвят богам. Історичні тексти за своїм стилем та змістом безпосередньо продовжують ту традицію, яка відбита у більш ранніх лувійських ієрогліфічних написах, а частково і в таких новохетських текстах, як «Автобіографія Хаттусілі III».

Підбірки лікійських текстів на камені були опубліковані у 1901 (Tituli Lyciae) та 1979 (Neumann), але знахідки продовжуються і донині. Корпус текстів складається з:

  • 172 монументальних написів лікійським алфавітом (500-330 до н. е.)
  • 150 поховальних написів
  • 20 присвят
  • Близько 150 написів на монетах (485-360 до н. е., всього знайдено понад 6000 монет із лікійськими написами)
  • Летоонський напис трьома мовами (лікійською, грецькою та арамейською)
  • Ксанфська стела трьома мовами (лікійська, мілійська та давньогрецька)
  • Мілійський напис на могилі у Антифеллосі
  • Також кілька лікійських фрагментів можна знайти у текстах грецьких авторів елліністичного періоду

Мілійська література

image
Ксанфська стела

З-поміж текстових пам’яток Лікії виділяються два написи, що виконані лікійським алфавітом і мова яких схожа з основною масою лікійських текстів, однак має деякі суттєві відмінності. Мову цих написів (TL 44c-d — на Ксанфській стелі, TL 55) зазвичай називають мілійською або лікійською Б. Раніше мілійська вважалася архаїчним діалектом лікійської, але згодом стала характеризуватися як окрема мова, що була сучасна лікійській. Назва утворена від Міліади або Мілії, області на північному сході Лікії, однак вона умовна, бо регіон проживання носіїв мілійської мови точно не відомий.

Загалом ці тексти містять 490 слів. Їх дуже складно повністю інтерпретувати, зокрема і тому, що вони складені віршами. З іншого боку, їхній віршований характер привертає до них особливий інтерес.

У тримовному Ксанфському написі мілійці називають свою мову «труйською», що дозволяє деяким вченим припускати їхній зв’язок із Троєю. Початок мілійського тексту Ксанфської стели:

Поставлено камінь, щоби військо прославити

І щоби піднести правителям славу. На благо їм напис цей висічено, Що на труйській написано мові.

Владарів у написі цьому ми шануємо, Що чинять суд справедливий над нами. У свідки ми кличемо всіх богів, Котрі всі на раду зберуться.

Хай напис на камені тоді прочитають, Коли до обряду зійдуться лікійці, Й пісні хай піддані проспівають Про чудесні подвиги лікійського війська.

Про подвиги, що вибиті на камені, І про які написи та барельєфи свідчать. Наш пам’ятних зображує перемогу Лікійського війська над подоланим ворогом.

Нехай не буде забута доблесть! На камені слова про давні походи Вибиті будуть, нехай їх перечитають!

На зображення хай усі подивляться!

Впливи

image
Скельні лікійські гробниці у Мирі

Після 2000-х зросла кількість компаративних досліджень впливів стародавніх близькосхідних літератур одна на одну, а також на давньогрецьку літературу. Не минула ця доля й лікійську літературу.

А. Пейн аналізує згадки лікійців у «Іліаді» Гомера, «Історії» Геродота, «Бібліотеці» Аполлодора, Павсанія, Квінта Смірнського. Найцікавішою лікійською фігурою у цих грецьких джерелах, на думку дослідниці, є Беллерофонт та міф про нього, котрий має явно індоєвропейське походження. Обмовленого дружиною царя, його висилають у Лікію з листом, де наказано вбити того, хто цей лист принесе. Натомість правитель Лікії дає йому три смертельні завдання, але Беллерофонту вдається з ними впоратися: він вбиває Химеру, а також перемагає амазонок і лікійське військо. У Лікії існував культ шанування Беллерофонта, де збереглися його статуї, а також статуї його коня Пегаса.

Із Лікією в античній літературі також пов’язувалася богиня Лето, хоча в самих лікійських текстах вона називається Матір’ю богів. Богиня Афіна пов’язувалася з лікійською Малією, а Афродіта з Педрітою. Мали місце й інші релігійні паралелі.

