Франциска́нці — члени О́рдену браті́в ме́нших (лат. Ordo Fratrum Minorum, OFM), католицького жебракуючого чернечого ордену. Разом з Орденом домініканців сформували новий тип чернечих спільнот, що складалися з мандрівних ченців. Орден францисканців — один з найчисельніших у Церкві. Заснований 1209 року італійським святим Франциском Ассізьким. Схвалений папою Іннокентієм III, затверджений папою Гонорієм III (1223). Проповідує християнство шляхом наслідування Ісуса Христа та апостолів; постулює любов до ближнього, бідність, безкорисність, цноту, благодійність. Керується Загальними зборами ордену на основі Орденського статуту (Правила). Очолюється . Одразу ж після заснування утвердився у більшості країн Європи, насамперед Італії, Іспанії, Франції, Німеччині. В Україні відомий з ХІІІ століття, брав участь переговорах короля Данила зі Святим Престолом. Мав право викладати в університетах (1256), займатися пастирськими обов'язками, утримувати освітні заклади (1565). Пережив декілька розколів, що дали початок різним відгалуженням: обсерванти (на теренах Речі Посполітої мали назву бернардини), конвентуали, капуцини, амадеїти, , [pl], , та інші. 1897 року обсерванти, реформати, алькантаристи і реколекти були об'єднані папою Левом ХІІІ в один Орден Менших братів. Паралельно діє жіноче відгалуження ордену — сестри клариски, а також спільнота світських братів і сестер — терціаріїв. Францисканці дали Церкві близько 500 святих (Клара Ассізька, Антоній Падуанський, Єлизавета Угорська); вони приділяли велику увагу розвитку теології, філософії, науки (Роджер Бекон, Раймунд Луллій, Вільям Оккам), були творцями багатьох європейських університетів (Париж, Тулуза, Оксфорд, Кембридж, Падуя, Болонья, Флоренція, Рим, Мілан, Саламанка, Кельн). Орден відіграв значну роль у християнізації та окультурення Латинської Америки та азійських країн. Також — міно́рити, брати менші.
Францисканці | |
---|---|
Орден братів менших | |
Абревіатура | O.F.M. |
Церква | Римо-Католицька Церква |
Засновник | Святий Франциск |
Заснування | 24 лютого 1209 |
Утвердження | 29 листопада 1223 |
Сайт | https://ofm.org |
Історія
Заснований у 1207—1209 роках в Італії Франциском Асізьким (1181/82-1226; звідси і назва) як братство міноритів. У 1212 році створено жіночу гілку чину — орден Кларисок. У 1223 році статут ордену затвердив Папа Гонорій III. Завданням ордену була боротьба з єретиками і проповідницька діяльність серед народу ідеалів аскетизму та любові до ближнього. На чолі ордену стояв генерал. З 1226 року францисканиці отримали право викладати в університетах. У 1525 році як відгалуження ордену виник чин капуцинів. Нині орден разом зі своїми відгалуженнями налічує близько 40 тис. осіб.
Францисканці в Україні
На українських землях францисканці відомі з ХІІІ століття. Зокрема, члени Ордену брали участь у дипломатичних контактах короля Данила з Римом.
За переказами перші франицсканські монастирі постали у Києві та Львові в ХІІІ столітті. Проте згідно з документами вони були засновані лише в XIV столітті — у Перемишлі, Львові, Галичі та Кам'янці.
У реєстрі францисканських провінцій і вікаріатів від 1334 року (за іншими даними – 1340-1345 рр.) згадується вікаріат Русі (vicaria Russiae). В латиномовних джерелах XIV століття Руссю, або ж королівством Русь (лат. Regnum Russiae), називали Галицьке князівство. Згідно з реєстром осідком францисканських місій були Lemburgae (Львів), Grodech (Городок), Galciff (Галич), Colomia (Коломия), Nostin (Снятин), Cusminen (Кузьмин, нині Валя Кузьмина), Cereth (Серет), Moldaviae (Молдава, нині Бая), Caminix (Камінь = Корочунов Камень, нині П'ятра-Нямц), Scotorix (Яський Торг, нині Ясси), Licostoni (Лікостомо, нині Кілія), Albi castri (Білгород, нині Білгород-Дністровський). Місії розташовувалися уздовж так званого старого Берладського шляху, що вів із Львова до Чорного моря територіями, частина з яких згодом увійшла до складу Молдавського князівства. Лише топонім Cotcham важко пов’язати з якимось населеним пунктом, але це не міг бути Хотин, тому що малося на увазі поселення, розташоване між Яссами і Кілією.
Збереглися свідчення, що в червні 1340 року у місті Серет загинули францисканські ченці Блажей (Власій) і Марек. Вони начебто «впали під народними сокирами». Цілком ймовірно, що ці події були пов’язані з отруєнням у квітні 1340 року галицько-волинського князя Юрія-Болеслава Тройденовича і народним «повстанням» проти іноземців, а також представників католицьких церковних і чернечих організацій, що мали особливий вплив у державі.
У своїй діяльності серед некатолицького населення францисканці відзначалися віротерпимістю. Францискани мали підтримку короля Казимира Великого та князя Владислава Опольського. З 1409 року після конфлікту Владислава II Ягайла зі львівськими францисканами орден був позбавлений державної підтримки. В українських землях францисканам належало 20 монастирів із невеликими землеволодіннями. Окремі місії францисканів існували до початку XVIII століття у Судаку і Балаклаві. У XVI столітті від францисканців відокремилися капуцини, які створили власний орден із більш аскетичним статутом. До початку XIX століття францисканці були повністю витіснені російською адміністрацією з Правобережної України. Осередки францисканів на західноукраїнських землях діяли до 1946 року.
Орден відновив свою діяльність після падіння комуністичного режиму в 1991 році. Першим місцем, куди прибули францисканці після урядових змін, був Львів. Згодом були засновані монастирів у Борисполі, Більшівцях, Кременчуці і Мацьківцях.
Участь в інквізиції
Коло 1236 року Папа Григорій IX надав францисканцям разом із домініканцями інквізиторські повноваження. Початково, у боротбі з єресями, францисканці використовували методи проповідей і власного прикладу праведного життя. Писали власні посібники для керівництва інквізиторами, такі як Codex Casanatensis XIV століття.
Статут
Орден францисканців керується у своїй діяльності статутом (конституцією) Ордену, відомою як «правило святого Франциска» (лат. Regula Fratum Minorum). Традиційно, його основні положення приписуються святому Франциску, проте більшість деталей були визначені за головування Елії Коротонського, після 1239 року. Статут складається з частин, присвячених організації Ордену, адмініструванню, опису посад тощо.
За статутом, Орден очолює (генеральний міністр). Його обирають міністри-провінціали з числа членів Ордену на Загальних зборах (Генеральній капітулі) Ордену. Загальні збори проводяться кожні 12 років. Первісно генерал Ордену обирався пожиттєво, проте згодом було визначено термін його повноважень. У 1517—1571, 1587—1862 роках цей термін становив 6 років, у 1571—1587 роках — 8 років, від 1862 року, за рішенням папи Пія IX, — 12 років. Резиденція генерала розташована в Римі, в Колегії святого Антонія по вулиці Вія-Мерулана.
Орден поділяється на . Члени Ордену діють на теренах і у відповідності з постановами цих провінцій. Групи провінцій утворюють округ. Кожен округ визначає свого представника — (лат. definitor), що працює в Римі радником генерала Ордену. Ці представники обираються кожні шість років на Загальних і проміжних зборах (лат. congregatio intermedia). Зазвичай, вони проводяться кожні 6 років, але можуть бути зібрані будь-коли в будь-якому місці на потребу генерала.
Провінції Ордену очолюють (провінціальні міністри, лат. ministri provinciales). Вони обираються кожні три роки на Провінційних зборах (Провінційних капітулах). До цього, термін їхніх повноважень різнився: 3 роки (1517—1547, після 1587), 6 років (1547—1571), 4 років (1571—1587). У провінціях провінціали щорічно проводять проміжні провінційні збори (лат. capitulum intermedium). На них обираються голови францисканських черенчих домів (монастирів, conventus) провінції терміном на один-півтора року. Цих голів називають суперіорами (лат. superiores) або (лат. praesides); якщо вони мають у підпорядкуванні шість ченців або черниць, то звуться (настоятелями; раніше — сторожами).
Провінціали зобов'язані піклуватися про провінцію, відвідувати доми і резиденції Ордену. Генерали повинні так само здійснювати контроль над діяльністю усього Ордену шляхом особистих візитів, або через (візитаторів-генералів, лат. vistatores generales).