А. Пейн припускає, що Лікія була «посередником» у мандрах легендарних та міфологічних образів і сюжетів від хетської літератури до давньогрецької.

Див. також

Література

Дослідження

  • Adiego, I.J. Greek and Lycia // Christidis, A.F.; Arapopoulou, Maria; Chriti, Maria. A History of Ancient Greek From the Beginning to Late Antiquity / Chris Markham (trans.). — Cambridge University Press, 2007. — .
  • Bryce, Trevor R. The Lycians: The Lycians in Literary and Epigraphic Sources. — Copenhagen: Museum Tusculanum Press, 1986. — .
  • Bryce, Trevor; Zahle, Jan. The Lycians: A Study of Lycian History and Civilisation to the Conquest of Alexander the Great. — Copenhagen: Museum Tusculanum Press, 1986. — .
  • Keen A.G. Dynastic Lycia. — Leiden; Bostn; Köln, 1998.
  • Payne, A. Lycia — Crossroads of Hittite and Greek Traditions? // Papers on Ancient Literatures: Greece, Rome and the Near East. — Pandova: S.A.R.G.O.N. Editrice e Libreria, 2008. — P. 471-487.
  • Клукхорст, А. Ликийский язык // Языки мира: Реликтовые индоевропейские языки Передней и Центральной Азии. — М.: Academia, 2013. — С. 131—154. — (Языки мира). — .
  • Кузьменко, Д. Лікійська та мілійська література [ 18 листопада 2018 у Wayback Machine.] // Δημήτρός γραφεύς. — 8 березня 2018.

Тексти

  • Bousquet J. Les inscriptions gréco-lyciennes // Fouilles de Xanthos IX: La région nord du Létôon. Les sculptures. Les inscriptions gréco-lyciennes. Paris, 1992.
  • Friedrich J. Kleinasiatische Sprachdenkmäler. Berlin, 1932.
  • Laroche E. L’inscription lycienne // Fouilles de Xanthos VI: La stèle trilingue de Létôon. Paris, 1979.
  • Mørkholm O. & Neumann G. Lykische Münzlegenden. Göttingen, 1978.
  • Neumann G. Neufunde lykischer Inschriften seit 1901. Vienna, 1979.
  • Neumann G. Zwei lykische Inschriften aus Tü- se // Asia Minor Studien. Bd. 18: Lykische Studien 2: Forschungen auf dem Gebiet der Polis Kyaneai in Zentrallykien. Bericht über die Kampagne 1991, 1995.
  • Neumann G. Neue lykische Texte vom Avşar Tepesi und aus Korba // Asia Minor Studien. Bd. 41: Lykische Studien 5: Die Siedlungskammer des Yavu-Berglandes. Berichte über die Ergebnisse der Feldforschungskampagne 1995 auf dem Territorium der zentrallykischen Polis Kyaneai. 2000.
  • Tituli Asiae Minoris I: Tituli Lyciae, lingua lycia conscripti / Ed. E. Kalinka. Vienna, 1901.
  • Луна, упавшая с неба. Древняя литература Малой Азии / Пер. с древнемалоазиатских языков, вступ. статья и коммент. Вяч. Вс. Иванова. — М.: Художественная литература, 1977. — 320 с.