Окремі чернечі доми (монастирі) Ордену складаються з трьох категорій францисканців: (1) отців (лат. patres), ченців, які є постійними священиками; (2) братів-кліриків (лат. fratres clerici), ченців що готуються до священства; і (3) братів-мирян (лат. fratres laici), світських осіб, що допомагають монастирському дому. Новачки, що хочуть стати членами Ордену, проходять декілька років новіціат у монастирі. Монастирі, які служать певним визначеним цілям Ордену називаються колегіями (collegia). Їх не слід плутати із сучасними серафічними колегіями, де молодих новачків навчають гуманітарним наукам та підготовці до новіціату. Згідно зі статутом франицсканці дають обітницю бідності; ні Орден, ні жодний з його членів не може мати приватної власності.
Обов'язки отців-францисканців різноманітні: вони виконують адміністративну роботу в Ордені; працюють викладачами в університетах або дослідниками в наукових інститутах; займаються проповідуванням; реалізовують різні місії з дозволу суперіора.
Захистом прав Ордену в Римській курії здійснює особливий кардинал-протектор. Він не має реальної влади всередині Ордену, хоча цей пост був запроваджений самим святим Франциском.
Провінції
- Провінція святого Архангела Михаїла (Україна)
Примітки
- Орден Братів Менших. Провінція Св. Архангела Михаїла
- Мицик Ю. А. Францисканці // Енциклопедія історії України… 2013. Т. 10. С. 327.
- Старий Берладський шлях, 2023.
- Масан О. М. Буковина як об’єкт міжнародних відносин з давніх часів до 1774 р. — С. 28
- Catholic Encyclopedia Inquisition. New Advent. оригіналу за 26 жовтня 2007. Процитовано 1 жовтня 2018.
- Prudlo, Donald S., The Origin, Development, and Refinement of Medieval Religious Mendicancies (Brill, 2011) p 144
- Clement, Geoffrey Ward (2013). A Franciscan Inquisitor's Manual and its Compositional Context: Codex Casanatensis 1730 (PhD dissertation). Fordham University. с. 1—372. 1410824809. Процитовано 12 листопада 2022.
- Bihl, Michael. Order of Friars Minor // The Catholic Encyclopedia. Vol. 6. New York: Robert Appleton Company, 1909.
Джерела
- Bihl, Michael. Order of Friars Minor // The Catholic Encyclopedia. Vol. 6. New York: Robert Appleton Company, 1909.
- Гурчик, Войцех Єжи, ШЛЯХ МОНАСТИРІВ ПОСТРЕФОРМАЦІЙНИХ Римсько-католицька парафія Святого Петра Алькантарійського і Святого Антонія Падуанського в Венгруві 2020, .
- Гурчик, Войцех Єжи, BRIEF HISTORY OF THE CHURCH AND FORMER REFORMATI ORDER'S MONASTERY IN WĘGRÓW, Węgrów 2020.
- Квасецький А. Старий Берладський шлях: Краєзнавчі нариси з історії Буковини. — Чернівці : Місто, 2023. — 252 с.
- Масан О. М. Буковина як об’єкт міжнародних відносин з давніх часів до 1774 р. // Буковина в контексті міжнародних відносин (з давніх часів до середини XX ст.). — Чернівці: Рута, 2005. — С. 9-168.
- Мицик Ю. А. Францисканці // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 327. — .
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Францисканці
- Францисканці // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
- Францисканці // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Офіційний сайт Ордену братів менших
- Орден братів менших. Провінція Св. Архангела Михаїла
- Офіційний сайт Ордену братів менших конвентуальних
- Орден братів менших конвентуальних. Францисканці на Україні
- Статут францисканців