Примітки

  1. Клукхорст А. Ликийский язык // Языки мира: Реликтовые индоевропейские языки Передней и Центральной Азии. — М.: Academia, 2013. — С. 131.
  2. Payne, A. Lycia — Crossroads of Hittite and Greek Traditions? // Papers on Ancient Literatures: Greece, Rome and the Near East. — Pandova: S.A.R.G.O.N. Editrice e Libreria, 2008. — P. 471-487.
  3. Луна, упавшая с неба. Древняя литература Малой Азии / Пер. с древнемалоазиатских языков, вступ. статья и коммент. Вяч. Вс. Иванова. — М.: Художественная литература, 1977. — С. 250.
  4. Луна, упавшая с неба, с. 299.
  5. Tituli Asiae Minoris I: Tituli Lyciae, lingua lycia conscripti / Ed. E. Kalinka. Vienna, 1901; Neumann G. Neufunde lykischer Inschriften seit 1901. Vienna, 1979.
  6. Adiego, I.J. Greek and Lycia // Christidis, A.F.; Arapopoulou, Maria; Chriti, Maria. A History of Ancient Greek From the Beginning to Late Antiquity / Chris Markham (trans.). — Cambridge University Press, 2007. — P. 764; Bryce, Trevor R. The Lycians: The Lycians in Literary and Epigraphic Sources. — Copenhagen: Museum Tusculanum Press, 1986. — P. 42; Клукхорст, с. 132.
  7. Луна, упавшая с неба, с. 248.
  8. Payne.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Likijska literatura mala starodavnya literatura Anatoliyi nini Turechchina sho stvoryuvalasya likijskoyu movoyu i chastkovo zbereglasya u monumentalnih napisah 500 300 do n e na teritoriyi Likiyi Lukka Takozh vcililo kilka virshovanih napisiv na blizkosporidnenij milijskij movi likijskij B yaki tezh mozhna zarahuvati do likijskoyi literaturi Literatura i mova znikayut u 3 stolitti do n e pislya zavoyuvannya teritoriyi Aleksandrom Makedonskim Likijskij napis iz Osnovnij masiv lidijskoyi literaturi sho bezposeredno dijshov do nas skladayut epitafiyi ta posvyachennya zagalom blizko 170 napisiv Likiya i likijciRoztashuvannya Likiyi na Anatolijskomu pivostrovi 500 do n e Dokladnishe Likiya ta Likijci Likijci prozhivali vprodovzh I tisyacholittya do n e u Likiyi pivdenno zahidnomu regioni Anatoliyi sho nini ye teritoriyeyu Turechchini priblizno mizh mistami Fethiye ta Antaliya Svoyu krayinu voni nazivali Trm mis ale susidi nazivali cyu teritoriyu Lukka yak svidchat hetski luvijski ugaritski ta yegipetski dzherela Lukku takozh pov yazuvali z narodami morya 12 11 stolittya do n e ale u chas isnuvannya likijskoyi pisemnosti vona vzhe ne bula okremoyu derzhavoyu MovaDokladnishe Likijska mova Likijska mova nalezhit do luvijskoyi pidgrupi anatolijskoyi grupi indoyevropejskoyi rodini mov Najblizhchimi yiyi rodichami ye milijska ranishe rozglyadalasya yak arhayichnij dialekt likijskoyi ale nini vvazhayetsya okremoyu movoyu sinhronnoyu za chasom likijskij luvijska karijska i jmovirno sidetska Dlya zapisu vikoristovuvavsya osoblivij likijskij alfavit blizkij do inshih maloazijskih alfavitiv Sudyachi z harakteru dvomovnih napisiv likijska bula golovnoyu movoyu regionu Perekladi na grecku ye skorochennyami chasto v nih propuskayetsya politichna informaciya stosovno praviteliv i lishayetsya tilki prisvyata bogam Korpus tekstivLikijskij sarkofag u misti Kash Yak i u vipadku z lidijskoyu literaturoyu osnovna chastina pam yatok ye korotkimi epitafiyami na nadgrobkah Mogilnij pam yatnik zrobiv Pandrama Dlya brativ ta pleminnikiv svoyih Na lozhi zhrec nehaj lezhit Pandrama A bilshe tut nihto lezhat ne maye Odnak ucililo j kilka istorichnih tekstiv yaki shozhi na uryadovi edikti a takozh prisvyat bogam Istorichni teksti za svoyim stilem ta zmistom bezposeredno prodovzhuyut tu tradiciyu yaka vidbita u bilsh rannih luvijskih iyeroglifichnih napisah a chastkovo i v takih novohetskih tekstah yak Avtobiografiya Hattusili III Pidbirki likijskih tekstiv na kameni buli opublikovani u 1901 Tituli Lyciae ta 1979 Neumann ale znahidki prodovzhuyutsya i donini Korpus tekstiv skladayetsya z 172 monumentalnih napisiv likijskim alfavitom 500 330 do n e 150 pohovalnih napisiv 20 prisvyat Blizko 150 napisiv na monetah 485 360 do n e vsogo znajdeno ponad 6000 monet iz likijskimi napisami Letoonskij napis troma movami likijskoyu greckoyu ta aramejskoyu Ksanfska stela troma movami likijska milijska ta davnogrecka Milijskij napis na mogili u Antifellosi Takozh kilka likijskih fragmentiv mozhna znajti u tekstah greckih avtoriv ellinistichnogo perioduMilijska literaturaKsanfska stela Z pomizh tekstovih pam yatok Likiyi vidilyayutsya dva napisi sho vikonani likijskim alfavitom i mova yakih shozha z osnovnoyu masoyu likijskih tekstiv odnak maye deyaki suttyevi vidminnosti Movu cih napisiv TL 44c d na Ksanfskij steli TL 55 zazvichaj nazivayut milijskoyu abo likijskoyu B Ranishe milijska vvazhalasya arhayichnim dialektom likijskoyi ale zgodom stala harakterizuvatisya yak okrema mova sho bula suchasna likijskij Nazva utvorena vid Miliadi abo Miliyi oblasti na pivnichnomu shodi Likiyi odnak vona umovna bo region prozhivannya nosiyiv milijskoyi movi tochno ne vidomij Zagalom ci teksti mistyat 490 sliv Yih duzhe skladno povnistyu interpretuvati zokrema i tomu sho voni skladeni virshami Z inshogo boku yihnij virshovanij harakter privertaye do nih osoblivij interes U trimovnomu Ksanfskomu napisi milijci nazivayut svoyu movu trujskoyu sho dozvolyaye deyakim vchenim pripuskati yihnij zv yazok iz Troyeyu Pochatok milijskogo tekstu Ksanfskoyi steli Postavleno kamin shobi vijsko proslaviti I shobi pidnesti pravitelyam slavu Na blago yim napis cej visicheno Sho na trujskij napisano movi Vladariv u napisi comu mi shanuyemo Sho chinyat sud spravedlivij nad nami U svidki mi klichemo vsih bogiv Kotri vsi na radu zberutsya Haj napis na kameni todi prochitayut Koli do obryadu zijdutsya likijci J pisni haj piddani prospivayut Pro chudesni podvigi likijskogo vijska Pro podvigi sho vibiti na kameni I pro yaki napisi ta barelyefi svidchat Nash pam yatnih zobrazhuye peremogu Likijskogo vijska nad podolanim vorogom Nehaj ne bude zabuta doblest Na kameni slova pro davni pohodi Vibiti budut nehaj yih perechitayut Na zobrazhennya haj usi podivlyatsya VpliviSkelni likijski grobnici u Miri Pislya 2000 h zrosla kilkist komparativnih doslidzhen vpliviv starodavnih blizkoshidnih literatur odna na odnu a takozh na davnogrecku literaturu Ne minula cya dolya j likijsku literaturu A Pejn analizuye zgadki likijciv u Iliadi Gomera Istoriyi Gerodota Biblioteci Apollodora Pavsaniya Kvinta Smirnskogo Najcikavishoyu likijskoyu figuroyu u cih greckih dzherelah na dumku doslidnici ye Bellerofont ta mif pro nogo kotrij maye yavno indoyevropejske pohodzhennya Obmovlenogo druzhinoyu carya jogo visilayut u Likiyu z listom de nakazano vbiti togo hto cej list prinese Natomist pravitel Likiyi daye jomu tri smertelni zavdannya ale Bellerofontu vdayetsya z nimi vporatisya vin vbivaye Himeru a takozh peremagaye amazonok i likijske vijsko U Likiyi isnuvav kult shanuvannya Bellerofonta de zbereglisya jogo statuyi a takozh statuyi jogo konya Pegasa Iz Likiyeyu v antichnij literaturi takozh pov yazuvalasya boginya Leto hocha v samih likijskih tekstah vona nazivayetsya Matir yu bogiv Boginya Afina pov yazuvalasya z likijskoyu Maliyeyu a Afrodita z