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Franciska nci chleni O rdenu brati v me nshih lat Ordo Fratrum Minorum OFM katolickogo zhebrakuyuchogo chernechogo ordenu Razom z Ordenom dominikanciv sformuvali novij tip chernechih spilnot sho skladalisya z mandrivnih chenciv Orden franciskanciv odin z najchiselnishih u Cerkvi Zasnovanij 1209 roku italijskim svyatim Franciskom Assizkim Shvalenij papoyu Innokentiyem III zatverdzhenij papoyu Gonoriyem III 1223 Propoviduye hristiyanstvo shlyahom nasliduvannya Isusa Hrista ta apostoliv postulyuye lyubov do blizhnogo bidnist bezkorisnist cnotu blagodijnist Keruyetsya Zagalnimi zborami ordenu na osnovi Ordenskogo statutu Pravila Ocholyuyetsya Odrazu zh pislya zasnuvannya utverdivsya u bilshosti krayin Yevropi nasampered Italiyi Ispaniyi Franciyi Nimechchini V Ukrayini vidomij z HIII stolittya brav uchast peregovorah korolya Danila zi Svyatim Prestolom Mav pravo vikladati v universitetah 1256 zajmatisya pastirskimi obov yazkami utrimuvati osvitni zakladi 1565 Perezhiv dekilka rozkoliv sho dali pochatok riznim vidgaluzhennyam observanti na terenah Rechi Pospolitoyi mali nazvu bernardini konventuali kapucini amadeyiti pl ta inshi 1897 roku observanti reformati alkantaristi i rekolekti buli ob yednani papoyu Levom HIII v odin Orden Menshih brativ Paralelno diye zhinoche vidgaluzhennya ordenu sestri klariski a takozh spilnota svitskih brativ i sester terciariyiv Franciskanci dali Cerkvi blizko 500 svyatih Klara Assizka Antonij Paduanskij Yelizaveta Ugorska voni pridilyali veliku uvagu rozvitku teologiyi filosofiyi nauki Rodzher Bekon Rajmund Lullij Vilyam Okkam buli tvorcyami bagatoh yevropejskih universitetiv Parizh Tuluza Oksford Kembridzh Paduya Bolonya Florenciya Rim Milan Salamanka Keln Orden vidigrav znachnu rol u hristiyanizaciyi ta okulturennya Latinskoyi Ameriki ta azijskih krayin Takozh mino riti brati menshi Franciskanci Orden brativ menshih Abreviatura O F M Cerkva Rimo Katolicka Cerkva Zasnovnik Svyatij Francisk Zasnuvannya 24 lyutogo 1209 Utverdzhennya 29 listopada 1223 Sajt https ofm orgIstoriyaAntonij Paduanskij u franciskanskomu gabiti Zasnovanij u 1207 1209 rokah v Italiyi Franciskom Asizkim 1181 82 1226 zvidsi i nazva yak bratstvo minoritiv U 1212 roci stvoreno zhinochu gilku chinu orden Klarisok U 1223 roci statut ordenu zatverdiv Papa Gonorij III Zavdannyam ordenu bula borotba z yeretikami i propovidnicka diyalnist sered narodu idealiv asketizmu ta lyubovi do blizhnogo Na choli ordenu stoyav general Z 1226 roku franciskanici otrimali pravo vikladati v universitetah U 1525 roci yak vidgaluzhennya ordenu vinik chin kapuciniv Nini orden razom zi svoyimi vidgaluzhennyami nalichuye blizko 40 tis osib Franciskanci v Ukrayini Na ukrayinskih zemlyah franciskanci vidomi z HIII stolittya Zokrema chleni Ordenu brali uchast u diplomatichnih kontaktah korolya Danila z Rimom Za perekazami pershi franicskanski monastiri postali u Kiyevi ta Lvovi v HIII stolitti Prote zgidno z dokumentami voni buli zasnovani lishe v XIV stolitti u Peremishli Lvovi Galichi ta Kam yanci U reyestri franciskanskih provincij i vikariativ vid 1334 roku za inshimi danimi 1340 1345 rr zgaduyetsya vikariat Rusi vicaria Russiae V latinomovnih dzherelah XIV stolittya Russyu abo zh korolivstvom Rus lat Regnum Russiae nazivali Galicke knyazivstvo Zgidno z reyestrom osidkom franciskanskih misij buli Lemburgae Lviv Grodech Gorodok Galciff Galich Colomia Kolomiya Nostin Snyatin Cusminen Kuzmin nini Valya Kuzmina Cereth Seret Moldaviae Moldava nini Baya Caminix Kamin Korochunov Kamen nini P yatra Nyamc Scotorix Yaskij Torg nini Yassi Licostoni Likostomo nini Kiliya Albi castri Bilgorod nini Bilgorod Dnistrovskij Misiyi roztashovuvalisya uzdovzh tak zvanogo starogo Berladskogo shlyahu sho viv iz Lvova do Chornogo morya teritoriyami chastina z yakih zgodom uvijshla do skladu Moldavskogo knyazivstva Lishe toponim Cotcham vazhko pov yazati z yakimos naselenim punktom ale ce ne mig buti Hotin tomu sho malosya na uvazi poselennya roztashovane mizh Yassami i Kiliyeyu Zbereglisya svidchennya sho v chervni 1340 roku u misti Seret zaginuli franciskanski chenci Blazhej Vlasij i Marek Voni nachebto vpali pid narodnimi sokirami Cilkom jmovirno sho ci podiyi buli pov yazani z otruyennyam u kvitni 1340 roku galicko volinskogo knyazya Yuriya Boleslava Trojdenovicha i narodnim povstannyam proti inozemciv a takozh predstavnikiv katolickih cerkovnih i chernechih organizacij sho mali osoblivij vpliv u derzhavi U svoyij diyalnosti sered nekatolickogo naselennya franciskanci vidznachalisya viroterpimistyu Franciskani mali pidtrimku korolya Kazimira Velikogo ta knyazya Vladislava Opolskogo Z 1409 roku pislya konfliktu Vladislava II Yagajla zi lvivskimi franciskanami orden buv pozbavlenij derzhavnoyi pidtrimki V ukrayinskih zemlyah franciskanam nalezhalo 20 monastiriv iz nevelikimi zemlevolodinnyami Okremi misiyi franciskaniv isnuvali do pochatku XVIII stolittya u Sudaku i Balaklavi U XVI stolitti vid franciskanciv vidokremilisya kapucini yaki stvorili vlasnij orden iz bilsh asketichnim statutom Do pochatku XIX stolittya franciskanci buli povnistyu vitisneni rosijskoyu administraciyeyu z Pravoberezhnoyi Ukrayini Oseredki franciskaniv na zahidnoukrayinskih zemlyah diyali do 1946 roku Orden vidnoviv svoyu diyalnist pislya padinnya komunistichnogo rezhimu v 1991 roci Pershim miscem kudi pribuli franciskanci pislya uryadovih zmin buv Lviv Zgodom buli zasnovani monastiriv u Borispoli Bilshivcyah Kremenchuci i Mackivcyah Uchast v inkviziciyi Kolo 1236 roku Papa Grigorij IX nadav franciskancyam razom iz dominikancyami inkvizitorski povnovazhennya Pochatkovo u borotbi z yeresyami franciskanci vikoristovuvali metodi propovidej i vlasnogo prikladu pravednogo zhittya Pisali vlasni posibniki dlya kerivnictva inkvizitorami taki yak Codex Casanatensis XIV stolittya StatutDokladnishe Shvalennya statutu franciskanciv papoyu Innokentiyem III Dzhotto 1295 Verhnya bazilika svyatogo Franciska v Assizi Orden franciskanciv keruyetsya u svoyij diyalnosti statutom konstituciyeyu Ordenu vidomoyu yak pravilo svyatogo Franciska lat Regula Fratum Minorum Tradicijno jogo osnovni polozhennya pripisuyutsya svyatomu Francisku prote bilshist detalej buli viznacheni za golovuvannya Eliyi Korotonskogo pislya 1239 roku Statut skladayetsya z chastin prisvyachenih organizaciyi Ordenu administruvannyu opisu posad tosho Za statutom Orden ocholyuye generalnij ministr Jogo obirayut ministri provinciali z chisla chleniv Ordenu na Zagalnih zborah Generalnij kapituli Ordenu Zagalni zbori provodyatsya kozhni 12 rokiv Pervisno general Ordenu obiravsya pozhittyevo prote zgodom bulo viznacheno termin jogo povnovazhen U 1517 1571 1587 1862 rokah cej termin stanoviv 6 rokiv u 1571 1587 rokah 8 rokiv vid 1862 roku za rishennyam papi Piya IX 12 rokiv Rezidenciya generala roztashovana v Rimi v Kolegiyi svyatogo Antoniya po vulici Viya Merulana Orden podilyayetsya na Chleni Ordenu diyut na terenah i u vidpovidnosti z postanovami cih provincij Grupi provincij utvoryuyut okrug Kozhen okrug viznachaye svogo predstavnika lat definitor sho pracyuye v Rimi radnikom generala Ordenu Ci predstavniki obirayutsya kozhni shist rokiv na Zagalnih i promizhnih zborah lat congregatio intermedia Zazvichaj voni provodyatsya kozhni 6 rokiv ale mozhut buti zibrani bud koli v bud yakomu misci na potrebu generala Provinciyi Ordenu ocholyuyut provincialni ministri lat ministri provinciales Voni obirayutsya kozhni tri roki na Provincijnih zborah Provincijnih kapitulah Do cogo termin yihnih povnovazhen riznivsya 3 roki 1517 1547 pislya 1587 6 rokiv 1547 1571 4 rokiv 1571 1587 U provinciyah provinciali shorichno provodyat promizhni provincijni zbori lat capitulum intermedium Na nih obirayutsya golovi franciskanskih cherenchih