Pedritoyu Mali misce j inshi religijni paraleli A Pejn pripuskaye sho Likiya bula poserednikom u mandrah legendarnih ta mifologichnih obraziv i syuzhetiv vid hetskoyi literaturi do davnogreckoyi Div takozhLikijska mova Milijska mova Likiya Likijci Luvijska literatura Lidijska literatura Frigijska literatura Hetska literaturaLiteraturaDoslidzhennya Adiego I J Greek and Lycia Christidis A F Arapopoulou Maria Chriti Maria A History of Ancient Greek From the Beginning to Late Antiquity Chris Markham trans Cambridge University Press 2007 ISBN 0 521 83307 8 Bryce Trevor R The Lycians The Lycians in Literary and Epigraphic Sources Copenhagen Museum Tusculanum Press 1986 ISBN 87 7289 023 1 Bryce Trevor Zahle Jan The Lycians A Study of Lycian History and Civilisation to the Conquest of Alexander the Great Copenhagen Museum Tusculanum Press 1986 ISBN 9788772890234 Keen A G Dynastic Lycia Leiden Bostn Koln 1998 Payne A Lycia Crossroads of Hittite and Greek Traditions Papers on Ancient Literatures Greece Rome and the Near East Pandova S A R G O N Editrice e Libreria 2008 P 471 487 Klukhorst A Likijskij yazyk Yazyki mira Reliktovye indoevropejskie yazyki Perednej i Centralnoj Azii M Academia 2013 S 131 154 Yazyki mira ISBN 978 5 87444 370 2 Kuzmenko D Likijska ta milijska literatura 18 listopada 2018 u Wayback Machine Dhmhtros grafeys 8 bereznya 2018 Teksti Bousquet J Les inscriptions greco lyciennes Fouilles de Xanthos IX La region nord du Letoon Les sculptures Les inscriptions greco lyciennes Paris 1992 Friedrich J Kleinasiatische Sprachdenkmaler Berlin 1932 Laroche E L inscription lycienne Fouilles de Xanthos VI La stele trilingue de Letoon Paris 1979 Morkholm O amp Neumann G Lykische Munzlegenden Gottingen 1978 Neumann G Neufunde lykischer Inschriften seit 1901 Vienna 1979 Neumann G Zwei lykische Inschriften aus Tu se Asia Minor Studien Bd 18 Lykische Studien 2 Forschungen auf dem Gebiet der Polis Kyaneai in Zentrallykien Bericht uber die Kampagne 1991 1995 Neumann G Neue lykische Texte vom Avsar Tepesi und aus Korba Asia Minor Studien Bd 41 Lykische Studien 5 Die Siedlungskammer des Yavu Berglandes Berichte uber die Ergebnisse der Feldforschungskampagne 1995 auf dem Territorium der zentrallykischen Polis Kyaneai 2000 Tituli Asiae Minoris I Tituli Lyciae lingua lycia conscripti Ed E Kalinka Vienna 1901 Luna upavshaya s neba Drevnyaya literatura Maloj Azii Per s drevnemaloaziatskih yazykov vstup statya i komment Vyach Vs Ivanova M Hudozhestvennaya literatura 1977 320 s PrimitkiKlukhorst A Likijskij yazyk Yazyki mira Reliktovye indoevropejskie yazyki Perednej i Centralnoj Azii M Academia 2013 S 131 Payne A Lycia Crossroads of Hittite and Greek Traditions Papers on Ancient Literatures Greece Rome and the Near East Pandova S A R G O N Editrice e Libreria 2008 P 471 487 Luna upavshaya s neba Drevnyaya literatura Maloj Azii Per s drevnemaloaziatskih yazykov vstup statya i komment Vyach Vs Ivanova M Hudozhestvennaya literatura 1977 S 250 Luna upavshaya s neba s 299 Tituli Asiae Minoris I Tituli Lyciae lingua lycia conscripti Ed E Kalinka Vienna 1901 Neumann G Neufunde lykischer Inschriften seit 1901 Vienna 1979 Adiego I J Greek and Lycia Christidis A F Arapopoulou Maria Chriti Maria A History of Ancient Greek From the Beginning to Late Antiquity Chris Markham trans Cambridge University Press 2007 P 764 Bryce Trevor R The Lycians The Lycians in Literary and Epigraphic Sources Copenhagen Museum Tusculanum Press 1986 P 42 Klukhorst s 132 Luna upavshaya s neba s 248 Payne

Дата публікації:
Топ