domiv monastiriv conventus provinciyi terminom na odin pivtora roku Cih goliv nazivayut superiorami lat superiores abo lat praesides yaksho voni mayut u pidporyadkuvanni shist chenciv abo chernic to zvutsya nastoyatelyami ranishe storozhami Provinciali zobov yazani pikluvatisya pro provinciyu vidviduvati domi i rezidenciyi Ordenu Generali povinni tak samo zdijsnyuvati kontrol nad diyalnistyu usogo Ordenu shlyahom osobistih vizitiv abo cherez vizitatoriv generaliv lat vistatores generales Okremi chernechi domi monastiri Ordenu skladayutsya z troh kategorij franciskanciv 1 otciv lat patres chenciv yaki ye postijnimi svyashenikami 2 brativ klirikiv lat fratres clerici chenciv sho gotuyutsya do svyashenstva i 3 brativ miryan lat fratres laici svitskih osib sho dopomagayut monastirskomu domu Novachki sho hochut stati chlenami Ordenu prohodyat dekilka rokiv noviciat u monastiri Monastiri yaki sluzhat pevnim viznachenim cilyam Ordenu nazivayutsya kolegiyami collegia Yih ne slid plutati iz suchasnimi serafichnimi kolegiyami de molodih novachkiv navchayut gumanitarnim naukam ta pidgotovci do noviciatu Zgidno zi statutom franicskanci dayut obitnicyu bidnosti ni Orden ni zhodnij z jogo chleniv ne mozhe mati privatnoyi vlasnosti Obov yazki otciv franciskanciv riznomanitni voni vikonuyut administrativnu robotu v Ordeni pracyuyut vikladachami v universitetah abo doslidnikami v naukovih institutah zajmayutsya propoviduvannyam realizovuyut rizni misiyi z dozvolu superiora Zahistom prav Ordenu v Rimskij kuriyi zdijsnyuye osoblivij kardinal protektor Vin ne maye realnoyi vladi vseredini Ordenu hocha cej post buv zaprovadzhenij samim svyatim Franciskom ProvinciyiProvinciya svyatogo Arhangela Mihayila Ukrayina PrimitkiOrden Brativ Menshih Provinciya Sv Arhangela Mihayila Micik Yu A Franciskanci Enciklopediya istoriyi Ukrayini 2013 T 10 S 327 Starij Berladskij shlyah 2023 Masan O M Bukovina yak ob yekt mizhnarodnih vidnosin z davnih chasiv do 1774 r S 28 Catholic Encyclopedia Inquisition New Advent originalu za 26 zhovtnya 2007 Procitovano 1 zhovtnya 2018 Prudlo Donald S The Origin Development and Refinement of Medieval Religious Mendicancies Brill 2011 p 144 Clement Geoffrey Ward 2013 A Franciscan Inquisitor s Manual and its Compositional Context Codex Casanatensis1730 PhD dissertation Fordham University s 1 372 1410824809 Procitovano 12 listopada 2022 Bihl Michael Order of Friars Minor The Catholic Encyclopedia Vol 6 New York Robert Appleton Company 1909 DzherelaBihl Michael Order of Friars Minor The Catholic Encyclopedia Vol 6 New York Robert Appleton Company 1909 Gurchik Vojceh Yezhi ShLYaH MONASTIRIV POSTREFORMACIJNIH Rimsko katolicka parafiya Svyatogo Petra Alkantarijskogo i Svyatogo Antoniya Paduanskogo v Vengruvi 2020 ISBN 978 83 949345 3 8 Gurchik Vojceh Yezhi BRIEF HISTORY OF THE CHURCH AND FORMER REFORMATI ORDER S MONASTERY IN WeGRoW Wegrow 2020 Kvaseckij A Starij Berladskij shlyah Krayeznavchi narisi z istoriyi Bukovini Chernivci Misto 2023 252 s Masan O M Bukovina yak ob yekt mizhnarodnih vidnosin z davnih chasiv do 1774 r Bukovina v konteksti mizhnarodnih vidnosin z davnih chasiv do seredini XX st Chernivci Ruta 2005 S 9 168 Micik Yu A Franciskanci Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 327 ISBN 978 966 00 1359 9 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Franciskanci Franciskanci Ukrayinska Religiyeznavcha Enciklopediya Franciskanci Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Oficijnij sajt Ordenu brativ menshih Orden brativ menshih Provinciya Sv Arhangela Mihayila Oficijnij sajt Ordenu brativ menshih konventualnih Orden brativ menshih konventualnih Franciskanci na Ukrayini Statut franciskanciv